Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

(Закон втратив чинність на підставі Закону
Верховної Ради України
N 150-VI від 20 березня 2008 року)

( Додатково див. Тимчасове положення про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМ
N 274 від 28.03.2008 )

Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 20, ст.148 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 434-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.98
N 1047-IV від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст.27
N 1158-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67
N 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 2188-IV від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.110
N 2229-IV від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103
N 2377-IV від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198
N 2664-IV від 16.06.2005 )

( У тексті Закону слова "виконавець", "виконавці" у всіх
відмінках замінено словами "учасник", "учасники" у
відповідних відмінках згідно із Законом
N 434-IV від 16.01.2003 )

Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації; ( Абзац другий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів; ( Абзац третій статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації; ( Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг; ( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію; ( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт; ( Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій; ( Абзац дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

тендерна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг; ( Абзац десятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

тендерний комітет - група спеціалістів замовника, призначена відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону; ( Абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією і відрізняється від основної пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією; ( Абзац тринадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

акцепт тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки - прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі; ( Абзац чотирнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного постачальника), встановленими цим Законом; ( Абзац п'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом;

договір про закупівлю - письмова угода між замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату; ( Абзац сімнадцятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до закону; ( Абзац вісімнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону; ( Абзац дев'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

вітчизняний виробник - суб'єкт господарювання - резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України; ( Абзац двадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж дві; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

електронні державні закупівлі - здійснення замовниками встановлених цим Законом процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі Інтернет в режимі on-line з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять третім згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

генеральний замовник - орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

закупівля на засадах міжвідомчої координації - здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

кваліфікаційна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять шостим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

кваліфікаційна пропозиція - пропозиція, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації; ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

строк дії тендерної (цінової) пропозиції - встановлений замовником у тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) строк, що діє до укладення договору про закупівлю, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну (цінову) пропозицію (крім цінової зміни при проведенні процедури редукціону). ( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять восьмим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. ( Частина перша статті 2 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Закупівля товарів, робіт і послуг, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, виконанням державного оборонного замовлення, а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України чи законом товарів, робіт і послуг, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених окремими актами законодавства України. ( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

водо-, тепло- та енергопостачання;

водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;

поштові послуги, у тому числі поштові марки; ( Абзац четвертий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

послуги електрозв'язку (за винятком мобільного та Інтернет-послуг); ( Абзац п'ятий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

телекомунікаційні послуги щодо ретрансляції радіо- та телесигналів;

послуги щодо перевезення залізничним транспортом;

професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів у державних професійно-технічних навчальних закладах; ( Частину третю статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 1158-IV від 11.09.2003 )

підготовка кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації. ( Частину третю статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 2229-IV від 14.12.2004 ) ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

4. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, визначених цією статтею. ( Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

5. Процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 2 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 2-1. Принципи державних закупівель

1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. ( Закон доповнено статтею 2-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 2-2. Стадії державних закупівель та їх планування

1. Стадіями державних закупівель є:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

2. Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів). Примірник річного плану надсилається уповноваженому органу у випадках та в порядку, визначених цим органом. Річний план закупівель оприлюднюється шляхом розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження. ( Закон доповнено статтею 2-2 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 3. Спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

1. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) здійснюються центральним органом виконавчої влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України. ( Частина перша статті 3 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Основними функціями уповноваженого органу є:

розробка нормативно-правових актів щодо функціонування системи державних закупівель;

проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

участь в економічному обгрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі, у випадках та в порядку, передбачених цим Законом; ( Абзац п'ятий частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель; ( Абзац шостий частини другої статті 3 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, та прийняття відповідних рішень щодо них, у випадках та в порядку, передбачених цим Законом; ( Абзац сьомий частини другої статті 3 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі;

подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель відповідно до цього Закону; ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом; ( Абзац дванадцятий частини другої статті 3 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері здійснення закупівель; ( Абзац частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1294-IV від 20.11.2003 )

співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення державних закупівель; ( Абзац частини другої статті 3 в редакції Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

контроль за виданням "Вісника державних закупівель"; ( Абзац частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника; ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

ведення в порядку, встановленому уповноваженим органом, переліку інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону. ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Уповноважений орган має право:

( Абзац другий частини третьої статті 3 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

( Абзац шостий частини третьої статті 3 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

визначати своїм рішенням:

форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;

форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;

форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

форму річного плану закупівель за державні кошти; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

форму реєстру отриманих тендерних пропозицій; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

порядок розгляду скарг уповноваженим органом; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами. ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

4. Контроль за діяльністю уповноваженого органу здійснює Верховна Рада України та інші органи державної влади відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України. ( Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення
закупівель

Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 4-1. Прозорість здійснення державних закупівель та
оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів,
робіт і послуг за державні кошти

1. Замовник зобов'язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

річні плани державних закупівель; ( Частину першу статті 4-1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; ( Частину першу статті 4-1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Інформація щодо державних закупівель, передбачена цим Законом, розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з технічним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею. ( Частину першу статті 4-1 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Інформаційна система в мережі Інтернет у визначенні цього Закону є сукупністю програмних засобів з власною адресою в мережі Інтернет, яка забезпечує доступ до інформаційних ресурсів і відповідає таким обов'язковим вимогам: забезпечує збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України; відповідає встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної інформації; надає можливість здійснення електронних державних закупівель та відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом. ( Частина друга статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Строки висвітлення інформації, передбаченої у частині першій цієї статті, повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом.

4. Замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді, в порядку, передбаченому інформаційними системами. ( Частина четверта статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

5. Замовник має право здійснити закупівлю за процедурами, зазначеними в статті 13 цього Закону (крім процедури закупівлі в одного постачальника (учасника), шляхом здійснення електронних державних закупівель, з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

6. Оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет, передбаченої в частині першій цієї статті, не вважається здійсненням електронних державних закупівель.

7. Вибір інформаційних систем у мережі Інтернет здійснюється замовником самостійно на конкурентних засадах та має відповідати вимогам до таких систем, встановленим у частині другій цієї статті. Втручання у вибір замовником інформаційних систем у мережі Інтернет інших розпорядників державних коштів, а також неправомірне використання інформаційних систем у мережі Інтернет забороняються. ( Частина сьома статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

8. Замовник зобов'язаний на звернення Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України надавати повну інформацію, що стосується здійснення державних закупівель. ( Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

Стаття 4-2. Вимоги щодо інформаційних систем у мережі
Інтернет щодо забезпечення захисту державної
інформації, здійснення електронних державних
закупівель та забезпечення виконання вимог цього
Закону

1. Інформаційна система у мережі Інтернет в частині забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону повинна:

мати технічний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1 цього Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

2. Перелік інформаційних систем у мережі Інтернет веде уповноважений орган у встановленому ним порядку. Порядок ведення переліку інформаційних систем у мережі Інтернет не повинен суперечити цьому Закону. До такого переліку забороняється включення інформаційних систем у мережі Інтернет, які не відповідають вимогам цього Закону, а також невключення інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону.

3. Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої цим Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів. ( Закон доповнено статтею 4-2 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 5. Недискримінація учасників

1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

2. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі. ( Стаття 5 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

2. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, та кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

3. У разі закупівлі товарів, робіт і послуг, що включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, робіт і послуг, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів запрошують до торгів виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

4. У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

5. У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 1047-IV від 09.07.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, N 2377-IV від 20.01.2005, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 7. Несхвальні дії учасників

1. Замовник зобов'язаний забезпечити створення умов для проведення прозорих державних закупівель та оприлюднення інформації в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

3. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

4. Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

5. Замовник зобов'язаний повідомити про дату проведення розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій:

місцеву раду відповідного рівня, якщо закупівля здійснюється за кошти місцевих бюджетів;

Верховну Раду Автономної Республіки Крим, якщо закупівля здійснюється за кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

Верховну Раду України, якщо закупівля здійснюється за інші державні кошти. ( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ II
Загальні умови здійснення закупівлі

Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі

1. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у "Віснику державних закупівель", інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інших друкованих засобах масової інформації, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, у відповідних міжнародних виданнях згідно з частиною третьою цієї статті. ( Частина перша статті 8 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та в інформаційних системах у мережі Інтернет, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника.

У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим. ( Частину другу статті 8 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 ) ( Частина друга статті 8 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях та в інформаційних системах у мережі Інтернет у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: ( Абзац перший частини третьої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю. ( Частину третю статті 8 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 ) ( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

4. Редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів мають право перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством. ( Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур
закупівлі

1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.

2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.

3. В разі здійснення замовником електронних державних закупівель обмін інформацією та повідомленнями відбувається з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису в режимі on-line. ( Статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення
процедури закупівлі

1. Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі, повідомлення про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі якщо участь у процедурі закупівлі не обмежується вітчизняними учасниками. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст. ( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.

( Статтю 11 виключено на підставі Закону
N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 12. Тендерні комітети

1. Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

2. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

3. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

5. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.

6. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

7. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні сертифікати чи свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, у порядку, встановленому уповноваженим органом. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

8. Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

9. Порядок створення і головні функції тендерних комітетів визначаються окремим рішенням уповноваженого органу. ( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 13. Процедури здійснення закупівлі

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

відкритих торгів;

торгів з обмеженою участю;

двоступеневих торгів;

запиту цінових пропозицій (котирувань);

закупівлі в одного постачальника (учасника);

торгів із зменшенням ціни (редукціон). ( Статтю 13 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 14. Особливості застосування деяких
процедур закупівлі

1. Основними процедурами здійснення державних закупівель є торги із зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги. ( Частина перша статті 14 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 цього Закону, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників. ( Абзац перший частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Застосування процедури закупівлі в одного постачальника потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт. ( Абзац другий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

( Абзац третій частини другої статті 14 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе замовник. ( Частину другу статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів. ( Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 ) ( Стаття 14 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

Стаття 14-1. Закупівля товарів на засадах міжвідомчої
координації

1. Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, уповноважений орган подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.

2. Генеральний замовник:

здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників - переможців процедури закупівлі;

інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.

3. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає уповноваженому органу і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників. ( Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 15. Кваліфікаційні вимоги до учасників

1. Замовник може вимагати від учасника надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам:

наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;

наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством України;

здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту;

відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених статтею 11 цього Закону.

