Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
26.07.2004 N 822

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2004 р. за N 1040/9639

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства внутрішніх справ України
N 656 від 04.08.2018)

Про затвердження Правил дорожнього
перевезення небезпечних вантажів

(Із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства внутрішніх справ
N 613 від 27.06.2006
N 294 від 08.07.2009
N 904 від 19.09.2013
N 374 від 22.04.2014)

Відповідно до вимог Законів України "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)", а також з метою забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом наказую:

1. Затвердити Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила) (додаються).

2. Визначити єдиним загальнодержавним центром, що здійснює керівництво в галузі спеціальної підготовки водіїв автотранспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, Департамент Державтоінспекції МВС України.

3. Начальникові Державтоінспекції МВС України полковнику міліції Георгієнку Г.В.:

3.1. До 1 жовтня 2004 року визначити базові навчально-методичні центри, де організувати навчання викладацького складу регіональних центрів та перепідготовку працівників Державтоінспекції, на яких покладено обов'язки з контролю за перевезенням небезпечних вантажів.

3.2. Розробити та затвердити за погодженням з Міністерством транспорту України навчально-тематичний план і програми курсів спеціальної підготовки водіїв автотранспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, з урахуванням затверджених Правил.

3.3. Забезпечити видання Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і через засоби масової інформації довести їх вимоги до суб'єктів перевезень небезпечних вантажів.

4. Начальникам ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі організувати вивчення вимог цього наказу в підпорядкованих підрозділах Державтоінспекції та забезпечити дієвий контроль за його виконанням.

5. Вважати таким, що не застосовується, наказ МВС СРСР від 23.09.1985 N 181 "Про затвердження Інструкції про забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра генерал-майора міліції Присяжнюка А.Й. та Департамент Державтоінспекції (Георгієнко Г.В.) МВС України.

Міністр генерал-лейтенант міліції М.В. Білоконь

Затверджено
Наказ МВС України
26.07.2004 N 822

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2004 р. за N 1040/9639

Правила
дорожнього перевезення небезпечних вантажів

(У тексті Правил слова "упаковка", "великогабаритна тара",
"узгодження маршруту", "відповідне відвантажувальне
найменування", "пакет" у всіх відмінках замінено
відповідно словами "пакування", "крупногабаритна тара",
"погодження маршруту", "транспортна назва",
"транспортний пакет" у відповідних відмінках;
букви і цифри "(ECE/TRANS/175 (Vol. I)"
виключено згідно з Наказом
Міністерства внутрішніх справ
N 904 від 19.09.2013)

(У тексті цих Правил слова "погодження маршруту
дорожнього перевезення небезпечного вантажу" у
всіх відмінках і числах замінено словами "погодження
маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього
перевезення небезпечних вантажів" у відповідних
відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ
N 374 від 22.04.2014)

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.

(Пункт 1.1 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

1.2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

(Розділ 1 доповнено новим пунктом 1.2 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

1.3. Міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - ДОПНВ) та інших міжнародних договорів України.

1.4. Небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки у випадках, якщо вони згідно з вимогами ДОПНВ і цих Правил допущені до перевезення та коли всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

(Пункт 1.4 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 294 від 08.07.2009)

1.5. Суб'єкти перевезень небезпечних вантажів зобов'язані вжити відповідних виду та ступеню небезпеки заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, а в разі аварії, що відбулася, - заходів, що дозволяють максимально обмежити важкі наслідки цієї аварії.

1.6. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

вантаж навалочний - будь-який вантаж, переважно однорідний за складом, що не є рідиною або газом і складається із суміші часток, гранул або будь-яких великих шматків речовини, який завантажується без застосування будь-яких видів тари в транспортний засіб чи контейнер;

вантажі підвищеної небезпеки - небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях та відповідно призвести до серйозних наслідків, таких як масова загибель людей або великі руйнування. Перелік вантажів підвищеної небезпеки визначається згідно з ДОПНВ;

вантажна одиниця - будь-яке пакування, незапакований виріб чи будь-який транспортний пакет;

вантажник - юридична або фізична особа, що здійснює навантаження: небезпечних вантажів у транспортний засіб чи великий контейнер, контейнера, контейнера для масових вантажів, багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни, переносної цистерни на транспортний засіб;

відповідальний за наповнення - юридична або фізична особа, що завантажує небезпечний вантаж у цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну або контейнер-цистерну) та (або) транспортний засіб, великий чи малий контейнер для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), а також у транспортний засіб-батарею або багатоелементний газовий контейнер;

відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка підготовлює та подає цей вантаж до перевезення;

змішувально-зарядна машина (MEMU) - машина або транспортний засіб з установленою на ньому машиною для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання;

контейнер для масових вантажів - система утримання (уключаючи будь-який вкладень або покриття), призначена для перевезення твердих речовин, що знаходяться у безпосередньому контакті із системою утримання (призначений для багаторазового використання та має постійне призначення; спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів; обладнаний пристроями, що полегшують виконання вантажних операцій з ним; має об'єм не менше ніж 1 м-³). Це визначення не охоплює тару, контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів, крупногабаритну тару та цистерни;

номінальна місткість посудини - номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься в посудині, виражений у літрах. Для балонів із стисненими газами номінальною місткістю є їх місткість при заповненні водою;

одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка одержує небезпечний вантаж від перевізника;

опалювальний пристрій - пристрій, в якому безпосередньо використовується рідке чи газоподібне паливо і не вживається тепло, що відходить від двигуна транспортного засобу;

оператор контейнера-цистерни (переносної цистерни) - юридична або фізична особа, на ім'я якої зареєстрований контейнер-цистерна (переносна цистерна);

пакувальник - юридична або фізична особа, що заповнює небезпечними вантажами тару, уключаючи крупногабаритну тару і контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, а також у разі потреби готує пакування для перевезення;

перевізник небезпечного вантажу - юридична або фізична особа, яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

повне завантаження - будь-який вантаж одного вантажовідправника, при перевезенні якого транспортний засіб чи великий контейнер завантажується тільки цим вантажем і всі операції із завантаження чи розвантаження якого здійснюються відповідно до інструкцій вантажовідправника або вантажоодержувача;

погодження дорожнього перевезення - узгодження з Державною автомобільною інспекцією МВС України (далі - Державтоінспекція МВС України) руху транспортних засобів конкретними вулицями та дорогами, яке обумовлює недопущення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами транспортних засобів, що становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху; вимоги щодо руху та стоянки під час несприятливих погодних умов, землетрусів, аварій, страйків, громадських безпорядків або військових дій; обмеження руху транспортних засобів у певні дні тижня або року;

розвантажник - юридична або фізична особа, що здійснює вивантаження небезпечних вантажів з транспортного засобу чи великого контейнера; знімає контейнер, контейнер для масових вантажів, багатоелементний газовий контейнер, контейнер-цистерну, переносну цистерну з транспортного засобу; вивантаження небезпечних вантажів із цистерни (автоцистерни, знімної цистерни, переносної цистерни або контейнера-цистерни) та (або) транспортного засобу, великого чи малого контейнера для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), контейнера для масових вантажів, а також із транспортного засобу-батареї, змішувально-зарядної машини або багатоелементного газового контейнера;

тара комбінована - транспортна тара, що містить одну чи декілька одиниць внутрішньої тари з продукцією та за необхідності проміжну тару і допоміжні пакувальні засоби;

тара неочищена - тара, що містить залишки небезпечних вантажів;

транспортна одиниця - автотранспортний засіб, до якого не причеплено причіп, або автотранспортний засіб та зчеплений з ним причіп;

транспортний засіб АТ - транспортний засіб, крім транспортних засобів FL чи ОХ, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м-3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів;

транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60° С у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб, призначений для перевезення легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м-3, призначений для перевезення легкозаймистих газів;

транспортний засіб MEMU - те саме, що й змішувально-зарядна машина;

транспортний засіб ОХ - транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 N ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1м-3.

Інші терміни в цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 4500-1:2008 "Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 16 квітня 2008 року N 125 (далі - ДСТУ 4500-1:2008).

(Пункт 1.6 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

1.7. Положення Правил не поширюється на:

а) термінові перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються з метою рятування людей або захисту навколишнього середовища, за умови, що вжито всіх належних заходів до забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлено Державтоінспекцію МВС України;

б) перевезення машин або механізмів, не зазначених у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ, які містять небезпечні вантажі у внутрішньому або експлуатаційному устаткуванні цих машин або механізмів;

(Підпункт "б" пункту із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

в) гази, які містяться в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого устаткування транспортного засобу (наприклад холодильного);

г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовується для експлуатації транспортного засобу (наприклад, у вогнегасниках), та запасних частинах. Ці Правила не поширюються на шини, навіть якщо вони перевозяться як вантаж;

(Підпункт "г" пункту 1.7 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ґ) окиснювальні гази та задушливі гази, які перевозяться в посудинах чи резервуарах за умови, що тиск газу в посудині чи резервуарі при температурі 20° C не перевищує 200 кПа (2 бар) та що під час перевезення газ цілком перебуває в газоподібному стані. Сюди включаються будь-які види посудин та резервуарів, що, наприклад, є частиною машин та приладів;

(Підпункт "ґ" пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

д) гази, що містяться в харчових продуктах (за винятком продуктів харчування, віднесених до N ООН 1950) чи напоях;

(Підпункт "д" пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

е) рідке паливо, яке міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначене для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу. Загальна місткість вбудованих паливних баків не повинна перевищувати 1500 л на одну транспортну одиницю, а місткість бака, встановленого на причепі, не повинна перевищувати 500 л. У переносних паливних ємностях (наприклад каністрах) можна перевозити не більше 60 л палива на одну транспортну одиницю. Ці обмеження не поширюються на транспортні засоби рятувальних служб;

є) перевезення речовин, які упаковані в обмежених та звільнених кількостях, за умови виконання вимог до їх пакування та марковання, викладених відповідно в главах 3.4 та 3.5 додатка А до ДОПНВ. На перевезення небезпечних вантажів, які упаковані в обмежених кількостях, поширюються вимоги пункту 11.6 розділу 11 та пункту 12.23 розділу 12 цих Правил;

(Підпункт "є" пункту 1.7 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ж) гази, що містяться у м’ячах для різних видів спорту;

(Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

з) гази (крім газів класу 7), що містяться в електричних лампочках, за умови, що в разі їх розриву ефект розкидання обмежується пакуванням;

(Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

и) літієві батареї, установлені на транспортному засобі, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу;

(Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

і) літієві батареї, що містяться в обладнанні, призначеному для використання під час перевезення, та забезпечують його функціонування (наприклад, у переносному комп’ютері);

(Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ї) інші вантажі, які не підпадають під дію ДОПНВ.

(Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

1.8. До перевезення небезпечних вантажів в пакуваннях без перевищення максимальних кількостей на транспортну одиницю, що вказані в додатку 1 до цих Правил, застосовуються вимоги таких розділів Правил:

розділ 2 "Підготовка небезпечного вантажу до перевезення";

розділ 3 "Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях";

(Абзац третій пункту 1.8 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

розділ 4 "Способи перевезення небезпечних вантажів", пункти 4.3.8 та 4.3.9;

(Абзац четвертий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

розділ 5 "Загальні вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання", підпункт а) пункту 5.2 (незалежно від дати реєстрації транспортних засобів);

розділ 7 "Підготовка водіїв та інших осіб, обов'язки яких пов'язані з автомобільними перевезеннями небезпечних вантажів", підрозділ 7.2;

розділ 9 "Перевізні документи", підпункти "а" та "д" пункту 9.1, пункт 9.2;

(Абзац сьомий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

розділ 11 "Завантаження, розвантаження та оброблення небезпечних вантажів", крім пунктів 11.19-11.22;

(Абзац восьмий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

розділ 13 "Вимоги до екіпажу транспортного засобу, що здійснює перевезення небезпечних вантажів", пункт 13.6;

розділ 14 "Нагляд за транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі";

розділ 15 "Обов'язки учасників перевезень у сфері забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів";

розділ 16 "Контроль за дорожнім перевезенням небезпечних вантажів".

2. Підготовка небезпечного вантажу до перевезення

2.1. Небезпечні вантажі перед початком перевезення повинні бути класифіковані та віднесені до одного з класів (підкласів) небезпеки. При цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 ще й група пакування. Для вибухових речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності.

Класифікація небезпечного вантажу наводиться в нормативному документі на продукцію або в паспорті безпеки речовини та в транспортному документі.

(Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

2.2. Відповідно до конкретних найменувань та властивостей для речовин або виробів згідно з переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ визначається номер ООН, клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки група пакування та/або група сумісності.

(Абзац перший пункту 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Якщо вироби або речовина не зазначені конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ, їх клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки, група пакування та/або група сумісності визначаються за результатами класифікаційних випробувань та, якщо доречно, таблицею пріоритету небезпек. Ідентифікація вантажів (визначення номера ООН та транспортної назви) здійснюється згідно з вимогами частини 2 додатка А до ДОПНВ.

(Абзац другий пункту 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2 визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів - виробником продукції.

(Абзац третій пункту 2.2 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

(Пункт 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

2.3. Вироби або речовини запаковуються згідно з інструкціями з пакування, наданими в підрозділах 4.1.4.1 - 4.1.4.3 додатка А до ДОПНВ, з урахуванням загальних та спеціальних вимог, якщо не передбачається інший спосіб перевезення. Види і типи тари, крупногабаритної тари чи контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, використання яких не дозволено інструкціями з пакування, не повинні використовуватись для перевезення тієї чи іншої речовини або виробу, за винятком випадків, коли це дозволено на підставі тимчасового відступу, погодженого країнами - учасницями ДОПНВ, відповідно до розділу 1.5.1 додатка А до ДОПНВ.

(Абзац перший пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Пакування, що не зазначені у вищевказаних інструкціях, можуть використовуватись для внутрішніх перевезень за згодою компетентних органів за умови відповідності вимогам стандартів.

2.4. Небезпечні вантажі упаковуються в тару, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, та крупногабаритну тару, яка має бути досить міцною, щоб витримати удари та навантаження, які виникають під час перевезення, у тому числі при перевантаженнях, а також при будь-якому переміщенні з піддону або вилученні з транспортного пакета з метою подальшої ручної або механізованої обробки. Тара, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритну тару, повинна мати таку конструкцію та зачинятися таким чином, щоб запобігати будь-якому витоку вмісту, що може виникнути за звичайних умов перевезення в результаті вібрації, зміни температури, вологості або тиску. На зовнішній поверхні упаковок не повинно бути залишків небезпечних речовин.

(Пункт 2.5 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 2.6 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

2.5. Різні небезпечні вантажі або небезпечні вантажі разом з іншими вантажами можуть упаковуватися сумісно в комбіновану тару, якщо сумісне упаковування дозволяється відповідно до положень ДОПНВ та за умови виконання пункту 4.1.10 додатка А до ДОПНВ або підпункту 1.1.4.2.1 b) додатка А до ДОПНВ, якщо дорожнє перевезення здійснюється до морського або повітряного чи після них.

(Пункт в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

(Пункт 2.6 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 2.7 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

2.6. Тара, у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритна тара, що використовується для небезпечних вантажів, повинна відповідати вимогам ДОПНВ (стандартів).

(Пункт 2.6 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

2.7. Кожна одиниця тари, у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритна тара, за винятком внутрішньої тари в комбінованій тарі, повинна відповідати типу конструкції, випробуваному та затвердженому згідно з вимогами, викладеними в главах 6.1-6.6 додатка А до ДОПНВ, і мати належне маркування.

2.8. Тара перед наповненням та пред'явленням до перевезення перевіряється вантажовідправником і не повинна мати слідів корозії, забруднення та інших ушкоджень. Тара, призначена для багаторазового використання, з появою ознак зменшення міцності не повинна використовуватись для перевезень або має бути відновлена таким чином, щоб бути здатною витримати іспити за типом конструкції. При цьому вона повинна мати належне маркування відповідно до підпунктів 6.1.3.3 - 6.1.3.4 додатка А до ДОПНВ.

