Хто не може застосовувати спрощену систему оподаткування

Платниками єдиного податку або суб'єктами спрощеної системи можуть бути як юридичні, так і фізичні особи-підприємці, які відповідають вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 ПК України. Такі особи на власний розсуд, тобто самостійно і добровільно, вибирають спрощену систему, але з урахуванням встановлених обмежень. Про осіб, які не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, піде мова в цій статті.

Пунктом 291.5 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України визначений перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку (ЄП) (таблиця).

Відносно видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів та коштовного каміння, у тому числі органогенного утворення, роз'яснення надане Мінфіном України в Листі N 31-08160-10-18/1122.

Так, відповідно до КВЕД ДК 009:2005 діяльність з видобутку дорогоцінних металів відноситься до підкласу 13.20.0 "Видобуток руд інших кольорових металів", а діяльність з видобутку коштовних каменів - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань". Діяльність з виробництва дорогоцінних металів відноситься до підкласу 27.41.0, який включає: виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття із срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття із золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому цей підклас не включає:

- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).

Для сфери торгівлі дорогоцінними металами та коштовним камінням у КВЕД ДК 009:2005 встановлені:

- підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";

- підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", яка включає оптову торгівлю коштовним камінням.

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку не мають права займатися виробництвом і продажем ювелірних виробів. А ось згідно з п. 291.7 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України платники ЄП першої та другої груп, що надають побутові послуги населенню, можуть виготовляти ювелірні вироби за індивідуальними замовленнями і надавати послуги з ремонту ювелірних виробів (Лист N 1255/6/17-216).

Щодо заборони на діяльність у сфері аудиту слід зазначити, що поняття аудиту надане у ст. 3 Закону про аудиторську діяльність, згідно з якою аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлювання незалежної думки аудитора про її достовірність у всіх істотних аспектах і відповідності вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) відповідно до вимог користувачів.

При цьому ст. 1 Закону про бухоблік визначено, що бухгалтерський облік - це процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для ухвалення рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку і діяльність у сфері аудиту за своєю суттю є різними видами діяльності, ДПСУ в Листі N 432/6/15-2216є погодилася з тим, що фізичні особи - підприємці, що надають виключно бухгалтерські послуги, мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування і бути платниками єдиного податку.

Відносно здачі в оренду земельних ділянок необхідно відмітити, що якщо площа майна, що належить на правах власності фізичній особі, надається в оренду (частина здається фізичною особою - підприємцем, а частина - фізичною особою - не суб'єктом господарювання), перевищує наведені норми у 100 кв.м або 300 кв.м, така фізична особа- підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, а може здійснювати таку діяльність на загальній системі оподаткування.

Приміром, у власності фізичної особи знаходиться нерухоме майно нежитлового призначення загальною площею 400 кв.м. Якщо фізична особа захоче здавати 110 кв.м в оренду як фізична особа, а інші 290 кв.м як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, то фізична особа - підприємець не матиме права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування або як фізична особа- не суб'єкт господарювання.

У тому випадку, якщо фізична особа має у власності житло загальною площею 150 кв.м і надає в оренду частину цього приміщення (кімнату) площею, приміром 30 кв.м, в якості фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування, то така фізична особа - підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування і здавати частину житла в оренду (30 кв.м) за умови, що решта житла (120 кв.м) не знаходиться в оренді.

В зв'язку з цим цікаво, яким чином при перевірці зі здачі в оренду нерухомості визначатиметься реальна площа зданих в оренду приміщень. Адже ФОП цілком може здати в оренду і частину приміщення до 100 кв.м, зумовивши використання іншої частини орендарем, скажімо так, неофіційно. Коротше кажучи, створюється простір для зловживань.

Як бачимо, платниками єдиного податку не можуть бути фізичні особи - підприємці, що здають в оренду земельні ділянки площею понад 0,2 га, житло понад 100 кв.м або нежитлові приміщення - від 300 кв.м.

Для юридичних осіб - платників єдиного податку щодо оренди будь-яких обмежень не встановлено. Відповідно до КВЕД ДК 009:2005 діяльність, пов'язана зі здачею в оренду власного нерухомого майна, відноситься до групи 70.20.0.

Ідентифікація видів діяльності, яку не може здійснювати платник ЄП, на практиці може бути досить складним завданням у зв'язку з двома обставинами.

По-перше, не усі вказані в п. 291.5 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України види діяльності мають свій код в КВЕД ДК 009:2005 (юридичні особи в Заяві вказують код за ЄДРПОУ).

По-друге, саме поняття "Вид діяльності" і визначення видів діяльності, наведених в пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України, Податковим кодексом України не встановлені (законодавець навіть не визначив, яким нормативним актом слід керуватися для встановлення виду діяльності, до якого відноситься діяльність конкретного господарюючого суб'єкта). Що є серйозною недоробкою і, поза сумнівом, предметом численних суперечок.

