Закон: Про податок на додану вартість

Подiлитися

Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010 )

Про податок на додану вартість

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21, ст.156 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 403/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 37, ст.239
N 460/97-ВР від 16.07.97, ВВР, 1997, N 38, ст.250
N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294
N 550/97-ВР від 26.09.97, ВВР, 1997, N 51, ст.305
N 573/97-ВР від 15.10.97, ВВР, 1997, N 51, ст.307
N 644/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 37
N 698/97-ВР від 05.12.97, ВВР, 1998, N 14, ст. 55
N 770/97-ВР від 23.12.97, ВВР, 1998, N 17, ст. 83
N 794/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 18, ст. 95
N 799/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 20, ст.100
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 169/98-ВР від 04.03.98, ВВР, 1998, N 33, ст.224
N 208/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 36-37, ст.244
N 163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.292
N 277-XIV від 20.11.98, ВВР, 1998, N 52, ст.328
N 285-XIV від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21
N 309-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 33
N 362-XIV від 24.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст. 53
N 368-XIV від 25.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.54
N 403-XIV від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83
N 442-XIV від 18.02.99, ВВР, 1999, N 15, ст.88
N 515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140
N 522-XIV від 19.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.142
N 624-XIV від 06.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.214
N 645-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.216
N 714-XIV від 02.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.250
N 722-XIV від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264
N 854-XIV від 07.07.99, ВВР, 1999, N 35, ст.302
N 932-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 37, ст.334
N 934-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.338 -
Закон діє до 01.01.2002 року

N 942-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.340
943-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.341
N 946-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.343
N 971-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352
N 973-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356
N 977-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.357
N 1172-XIV від 20.10.99, ВВР, 1999, N 51, ст.446
N 1242-XIV від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 -
набирає чинності з 01.01.2000

N 1274-XIV від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.14 -
набирає чинності з 01.01.2000

N 1278-XIV від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16
N 1288-XIV від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34
N 1330-XIV від 21.12.99, ВВР, 2000, N 4, ст.29
N 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78
N 1460-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.103
N 1523-III від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149
N 1559-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172
N 1561-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.177
N 1606-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197
N 1608-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209
N 1712-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.258
N 1715-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260
N 1749-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.283
N 1783-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 36, ст.300
N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 1841-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.393
N 1874-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 40, ст.339
N 1926-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.363
N 1954-III від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370
N 1955-III від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.371
N 1969-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377
N 1991-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 48, ст.406 -
набирає чинності з 01.01.2001

N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2133-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.15 -
набирає чинності з 01.01.2001

N 2181-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44 -
набирає чинності з 1 квітня 2001 року

N 2199-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36
N 2211-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46
N 2233-III від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.50
N 2323-III від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96
N 2355-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.114
N 2410-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143
N 2649-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 45, ст.238
N 2660-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.261 -
набуває чинності з 01.01.2002 року

N 2744-III від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 31
N 2779-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 9, ст. 68
N 2831-III від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63
N 2899-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 15, ст.100
N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 3045-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192
N 3073-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214
N 3118-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238
N 40-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266
- набуває чинності з 01.01.2003 року

N 346-IV від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 6, ст. 49
- набуває чинності з 01.01.2003 року

N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 440-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.99
N 469-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.103
N 601-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.162
- набуває чинності з 01.01.2004 року

N 856-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.280
N 857-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.281
N 1028-IV від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст. 23
N 1218-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.105
N 1240-IV від 23.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.110
N 1300-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.195
N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1352-IV від 28.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.219 )

( Офіційне тлумачення Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 2-рп/2004 від 05.02.2004 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1595-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.346
N 1701-IV 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412
N 1702-IV від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.393
N 1766-IV від 15.06.2004
N 1779-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.457
N 1782-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.460
N 1801-IV від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493
N 1878-IV від 24.06.2004
N 1924-IV від 29.06.2004, ВВР, 2004, N 51, ст.549
N 1965-IV від 01.07.2004
N 2285-IV від 23.12.2004
N 2287-IV від 23.12.2004 )

( Слова "податковий орган" у всіх відмінках замінено словами
"орган державної податкової служби" у відповідному
відмінку згідно із Законом N 1955-III від
14.09.2000 )

( У тексті Закону слова "продаж" та "надання" замінено
словом "поставка", слова "послуги (роботи)" та
"послуги (результати робіт)" замінено словом
"послуги" у відповідних відмінках згідно із Законом
N 1782-IV від 15.06.2004 )

Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1.1. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість.

1.2. Особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; ( Абзац другий пункту 1.2 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2899-III від 20.12.2001 )

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

1.3. Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

1.4. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. ( Абзац перший пункту 1.4 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 469-IV від 16.01.2003 )

Не належать до поставки операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі. ( Абзац другий пункту 1.4 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 469-IV від 16.01.2003 )

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, поставки права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг. Поставка послуг, зокрема, включає поставку права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставку, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності. ( Пункт 1.4 статті 1 в редакції Закону N 550/97-ВР від 26.09.97 )

1.5. Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

1.7. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

1.8. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

1.9. Інкасація боргових вимог - банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.

1.10. Факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

1.11. Корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". ( Пункт 1.11 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1523-III від 02.03.2000, N 346-IV від 24.12.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року )

1.12. Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). ( Статтю 1 доповнено пунктом 1.12 згідно із Законом N 346-IV від 24.12.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року )

Стаття 2. Платники податку

Платником податку є:

( Дію пункту 2.1 статті 2 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з поставки продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками. На операції з поставки продукції власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області не поширюється дія пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із Законами N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від 20.11.98 ) 2.1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Пункт 2.1 статті 2 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1955-III від 14.09.2000 )

2.2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством.