(Пункт із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

2.9. Ушкоджені пакування та пакування, що мають дефекти, а також небезпечні вантажі, що просочились чи розсипались, можуть перевозитись в аварійній тарі, випробуваній та маркованій згідно з вимогами пункту 6.1.5.1.11 додатка А до ДОПНВ. Аварійна тара може використовуватись тільки в тому разі, якщо ушкодження упаковок сталося під час перевезення.

2.10. Відповідальність за правильну класифікацію, маркування небезпечного вантажу, маркування та придатність власної тари до перевезення небезпечного вантажу несе вантажовідправник.

3. Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях

(Назва розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(У розділі 3 слово "упаковка" у всіх відмінках замінено словами "вантажна одиниця" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.1. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами повинен наноситись номер ООН, який відповідає її вмісту. Перед цим номером проставляються літери "UN". На незапакований виріб марковання наноситься на сам виріб або на його опору, транспортно-завантажувальне обладнання чи пристрій для його зберігання та запускання.

(Пункт 3.1 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.2. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами 1-го класу додатково наноситься транспортна назва. Ця назва повинна відповідати вимогам розділу 3.1.2 додатка А до ДОПНВ. На пакування, що містять бризантні вибухові речовини, наноситься їх комерційна назва.

(Пункт 3.2 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.3. Аварійна тара додатково маркується словом "АВАРІЙНА".

3.4. На контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів місткістю понад 450 л та крупногабаритній тарі маркування повинно наноситись на дві протилежні бічні стінки.

(Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.5. Марковання на вантажній одиниці повинно бути:

(Абзац перший пункту 3.5 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

а) чітко видимими та розбірливими;

б) здатними витримати вплив будь-яких погодних умов без істотного зменшення їх якості.

3.6. Крім зазначеного в цьому розділі марковання, на вантажні одиниці та тару наноситься марковання згідно з ГОСТ 14192-77, попереджувальне марковання згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 31340:2009 та інше марковання - згідно з вимогами нормативно-технічного документа на продукцію.

(Пункт 3.6 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.7. У разі перевезення небезпечних вантажів на вантажні одиниці повинні наноситись знаки небезпеки, вказані для цих вантажів у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ.

(Пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

3.8. Знаки небезпеки повинні за кольором, символами та загальною формою відповідати зразкам, наведеним у додатку 2 до цих Правил.

3.9. Усі знаки небезпеки на вантажних одиницях:

а) повинні розміщуватися з одного боку, а на вантажних одиницях з вантажами 1-го класу - поруч з транспортною назвою;

(Підпункт "а" пункту 3.9 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

б) повинні бути чіткими, видимими і витримувати вплив погодних умов без істотного зниження їх якості на період транспортування вантажу та не повинні закриватися іншим маркованням;

(Підпункт "б" пункту 3.9 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

в) якщо вимагається нанесення кількох знаків небезпеки, вони повинні бути розміщені поруч один біля одного;

г) повинні розміщуватись на контрастному фоні або мати переривчастий чи суцільний зовнішній контур.

(Пункт 3.9 розділу 3 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.10. Якщо вантажна одиниця має неправильну геометричну форму або малі розміри, які не дозволяють належним чином розмістити на ньому знаки небезпеки, дозволяється їх наносити за допомогою надійно закріпленого ярлика або в інший спосіб.

(Пункт 3.10 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.11. На контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів місткістю понад 450 л та крупногабаритній тарі знаки небезпеки повинні прикріплюватись на двох протилежних стінках.

(Пункт 3.11 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.12. Маніпуляційний знак "Верх" наноситься на протилежних боках вантажних одиниць, що містять рідини чи охолоджені скраплені гази в ємностях з невидимими зовні затворами або вентиляційними отворами, а також на протилежних боках ємностей (без зовнішньої тари), обладнаних вентиляційними отворами.

(Пункт 3.12 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.13. Якщо у вантажній одиниці знаходяться два небезпечних вантажі або більше, вона позначається відповідними знаками небезпеки та маркованням для кожного з вантажів. Знак додаткової небезпеки не наноситься у випадках, коли знак основної небезпеки вже вказує на цю небезпечну властивість вантажу.

(Пункт 3.13 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.14. Неочищена тара з-під небезпечного вантажу повинна бути маркована і позначена знаками небезпеки так само, як і в наповненому стані.

(Пункт 3.14 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.15. Транспортні пакети маркуються додатково словами "ТРАНСПОРТНИЙ ПАКЕТ".

(Пункт 3.15 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.16. Допускається не наносити марковання, знаки небезпеки, попереджувальні знаки та маніпуляційні знаки "Верх" на транспортний пакет, коли знаки та марковання, нанесені на пакування чи вироби, що знаходяться в цьому транспортному пакеті, добре видимі зовні.

Якщо для різних пакувань чи виробів потрібно лише одне марковання або один знак небезпеки, їх досить нанести один раз.

(Пункт 3.16 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.17. На пакування, що містять вантажі, які є небезпечними для довкілля, наноситься попереджувальний знак згідно з додатком 3 до цих Правил. Цей попереджувальний знак розміщується поруч з маркованням. Попереджувальний знак для вантажів, що є небезпечними для довкілля, не наноситься на вантажні одиниці, що містять (в одиночній або внутрішній тарі) не більше:

5 л рідин, що є небезпечними для довкілля;

5 кг (маса нетто) твердих речовин, що є небезпечними для довкілля.

(Пункт 3.17 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.18. Знаки небезпеки та попереджувальні знаки для вантажів, що є небезпечними для довкілля, повинні мати форму квадрата, повернутого на 45° С, з мінімальними розмірами 100 х 100 мм. Маніпуляційний знак "Верх" повинен мати форму прямокутника розміром 148 х 210 мм. Розміри знаків небезпеки, попереджувальних знаків та маніпуляційних знаків "Верх" залежно від розмірів вантажних одиниць можуть бути зменшені за умови їх чіткої видимості.

(Пункт 3.18 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

3.19. У випадках дорожнього перевезення небезпечного вантажу перед наступним морським, залізничним або повітряним перевезенням чи після них вантажні одиниці можуть бути марковані та позначені знаками небезпеки згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують перевезення небезпечних вантажів цими видами транспорту.

(Пункт 3.19 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 3.20 розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4. Способи перевезення небезпечних вантажів

4.1. Залежно від роду, найменування, транспортної небезпеки та ступеня небезпеки небезпечні вантажі можуть надаватись до перевезення:

вантажними одиницями (окремими або сформованими у транспортні пакети) у транспортних засобах та контейнерах;

наливом та насипом у цистернах;

навалом (насипом) у транспортних засобах та контейнерах.

Для перевезення небезпечних вантажів потрібно обов'язкове визначення дозволеного способу перевезення.

(Пункт 4.1 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.2. Якщо великий контейнер відповідає вимогам, що застосовуються до кузовів транспортних засобів, передбачених у цій частині та в частині 6 цих Правил для конкретних вантажів, то до вантажної платформи транспортного засобу, на який завантажено такий контейнер, зазначені вимоги можуть не застосовуватись.

(Пункт 4.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.3. Перевезення в пакуваннях

4.3.1. В пакуваннях, контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів і крупногабаритній тарі можуть перевозитись тільки ті речовини та вироби, для яких такий спосіб перевезення допускається положеннями ДОПНВ.

4.3.2. Пакування можуть завантажуватись (якщо не передбачено інше) у:

а) закриті транспортні засоби чи закриті контейнери;

б) накриті транспортні засоби чи накриті контейнери;

(Підпункт "б" підпункту 4.3.2 пункту 4.3 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

в) відкриті транспортні засоби чи відкриті контейнери.

4.3.3. У закритих або накритих транспортних засобах чи контейнерах перевозяться пакування з тарою, виготовленою з чутливих до вологи матеріалів, а також пакування, що містять такі небезпечні вантажі:

(Абзац перший підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

а) самореактивні речовини (клас небезпеки 4.1);

б) речовини, здатні до самозаймання (клас небезпеки 4.2);

в) речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою (клас 4.3);

г) органічні пероксиди (клас небезпеки 5.2);

(Підпункт "ґ" пункту 4.3.3 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

4.3.4. Пакування та незапаковані вироби, що містять вибухові речовини та вибухові вироби 1-го класу, повинні перевозитись тільки в транспортних засобах EX/II та EX/III. Причепи (за винятком напівпричепів), які відповідають вимогам, що висуваються до транспортних засобів EX/II або EX/III, можуть буксируватися автотранспортними засобами, що не відповідають цим вимогам. Вибір типу транспортного засобу залежить від кількості вантажу, що перевозиться, яка обмежується з розрахунку на одну транспортну одиницю відповідно до положень пункту 4.3.6 цих Правил.

(Підпункт 4.3.4 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.3.5. При перевезенні сипких та порошкоподібних речовин, піротехнічних засобів 1-го класу небезпеки, які мають класифікаційні коди 1.1A, 1.1C, 1.1D, 1.1G, 1.3C та 1.3G, а також піротехнічних засобів у контейнері його підлога повинна мати неметалеву поверхню або покриття.

(Підпункт 4.3.5 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.3.6. Загальна маса нетто вибухової речовини (для вибухових виробів загальна маса нетто вибухової речовини, що міститься у всіх виробах), що перевозиться на одній транспортній одиниці, не повинна перевищувати зазначених у таблиці 1 цих Правил показників.

Таблиця 1

Максимально допустима маса нетто (кг)
вибухової речовини на одну транспортну одиницю

В разі сумісного завантаження в одну транспортну одиницю речовин і виробів різних підкласів 1-го класу, весь вантаж розглядається як вантаж, що належить до найбільш небезпечного підкласу (в такому порядку: 1.1, 1.5, 1.2, 1.3, 1.6, 1.4). При цьому маса нетто вибухових речовин групи сумісності S не враховується.

При перевезенні речовин підкласу 1.5D разом з речовинами або виробами підкласу 1.2, весь вантаж розглядається як вантаж підкласу 1.1.

4.3.7. На змішувально-зарядних машинах дозволяється перевозити тільки ті вибухові речовини та вироби класу 1, які призначені для виробництва вибухових матеріалів цими машинами та ініціювання вироблених ними вибухових матеріалів, у розмірі потреби. Перевезення вибухових речовин та виробів у змішувально-зарядних машинах дозволяється за таких умов:

а) перевезення пакувань та виробів з небезпечними вантажами 1-го класу дозволено компетентним органом;

б) пакування з вибуховими речовинами та виробами 1-го класу завантажені окремо від інших небезпечних вантажів у спеціальне відділення, яке відповідає вимогам підпункту 6.8.9 пункту 6.8 розділу 6 цих Правил та конструкція якого затверджена компетентним органом;

в) кількість вибухових речовин групи сумісності D не перевищує 200 кг;

г) загальна кількість детонаторів та/або їх зборок не перевищує 400 од.

Пакування з вибуховими речовинами та виробами 1-го класу повинні завантажуватись в змішувально-зарядну машину тільки після завантаження інших небезпечних вантажів та безпосередньо перед перевезенням.

У разі сумісного завантаження вибухових речовин 1-го класу та речовин класу 5.1 (N ООН 1942 або 3375), якщо таке завантаження дозволено, весь вантаж розглядається як вантаж бризантних вибухових речовин з метою розділення, розміщення вантажів та визначення максимальних допустимих кількостей.

(Пункт 4.3 розділу 4 доповнено новим підпунктом 4.3.7 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.3.8. Закриті транспортні засоби та контейнери, в яких перевозяться пакування, що містять стиснені або зріджені гази чи розчинений під тиском ацетилен, обладнуються вентиляцією.

4.3.9. Органічні пероксиди та самореактивні речовини, які вимагають регулювання температури, повинні перевозитись без перевищення контрольної температури, включаючи завантаження, розвантаження, а також будь-які проміжні зупинки. Методи регулювання температури зазначені в спеціальному положенні V8 глави 7.2 додатка А до ДОПНВ.

4.3.10. Кількість самореактивних речовин класу 4.1 або органічних пероксидів класу 5.2 типів B, C, D, E або F, що перевозиться на одній транспортній одиниці, не повинна перевищувати 20000 кг.

(Підпункт 4.3.10 пункту 4.3 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Підпункт 4.3.11 пункту 4.3 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.4. Перевезення небезпечних речовин або виробів навалом (насипом):

4.4.1. Небезпечні речовини або вироби перевозяться навалом (насипом) у транспортних засобах та/або контейнерах, якщо це передбачено положеннями ДОПНВ. Неочищена порожня тара також може перевозитись навалом.

4.4.2. Речовини, які можуть ставати рідкими при температурах, що можуть виникати під час перевезення, не допускаються до перевезення навалом (насипом).

4.4.3. Контейнери та кузови транспортних засобів повинні мати конструкцію, яка запобігає висипанню небезпечних вантажів. Вони повинні закриватися таким чином, щоб не виникало небезпеки проникнення їх умісту назовні за нормальних умов перевезення, які включають у себе вплив вібрації, повітряного потоку, зміну температури, вологості або тиску.

4.4.4. Завантаження транспортних засобів з пошкодженими кузовами або пошкоджених контейнерів забороняється.

4.4.5. Для запобігання пошкодженню контейнера чи транспортного засобу, перевантаженню транспортного засобу або проникненню речовини назовні, що можуть виникнути внаслідок переміщення навалочного вантажу, він повинен рівномірно розподілятися по контейнеру чи кузову транспортного засобу.

4.4.6. Установлені на контейнерах та кузовах транспортних засобів вентиляційні пристрої повинні утримуватись у чистому та справному стані.

4.4.7. Навалочні вантажі не повинні вступати в небезпечну реакцію з матеріалом контейнера, кузова транспортного засобу, прокладками, обладнанням, уключаючи кришки і покриття, що контактують із вмістом, для уникнення істотного зменшення їх міцності. Контейнери та кузови транспортних засобів повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не проникали в щілини між елементами дерев’яної підлоги або не контактували з тими частинами контейнера чи транспортного засобу, на які вони можуть впливати.

4.4.8. Перед завантаженням та транспортуванням внутрішні та зовнішні поверхні контейнера або транспортного засобу оглядаються та очищуються від залишків вантажів, які:

призводять до виникнення небезпечної реакції з речовиною, що буде завантажуватись;

пошкоджують конструкційну цілісність контейнера або кузова транспортного засобу;

знижують здатність контейнера або кузова транспортного засобу до утримання вантажу.

4.4.9. Під час перевезення не допускаються залишки небезпечних вантажів на зовнішній поверхні контейнера або кузова транспортного засобу.

4.4.10. Порожні не очищені від залишків небезпечного вантажу контейнери та транспортні засоби допускаються до перевезення на тих самих умовах, що і в наповненому стані.

4.4.11. До конструкції контейнерів та кузовів транспортних засобів, у яких допущено перевезення навалочних небезпечних вантажів та виробів, що містять небезпечні речовини, застосовуються додаткові вимоги глави 7.3 додатка А до ДОПНВ, передбачені для небезпечних вантажів, які будуть у них завантажуватись.

(Пункт 4.4 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.5. Перевезення в цистернах

4.5.1. Небезпечні речовини можуть перевозитись у вбудованих цистернах (автоцистернах), знімних цистернах, транспортних засобах-батареях, переносних цистернах, контейнерах-цистернах та багатоелементних газових контейнерах лише у тому разі, якщо це передбачається положеннями ДОПНВ.

4.5.2. Цистерни повинні завантажуватися тільки тими небезпечними вантажами, до перевезення яких вони допущені і які при контакті з матеріалами корпусу цистерни, прокладок та обладнання не можуть вступати з ними в небезпечну реакцію, утворювати небезпечні продукти або значно знижувати міцність матеріалу.

4.5.3. Хімічно нестійкі речовини допускаються до перевезення тільки тоді, коли вжито всіх необхідних заходів до запобігання їх небезпечному розкладанню, перетворенню чи полімеризації під час перевезення.

4.5.4. Ступінь наповнення рідинами вбудованих цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн, знімних цистерн не повинен перевищувати граничних значень, викладених у главах 4.2-4.4 додатка А до ДОПНВ.

4.5.5. Якщо корпуси цистерн, призначених для перевезення рідин, не поділені за допомогою перегородок чи хвилезаспокоювачів на відсіки максимальною місткістю 7500 л, вони мають наповнюватись або понад 80% або менше ніж 20% їх ємності.