( Абзац сьомий частини першої статті 15 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення попередньої кваліфікації учасників (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій. ( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

3. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

( Частину четверту статті 15 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

( Статтю 16 виключено на підставі Закону
N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 17. Звіт про результати здійснення процедури закупівлі

1. У звіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою, який зберігається замовником протягом трьох років, обов'язково зазначаються:

стислий опис предмета закупівлі;

найменування та адреси учасників, що подали тендерні пропозиції, кваліфікаційні пропозиції, найменування та адреса учасника, з яким укладено договір про закупівлю, а також ціна цього договору; ( Абзац третій частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерної пропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропоновані учасниками;

стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця процедури закупівлі;

у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій - обгрунтування підстав відхилення;

дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю та оголошення про результат здійсненої закупівлі у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного постачальника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури; ( Абзац сьомий частини першої статті 17 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під час обрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів, з обгрунтуванням її вибору;

стислий виклад будь-яких запитів щодо роз'яснення кваліфікаційної або тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієї документації; ( Абзац дев'ятий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, - виклад підстав такого рішення;

у разі застосування умов, передбачених статтею 6 цього Закону, - виклад підстав такого застосування;

у разі відхилення тендерної пропозиції відповідно до положень цього Закону - виклад підстав для відхилення;

відомості про кваліфікацію учасників, що подали тендерні пропозиції; заявки на участь у попередній кваліфікації учасників або запис про відсутність таких заявок; підстави застосування попередньої кваліфікації учасників; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупівлі; склад тендерного комітету; ( Абзац тринадцятий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

дата акцепту тендерної пропозиції. ( Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

2. ( Частину другу статті 17 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

2. Звіт про результати процедури закупівлі (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюється замовником в інформаційній системі у мережі Інтернет. ( Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Строк зберігання документів щодо здійснення процедур закупівель має становити три роки. ( Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

Розділ II-1
Громадський контроль у сфері державних закупівель

Стаття 17-1. Участь громадськості у формуванні та реалізації
державної політики у сфері державних закупівель

1. Громадяни, громадські організації, їх спілки беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель шляхом:

участі в розробці, обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг;

забезпечення гласності, відкритості, прозорості в діяльності Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів у сфері державних закупівель;

проведення консультацій з громадськістю, врахування громадської думки;

налагодження системного діалогу Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів та громадськості;

використання інших форм, передбачених чинним законодавством України.

2. Кабінет Міністрів України, уповноважений орган, розпорядники державних коштів зобов'язані забезпечити належне реагування на звернення громадян, громадських організацій та їх спілок.

3. Громадяни, громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у визначення замовником переможця торгів.

4. Однією з форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Тендерна палата України.

Стаття 17-2. Юридичний статус Тендерної палати України

1. Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. Тендерна палата України не веде будь-якої підприємницької діяльності і не має права надавати будь-які платні послуги, а діє виключно з метою виконання завдань, поставлених перед нею цим Законом та її статутом. Діяльність Тендерної палати України є прозорою для суспільства.

2. Участь у Тендерній палаті України є добровільною.

3. Тендерна палата України є юридичною особою, має власні печатку, бланк, рахунки в банківських установах.

4. Місцезнаходженням та місцем діяльності Тендерної палати України є місто Київ.

Стаття 17-3. Цілі та завдання Тендерної палати України

1. Тендерна палата України функціонує з метою сприяння: розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку державних закупівель, формуванню сучасної інфраструктури державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня спеціалістів з питань державних закупівель, здійсненню громадського контролю. Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності.

2. Тендерна палата України безкоштовно:

розробляє методичні матеріали щодо організації та проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів);

надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань державних закупівель;

забезпечує розгляд скарг комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України в порядку, передбаченому цим Законом;

у разі надходження запиту від замовника, учасника, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, громадян, громадських організацій або самостійно, в порядку здійснення громадського контролю, надає відповідні висновки стосовно дотримання процедур державних закупівель, а також щодо обрання замовниками процедур закупівель згідно з цим Законом та у випадках, передбачених цим Законом;

у разі надходження запиту від Верховної Ради України, народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, уповноважених здійснювати контрольні функції, учасників, громадян, громадських організацій або самостійно в порядку здійснення громадського контролю надає висновки щодо ефективності використання замовниками державних коштів на всіх стадіях закупівлі;

проводить правові, економічні дослідження у сфері державних закупівель;

надає висновки з питань державних закупівель;

аналізує ринки та ціни товарів, робіт та послуг у сфері державних закупівель;

здійснює інші види діяльності, передбачені її статутом.

3. Замовники, учасники процедури закупівлі, уповноважений орган звертаються до Тендерної палати України виключно на добровільних засадах.

4. Висновок Тендерної палати України надається також при здійсненні відповідними правоохоронними, іншими державними органами перевірок законності здійснення державних закупівель за їх зверненнями, розгляді справ судом, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

5. Висновок Тендерної палати України надається протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту в порядку, встановленому Тендерною палатою України.

6. Замовники та учасники, яких стосується такий висновок, надають Тендерній палаті України копії відповідних документів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.

