РАДА СУДДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
26.11.2010 N 93

Про Класифікатор категорій
адміністративних справ та Методичні
роз'яснення щодо застосування
Класифікатора категорій
адміністративних справ

( Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради суддів
адміністративних судів
N 56 від 20.05.2011 )

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови Ради суддів адміністративних судів України Кобилянського М.Г. та інформацію заступника начальника відділу забезпечення роботи Голови і заступників Голови Вищого адміністративного суду України Перепелюка В.Г. щодо необхідності запровадження нової редакції Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень з його застосування, з метою удосконалення організації роботи адміністративних судів, відповідно до статей 118 та 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ( 2453-17 ) Рада суддів адміністративних судів України ВИРІШИЛА:

1. Доповідь Голови Ради суддів адміністративних судів України Кобилянського М.Г. та інформацію заступника начальника відділу забезпечення роботи Голови і заступників Голови Вищого адміністративного суду України Перепелюка В.Г. щодо необхідності запровадження нової редакції Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень з його застосування взяти до відома.

2. Розроблені Вищим адміністративним судом України нову редакцію Класифікатора категорій адміністративних справ та Методичні роз'яснення щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ затвердити (додаються).

3. Доручити Головам адміністративних судів України:

3.1. Організувати упродовж грудня 2010 року вивчення Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень щодо його застосування суддями і працівниками апарату відповідних судів.

3.2. Здійснити заходи до впровадження з 1 січня 2011 року затвердженого цим рішенням Класифікатора категорій адміністративних справ в практичну діяльність судів.

3.3. Застосовувати Класифікатор категорій адміністративних справ з урахуванням судових рішень Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України та роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України з питань застосування адміністративними судами законодавства при вирішенні адміністративних справ.

3.4. З метою забезпечення достовірності показників статистичної звітності за перше півріччя 2011 року в документах первинного обміну справ, не розглянутих станом на 1 січня 2011 року, зазначати категорію справ відповідно до цього Класифікатора.

4. Запропонувати зборам суддів адміністративних судів України використовувати Класифікатор категорій адміністративних справ при визначенні спеціалізації судових палат.

5. Рекомендувати Голові Державної судової адміністрації України Кирилюку Р.І.:

5.1. Привести форми статистичної звітності про розгляд апеляційними та місцевими адміністративними судами судових справ і матеріалів у відповідність із затвердженим Класифікатором категорій адміністративних справ.

5.2. Доповнити Єдиний державний реєстр судових рішень можливістю пошуку судових рішень в адміністративних справах за категоріями справ відповідно до Класифікатора категорій адміністративних справ.

5.3. Використовувати Класифікатор категорій адміністративних справ у роботі з визначення адміністративними судами коефіцієнтів складності адміністративних справ.

5.4. Урахувати затверджений цим рішенням Класифікатор категорій адміністративних справ під час розроблення Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

6. Голові Ради суддів адміністративних судів України Кобилянському М.Г. звернутися до Ради суддів України з пропозицією урахувати затверджений цим рішенням Класифікатор категорій адміністративних справ під час затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

7. Копію цього рішення, Класифікатор категорій адміністративних справ та Методичні роз'яснення щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ направити до адміністративних судів України, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Ради суддів адміністративних судів України Гончар Л.Я.

Голова М.Г.Кобилянський

Затверджено
Рішення Ради суддів
адміністративних судів
України
26.11.2010 N 93

Класифікатор
категорій адміністративних справ

1. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:

1.1 виборів народних депутатів України, у тому числі:

1.1.1 формування складу виборчих комісій

1.1.2 висування та реєстрації кандидатів

1.1.3 уточнення списків виборців

1.1.4 проведення передвиборної агітації

1.1.5 оскарження результатів виборів

1.2 виборів Президента України, у тому числі:

1.2.1 формування складу виборчих комісій

1.2.2 висування та реєстрації кандидатів

1.2.3 уточнення списків виборців

1.2.4 проведення передвиборної агітації

1.2.5 оскарження результатів виборів

1.3 виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, у тому числі:

1.3.1 формування складу виборчих комісій

1.3.2 висування та реєстрації кандидатів

1.3.3 уточнення списків виборців

1.3.4 проведення передвиборної агітації

1.3.5 оскарження результатів виборів

1.4. всеукраїнського та місцевого референдумів, у тому числі:

1.4.1 ініціювання та призначення референдуму

1.4.2 формування складу комісій із референдуму

1.4.3 уточнення списків виборців

1.4.4 проведення агітації під час ініціювання та підготовки референдуму

1.4.5 оскарження результатів референдуму

2. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:

2.1 забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

2.2 забезпечення прав на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на свободу думки і слова

2.3 забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання

2.4 забезпечення права на участь в управлінні державними справами, справами територіальної громади

2.5 статусу депутатів представницьких органів влади, організації діяльності цих органів

3. Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, зокрема зі спорів щодо:

3.1 правового статусу фізичної особи, у тому числі:

3.1.1 реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства

3.1.2 реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства

3.1.3 реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання

3.2 проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій; протидії діяльності товариств, установ, інших організацій, які посягають на конституційний лад та права і свободи громадян, у тому числі:

3.2.1 обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання

3.2.2 усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання

3.3 видворення з України іноземців або осіб без громадянства

3.4 біженців

3.5 цивільного захисту; охорони праці

3.6 охорони здоров'я

3.7 дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів

3.7.1 дорожнього руху

3.7.2 транспорту та перевезення пасажирів

3.8 дозвільної системи; застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

3.9 обмеження здійснення грального бізнесу, у тому числі:

3.9.1 спорів за участю податкових органів

4. Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.

5. Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:

5.1 організації господарської діяльності, у тому числі:

5.1.1 державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

5.1.2 дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

5.2 митної справи (крім охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:

5.2.1 оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення коду товару за УКТЗЕД ( 2371-14, 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 )

5.2.2 оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару

5.2.3 звернення Державної митної служби та її органів

5.3 захисту економічної конкуренції

5.4 державного регулювання цін і тарифів

5.5 управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель

5.6 державного регулювання інноваційної діяльності

5.7 охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності

5.8 реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:

5.8.1 телекомунікацій; радіочастотного ресурсу; поштового зв'язку

5.8.2 електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії

5.8.3 житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання

6. Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:

6.1 містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності

6.2 землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:

6.2.1 розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам

6.2.2 відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності

6.3 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

7. Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:

7.1 забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

7.2 особливої охорони природних територій та об'єктів, визначених законом

7.3 спостереження, прогнозування та обліку в галузі довкілля; екологічної експертизи

8. Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:

8.1 реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:

8.1.1 контролю за додержанням податкового законодавства

8.1.2 списання (розстрочення) податкового боргу

8.1.3 звернення податкових органів щодо застосування адміністративного арешту та продовження строку арешту активів платників податків

8.1.4 звернення податкових органів щодо застосування штрафних санкцій (штрафів) за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, із порушенням закону

8.1.5 звернення податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості

8.2 адміністрування окремих податків, зборів та обов'язкових платежів, у тому числі:

8.2.1 податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби

8.2.2 податку на додану вартість, що адмініструється митними органами

8.2.3 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

8.2.4 акцизного збору, що адмініструється органами державної податкової служби 8.2.5 акцизного збору, що адмініструється митними органами

8.2.6 податку на прибуток підприємств

8.2.7 мита

8.2.8 податку з доходів фізичних осіб

8.2.9 плати за землю

8.2.10 рентних платежів

8.2.11 єдиного податку із суб'єктів малого підприємництва

8.2.12 плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

8.2.13 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

8.2.14 збору за забруднення навколишнього природного середовища

8.2.15 місцевих податки і зборів (обов'язкових платежів)

8.3 справи за зверненням податкових органів щодо

8.3.1 стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав

8.3.2 припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця)

9. Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:

9.1 валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:

9.1.1 спорів за участю податкових органів

9.2 грошового обігу та розрахунків, у тому числі:

9.2.1 спорів за участю податкових органів

9.3 бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу

9.4 державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:

9.4.1 ринків банківських послуг

9.4.2 ринків страхових послуг

9.4.3 ринків інвестиційних послуг; спеціальних (вільних) економічних зон

9.4.4 операцій із цінними паперами

9.5 процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, державного фінансового контролю, внутрішньої контрольно-ревізійної роботи. ( Розділ 9 доповнено рядком 9.5 згідно з Рішенням Ради суддів адміністративних судів N 56 від 20.05.2011 )

10. Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян, зокрема зі спорів щодо:

10.1 збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

10.2 призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат із відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі:

10.2.1 загальнообов'язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності

10.2.2 загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

10.2.3 загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття

10.2.4 загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)

10.3 соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:

10.3.1 соціального захисту дітей війни

10.3.2 соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

10.3.3 соціального захисту сімей із дітьми

10.3.4 соціального захисту та зайнятості інвалідів

10.4 зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); забезпечення громадян житлом, у тому числі:

10.4.1 зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)

10.4.2 забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов; забезпечення житлом громадян, які мають право отримання соціального житла

11. Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:

11.1 судоустрою

11.2 прокуратури

11.3 адвокатури

11.4 нотаріату

11.5 виконавчої служби та виконавчого провадження

12. Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:

12.1 прийняття громадян на публічну службу

12.2 проходження служби

12.3 звільнення з публічної служби

13. Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України:

13.1 оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України

13.2 оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України

13.3 оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції

13.4 оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

13.5 дострокове припинення повноважень народного депутата України

14. Інші справи

( Класифікатор категорій адміністративних справ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради суддів адміністративних судів N 56 від 20.05.2011 )

Затверджено
Рішення Ради суддів
адміністративних судів
України
26.11.2010 N 93

Методичні роз'яснення
щодо застосування Класифікатора категорій
адміністративних справ

I. Вступ

Класифікатор категорій адміністративних справ має важливе значення для організації адміністративного судочинства. На його основі визначається спеціалізація суддів (судових палат) адміністративних судів із розгляду справ, розподіляються справи між суддями, ведеться звітність судів про судовий розгляд справ, здійснюється систематизація та узагальнення судової практики, визначаються навантаження на суддів та складність справ, спеціалізація суддів із надання методичної допомоги суддям судів нижчого рівня тощо.

В основу класифікації категорій адміністративних справ у принципі може бути покладено такі класифікаційні ознаки: предмет оскарження (індивідуальний акт, нормативний акт, адміністративний договір); зміст спірних відносин; вид суб'єкта владних повноважень - сторони судового процесу; предмет захисту. При цьому в якості головної може бути обрано як одну з наведених ознак, так і одночасно декілька. Зрештою є інший варіант класифікації, що ґрунтується на змісті частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (далі - КАСУ).

При обранні варіанта класифікації, який би був оптимальним, узято до уваги такі мотиви.