2.3. Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів поставки, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

2.4. Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

2.5. Особа, відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2.6. Особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з поставкою таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи. ( Статтю 2 доповнено пунктом 2.6 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

Стаття 3. Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом
оподаткування

3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

( Дію підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 відновлено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування, крім Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом N 277-XIV від 20.11.98 )

( Дію підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування, крім Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 ) 3.1.1. поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; ( Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 469-IV від 16.01.2003 )

3.1.2. ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

( Дію підпункту 3.1.3 пункту 3 статті 3 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з поставки продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками. На операції з поставки продукції власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області не поширюється дія пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із Законами N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від 20.11.98 ) 3.1.3. вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та поставки послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з:

3.2.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та поставки за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами. ( Абзац перший підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 977-XIV від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2831-III від 29.11.2001 )

Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з поставки бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток;

3.2.2. поставки орендодавцем (лізингодавцем) майна у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оперативної оренди (лізингу) або оренди землі, а також повернення такого майна орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору; ( Абзац перший підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 469-IV від 16.01.2003 )

сплати процентів або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно із договором); ( Абзац другий підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 469-IV від 16.01.2003 )

передачі майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору;

передачі кредитором, що є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальником;

грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;

3.2.3. поставки послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), соціального і пенсійного страхування;

3.2.4. обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні, поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість; ( Підпункт 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 932-XIV від 14.07.99, в редакції Закону N 977-XIV від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1969-III від 21.09.2000 )

3.2.5. поставки послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; поставки, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; ( Абзац другий підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 ) ( Підпункт 3.2.5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

3.2.6. оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

3.2.7. виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом; виплат дивідендів та роялті у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), поставки комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами, у тому числі приватизаційними та компенсаційними паперами (сертифікатами), інвестиційними сертифікатами, житловими чеками, земельними бонами та деривативами на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами; ( Підпункт 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 977-XIV від 15.07.99, N 1523-III від 02.03.2000 )

3.2.8. передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.

Під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі і термін використання яких перевищує дванадцять календарних місяців.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, або при ліквідації такої юридичної особи, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (крім підакцизних товарів) або вивезенні за межі митної території України.

При здійсненні спільної (сумісної) діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг); ( Підпункт 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 977-XIV від 15.07.99 )

( Підпункт 3.2.9 пункту 3.2 статті 3 виключено на підставі Закону N 977-XIV від 15.07.99 )

3.2.9. безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Це положення поширюється на:

операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також об'єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об'єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Для цілей цього підпункту під об'єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

заклади дошкільного виховання, середньої та середньопрофесійної освіти, дитячі музичні та художні школи;

заклади охорони здоров'я, пункти медичного огляду, профілактики та допомоги працівникам;

спортивні зали та майданчики, стадіони, дитячі табори відпочинку;

клуби та будинки культури;

бібліотеки та бібліотечні колектори;

об'єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання);

пожежні депо та протипожежна техніка і обладнання; ( Пункт 3.2 статті 3 доповнено підпунктом згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98, в редакції Закону N 163-XIV від 06.10.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99, в редакції Законів N 1330-XIV від 21.12.99, N 1924-IV від 29.06.2004 )

3.2.10. з поставки позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти. ( Пункт 3.2 статті 3 доповнено підпунктом 3.2.10 згідно із Законом N 1841-III від 22.06.2000 )

( Дію підпункту 3.2.11 пункту 3.2 статті 3 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 3.2.11. Поставка уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" ( 3044-14 ). ( Пункт 3.2 доповнено підпунктом 3.2.11 згідно із Законом N 3045-III від 07.02.2002 )

3.2.12. з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону. ( Пункт 3.2 статті 3 доповнено підпунктом 3.2.12 N 1701-IV від 11.05.2004 )

Стаття 4. База оподаткування

( Дію пункту 4.1 статті 4 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) 4.1. База оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку. ( Пункт 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 )

4.2. У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. ( Пункт 4.2 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98 )

4.3. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

4.4. Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.

4.5. У разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.

Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом. ( Пункт 4.5 статті 4 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 469-IV від 16.01.2003 )

4.6. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом терміну позовної давності, визначеної законом, з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

4.7. У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, та конфіскованого або безхазяйного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалізації у встановленому законодавством порядку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Зазначене правило не поширюється на операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в межах зазначених договорів, оподаткування яких регулюється відповідними нормами цього Закону. ( Пункт 4.7 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 169/98-ВР від 04.03.98; в редакції Закону N 977-XIV від 15.07.99 )

4.8. У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. ( Статтю 4 доповнено пунктом 4.8 згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 )

4.9. Якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду. ( Статтю 4 доповнено пунктом 4.9 згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 )

Стаття 5. Операції, що звільнені від оподаткування

5.1. Звільняються від оподаткування операції з:

5.1.1. поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України;

( Дію підпункту 5.1.2 статті 5 відновлено згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 ) ( Дію підпункту 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік крім операцій з продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.2. поставки (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; поставки книжок вітчизняного виробництва; поставки учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва; ( Підпункт 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1460-III від 17.02.2000 )

5.1.3. поставки згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг та послуг з виховання та освіти дітей будинками культури в сільській місцевості, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв;

5.1.4. поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

5.1.5. послуг з доставки пенсій та грошової допомоги населенню;

5.1.6. поставки послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;

( Дію підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік крім продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.7. поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі поставки послуг з такої поставки аптечними установами;

( Дію підпункту 5.1.8 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік крім послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.8. поставки послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг;

( Дію підпункту 5.1.9 статті 5 зупинено на 2004 рік крім продажу путівок на відпочинок дітей у літній період з дня набрання чинності Законом України від 17 червня 2004 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" по 1 вересня 2004 року за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 ) ( Дію підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік крім продажу путівок на санаторно-курортне лікування дітей у закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.9. поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Зазначена пільга не поширюється на поставку путівок нерезидентам;

( Абзац другий підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 виключено на підставі Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

5.1.10. поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з:

утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;

харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; ( Підпункт 5.1.10 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

( Дію підпункту 5.1.11 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.11. поставки послуг державними службами зайнятості України за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

( Дію підпункту 5.1.12 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.1.12. поставки послуг архівними установами України, пов'язаних з поставкою документів Національного архівного фонду України юридичним і фізичним особам, а також поставки архівним установам України документів Національного архівного фонду України, які перебувають у власності юридичних або фізичних осіб відповідно до законодавства України;

5.1.13. поставки послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку, за винятком операцій з поставки пасажирського транспорту в оренду (прокат);

5.1.14. поставки культових послуг та поставки предметів культового призначення релігійними організаціями за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

5.1.15. поставки послуг з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України будь-яким платником податку; ( Підпункт 5.1.15 пункту 5.1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98 )

5.1.16. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або поставку згідно із законодавством;

5.1.17. поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 цього Закону);

орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів. ( Дію підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Дію підпункту 5.1.17 статті 5 відновлено згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 ) ( Підпункт 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 в редакції Закону N 1782-IV від 15.06.2004 )

( Офіційне тлумачення підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 2-рп/2004 від 05.02.2004 )

5.1.18. безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5.1.19. безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв, а також приватизації цілісних майнових комплексів;

безоплатної передачі корпоративного права (частки, долі, паю, акції), емітованого переробним підприємством, у власність приватного сільськогосподарського підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" ( 290/96-ВР ); ( Пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.19 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97; із змінами, внесеними згідно із Законами N 977-XIV від 15.07.99, N 1523-III від 02.03.2000 ) ( Дію підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік крім безоплатної приватизації житлового фонду згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Дію підпункту 5.1.19 статті 5 відновлено згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 ) ( Підпункт 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 в редакції Закону N 1782-IV від 15.06.2004 )

