1992-12-26 | 1993-11-19 | 1995-11-16 | 1999-01-15 | 2000-03-23 | 2001-03-22 | 2003-05-22 | 2005-03-25 | 2009-03-31 |
Документ втратив чиннiсть!
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ДЕКРЕТ
( Декрет втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010 )
Про акцизний збір
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 10, ст.82 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281
Законами
N 3628-XII від 19.11.93, ВВР, 1993, N 50, ст.470
N 3630-XII від 19.11.93, ВВР, 1993, N 50, ст.471
N 432/95-ВР від 16.11.95, ВВР, 1995, N 44, ст.318
N 312/96-ВР від 11.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.194
N 403-XIV від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83
N 973-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356
N 1243-XIV від 18.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.469
N 1606-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197
N 1608-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209
N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000,
N 38, ст.318 N 2181-III від 21.12.2000 -
набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 2199-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36
N 2324-III від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.97
N 2895-III від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 15, ст.98
N 3111-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.236
N 849-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 33-34, ст.267
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 )
( У тексті Декрету слова "іноземна валюта" у відповідному
відмінку замінено словами "вільно конвертована валюта,
крім валюти країн СНД" у відповідному відмінку згідно з
Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
Стаття 1. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). ( Частина перша статті 1 в редакції Закону N 2324-III від 22.03.2001 )
Для цілей цього Декрету під терміном "податковий агент" розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, право якого на звільнення від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду (арбітражного суду), уповноважений згідно з статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, визначених у пункті "д" статті 2 цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету. ( Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2324-III від 22.03.2001 )
( Частину третю статті 1 виключено на підставі Закону N 2324-III від 22.03.2001 )
Інші терміни у цьому Декреті вживаються у такому значенні:
давальницька сировина - сировина, яка є власністю одного суб'єкта підприємницької діяльності (замовника) і передається іншому суб'єкту підприємницької діяльності (виробнику) для виготовлення підакцизних товарів (продукції) без переходу права власності на таку сировину;
давальницькі умови - будь-які умови, визначені в договорах між суб'єктом підприємницької діяльності (замовником) і суб'єктом підприємницької діяльності (виробником), за яких виготовляється підакцизна продукція, яка є власністю замовника. ( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 2895-III від 13.12.2001 ) ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3630-XII від 19.11.93, в редакції Закону N 1243-XIV від 18.11.99 )
Стаття 2. Платниками акцизного збору є:
а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику; ( Пункт "а" статті 2 в редакції Закону N 2324-III від 22.03.2001 )
б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;
в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;
г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;
д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів. ( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 432/95-ВР від 16.11.95, в редакції Закону N 1243-XIV від 18.11.99 )
Стаття 3. Об'єктом оподаткування є:
а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини; ( Пункт "а" частини першої статті 3 в редакції Закону N 2324-III від 22.03.2001 )
б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників; ( Пункт "б" статті 3 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою. ( Пункт "в" статті 3 в редакції Законів 3628-XII від 19.11.93, N 1243-XIV від 18.11.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:
для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;
для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита. ( Частина друга статті 3 в редакції Закону N 1243-XIV від 18.11.99 )
Стаття 4. Акцизний збір обчислюється:
а) за ставками у процентах до обороту з продажу:
товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору; ( Абзац другий частини першої статті 4 в редакції Закону N 849-IV від 22.05.2003 )
товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору). ( Абзац третій частини першої статті 4 в редакції Закону N 849-IV від 22.05.2003 )
( Абзац пункту "а" статті 4 виключено на підставі Закону N 1243-XIV від 18.11.99 )
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);
в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); ( Статтю 4 доповнено пунктом "в" згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції). ( Статтю 4 доповнено пунктом "г" згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;
або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). ( Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом N 2324-III від 22.03.2001 )
Суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні, - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співвідношеннях, установлених Верховною Радою України. ( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3628-XII від 19.11.93, N 1243-XIV від 18.11.99, N 2324-III від 22.03.2001 )
Стаття 5. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. ( Частина статті 5 в редакції Закону N 849-IV від 22.05.2003 )
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією. ( Частина статті 5 в редакції Закону N 849-IV від 22.05.2003 )
Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість. ( Частина статті 5 в редакції Закону N 849-IV від 22.05.2003 )
Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. ( Частина четверта статті 5 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Частину статті 5 виключено на підставі Закону N 2324-III від 22.03.2001 )
( Частину шосту статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Частину сьому статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Частину восьму статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Частину дев'яту статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
При вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється. ( Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000 )
( Частину одинадцяту статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Частину дванадцяту статті 5 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3628-XII від 19.11.93, N 403-XIV від 15.01.99, N 973-XIV від 15.07.99, N 1606-III від 23.03.2000, N 1608-III від 23.03.2000, N 2199-III від 21.12.2000, N 3111-III від 07.03.2002 )
Стаття 6. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору.
Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 2324-III від 22.03.2001 )
Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника). ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 2324-III від 22.03.2001 )
Акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору. ( Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Податковий агент зобов'язаний включити до ціни товару (продукції) акцизний збір у порядку і за ставками, передбаченими законом, утримати його з платника акцизного збору та перерахувати його до бюджету. Зазначене перерахування здійснюється протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції). ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Для цілей частини четвертої цієї статті датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше. Якщо податкові агенти передають підакцизні товари (продукцію) іншим особам згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехід права власності таким особам, датою продажу підакцизних товарів (продукції) є дата, коли така передача розпочинається. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
У разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами і в їх інтересах, датою продажу (інших видів відчуження) таких підакцизних товарів (продукції) є дата, коли розпочинається передача цих товарів (продукції) таким особам або за їх дорученням - третім особам, але не пізніше їх митного оформлення. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
При укладенні цивільно-правових договорів щодо підакцизних товарів (продукції) податкові агенти зобов'язані письмово повідомляти покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) про їх обов'язки щодо сплати акцизного збору, сума якого має бути виділена окремим рядком. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Відповідальність за належне нарахування та стягнення акцизного збору з його платників, а також за повне і своєчасне внесення стягнутих сум до бюджету несе особа, яка за цим Декретом набуває статусу податкового агента. Спори між податковим агентом та платником акцизного збору вирішуються у загальному порядку. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Особи, визначені у частині другій статті 1 цього Декрету, можуть бути позбавлені статусу податкового агента при їх добровільній відмові від підтвердженого рішенням суду (арбітражного суду) права на звільнення від оподаткування, оформленій у формі та за процедурою, встановленими центральним органом державної податкової служби України. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
У разі, коли особи, визначені у частині другій статті 1 цього Декрету, позбавляються статусу податкового агента за рішенням суду (арбітражного суду), повноваження такого податкового агента, визначені цим Декретом, а також відповідальність покладаються на покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) у порядку, що встановлюється центральним органом державної податкової служби України. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1243-XIV від 18.11.99 )
Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Декларація повинна бути подана виробником або імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
У прийнятті декларації відмовляється виключно, якщо:
декларація подається пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у ній максимальних роздрібних цін;
декларація подається у формі іншій, ніж та, що спільно визначена центральним органом державної податкової служби України та центральним органом державної митної служби України. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Декларація подається у двох примірниках уповноваженою особою виробника або імпортера, при цьому один з примірників декларації у день її подання повертається виробнику або імпортеру з відміткою про дату прийняття та реєстраційний номер прийнятої декларації, засвідчені печаткою центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідну декларацію було подано відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, і діють до їх зміни у порядку, передбаченому цим Законом. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
У разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, виробник або імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, може здійснюватися не частіше одного разу протягом календарного місяця. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
У суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари можуть наноситись на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV від 22.05.2003 )
Стаття 7. Платники акцизного збору (крім платників, визначених у пункті "д" статті 2 цього Декрету), а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.
( Частину другу статті 7 виключено на підставі Закону N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Особи, які визнаються податковими агентами згідно із статтею 1 цього Декрету, не мають права одержувати ліцензії на право здійснення імпорту, оптової або роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією) або придбавати марки акцизного збору. ( Стаття 7 в редакції Закону N 1243-XIV від 18.11.99 )
Стаття 8. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).
Стаття 9. Зупиняється дія:
Закону України "Про акцизний збір" ( 1996-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст.172);
постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про акцизний збір" ( 1997-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст.173);
постанови Верховної Ради України від 21 лютого 1992 р. "Про ставки акцизного збору на окремі товари" ( 2148-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст.298).
Стаття 10. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
м. Київ, 26 грудня 1992 року
N 18-92