Можна припустити, що при віднесенні цієї діяльності до того або іншого виду слід керуватися не ст. 14 (розд. І ПК України), а Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2005). До такого висновку приходимо, передусім, у зв'язку з тим, що, згідно з п. 298.3 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України, у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності ФОП вказує вид господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005; юридичні особи в Заяві вказують код за ЄДРПОУ.

Крім того, п. 291.5 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України, що визначає суб'єктів, які не можуть застосовувати спрощену систему, у ряді випадків також має посилання на КВЕД ДК 009:2005. До цього можна додати, що ДПСУ в Листі N 69/3/17-1211 помітила, що основою для відмови у видачі Посвідчення платника єдиного податку на 2012 рік не може бути відсутність в облікових даних платника зареєстрованого виду діяльності згідно з КВЭД-2010. А в Листі N 871/7/17-1217 ДПСУ зобов'язала своїх підопічних видавати Посвідчення платника єдиного податку (подовження терміну дії виданих Посвідчень) госпсуб'єктам, в Заяві яких вказуються обрані види економічної діяльності за КВЕД ДК 009:2005 або ДК 009:2010.

При цьому слід мати на увазі, що КВЕД - статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Основне призначення КВЕД - визначати і кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відособлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав або обов'язків для підприємств та організацій, не має ніяких правових наслідків. У застосуванні нормативних актів або контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

Так що при віднесенні конкретного виду діяльності до того або іншого коду КВЕД можливий суб'єктивізм як платника, так і податкового органу.

Ситуація з ідентифікацією видів діяльності за КВЕД посилюється тим, що КВЕД ДК 009:2005, на який маються посилання в розд. XIV ПК України (а також в інших розділах ПК України), припиняє свою дію 31.12.2012 р. Паралельно з ним з 01.01.2012 р. (тобто увесь 2012 рік) діє нова редакція - КВЕД ДК 009:2010.

Введення КВЕД ДК 009:2010 викликано необхідністю встановлення відповідності національної статистичної класифікації міжнародним, в КВЕД ДК 009:2010 наведені коди NACE (Rev. 1.1, 2002) (третя колонка) і ISIC (Rev. 4, 2008) (четверта колонка). Класифікатор NACE призначений для визначення виду діяльності підприємства за міжнародною класифікацією. Види діяльності можна визначити, відшукавши їх в Класифікаторі за їх приблизними назвами. Тобто раніше певний код виду діяльності підприємства, що відповідав КВЕД ДК 009:2005, тепер в більшій частині відповідає коду NACE (Rev. 1.1, 2002) (третя колонка розділу 5 "Структура класифікації видів економічної діяльності" КВЕД ДК 009:2010). У цій колонці "зірочкою" позначена часткова (неповна) відповідність між позиціями старої і нової редакції КВЕД. Завдяки цьому відразу видно, який код повністю відповідає попередньому опису, а який - частково.

Держкомстат України підготував і надав зразковий перелік КВЕД ДК 009:2005 і відповідаючих їм КВЕД ДК 009:2010 в Листі N 14/3-12/636, яким керуватимуться податкові органи при визначенні заборонених видів діяльності для платників єдиного податку.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 4014 - Закон України від 04.11.2011 p. N 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності"

Закон про аудиторську діяльність - Закон України від 22.04.1993 р. N 3125-ХII "Про аудиторську діяльність" в редакції від 14.09.2006 р. N 140-V

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Закон про регулювання ринку фінансових послуг - Закон України від 12.07.2001 р. N 2664-III "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг"

Закон про страхування - Закон України від 07.03.1996 р. N 85/96-ВР "Про страхування" в редакції від 04.10.2001 р. N 2745-III

Лист N 14/3-12/636 - Лист Державної служби статистики України від 30.12.2011 р. N 14/3-12/636 "Щодо зразкового переліку кодів видів економічної діяльності"

ЛистN 432/6/15-2216є - Лист ДПСУ від 06.01.2012 р. N 432/6/15-2216є "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування"

Лист N 718/7/17-1217 - Лист ДПСУ від 11.01.2012 р. N 718/7/17-1217 "Про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами - іноземцями"

Лист N 871/7/17-1217- Лист ДПСУ від 12.01.2012 р. N 871/7/17-1217 "Про здійснення невідкладних організаційних заходів щодо забезпечення отримання заяв та видачі посвідчень платників єдиного податку"

Лист N 1255/6/17-216 - Лист ДПСУ від 19.01.2012 р. N 1255/6/17-216 "Про можливість для платників єдиного податку здійснювати виробництво, продаж та ремонт ювелірних виробів"

Лист N 31-08160-10-18/1122 - Лист Мінфіну України від 19.01.2012 р. N 31-08160-10-18/1122 "Про класифікацію діяльності з видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів та коштовного каміння"

Лист N 69/3/17-1211 - Лист ДПСУ від 25.01.2012 р. N 69/3/17-1211 "Про виконання доручення [щодо переходу суб'єктів господарювання на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності]"

"Консультант бухгалтера" N 16 (660) 16 квітня 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)