ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ) Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити частиною другою такого змісту:

"Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ).

2. В абзаці тридцятому підпункту "і" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77; 2001 р., N 4, ст. 17) слова "які мають статус біженців" замінити словами "яким надано статус біженців в Україні".

3. У Законі України "Про правовий статус іноземців" ( 3929-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161):

1) статтю 5 викласти у такій редакції:

"Стаття 5. Надання статусу біженця

Відповідно до Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ) іноземцям може надаватися статус біженця в Україні";

2) частину другу статті 8, частину першу статті 10 і частину першу статті 14 після слів "Іноземці, які постійно проживають в Україні" доповнити словами "а також яким надано статус біженця в Україні";

3) статтю 20 доповнити частиною другою такого змісту:

"Іноземці, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на пересування, вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом";

4) статтю 26 доповнити частиною другою такого змісту:

"Іноземці, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом".

4. У частині другій статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102) слова "що набули статусу біженця" замінити словами "яким надано статус біженця в Україні".

5. У Законі України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142):

1) абзац дев'ятий статті 1 викласти у такій редакції:

"дитина-біженець - дитина, яка не є громадянином України і внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань";

2) статтю 31 викласти у такій редакції:

"Стаття 31. Захист дітей-біженців

Держава через уповноважені органи вживає необхідних заходів щодо забезпечення захисту дітей-біженців на території України.

Органи міграційної служби сприяють розшуку батьків або інших законних представників дітей-біженців, розлучених із сім'ями, влаштуванню таких дітей у відповідні дитячі заклади або сім'ї.

Органи опіки та піклування вживають заходів щодо тимчасового влаштування у відповідні дитячі заклади або сім'ї дітей-біженців, розлучених з сім'ями, встановлення опіки чи піклування над такими дітьми, сприяють дітям-біженцям, розлученим з сім'ями, у реалізації їхніх прав".

6. У частині другій статті 19 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" ( 2586-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 258) слова "що набули статусу біженця" замінити словами "яким надано статус біженця в Україні".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 26 вересня 2002 року
N 177-IV