Як оскаржити заборону виїзду за кордон?

   Перш за все треба розуміти, що заборону на виїзд особи за межи України може ініціювати державний виконавець, якщо така особа є боржником і по ній відкрите виконавче провадження. На підставі п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

   Якщо таке рішення суду існує і особу не випускають на кордоні за межі України треба звертатись до суду із заявою про скасування такого рішення. Необхідно з’ясувати, на якій підставі було винесено спірне рішення.

   Бувають випадки, коли заборону на виїзд особи за межи України здійснено на підставі ст.152 ЦПК України, а саме, - в межах забезпечення цивільного позову. Але, це є помилкою, оскільки серед видів такого забезпечення у цій статті не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України. На підставі такого, можна відміняти помилково прийняте рішення.

   Слід врахувати, що відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. За кожним провадженням закріпляється певний виконавець, який має право здійснювати всі дії у виконавчому провадженні. І якщо виконавчу справу веде державний виконавець, наприклад, дарницького району м.Києва, а подання про заборону на виїзд особи за межи України подає Державна виконавча служба, наприклад, Київської області, то це не припустимо. Оскільки, в такому випадку, Державна виконавча служба Київської області не є суб’єктом такого подання. Відповідно судове рішення за поданням такого суб’єкта має бути скасовано.

   Якщо судове рішення про заборону на виїзд особи за межи України прийнято з підстав ухилення боржника від виконання зобов’язань, - необхідно з’ясувати, чи прийнято воно при всебічному та повному дослідженні всіх матеріалів справи. Скаржнику треба довести, що виконавець не надав доказів того, що ним виконавцем вчинено всіх дій, передбачених  Законом України «Про виконавче провадження» спрямованих на погашення боргу. Натомість боржнику треба доводити, що він вчиняє саме всі дії щодо свого бажання виконати обов’язок з погашення заборгованості, вчасно з’являється на виклики виконавця та добросовісно поводиться, як учасник виконавчого провадження.

   Як аргумент для підсилення своєї позиції можна наводити норми ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», за якими право громадянина України на виїзд з України може бути 

   тимчасово обмежено тільки у випадках, коли:

   - він обізнаний з відомостями, які становлять державну 

   таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього
   Закону;

   - стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним 

   процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за
   умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення
   кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

   - він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - 

   до відбуття покарання або звільнення від покарання;

   - він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на 

   нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

   - він перебуває під адміністративним наглядом Національної 

   поліції - до припинення нагляду.

   Тобто, всі інші випадки, на підставі яких прийняте судове рішення, є незаконними та необгрунтованими.

   Крім того, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

   Бувають інші процесуальні помилки при винесенні рішень щодо тимчасової заборони виїзду. Тому, треба вивчати кожне судове рішення на предмет його оскарження та вміло користуватись своїми процесуальними правами, та відстоювати своє право на вільний виїзд за кордон. 

 

 

  Адвокат Ярослав Новіков