документiв в базi
550558
Подiлитися 

Документ втратив чиннiсть!


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

Про стандартизацію і сертифікацію

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 27, ст.289 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 333/97-ВР від 11.06.
97, ВВР, 1997, N 31, ст.201
N 1288-XIV від 14.12.
99, ВВР, 2000, N 5, ст.34
N 2134-III від 07.12.20
00, ВВР, 2001, N 4, ст.16
N 2779-III від 15.11.20
01, ВВР, 2002, N 9, ст.68
N 540-IV від 20.02.20
03, ВВР, 2003, N 16, ст.126
N 543-IV від 20.02.20
03, ВВР, 2003, N 16, ст.128
N 1407-IV від 03.02.20
04, ВВР, 2004, N 16, ст.238
N 2863-IV від 08.09.20
05, ВВР, 2005, N 51, ст.557
N 1704-VI від 05.11.20
09, ВВР, 2010, N 5, ст.41
N 3176-VI від 05.04.20
11, ВВР, 2011, N 40, ст.402
N 1193-VII від 09.04.20
14, ВВР, 2014, N 23, ст.873
N 1315-VII від 05.06.20
14, ВВР, 2014, N 31, ст.1058
N 1602-VII від 22.07.20
14, ВВР, 2014, N 41-42, ст.2024
N 124-VIII від 15.01.20
15, ВВР, 2015, N 14, ст.96 -
набирає чинності з 01.01.2016 р. )

( У тексті Декрету слова "Державний комітет України по
стандартизації, метрології та сертифікації" у всіх
відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої
влади з питань технічного регулювання" у відповідному
відмінку згідно із Законом N 2863-IV від 08.09.2005 )

( У тексті Декрету слова "державних стандартів" та
"центральний орган виконавчої влади з питань технічного
регулювання" у всіх відмінках замінено відповідно словами
"національний стандарт" та "центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері технічного
регулювання" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 1602-VII від 22.07.2014 )

Цей Декрет визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Сфера дії Декрету

Дія Декрету поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, що діють на території України, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Положення Декрету не поширюються на продукцію, що є харчовим продуктом. ( Статтю 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1602-VII від 22.07.2014 )

( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 3 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Розділ II
Нормативні документи із стандартизації та вимоги до них

( Статтю 4 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

( Статтю 5 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

( Статтю 6 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

( Статтю 7 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

( Статтю 8 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

( Статтю 9 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )

Розділ III
Організація робіт із стандартизації

( Статтю 10 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 11 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 12 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Розділ IV
Сертифікація продукції

Стаття 13. Види сертифікації та її мета

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою:

запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;

сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Стаття 14. Державна система сертифікації

1. Державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання - національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

призначає органи з сертифікації продукції;

( Абзац п'ятий статті 14 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

веде Реєстр державної системи сертифікації;

організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Стаття 15. Обов'язкова сертифікація

1. Обов’язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. ( Пункт 1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1315-VII від 05.06.2014; в редакції Закону N 1602-VII від 22.07.2014 )

2. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

3. Випробування з метою обов'язкової сертифікації повинні проводитися акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами) методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції. Результати випробувань, проведених зазначеними лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують підтвердження іншими акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами). Сертифікації продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження здійснюються після проведення ветеринарно-санітарної експертизи та видачі відповідних ветеринарних документів. ( Пункт 3 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 540-IV від 20.02.2003, N 1602-VII від 22.07.2014 )

Стаття 16. Сертифікат і знак відповідності державної
системи сертифікації

Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Форма, розміри і технічні вимоги до знаку відповідності визначаються національним стандартом. ( Абзац другий статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1315-VII від 05.06.2014 )

Знак відповідності не може бути застосований, якщо порушено правила його використання.

( Статтю 17 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Стаття 18. Обов’язкова сертифікація продукції, що
імпортується

Відповідність продукції (товару), що ввозиться і реалізується на території України та включена до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, стандартам, що діють в Україні, повинна підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим призначеним органом.

Органи доходів і зборів здійснюють митне оформлення імпортних товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації, на підставі інформації, включеної до Реєстру, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються фізичними або юридичними особами на митній території України. ( Стаття 18 в редакції Законів N 333/97-ВР від 11.06.97, N 2863-IV від 08.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1602-VII від 22.07.2014; в редакції Закону N 124-VIII від 15.01.2015 )

Стаття 19. Оплата робіт, пов'язаних з обов'язковою
сертифікацією продукції

1. Оплаті підлягають всі види робіт, пов'язані з обов'язковою сертифікацією продукції: підготовчі, експертні, щодо акредитації, атестації, випробування, контролю та реєстрації.

2. Кошти, витрачені заявником на обов'язкову сертифікацію продукції, відносяться на її собівартість.

3. Вартість робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції, визначається в договорі між замовником і виконавцем.

4. Методика розрахунку вартості робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції, затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 19 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 3176-VI від 05.04.2011 )

Стаття 20. Відповідальність органів з сертифікації продукції та
випробувальних лабораторій (центрів), що проводять обов'язкову сертифікацію

1. Орган з сертифікації продукції при проведенні обов'язкової сертифікації несе відповідальність за:

необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифіката відповідності;

порушення правил сертифікації.

Акредитована випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність результатів випробувань.

2. Якщо дії, вказані в пункті 1 цієї статті, не завдали шкоди споживачеві, громадянам, їхньому майну та навколишньому природному середовищу, орган, винний у порушенні правил, сплачує до державного бюджету України подвійну вартість виконаних робіт на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання. При повторному аналогічному порушенні правил сертифікації орган з сертифікації продукції та випробувальна лабораторія (центр) позбавляються акредитації в державній системі сертифікації.

Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний прибуток), завдані виготівником споживачам, їхньому майну, та шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу діями, вказаними в пункті 1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок органу, що проводив обов'язкову сертифікацію, в порядку, встановленому чинним законодавством, і цей орган позбавляється акредитації в державній системі сертифікації.

( Статтю 21 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 22 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Розділ V
Фінансування робіт із стандартизації, стимулювання
застосування національних стандартів

( Статтю 23 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 24 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Розділ VI
Міжнародні відносини у сфері стандартизації
та сертифікації

( Статтю 25 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

( Статтю 26 виключено на підставі Закону N 543-IV від 20.02.2003 )

Розділ VII
Заключні положення

Стаття 27. Набуття чинності Декретом

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

( Абзац другий статті 27 виключено на підставі Закону N 124-VIII від 15.01.2015 )

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

м. Київ, 10 травня 1993 року
N 46-93

Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 22.05.93

^ Наверх
наверх