Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 3773-VI від 22.09.2011 )

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 23, ст.161 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3930-XII від 04.02.94, ВВР, 1994, N 23, ст.162 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2247-III від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66
N 177-IV від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347
N 506-IV від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.117
N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
- набуває чинності 01.08.2003 року
N 1277-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.143

Кодексом
N 2747-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446

Законами
N 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442
N 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535
N 2677-VI від 04.11.2010
N 3186-VI від 05.04.2011 -
набирає чинності з 05.05.2011 р. )

( У назві та тексті Закону слова "іноземці" і "іноземні
громадяни" в усіх відмінках замінено відповідно словами
"іноземці та особи без громадянства" і "іноземці" у
відповідному відмінку згідно із Законом
N 506-IV від 06.02.2003 )

Цей Закон визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Паспортний документ - національний паспорт або документ, який його замінює. ( Стаття 1 в редакції Закону N 506-IV від 06.02.2003 )

Стаття 2. Засади правового статусу іноземців
та осіб без громадянства

Іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією ( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.

Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Стаття 3. Імміграція і тимчасове перебування
іноземців та осіб без громадянства

Іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. ( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

( Частину другу статті 3 виключено на підставі Закону N 506-IV від 06.02.2003 )

Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. ( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію. ( Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. ( Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи. ( Частина шоста статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

Стаття 4. Надання притулку

Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та в порядку, встановленому законом, іноземцям та особам без громадянства може надаватися притулок в Україні. ( Стаття 4 в редакції Закону N 3186-VI від 05.04.2011 )

Стаття 5. Надання статусу біженця

Відповідно до Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ) іноземцям та особам без громадянства може надаватися статус біженця в Україні. ( Стаття 5 в редакції Закону N 177-IV від 26.09.2002 )

Стаття 6. Набуття громадянства України

Відповідно до Конституції та Закону України "Про громадянство України" ( 1636-12 ) іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України (натуралізуватися).

II. Основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб
без громадянства

Стаття 7. Право на інвестиційну та підприємницьку
діяльність

Іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.

Стаття 8. Право на трудову діяльність

Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. ( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III від 08.06.2000, N 506-IV від 06.02.2003 )

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

Стаття 9. Право на відпочинок

Іноземці та особи без громадянства мають право на відпочинок нарівні з громадянами України.

Стаття 10. Право на охорону здоров'я

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами. ( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )

Всім іншим іноземцям та особам без громадянства медична допомога подається у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Право на соціальний захист

Іноземці та особи без громадянства мають право на соціальний захист, в тому числі на одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

У разі, коли для призначення пенсії потрібен певний стаж роботи, іноземцю та особі без громадянства на підставах і в порядку, встановлених законодавством України і міжнародними договорами України, може зараховуватися стаж роботи за кордоном.

Стаття 12. Право на житло

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України.

Право власності на житло іноземці та особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Іноземці та особи без громадянства повинні дбайливо ставитися до наданого їм житла, дотримувати правил користування жилими приміщеннями.

Стаття 13. Майнові та особисті немайнові права

Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права.

Стаття 14. Право на освіту

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право на освіту нарівні з громадянами України. ( Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )

Всі інші іноземці та особи без громадянства оплачують своє навчання, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, прийняті до навчально-виховних закладів України, мають права і обов'язки учнів і студентів відповідно до законодавства України.

Стаття 15. Право на користування досягненнями культури

Іноземці та особи без громадянства мають право на користування досягненнями культури нарівні з громадянами України і зобов'язані дбайливо ставитися до пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей.

Стаття 16. Право на участь в об'єднаннях громадян

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право вступати на загальних з громадянами України підставах до легалізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено законами України і якщо це передбачено статутами цих об'єднань.

Іноземці та особи без громадянства не можуть бути членами політичних партій України.

Стаття 17. Право на свободу совісті

Іноземцям та особам без громадянства гарантується право на свободу совісті нарівні з громадянами України.

Забороняється розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, а також образа почуттів громадян України та іноземців та осіб без громадянства у зв'язку з їх релігійними переконаннями.

Стаття 18. Права у шлюбних і сімейних відносинах

Іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України.

Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Стаття 19. Гарантії особистих прав

Законодавством України іноземцям та особам без громадянства гарантуються недоторканність особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх гідності нарівні з громадянами України.

Стаття 20. Пересування на території України
і вибір місця проживання

Іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. ( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 1276-VI від 16.04.2009 )

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на пересування, вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. ( Статтю 20 доповнено частиною другою згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )

Стаття 21. Оподаткування іноземців та осіб без громадянства

Іноземці та особи без громадянства обкладаються податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Стаття 22. Захист прав іноземців та осіб без громадянства

Іноземці та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав.

В судочинстві іноземці та особи без громадянства як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.

Стаття 23. Відношення до виборів та референдумів

Іноземці та особи без громадянства не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах.

Стаття 24. Відношення до військового обов'язку

( Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V від 11.05.2007 )

На іноземців та осіб без громадянства не поширюється військовий обов'язок, вони не проходять військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України. ( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V від 11.05.2007 )

III. В'їзд в Україну і виїзд з України

Стаття 25. В'їзд в Україну

Іноземці та особи без громадянства можуть в'їжджати в Україну за дійсними паспортними документами. При цьому іноземці та особи без громадянства повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України.

В'їзд в Україну іноземцю та особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, охорони здоров'я, а також забезпечення екологічної безпеки та охорони довкілля;

якщо при порушенні клопотання про в'їзд або при в'їзді в Україну він подав про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені чи зіпсовані документи, а також якщо його документи не відповідають встановленому зразку або належать іншій особі;

якщо при в'їзді на територію України він не подав дійсний паспортний документ, візу або інші документи, необхідні для в'їзду в Україну відповідно до чинного законодавства;

якщо він у пункті пропуску через державний кордон України порушив умови та порядок перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконав законні розпорядження чи вимоги посадових осіб Державної прикордонної служби України, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні України;

якщо встановлено факти порушення ним законодавства України під час попереднього перебування в Україні;

якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він має інші, ніж заявлені ним при порушенні клопотання про в'їзд або при в'їзді в Україну, підстави та мету в'їзду або не надав підтвердження щодо підстав та мети в'їзду;

якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він є носієм інфекційної чи іншої хвороби, включеної до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, або прибув із країни з особливо складною епідеміологічною ситуацією;

якщо він в'їжджає в Україну з метою транзитного проїзду, але не має належним чином оформлених документів для в'їзду до країни призначення або наступних за Україною транзитних країн, а також оплачених квитків з України до зазначених країн;

якщо є факти невиконання ним фінансових зобов'язань перед Україною, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну у зв'язку з видворенням, а також грошових стягнень;

якщо він не має достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави, або у разі неможливості отримати достатнє фінансове забезпечення законним способом на території України для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі, а також його розмір визначаються Кабінетом Міністрів України. ( Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 506-IV від 06.02.2003, N 662-IV від 03.04.2003, N 2677-VI від 04.11.2010; в редакції Закону N 3186-VI від 05.04.2011 )

Стаття 26. Виїзд з України

Іноземці та особи без громадянства виїжджають з України за дійсними паспортними документами. ( Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV від 06.02.2003 )

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. ( Статтю 26 доповнено частиною другою згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )

Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

- щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення провадження у справі;

- його засуджено за вчинення злочину - до відбування покарання або звільнення від покарання;

- його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.

Стаття 27. Транзитний проїзд через територію України

Транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України в країну призначення дозволяється за наявності транзитних віз, якщо інше не передбачено законодавством України.

Стаття 28. Правила в'їзду в Україну, виїзду з України,
транзитного проїзду через територію України

Правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію ( 1074-95 ) встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Стаття 28-1. Повернення іноземців та осіб без громадянства,
яким не дозволено в'їзд в Україну

Іноземці та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробі в'їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ, тим самим перевізником, який здійснював їх перевезення в Україну або, за їх згодою, самостійно. Витрати на повернення несуть такий перевізник та іноземець чи особа без громадянства.

У разі неможливості негайного повернення іноземця та особи без громадянства вони перебувають у пункті пропуску через державний кордон України до їх повернення.

Іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та, у разі якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Таким іноземцям та особам без громадянства забороняється в'їзд до країни протягом наступних десяти років. Вони в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Під час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопії, а у разі потреби - взяття інших біометричних даних іноземців та осіб без громадянства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( Розділ III доповнено статтею 28-1 згідно із Законом N 3186-VI від 05.04.2011 )

IV. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства

Стаття 29. Підстави відповідальності за правопорушення

Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.

Стаття 30. Відповідальність за порушення порядку перебування в Україні, транзитного проїзду через її територію

За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Стаття 31. Скорочення терміну тимчасового перебування
в Україні

Іноземцю та особі без громадянства скорочується раніше визначений йому термін перебування в Україні у разі:

порушення ним законодавства України;

якщо у нього відсутні підстави для подальшого перебування в Україні;

якщо він не має достатнього фінансового забезпечення для подальшого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або можливості отримати достатнє фінансове забезпечення законним способом на території України;

якщо його діяльність на території України може негативно впливати на відносини України з іншою державою;

якщо під час його перебування виникли підстави для заборони в'їзду відповідно до цього Закону;

якщо іноземець та особа без громадянства, який прибув для навчання або працевлаштування, не з'явився у визначений строк до відповідного навчального закладу або місця роботи і якщо причини неприбуття не визнані поважними державним органом, уповноваженим приймати рішення про видворення.

Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, органами охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих ними прикордонних районів) невідкладно після виявлення підстав для цього із обов'язковим зазначенням строку, в який така особа зобов'язана добровільно виїхати з України. Цей строк не може бути більш як десять діб з дня винесення такого рішення. Порядок прийняття рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі прийняття рішення про скорочення терміну тимчасового перебування в Україні іноземця та особи без громадянства така особа зобов'язана щодня з'являтися для реєстрації до органу, який прийняв зазначене рішення, про що робляться відповідні відмітки в його паспортному документі. ( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV від 03.04.2003; в редакції Закону N 3186-VI від 05.04.2011 )

Стаття 32. Видворення за межі України

Іноземець та особа без громадянства має бути видворений за межі України у разі якщо:

він вчинив злочин, - після відбуття призначеного йому покарання;

він добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений у цьому рішенні строк;

його перебування в Україні становить загрозу національній безпеці або громадському порядку;

під час його перебування виникли підстави для заборони в'їзду відповідно до цього Закону;

він хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрації до органу, який прийняв рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні, у зв'язку з причинами, не визнаними поважними.

Іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо:

його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою;

він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення;

у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.

Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів охорони державного кордону (стосовно осіб, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону України) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.

Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.

Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.

У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.

Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.

Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду.

Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.

Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.

Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, в порядку, встановленому законом, відшкодовують витрати, завдані державі у зв'язку з видворенням зазначених іноземців та осіб без громадянства. ( Стаття 32 в редакції Закону N 2247-III від 18.01.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 506-IV від 06.02.2003, N 662-IV від 03.04.2003, N 1277-IV від 18.11.2003, Кодексом N 2747-IV від 06.07.2005, Законом N 2677-VI від 04.11.2010; в редакції Закону N 3186-VI від 05.04.2011 )

Стаття 32-1. Заборона видворення та інших форм примусового
повернення

Іноземець та особа без громадянства не може бути видворений або в інший спосіб примусово повернутий до країн, де він може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

У разі якщо іноземцем чи особою без громадянства вчинено злочин у державі, де він може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, видача в таку державу не здійснюється з підстав, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ). У такому разі у випадках, що не виключають провадження у справі, за клопотанням компетентного органу іноземної держави Україна переймає розслідування кримінальної справи стосовно такої особи або забезпечує виконання вироку, винесеного в іноземній державі. ( Розділ IV доповнено статтею 32-1 згідно із Законом N 3186-VI від 05.04.2011 )

V. Заключні положення

Стаття 33. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 34. Привілеї та імунітети співробітників
представництв іноземних держав

Положення цього Закону не зачіпають встановлених законодавством України і міжнародними договорами України привілеїв та імунітетів, які надаються співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 4 лютого 1994 року
N 3929-XII