7. Відповідальність за повноту та достовірність наданих документів та матеріалів для підготовки та надання Тендерною палатою України відповідних висновків покладається на сторону, якою надаються такі документи та матеріали.

8. При виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб Тендерна палата України має право:

направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів;

інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган та громадськість;

оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань.

9. Тендерна палата України безкоштовно сприяє:

залученню громадськості у сфері державних закупівель;

врахуванню громадської думки при проведенні державної політики у сфері державних закупівель;

проведенню публічних громадських обговорень з питань витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг;

опрацюванню отриманих за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозицій і зауважень з питань формування та реалізації державної політики у сфері державних закупівель.

10. Тендерна палата України виступає засновником інформаційного бюлетеня, інших засобів масової інформації.

11. Тендерна палата України безкоштовно забезпечує Верховну Раду України, народних депутатів України, комітети Верховної Ради України, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України та уповноважений орган інформаційно-аналітичними матеріалами щодо державних закупівель, у разі необхідності надає відповідні висновки та матеріали.

12. Діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності можуть бути оскаржені у судовому порядку відповідно до закону.

Стаття 17-4. Керівні та контролюючий органи

1. Керівними органами Тендерної палати України є її з'їзд та правління.

2. Контролюючим органом Тендерної палати України є її ревізійна комісія.

3. Повноваження керівних та контролюючого органів Тендерної палати України визначаються статутом Тендерної палати України та цим Законом.

Стаття 17-5. Наглядова рада та державний нагляд за діяльністю
Тендерної палати України

1. До складу Наглядової ради Тендерної палати України входять три представники від уповноваженого органу та по одному представнику від Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України, Державного казначейства України, а також три народних депутати України за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби. Тендерна палата України своїм рішенням може вводити до складу Наглядової ради інших осіб.

2. Головою Наглядової ради є представник уповноваженого органу.

3. Всі члени Наглядової ради за посадою входять до складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України.

4. Члени Наглядової ради не можуть бути членами правління Тендерної палати України.

5. Члени Наглядової ради виконують свої функції на громадських засадах.

6. Наглядова рада є дорадчим органом.

7. Наглядова рада:

дає рекомендації та пропозиції правлінню Тендерної палати України щодо забезпечення ефективної роботи Тендерної палати України;

затверджує своїм рішенням регламент роботи Наглядової ради;

у разі потреби вимагає скликання з'їзду;

пропонує внесення змін до статуту Тендерної палати України;

здійснює в межах своїх повноважень нагляд за дотриманням Тендерною палатою України вимог цього Закону;

бере участь у громадських обговореннях та слуханнях;

сприяє виконанню Тендерною палатою України своїх завдань та функцій;

виконує інші функції, передбачені статутом Тендерної палати України та цим Законом.

8. Наглядова рада діє виключно в межах повноважень, передбачених статутом Тендерної палати України та цим Законом. Рекомендації Наглядової ради є обов'язковими для врахування Тендерною палатою України у частині, що не суперечить закону. ( Закон доповнено розділом II-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ III
Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю

Стаття 18. Умови застосування процедур відкритих торгів та
торгів з обмеженою участю щодо закупівлі товарів,
робіт, послуг

1. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники, запрошені замовником шляхом публікації оголошення відповідно до положень статей 4-1 та 8 цього Закону. ( Частина перша статті 18 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Під час проведення торгів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право надавати лише ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.

3. Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо:

товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників;

закупівля товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням становить державну таємницю.

4. Під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох. ( Частина четверта статті 18 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

Стаття 18-1. Попередня кваліфікація при проведенні торгів з
обмеженою участю

1. Замовник при проведенні торгів з обмеженою участю має право здійснити попередню кваліфікацію учасників.

2. Інформація про здійснення попередньої кваліфікації учасників оприлюднюється та публікується замовниками згідно з статтями 4-1 і 8 цього Закону.

3. В оголошенні про здійснення попередньої кваліфікації учасників обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника;

вид, кількість та місце поставки товарів, вид та місце виконання робіт або вид та місце надання послуг;

строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

способи та місце отримання кваліфікаційної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено);

місце та строк подання кваліфікаційних пропозицій;

місце та дата розкриття кваліфікаційних пропозицій;

адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та кодів, присвоєних інформаційними системами у мережі Інтернет.

4. Кваліфікаційна документація надається (надсилається) учаснику протягом трьох робочих днів з дня її оплати або з дня отримання відповідного запиту, якщо плату не було встановлено. Документ для оплати кваліфікаційної документації надсилається або надається учаснику у дводенний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Кваліфікаційна документація обов'язково містить:

інструкції щодо підготовки та подання кваліфікаційної пропозиції;

кваліфікаційні вимоги;

стислий виклад критеріїв та процедури оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;

інформацію про документи, необхідні учаснику для підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

- відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки;

- кількість товару;

- місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

- додаткові послуги, які мають бути надані;

- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені кваліфікаційні пропозиції;

зазначення способу, місця та кінцевого строку подання кваліфікаційних пропозицій;

виклад процедури надання роз'яснень щодо кваліфікаційної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників;

зазначення місця, дати та часу розкриття кваліфікаційних пропозицій;

зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;

іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до кваліфікаційної документації.

5. Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:

детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;

вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;

посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.

6. Технічна специфікація не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

7. Кваліфікаційні пропозиції подаються без зазначення ціни. Строк подання кваліфікаційних пропозицій повинен становити не менше 15 календарних днів. Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

8. Замовник протягом п'яти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

9. До подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю запрошуються лише ті учасники, які пройшли відбір за результатами здійснення попередньої кваліфікації учасників. Строк подання тендерних пропозицій після проведення попередньої кваліфікації учасників повинен становити не менше 10 календарних днів. ( Закон доповнено статтею 18-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 19. Інформування учасників про проведення процедури
відкритих торгів та торгів з обмеженою участю

1. В оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються: ( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

найменування та юридична адреса замовника торгів;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;

строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;

кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати учасники;

інформація про застосування умов захисту вітчизняного виробника відповідно до положень статті 6 цього Закону;

способи та місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено замовником);

місце та строк подання тендерних пропозицій;

місце та дата розкриття тендерних пропозицій;

умови надання тендерного забезпечення та способи зв'язку для отримання додаткової інформації; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет. ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

2. ( Частину другу статті 19 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

3. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті; вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками. ( Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

Стаття 20. Порядок надання тендерної документації

1. Тендерна документація надається (надсилається) учаснику торгів протягом трьох робочих днів з моменту її оплати. Документ для оплати тендерної документації надсилається або надається учаснику в триденний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків здійснюються відповідно до положень цивільного законодавства. ( Частина перша статті 20 в редакції Законів N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004 )

2. У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг замовник може надсилати тендерну документацію одночасно із запрошенням до участі у торгах. ( Частина друга статті 20 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

3. ( Частину третю статті 20 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

4. У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати учасником витрат на її підготовку.

( Частину п'яту статті 20 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

Стаття 21. Тендерна документація

1. Тендерна документація повинна містити:

інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій;

перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

- відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, підготовлені відповідно до частин другої та третьої цієї статті;

- кількість товару;

- місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

- додаткові послуги, які мають бути надані;

- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;

зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю; ( Абзац дванадцятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;

методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо;

інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;

вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю;

умови повернення чи неповернення тендерного забезпечення;

зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

виклад процедури надання роз'яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників;

зазначення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій;

зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками;

інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції;

іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. ( Частину першу статті 21 доповнено абзацом двадцять шостим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:

детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;

вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;

посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.

3. Технічна специфікація не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

4. У тендерній документації можуть визначатися взаємовідносини та розрахунки між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет відповідно до цивільного законодавства. ( Статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

5. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. ( Статтю 21 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 22. Надання роз'яснень щодо тендерної документації та
внесення до неї змін

1. Учасник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен дати відповідь на запит учасника.

2. Не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації, при цьому продовживши строк подання та розкриття тендерних пропозицій, та повідомити про зазначені зміни письмово всіх учасників, яким замовник надав тендерну документацію. ( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його всім учасникам, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

4. У разі несвоєчасного подання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування учасниками зазначених змін, доповнень або роз'яснень та своєчасного подання тендерних пропозицій, але не меншим ніж три робочих дні. ( Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

Стаття 23. Забезпечення тендерної пропозиції

1. Замовник має право зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику. ( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. На вимогу замовника учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого становить не більше одного відсотка очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та не більше п'яти відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією. В разі, якщо тендерні пропозиції можуть подаватися щодо частини предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту. ( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. У разі надання тендерного забезпечення у формі депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит. ( Статтю 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

4. У разі якщо тендерне забезпечення буде вноситися за учасника будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією, учасник повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції.

5. Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання;

непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації;

невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією. ( Частина п'ята статті 23 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

6. Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;

укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів;

відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;

закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції.

Стаття 24. Порядок подання тендерних пропозицій

1. Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. На запит учасника замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу отримання.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеного у тендерній документації лота), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо це передбачено тендерною документацією. Одержана тендерна пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма якого визначається уповноваженим органом. ( Частину першу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення. ( Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

3. Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.

4. Замовник має право до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, якщо один чи більше учасників не можуть подати свої тендерні пропозиції до зазначеного строку через об'єктивні причини. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни місця та процедури розкриття тендерних пропозицій негайно надсилається кожному учаснику, якому було надано тендерну документацію.

5. Тендерні пропозиції залишаються дійсними впродовж зазначеного у тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження дії тендерних пропозицій.

Учасник має право:

відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним тендерного забезпечення;

погодитися з вимогою та продовжити строк дії наданих ним тендерної пропозиції та тендерного забезпечення.

6. Учасники, які не продовжують строку дії своїх тендерних забезпечень, вважаються такими, що відхилили вимогу щодо продовження дії своїх тендерних пропозицій.