4.5.6. У разі завантаження речовини в нагрітому стані температура зовнішньої поверхні цистерни, за винятком отворів та їхніх запірних пристроїв чи теплоізоляції, під час перевезення не повинна перевищувати 70° C.

4.5.7. Переносні цистерни, контейнери-цистерни, багатоелементні газові контейнери повинні завантажуватись на транспортний засіб таким чином, щоб бути захищеними обладнанням транспортного засобу або власним обладнанням від бокових чи поздовжніх ударів та від перекидання. Якщо конструкція зазначених цистерн, включаючи сервісне обладнання, може витримати удари і є стійкою до перекидання, то в подібному захисті немає потреби.

4.5.8. Не допускаються залишки небезпечних вантажів на зовнішній поверхні завантажених та порожніх цистерн.

4.5.9. З'єднувальні трубопроводи між зв'язаними корпусами цистерн транспортної одиниці та гнучкі шланги для наповнення і спорожнення, які не з'єднані з корпусом постійним кріпленням, під час перевезення повинні бути порожніми.

4.5.10. Речовини, здатні вступити в небезпечну реакцію одна з одною, не повинні перевозитись у суміжних відсіках цистерн, за винятком випадків, коли між цими відсіками є перегородка, товщина якої не менша за товщину стінок самої цистерни. Небезпечними реакціями вважаються:

а) займання та (або) виділення значної кількості тепла;

б) виділення легкозаймистих, задушливих, токсичних та (або) окиснювальних газів;

в) утворення корозійних речовин;

г) утворення нестійких речовин;

ґ) небезпечне підвищення тиску.

4.5.11. Речовини, здатні вступити в небезпечну реакцію одна з одною, можуть перевозитись у відсіках однієї й тієї ж цистерни, якщо ці відсіки розмежовуються незаповненим простором чи порожнім відсіком.

(Підпункт 4.5.11 пункту 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.5.12. Всі елементи транспортного засобу-батареї або багатоелементного газового контейнера при перевезенні повинні містити тільки один і той же газ.

4.5.13. Порожні неочищені цистерни допускаються до перевезення на тих же умовах, що і в наповненому стані.

4.5.14. Корпуси цистерн, елементи транспортних засобів-батарей та багатоелементних газових контейнерів, призначені для перевезення небезпечних вантажів та їх обладнання, повинні періодично перевірятися. Періодичність перевірок та перелік операцій, що виконуються під час перевірок, зазначені в таблиці 2 цих Правил. Крім цього, періодичність та перелік можуть визначатись ДНАОП 0.00-1.07 - 94 "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104).

Таблиця 2

Вимоги до періодичних випробувань цистерн

__________

¹ Внутрішній огляд переносних цистерн, призначених для перевезення тільки однієї речовини, може не проводитись або замінятись іншими випробуваннями чи процедурами перевірки, визначеними компетентним органом або уповноваженою організацією.

² За погодженням з компетентним органом гідравлічне випробування під тиском корпусів цистерн, призначених для перевезення порошкоподібних і гранульованих речовин, може не проводитись або замінятись випробуваннями на герметичність. Для цистерн з вакуумною ізоляцією випробування та перевірка внутрішнього стану можуть замінятись випробуваннями на герметичність та вимір вакууму.

³ На вимогу компетентного органу між періодичними перевірками додатково може проводитись випробування на герметичність.

⁴ Елементи і трубопроводи повинні піддаватися випробуванням з періодичністю, встановленою інструкцією з упакування Р200, наведеною в пункті 4.1.4.1 додатка А до ДОПНВ, чи іншими нормативними документами.

(Підпункт 4.5.14 пункту 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006, N 904 від 19.09.2013)

4.5.15. Забороняється наповнювати вбудовані цистерни, знімні цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, транспортні засоби-батареї та багатоелементні газові контейнери, а також надавати їх для перевезення після закінчення терміну дії останньої періодичної перевірки. Але цистерни, що були наповнені до закінчення цього терміну, можуть перевозитись у строк не більше трьох місяців після закінчення терміну дії цього останнього періодичного випробування.

Порожні неочищені вбудовані цистерни, знімні цистерни, транспортні засоби-батареї, переносні цистерни, контейнери-цистерни та багатоелементні газові контейнери можуть перевозитись після закінчення терміну їх чергового випробування тільки для проходження перевірок у строк не більше трьох місяців після його закінчення.

(Абзац другий підпункту 4.5.15 пункту 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

4.5.16. У разі виявлення будь-якого небезпечного дефекту цистерна вилучається з експлуатації і знову допускається до неї лише після усунення цього дефекту і проходження випробувань.

4.5.17. Якщо в результаті ремонту, зміни конструкції чи дорожньо-транспортної пригоди виникають сумніви щодо цілісності корпусу цистерни та працездатності її обладнання, проводиться позачергова спеціальна перевірка. 4.5.18. Випробування та перевірки здійснюються експертом уповноваженого компетентного органу. За результатами видаються відповідні свідоцтва з обов'язковим переліком речовин, що можуть бути допущені до перевезення в цій цистерні.

4.6. Винятки

4.6.1. У разі якщо вантаж внаслідок його хімічних, фізичних та біологічних властивостей не може бути допущений до перевезення жодним з вищезазначених способів або вимоги цих Правил не можуть бути виконані, Державтоінспекцією МВС України у конкретному випадку допускається відхилення від вимог цих Правил за умови надання висновку уповноваженого органу у галузі екології про можливість такого перевезення. У цьому висновку обов'язково вказуються необхідні заходи щодо забезпечення безпеки перевезення. У разі необхідності надається висновок інших компетентних органів.

4.6.2. Допуск до перевезення небезпечного вантажу з відхиленням від вимог цих Правил видається в письмовій формі.

(Пункт 4.6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

5. Загальні вимоги до транспортних
одиниць та їх обладнання

5.1. Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не повинна включати більше одного причепа або напівпричепа.

5.2. На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають бути такі засоби пожежегасіння:

а) на кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів А, В і С ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші), придатного для гасіння пожежі в двигуні або в кабіні транспортного засобу;

(Підпункт "а" пункту 5.2 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

б) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 7,5 т, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 12 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші), принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

в) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 3,5 т, але не більше 7,5 т, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 8 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші) і принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

(Підпункт "в" пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

г) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3,5 т або менше, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 4 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші).

Значення ємності вогнегасника(ів), необхідного(их) відповідно до підпункту 5.2а цих Правил, може бути відняте від значення мінімальної сукупної ємності вогнегасників, необхідних відповідно до підпунктів б), в) чи г).

(Пункт 5.2 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 5.3 розділу 5 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Пункт 5.4 розділу 5 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

5.3. Конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню токсичних газів вогнегасних речовин, що в них містяться, як у звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури, що виникає при пожежі.

5.4. Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує дату (місяць, рік) закінчення терміну придатності.

(Пункт 5.4 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

5.5. Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях у легко доступних місцях, а також бути захищеними від впливу погодних умов з метою збереження їх експлуатаційної надійності.

(Пункт 5.5 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

5.6. Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов’язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

а) незалежно від номерів зразків знаків небезпеки, зазначених для них у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ:

не менш як одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;

не менш як двома попереджувальними знаками (пристроями) з власною опорою (конусами із світловідбивною поверхнею, або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням, або знаками аварійної зупинки). Транспортна одиниця може комплектуватися будь-якою комбінацією із зазначених попереджувальних знаків (пристроїв);

жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;

захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;

переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;

засобами захисту очей (наприклад, захисними окулярами) для кожного члена екіпажу;

б) під час перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 1, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 або 2.3, - додатково рідиною для промивання очей;

в) під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1, - додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного покидання транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу (наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу A1B1E1K1-P1 або A2B2E2K2-P2 згідно з європейським стандартом EN 14387);

г) під час перевезення рідких та твердих небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 3, 4.1, 4.3, 8 або 9, - додатково:

лопатою;

покриттям для каналізаційних колекторів;

ємністю для залишків небезпечних вантажів.

(Пункт 5.6 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

6. Вимоги, що стосуються базових
транспортних засобів

6.1. Базові транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, OX та AT, допущені до перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 105-00-2002 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, стосовно конструктивних особливостей".

6.2. Додаткові вимоги до транспортних засобів EX/II та EX/III, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами 1-го класу:

6.2.1. Матеріали, що використовуються в конструкції кузовів транспортних засобів.

У конструкції кузовів забороняється використовувати матеріали, здатні утворювати небезпечні сполуки з вибуховими речовинами, що перевозяться.

6.2.2. Опалювальні пристрої:

а) на транспортних засобах можуть встановлюватись тільки опалювальні пристрої, призначені для обігріву кабіни водія або двигуна. Забороняється встановлювати опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортного засобу;

б) опалювальні пристрої мають відповідати таким вимогам:

міжнародних Правил N 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

пристрої та їх система випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

пристрої повинні вмикатися тільки вручну;

вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;

пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;

теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;

в) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;

г) не дозволяється встановлювати опалювальні пристрої в кузовах транспортних засобів. Паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні.

6.2.3. Транспортні засоби EX/II.

Транспортні засоби EX/II проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого або накритого типів. Матеріал покриття не повинен промокати, має бути міцним до розриву, важкозаймистим і під час перевезення натягнутим таким чином, щоб перекривати борти з усіх боків. Вантажне відділення закритих транспортних засобів не повинно мати вікон, а всі отвори повинні мати щільні двері або кришки, що закриваються. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка.

6.2.4. Транспортні засоби EX/III.

Транспортні засоби EX/III проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого типу. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка. Поверхні, що стикаються з вантажем, виготовляються суцільними. Усі з’єднання мають бути герметизовані. Усі двері, кришки обладнуються запірними пристроями та конструюються у такий спосіб, щоб забезпечити їх закриття з перекриванням один одного та отворів. Кузови можуть обладнуватись пристроями для закріплення вантажу.

Кузови мають виготовлятись із жароміцних та вогнестійких матеріалів завтовшки не менше 10 мм. Якщо кузов виготовлений із металу, вся його внутрішня поверхня покривається матеріалами, що відповідають зазначеним вимогам.

6.2.5. Вантажне відділення та двигун.

Двигун транспортного засобу повинен знаходитись попереду вантажного відділення. Розміщення двигуна під вантажним відділенням допускається за умови, що тепло при його роботі не створює небезпеки для вантажу та не нагріває внутрішню поверхню вантажного відділення вище 80° С.

6.2.6. Вантажне відділення та інші елементи конструкції транспортних засобів.

Конструкція транспортних засобів EX/II та EX/III повинна забезпечувати захист внутрішньої поверхні вантажного відділення від нагріву вище 80° С.

6.2.7. Електрообладнання.

Номінальна напруга не повинна перевищувати 24 В.

Електрообладнання, розміщене у вантажному відділенні транспортних засобів EX/II, має бути захищеним від механічного впливу. Освітлювальні пристрої, встановлені у вантажному відділенні цих транспортних засобів, повинні розміщуватись у стельовій частині і мають бути закритими. Не дозволяється наявність незахищених дротів та ламп розжарювання.

Електрообладнання, розміщене у вантажному відділені, повинно бути пилонепроникним (зі ступенем захисту IP54 або рівноцінним йому). У разі перевезення небезпечних вантажів 1-го класу небезпеки групи сумісності J воно повинно мати ступінь захисту не менше IP65 (наприклад, вибухонебезпечна оболонка ЕЕхd).

6.3. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами (окрім транспортних засобів EX/II та EX/III).

6.3.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:

вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;

пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;

теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С.

6.3.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1, 1.4, 1.5, 1.6, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, установлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.

6.4. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення навалочних небезпечних вантажів:

6.4.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:

вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;

пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;

теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С.

6.4.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 4.1, 4.3 або 5.1, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.

6.4.3. Кузови транспортних засобів мають задовольняти відповідні вимоги глави 7.3 додатка А до ДОПНВ, передбаченим для небезпечних вантажів, які будуть у них завантажуватись.

6.5. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури.

Ізотермічні транспортні засоби, транспортні засоби-льодовики та транспортні засоби-холодильники, призначені для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури, повинні відповідати таким вимогам:

конструкція та обладнання повинні забезпечувати підтримання температури у вантажному відділенні не вище контрольної температури, приписаної для речовини, що перевозиться. Загальний коефіцієнт теплопередачі не повинен перевищувати 0,4 Вт/м-2К;

пари речовин чи холодоагенту не повинні проникати в кабіну водія;

кабіна водія обладнується пристроєм, який дозволяє водію постійно контролювати температуру у вантажному відділенні;

якщо при перевезенні небезпечного вантажу у вантажному відділенні може зрости тиск, воно має обладнуватись вентиляційними отворами чи клапанами, які не повинні створювати перешкоди для охолодження;

для експлуатації холодильного обладнання повинні використовуватись тільки спеціальні незаймисті холодоагенти;

конструкція холодильної установки транспортного засобу-холодильника повинна передбачати можливість його функціонування в автономному режимі незалежно від роботи двигуна транспортного засобу.

6.6. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів підвищеної небезпеки.

Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, які є вантажами підвищеної небезпеки, мають обладнуватися системами телеметрії або іншими пристроями, що дозволяють відстежувати переміщення цих вантажів.

6.7. Додаткові вимоги, що стосуються автоцистерн, транспортних засобів-батарей, а також транспортних засобів, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів у знімних цистернах, контейнерах-цистернах, переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах (транспортні засоби типів EX/III, FL, OX та AT).

6.7.1. Вимоги, що стосуються цистерн.

Вбудовані цистерни, знімні цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, елементи транспортних засобів-батарей, багатоелементні газові контейнери мають задовольняти відповідні вимоги частини 6 додатка А до ДОПНВ та вимоги інших нормативних документів.

6.7.2. Кріплення.

Кріплення цистерн до транспортного засобу повинні бути такими, щоб витримувати статичні та динамічні навантаження, що виникають при звичайних умовах перевезення. Для автоцистерн, транспортних засобів-батарей і транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни, навантаження розраховуються згідно з вимогами ДОПНВ.

6.7.3. Заземлення транспортних засобів типу FL.

Металеві цистерни, цистерни, виготовлені з армованих волокном пластмас, автоцистерни типу FL та елементи транспортних засобів-батарей типу FL повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.

6.7.4. Стійкість автоцистерн до перекидання:

а) ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90 % від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача з завантаженим напівпричепом;

б) автоцистерни місткістю понад 3 м-3, які реєструються вперше, призначені для перевезення небезпечних рідин або небезпечних вантажів у розплавленому стані та випробувані під тиском менш ніж 4 кгс/см-2, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 111-00: 2002 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження автоцистерн категорій N і О стосовно стійкості до перекидання" (міжнародних Правил N 111 ЄЕК) відносно поперечної стійкості.

6.7.5. Захист автоцистерн, транспортних засобів-батарей, транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни.

Зазначені транспортні засоби обладнуються ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою (кран, клапан, вимірювальні прилади тощо), що стикається з небезпечною речовиною та задньою частиною бампера, повинна становити не менше 100 мм.

Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом та транспортні засоби з вакуумними цистернами, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер.

6.7.6. Опалювальні пристрої:

а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:

міжнародних Правил N 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

пристрої повинні вмикатися тільки вручну;

вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;

пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;

теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;

б) опалювальні пристрої, встановлені на транспортних засобах типу FL, повинні відключатись:

вручну - з кабіни водія;

після вимкнення двигуна транспортного засобу (у цьому разі опалювальний пристрій може бути знову ввімкнений вручну водієм);

після приведення в дію на транспортному засобі насоса для завантаження (розвантаження) небезпечних вантажів;

в) допускається робота опалювальних пристроїв, встановлених на транспортних засобах типу FL, у режимі інерції після їх відключення. Після вимкнення двигуна або ввімкнення насоса подача повітря в камеру згоряння повинна бути припинена за допомогою відповідних засобів після циклу роботи в режимі інерції протягом не більше 40° С. Дозволяється використовувати лише ті опалювальні пристрої, теплообмінник яких витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції протягом 40° С при звичайних умовах їх експлуатації;

г) на транспортних засобах, призначених до перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1.5, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище 50° С.