5.1.20. поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках; ( Пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.20 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97; в редакції Законів N 942-XIV від 14.07.99, N 1523-III від 02.03.2000 ) ( Дію підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Дію підпункту 5.1.20 статті 5 зупинено на 2004 рік крім продажу або передачі у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання, якщо до 1 січня 2004 року житло було передано у власність покупця або були розпочаті роботи з будівництва такого житла під зобов'язання покупця або інвестора та при цьому покупець або інвестор сплатив внесок, не менший ніж тридцять відсотків від вартості загальної площі такого житла, визначеної за цінами, що діяли на дату такої сплати згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 ) ( Підпункт 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 в редакції Закону N 1782-IV від 15.06.2004 )

5.1.21. подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а" і "б" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства. ( Абзац перший підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5 в редакції Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

Під безоплатною передачею слід розуміти поставку товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування.

Правила маркування та порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг або виконаних робіт встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Марковані товари, отримані з метою подання благодійної допомоги, які продаються за грошові кошти або інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таку поставку, підлягають вилученню у недобросовісного продавця і конфіскуються в доход держави у встановленому порядку. ( Абзац четвертий підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5 в редакції Закону N 794/97-ВР від 30.12.97 )

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо товари (роботи, послуги) ввозяться (пересилаються) на митну територію Україні як благодійна допомога у кількості, що становить чи може становити загрозу конкурентоздатності аналогічним товарам (роботам, послугам) платників податку, Кабінет Міністрів України за заявою таких платників податку має право ввести обмеження на застосування пільги, встановленої цим пунктом стосовно окремої групи товарів на строк не менше 12 календарних місяців. ( Статтю 5 доповнено підпунктом 5.1.21 згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 - набирає чинності з 01.01.98 )

5.1.22. оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України; ( Пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.22 згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 )

5.1.23. поставки бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізичним і юридичним особам. ( Пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.23 згідно із Законом N 1561-III від 16.03.2000 )

5.2. Звільняються від оподаткування операції з:

5.2.1. поставки товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ).

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається у порядку, передбаченому центральним органом податкової служби України. ( Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 208/98-ВР від 24.03.98, в редакції Закону N 698/97-ВР від 05.12.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1523-III від 02.03.2000, в редакції Закону N 1926-III від 13.07.2000 )

( Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 виключено на підставі Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

5.2.3. безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів та територіальних центрів по обслуговуванню самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;

5.2.4. поставки в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;

поставки в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками в період проведення польових робіт послуг з харчування механізаторів і тваринників продуктами власного виробництва в польових їдальнях;

5.2.5. поставки та безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III-IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави за умови використання їх виключно для власних потреб; ( Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.5 згідно із Законом N 285-XIV від 01.12.98 )

( Підпункт 5.2.6 пункту 5.2 статті 5 виключено на підставі Закону N 3073-III від 07.03.2002 )

5.3. Звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

( Дію пункту 5.4 статті 5 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 5.4. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшої поставки зазначених товарів юридичними особами - судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються у загальному порядку. ( Пункт 5.4 статті 5 в редакції Закону N 794/97-ВР від 30.12.97 )

5.5. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1 та 5.3 цієї статті, за винятком підпункту 5.1.2 пункту 5.1, поширюються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів (робіт, послуг). ( Пункт 5.5 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1460-III від 17.02.2000 )

5.6. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1, 5.2 та 5.5 цієї статті, не поширюються на операції з підакцизними товарами.

( Пункт 5.7 статті 5 виключено на підставі Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

( Дію пункту 5.8 статті 5 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) 5.8. Звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" товарів (інвентарю, обладнання, екіпіровки та медико-біологічних засобів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам світового рівня та вимогам міжнародних спортивних організацій, а також роботи і послуги, що виконуються (надаються) для підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпійських та Параолімпійських іграх. Ця норма діє протягом одного року до дня початку кожних наступних Олімпійських та Параолімпійських ігор. ( Статтю 5 доповнено пунктом 5.8 згідно із Законом N 1954-III від 14.09.2000 - дію зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію зупинено на 2004 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

( Дію пункту 5.9 статті 5 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) 5.9. Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг щодо будівництва, ремонту та облаштування баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що виконуються відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні". ( Статтю 5 доповнено пунктом 5.9 згідно із Законом N 1954-III від 14.09.2000 - дію зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію зупинено на 2004 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

( Дію пункту 5.10 статті 5 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) 5.10. Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг (в тому числі проживання, харчування), що надаються базами олімпійської та параолімпійської підготовки відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні. ( Статтю 5 доповнено пунктом 5.10 згідно із Законом N 1954-III від 14.09.2000 - дію зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію зупинено на 2004 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

5.11. Звільняються від оподаткування на період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2008 року операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання (далі - товарів), крім підакцизних, що використовуються для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах, попередження вибухів метану, а також зменшення його викидів у довкілля, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства. ( Статтю 5 доповнено пунктом 5.11 згідно із Законом N 1595-IV від 04.03.2004 )

5.13. Звільняються від оподаткування операції, які здійснюються в рамках наукового і технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, з:

безкоштовної передачі на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, учасникам Української Сторони товарів, робіт, послуг, придбаних за кошти Європейського Співтовариства або організацій, заснованих за участю Європейського Співтовариства;

ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, а також виконання (надання) робіт, послуг (за кошти, надані Європейським Співтовариством) для їх використання або споживання на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, та/або учасниками наукового і технологічного співробітництва.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів, робіт та послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання (надання) робіт, послуг на цій території або нарахована на загальних підставах, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до закону. ( Статтю 5 доповнено пунктом 5.13 згідно із Законом N 1965-IV від 01.07.2004 )

Стаття 6. Ставки податку

6.1. Об'єкти оподаткування, що визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

6.1.1. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

6.2. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

6.2.1. поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що:

виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

- поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Поставка товарів для постачання залізничного та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його належності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт, оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 цієї статті;

6.2.2. поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

поставки нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій;

поставки послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у підпункті 6.2.1 цієї статті;

поставки послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних і економічних знань, а також обробки даних та інформатики для нерезидентів;

поставки послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України; забезпечення персоналом нерезидентів України; культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;

поставки послуг з туризму на території України в разі їх поставки за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

Поставка послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 6.1.1 цієї статті;

6.2.3. поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Поставка товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.

Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України;

6.2.4. поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.

У разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.

Операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 6.1 цієї статті, яка має включатися до вартості послуг за транзит;

( Підпункт 6.2.5 пункту 6.2 статті 6 виключено на підставі Закону N 1274-XIV від 03.12.99 - набирає чинності з 01.01.2000 )

( Дію підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 продовжено до 01.01.2006 року згідно із Законом N 2287-IV від 23.12.2004 ) ( Дію підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 продовжено до 01.01.2005 року згідно із Законом N 1352-IV від 28.11.2003 ) 6.2.6. поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання; ( Пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.6 згідно із Законом N 770/97-ВР від 23.12.97 )

( Підпункт 6.2.7 пункту 6.2 статті 6 виключено на підставі Закону N 1274-XIV від 03.12.99 - набирає чинності з 01.01.2000 )

6.2.8. поставки товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону.

Рішення про застосування цієї норми приймається такими підприємствами та організаціями самостійно один раз на рік. Заяву про своє рішення з цього питання підприємство та організація - платники податку подають відповідному органу податкової служби не пізніше ніж за один місяць до початку календарного року (для новостворених підприємств та організацій - не пізніше одного місяця до початку звітного кварталу). ( Пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.8 згідно із Законом N 208/98-ВР від 24.03.98, в редакції Закону N 1926-III від 13.07.2000 )

6.2.9. продажу товарів (робіт, послуг), зазначених у специфікаціях суден і призначених для будівництва та ремонту морських, річкових суден та інших плавучих засобів. ( Пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.9 згідно із Законом N 1766-IV від 15.06.2004 )

6.3. Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території України згідно з пунктами 5.1 та 5.2 цього Закону.

Стаття 7. Порядок обчислення і сплати податку

Дію статті 7 зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту щодо
запровадження єдиного (фіксованого) податку на
території Глобинського району Полтавської області
в частині всіх операцій, що є об'єктом
оподаткування, крім операцій з продажу продукції
власного виробництва такими сільськогосподарськими
товаровиробниками. На операції з продажу продукції
власного виробництва сільськогосподарськими
товаровиробниками - учасниками експерименту щодо
запровадження єдиного (фіксованого) податку на
території Глобинського району Полтавської області
не поширюється дія пункту 7.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" згідно із Законами
N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від
20.11.98 )

7.1. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

7.2. Податкова накладна

7.2.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

7.2.2. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5.

7.2.3. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). ( Абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з іноземними інвестиціями, звільнені від сплати податку. ( Підпункт 7.2.4 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 2899-III від 20.12.2001 )

7.2.5. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

7.2.6. Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). ( Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разової поставки товарів (робіт, послуг) не більший двадцяти гривень, у разі поставки транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ). ( Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )

7.2.7. У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

7.2.8. Платники податку повинні вести окремий облік з поставки та придбання щодо:

операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнені від оподаткування;

операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

7.3. Дата виникнення податкових зобов'язань

7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

7.3.2. У разі поставки товарів (валютних цінностей) або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата поставки таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

7.3.3. У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). ( Підпункт 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 в редакції Закону N 469-IV від 16.01.2003 )

7.3.5. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. ( Підпункт 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 )

7.3.6. ( Дію першого речення підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

7.3.7. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

7.3.8. Попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.

7.4. Податковий кредит

7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду. ( Абзац другий підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 )

7.4.2. У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

7.4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

7.4.4. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. ( Підпункт 7.4.5 статті 7 в редакції Закону N 550/97-ВР від 26.09.97 )

7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

7.5.2. для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;

7.5.3. датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем; ( Підпункт 7.5.3 пункту 7.5 статті 7 в редакції Закону N 469-IV від 16.01.2003 )

7.5.4. датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

7.6. Для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом

7.7.1. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

7.7.2. У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні. ( Підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )

7.7.3. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. ( Абзац перший підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98 )

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. ( Абзац другий підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98 )

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

( Абзац підпункту 7.7.3 статті 7 втратив чинність на підставі Закону N 934-XIV від 14.07.99, у зв'язку із закінченням строку його дії )

Відшкодування підприємствам - платникам податків, які визначені відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" ( 1242-14 ), здійснюється в першочерговому порядку. ( Підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1766-IV від 15.06.2004 )

7.7.4. Орган державної податкової служби має право давати розпорядження про нарахування податку в разі, коли розмір податку, зазначеного у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків.

Додаткова сума податку, нарахована згідно з цим підпунктом, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені у розпорядженні органу державної податкової служби, але не пізніше 10 календарних днів з дати виписки такого розпорядження.

7.7.5. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України. ( Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 в редакції Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

7.8. Суми податку, сплачені фізичними особами у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), що вивозяться (експортуються) такими фізичними особами в межах неторговельного (туристичного) обороту, бюджетному відшкодуванню не підлягають.

7.9.Податкові періоди

7.9.1. Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

7.9.2. Платники податку, що мають обсяг операцій з поставки менший, ніж зазначений у підпункті 7.9.1, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає органу державної податкової служби за один місяць до початку календарного року.

Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку до органу державної податкової служби за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

Стаття 8. Особливості оподаткування операцій з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України

( Дію статті 8 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками. На операції з продажу продукції власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області не поширюється дія пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із Законами N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від 20.11.98 )

8.1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

8.2. Для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

8.3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

8.4. Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів поставки товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).

8.5. До обсягів поставки товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств.

8.6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.

Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього Закону.

( Дію пункту 8.7 статті 8 зупинено на 2005 рік в частині здійснення експортного відшкодування податку на додану вартість у рахунок платежів з акцизного збору згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 ) ( Дію пункту 8.7 статті 8 зупинено на 2004 рік в частині здійснення експортного відшкодування податку на додану вартість у рахунок платежів з акцизного збору згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 8.7. У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, виданий відповідно до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації. ( Стаття 8 в редакції Закону N 1783-III від 01.06.2000 )

( Дію статті 8-1 призупинено до 1 січня 2006 року згідно із Законом N 2287-IV від 23.12.2004 )

Стаття 8-1. Спеціальний режим оподаткування діяльності
у сфері сільського та лісового господарства,
а також рибальства

8-1.1. Будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

8-1.2. Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у пункті 6.1 статті 6 цього Закону;

б) оподаткування операцій з продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку:

6 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг;

9 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг.

Ставки податку, зазначені у цьому пункті, нараховуються на базу оподаткування, визначену згідно із статтею 4 цього Закону.

8-1.3. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 8-1.2 цієї статті:

повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей;

не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

8-1.4. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставками, встановленими пунктом 8-1.2 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

8-1.5. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується за загальними правилами цього Закону, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, що виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

8-1.6. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права:

нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону при продажу (поставці) сільськогосподарської продукції;

реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, відмінний від загальних норм цього Закону, чи звільнення від сплати цього податку.

