ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про політичні партії в Україні

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 23, ст.118 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1349-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.218
N 1665-IV від 25.03.2004, ВВР, 2004, N 27-28, ст.366
N 2748-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.437
N 2777-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 38-39, ст.449
N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 )

( Щодо визнання неконституційними окремих положень
див. Рішення Конституційного Суду
N 2-рп/2007 від 12.06.2007 )

( Щодо визнання конституційними окремих положень
див. Рішення Конституційного Суду
N 2-рп/2007 від 12.06.2007 )

( Офіційне тлумачення до Закону
див. в Рішенні Конституційного Суду
N 9-рп/2007 від 16.10.2007 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року )

( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 4624-VI від 22.03.2012, ВВР, 2013, N 4, ст.58
N 5461-VI від 16.10.2012
N 406-VII від 04.07.2013
N 709-VII від 21.11.2013 -
набирає чинності з 01.02.2014 р. )

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1.
Право громадян на об'єднання в політичні партії

Право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України ( 254к/96-ВР ). Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії.

Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією та законами України.

Стаття 2.
Поняття політичної партії

Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Стаття 3.
Правова основа і регламентація діяльності політичних партій

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Стаття 4.
Гарантії діяльності політичних партій

Політичні партії є рівними перед законом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 5.
Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій

Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров'я населення.

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.

Розділ II
Членство в політичних партіях та їх утворення

Стаття 6.
Членство в політичних партіях та його обмеження

Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) має право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів доходів і зборів; ( Частину третю статті 6 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 2748-IV від 06.07.2005, із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України. ( Частину третю статті 6 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1254-VI від 14.04.2009 )

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії. ( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 4624-VI від 22.03.2012 )

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

Форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії.

Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Стаття 7.
Програма політичної партії

Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення.

Стаття 8.
Статут політичної партії

Політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити такі відомості:

1) назву політичної партії;

2) перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень;

3) порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній;

4) права та обов'язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії;

5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків;

6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;

7) порядок скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;

8) джерела матеріальних, у тому числі фінансових, надходжень та порядок здійснення витрат політичної партії;

9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилися після її ліквідації (саморозпуску);

10) розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. ( Статтю 8 доповнено пунктои 10 згідно із Законом N 709-VII від 21.11.2013 )

Стаття 9.
Назва та символіка політичної партії

Назва політичної партії, її символіка не повинні збігатися з назвою чи символікою іншої (зареєстрованої) політичної партії.

Забороняється буквальне відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав.

Політична партія може мати партійну символіку, до якої належать партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак, девіз. Символіка політичної партії підлягає державній реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. ( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Обласні, міські, районні організації, первинні осередки політичної партії та інші структурні утворення, передбачені статутом партії, використовують назву політичної партії з доповненнями, які визначають їх місце в організаційній структурі політичної партії.

Стаття 10.
Створення політичної партії

( Положення частини першої статті 10, крім словосполучення "та не менш як у двох третинах районів" перед словами "Автономної Республіки Крим" визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) ( Положення частини першої статті 10, а саме словосполучення "та не менш як у двох третинах районів" перед словами "Автономної Республіки Крим" визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з'їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.

На установчому з'їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.

Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Розділ III
Реєстрація та права політичних партій

Стаття 11.
Реєстрація політичних партій

Реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань. ( Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Для реєстрації політичної партії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань разом з заявою подаються:

1) статут і програма політичної партії;

2) протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

( Положення пункту 3 частини другої статті 11 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) 3) підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;

4) відомості про склад керівних органів політичної партії;

5) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

6) назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки. ( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів. ( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.

( Положення частини п'ятої статті 11 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

( Положення частини шостої статті 11, крім положення щодо забезпечення утворення та реєстрації політичною партією своїх обласних, міських, районних організацій, крім "у більшості областей", і обов'язкового утворення та реєстрації цих організацій в Автономній Республіці Крим, визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) ( Положення частини шостої статті 11 щодо забезпечення утворення та реєстрації політичною партією своїх обласних, міських, районних організацій, крім "у більшості областей", і обов'язкового утворення та реєстрації цих організацій в Автономній Республіці Крим визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) Політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим. ( Офіційне тлумачення положення частини шостої статті 11 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-рп/2007 від 16.10.2007 )

Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, на місцевому рівні, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії. ( Частина сьома статті 11 в редакції Закону N 5461-VI від 16.10.2012 )

Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань в 10-денний строк з часу їх утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. ( Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 2748-IV від 06.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин видає довідку про легалізацію первинних осередків політичної партії. ( Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 2748-IV від 06.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Органи, що здійснюють реєстрацію політичних партій та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєстри. Форму реєстрів затверджує Міністерство юстиції України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. ( Частина одинадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Політична партія щорічно інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань про обласні, міські, районні організації партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії. Політична партія також інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань. ( Частина дванадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси. ( Частина тринадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Протягом 30 днів з моменту надходження документів, зазначених у пунктах 1-6 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації політичної партії. Цей строк може бути продовжений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів. ( Частина чотирнадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України.

Реєструючі органи, зазначені у частині п'ятій цієї статті, приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.