Застосування одночасно двох класифікаційних ознак як головних при поділі адміністративних справ на групи створює незручності під час аналізу звітів судів про розгляд адміністративних справ. Так, для того, щоб проаналізувати практику у справах, згрупованих для аналізу виключно на основні однієї такої класифікаційної ознаки, працівникам суду доводиться вручну виокремлювати ці справи з тих категорій справ, що виділені на основі іншої класифікаційної ознаки. Наприклад, для аналізу практики застосування законодавства про публічну службу відповідні групи судових справ необхідно виокремити із загальних категорій, що виділені на основі іншої головної ознаки (зокрема, за предметом оскарження чи предметом захисту). Отже, важливо, щоб адміністративні справи класифікувалися виключно на основі однієї (єдиної) класифікаційної ознаки, що виключало б потрапляння справ певного виду одночасно до декількох категорій одного рівня класифікації. Доцільно, щоб такою класифікаційною ознакою був зміст спірних відносин, інакше справи за цією ознакою можна буде виділяти виключно вручну, у той час як пошук справ за іншими класифікаційними ознаками (стороною справи, предметом оскарження) може здійснюватися автоматизовано.

Форми управлінської діяльності (індивідуальний акт, нормативний акт, адміністративний договір) на роль головної класифікаційної ознаки не підходять, адже особливості управлінської діяльності проявляються перш за все в юридичному змісті такої діяльності; у свою чергу управлінські форми займають підпорядковане (похідне) стосовно нього становище. Тому саме зміст управлінської діяльності, а не правова форма управління, повинен становити головну класифікаційну ознаку. Такий підхід орієнтуватиме адміністративні суди здійснювати контроль не стільки за формою управлінської діяльності (дотриманням відповідачем процедурних правил при вчиненні певної діяльності), скільки за обґрунтованістю такої діяльності, повнотою дослідження відповідачем обставин управлінської справи.

Використання як класифікаційної ознаки суб'єкта владних повноважень - сторони судового процесу підвищує ризик неоднакової судової практики. Так, наприклад, ринки фінансових послуг регулюються одразу декількома суб'єктами владних повноважень - Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України - на основі єдиного спеціального закону (Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") ( 2664-14 ). Важливо, щоб усі згадані органи тлумачили цей Закон однаково. Якщо ж стосовно цього виникнуть проблеми, то єдність практики повинен забезпечити адміністративний суд. Проте виконання цього завдання певним судом може ускладнитися, якщо в такому суді спори за участю згаданих органів віднесено до спеціалізації різних суддів (судових палат).

Використання такого критерію, як предмет захисту, не узгоджується з КАСУ ( 2747-15 ). Правові вимоги суб'єкта владних повноважень до приватної особи з приводу примусового виконання певного рішення випливають з одних і тих самих відносин, що й вимоги приватної особи до вказаного суб'єкта владних повноважень про скасування такого рішення. Доказом цього є стаття 108 КАСУ ( 2747-15 ) (суд повертає позовну заяву, якщо позовну заяву з вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого законом).

Щодо частини другої статті 17 КАСУ ( 2747-15 ) як підстави для класифікації. Ця частина статті 17 не призначена для внутрішнього поділу всієї сукупності адміністративних справ на категорії (групи), навпаки, вона спрямована на зовнішнє відмежування цієї сукупності справ від справ інших судових юрисдикцій. Так, пункт 1 частини другої статті 17 КАСУ ( 2747-15 ) містить загальне правило: компетенція адміністративних судів поширюється на всі спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. У свою чергу пункти 2, 4 цієї частини статті 17 КАСУ ( 2747-15 ) містять деталізуючі правила; без них на практиці могли б виникнути проблеми. По-перше, провадження з приводу проходження публічної служби у Цивільному процесуальному кодексі України 1963 року ( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ) окремо не виділялося. Тому у 2005 році виникло б питання: чи перейшло це провадження разом з іншими публічно-правовими провадженнями до адміністративного процесу, чи може воно залишилось у цивільному процесі. І щодо виборчих спорів. Серед цих спорів є спори, у яких суб'єкт владних повноважень відсутній, тобто учасниками правового конфлікту є виключно невладні суб'єкти. Тому на практиці могло виникнути питання: а чи належать такі спори до адміністративної юрисдикції. КАСУ ( 2747-15 ) також повинен був дати відповідь на питання: до якого виду судової юрисдикції належать спори за позовом суб'єкта владних повноважень до приватної особи, спори між суб'єктами владних повноважень при реалізації їхньої компетенції (станом на вересень 2005 року матеріальний закон передбачав немало видів як першої, так і другої групи спорів). Тому природно, що пункти 3 та 5 частини другої статті 17 КАСУ ( 2747-15 ) містять спеціальні приписи щодо цього.

З урахуванням наведених мотивів Класифікатор категорій адміністративних справ, затверджений рішенням Ради суддів адміністративних судів від 26 листопада 2010 року (далі - Класифікатор), засновано на одній (єдиній) класифікаційній ознаці - юридичному змісті спірних відносин. Винятком є розділ 13 Класифікатора, що в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" ( 2181-17 ) об'єднує спори одночасно за такими трьома ознаками, як предмет оскарження, сторона спору та предмет захисту.