6.7.7. Електрообладнання:

а) будь-які додаткові елементи електрообладнання транспортних засобів типу FL та їх модифікацій повинні відповідати вимогам, які залежно від речовин, що будуть перевозитися, застосовуються до електричного обладнання відповідної групи і відповідного діапазону температур;

б) електрообладнання транспортних засобів типу FL, розміщене у вибухонебезпечних зонах, розраховується на експлуатацію в таких зонах та має відповідний ступінь захисту.

6.8. Додаткові вимоги до змішувально-зарядних машин.

6.8.1. Вимоги, що стосуються базових транспортних засобів.

Змішувально-зарядні машини мають встановлюватися на базові транспортні засоби типу EX/III.

6.8.2. Вимоги, що стосуються цистерн, контейнерів для масових вантажів.

Цистерни, контейнери для масових вантажів, встановлені на змішувально-зарядних машинах, мають задовольняти відповідні вимоги глави 6.12 додатка А до ДОПНВ та вимоги інших нормативних документів.

6.8.3. Заземлення змішувально-зарядних машин.

Цистерни, контейнери для масових вантажів, спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу, виготовлені з металу або армованих волокном пластмас, повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.

6.8.4. Стійкість змішувально-зарядних машин.

Ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90 % від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача із завантаженим напівпричепом.

6.8.5. Захист змішувально-зарядних машин ззаду.

Зазначені транспортні засоби повинні обладнуватись ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою, що стикається з небезпечною речовиною, та задньою частиною бампера повинна становити не менше 100 мм.

Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер. Ця вимога не поширюється на змішувально-зарядні машини, якщо цистерни, встановлені на них, захищені від ударів ззаду іншим обладнанням (наприклад, механізмами, трубопроводами тощо), що не містить небезпечні вантажі.

6.8.6. Опалювальні пристрої:

а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:

міжнародних Правил N 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб унеможливити небезпеку перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливні резервуари і системи випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

пристрої повинні вмикатися тільки вручну;

вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;

пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;

теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;

б) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;

в) паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні із цистернами. Забороняється перекривати отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.

6.8.7. Додаткові вимоги щодо запобігання небезпеці виникнення пожежі.

Змішувально-зарядні машини обладнуються автоматичним стаціонарним пристроєм для гасіння пожежі у двигуні.

Вантаж, що перевозиться на змішувально-зарядній машині, захищається від тепла, яке може виділитись у разі загоряння коліс, металевими теплозахисними екранами.

6.8.8. Захист обладнання змішувально-зарядних машин.

Технологічне обладнання та спеціальні відділення змішувально-зарядних машин повинні мати запірні пристрої.

6.8.9. Спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу.

Спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу повинні мати таку конструкцію, яка забезпечить ефективне відокремлення детонаторів та їх зборок від вибухових речовин або виробів групи сумісності D і при цьому унеможливить передачу детонації від детонаторів та їх зборок речовинам та виробам групи сумісності D. Цього можна досягати шляхом використання ізольованих відділень або розміщенням одного із цих двох типів вибухових речовин і виробів у спеціальну систему утримання. Конструкція спеціальних відділень та систем утримання повинна затверджуватись компетентним органом.

Якщо відділення виготовлено з металу, то вся його внутрішня поверхня має покриватись жароміцними та вогнестійкими матеріалами.

Спеціальні відділення розташовуються таким чином, щоб бути захищеними від ударів та пошкоджень під час руху транспортного засобу, а також від впливу інших небезпечних вантажів, що перевозяться, та джерел займання (наприклад, вихлопних труб).

6.9. Перевірка придатності транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

6.9.1. На всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Державтоінспекцією МВС України оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (додаток 4) (далі - свідоцтво). Свідоцтво виконується на стандартному форматі А4 (210 х 297 мм), має білий колір з рожевою діагональною смужкою.

6.9.2. Свідоцтво видається або продовжується відповідним підрозділом Державтоінспекції МВС України за результатами перевірки відповідності конструкції та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам цих Правил.

6.9.3. Для отримання свідоцтва власник транспортного засобу або уповноважена ним особа подає до підрозділу Державтоінспекції МВС України укомплектовані відповідно до призначення транспортні засоби, а також такі документи:

а) заявку на кожний транспортний засіб (зазначаються марка, номерний знак транспортного засобу, N ООН, у разі необхідності транспортна назва та (або) група пакування, клас(и) або найменування групи вантажів, для перевезення яких буде використовуватися транспортний засіб);

б) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

в) інформацію щодо свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

г) на кожний транспортний засіб додатково:

копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

копію ліцензійної картки на транспортний засіб (у разі надання послуг з перевезення небезпечних вантажів автотранспортом);

копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, який внесений до реєстру Державтоінспекції МВС України, або міжнародного сертифіката технічного огляду, виданого відповідно до вимог Директиви 96/96/ЕС і Припису N 1 ЄЕК ООН;

копію поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

квитанцію про сплату за бланк свідоцтва та послугу з оформлення свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

6.9.4. Працівники Державтоінспекції МВС України не мають права вимагати від власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи надання інших документів, крім передбачених підпунктом 6.9.3 цього пункту.

6.9.5. Перевірка відповідності конструкції транспортних засобів та спеціального обладнання проводиться шляхом візуального огляду. Під час перевірки доукомплектованих транспортних засобів перевіряються тільки ті елементи конструкції, які були додані або модифіковані.

6.9.6. За результатами перевірки працівник Державтоінспекції МВС України видає (продовжує) власникові транспортного засобу або уповноваженій ним особі засвідчене особистим підписом та печаткою підрозділу Державтоінспекції МВС України свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Свідоцтво видається (продовжується) не пізніше десяти робочих днів після реєстрації заяви.

6.9.7. Підставами для відмови у видачі (продовженні) свідоцтва є:

подання власником транспортного засобу або його уповноваженим представником неповного транспортного пакета документів, визначених підпунктом 6.9.3 цього пункту;

виявлення в документах, поданих власником транспортного засобу або його уповноваженим представником, недостовірних відомостей (невідповідність транспортного засобу даним, що вказані у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу; невідповідність конструкції та/або спеціального обладнання транспортного засобу вимогам цих Правил).

6.9.8. У разі виявлення порушення вимог, встановлених до конструкції та/або комплектації транспортного засобу предметами спеціального обладнання, транспортний засіб після усунення виявлених недоліків може повторно подаватись на перевірку до підрозділу Державтоінспекції МВС України.

Під час проведення повторної перевірки інспектуються елементи конструкції транспортного засобу та (або) предмети спеціального обладнання, що не відповідали встановленим вимогам або були відсутніми під час проведення попередньої перевірки.

6.9.9. Свідоцтво видається на строк, який не повинен перевищувати строку дії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю.

6.9.10. Відомості про всі видані та продовжені свідоцтва вносяться до журналу та до автоматизованої інформаційно-пошукової системи Державтоінспекції МВС України.

6.9.11. У разі пошкодження або втрати свідоцтва протягом строку його дії Державтоінспекція МВС України за зверненням власника транспортного засобу або його уповноваженого представника видає нове свідоцтво на підставі інформації, що міститься в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі Державтоінспекції МВС України.

(Розділ 6 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7. Підготовка водіїв та інших осіб, обов'язки яких
пов'язані з автомобільними перевезеннями
небезпечних вантажів

7.1. Підготовка водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі

7.1.1. Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, проходять базовий курс спеціальної підготовки, який повинен в обов'язковому порядку охоплювати щонайменше такі теми:

а) основні нормативні документи, що регламентують перевезення небезпечних вантажів;

б) загальні види небезпеки;

в) шкідливий вплив небезпечних речовин на навколишнє середовище;

г) превентивні заходи та заходи безпеки при різних видах небезпеки;

ґ) дії в разі аварій та пригод (надання першої медичної допомоги, забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху, використання захисного спорядження тощо);

д) маркування, знаки небезпеки (знаки-табло небезпеки) та інформаційні таблиці небезпечного вантажу (таблички оранжевого кольору);

(Підпункт "д" підпункту 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

е) вимоги до екіпажу транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі;

є) призначення та використання технічного обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

ж) заборони на сумісне завантаження та заходи безпеки, пов'язані з сумісним завантаженням;

з) спеціальні вимоги до сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин;

и) заходи безпеки при завантаженні та розвантаженні небезпечних вантажів;

(Підпункт 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 доповнено новим підпунктом "и" згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

і) загальна інформація стосовно цивільної відповідальності;

ї) особливості здійснення мультимодальних перевезень небезпечних вантажів;

й) обмеження на рух через тунелі, правила руху у тунелях, дії у разі аварії у тунелі (дорожньо-транспортної пригоди, пожежі тощо);

(Підпункт "й" підпункту 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

к) заходи безпеки.

(Підпункт 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.1.2. Водії транспортних засобів (включаючи змішувально-зарядні машини), що здійснюють перевезення небезпечних вантажів у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, водії транспортних засобів-батарей загальною місткістю понад 1 м-3 та водії транспортних засобів (включаючи змішувально-зарядні машини), що здійснюють перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах, переносних цистернах та багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, проходять, крім базового курсу, зазначеного в підпункті 7.1.1 цього пункту, спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах, який має охоплювати в обов’язковому порядку такі теми:

(Абзац перший підпункту 7.1.2 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

а) вплив переміщення вантажу у цистерні на стійкість;

(Абзац другий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

б) керованість транспортного засобу;

(Абзац третій підпункту 7.1.2 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

в) системи наповнення та спорожнювання цистерн;

г) додаткові перевізні документи під час перевезення небезпечних вантажів у цистернах;

ґ) маркування про проведення випробувань;

д) маркування цистерн знаками небезпеки (знаками-табло небезпеки) та інформаційними таблицями небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору).

(Підпункт "д" підпункту 7.1.2 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.1.3. Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення речовин та виробів 1-го класу (крім речовин та виробів підкласу 1.4 групи сумісності S), водії змішувально-зарядних машин, що перевозять змішані партії вантажів 1-го класу та речовин класу 5.1, проходять, крім базового курсу, зазначеного в підпункті 7.1.1 цього пункту, спеціалізований курс підготовки з перевезення речовин та виробів 1-го класу, який має в обов`язковому порядку охоплювати щонайменше такі теми:

(Абзац перший підпункту 7.1.3 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

а) види небезпеки небезпечних вантажів 1-го класу;

б) спеціальні вимоги до сумісного завантаження небезпечних вантажів 1-го класу;

в) маркування транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі 1-го класу, цистерн з вантажами цього класу знаками-табло небезпеки та інформаційними таблицями небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору).

(Підпункт "в" підпункту 7.1.3 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.1.4. Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення радіоактивних матеріалів 7-го класу небезпеки, проходять, крім основного курсу, зазначеного в пункті 7.1.1 цих Правил, спеціалізований курс підготовки з перевезення радіоактивних матеріалів 7-го класу небезпеки, який має в обов'язковому порядку охоплювати щонайменше такі теми:

а) види небезпеки радіоактивних матеріалів 7-го класу;

б) спеціальні вимоги до пакування, обробки, сумісного завантаження та укладання радіоактивних матеріалів;

в) маркування транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі 7-го класу, цистерн з вантажами цього класу знаками-табло небезпеки та інформаційними таблицями небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору);

(Підпункт "в" підпункту 7.1.4 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

г) спеціальні дії в разі аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів.

7.1.5. Водію після закінчення спеціальної підготовки та вдалої здачі іспиту, що відповідає вимогам ДОПНВ, Державтоінспекцією МВС України видається свідоцтво про підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 5 до цих Правил.

(Підпункт 7.1.5 пункту 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.1.6. Строк дії свідоцтва становить п’ять років. Строк дії свідоцтва продовжується на наступний п’ятирічний період, якщо власник свідоцтва протягом останнього року дії його свідоцтва пройшов курс перепідготовки та успішно склав іспит. На вимогу водія курс перепідготовки може бути замінений курсом первинного навчання.

(Підпункт 7.1.6 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.1.7. Свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія (ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі), видане компетентним органом іншої держави - учасниці ДОПНВ, визнається дійсним протягом зазначеного у ньому строку дії.

(Підпункт 7.1.7 пункту 7.1 розділу 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

7.2. Підготовка інших осіб, обов'язки яких пов'язані з дорожнім перевезенням небезпечних вантажів

7.2.1. Особи, що займаються класифікацією, упакуванням небезпечних вантажів, нанесенням маркування чи знаків небезпеки на пакування, підготовкою транспортних документів на небезпечні вантажі, пред'явленням та прийняттям небезпечних вантажів до перевезення, наповненням та спорожнюванням цистерн, завантаженням упаковок, що містять небезпечні вантажі, у транспортні засоби або їх вивантаженням із транспортних засобів, завантаженням або вивантаженням контейнерів, перевантаженням небезпечних вантажів, а також особи, іншим чином безпосередньо пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, повинні пройти підготовку згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

7.2.2. Після проходження підготовки особі видається відповідне свідоцтво. Перепідготовка персоналу, що бере участь у дорожньому перевезенні небезпечних вантажів, має проводитись у разі значних змін у нормативних документах.

8. Уповноважений (консультант) з питань безпеки
перевезення небезпечних вантажів

8.1. Усі суб'єкти дорожнього перевезення небезпечних вантажів незалежно від форми власності повинні письмово призначити одного чи декількох уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів (далі - уповноважений). У разі призначення кількох уповноважених їх обов'язки зазначаються письмово. Якщо власник підприємства або підприємець самостійно виконує функції уповноваженого, то в письмовому призначенні немає необхідності.

Уповноважений зобов'язаний вести записи про свою діяльність із зазначенням часу проведення контролю, прізвища, імені та по батькові підконтрольної особи і найменування підконтрольних технологічних операцій. Записи зберігаються протягом п'яти років.

(Абзац другий пункту 8.1 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

8.2. Функції уповноваженого можуть виконуватись такими особами (за умови, що вони здатні виконувати обов'язки уповноваженого):

а) керівником підприємства;

б) працівником підприємства, що виконує інші обов'язки;

в) особою, яка не працює на цьому підприємстві;

г) підприємцем або власником підприємства.

8.3. У зв'язку з діяльністю підприємства, пов'язаною з перевезенням небезпечних вантажів, на уповноваженого покладаються такі функції:

а) контроль за виконанням вимог, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;

б) негайне сповіщення про недоліки, які зменшують безпеку при перевезенні небезпечних вантажів, підприємця чи керівника підприємства;

в) у межах діяльності підприємства забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів;

г) підготовка щорічного звіту з питань діяльності підприємства, пов'язаних із перевезенням небезпечних вантажів для адміністрації підприємства або, у разі необхідності, для Державтоінспекції МВС України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів;

ґ) забезпечення ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;

д) перевірка при закупівлі транспортних засобів їх придатності до перевезення небезпечних вантажів;

е) контроль при виборі субпідрядників або інших учасників операцій, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів, їх здатності виконувати свої функції;

є) перевірка придатності обладнання, що використовується для перевезення небезпечних вантажів чи для вантажно-розвантажувальних операцій;

ж) перевірка наявності у робітників, які займаються перевезенням небезпечних вантажів, їх завантаженням та розвантаженням, письмових інструкцій виконання операцій;

з) проведення перевірок наявності на транспортних засобах документації, додаткового обладнання та їх відповідності існуючим нормам;

и) прийняття заходів щодо інформування робітників про небезпеку, пов'язану з перевезенням, завантаженням та розвантаженням небезпечних вантажів;

і) забезпечення належної підготовки робітників підприємства та провадження обліку такої підготовки;

ї) розслідування обставин аварій та порушень, що були скоєні або виявленні під час перевезення, завантаження чи розвантаження небезпечних вантажів;

й) прийняття необхідних заходів щодо запобігання аваріям та повторенню порушень;

к) перевірка наявності на підприємстві плану заходів безпеки.

(Пункт 8.3 розділу 8 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

8.4. Щорічний звіт, який складається уповноваженим, має містити:

а) перелік небезпечних вантажів, що відправляються, перевозяться або приймаються, поділених на класи;

б) кількість небезпечних вантажів, поділених на чотири категорії:

до 5 тонн;

від 5 до 50 тонн;

від 50 до 1000 тонн;

більше 1000 тонн;

в) кількість та аналіз аварій з небезпечними вантажами, для яких було складено звіт про події під час перевезення небезпечних вантажів відповідно до розділу 1.8.5 МПНВ/ДОПНВ (додаток 6);

(Підпункт "в" пункту 8.4 розділу 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

г) інші відомості, необхідні для аналізу та оцінки стану безпеки перевезень небезпечних вантажів.