7. Якщо інше не передбачено тендерною документацією, учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого тендерного забезпечення. Такі зміни чи заява про відкликання тендерної пропозиції можуть бути враховані у разі, якщо вони отримані замовником до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Стаття 25. Забезпечення виконання договору про закупівлю

1. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник має право вимагати від учасника - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Замовник повертає учаснику забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. ( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт. ( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

Стаття 26. Розкриття, оцінка та порівняння тендерних
пропозицій

1. Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, зазначених у тендерній документації. ( Частина перша статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

2. До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники, а також представники державних органів державної влади (у тому числі депутати всіх рівнів). Відсутність учасника або його уповноваженого представника на процедурі розкриття тендерних пропозицій не є підставою для нерозкриття, нерозгляду або відхилення його тендерної пропозиції протягом одного робочого дня після дня отримання від учасника відповідного запиту. ( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність всіх необхідних документів, передбачених тендерною або кваліфікаційною документацією, правильність їх оформлення, а також мають бути оголошені замовником присутнім представникам учасника найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит. Ці відомості зазначаються у звіті про результати здійснення процедури закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій оприлюднюється замовником в інформаційних системах в мережі Інтернет протягом п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій. ( Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

4. Замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

5. Замовник та учасники не повинні ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміну її ціни та коригування, з урахуванням частини шостої цієї статті. ( Частина п'ята статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

6. Замовник має право на виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, під час процедури оцінки за умови отримання письмової згоди учасника, який подав цю тендерну пропозицію, на таке виправлення. ( Частина шоста статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

7. До оцінки замовник допускає тендерні пропозиції, які не були відхилені згідно з цим Законом.

Замовник визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не було відхилено, на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у тендерній документації.

Критеріями оцінки можуть бути:

1) у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, які виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленими специфікаціями або технічними проектами, - ціна;

2) у разі закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - найнижча ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як:

досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмета закупівлі;

післяпродажне обслуговування;

експлуатаційні витрати;

передача технологій та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів, для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

У разі, коли замовником не передбачалася можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), замовник може визначити лише одного переможця процедури закупівлі. ( Частина сьома статті 26 в редакції Законів N 434-IV від 16.01.2003, N 2664-IV від 16.06.2005 )

8. У разі якщо для визначення найкращої тендерної пропозиції використовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації має бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків. ( Частина восьма статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

9. Замовник має право запросити від будь-якого учасника процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону чи звернутися за підтвердженням такої інформації до державних органів або відповідних експертних підприємств, установ, організацій, а також ціни його тендерної пропозиції. У разі відмови учасника надати таке підтвердження чи одержання достовірної інформації щодо його невідповідності кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону або факту надання у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації замовник має відхилити тендерну пропозицію цього учасника і визначити переможця торгів серед тих учасників, які залишилися. ( Частина дев'ята статті 26 в редакції Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

10. Для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації. ( Частина десята статті 26 в редакції Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

( Частину одинадцяту статті 26 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

Стаття 26-1. Конфіденційність

1. Інформація щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій не надається до укладення договору про закупівлю особам, які офіційно не брали участь у процедурі закупівлі, за винятком випадків, коли така інформація надається виключно уповноваженому органу, Тендерній палаті України, суду або для розгляду скарги. ( Закон доповнено статтею 26-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 27. Відхилення тендерних пропозицій

1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо:

учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону;

тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;

учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки;

учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону;

учасник не надав тендерного забезпечення, якщо його надання було передбачено в тендерній документації; ( Частину першу статті 27 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата була встановлена. ( Частину першу статті 27 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.

Стаття 28. Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не
відбулися

1. Торги відміняються у разі, якщо:

на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником у тендерній документації; ( Абзац другий частини першої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 цього Закону;

замовник порушив вимоги цього Закону щодо оприлюднення інформації. ( Частину першу статті 28 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до відповідного лота. ( Частину першу статті 28 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Торги можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі:

якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;

якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили);

якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції. ( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

( Частину третю статті 28 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

4. Повідомлення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником всім постачальникам (учасникам) протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Стаття 29. Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору
про закупівлю

1. Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. ( Частина перша статті 29 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

2. Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у тому числі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки. ( Абзац перший частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. Всі витрати, пов'язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі, на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику. ( Абзац другий частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 ) ( Частина друга статті 29 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

( Частину третю статті 29 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

4. У разі відмови учасника, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.

Стаття 29-1. Інформування учасників про результати
проведення торгів

1. Оголошення про результати проведення торгів оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в мережі Інтернет та у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися.

2. В оголошенні про результати торгів обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника торгів;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;

дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України;

адреси обраних інформаційних систем у мережі Інтернет, в яких розміщено інформацію, передбачену цим Законом, та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет;

дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою;

дата укладення договору про закупівлю;

дата та причини відміни торгів чи рішення про визнання їх такими, що не відбулися;

вартість договору про закупівлю;

повна назва переможця торгів. ( Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ III-1
Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)

Стаття 29-2. Умови застосування процедури торгів із
зменшенням ціни (редукціону)

1. Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон) застосовується у разі, коли предметом закупівлі є товари чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість закупівлі таких товарів перевищує 100 тисяч гривень.

Стаття 29-3. Порядок здійснення процедури редукціону

1. Редукціон здійснюється в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. При здійсненні процедури редукціону замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, з дотриманням порядку та строків, установлених цим Законом.

2. Процедура редукціону здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім учасникам пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, кваліфікаційні вимоги. Строк подання учасниками попередніх пропозицій становить не менше 21 календарного дня від дати опублікування оголошення про здійснення процедури редукціону.

На другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі становить не менше 10 календарних днів з дня повідомлення замовника про результати першого етапу.

3. Під час розкриття тендерних пропозицій на другому етапі замовником оголошуються найменування та адреса кожного учасника і ціна кожної тендерної пропозиції. Після цього замовник пропонує присутнім представникам учасників зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону, який зазначається в тендерній документації. Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції. Згоду на зменшення ціни тендерної пропозиції присутні представники учасників підтверджують підняттям карток, на яких зазначене найменування учасника. Якщо після трикратного оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем оголошується учасник, який був названий останнім та запропонував найнижчу ціну. ( Закон доповнено розділом III-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ IV
Процедура двоступеневих торгів

Стаття 30. Умови застосування процедури двоступеневих торгів

1. Процедура двоступеневих торгів застосовується у таких випадках:

замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

( Абзац третій частини першої статті 30 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

( Абзац четвертий частини першої статті 30 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.

2. Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім учасникам пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів;

на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

3. Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, якщо це передбачено тендерною документацією.

4. Далі процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.

Стаття 31. Запрошення до участі у процедурі
двоступеневих торгів та строки подання попередніх тендерних пропозицій

1. В оголошенні про здійснення процедури двоступеневих торгів обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника;

опис предмета закупівлі, у тому числі необхідні його технічні та інші параметри, а у разі, якщо предметом закупівлі є виконання робіт, - їх вид та орієнтовні строки виконання робіт;

( Абзац четвертий частини першої статті 31 виключено на підставі Закону N 2188-IV від 18.11.2004 )

строки та місце подання попередньої тендерної пропозиції.

2. Строк подання учасниками попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі не повинен перевищувати 15 календарних днів. ( Частина друга статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-IV від 18.11.2004 )

Розділ V
Процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та
закупівлі у одного учасника

Стаття 32. Порядок застосування процедури запиту цінових
пропозицій (котирувань)

1. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень.

2. Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам або розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

3. У запиті повинно бути зазначено:

найменування та юридична адреса замовника;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг;

строк поставки товарів або надання послуг;

місце і строк подання цінових пропозицій;

місце і дата розкриття цінових пропозицій;

істотні умови договору.

У запиті повинно бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

4. Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.

5. Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття пропозицій мають бути запрошені всі учасники, що подали свої пропозиції.

Під час розкриття пропозицій складається протокол, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту.

6. Замовник, у строк не раніше ніж через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну.

7. Замовник відхиляє пропозиції, якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону.

Замовник визнає процедуру запиту цінових пропозицій такою, що не відбулася, якщо:

було подано менше двох пропозицій;

було відхилено всі пропозиції внаслідок їх невідповідності вимогам замовника, зазначеним у запиті;

найнижча ціна з числа цінових пропозицій, які відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі. ( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 33. Умови застосування процедури закупівлі
у одного учасника

1. Закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

2. Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником відповідно до вимог статті 14 цього Закону у разі: ( Абзац перший частини другої статті 33 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності; ( Абзац другий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи; ( Абзац третій частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами або послугами; ( Абзац четвертий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;

закупівлі товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або іншого спеціального конкурсу; ( Абзац сьомий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

( Абзац восьмий частини другої статті 33 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

( Абзац дев'ятий частини другої статті 33 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; ( Абзац десятий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )

підтвердження замовником факту повторної відміни відкритих торгів внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції. ( Частину другу статті 33 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ VI
Договір про закупівлю

Стаття 34. Основні вимоги до договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі.

2. Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Всі витрати, пов'язані з укладанням договору (у тому числі витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням), можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі виключно на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Нотаріальне посвідчення договору не є обов'язковим, але на вимогу замовника договір про закупівлю підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. ( Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

Замовник укладає договори про закупівлю після затвердження відповідного бюджету. Істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків. ( Частину другу статті 34 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, передбачених цим Законом. ( Частину другу статті 34 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

3. Укладений договір вважається недійсним, якщо:

замовник не дотримався вимог частини другої статті 29 цього Закону; ( Абзац другий частини третьої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

договір було укладено в період зупинення процедури закупівлі в разі подання скарги замовнику або уповноваженому органу;

договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю. ( Частину третю статті 34 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Укладений договір може визнаватися недійсним виключно за рішенням суду. ( Частину третю статті 34 доповнено абзацом згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Дія цієї частини не поширюється на застосування процедур запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника.

4. Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу та генеральному замовнику у разі, коли закупівлі здійснювалися на засадах міжвідомчої координації. ( Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

5. У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і провести нову процедуру закупівлі. ( Статтю 34 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 ) ( Стаття 34 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

( Статтю 35 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )

Розділ VII
Оскарження щодо застосування процедур закупівель

Стаття 36. Право на оскарження дій замовника

1. Будь-який учасник або інша особа (скаржник), який вважає, що замовником було порушено процедури закупівлі, встановлені цим Законом, має право на оскарження дій замовника згідно з положеннями цього розділу. ( Частина перша статті 36 в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

2. Об'єктом оскарження не може бути:

вибір процедури здійснення закупівлі;

застосування замовником положень статті 6 цього Закону;

( Абзац четвертий частини другої статті 36 виключено на підставі Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

встановлення вимоги щодо нотаріального посвідчення договору; ( Частину другу статті 36 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю. ( Частину другу статті 36 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 37. Порядок подання та розгляду скарг з приводу
порушень при проведенні замовником процедур
закупівель

1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається скаржником замовнику або уповноваженому органу та комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України. У разі, якщо скарга подається не замовнику, скаржник направляє перший примірник скарги уповноваженому органу, а другий примірник скарги направляє комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України для підготовки нею відповідного висновку. Для підготовки та надання такого висновку комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України має право протягом трьох робочих днів запитувати і отримувати завірені належним чином копії документів від скаржника та замовника, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.