II. Загальні роз'яснення

1. Юридичний зміст спірних відносин є похідним від змісту норми публічного права (далі - норма права), на основі якої ці відносини виникають. У свою чергу зміст норми права зумовлюється метою її запровадження (державною правовою політикою), що і визначає належність такої норми до певного правового інституту (призначеного регулювати відповідну владну управлінську функцію). Тому в Класифікаторі спірні відносини (спори) групуються за правовими інститутами (владними управлінськими функціями), на основі яких (з приводу яких) вони вникають, - це відповідатиме частині першій статті 17 КАСУ ( 2747-15 ). Наприклад, розділ 3 Класифікатора об'єднує спори, які виникають на основі норм, спрямованих на забезпечення громадського порядку і безпеки, розділ 10 охоплює спори, пов'язані з інститутом соціального захисту. При цьому немає значення, чи норми певного правого інституту систематизовано викладено в одному законодавчому акті (наприклад, у відповідному виборчому законі), чи одночасно у декількох (наприклад, у законах про соціальний захист). Слід також мати на увазі, що декілька правових інститутів можуть міститись в одному законі (наприклад, інститути землеустрою та охорони земельних ресурсів - у Земельному кодексі України ( 2768-14 ); охорони здоров'я, транспорту, забезпечення сталого розвиту населених пунктів і землекористування, охорони довкілля - у Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ( 39/95-ВР ), проте це не є перешкодою для віднесення відповідних спорів до різних розділів Класифікатора.

2. Більшість загальних категорій, що зазначаються у назві відповідного розділу Класифікатора (рядок з однозначною нумерацією "1", "11" тощо), поділено на категорії (рядки із двозначною нумерацією "1.2", "1.3" тощо), а ті, у свою чергу, - на підкатегорії (рядки із тризначною нумерацією "1.2.3", "1.2.4" тощо). Загальні категорії та категорії за загальним правилом призначені для використання під час: автоматизованого розподілу справ між суддями за складністю таких справ; визначення зборами суддів адміністративних судів з урахуванням даних судової статистики щодо навантаження суду, тобто частоту і кількість надходження справ певної категорії за певний проміжок часу, а також під час визначення спеціалізації суддів, судових палат (у разі, якщо спеціалізацію в суді запроваджено); автоматизованого розподілу справ між суддями за їх спеціалізацією (у разі, якщо спеціалізацію в суді запроваджено). Загальні категорії, категорії та підкатегорії призначені для використання під час: складання проектів форм судової звітності; систематизації судової практики певного суду в автоматизованій системі діловодства цього суду; систематизації судової практики адміністративних судів у Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

3. Спори стосовно відносин, що регулюються спеціальною нормою, слід відносити до загальної категорії, категорії чи підкатегорії (далі - категорія), що охоплює спори з такого ж виду відносин, які регулюються загальною нормою. Наприклад, спори з приводу адміністрування податків як форми стимулювання енергозбереження слід відносити не до підкатегорії "спори у сфері енергозбереження" (рядок 5.8.2 Класифікатора), а до відповідної категорії розділу 8 Класифікатора ("справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог"). Так само спори з приводу соціального захисту мешканців гірських населених пунктів слід відносити не до загальної категорії "спори з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" (рядок 6 Класифікатора), а до категорії "спори щодо соціального захисту" (рядок 10.3 Класифікатора). Аналогічним чином спори з приводу відшкодування з державного (місцевого) бюджету втрат постачальника від безоплатної поставки електроенергії відповідному споживачу у вигляді екологічної броні електропостачання (з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру) належить відносити до категорії "спори щодо цивільного захисту" (рядок 3.5 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори у сфері електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора).

4. Оскільки правові інститути (владні управлінські функції) виділяються в Класифікаторі за метою їх запровадження, то саме встановлені законом мета і підстави реалізації (а не процедури чи формальний наслідок реалізації) певного повноваження визначають класифікаційну належність пов'язаного з ним спору. Тому, наприклад, спір з приводу видачі дозволу у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання (Закон України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання") ( 549-15 ), будучи пов'язаним із забезпеченням громадської безпеки і громадського порядку, слід віднести до розділу 3 Класифікатора, у той час як спір з приводу видачі дозволу на виконання будівельних робіт (Закон України "Про основи містобудування") ( 2780-12 ), будучи пов'язаним із забезпеченням сталого розвитку населених пунктів, слід віднести до розділу 6 Класифікатора. Так само спір щодо припинення юридичної особи з підстав розпалювання нею міжетнічної ворожнечі необхідно віднести до рядка 3.2 Класифікатора, припинення юридичної особи через порушення нею законодавства про захист економічної конкуренції - до рядка 5.3 Класифікатора, а припинення юридичної особи за зверненням податкового органу - до рядка 8.3.2 Класифікатора.

Виняток становлять спори з приводу порушення тих правових інститутів, які є процедурними за своїм змістом: ліцензування, державний контроль за господарюванням, прийняття регуляторних актів, запровадження стандартів та технічних регламентів (рядок 5.1 Класифікатора), контроль за додержанням податкового законодавства, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (рядки 8.1.1-8.1.4 Класифікатора). Разом із тим, якщо позивач поряд із порушенням процедури вказує також і на безпідставність (необґрунтованість) відповідного рішення (дії, бездіяльності), то такий спір слід відносити до правового інституту, який визначає підстави такого рішення. Наприклад, спір щодо процедурних порушень при видачі ліцензії на виробництво вибухових матеріалів належить до підкатегорії "спори щодо ліцензування" (рядок 5.1.2 Класифікатора), у свою чергу спір щодо відмови видати таку ліцензію з підстав невідповідності заявника вимогам закону належить до категорії "спори щодо цивільного захисту; охорони праці" (рядок 3.5 Класифікатора).

Певне повноваження слід включати до відповідної владної управлінської функції, якщо норма, яка його передбачає, не є спеціальною у складі інших правових інститутів, що регулюють суміжні владні управлінські функції. Наприклад, норми про спеціальний тариф на електроенергію, вироблену із альтернативного джерела енергії, є спеціальними у складі правового інституту "державне регулювання цін і тарифів", тому спори на їх основі слід відносити до категорії "спори щодо державного регулювання цін і тарифів" (рядок 5.4 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори у галузі електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора).