8.5. Щорічний звіт складається уповноваженим не пізніше шести місяців по закінченні року та на вимогу Державтоінспекції МВС України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів подається для перевірки. Термін зберігання щорічного звіту становить п'ять років.

8.6. Звіт про аварію складається уповноваженим у разі аварії, у результаті якої небезпечні речовини потрапили в навколишнє середовище, чим завдані матеріальні збитки або постраждали люди.

8.7. Уповноважений має пройти відповідний курс підготовки і знати:

а) вимоги національного законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів, а також міжнародних конвенцій, угод та договорів;

б) класифікацію небезпечних вантажів (процедури класифікації розчинів та сумішей, структуру переліку небезпечних вантажів, класи небезпеки і принципи їх класифікації, характер речовин та виробів, що перевозяться, їх фізичні, хімічні, токсикологічні властивості);

в) загальні вимоги до вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць (типи, коди, марковання, виготовлення, порядок перевірки та іспитів);

(Підпункт "в" пункту 8.7 розділу 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

г) марковання, знаки небезпеки, попереджувальні знаки, знаки-табло небезпеки та інформаційні таблиці небезпечного вантажу (нанесення марковання, попереджувальних знаків та знаків небезпеки на вантажні одиниці, кріплення знаків-табло небезпеки та інформаційних таблиць небезпечного вантажу на вантажних транспортних одиницях);

(Підпункт "г" пункту 8.7 розділу 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ґ) вимоги до перевізних документів та порядок їх заповнення (товаротранспортний документ на небезпечні вантажі, письмові інструкції, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія, інші документи);

(Підпункт "ґ" пункту 8.7 розділу 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

д) способи перевезення та можливі обмеження (перевезення повним завантаженням, контейнерні перевезення тощо);

е) вимоги до екіпажу транспортного засобу та його професійної підготовки;

є) заборони на сумісне завантаження та заходи безпеки, пов'язані з сумісним завантаженням;

ж) спеціальні вимоги до сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин;

з) порядок перевезення небезпечних вантажів в обмежених та звільнених кількостях;

(Підпункт "з" пункту 8.7 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

и) вимоги до навантаження, розвантаження та закріплення вантажів (навантаження та розвантаження, ступінь наповнення, укладання);

і) очищення та (або) дегазація перед завантаженням та після розвантаження;

ї) вимоги до додаткового обладнання;

й) режими та умови перевезення небезпечних вантажів;

к) причини аварій, пов'язаних із перевезенням небезпечних вантажів, та їх наслідки.

8.8. Для виконання своїх функцій уповноважений повинен мати свідоцтво про відповідну підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 7 до цих Правил. Для отримання свідоцтва кандидат повинен скласти іспит у Державтоінспекції МВС України відповідно до ДОПНВ.

(Пункт 8.8 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

8.9. Термін дії свідоцтва становить п'ять років. Цей термін може бути продовжено на наступний п'ятирічний період, якщо власник свідоцтва протягом останнього року його дії, пройшов курс перепідготовки та успішно склав іспит.

(Пункт 8.9 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

8.10. Свідоцтво про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, видане компетентним органом іншої держави - учасниці ДОПНВ, визнається дійсним протягом зазначеного в ньому терміну дії.

8.11. Кожен суб'єкт перевезення небезпечних вантажів на вимогу Державтоінспекції МВС України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів повинен надавати інформацію про свого уповноваженого.

9. Перевізні документи

9.1. Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, мають бути такі документи:

а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі. Якщо кількість вантажів не дає можливості завантажити їх усі в одну транспортну одиницю, то складаються окремі товаротранспортні документи або робляться копії єдиного документа на кількість завантажених транспортних одиниць.

На вантажі, що не можуть завантажуватися разом в один транспортний засіб через заборону на їх сумісне завантаження, обов’язково виписуються окремі товаротранспортні документи;

б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Якщо транспортна одиниця складається із декількох транспортних засобів, на кожний транспортний засіб повинно бути окреме свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Для транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам ДОПНВ, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів видається тільки на транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, OX, АТ та MEMU;

Свідоцтво про завантаження великого контейнера/транспортного засобу може бути включено в товаротранспортний документ. У цьому разі в товаротранспортному документі вказується, що завантаження контейнера проведено відповідно до встановлених на морському транспорті вимог, а також надаються відомості про особу, відповідальну за завантаження контейнера.

в) свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія або ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (додаток 8);

9.2. Товаротранспортний(і) документ(и) на небезпечні вантажі повинен (повинні) містити таку інформацію щодо кожної небезпечної речовини, матеріалу чи виробу, що пред’являються до перевезення:

г) письмові інструкції.

а) номер ООН, перед яким проставляються літери UN;

Автомобільний перевізник забезпечує членів екіпажу транспортного засобу письмовими інструкціями відповідно до ДОПНВ (додаток 9).

б) транспортну назву, визначену відповідно до розділу 3.1.2 додатка А до ДОПНВ і в разі необхідності доповнену технічною назвою;

Письмові інструкції зберігаються в кабіні транспортного засобу у легкодоступному місці.

в) для речовин і виробів 1-го класу небезпеки: номер підкласу і літеру групи сумісності та, якщо речовина чи виріб має додаткові види небезпеки, - номери зразків знаків небезпеки, зазначених для небезпечного вантажу у переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, що вказують на ці види небезпеки. Для речовин і виробів інших класів небезпеки: номери зразків знаків небезпеки, зазначені для небезпечного вантажу у переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ.

Автомобільний перевізник відповідає за ознайомлення водіїв, які беруть участь у перевезенні, із змістом письмових інструкцій та їх виконання належним чином;

Номери зразків знаків небезпеки, що вказують на додаткові види небезпеки, зазначаються у дужках;

ґ) при перевезенні небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної небезпеки, - погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу (додаток 10), видане Державтоінспекцією МВС України;

г) групу пакування, якщо така визначена, перед якою можуть бути літери "ГП";

д) якщо дорожнє перевезення небезпечних вантажів у великому контейнері виконується перед морським, - свідоцтво про завантаження великого контейнера/транспортного засобу (додаток 11), що видається відповідальною за завантаження контейнера особою чи організацією.

ґ) кількість та опис вантажних одиниць;

Свідоцтво про завантаження великого контейнера/транспортного засобу підписується особою, відповідальною за завантаження контейнера.

ґ) кількість та опис вантажних одиниць;

д) загальну кількість небезпечних вантажів (об’єм, масу брутто чи масу нетто залежно від конкретного випадку);

е) найменування та місцезнаходження відправника вантажу;

є) найменування та місцезнаходження вантажоодержувача (вантажоодержувачів).

Розміщення інших елементів інформації та послідовність, у якій вони мають зазначатися у товаротранспортному документі, є факультативними.

9.3. Якщо перевозяться відходи, які містять небезпечні вантажі (за винятком радіоактивних відходів), то перед транспортною назвою ставиться слово "ВІДХОДИ", якщо воно не є частиною транспортної назви (наприклад: "UN 1230, ВІДХОДИ, МЕТАНОЛ, 3 (6.1), ІІ" чи "UN 1993, ВІДХОДИ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (толуол та етиловий спирт), 3, II").

9.4. У разі перевезення вибухових речовин та виробів 1-го класу, крім загальної кількості небезпечних вантажів, у товаротранспортному документі має зазначатись загальна вага нетто вибухової речовини у кг кожної речовини та виробу, що має окремий номер ООН.

9.5. Якщо у транспортній назві речовини, яка перевозиться або надається до перевезення в рідкому стані при температурі, що дорівнює або перевищує 100° С, або у твердому стані при температурі, яка дорівнює або перевищує 240° С, не зазначається, що речовина перевозиться при підвищеній температурі (наприклад, із застосуванням слів "РОЗПЛАВЛЕНА" або "ПЕРЕВОЗИТЬСЯ ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ"), то безпосередньо перед транспортною назвою має бути слово "ГАРЯЧИЙ".

9.6. При перевезенні сумішей газів класу 2 у цистернах (автоцистернах, транспортних засобах-батареях, знімних цистернах, переносних цистернах, контейнерах-цистернах або багатоелементних газових контейнерах) у товаротранспортному документі має зазначатися відсотковий (за об’ємом або масою) склад суміші. Компоненти суміші, що становлять менше 1 %, не зазначаються.

9.7. При перевезенні самореактивних речовин класу 4.1 та органічних пероксидів класу 5.2, що вимагають регулювання температури під час транспортування, у товаротранспортному документі мають зазначатись контрольна та аварійна температури таким чином:

"Контрольна температура … °С, аварійна температура … °С".

9.8. При перевезенні речовин, які є небезпечними для довкілля (крім вантажів, віднесених до N ООН 3077 та N ООН 3082), у товаротранспортному документі мають бути слова "НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ".

9.9. У разі перевезення порожньої неочищеної тари, що містить залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, крім класу 7, включаючи порожні неочищені посудини для газів місткістю не більше 1000 л, залежно від конкретного випадку записи в товаротранспортних документах мають включати такі слова, як "ПОРОЖНЯ ТАРА", "ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА", "ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР СЕРЕДНЬОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ ДЛЯ МАСОВИХ ВАНТАЖІВ", "ПОРОЖНЯ КРУПНОГАБАРИТНА ТАРА", після яких повинна зазначатися інформація, передбачена підпунктом "в" пункту 9.2 цього розділу (наприклад: "ПОРОЖНЯ ТАРА, 3 (6.1)").

У разі перевезення порожніх неочищених вантажних транспортних одиниць, що містять залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, крім класу 7, а також у разі перевезення порожніх неочищених посудин для газів місткістю понад 1000 л залежно від конкретного випадку записи у товаротранспортному документі мають включати такі слова, як "ПОРОЖНЯ АВТОЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНЯ ЗНІМНА ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНЯ ПЕРЕНОСНА ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР-ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНІЙ БАГАТОЕЛЕМЕНТНИЙ ГАЗОВИЙ КОНТЕЙНЕР", "ПОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ-БАТАРЕЯ", "ПОРОЖНЯ ЗМІШУВАЛЬНО-ЗАРЯДНА МАШИНА", "ПОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ", "ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР", "ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА", після яких повинні бути слова "ОСТАННІЙ ВАНТАЖ". Цей запис повинен доповнюватися інформацією, передбаченою підпунктами "а" - "г" пункту 9.2 цього розділу (наприклад: "ПОРОЖНЯ АВТОЦИСТЕРНА, ОСТАННІЙ ВАНТАЖ: UN 1017 ХЛОР 2.3 (5.1, 8)").

9.10. Якщо небезпечні вантажі перевозяться в аварійній тарі, то після опису вантажу у товаротранспортному документі додаються слова "АВАРІЙНЕ ПАКУВАННЯ".

9.11. При перевезенні різних небезпечних вантажів у багатосекційних цистернах або транспортних одиницях з кількома цистернами у товаротранспортному документі має зазначатись інформація, передбачена підпунктами "а"-"г" пункту 9.2 цього розділу, для кожної цистерни або секції цистерни. Ця інформація може не зазначатись, якщо за інформаційними таблицями небезпечного вантажу, прикріпленими до бокових поверхонь кожної цистерни або відсіку цистерни, можна визначити всі речовини, завантажені у цистерни або відсіки цистерни.

9.12. Записи у товаротранспортному документі повинні бути розбірливими.

9.13. Відправник та перевізник небезпечного вантажу повинні зберігати копію товаротранспортного документа та документи, що додаються до нього, протягом щонайменше 3 місяців.

(Розділ 9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

10. Порядок погодження маршруту руху
транспортного засобу під час дорожнього
перевезення небезпечних вантажів

(Назва розділу 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.1. Небезпечні вантажі, на перевезення яких необхідно отримувати погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів Державтоінспекції МВС України, перелічені у главі 1.10 додатка А до ДОПНВ.

(Розділ 10 доповнено новим пунктом 10.1 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

10.2. Міжнародне перевезення небезпечних вантажів, перелічених у главі 1.10 додатка А до ДОПНВ (на маршрутах, затверджених Міністерством інфраструктури України і Державтоінспекцією МВС України), здійснюється без погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого Державтоінспекцією МВС України.

(Розділ 10 доповнено новим пунктом 10.2 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

10.4. Підрозділу Державтоінспекції МВС України забороняється вимагати від перевізників або їх уповноважених осіб інші документи, не вказані в цих Правилах, крім документів, передбачених підпунктом "д" пункту 10.1 Правил.

а) заяву (зазначаються маршрут руху, місцезнаходження і телефони відправника, перевізника та одержувача небезпечного вантажу, відомості про транспортні засоби, кількість небезпечного вантажу, строк перевезення та прізвище уповноваженого (відповідальної за перевезення особи));

б) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

в) інформацію щодо свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, якщо таке свідоцтво передбачено вимогами підпункту "б" пункту 9.1 розділу 9 цих Правил (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

г) інформацію щодо свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

ґ) чинний договір обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

(Підпункт "ґ" пункту 10.3 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

д) у разі перевезення небезпечних речовин або виробів, на перевезення яких необхідне додаткове погодження або дозвіл інших компетентних органів, - відповідні копії цього погодження або дозволу, крім випадків, коли додаткове погодження або дозвіл видається на підставі погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів Державтоінспекції МВС України;

е) документ, що підтверджує повноваження уповноваженої особи, у разі подання заяви представником перевізника.

За оформлення погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів справляється плата, розмір якої визначається законодавством у сфері надання адміністративних послуг.

Переоформлення, видача дубліката та анулювання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів здійснюються на безоплатній основі.

Рішення про видачу або відмову у видачі погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів приймається підрозділами Державтоінспекції МВС України в десятиденний строк.

Підставою для відмови у видачі погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів є:

а) подання перевізником або уповноваженою ним особою не в повному обсязі документів, необхідних для одержання погодження;

б) виявлення в документах, поданих перевізником, недостовірних відомостей.

У разі відмови у видачі погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів плата за його оформлення повертається.

Підставою для переоформлення погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів є:

а) зміна найменування перевізника, а в разі якщо перевізником є фізична особа - підприємець - прізвища, імені, по батькові;

б) зміна місцезнаходження перевізника;

в) зміни в маршруті руху транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж;

г) заміна транспортного засобу або водія, що здійснює перевезення вантажу.

Підставою для видачі дубліката погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів є його втрата або пошкодження.

Підставою для анулювання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів є:

а) звернення перевізника із заявою про анулювання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів;

б) припинення юридичної особи перевізника;

в) припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) установлення факту зазначення в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

ґ) настання надзвичайної ситуації (несприятливі погодні умови, землетруси, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, страйки, провадження виробничої діяльності на вулично-дорожній мережі тощо), що створюють загрозу безпеці дорожнього руху за маршрутом руху, визначеним у погодженні.

(Пункт 10.3 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.4. Підрозділу Державтоінспекції МВС України забороняється вимагати від перевізників або їх уповноважених осіб інші документи, не вказані в цих Правилах, крім документів, передбачених підпунктом "д" пункту 10.3 Правил.

(Пункт 10.4 розділу 10 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013, N 374 від 22.04.2014)

10.5. У разі відповідності документів, наданих перевізником або його уповноваженою особою для отримання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, вимогам цих Правил та внесення перевізником плати за оформлення такого погодження підрозділ Державтоінспекції МВС України видає погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви та документів, що додаються до заяви.

(Пункт 10.5 розділу 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.6. Погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів видається на три місяці. Строк дії погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів обмежується, якщо строк дії свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, чинного договору обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів чи свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія (ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі) закінчується раніше ніж за три місяці з моменту видачі погодження. У цьому разі строк дії погодження не повинен перевищувати терміни дії свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, чинного договору обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів та свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія (ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі).

