документiв в базi
550558
Подiлитися 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 2 лютого 2011 р. N 98
Київ

Про суми та склад витрат
на відрядження державних службовців,
а також інших осіб, що направляються
у відрядження підприємствами, установами
та організаціями, які повністю або частково
утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 411 від 13.04.20
11
N 968 від 07.09.20
11
N 1411 від 28.12.20
11
N 667 від 25.07.20
12
N 978 від 24.10.20
12
N 380 від 29.05.20
13
N 427 від 19.06.20
13)

(Відшкодування витрат на відрядження, пов’язаних з
виконанням обов’язків члена комісії референдуму,
здійснюється відповідно до цієї
Постанови згідно з Постановою КМ
N 123 від 20.02.20
13)

Відповідно до підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, згідно з додатком 1.

2. Установити, що в разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням стороною, яка приймає, або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до цієї постанови, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності оригіналів підтвердних документів (далі - підтвердні документи).

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат.

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичної служби України, що направлені у довготермінове відрядження та отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави.

(Абзац четвертий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 427 від 19.06.2013)

У разі коли працівник дипломатичної служби, направлений у довготермінове відрядження, є акредитованим у кількох державах, відшкодування добових витрат, пов’язаних з його відрядженням до інших держав акредитації (які не є державою, до якої працівник направлений у довготермінове відрядження), здійснюється згідно з пунктом 1, абзацами першим і третім пункту 2 та пунктом 11 цієї постанови.

(Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 427 від 19.06.2013)

3. Для окремих категорій працівників встановлюється надбавка до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті у розмірах згідно з додатком 2.

4. Суми добових витрат і граничні суми витрат на найм житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.

5. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс для здійснення поточних витрат. Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), у встановленому законодавством порядку.

6. Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту.

(Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1411 від 28.12.2011)

Строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.

Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.

Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують належні соціально-побутові умови, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для виконання робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.

Строк відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування витрат стороною, що приймає, - 18 місяців.

Строк відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для здійснення авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців.

Строк відрядження працівників Державної фінансової інспекції, її територіальних органів, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.

(Абзац сьомий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 968 від 07.09.2011)

У разі направлення осіб до вищих навчальних закладів або наукових установ за кордоном з метою навчання або стажування строк навчання студентів не повинен перевищувати двох років, аспірантів - одного року, а строк стажування наукових і науково-педагогічних працівників - шести місяців.

(Абзац восьмий пункту 6 в редакції Постанов КМ N 411 від 13.04.2011, N 1411 від 28.12.2011)

7. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в'їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти.

8. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на строк до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:

надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;

переміщення страхувальника на територію України для надання йому медичної допомоги;

відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інших пов'язаних з цим витрат.

У разі коли правилами в'їзду та перебування у державі, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому строк дії договору страхування повинен відповідати строку відрядження.

Якщо в державі, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.

9. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Витрати, відшкодовані згідно з абзацом першим цього пункту, не є надміру витраченими коштами.

10. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

11. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, перевищує затверджену суму добових витрат або дорівнює такій сумі, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

12. Міністерству фінансів внести зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що випливають із цієї постанови.

13. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.

(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 667 від 25.07.2012, N 978 від 24.10.2012, N 380 від 29.05.2013, N 427 від 19.06.2013)

13-1. Дія абзацу другого пункту 2, пунктів 5 і 7-9 цієї постанови не поширюється на студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, направлених на навчання, стажування у вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 411 "Питання навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 28, ст. 1195).