Виняток становлять спори з приводу державного регулювання телекомунікаційних послуг у сфері телебачення і радіомовлення. З огляду на статтю 28 Закону України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ) ці спори слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення прав ... на свободу думки і слова" (рядок 2.2 Класифікатора), яка поряд із іншими охоплює спори з приводу забезпечення свободи слова у сфері телевізійного та радіомовлення (преамбула Закону України "Про телебачення і радіомовлення") ( 3759-12 ), а не до підкатегорії "спори у сфері телекомунікацій; ..." (рядок 5.8.1 Класифікатора).

5. Спір з приводу нормативно-правового акта належить відносити до категорії, яка охоплює спори з правовідносин, що є предметом регулювання такого нормативно-правового акта. Разом із тим, якщо при оскарженні регуляторного акта у сфері господарювання позивач посилається суто на порушення відповідачем спеціальної, встановленої законом, процедури прийняття такого акта, то такий спір слід відносити до рядка 5.1.2 Класифікатора.

6. Спір з приводу рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що прийняті (вчинені) під час провадження у справах про адміністративні правопорушення (процедур застосування фінансових та інших адміністративно-господарських санкцій), слід відносити до рядка, що охоплює спори з правовідносин, з приводу посягання на які таке провадження (процедура) розпочато.

7. Спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління слід відносити до категорії, яка охоплює спори з правовідносин, в яких така компетенція реалізується. Наприклад, спори за позовами місцевої ради до відповідного органу самоорганізації населення про визнання протиправним його акта з контролю за якістю житлово-комунальних послуг (статті 14, 20 Закону України "Про органи самоорганізації населення") ( 2625-14 ) слід відносити до категорії, яка охоплює спори у сфері житлово-комунального господарства (рядок 5.8.3 Класифікатора). Аналогічним чином слід вирішувати питання про належність до певної категорії тих спорів, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. Так, наприклад, спір з приводу виконання угоди про делегування центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту повноважень всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству (стаття 36-9 Закону України "Про фізичну культуру і спорт") ( 3808-12 ) відноситься до загальної категорії "спори з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту" (рядок 4 Класифікатора).

8. Якщо суб'єкта владних повноважень, спори за участю якого передбачені відповідним рядком Класифікатора, ліквідовано (реорганізовано), то до цього рядка Класифікатора слід відносити спори за участю того суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний виконувати компетенцію ліквідованого (реорганізованого) суб'єкта владних повноважень.

9. У разі запровадження нового правового інституту спори, що виникають на його основі, слід відносити до рядка Класифікатора, який охоплює спори щодо правового інституту, що заміняється таким новим інститутом. Наприклад, із 1 січня 2011 року до категорії "спори з приводу збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (рядок 10.1 Класифікатора) замість спорів щодо страхових внесків, сплачуваних окремо по кожному з видів соціального страхування, слід відносити спори щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

10. Якщо спір охоплюється певною категорією (рядок із двозначною нумерацією), але не може бути віднесений до жодної з підкатегорій (рядок із тризначною нумерацією), то його слід обліковувати у рядку з двозначною нумерацією, що позначає таку категорію в цілому. Наприклад, спори з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій у сфері промисловості слід відносити до категорії "справи із спорів з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки" (рядок 5.8 Класифікатора). Так само, якщо спір охоплюється певною загальною категорією (рядок з однозначною нумерацією), але не може бути віднесений до жодної з категорій (рядок із двозначною нумерацією), то його слід обліковувати в рядку із однозначною нумерацією, що позначає таку загальну категорію в цілому. Наприклад, спори з приводу реалізації державної політики у сфері судових експертиз слід відносити до категорії "спори з приводу забезпечення юстиції" (рядок 11 Класифікатора). Якщо спір є адміністративним, але не може бути віднесений до жодного з перших тринадцяти розділів Класифікатора, то такий спір слід відносити до категорії "інші спори" (розділ 14 Класифікатора).

11. Спори, що не належать до адміністративної юрисдикції, необхідно відносити до рядка, який передбачає правовий інститут, на основі якого такі спори виникають. Наприклад, спори щодо оскарження нотаріальних дій нотаріуса слід відносити до категорії "спори у сфері нотаріату" (рядок 11.4 Класифікатора).

12. У разі поєднання в одній справі декількох спорів, які належить відносити до різних категорій, то для цілей судової статистики таку справу слід відносити до категорії, що охоплює той зі спорів, який є основним у відношенні до решти заявлених до суду спорів. Зокрема, основним буде спір з приводу рішення (дії), на основі якого були прийняті (вчинені) інші рішення (дії), що оскаржуються. Наприклад, у справі про оскарження, по-перше, відмови органу містобудування та архітектури погодити проект забудови та, по-друге, висновку природоохоронного органу щодо такого проекту забудови основним буде спір про протиправність висновку природоохоронного органу (рядок 7.3 Класифікатора), адже погодження надається саме на підставі такого висновку (стаття 23 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") ( 2707-12 ).

III. Роз'яснення щодо застосування
окремих розділів Класифікатора

13. Розділ 1 Класифікатора охоплює адміністративні спори, що виникають з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах та референдумах (далі - виборчі спори), крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

Спори, що виникли поза межами виборчого процесу, процесу ініціювання та проведення референдуму, зокрема на основі статей 19, 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ) (наприклад, спори особи з органами ведення Єдиного державного реєстру виборців з приводу невключення її до цього реєстру) слід відносити до загальної категорії "Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах та референдумах" (рядок 1 Класифікатора).