До заяви додаються:

копія статуту політичної партії;

протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворено обласну, міську, районну організацію або інше структурне утворення політичної партії.

У разі відмови в реєстрації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань повинні надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення. ( Частина вісімнадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду. ( Частина дев'ятнадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Стаття 12.
Права політичних партій

Політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України;

2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

4) підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону;

5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:

можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя;

брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обгрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

Стаття 13.
Міжнародна діяльність політичних партій

Політичні партії можуть підтримувати зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво і здійснювати інші заходи, які не суперечать законам і міжнародним угодам України. Політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії.

Політичні партії можуть засновувати міжнародні спілки чи вступати до таких спілок, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координаційних центральних органів.

Розділ IV
Кошти та інше майно політичних партій

Стаття 14.
Кошти та інше майно політичних партій

Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.

Політичні партії є неприбутковими організаціями.

Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати необхідне рухоме та нерухоме майно.

( Положення статті 15 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) Стаття 15. Обмеження у фінансуванні політичних партій

Не допускається фінансування політичних партій:

1) органами державної влади та органами місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених законом;

2) державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;

3) іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, установами, організаціями;

4) благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;

5) анонімними особами або під псевдонімом;

6) політичними партіями, що не входять до виборчого блоку політичних партій.

Інформація про надходження на рахунок політичної партії коштів, заборонених цим Законом, доводиться відповідною банківською установою до відома центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань. ( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог, передбачених цим Законом, перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або стягуються в доход держави у судовому порядку.

Стаття 16.
Здійснення повноважень власника щодо майна, яке є
власністю політичної партії

Повноваження власника щодо майна, в тому числі коштів, що є власністю політичної партії, здійснюються відповідно до законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної партії.

Стаття 17.
Фінансова звітність політичної партії

Політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії. ( Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1349-IV від 27.11.2003, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Щодо визнання конституційними положень частини першої статті 17 додатково див. Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 )

( Частину другу статті 17 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

( Частину третю статті 17 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

( Частину четверту статті 17 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку. ( Щодо дії статті 17 додатково див. Закон N 489-V від 19.12.2006 )

( Розділ IV-1 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

Розділ V
Державний контроль за діяльністю політичних партій

Стаття 18.
Органи, що здійснюють державний контроль за
діяльністю політичних партій

Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії; ( Пункт 1 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

2) Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - за додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у виборчому процесі.

( Пункт 3 частини першої статті 18 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

Політичні партії зобов'язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення.

Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. ( Щодо дії статті 18 додатково див. Закон N 489-V від 19.12.2006 )

Стаття 19.
Заходи, які можуть вживатися до політичних партій

У разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона політичної партії.

( Частину другу статті 19 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

( Щодо дії статті 19 додатково див. Закон N 489-V від 19.12.2006 )

Стаття 20.
Попередження про недопущення незаконної діяльності

У разі публічного оголошення керівними органами політичної партії наміру вчинення політичною партією дій, за які законами України передбачена юридична відповідальність, відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльністю політичних партій, видають приписи про недопущення протиправних вчинків.

Якщо вчинені політичною партією дії не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами видається припис про усунення допущених правопорушень.

Керівництво політичної партії зобов'язане невідкладно усунути порушення законодавства України, що стали підставою для винесення попередження, і в п'ятиденний строк повідомити про вжиті заходи органу, який виніс попередження.

Стаття 21.
Заборона політичної партії

Політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. ( Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 )

Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Стаття 22.
Відповідальність посадових осіб і громадян за
порушення законодавства про політичні партії

За порушення цього Закону посадові особи і громадяни, причетні до:

1) створення, організації діяльності та участі в діяльності незареєстрованих політичних партій;

2) обмеження в правах чи переслідування громадян у зв'язку з належністю чи неналежністю до політичних партій;

3) необгрунтованої відмови в реєстрації політичної партії;

4) надання політичній партії будь-яких переваг чи обмеження передбачених законом прав політичної партії та її членів;

5) порушення закону при використанні символіки політичної партії;

6) заподіяння матеріальної чи моральної шкоди політичній партії;

7) утворення воєнізованих формувань;

8) участі у діяльності забороненої політичної партії або інших передбачених чинним законодавством порушень, -

притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності згідно з законами України.

Стаття 23.
Припинення діяльності політичної партії

Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

( Положення статті 24 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 )

Стаття 24.
Анулювання реєстраційного свідоцтва

У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії.

Розділ VI
Заключні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Прийняття цього Закону не тягне за собою перереєстрацію політичних партій.

( Положення пункту 3 розділу VI визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 від 12.06.2007 ) 3. Політичним партіям не пізніш як через один рік після проведення найближчих за часом після набуття чинності цим Законом виборів до Верховної Ради України здійснити необхідні заходи з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, внести необхідні уточнення до статутних документів та подати їх до Міністерства юстиції України.

4. Кабінету Міністрів України прийняти в межах своєї компетенції рішення, що випливають з цього Закону, та внести пропозиції щодо приведення у відповідність з цим Законом законодавчих актів.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 5 квітня 2001 року
N 2365-III