КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департаменту заробітної плати та умов праці

Про роз'їзний характер роботи

ПИТАННЯ: Як розрізнити роботу, що має роз'їзний характер, та відрядження?

За якими критеріями визначати роз'їзний характер роботи?

Чи можна застосовувати норми постанови Держкомпраці і Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. для встановлення роз'їзного характеру роботи?

Чи може підприємство самостійно встановлювати надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких має роз'їзний характер, і яким нормативним документом слід керуватися?

ВІДПОВІДЬ: Організація та оформлення службових відряджень у межах України провадиться відповідно до положень пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (у редакції наказу від 17.03.2011 р. N 362, далі - Інструкція), постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Інструкцією передбачено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Крім того, Інструкцією передбачено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Оскільки чинність нової редакції Інструкції поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання щодо відряджень мають урегулювати в колективному договорі підприємства.

Щодо роз'їзного (пересувного) характеру робіт, то законодавчого визначення цього поняття в Україні немає, отже, в цій частині слід керуватися постановою Держкомпраці і Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. N 169/10-87 «Про затвердження Положення про виплату надбавок, пов'язаних з пересувним і роз'їзним характером робіт у будівництві», яка є чинною в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».

Роз'їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв'язку з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті й назад.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» госпрозрахункові підприємства самостійно визначають у колективному договорі режими роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, умови та розміри оплати праці, інші питання, пов'язані із соціально-трудовими відносинами.

Виходячи з викладеного, підприємство самостійно вирішує доцільність установлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

Якщо підприємство вирішило встановити надбавку до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, слід керуватися нормами постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. N 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер».

Відповідно до п.1 цієї постанови підприємства самостійно встанрвлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників у розмірах, передбачених колективним договором.

Тобто перелік працівників, яким установлюється така надбавка, а також її розмір підприємство встановлює в колективному договорі самостійно.

Якщо на підприємстві не визначено, що робота має пересувний чи роз'їзний характер, то під час направлення працівників для її виконання в інший населений пункт (відрядження) має бути видано наказ і проведено виплати згідно з чинним законодавством (ст.121 КзпП).

Неля СИНЬКО,
Начальник відділу

«Праця i зарплата» N 44 (864), 27 листопада 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214