14. Розділ 2 Класифікатора містить справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

Категорія справ "забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів" (рядок 2.1 Класифікатора) включає спори з приводу реалізації права особи на звернення, урегульоване статтею 40 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).

Категорія "спори щодо забезпечення прав на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на свободу думки і слова" включає в себе спори, які виникають у зв'язку з перешкоджанням державою відповідній діяльності громадян та створених ними об'єднань, незаконним втручанням держави у таку діяльність, порушенням державою правил організації діяльності певних суб'єктів інформаційних відносин, наприклад такі спори щодо: оскарження політичною партією відмови Міністерства юстиції України взяти до відома інформацію про зміни назви та статуту партії; оскарження відмови певного суб'єкта владних повноважень надати інформацію про свою діяльність; щодо перешкоджання діяльності інформаційних агентств, друкованих засобів масової інформації (преси); позбавлення теле- чи радіоорганізації ліцензії на мовлення.

Категорія "спори щодо забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання" (рядок 2.3 Класифікатора) об'єднує, зокрема спори, пов'язані із відмовою особи від ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, направленням та проходженням альтернативної (невійськової) служби, нестворення командуванням військової частини, адміністрацією місця попереднього ув'язнення чи відбування покарання умов для проведення релігійних обряду чи церемонії. У свою чергу спори з приводу надання майна (культових споруд, земельних ділянок), яке є власністю держави, у користування релігійної організації, слід відносити, відповідно, до категорії "управління об'єктами державної (комунальної) власності" (рядок 5.5 Класифікатора), або до підкатегорії "розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам" (рядок 6.2.1 Класифікатора).

Категорія "спори щодо забезпечення права на участь в управлінні державними справами, справами територіальної громади" (рядок 2.4 Класифікатора) включає, зокрема, спори щодо: відмови суб'єкта владних повноважень розглянути висновок громадської експертизи (стаття 11 Закону України "Про охорону культурної спадщини") ( 1805-14 ); незабезпечення суб'єктом владних повноважень права членів територіальної громади на загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання; створення та організації діяльності органів самоорганізації населення. Якщо особа оскаржує незабезпечення вищезазначених прав і при цьому також оскаржує рішення (дію), прийняте без її участі, то таку справу слід відносити до категорії, що охоплює спори стосовно правового інституту, на основі якого це рішення було прийняте.

Справи з приводу діяльності громадських інспекторів, членів об'єднань громадян, інших громадян, уповноважених на виконання владних управлінських функцій, слід відносити до категорії, що охоплює спори з приводу реалізації такої функції.

Категорія "спори щодо статусу депутатів представницьких органів влади, організації діяльності цих органів" (рядок 2.5 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори депутатів з органами та посадовими особами цих представницьких органів влади, спори між посадовими особами та органами, що утворені у складі згаданих представницьких органів. Справи щодо ненадання відповіді на звернення депутата слід відносити саме до цієї категорії, а не до категорії "забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів" (рядок 2.1 Класифікатора). Справи про дострокове припинення повноважень народного депутата слід відносити до відповідної категорії, передбаченої рядком 13.5 Класифікатора. Виконання депутатом певних обов'язків у раді на постійній основі (наприклад, обов'язків голови постійної комісії з питань бюджету обласної ради (частина тринадцята статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")) ( 280/97-ВР ) є різновидом публічної служби, а тому спори з цього приводу належать до розділу 12 Класифікатора.

15. До розділу 3 Класифікатора належать справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

До категорії "спори щодо реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства" (рядок 3.1.1 Класифікатора) належать, зокрема, спори про оскарження відмови органів внутрішніх справ, міністерства закордонних справ оформити набуття громадянства; рішень цих органів про скасування раніше прийнятого ними рішення про оформлення набуття громадянства (статті 24, 25 Закону України "Про громадянство України") ( 2235-14 ).

Метою державної реєстрації актів цивільного стану є забезпечення стабільності правопорядку, інтересів громадян та держави (щодо реєстрації шлюбу (стаття 27 Сімейного кодексу України)) ( 2947-14 ). При цьому домінують саме інтереси держави, оскільки реєстрація визначених законом актів цивільного стану має загальнообов'язковий, а не добровільний характер (стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану") ( 2398-17 ). Тому спори щодо реєстрації актів цивільного стану включено саме до розділу 3 Класифікатора. До справ цієї категорії (рядок 3.1.2 Класифікатора), зокрема, належать спори з приводу рішень (дій, бездіяльності) щодо проведення державної реєстрації, внесення змін до записів, поновлення і анулювання цих змін у зв'язку з такими актами, як народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

До категорії "спори щодо реєстрації та обмеження пересування та вільного вибору місця проживання" слід відносити, зокрема, спори з приводу реєстрації місця проживання (перебування) особи, обмеження свободи пересування та вільного вибору місця проживання; реалізації владних управлінських функцій у сфері в'їзду особи в Україну, виїзду з України, транзитного проїзду через її територію, імміграції; скорочення терміну тимчасового перебування іноземців (осіб без громадянства) в Україні.

До категорії "спори щодо протидії діяльності товариств, установ, інших організацій, які посягають на конституційний лад та права і свободи громадян" (рядок 3.2 Класифікатора) слід відносити спори щодо застосування заходів припинення чи покарання (у вигляді попередження, штрафу, тимчасової заборони діяльності, заборони публічного виконання чи публічного показу театральної постановки, відмови у державній реєстрації кінофільму, заборони виробництва та розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, припинення діяльності тощо) до політичних партій, громадських організацій, інформаційних агентств, суб'єктів театральної діяльності, телерадіоорганізацій, друкованих засобів масової інформації, інших осіб за, зокрема, заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропагування війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань, посягання на права і свободи людини.