Персональний склад комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України та Положення про комісію визначаються рішенням виконавчого органу Тендерної палати України. До складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України за посадою можуть входити всі члени Наглядової ради Тендерної палати України. Головою зазначеної комісії є голова Наглядової ради - представник уповноваженого органу. Кожен член комісії має один голос. До складу комісії не можуть входити посадові особи учасників, які брали участь у процедурі закупівлі, та їх близькі родичі, засновники учасників, посадові особи замовника, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються, та їх близькі родичі.

2. Замовник або уповноважений орган можуть не розглядати скаргу, якщо вона була подана пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання. Якщо уповноваженим органом прийнято рішення про повернення скарги без розгляду, він повідомляє про таке рішення комісію по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів.

Днем настання підстави для подання скарги вважається день допущення замовником порушення процедури закупівлі.

3. Надходження скарги замовнику відповідно до частини першої цієї статті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 робочих днів. Уповноважений орган зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів, про що повідомляє комісію по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів.

4. Не пізніше трьох робочих днів після отримання скарги замовник або уповноважений орган повинні повідомити всіх учасників, яких стосується ця скарга, про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги будь-який учасник має право взяти у цьому розгляді участь.

5. Якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, замовник у строк, зазначений у частині третій цієї статті, приймає обґрунтоване рішення, в якому необхідно зазначити:

у разі якщо скаргу не задоволено, - причини такого рішення;

у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, - рішення щодо відміни процедури закупівлі, рішення замовника або обов'язок щодо вчинення замовником певних дій, а також причини такого рішення.

6. За результатами розгляду скарги комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом 15 робочих днів приймається висновок, в якому зазначаються порушення, допущені замовником при проведенні процедури закупівлі (в разі їх допущення) та рекомендації про відміну процедури закупівлі або рішення замовника, рекомендації щодо вчинення певних дій або рекомендації щодо незадоволення вимог скаржника. Висновок протягом двох робочих днів з дня його затвердження направляється уповноваженому органу.

7. Уповноважений орган розглядає висновок комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України та приймає відповідне рішення про задоволення або незадоволення скарги і відповідно відміняє торги, зобов'язує замовника вчинити певні дії або приймає рішення про незадоволення вимог скаржника.

У разі, якщо висновок комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України не надійде до уповноваженого органу протягом 16 робочих днів з дня надходження скарги до уповноваженого органу, уповноважений орган приймає відповідне рішення без урахування висновку комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України.

8. Якщо скаргу розглядає замовник, рішення щодо розгляду скарги надсилається уповноваженому органу та комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

9. Примірник рішення замовника або уповноваженого органу щодо розгляду скарги надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. ( Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами N 434-IV від 16.01.2003, N 2188-IV від 18.11.2004, в редакції Закону N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 37-1. Порядок проведення перевірок (ревізій)
державними органами

1. Державними органами, до компетенції яких належить проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель, є уповноважений орган, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, Рахункова палата (далі - контролюючі органи). Порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами визначається уповноваженим органом.

2. Перевірки (ревізії) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель проводяться по всіх стадіях державних закупівель, визначених статтею 2-2 цього Закону.

Результати перевірки (ревізії) відображуються у відповідному документі контролюючого органу, що її здійснив.

Здійснення одним і тим же контролюючим органом перевірок (ревізій) розпорядника державних коштів з питання законності проведення певної процедури закупівлі не може проводитися більше одного разу.

Перевірки (ревізії) можуть здійснюватися шляхом запиту та отримання від розпорядника державних коштів необхідних документів (оригіналів або належним чином завірених копій) щодо закупівель товарів, робіт і послуг та їх розгляду й аналізу або шляхом виїзних перевірок (ревізій), які проводяться безпосередньо за місцезнаходженням розпорядника державних коштів.

Результати перевірки (ревізії) можуть бути оскаржені в судовому порядку.

3. У разі виявлення контролюючими органами при проведенні перевірки (ревізії) ознак злочину матеріали перевірки (ревізії) передаються до правоохоронних органів. ( Закон доповнено статтею 37-1 згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 )

Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства про
здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за
державні кошти

За порушення вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, посадові особи замовників та учасників торгів несуть адміністративну відповідальність відповідно до законів України.

Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, залучені до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не несуть відповідальності за будь-які рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб і за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю. ( Статтю 38 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2664-IV від 16.06.2005 ) ( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2188-IV від 18.11.2004, N 2664-IV від 16.06.2005 )

Розділ VIII
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1490-III