| Актуальні новини вiд | < | 02.01.2018 | > |
Робота на підприємстві у вихідні та святкові дні
У розпалі новорічні та різдвяні свята. Для багатьох робітників це додаткові вихідні. Але й можуть з'явитись невідкладні робочі завдання, які необхідно виконати у вихідний чи святковий день, а на деяких підприємствах робочий процес взагалі не можна зупинити.
На законодавчому рівні дана тема регулюється наступними нормативно-правовими актами:
- Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 р. N 322-VІІ (далі - КЗпП);
- Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. N 280/97-ВР (далі - Закон N 280/97);
- Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII (далі - Закон N 889);
- Законом України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР (далі - Закон N 108/95);
- Порядком провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15 червня 2006 р. N 833 (далі - Порядок N 833);
- Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 р. N 138 (далі - Методичні рекомендації N 138).
У відповідності до статті 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. Отже, якщо працівник працював у свій вихідний день, у нього є вибір - або взяти відгул, або отримати оплату в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП, як і робота у святкові та неробочі дні.
Сам термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін (лист Мінпраці від 29.12.2009 р. N 853/13/84-09). На практиці його надають за можливістю через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день, однак це не позбавляє сторін права домовитися про надання його в будь-які терміни, зокрема приєднати до відпустки.
При залученні до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), та за згодою сторін обрано компенсацію іншим днем відпочинку, то робота у вихідний день оплачується в одинарному розмірі, а день відгулу не оплачується. Такі висновки робить Мінсоцполітики в листі від 29 грудня 2009 р. N 853/13/84-09.
Наголошуємо, що Мінсоцполітики у своєму листі від 19.09.2012 р. N 321/13/133-12 доводить до відома про документальне оформлення відгулу в табелі робочого часу, затвердженому наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. N 489. Таким чином, в такому випадку відмітки в табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Отже, на підставі наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі можна зробити відмітку "Ін" - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.
Із зазначеного виходить, що в разі, якщо у вихідний день працівник відпрацював тільки чотири години та отримує інший день відпочинку - відгул, то в одинарному розмірі йому будуть оплачені тільки чотири години.
В наказі про залучення до роботи у вихідний день слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівнику надається відгул, у наказі бажано вказати, коли працівник відпочиватиме.
Робітник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. Невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин, що може стати причиною звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП.
Кодексом Законів про працю визначено. що норми оплати за роботу у вихідні, святкові (неробочі) дні є мінімальними державними гарантіями. Роботодавець може самостійно встановлювати більш високий рівень оплати праці за роботу в такі дні на підставі статті 97 КЗпП і статті 15 Закону N 108/95-ВР.
Компенсація
за роботу у святкові та неробочі дні
За статтею 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (ч. 4. ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Подвійний розмір оплати за роботу у вихідні або святкові (неробочі) дні поширюється тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, до інших виплат (різних видів доплат, надбавок, премій тощо) він не застосовується.
При виявленні бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати йому також може бути надано інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем (лист Мінпраці від 29 грудня 2009 р. N 853/13/84-09). Надання іншого дня відпочинку - це додаткова гарантія, яка не передбачає заміни підвищеної оплати за роботу у святкові (неробочі) дні.
У випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП (п. 11 Методичних рекомендацій N 138).
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій N 138). Якщо ж години роботи у святкові (неробочі) дні відпрацьовано за графіком, тобто в межах установленої норми робочого часу, виключати їх із кількості надурочних годин не потрібно (лист Мінсоцполітики від 17 лютого 2012 р. N 51/13/116-12).
Під час визначення годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).
_________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
04 грудня 2017 року (Вихідні та святкові дні у 2018)
30 листопада 2017 року (Главою Держави підписаний закон про новий вихідний)
03 жовтня 2017 року (14 жовтня святкуємо День захисника України)
25 травня 2017 року (Додаткові вихідні у червні. Відпочиваємо на Трійцю та День Конституції.)
10 квітня 2017 року (Робота банківської системи на свята у травні та серпні)