10.7. Якщо на маршруті перевезення небезпечних вантажів виникає підвищена небезпека для учасників дорожнього руху (несприятливі погодні умови, землетруси, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, страйки, громадські заворушення або інші надзвичайні події), працівниками Державтоінспекції МВС України на місцях можуть уноситися зміни до маршруту руху з обов'язковим зазначенням дати внесення змін, ділянки, виключеної з маршруту, ділянки, якою рух дозволено, терміну дії змін, посади та прізвища уповноваженого працівника Державтоінспекції МВС України, який вніс зміни, та його особистого підпису, скріпленого печаткою. Державтоінспекція МВС України при внесенні змін до маршруту руху інформує перевізника про причини цих рішень.

10.7. Якщо на маршруті перевезення небезпечних вантажів виникає підвищена небезпека для учасників дорожнього руху (несприятливі погодні умови, землетруси, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, страйки, громадські заворушення або інші надзвичайні події), працівниками Державтоінспекції МВС України на місцях можуть уноситися зміни до маршруту руху з обов'язковим зазначенням дати внесення змін, ділянки, виключеної з маршруту, ділянки, якою рух дозволено, терміну дії змін, посади та прізвища уповноваженого працівника Державтоінспекції МВС України, який вніс зміни, та його особистого підпису, скріпленого печаткою. Державтоінспекція МВС України при внесенні змін до маршруту руху інформує перевізника про причини цих рішень.

10.8. Підрозділи Державтоінспекції МВС України ведуть електронний облік (базу) виданих погоджень маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, свідоцтв ДОПНВ про підготовку водія (ДОПНВ-свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі), свідоцтв про підготовку уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів та базових, укомплектованих та доукомплектованих транспортних засобів (EX/II, EX/III, FL, OX, AT, MEMU).

(Пункт 10.8 розділу 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.9. Порядок оформлення погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів:

10.9.1. Погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу складається за інформацією, наданою перевізником небезпечного вантажу або його уповноваженою особою.

10.9.2. Погодження оформлюється на перевезення вантажу за одним маршрутом.

10.9.3. На небезпечні вантажі, що не можуть завантажуватися сумісно в один транспортний засіб, обов’язково оформляються окремі погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

10.9.4. У графі "Строк дії" словами зазначається кінцевий строк дії погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

(Підпункт 10.9.4 пункту 10.9 розділу 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.9.5. У графі 1 зазначається маршрут перевезення небезпечного вантажу. Маршрут перевезення складається з урахуванням встановлених на ділянках автомобільних доріг та вулиць обмежень на рух транспортних засобів так, щоб по можливості виключати проїзд транспортних засобів з небезпечними вантажами через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об’єктами або дорогами, які становлять істотну фізичну небезпеку.

10.9.6. У графі 2 указуються відомості про вантаж, на перевезення якого видається погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів: транспортна назва, визначена відповідно до розділу 3.1.2 додатка А до ДОПНВ; номер ООН; клас (у випадку вантажів 1-го класу небезпеки - підклас); група пакування, якщо така визначена; загальна кількість небезпечного вантажу, що перевозиться (об`єм, маса брутто чи маса нетто залежно від конкретного випадку).

(Підпункт 10.9.6 пункту 10.9 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

10.9.7. У графі 3 зазначаються марка та номерний знак транспортних засобів, що входять до складу транспортної одиниці, яка перевозить небезпечні вантажі.

10.9.8. У графі 4 зазначаються особливі умови перевезення небезпечного вантажу. Додаткові умови визначаються для конкретного перевезення та залежать від ступеня небезпеки вантажів, що перевозяться, дорожніх умов, маршруту перевезення, встановлених на ділянках маршруту обмежень на рух транспорту.

10.9.9. У графах 5, 6 та 7 відповідно зазначаються найменування перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача (вантажоодержувачів), а також їх місцезнаходження.

10.9.10. Якщо рух за зазначеним у графі 1 (погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу) маршрутом неможливий, у графі 8 зазначаються зміни маршруту руху.

10.9.11. Погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу в обов’язковому порядку підписується посадовою особою перевізника, відповідальною за перевезення небезпечних вантажів.

(Пункт 10.9 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(Розділ 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

11. Завантаження, розвантаження та оброблення
небезпечних вантажів

11.1. Транспортний засіб, що подається на завантаження або розвантаження, повинен відповідати встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки та належного функціонування обладнання, яке використовується при навантаженні та розвантаженні.

11.2. Забороняється завантажувати небезпечний вантаж, якщо:

а) документи водія та документи на транспортний засіб не відповідають вимогам цих Правил. Відсутні документи: свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія (ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі); письмові інструкції; погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу з Державтоінспекцією МВС України;

(Підпункт "а" пункту 11.2 розділу 11 в редакції Наказів Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006, N 904 від 19.09.2013)

б) під час огляду транспортного засобу та його устаткування виявлено їх невідповідність вимогам, встановленим для транспортування небезпечного вантажу, який завантажується.

Перевірка документів та огляд транспортного засобу виконуються вантажовідправником.

11.3. Забороняється розвантажувати небезпечний вантаж, якщо були виявлені недоліки, які можуть негативно вплинути на безпеку розвантаження. Контроль має здійснюватись вантажоодержувачем.

11.4. Пакування з різними знаками небезпеки можуть завантажуватись сумісно в один і той же транспортний засіб або контейнер тільки в тому випадку, якщо їх сумісне завантаження залежно від знаків небезпеки на пакуваннях передбачено у таблиці 4 цих Правил.

Таблиця 4

Таблиця сумісності при навантаженні небезпечних вантажів різних класів небезпеки

__________

Примітки:

Х Сумісне завантаження дозволяється за умови, що пакування відповідають вимогам ДОПНВ та цих Правил.

1 Дозволяється сумісне завантаження з речовинами, що мають класифікаційний код 1.4S.

2 Дозволяється сумісне завантаження вантажів 1-го класу небезпеки та рятувальних засобів 9-го класу небезпеки (N ООН 2990, 3072 та 3268).

3 Дозволяється сумісне завантаження пристроїв газонаповнювальних надувних подушок або модулів надувних подушок чи пристроїв попереднього натягу ременів безпеки підкласу 1.4 групи сумісності G (N ООН 0503) та пристроїв газонаповнювальних надувних подушок або модулів надувних подушок чи пристроїв попереднього натягу ременів безпеки 9-го класу (N ООН 3268).

4 Дозволяється сумісне завантаження бризантних вибухових речовин (за винятком N ООН 0083 вибухової речовини типу C) та амонію нітрату (N ООН 1942 та 2067), а також нітратів лужних металів та нітратів лужноземельних металів за умови, що весь вантаж розглядається як вантаж бризантних вибухових речовин 1-го класу, з метою розміщення знаків-табло небезпеки, розміщення вантажів та визначення максимально допустимих кількостей. До нітратів лужних металів належать: нітрат цезію (N ООН 1451), нітрат літію (N ООН 2722), нітрат калію (N ООН 1486), нітрат рубідію (N ООН 1477) та нітрат натрію (N ООН 1498). До нітратів лужноземельних металів належать: нітрат барію (N ООН 1446), нітрат берилію (N ООН 2464), нітрат кальцію (N ООН 1454), нітрат магнію (N ООН 1474) та нітрат стронцію (N ООН 1507).

(Таблиця 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

11.5. Пакування, які містять речовини або вироби 1-го класу небезпеки різних груп сумісності і мають знаки небезпеки зразків 1, 1.4, 1.5 або 1.6, можуть завантажуватись в один і той же транспортний засіб тільки в тому випадку, якщо сумісне завантаження упаковок передбачено в таблиці 5 цих Правил.

Таблиця 5

Таблиця сумісності при навантаженні
небезпечних вантажів 1-го класу небезпеки,
що належать до різних груп сумісності

__________

X Сумісне завантаження дозволяється за умови, що пакування відповідають вимогам ДОПНВ та цих Правил.

1 Пакування, що містять вироби групи сумісності B та речовини і вироби групи сумісності D, можуть завантажуватись сумісно тільки за умови, що вони транспортуються в окремих контейнерах (відділеннях), конструкція яких затверджена компетентним органом, і при цьому відсутня небезпека передачі детонації від виробів групи сумісності B речовинам та виробам групи сумісності D.

2 Різні види виробів, які мають класифікаційний код 1.6N, можуть перевозитись сумісно лише в тому випадку, якщо шляхом іспитів або за аналогією доведено, що відсутня додаткова небезпека вибуху через взаємодію між цими виробами. В іншому випадку з ними необхідно поводитись як з виробами підкласу 1.1.

3 Якщо вироби групи сумісності N перевозяться сумісно з речовинами або виробами групи сумісності C, D та E, то необхідно вважати, що вироби групи сумісності N мають характеристики групи сумісності D.

4 Пакування, які містять речовини та вироби групи сумісності L, можуть завантажуватись сумісно з пакуваннями, які містять аналогічні речовини та вироби тієї ж групи сумісності.

11.6. Забороняється сумісне завантаження в один транспортний засіб чи один контейнер небезпечних вантажів, упакованих в обмежених кількостях, та вибухових речовин та виробів будь-якого типу, крім речовин та виробів підкласу 1.4 і вантажів з номерами ООН 0161 та 0499.

(Розділ 11 доповнено новим пунктом 11.6 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

11.7. Пакування, а також неочищена порожня тара, включаючи крупногабаритну тару та контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, які мають знаки небезпеки зразків 6.1, 6.2 або 9 (тільки вантажі з номерами ООН 2212, 2315, 2590, 3151, 3152 чи 3245) та не знаходяться в додатковій тарі або під суцільним покриттям (наприклад під брезентом, покриттям із фібрового картону тощо), повинні відділятись від продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин:

а) суцільними перегородками, висота яких дорівнює висоті упаковок;

б) пакуванням, які не мають знаків небезпеки зразків 6.1, 6.2 чи 9, або пакуванням, що мають знаки небезпеки зразка N 9, але не містять вантажів з номерами ООН 2212, 2315, 2590, 3151, 3152 чи 3245;

в) відстанню не менш ніж 0,8 м.

11.8. Транспортні засоби та контейнери повинні мати необхідне для закріплення вантажу обладнання. Вантажні одиниці з небезпечними вантажами укладаються та закріплюються у транспортному засобі або контейнері за допомогою відповідних засобів, здатних утримувати вантажі (наприклад, спеціальних ременів, кронштейнів, блокувальних пристроїв тощо), щоб запобігти будь-якому значному їх пересуванню відносно один одного та відносно стінок транспортного засобу або контейнера.

Вантажні одиниці не повинні штабелюватися, якщо вони для цього не призначені. Якщо разом завантажуються пакування різних типів конструкції, які дозволяється штабелювати, необхідно враховувати їх сумісність щодо штабелювання. При цьому використовуються відповідні засоби для розділення вантажів різних ярусів, які унеможливлюють небезпеку пошкодження паковань, розміщених на нижніх ярусах.

(Пункт 11.8 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

11.9. Під час вантажно-розвантажувальних операцій двигун транспортного засобу повинен бути вимкнений, за винятком випадків, коли його використання необхідно для приведення в дію насосів та інших механізмів, які використовуються під час завантаження або розвантаження транспортного засобу або коли це передбачається відповідними нормативними документами.

11.10. Під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій з небезпечними вантажами суворо забороняється палити поблизу та всередині транспортних засобів або контейнерів.

11.11. Забороняється кидати та піддавати ударам пакування, що містять небезпечні вантажі.

11.12. При виконанні завантаження наповнених та порожніх балонів у транспортний засіб або контейнер повинні виконуватись такі вимоги:

а) балони укладаються в транспортному засобі або контейнері таким чином, щоб вони не перекидалися та не падали;

б) балони розміщуються горизонтально - паралельно або перпендикулярно поздовжній осі транспортного засобу або контейнера. Балони, що знаходяться біля передньої поперечної стінки кузова транспортного засобу або контейнера, укладаються під прямим кутом до вищевказаної осі;

в) балони, діаметр яких становить понад 30 см, можуть укладатися паралельно поздовжній осі транспортного засобу або контейнера. При цьому захисні пристрої їх вентилів повинні направлятися до середини транспортного засобу або контейнера;

г) балони, укладені в горизонтальному положенні, мають надійно закріплюватися таким чином, щоб запобігти будь-якому їх переміщенню;

ґ) балони можуть завантажуватись у вертикальному положенні, якщо вони перевозяться у пристроях, які ефективно запобігають їхньому перекиданню або мають достатню стійкість;

д) посудини, що містять охолоджені скраплені гази, мають перевозитись у тому положенні, яке передбачено їх конструкцією, та бути захищеними від ушкодження іншими пакуваннями.

11.13. Якщо після розвантаження транспортного засобу чи контейнера, в якому перевозились пакування з небезпечними вантажами, було виявлено виток речовини, необхідно якомога швидше до наступного завантаження очистити транспортний засіб чи контейнер.

11.14. Транспортні засоби чи контейнери після перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом) повинні перед кожним навантаженням належним чином очищатися, за винятком випадків, коли новий вантаж складається з тієї ж самої небезпечної речовини, що й попередній.

11.15. Перед наповненням цистерни вантажовідправник має переконатись у тому, що цистерна (вбудована цистерна, переносна цистерна, знімна цистерна, контейнер-цистерна, транспортний засіб-батарея, багатоелементний газовий контейнер) призначена для речовини (речовин), яка завантажується, і що при стиканні з матеріалами корпусу, прокладок, сервісного обладнання тощо не виникне небезпечна реакція з утворенням небезпечних продуктів або не буде значно знижена міцність цих матеріалів.

У разі необхідності вантажовідправник може звернутися до виробника небезпечної речовини з метою надання необхідної інформації про сумісність цієї речовини з конструкційними матеріалами цистерни.

Забороняється використовувати цистерни, призначені для перевезення небезпечних речовин, для перевезення продуктів харчування та кормів для тварин.

11.16. До наповнення цистерн небезпечними рідинами, що мають температуру спалаху нижче 61° .C, або перед їх випорожненням потрібно запровадити заходи щодо забезпечення належного електростатичного заземлення шасі транспортного засобу, переносної цистерни чи контейнера-цистерни. Окрім цього, швидкість наповнення повинна обмежуватись відповідно до технологічних вимог.

11.17. Цистерни, транспортні засоби-батареї чи багатоелементні газові контейнери, призначені для перевезення різних газів, перед наповненням повинні попередньо (за необхідності) випорожнюватися, продуватися та вакуумуватися для забезпечення їх безпечної експлуатації.

11.18. Корпуси цистерн мають зачинятися таким чином, щоб запобігти витоку небезпечної речовини. Герметичність затворів корпусів цистерн перевіряється вантажовідправником після наповнення цистерн.

11.19. Забороняється здійснювати завантаження та розвантаження вантажів 1-го класу небезпеки в місцях загального користування, розташованих у забудованому районі, без спеціального дозволу компетентних органів.

11.20. Забороняється здійснювати завантаження та розвантаження вантажів 1-го класу небезпеки в місцях загального користування, розташованих поза забудованим районом, без попереднього повідомлення про це компетентних органів.

11.21. Якщо вантажно-розвантажувальні операції з вантажами 1-го класу небезпеки здійснюються в місці загального користування, речовини та вироби повинні відділятися один від одного з урахуванням знаків небезпеки.

11.22. У разі зупинки транспортних засобів з вантажами 1-го класу небезпеки для виконання вантажно-розвантажувальних операцій у місці загального користування відстань між ними повинна становити не менш ніж 50 м.

12. Розміщення інформаційних таблиць
небезпечного вантажу (табличок оранжевого кольору),
знаків-табло небезпеки (інформаційних табло),
попереджувальних знаків на
вантажних транспортних одиницях

(Назва розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

(У тексті розділу 12 слова "знаки небезпеки" в усіх відмінках замінено словами "знаки-табло небезпеки" у відповідних відмінках, а слова "що перевозять небезпечні вантажі навалом (насипом)" замінено словами "що перевозять навалочні небезпечні вантажі" згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.1. Транспортні одиниці, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати дві розміщені у вертикальній площині інформаційні таблиці небезпечного вантажу. Інформаційні таблиці повинні бути оранжевого кольору зі світловідбивною поверхнею. Довжина таблиць дорівнює 400 мм, а ширина - 300 мм; вони повинні мати чорне облямування завширшки 15 мм. Якщо площа поверхні або конструкція транспортного засобу не дозволяє закріпити інформаційні таблиці таких розмірів, то їх довжина може бути зменшена до 300 мм, ширина - до 120 мм, а ширина чорного облямування - до 10 мм. Одна із цих таблиць повинна закріплюватися спереду транспортної одиниці, а друга - ззаду, а обидві - перпендикулярно поздовжній осі транспортної одиниці. Інформаційні таблиці небезпечного вантажу повинні відповідати вимогам ДСТУ 3689-98 "Дорожній транспорт. Знаки розпізнавальні транспортних засобів. Загальні технічні умови.