(Постанову доповнено пунктом 13-1 згідно з Постановою КМ N 1411 від 28.12.2011)

14. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

15. Ця постанова набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. N 98

Суми
витрат на відрядження державних службовців,
а також інших осіб, що направляються у відрядження
підприємствами, установами та організаціями,
які повністю або частково утримуються
(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

(доларів США)

Назва держави  Сума добових витрат  Гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу (не більш як) 
Австралія  35  150 
Австрія  45  105 
Азербайджан  25  69 
Албанія  33  100 
Алжир  37  195 
Ангола  44  195 
Андорра  36  66 
Антигуа і Барбуда  45  89 
Аргентина  42  110 
Афганістан  38  63 
Багамські Острови  36  53 
Бангладеш  33  63 
Барбадос  37  53 
Бахрейн  36  79 
Беліз  34  53 
Бельгія  50  200 
Бенін  37  60 
Бермудські Острови  34  55 
Білорусь  25  69 
Болгарія  34  80 
Болівія  34  63 
Боснія і Герцеговина  36  90 
Ботсвана  32  74 
Бразилія  38  132 
Бруней  29  130 
Буркіна-Фасо  40  56 
Бурунді  37  63 
Вануату  35  51 
Великобританія  50  240 
Венесуела  35  63 
В'єтнам  32  90 
Вірменія  25  69 
Габон  40  90 
Гаїті  35  63 
Гайана  36  90 
Гамбія  37  63 
Гана  35  69 
Гватемала  33  63 
Гвінея  36  84 
Гвінея-Бісау  44  50 
Гібралтар  33  40 
Гондурас  36  40 
Гонконг  34  121 
Гренада  44  63 
Греція  44  133 
Грузія  25  79 
Данія  44  170 
Джибуті  40  55 
Домініканська Республіка  34  120 
Еквадор  30  110 
Екваторіальна Гвінея  38  35 
Еритрея  36  40 
Естонія  34  74 
Ефіопія  40  63 
Єгипет  36  120 
Ємен  36  150 
Замбія  34  78 
Заморські території Франції  37  93 
Зімбабве  35  63 
Ізраїль  43  121 
Індія  38  145 
Індонезія  39  115 
Ірак  39  80 
Іран  32  105 
Ірландія  37  160 
Ісландія  39  160 
Іспанія  39  135 
Італія  50  200 
Йорданія  34  95 
Кабо-Верде  31  55 
Казахстан  25  100 
Кайманові Острови  36  90 
Камбоджа  36  63 
Камерун  39  60 
Канада  45  130 
Катар  34  111 
Кенія  34  84 
Киргизстан  25  69 
Китай  50  140 
Кіпр  38  140 
Кірибаті  43  40 
КНДР  35  111 
Колумбія  34  120 
Коморські Острови  37  55 
Конго  40  100 
Демократична Республіка Конго (Заїр)  37  67 
Коста-Ріка  33  63 
Кот-д'Івуар  40  84 
Куба  40  150 
Кувейт  36  150 
Лаос  36  63 
Латвія  34  120 
Лесото  33  40 
Литва  34  100 
Ліберія  36  40 
Ліван  39  90 
Лівія  39  200 
Ліхтенштейн  39  63 
Люксембург  44  83 
Маврикій  30  69 
Мавританія  38  60 
Мадагаскар  37  69 
Макао  31  65 
Македонія  36  95 
Малаві  35  63 
Малайзія  33  115 
Малі  40  90 
Мальдіви  32  63 
Мальта  33  63 
Марокко  37  63 
Мексика  33  130 
Мозамбік  38  69 
Молдова  25  95 
Монако  36  120 
Монголія  39  79 
М'янма  33  75 
Намібія  33  100 
Науру  31  40 
Непал  29  63 
Нігер  37  90 
Нігерія  42  250 
Нідерланди  41  130 
Нікарагуа  36  74 
Німеччина  50  121 
Нова Зеландія  26  80 
Норвегія  46  160 
Об'єднані Арабські Емірати  38  140 
Оман  36  150 
Пакистан  37  150 
Палау  29  50 
Панама  34  63 
Папуа-Нова Гвінея  39  120 
Парагвай  31  40 
Перу  34  130 
Південно-Африканська Республіка  36  140 
Польща  38  120 
Португалія  40  90 
Пуерто-Ріко  32  63 
Республіка Корея  44  190 
Росія  37  150 
Руанда  39  63 
Румунія  37  110 
Сальвадор  30  37 
Самоа  27  36 
Сан-Марино  29  74 
Сан-Томе і Принсіпі  34  63 
Саудівська Аравія  39  110 
Свазіленд  31  63 
Сейшельські Острови  40  130 
Сенегал  40  70 
Сент-Люсія  42  79 
Сербія  37  125 
Сінгапур  35  150 
Сирія  39  131 
Словаччина  34  95 
Словенія  36  110 
Соломонові Острови  33  60 
Сомалі  33  35 
Співдружність Домініки  40  63 
Судан  42  137 
Суринам  39  69 
США  50  240 
Сьєрра-Леоне  37  63 
Таджикистан  25  69 
Таїланд  37  110 
Тайвань  34  74 
Танзанія  34  63 
Того  38  63 
Тонга  30  35 
Трінідад і Тобаго  37  79 
Туніс  36  80 
Туреччина  39  120 
Туркменістан  25  69 
Уганда  38  69 
Угорщина  34  88 
Узбекистан  25  69 
Україна  30 гривень  250 гривень 
Уругвай  32  75 
Фіджі  29  40 
Філіппіни  36  121 
Фінляндія  41  170 
Франція  50  170 
Хорватія  37  90 
Центральноафриканська Республіка  43  80 
Чад  45  80 
Чехія  34  135 
Чилі  33  100 
Чорногорія  37  100 
Швейцарія  44  105 
Швеція  44  101 
Шрі-Ланка  34  63 
Ямайка  38  90 
Японія  50  250 