8-1.7. При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті.

При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Закону.

8-1.8. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за однією із ставок, зазначених у пункті 8-1.2 цієї статті. Покупець такої сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах цього Закону.

8-1.9. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку із спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість, за самостійним рішенням, а податковий орган зобов'язаний надати сільськогосподарському підприємству свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування у встановлений цим Законом строк.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування має містити додатково до відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню на таких підставах:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися як платник цього податку на загальних умовах у випадку, визначеному у пункті 8-1.11 цієї статті;

в) сільськогосподарське підприємство підпадає під дію пункту 9.6 статті 9 цього Закону.

У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

8-1.10. Податковий орган зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує суму, визначену у статті 2 цього Закону. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства за дванадцять та більше календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка).

8-1.11. Якщо сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує граничний розмір, встановлений статтею 2 цього Закону, протягом визначеного таким пунктом строку, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1 статті 6 цього Закону. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства не пізніше ніж за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка).

8-1.12. Сільськогосподарське підприємство (суб'єкт спеціального режиму оподаткування) у строки, встановлені законом для квартального періоду, подає відповідному податковому органу податкову декларацію.

Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює поставку товарів (послуг), які відповідно до цієї статті оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:

а) суму податків, нарахованих (отриманих) за ставками, встановленими підпунктом "б" пункту 8-1.2 цієї статті, та за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону;

б) відповідний розподіл податкового кредиту виходячи з частки виробничих факторів (а при застосуванні обох ставок, визначених у підпункті "б" пункту 8-1.2 цієї статті, - відповідних часток виробничих факторів) у загальній сумі податкового кредиту.

Податкова декларація, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до закону.

8-1.13. Для цілей цієї статті вживаються такі терміни:

8-1.13.1. виробничі фактори - товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних фондів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за звітний період, за винятком продажу (поставки) таких основних фондів;

8-1.13.2. сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних);

8-1.13.3. послуги, супутні сільськогосподарській продукції, - послуги із:

а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;

в) зберігання сільськогосподарської продукції;

г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

ґ) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);

д) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу, поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку;

е) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;

є) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

8-1.13.4. діяльність у сфері сільського господарства:

а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;

8-1.13.5. діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) діяльність із садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Кримських та Карпатських гір, що з метою оподаткування цим податком вважається промисловим виробництвом), збирання дикорослих грибів та ягід;

8-1.13.6. діяльність у сфері рибальства:

а) виловлювання прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) та їх розведення;

б) збір мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей та діяльність з їх розведення;

8-1.13.7. діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського господарства, рибальства, а також лісового господарства (тільки у частині обробки (переробки) дикорослих грибів та ягід), вважається відповідно діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо таким платником податку;

8-1.13.8. Терміни, визначені цим пунктом, використовуються з урахуванням класифікації видів економічної діяльності Державного класифікатора України за групами 01.1-01.4 розділу 0.1, а також розділів 0.2 та 0.5. Виходячи з норм цього пункту Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, що підпадають під дію цієї статті.

8-1.14. До 1 січня 2007 року ставки податку, визначені у підпункті "б" пункту 8-1.2 цієї статті, становлять для осіб, які здійснюють зазначені у пункті 8-1.13 цієї статті види діяльності, 10 відсотків до бази оподаткування. ( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 1878-IV від 24.06.2004 )

Стаття 9. Реєстрація осіб як платників податку на додану
вартість

( Дію статті 9 зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту щодо
запровадження єдиного (фіксованого) податку на
території Глобинського району Полтавської області
в частині всіх операцій, що є об'єктом
оподаткування, крім операцій з продажу продукції
власного виробництва такими сільськогосподарськими
товаровиробниками. На операції з продажу продукції
власного виробництва сільськогосподарськими
товаровиробниками - учасниками експерименту щодо
запровадження єдиного (фіксованого) податку на
території Глобинського району Полтавської області
не поширюється дія пункту 7.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" згідно із Законами
N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від
20.11.98 )

9.1. Центральний орган державної податкової служби України веде реєстр платників податку.

9.2. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.

9.3. Особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. ( Абзац перший пункту 9.3 статті 9 в редакції Закону N 1955-III від 14.09.2000 )

Якщо особа, що не підпадає під визначення пункту 2.1 як платник податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) меншими, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. ( Абзац другий пункту 9.3 статті 9 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1955-III від 14.09.2000 )

9.4. Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу державної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду, зазначеного у пункті 2.1 цього Закону, а для осіб, що підпадають під визначення пункту 2.3 цього Закону, - не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку. ( Пункт 9.4 статті 9 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1955-III від 14.09.2000 )

9.5. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом державної податкової служби, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

9.6. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо:

( Абзац другий пункту 9.6 статті 9 виключено на підставі Закону N 1955-III від 14.09.2000 )

зареєстрована згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців оподатковувані обсяги поставки товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ( Абзац третій пункту 9.6 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1955-III від 14.09.2000 )

зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Стаття 10. Відповідальність платників податку
та контроль за його справлянням

( Дію статті 10 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками. На операції з продажу продукції власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області не поширюється дія пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із Законами N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від 20.11.98 )

10.1. Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при поставці товару (робіт, послуг). ( Пункт 10.1 статті 10 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97, в редакції Закону N 794/97-ВР від 30.12.97 )

10.2. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також порядок оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань. Штрафні санкції за результатами діяльності за період з 1 жовтня по 31 грудня 1997 року не застосовуються. ( Пункт 10.2 статті 10 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )

10.3. Правила податкового обліку встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

Стаття 11. Прикінцеві положення

11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, N 460/97-ВР від 16.07.97 )

У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 ), було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. ( Пункт 11.1 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50, ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).

11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.

Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.