З урахуванням Закону України "Про правові засади цивільного захисту" ( 1859-15 ) категорія справ "спори щодо цивільного захисту" (рядок 3.5 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори із відносин: призупинення до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, а також виконання робіт, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей; обмеження, зупинення в установленому законодавством порядку роботи з будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту; накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення у сфері цивільного захисту тощо.

З урахуванням Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) категорія "охорона праці" (рядок 3.5 Класифікатора) об'єднує, зокрема, спори із відносин: надання дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки; заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці тощо.

У правовідносинах щодо охорони здоров'я держава поряд із функцією гарантування особі її конституційного права на охорону здоров'я через мережу державних та комунальних медичних закладів також здійснює ще одну функцію - реалізує публічно-правові обмеження прав особи у сфері охорони здоров'я, санітарного благополуччя, що спрямовані на запобігання (усунення) небезпеки, яку така особа чи її діяльність може становити для оточуючих. Через присутність у таких правовідносинах другої із згаданих функцій спори у сфері охорони здоров'я віднесено не до розділу 2, а до розділу 3 Класифікатора.

З урахуванням Основ законодавства України про охорону здоров'я до категорії "спори щодо охорони здоров'я" (рядок 3.6 Класифікатора) слід відносити спори з приводу: надання громадянам України безоплатної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров'я; запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення; видачі дозволу на виробництво нових лікарських засобів та імунобіологічних препаратів для медичних цілей; державного контролю за якістю таких засобів та препаратів; державного контролю за наданням лікувально-профілактичної допомоги в санаторно-курортних закладах (у тому числі зупинення діяльності цих закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я), проведення медико-соціальної експертизи, допуск осіб до професійної медичної і фармацевтичної діяльності; надання права на заняття народною медициною (цілительством) тощо.

З урахуванням Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) до категорії "спори щодо охорони здоров'я" слід також відносити спори з приводу: державної реєстрації небезпечних факторів; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; застосування органами санітарно-епідеміологічної служби передбачених законодавством заходів для припинення порушень санітарного законодавства; застосування адміністративної відповідальності та фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства тощо.

До категорії "спори щодо охорони здоров'я" слід також відносити спори з приводу реалізації владних управлінських функцій у сфері діяльності з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами, продуктами харчування; поводження з генетично модифікованими організмами; захисту прав споживачів.

З урахуванням Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 576, категорія "спори щодо дозвільної системи" (рядок 3.8 Класифікатора) охоплює спори з приводу: прийняття до експлуатації сховищ, складів, баз і приміщень для зберігання і використання спеціально визначених предметів і матеріалів (зокрема, зброї, вибухових матеріалів); відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система; видачі дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення і використання згаданих предметів і матеріалів тощо. З урахуванням Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 року N 49, категорія "спори щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї" (рядок 3.8 Класифікатора) об'єднує спори з приводу застосування спеціальних засобів особовим складом міліції та іншими працівниками органів і установ внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ, які залучаються до охорони громадського порядку і громадської безпеки.

Преамбула Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ) передбачає, що обмеження у здійсненні грального бізнесу в Україні запроваджуються з метою захисту моральності та здоров'я населення. Тому категорію спорів з приводу реалізації таких обмежень віднесено до розділу 3 Класифікатора ("Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки").

16. До розділу 4 Класифікатора належать справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

У цій сфері реалізуються, зокрема, такі владні управлінські функції, як підзаконне нормативне регулювання, індивідуальне правове регулювання статусу окремих осіб, матеріальних і нематеріальних об'єктів, державна підтримка. Тому до наведеної категорії спорів слід відносити, наприклад, спори щодо оскарження: рішення відповідного центрального органу виконавчої влади про встановлення державної системи спортивних звань, розрядів та категорій, порядок їх присвоєння та позбавлення (стаття 18 Закону України "Про фізичну культуру і спорт") ( 3808-12 ); рішення відповідного органу виконавчої влади про встановлення порядку передачі фільмокопій фільмів до державного фонду фільмів, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про державний фонд фільмів (стаття 17 Закону України "Про кінематографію") ( 9/98-ВР ); рішення про віднесення певного конкретного музейного предмета Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання (стаття 16 Закону України "Про музеї та музейну справу") ( 249/95-ВР ); рішення про передачу до іншої бібліотеки документа, внесеного до Державного реєстру національного культурного надбання України, коли така передача мотивується незабезпеченням необхідних умов для зберігання документа (стаття 16 "Про бібліотеки і бібліотечну справу") ( 32/95-ВР ); рішення про присвоєння кінофільмові індексу, що обмежує його глядацьку аудиторію (пункт 7 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року N 294); про присвоєння реставратору певної кваліфікаційної категорії (стаття 24 Закону України "Про музеї та музейну справу") ( 249/95-ВР ); рішення про позбавлення всеукраїнської творчої спілки статусу національної (стаття 12 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки") ( 554/97-ВР ), спори з приводу використання Спеціального рахунку фінансової підтримки національної кінематографії (стаття 20 Закону України "Про кінематографію") ( 9/98-ВР ).

Оскільки державне регулювання інноваційної діяльності спрямоване на забезпечення розвитку економіки (преамбула Закону України "Про інноваційну діяльність") ( 40-15 ), на оновлення виробництва та сфери послуг (преамбула Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні") ( 433-15 ), то спори з приводу реалізації цієї функції слід відносити не до загальної категорії "спори з приводу реалізації державної політики у сфері ... науки..." (рядок 4 Класифікатора), а до категорії "спори щодо державного регулювання інноваційної діяльності" (рядок 5.6 Класифікатора").