__________

Примітки.

1. Граничні суми витрат на найм житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються у розмірі, встановленому пунктом 7 постанови, та витрат на оплату податку на додану вартість).

2. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за межі України здійснюється з урахуванням затвердженої суми витрат на відрядження чи в сумі, еквівалентній зазначеній сумі в іноземній валюті (в іноземній валюті держави відрядження або у вільно конвертованій валюті) за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком на день подання уповноважено мубанку розрахунку витрат на відрядження.

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. N 98

Розміри
надбавок до затверджених сум добових витрат
в іноземній валюті для окремих категорій працівників

Надбавки до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників виплачуються:

членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла - в розмірі 50 відсотків сум добових витрат;

державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника першого і другого класу - в розмірі 40 відсотків сум добових витрат;

державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника першого і другого класу - в розмірі 30 відсотків сум добових витрат;

членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - в розмірі 25 відсотків, а керівникам цих делегацій - в розмірі 30 відсотків сум добових витрат.

Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.

До членів делегацій, зазначених в абзаці п'ятому, належать лише ті члени делегації (представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученням Президента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях, форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники, включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням Президента України та Уряду України, до членів таких делегацій не належать.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. N 98

Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 17, ст. 720).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 р. N 850 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 22, ст. 902).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2000 р. N 1355 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 35, ст. 1507).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. N 1398 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 36, ст. 1548).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 423 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 20, ст. 841).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 29, ст. 1366).

7. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. N 1157 "Деякі питання відрядження працівників Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" та будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" до Туркменистану" (Офіційний вісник України, 2003 р,, N 31, ст. 1614).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. N 1732 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 45, ст. 2364).

9. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1795 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо умов матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 47, ст. 2439).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 682 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 21, ст. 1430).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. N 818 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 26, ст. 1702).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. N 184 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 11, ст. 525).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 952 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 39, ст. 2465).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. N 116 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 6, ст. 301).

15. Пункт 22 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 22, ст. 1609).

16. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань проведення інспектування органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006 р. N 1618 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 46, ст. 3085).

17. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 108 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 8, ст. 314).

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р. N 514 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 22, ст. 874).

19. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. N 859 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 47, ст. 1933).

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 209 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 23, ст. 683).

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 483 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 37, ст. 1254).

22. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. N 1015 "Питання стажування аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах в Україні та за кордоном" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 74, ст. 2541).

^ Наверх
наверх