11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;

сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня поставки такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів. Установити, що у 2004 році термін погашення податкового векселя з податку на додану вартість може бути продовжений на строк до 2 років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, для:

підприємств суднобудівної промисловості, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" ( 1242-14 );

підприємств з виготовлення боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії;

підприємств з виробництва броньованих бойових машин;

підприємств концерну "Бронетехніка України";

підприємств літакобудівної промисловості, визначених статтею 2 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" ( 2660-14 );

суб'єктів, які здійснюють операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України; ( Абзац другий пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 1523-III від 02.03.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV від 17.06.2004 )

у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;

( Абзац четвертий пункту 11.5 статті 11 втратив чинність на підставі Закону N 934-XIV від 14.07.99, у зв'язку із закінченням строку його дії )

( Абзац п'ятий пункту 11.5 статті 11 втратив чинність на підставі Закону N 934-XIV від 14.07.99, у зв'язку із закінченням строку його дії )

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування відповідно до пункту 8.7 статті 8 цього Закону, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань; ( Пункт 11.5 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97; в редакції Закону N 1523-III від 02.03.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1783-III від 01.06.2000 )

обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень або підприємствами, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону та не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню. Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам безоплатно видається органом державної податкової служби за запитом платника податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та порядок поставки таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів України; ( Абзац пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 1523-III від 02.03.2000 )

податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій. Установити, що у 2004 році дія цього абзацу не поширюється на суб'єктів, які здійснюють операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. ( Абзац пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 573/97-ВР від 15.10.97, N 624-XIV від 06.05.99, в редакції Закону N 1523-III від 02.03.2000, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2899-III від 20.12.2001, N 1028-IV від 09.07.2003, в редакції Закону N 1218-IV від 02.10.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами N 1240-IV від 23.10.2003, N 1801-IV від 17.06.2004 )

11.6. До 1 січня 2000 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з поставки:

вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;

електроенергії;

газу, імпортованого в Україну. ( Пункт 11.6 статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 799/97-ВР від 30.12.97 )

У період з 1 травня 2000 року до 1 січня 2001 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку. ( Абзац п'ятий пункту 11.6 статті 11 в редакції Закону N 1712-III від 11.05.2000 ) ( Пункт 11.6 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97; N 368-XIV від 25.12.98 )

11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30 червня 1997 року.

11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно із законодавством зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні були нараховувати податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом, здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом. Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми податкової звітності встановлюються центральним органом державної податкової служби України з урахуванням таких особливостей:

1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку ведеться платниками податку окремо від обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання чинності цим Законом;

2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані провести самостійно повну інвентаризацію товарних залишків, товарів, переданих на умовах комісії (консигнації) та відвантажених, за якими не проведена оплата їх вартості на момент набрання чинності цим Законом, та визначити суму податків на додану вартість, сплачену (нараховану) у зв'язку з придбанням таких товарів, а також суму податку, що підлягає включенню до податкових зобов'язань.

Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунок визначених сум податку на додану вартість подається окремо органу державної податкової служби разом з податковою декларацією за перший звітний період.

Визначена за наслідками такої інвентаризації сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення. Належна до сплати сума податку за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов'язання в порядку, встановленому абзацом третім підпункту 3 цього пункту.

При цьому щодо товарів, які відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" звільнялися від оподаткування, сума податку на додану вартість, що відноситься на збільшення податкових зобов'язань, визначається виходячи з різниці між ціною поставки та ціною придбання, за винятком лікарських засобів та виробів медичного призначення.

За отриманими, але не оплаченими товарами провадиться окремий розрахунок. Право на податковий кредит за такими товарами виникає у разі списання коштів з рахунку платника в рахунок оплати товарів.

З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, які здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану вартість, сплачених під час придбання товарних залишків;

3) платники податку визначають суму податку на додану вартість за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами), за якими не проведено оплату по їх вартості, за винятком товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", з урахуванням сум перевищення податку, які повинні були враховуватися у разі зменшення платежів у наступних звітних періодах.

Зазначений розрахунок подається платниками податку органу державної податкової служби разом з податковою декларацією за перший звітний період.

Визначена сума податку включається до сум податкових зобов'язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999 року, а за наявності від'ємної різниці сума податку зараховується рівними частками у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення.

Сума податку на додану вартість, нарахована на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), за якими оплата не проведена до 1 січня 1999 року, включається до складу податкових зобов'язань першого звітного періоду 1999 року;

4) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) платниками податку у складі ціни основних фондів, які придбані (виготовлені) та не введені в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, включається до суми податкового кредиту наступних податкових періодів, на які припадає дата введення в експлуатацію таких основних фондів.

При цьому суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з добудовою (введенням в експлуатацію) таких основних фондів після набрання чинності цим Законом, відносяться до складу податкового кредиту платника податку в загальному порядку.

Сума податку на додану вартість за основними фондами, які не введені в експлуатацію до 1 січня 1999 року, до складу податкового кредиту не включається і відноситься до вартості таких основних фондів з метою їх амортизації. ( Пункт 11.8 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

11.9. До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР).

До повного виконання договорів у такому ж порядку здійснюється оподаткування податками (зборами), базою оподаткування яких є митна вартість товарів усіх товарних груп готової продукції, виробленої з давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну територію України, за умови, що за договорами з переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року, або якщо така давальницька сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.9 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV від 15.07.99 ) ( Пункт 11.9 статті 11 в редакції Закону 573/97-ВР від 15.10.97 )

11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38" ( 6/97-ВР ), прийнятого 17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього контракту.

11.11. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку. ( Абзац перший пункту 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 857-IV від 22.05.2003 )

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення:

послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, - послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок;

касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата поставки інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками). ( Пункт 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 644/97-ВР від 19.11.97, в редакції Законів N 794/97-ВР від 30.12.97, N 2649-III від 11.07.2001 )

11.12. Установити, що оподаткування підприємств - суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" здійснюється згідно з Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" ( 65/96-ВР ).

Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Яворів" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Яворів" та вивезення (пересилання) з території спеціальної економічної зони "Яворів" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Яворів" ( 402-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 403-XIV від 15.01.99 )

Встановити, що на період функціонування спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" ( 514-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 515-XIV від 18.03.99 )

Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Славутич" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Славутич" суб'єктами спеціальної економічної зони "Славутич" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Славутич" ( 721-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 722-XIV від 03.06.99 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області" ( 970-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 971-XIV від 15.07.99 )

Установити, що на період функціонування спеціальних економічних зон "Азов" і "Донецьк" та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" ( 356-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 973-XIV від 15.07.99 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області" ( 1276-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1278-XIV від 03.12.99 )

Установити, що на період проведення економічного експерименту щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 7 Закону України "Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області" ( 1375-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1375-XIV від 13.01.2000 )

Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Рені" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Рені" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Рені" ( 1605-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1606-III від 23.03.2000 )

Установити, що на період функціонування спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко", створеної на території Одеського морського торговельного порту, оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту" ( 1607-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1608-III від 23.03.2000 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію міста Харкова товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова" ( 1714-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1715-III від 11.05.2000 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1749-III від 01.06.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2744-III від 04.10.2001, в редакції Законів N 3118-III від 07.03.2002, N 1702-IV від 11.05.2004 )

На період дії угоди про розподіл продукції податок на додану вартість сплачується з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції. ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та функціонування спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку та територію спеціальної економічної зони "Порт Крим" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 2199-III від 21.12.2000 )

Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Миколаїв" оподаткування операцій із ввезення (пересилання) товарів та інших предметів з-за меж митної території України і вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Миколаїв" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв" ( 1909-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 2323-III від 22.03.2001 )

Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області" ( 2354-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 2355-III від 05.04.2001 )

Встановити, що сплата податку на додану вартість платниками податку - суб'єктами інноваційної діяльності здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про інноваційну діяльність" ( 40-15 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 40-IV від 04.07.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року - дію зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.12 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

11.13. Установити до 1 січня 1999 року такий порядок сплати податку на додану вартість:

за операціями з поставки газу, видобутого в Україні, об'єктом оподаткування є операції з поставки газопостачальниками безпосередньо споживачам (крім поставки газу населенню та бюджетним організаціям) та будь-які операції з поставки газу газодобувними підприємствами України. Поставка газу населенню та бюджетним організаціям здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. ( Абзац другий пункту 11.13 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799/97-ВР від 30.12.97 ) ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.13 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

11.14. У разі використання платниками податку на додану вартість при розрахунках із споживачами електронних контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку на додану вартість, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість встановлює Кабінет Міністрів України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.14 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97, в редакції Закону N 522-XIV від 19.03.99 )

( Дія пункту 11.15 статті 11 продовжується до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Дія пункту 11.15 статті 11 продовжується до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002 ) ( Дія пункту 11.15 статті 11 продовжується до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 ) 11.15. Установити, що до 1 січня 2002 року зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість за операціями з поставки послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.15 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97, із змінами, внесеними згідно із Законами N 362-XIV від 24.12.98, N 1172-XIV від 20.10.99, N 2133-III від 07.12.2000 - набирає чинності з 01.01.2001 )

11.16. Установити, що до 1 січня 2002 року звільняються від оподаткування в порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 цього Закону, операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств - виробників сільськогосподарської продукції:

фізичним особам - власникам земельних паїв, внесених до таких підприємств, у вигляді компенсації вартості користування такими паями таким підприємством, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць строку такого користування;

фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством - виробником сільськогосподарської продукції, відповідно до фактично відпрацьованого часу, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць.

У разі коли законодавством з питань оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється інша сума неоподатковуваного мінімуму доходів, з метою застосування положень цього пункту визначається така інша сума. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.16 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )

11.17. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування Закону України "Про податок на додану вартість" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають з цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.

( Дію пункту 11.18 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них з інвестицією, що мають інвестиційні програми, затверджені Кабінетом Міністрів України до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.18. Тимчасово до 1 січня 2008 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ) товарів (у тому числі машинокомплектів), які використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України. ( Абзац перший пункту 11.18 статті 11 в редакції Закону N 2779-III від 15.11.2001 )

У разі порушення цільового використання зазначених товарів (включаючи машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів (включаючи машинокомплекти), а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких товарів (включаючи машинокомплекти) до дати збільшення податкових зобов'язань. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.18 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97 )

( Дію пункту 11.19 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них з інвестицією, що мають інвестиційні програми, затверджені Кабінетом Міністрів України до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.19. До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з поставки автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них власного виробництва резидентів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ). Ці виробники-резиденти зобов'язані мати затверджену Кабінетом Міністрів України інвестиційну програму. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.19 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97, в редакції Закону N 2779-III від 15.11.2001 )

11.20. До прийняття Податкового кодексу України у випадках, коли платник податку здійснює операції з поставки особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.20 згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 645-XIV від 13.05.99, в редакції Закону N 1779-IV від 15.06.2004 )

( Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено до 01.01.2006 року згідно із Законом N 2287-IV від 23.12.2004 ) ( Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено до 01.01.2005 року згідно із Законом N 1352-IV від 28.11.2003 ) 11.21. До 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.21 згідно із Законом N 770/97-ВР від 23.12.97, в редакції Закону N 442-XIV від 18.02.99 )

( Пункт 11.22 статті 11 виключено на підставі Закону N 1274-XIV від 03.12.99 - набирає чинності з 01.01.2000 )

11.23. На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:

звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

оподатковуються за нульовою ставкою операції з поставки товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та поставки послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку на додану вартість, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з отримувачем міжнародної технічної допомоги (реципієнтом) або з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються із бюджету протягом місяця, наступного після подання податкової декларації, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.

Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1-24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) .

У разі порушення цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та поставки послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та поставки послуг на митній території, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів або виконання робіт і поставки послуг до дати збільшення податкових зобов'язань. ( Пункт 11.23 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-XIV від 11.12.98, N 722-XIV від 03.06.99, в редакції Закону N 856-IV від 22.05.2003 )

( Пункт 11.24 статті 11 виключено на підставі Закону N 722-XIV від 03.06.99 )

( Пункт 11.24 статті 11 виключено на підставі Закону N 1523-III від 02.03.2000 )

11.25. Тимчасово, до 1 січня 2001 року, за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єктами підприємницької діяльності, які не перейшли на визначення дати виникнення податкових зобов'язань на умовах, встановлених для виконання контрактів, визнаних довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку як оплата товарів (робіт, послуг). Відповідно у замовника підрядних будівельних робіт датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання результатів підрядних будівельних робіт є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку як оплата цих робіт. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.25 згідно із Законом N 943-XIV від 14.07.99 )

11.26. У період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2012 року для підприємств суднобудівної промисловості, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товарів), що використовуються для будівництва суден (крім підакцизних), якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників суден, визначеним умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами за поданням центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики. ( Абзац перший пункту 11.26 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1766-IV від 15.06.2004 )

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками діяльності у податковий період, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства.

У зазначений період:

операції з поставки продукції, що вироблена зазначеними підприємствами суднобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;

проектно-конструкторські роботи, які виконуються вітчизняними розробниками за контрактами зазначених підприємств суднобудівної промисловості на будівництво морських, річкових суден та інших плавучих засобів, звільняються від оподаткування. ( Абзац п'ятий пункту 11.26 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1766-IV від 15.06.2004 )

( Статтю 11 доповнено пунктом 11.26 згідно із Законом N 1242-XIV від 18.11.99 - набирає чинності з 01.01.2000 ) ( Дію пункту 11.26 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств, що уклали контракти до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV, якщо перерахована сума авансових платежів перевищує 20 відсотків вартості контракту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

11.27. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з поставки космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів, наземних сегментів космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, що вироблені суб'єктами космічної діяльності. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.27 згідно із Законом N 1559-III від 16.03.2000 )

11.28. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення суб'єктами космічної діяльності на митну територію України товарів, які використовуються для виробництва космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), якщо такі товари не виготовляються на території України.