(Пункт 12.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

12.2. На транспортних одиницях та контейнерах, що перевозять навалом (насипом) небезпечні тверді речовини, для яких у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ зазначений ідентифікаційний номер небезпеки, повинні додатково встановлюватись з боків кожної транспортної одиниці або контейнера добре видимі та розміщені паралельно поздовжній осі транспортного засобу інформаційні таблиці небезпечного вантажу.

(Пункт 12.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

12.3. На транспортних засобах-батареях, автоцистернах чи транспортних одиницях з однією або кількома знімними цистернами, переносними цистернами, контейнерами-цистернами, багатоелементними газовими контейнерами, що перевозять небезпечні речовини, для яких у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ зазначений ідентифікаційний номер небезпеки, повинні додатково встановлюватись з боків кожної цистерни або відсіку цистерни добре видимі та розміщені паралельно поздовжній осі транспортного засобу інформаційні таблиці небезпечного вантажу. Допускається не розміщувати інформаційні таблиці небезпечного вантажу з боків змішувально-зарядної машини, якщо індивідуальна місткість встановлених на ній цистерн менше 1000 л.

(Пункт 12.3 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006, N 904 від 19.09.2013)

12.4. На транспортних одиницях та контейнерах, що перевозять пакування з радіоактивними матеріалами 7-го класу одного номера ООН в умовах виняткового використання та не перевозять інших небезпечних вантажів, додатково встановлюються з боків кожної транспортної одиниці або контейнера добре видимі та розміщені паралельно поздовжній осі транспортного засобу інформаційні таблиці небезпечного вантажу.

(Розділ 12 доповнено новим пунктом 12.4 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.5. Якщо ззовні транспортного засобу не забезпечена видимість інформаційних таблиць небезпечного вантажу, які кріпляться до контейнерів, багатоелементних газових контейнерів, контейнерів-цистерн або переносних цистерн, то такі самі інформаційні таблиці розміщуються з боків транспортного засобу. Допускається не розміщувати інформаційні таблиці небезпечного вантажу з боків транспортного засобу, якщо індивідуальна місткість багатоелементних газових контейнерів, контейнерів-цистерн або переносних цистерн не перевищує 3000 л.

(Розділ 12 доповнено новим пунктом 12.5 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.6. У додаткових інформаційних таблицях небезпечного вантажу, передбачених пунктами 12.2-12.5 цих Правил, має вказуватись ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН, зазначені в переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ відповідно для кожної з речовин, що перевозяться в транспортній одиниці, контейнері, цистерні або відсіку цистерни.

У випадках, коли на транспортній одиниці перевозиться тільки одна небезпечна речовина, наявність додаткових інформаційних таблиць небезпечного вантажу не обов'язкова за умови, що на таблицях, встановлених попереду та позаду транспортної одиниці, вказано ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН, які зазначені для цієї речовини в переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ.

(Пункт із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006, N 374 від 22.04.2014)

12.7. На автоцистерни чи транспортні одиниці з однією або кількома знімними цистернами, контейнерами-цистернами, переносними цистернами, в яких перевозяться речовини з номерами ООН 1202, 1203, 1223 або авіаційне паливо, зазначене під номером ООН 1268 чи 1863, у разі відсутності іншої небезпечної речовини можуть розміщуватись дві інформаційні таблиці небезпечного вантажу, як це передбачено в пункті 12.1 цих Правил. При цьому на них має вказуватись ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН, передбачені для найбільш небезпечної речовини, тобто для речовини з найнижчою температурою спалаху.

12.8. У випадках, коли згідно з вимогами цих Правил в інформаційних таблицях небезпечного вантажу зазначається ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН, то у верхній частині таблиці вказується ідентифікаційний номер небезпеки, а в нижній - номер ООН. При цьому таблиця розділяється горизонтальною смугою завширшки 15 мм на дві рівні половини.

12.9. Знаки-табло небезпеки розміщуються:

а) попереду, позаду та з боків кожного контейнера (за винятком контейнерів, що містять звільнені пакування 7-го класу небезпеки), багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни чи переносної цистерни. Коли в контейнері-цистерні чи переносній цистерні з кількома відсіками перевозяться два або більше небезпечних вантажів, відповідні знаки-табло небезпеки повинні розміщуватись з боків контейнера-цистерни чи переносної цистерни, в місці розміщення відповідних відсіків, а також по одному знаку-табло небезпеки кожного зразка, що є з боків, розміщується попереду та позаду контейнера-цистерни чи переносної цистерни. Якщо ззовні транспортного засобу не забезпечена видимість знаків-табло небезпеки, які кріпляться до контейнерів, багатоелементних газових контейнерів, контейнерів-цистерн або переносних цистерн, то такі ж самі знаки розміщуються з боків та позаду транспортного засобу;

б) з боків та позаду автоцистерн, транспортних засобів із знімними цистернами, транспортних засобів-батарей та транспортних засобів, що перевозять навалочні небезпечні вантажі. Коли в автоцистерні чи знімній цистерні з кількома відсіками перевозяться два або більше небезпечних вантажів, відповідні знаки-табло небезпеки повинні розміщуватись з боків автоцистерни чи транспортного засобу зі знімною цистерною, в місці розміщення відповідних відсіків, а також по одному знаку-табло небезпеки кожного зразка, що є з боків, розміщується позаду автоцистерни чи транспортного засобу зі знімною цистерною;

(Підпункт "б" пункту 12.9 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

в) з боків та ззаду транспортних засобів, що перевозять вантажні одиниці 1-го класу небезпеки. Знаки-табло небезпеки, що вказують на небезпеку вибухових речовин та виробів підкласу 1.4 групи сумісності S, розміщувати не вимагається;

(Підпункт "в" пункту 12.9 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

г) з боків та ззаду змішувально-зарядних машин. Коли у змішувально-зарядній машині перевозяться два небезпечних вантажі або більше, відповідні знаки-табло небезпеки повинні розміщуватись з боків змішувально-зарядної машини у місці розміщення відповідних цистерн чи контейнерів для масових вантажів, а також по одному знаку-табло небезпеки кожного зразка, що є з боків, розміщується ззаду змішувально-зарядної машини. Знаки-табло небезпеки зразків N 1, 1.4, 1.5 або 1.6 дозволяється розміщувати з боків змішувально-зарядної машини за межами стінок спеціального відділення. Знаки-табло небезпеки, що вказують на небезпеку вибухових речовин та виробів підкласу 1.4 групи сумісності S, розміщувати не вимагається;

(Пункт 12.9 розділу 12 доповнено новим підпунктом "г" згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ґ) з боків та позаду транспортних одиниць, що перевозять пакування з матеріалами 7-го класу небезпеки, за винятком звільнених упаковок.

12.10. Транспортні одиниці чи контейнери, що перевозять речовини та вироби, які належать до різних підкласів 1-го класу небезпеки, повинні мати знаки-табло небезпеки, що належать до найбільш небезпечного підкласу, в такому порядку: 1.1 - найбільш небезпечний, 1.5, 1.2, 1.3, 1.6, 1.4 - найменш небезпечний. При перевезенні речовин підкласу 1.5D разом з речовинами або виробами підкласу 1.2 на транспортному засобі чи контейнері встановлюються знаки-табло небезпеки, що відповідають підкласу 1.1.

(Зміни до пункту 12.10 див. у Наказі Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.11. Якщо транспортна одиниця перевозить речовини або вироби 1-го класу небезпеки, які належать до різних груп сумісності, у знаках-табло небезпеки групи сумісності не вказуються.

12.12. Для вантажів 7-го класу знаки-табло небезпеки мають відповідати зразку N 7D, наведеному в додатку 12 до цих Правил. Крім того, на переносних цистернах, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах з радіоактивними матеріалами 7-го класу небезпеки та великих контейнерах, що використовуються для перевезення паковань з радіоактивними матеріалами 7-го класу небезпеки, крім звільнених упаковок, мають кріпитися знаки-табло небезпеки зразка N 7A, 7B або 7C залежно від категорії цистерни, багатоелементного газового контейнера або великого контейнера та, якщо це потрібно, зразка N 7E. Ці знаки повинні відповідати вимогам пункту 3.18 цих Правил та розміщуватись поруч зі знаком-табло небезпеки зразка N 7D. Замість спільного використання знаків-табло небезпеки зразків 7A, 7B або 7C зі знаком-табло небезпеки зразка N 7D дозволяється використовувати знаки-табло небезпеки зразків 7A, 7B або 7C, збільшені до розмірів 250х250 мм.

(Пункт 12.12 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.13. На вантажних транспортних одиницях, що містять вантажі, які належать до різних класів небезпеки, знак-табло додаткової небезпеки не наноситься у випадках, якщо знак-табло основної чи додаткової небезпеки вже вказує на цю небезпечну властивість вантажу.

(Пункт 12.13 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.14. Знаки-табло небезпеки, що розміщуються на вантажних транспортних одиницях, повинні:

а) мати розмір не менше ніж 250 х 250 мм;

б) відповідати зразкам знаків-табло небезпеки, зазначеним у переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, для небезпечних вантажів, що містяться у вантажній транспортній одиниці;

в) мати колір, символи та загальну форму відповідно до зразків, наведених у додатку 2 до цих Правил;

г) розміщуватись на контрастному фоні або мати переривчастий чи суцільний зовнішній контур.

(Пункт із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.15. Для цистерн місткістю не більше 3000 л (для цистерн встановлених змішувально-зарядних машин місткістю не більше 1000 л) та малогабаритних контейнерів допускається зменшення знаків-табло небезпеки до розмірів 100 х 100 мм.

(Пункт 12.15 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.16. Якщо площа поверхні або конструкція транспортного засобу, що перевозить речовини 1-го або 7-го класу небезпеки, не дозволяє закріпити знаки-табло небезпеки основних розмірів (250х250 мм), їх розмір може бути зменшено до 100х100 мм.

12.17. У разі дорожнього перевезення небезпечного вантажу, яке здійснюється перед морським або залізничним перевезенням або після нього, контейнери, контейнери-цистерни або переносні цистерни можуть мати маркування небезпечного вантажу інформаційними таблицями та знаками-табло небезпеки згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують морське перевезення. У цьому випадку транспортна одиниця позначається лише інформаційними таблицями небезпечного вантажу, передбаченими в пункті 12.1 цих Правил.

(Пункт 12.17 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.18. На порожніх вбудованих цистернах, транспортних засобах із знімними цистернами, транспортних засобах-батареях, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах та переносних цистернах, які не були очищені або дегазовані, а також на порожніх неочищених транспортних засобах та контейнерах, у яких перевозились тверді небезпечні речовини навалом (насипом), встановлюються інформаційні таблиці небезпечного вантажу та знаки- табло небезпеки, що відповідають вантажу, який у них перевозився.

12.19. Інформаційні таблиці небезпечного вантажу та знаки-табло небезпеки, які не належать до вантажів, що перевозяться, або їх залишків, повинні бути зняті або затулені.

12.20. Автоцистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, спеціальні або спеціально обладнані транспортні засоби чи контейнери, в яких перевозяться речовини з номерами ООН 3256 (тільки речовини, що перевозяться при температурі не нижче 100° С), 3257, 3258, повинні мати попереджувальний знак для перевезення речовин при високій температурі, що відповідає зразку, наведеному у додатку 13 до цих Правил. Цей попереджувальний знак розміщується з боків та ззаду автоцистерн, транспортних засобів, а також спереду, ззаду та з боків контейнерів-цистерн, переносних цистерн та контейнерів. Довжина сторін трикутника повинна бути не менше ніж 250 мм.

(Пункт 12.20 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.21. Поруч з кожним входом профумігованих вантажних транспортних одиниць у місці, де буде забезпечена його видимість для осіб, які відкриватимуть вантажну транспортну одиницю або входитимуть до неї, розміщується попереджувальний знак, зображений у додатку 13 до цих Правил. Довжина знака має бути не менше ніж 300 мм, а ширина - 250 мм. Написи на цьому знакові робляться мовою, яка визначається вантажовідправником.

(Пункт 12.21 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 374 від 22.04.2014)

12.22. Вантажні транспортні одиниці, в яких перевозяться речовини, небезпечні для довкілля, позначаються попереджувальним знаком, наведеним у додатку 3 до цих Правил. Цей попереджувальний знак розміщується поруч із знаками-табло небезпеки:

з боків та ззаду транспортних засобів, автоцистерн, транспортних засобів із знімними цистернами, транспортних засобів-батарей та змішувально-зарядних машин;

спереду, ззаду та з боків кожного контейнера, контейнера-цистерни, багатоелементного газового контейнера та переносної цистерни.

Попереджувальний знак для вантажів, що є небезпечними для довкілля, не наноситься на вантажні транспортні одиниці, що не позначаються знаками-табло небезпеки.

Попереджувальний знак для вантажів, що є небезпечними для довкілля, який розміщується на вантажних транспортних одиницях, повинен мати розмір не менше ніж 250 х 250 мм.

(Розділ 12 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

12.23. Транспортні одиниці та контейнери, у яких перевозиться понад 8 т (маса брутто) небезпечних вантажів в обмежених кількостях (небезпечні вантажі, запаковані та позначені відповідно до глави 3.4 додатка А до ДОПНВ), позначаються попереджувальним знаком, наведеним у додатку 14 до цих Правил. Цей знак розміщується з боків та ззаду транспортних засобів, а також спереду, ззаду та з боків контейнерів.

Знаки повинні мати розмір не менше ніж 250 х 250 мм.

Допускається не позначати попереджувальним знаком, зображеним у додатку 14 до цих Правил:

транспортні одиниці, дозволена максимальна маса яких становить не більше 12 т;

транспортні одиниці, якщо вони позначені інформаційними таблицями небезпечного вантажу відповідно до вимог пункту 12.1 цього розділу або ці попереджувальні знаки, прикріплені до контейнера, добре видимі ззовні транспортного засобу;

контейнери, якщо вони позначені знаками-табло небезпеки відповідно до вимог підпункту "а" пункту 12.9 цього розділу.

(Розділ 12 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

13. Вимоги до екіпажу транспортного засобу,
що здійснює перевезення небезпечних вантажів

13.1. До керування транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі, допускаються водії, які мають стаж керування транспортним засобом не менше 3 років, посвідчення про право керування транспортними засобами відповідної категорії та пройшли спеціальне навчання, вступний інструктаж і медичний контроль.

До стажу керування транспортним засобом включається робота на транспортному засобі, керування власним транспортним засобом, якщо це підтверджено відповідними документами, а саме:

для осіб, які працюють водіями, - витягом з трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знака. Витяг з трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою;

для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційними документами на транспортний засіб;

для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право керування ним.

(Пункт 13.1 розділу 13 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

13.2. Водії транспортних засобів зобов'язані виконувати вимоги Правил дорожнього руху, цих Правил та виконувати всі умови, зазначені в дозволі на дорожнє перевезення небезпечних вантажів, якщо такий передбачений цими Правилами.

13.3. При перевезенні вантажів, які належать до вантажів підвищеної небезпеки водію забороняється відхилятись від установленого Державтоінспекцією маршруту перевезення.

(Пункт 13.3 розділу 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

13.4. На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, забороняється перебування сторонніх осіб.

13.5. Кожний член екіпажу транспортного засобу повинен вміти користуватися протипожежними засобами та засобами надання першої медичної допомоги.