Порядок і обсяги ввезення зазначених товарів, а також перелік таких товарів (крім підакцизних) з визначенням їх кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів та перелік підприємств (організацій), які ввозять ці товари, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.28 згідно із Законом N 1559-III від 16.03.2000 )

( Дію пункту 11.29 статті 11 продовжено до 01.01.2006 року згідно із Законом N 2287-IV від 23.12.2004 ) ( Дію пункту 11.29 статті 11 продовжено до 01.01.2005 року згідно із Законом N 1352-IV від 28.11.2003 ) 11.29. До 1 січня 2004 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. ( Абзац перший пункту 11.29 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2233-III від 18.01.2001 )

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.29 згідно із Законом N 1874-III від 13.07.2000 )

( Дію пункту 11.30 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств, що уклали контракти до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV, якщо перерахована сума авансових платежів перевищує 20 відсотків вартості контракту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.30. До 1 січня 2010 року звільняються від оподаткування: операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (крім підакцизних), які використовуються для розширення виробництва та виробничої діяльності підприємств з виготовлення боєприпасів, їх елементів, та виробів спецхімії. Обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України; операції з поставки боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії за державними замовленнями та роботи, послуги і операції з матеріалами, одержаними внаслідок утилізації боєприпасів та виробів спецхімії, термін зберігання яких закінчився. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.30 згідно із Законом N 1991-III від 21.09.2000 - набирає чинності з 01.01.2001 )

( Дію пункту 11.31 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств, що уклали контракти до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV, якщо перерахована сума авансових платежів перевищує 20 відсотків вартості контракту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.31. У період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товари), крім підакцизних, що використовуються для виробництва броньованих бойових машин, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають вимогам замовників броньованих бойових машин, визначеним умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.

( Дію пункту 11.32 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств, що уклали контракти до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV, якщо перерахована сума авансових платежів перевищує 20 відсотків вартості контракту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.32. У період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року операції з поставки товарів (робіт, послуг), що використовуються підприємствами концерну "Бронетехніка України" - виконавцями державного оборонного замовлення та міжнародних контрактів для виготовлення та модернізації броньованих бойових машин, а також з поставки броньованих бойових машин і комплектуючих виробів до них, які реалізуються державному замовнику або замовнику за міжнародним контрактом, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Перелік підприємств концерну "Бронетехніка України", які беруть участь у виготовленні продукції (робіт, послуг) за державним оборонним замовленням та міжнародними контрактами для виробництва та модернізації броньованих бойових машин, номенклатура і обсяги товарів, на які поширюється дія абзаців першого, другого цього пункту, затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.

Операції з виконання проектно-конструкторських робіт вітчизняними розробниками за контрактами зазначених підприємств концерну "Бронетехніка України" на реалізацію броньованих бойових машин звільняються від оподаткування. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.32 згідно із Законом N 2211-III від 11.01.2001 )

11.33. Тимчасово до 1 січня 2004 року звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ). ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.33 згідно із Законом N 2410-III від 17.05.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 440-IV від 16.01.2003 )

( Дію пункту 11.34 статті 11 зупинено на 2004 рік крім підприємств, що уклали контракти до моменту набрання чинності Законом N 1344-IV, якщо перерахована сума авансових платежів перевищує 20 відсотків вартості контракту згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.34. У період з 1 січня 2002 року до 1 січня 2007 року для підприємств літакобудівної промисловості, визначених статтею 2 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" ( 2660-14 ), звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів і обладнання (далі - товарів), крім підакцизних, що використовуються для потреб розробки, виробництва авіаційної техніки та поставки послуг, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають міжнародним класифікаційним вимогам чи вимогам замовників продукції (послуг), визначених умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.

У встановлений період операції з поставки продукції (послуг), яка вироблена зазначеними підприємствами літакобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.34 згідно із Законом N 2660-III від 12.07.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року )

( Дію пункту 11.35 статті 11 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) 11.35. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету заготівельними підприємствами за операції з поставки ними окремих видів відходів як вторинної сировини за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, залишається у розпорядженні цих підприємств і використовується ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.35 згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )

11.36. Пільги з цього податку, встановлені для платників, які знаходяться на території вільних та інших спеціальних зон, режим оподаткування яких відрізняється від загального, надаються з урахуванням того, що цей режим не поширюється на операції з поставки підакцизних товарів та товарів 1-24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), а також на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.36 згідно із Законом N 346-IV від 24.12.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року )

11.37. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ), а також операції з поставки цих товарів видавництвам і підприємствам поліграфії на території України. ( Абзац перший пункту 11.37 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1300-IV від 20.11.2003 )

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до законодавства України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.37 згідно із Законом N 601-IV від 06.03.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

11.38. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.38 згідно із Законом N 601-IV від 06.03.2003, в редакції Закону N 1300-IV від 20.11.2003 )

( Пункт 11.39 статті 11 втратив чинність у зв'язку із закінченням строку дії Закону N 1240-IV від 23.10.2003 )

11.40. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому валовий дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його валового доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його валового доходу за попередній звітний (податковий) рік. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.40 згідно із Законом N 1300-IV від 20.11.2003 )

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 3 квітня 1997 року
N 168/97-ВР

^ Наверх

Дата	1997-04-03
Тип документу	Закон
Редакцiя	2004-12-23
Назва	Про податок на додану вартість
Номер	168/97-ВР
Дата скасування	2011-01-01
Введенно в дiю	2005-01-01
Автори	Верховна Рада України (ВРУ)

1997-07-01	1998-10-06	1999-01-01
1999-03-19	1999-05-13	1999-07-15
1999-12-21	2000-03-02	2000-03-23
2000-06-01	2000-09-21	2000-12-21
2001-01-18	2001-03-22	2001-05-17
2001-07-12	2002-01-10	2003-01-01
2003-05-22	2003-10-02	2003-10-23
2003-11-27	2004-03-04	2004-06-17
2004-07-01	2004-12-23	2005-03-15
2005-03-25	2005-06-03	2005-07-07
2005-07-08	2005-10-18	2006-01-12
2006-01-19	2006-10-19	2006-11-30
2006-12-19	2006-12-22	2007-03-16
2007-04-13	2007-05-31	2007-12-28
2008-06-03	2008-09-18	2008-10-31
2008-12-18	2009-02-04	2009-04-14
2009-05-21	2009-06-05	2009-06-06
2009-07-24	2009-12-22	2010-01-20
2010-02-18	2010-05-21	2010-05-22
2010-06-29

	документiв в базi
	550558

Про документ

Редакцii документу