13.6. Водію та членам екіпажу транспортного засобу забороняється:

а) відкривати пакування, що містять небезпечні речовини чи вироби;

б) входити в транспортний засіб з освітлювальними пристроями, які мають відкрите полум'я. Крім того, освітлювальні пристрої не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;

в) користуватися в транспортних засобах, що перевозять рідини з температурою спалаху не більше 60° C, легкозаймисті речовини чи вироби 2-го класу небезпеки, будь-якими освітлювальними пристроями, крім переносних ламп, конструкція яких виключає будь-яку можливість займання легкозаймистих парів та газів, що могли проникнути всередину транспортного засобу;

(Підпункт "в" пункту 13.6 розділу 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

г) курити, використовувати вогонь чи відкрите полум’я всередині та поблизу транспортних засобів, що перевозять речовини та вироби 1-го класу небезпеки;

(Підпункт "г" пункту 13.6 розділу 13 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

ґ) використовувати опалювальні пристрої, що встановлені на транспортних засобах типу FL, під час вантажно-розвантажувальних операцій;

д) курити поблизу транспортних засобів та всередині їх під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій.

13.7. Водій транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі, у разі дорожньо-транспортної пригоди або вимушеної зупинки повинен негайно сповістити про це сам або за допомогою інших осіб чергову частину Державтоінспекції МВС України та вжити відповідних заходів, зазначених у Правилах дорожнього руху, аварійній картці (письмових інструкціях).

14. Нагляд за транспортними засобами,
що перевозять небезпечні вантажі

14.1. Під час перевезення небезпечних вантажів транспортні засоби, що їх перевозять, повинні перебувати під постійним наглядом, за винятком стоянки на спеціальному складі або у призначених для цього заводських приміщеннях.

14.2. Стоянка транспортних засобів під час перевезення небезпечних вантажів дозволяється тільки після вжиття відповідних заходів безпеки. Транспортний засіб може ставитися в місцях, що відповідають таким вимогам:

а) автомобільна стоянка, що охороняється, обслуговуючий персонал якої поінформований про характер вантажу та місцезнаходження водія;

б) відкрите місце за межами земляного полотна дороги, розташоване на безпечній відстані від житлових будівель та місць скупчення людей, через яке не проходять люди.

Місця стоянки, зазначені в підпункті б), повинні використовуватись тільки у випадку, якщо поблизу немає стоянок, передбачених у підпункті а).

14.3. Під час стоянки транспортної одиниці з небезпечним вантажем повинні використовуватись стоянкові гальма та інші необхідні засоби запобігання самовільному переміщенню.

15. Обов'язки учасників перевезень у сфері
забезпечення безпеки дорожнього
перевезення небезпечних вантажів

15.1. Обов'язки вантажовідправника

15.1.1. Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний:

а) передавати до перевезення небезпечні вантажі, які відповідають вимогам цих Правил та ДОПНВ;

б) передавати до перевезення небезпечні вантажі тільки тоді, коли вони класифіковані та згідно з цими Правилами та ДОПНВ допущені до перевезення;

в) вказати перевізнику або вантажнику, який передає небезпечні вантажі до перевезення дорожніми транспортними засобами, на небезпечний вантаж, його номер ООН, транспортна назва, клас небезпеки (в разі вантажів 1-го класу - підклас та групу сумісності) та, якщо застосовується, групу пакування, а також номери знаків небезпеки, вказаних для небезпечного вантажу в переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ. У разі перевезення небезпечного вантажу, упакованого в обмежених кількостях, вказати на небезпечний вантаж, без зазначення його номера ООН, транспортної назви, класу небезпеки, групи пакування та номерів зразків знаків небезпеки тощо;

(Підпункт "в" пункту 15.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

г) надати перевізнику необхідні відомості та, в разі необхідності, перевізні документи, що вимагаються;

ґ) використовувати тільки тару, крупногабаритну тару, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів і цистерни, допущені та придатні для перевезення і які мають відповідне маркування;

д) дотримувати вимог до способу відправлення та обмежень на відправлення;

е) забезпечувати, щоб порожні неочищені та недегазовані цистерни або порожні неочищені транспортні засоби, великі і малі контейнери, в яких перевозились небезпечні вантажі навалом (насипом), мали відповідне маркування, а також щоб порожні неочищені цистерни були закриті таким самим чином, як і в наповненому стані.

15.1.2. Коли вантажовідправник діє від імені третьої особи, ця особа повинна письмово надати вантажовідправнику відомості про небезпечний вантаж, а також документи, необхідні для виконання вантажовідправником своїх обов'язків.

15.2. Обов'язки перевізника

15.2.1. Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

а) переконатися, що небезпечні вантажі, які будуть перевозитись, допущені до перевезення;

б) перевірити наявність на транспортній одиниці перевізних документів, що вимагаються, та їх відповідність установленим вимогам;

в) перевірити, щоб транспортні засоби були в справному стані, а небезпечні вантажі не мали явних дефектів, забруднень небезпечними речовинами та не протікали;

г) перевірити чи не прострочена дата чергового випробування автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн і багатоелементних газових контейнерів;

ґ) перевірити, чи не перевантажені транспортні засоби;

д) перевірити відповідність маркування транспортних засобів установленим вимогам;

е) перевірити наявність на транспортному засобі додаткового обладнання та засобів індивідуального захисту, вказаних в письмових інструкціях (аварійній картці);

є) забезпечити, щоб на транспортних засобах після їх повного розвантаження, очищення та знезаражування не залишилося марковання, що вказує на небезпеку.

(Підпункт 15.2.1 пункту 15.2 розділу 15 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

У відповідних випадках вищезазначені дії здійснюються на підставі перевізних документів шляхом безпосереднього огляду транспортних засобів або контейнерів, а також вантажу.

15.2.2. Якщо за результатами вищезазначених перевірок установлено будь-яке порушення встановлених вимог, перевізник не повинен починати перевезення до усунення виявлених порушень.

15.2.3. Якщо під час перевезення виявлені порушення вимог цих Правил, які ставлять під загрозу безпеку перевезення, транспортування вантажу припиняється. Перевезення може бути продовжено тільки після усунення порушень та приведення вантажу у відповідність до встановлених вимог.

(Пункт 15.2.3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

15.3. Обов'язки вантажоодержувача

15.3.1. Одержувач небезпечного вантажу зобов’язаний якомога швидше прийняти небезпечний вантаж, якщо не існує нездоланних причин.

(Підпункт 15.3.1 пункту 15.3 розділу 15 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

15.3.2 Якщо вантажоодержувач звертається до послуг інших учасників перевезень, він повинен вжити належних заходів щодо забезпечення виконання вимог цих Правил та ДОПНВ.

15.3.3. Якщо в результаті перевірки контейнера виявлене будь-яке порушення встановлених вимог, вантажоодержувач повинен повернути контейнер перевізнику тільки після усунення виявленого порушення.

(Підпункт 15.3.3 пункту 15.3 розділу 15 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справN 904 від 19.09.2013)

15.4. Обов'язки вантажника

15.4.1. Вантажник, що здійснює завантаження транспортного засобу або контейнера небезпечними вантажами, зобов'язаний:

а) передавати до перевезення небезпечні вантажі тільки в тому разі, якщо вони класифіковані та згідно з цими Правилами та ДОПНВ допущені до перевезення;

(Підпункт "б" підпункту 15.4.1 пункту 15.4 розділу 15 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

б) при навантажені транспортного засобу, великого чи малого контейнера небезпечними вантажами дотримувати спеціальні вимоги до навантаження і обробки вантажів;

в) після завантаження контейнера небезпечними вантажами нанести на контейнер відповідне маркування, що вказує на небезпеку;

г) при навантаженні упаковок дотримувати вимог до сумісного завантаження небезпечних вантажів з урахуванням небезпечних вантажів, що вже знаходяться в транспортному засобі чи великому контейнері, а також вимоги, що стосуються сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин.

15.5. Обов'язки відповідального за наповнення

15.5.1. Відповідальний за наповнення зобов'язаний:

а) завантажувати тільки цистерни, технічний стан яких і їхнього обладнання відповідає встановленим вимогам;

б) перевірити, чи не прострочена дата чергового випробування автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн і багатоелементних газових контейнерів;

в) наповнювати цистерни лише небезпечними вантажами, допущеними до перевезення в цих цистернах;

г) дотримувати вимоги до розміщення небезпечних вантажів у суміжних відсіках цистерн;

ґ) під час наповнення цистерн дотримувати максимально припустимий ступінь наповнення чи максимально припустиму масу вмісту на літр ємкості для речовини, що завантажується;

д) після наповнення цистерни переконатись у герметичності запірних пристроїв;

е) забезпечити, щоб ніякої небезпечної кількості завантаженої речовини не залишалося на зовнішніх поверхнях цистерн, що були нею наповнені;

є) під час підготовки небезпечних вантажів для перевезення забезпечити, щоб цистерни, а також транспортні засоби мали відповідне маркування.

15.6. Обов'язки пакувальника

15.6.1. Пакувальник зобов'язаний:

а) дотримувати вимоги, що стосуються умов упакування або умов сумісного упакування;

б) при підготовці паковань до перевезення дотримуватись вимог до маркування та знаків небезпеки на пакуваннях, що містять небезпечні вантажі.

(Підпункт "б" підпункту 15.6.1 пункту 15.6 розділу 15 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

15.7. Обов'язки оператора контейнера-цистерни (переносної цистерни)

15.7.1. Оператор контейнера-цистерни (переносної цистерни) зобов'язаний:

а) дотримувати вимоги до конструкції, обладнання, випробувань та маркування;

б) стежити, щоб технічне обслуговування корпусів і їхнього обладнання здійснювалося таким чином, щоб у звичайних умовах експлуатації контейнер-цистерна (переносна цистерна) задовольняла встановлені вимоги аж до наступної перевірки;

в) проводити позачергову спеціальну перевірку, коли в результаті ремонту, зміни конструкції чи дорожньо-транспортної пригоди виникають сумніви щодо цілісності корпусу цистерни та працездатності її обладнання.

15.8. Обов'язки розвантажника:

15.8.1. Розвантажник, що здійснює вивантажування небезпечних вантажів із транспортного засобу або контейнера, зобов'язаний:

а) шляхом порівняння інформації, зазначеної у товаротранспортному документі, з маркуванням, нанесеним на вантажні та вантажні транспортні одиниці, переконатися, що розвантажуються необхідні вантажі;

б) перед розвантаженням перевірити вантажні та вантажні транспортні одиниці на наявність дефектів, які можуть становити небезпеку під час вивантажування. У разі виявлення таких недоліків призупинити вивантажування до прийняття відповідних аварійних заходів;

в) дотримуватись вимог цих Правил, що стосуються розвантаження;

г) після розвантаження цистерни, транспортного засобу чи контейнера очистити зовнішні поверхні цистерни, транспортного засобу чи контейнера від будь-яких налипань небезпечного вантажу, що виникли під час розвантаження;

ґ) забезпечити закриття клапанів та оглядових отворів;

д) вжити належних заходів щодо очищення і знезаражування транспортних засобів та контейнерів;

е) забезпечити, щоб на контейнерах після їх повного розвантаження, очищення та знезаражування не залишилося маркування, що вказує на небезпеку.

15.8.2. Якщо розвантажник звертається до послуг інших учасників перевезень, він повинен вжити належних заходів щодо забезпечення виконання вимог цих Правил.

(Розділ 15 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

16. Контроль за дорожнім перевезенням
небезпечних вантажів

(У тексті розділу 16 скорочення "СМАП" в усіх відмінках замінено словами "компетентні органи" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

16.1. Контроль за дотриманням вимог, що стосуються дорожнього перевезення небезпечних вантажів, покладається на підрозділи Державтоінспекції МВС України, а в пунктах пропуску через державний кордон - на компетентні органи.

(Пункт 16.1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

16.2. Контроль має здійснюватись у такий спосіб, щоб не створювати небезпеки для людей, майна та довкілля, а також перешкод у дорожньому русі.

16.3. З метою забезпечення обліку та контролю суб'єкти дорожнього перевезення небезпечних вантажів повинні в рамках своїх обов'язків надавати необхідну інформацію про свою діяльність, пов'язану з організацією та перевезенням небезпечних вантажів, у відповідні підрозділи Державтоінспекції МВС України та інші компетентні органи з перевезення небезпечних вантажів.

16.4. На підприємствах, в організаціях та установах усіх форм власності, що беруть участь у дорожньому перевезенні небезпечних вантажів або його організації, мають проводитись планові перевірки виконання чинного законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів та цих Правил.

16.5. Державтоінспекцією МВС України, а в пунктах пропуску через державний кордон - компетентними органами, у разі виявлення порушень цих Правил, забороняється перевезення небезпечного вантажу до усунення виявлених недоліків.

16.6. При виявленні незначних порушень під час організації та здійснення дорожнього перевезення небезпечних вантажів Державтоінспекцією МВС України видається припис на їх усунення, після чого подальший рух не забороняється.

16.7. З метою попередження виникнення надзвичайних ситуацій та підвищення безпеки учасників дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів транспортний засіб, на якому були виявлені порушення, зберігається за межами проїзної частини. У разі неможливості його евакуювати вживаються заходи щодо огородження місця стоянки та забезпечення безпеки дорожнього руху. Подальший рух дозволяється тільки після усунення виявлених недоліків та отримання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів Державтоінспекції МВС України.

(Пункт 16.7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

(Пункт 16.8 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

16.8. Керівники організацій, підприємств та установ усіх форм власності мають забезпечувати можливість проведення перевірок та здійснення контрольних функцій представниками Державтоінспекції МВС України та іншими компетентними органами з перевезення небезпечних вантажів.

16.9. У разі виявлення порушень, що можуть призвести до руйнування або пошкодження доріг та вулиць, споруд на них, транспортних засобів або створити небезпеку для життя і здоров'я людей чи настання інших тяжких наслідків та повторних порушень, що були допущені суб'єктом перевезення небезпечних вантажів, адміністрація якого розташована на території іншої держави - учасниці ДОПНВ, Державтоінспекція МВС України повинна повідомити про ці порушення компетентні органи держави, на території якої розташована адміністрація цього суб'єкта перевезень небезпечних вантажів, з метою вжиття відповідних заходів стосовно порушника (порушників).

(Пункт 16.9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

( Пункт 16.11 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006)

16.10. У пунктах пропуску через державний кордон України на компетентні органи покладаються обов'язки:

інформування перевізників з питань організації перевезень небезпечних вантажів в Україні;

ведення обліку виявлених порушень законодавства України;

надання інформації Державтоінспекції МВС України та іншим компетентним органам про виявлені порушення.

(Пункт 16.10 в редакції Наказів Міністерства внутрішніх справ N 613 від 27.06.2006, N 904 від 19.09.2013)

Начальник департаменту Державтоінспекції МВС України
полковник міліції Г.В. Георгієнко

Додаток 1
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 1.8)

Таблиця
обмежених кількостей небезпечних вантажів

З Додатком 1 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 2
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 3.8)

Знаки небезпеки

З Додатком 2 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 3
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 3.17)

З Додатком 3 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 4
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(підпункт 6.9.1 пункту 6.9)

Свідоцтво
про допущення транспортних засобів до
перевезення визначених небезпечних вантажів

З Додатком 4 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 5
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(підпункт 7.1.5 пункту 7.1)

Свідоцтво
ДОПНВ про підготовку водія

З Додатком 5 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 6
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 8.4)

Звіт
про події під час перевезення небезпечних
вантажів відповідно до розділу 1.8.5
МПНВ/ДОПНВ

З Додатком 6 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 6 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 7
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 8.8)

Свідоцтво
про підготовку уповноваженого з питань
безпеки перевезень небезпечних вантажів

З Додатком 7 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 8
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункт 9.1)

ДОПНВ - Свідоцтво
про підготовку водіїв транспортних засобів,
що перевозять небезпечні вантажі

З Додатком 8 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 9
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 9.1)

Письмові інструкції
відповідно до ДОПНВ

З Додатком 9 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 10
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 9.1)

Погодження
маршруту руху транспортного засобу під час
дорожнього перевезення небезпечних вантажів

З Додатком 10 (в редакції від 22.04.2014 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013, N 374 від 22.04.2014 )

Додаток 11
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 9.1)

Свідоцтво
про завантаження великого
контейнера/транспортного засобу

(Додаток 11 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 12
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 12.12)

З Додатком 12 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 13
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 12.20)

З Додатком 13 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 13 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)

Додаток 14
до Правил дорожнього перевезення
небезпечних вантажів
(пункту 12.23)

З Додатком 14 (в редакції від 19.09.2013 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 14 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 904 від 19.09.2013)