Розділ 4 Класифікатора охоплює також спори, що виникають у зв'язку із захистом суспільної моралі, наприклад спори щодо рішень: про визначення місць та територій, на яких заборонено розповсюдження продукції сексуального характеру та проведення видовищних заходів сексуального характеру; про обмеження обігу матеріалів і продукції сексуального характеру за віковою ознакою; про вилучення друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру; про негативний висновок щодо можливості проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру (статті 8, 11, 12 Закону України "Про захист суспільної моралі") ( 1296-15 ).

17. Розділ 5 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації державою своїх конституційних обов'язків у сфері економіки (зокрема, захист економічної конкуренції, управління об'єктами державної (комунальної) власності), а також спори з приводу реалізації нею інших функцій у цій сфері, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

До категорії "спори щодо організації економічної діяльності" (рядок 5.1 Класифікатора) слід відносити спори з приводу процедурних порушень з боку суб'єктів владних повноважень під час реалізації ними, зокрема, таких владних управлінських функцій, як: державна реєстрація юридичних осіб, ліцензування, прийняття регуляторних актів. До цієї категорії слід відносити, наприклад, спори з приводу неприйняття органом ліцензування рішення за завою суб'єкта господарювання про видачу ліцензії або ж спори з приводу ненадання органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення) на проведення планового (позапланового) заходу.

Правовий режим державної реєстрації товариств, установ, інших організацій як юридичної особи є єдиним, незалежно від того, чи є вони підприємницькими; статус юридичної особи необхідний їм усім для можливості виступати учасником цивільних (господарських) правовідносин. Тому підкатегорія "спори щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (рядок 5.1.1 Класифікатора) охоплює спори щодо державної реєстрації як юридичної особи підприємницьких та інших організацій, зокрема політичних партій, релігійних організацій, театрів, органів самоорганізації населення тощо.

До підкатегорії "спори щодо ліцензування певних видів підприємницької діяльності" (рядок 5.1.2 Класифікатора) також слід відносити й ті спори з приводу процедурних порушень при ліцензуванні, на які Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) не поширюється. Так само до підкатегорії "спори щодо розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності" слід також відносити й ті спори з приводу процедурних порушень у сфері стандартизації і оцінки відповідності, на які Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) не поширюється. Оскільки при зверненні до суду про анулювання (припинення дії) ліцензії суб'єкт владних повноважень повинен довести наявність порушень з боку ліцензіата, то такі спори слід пов'язувати з правовим інститутом, який визначає склад таких порушень. Тому спір про анулювання ліцензії на мовлення (стаття 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") ( 3759-12 ) слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення прав... на свободу думки і слова" (рядок 2.2 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо ліцензування певних видів підприємницької діяльності" (рядок 5.1.2 Класифікатора).

Оскільки стандарти і технічні регламенти мають міжгалузевий характер (запроваджуються з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці (стаття 13 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності")) ( 3164-15 ) та призначені сприяти розвитку національної економіки (пояснювальна записка до законопроекту від 25.08.2005 "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" реєстр. N 8037), то спори з приводу процедурних порушень при запровадженні та застосуванні стандартів і технічних регламентів включено до категорії "спори з приводу організації господарської діяльності" (рядок 5.1 Класифікатора).

Рядки 5.2-5.7 Класифікатора передбачають спори з приводу владних управлінських функцій, які держава реалізує в переважній більшості галузей економіки, а також у сферах господарювання, передбачених іншими розділами Класифікатора, зокрема функції: митного регулювання, захисту національного товаровиробника від певних видів імпорту, захисту економічної конкуренції, регулювання цін, управління об'єктами державної власності тощо. Тому, наприклад, спір щодо державного регулювання цін у галузі електроенергетики слід відносити до категорії "спори щодо державного регулювання цін і тарифів" (рядок 5.4 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора), або ж так само спори з приводу захисту конкуренції у сфері транспорту слід відносити до категорії "спори щодо захисту конкуренції" (рядок 5.3 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо транспорту та перевезення пасажирів" (рядок 3.7.2 Класифікатора).

Категорія "спори щодо захисту економічної конкуренції" (рядок 5.3 Класифікатора) охоплює, у тому числі, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Антимонопольного комітету України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України сформувала позицію, за якою "юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності" (постанова ВСУ від 23 вересня 2008 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 2302337); постанова ВСУ від 7 жовтня 2008 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 2397400)).

З огляду на частину другу статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ( 185-16 ) спори з приводу управління такими об'єктами, як земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, залежно від змісту спору слід відносити до розділу 6 "справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" або розділу 7 "справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища", а не до категорії "управління об'єктами державної (комунальної) власності" (рядок 5.5 Класифікатора).

До категорії "спори щодо здійснення державних закупівель" (рядок 5.5 Класифікатора), серед інших, також належать спори з приводу контролю за державними закупівлями, що на сьогодні здійснюється Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Державним комітетом статистики України.

Забезпечення правової охорони інтелектуальної власності є одним з основних завдань при розбудові Україною інноваційної моделі розвитку економіки (преамбула Рекомендацій парламентських слухань "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування", схвалених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року N 1243-V). Тому спори щодо охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності слід відносити до однойменної категорії (рядок 5.7 Класифікатора). При цьому необхідно підкреслити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України державна реєстрація є владною управлінською функцією, а тому спори з приводу її реалізації належать саме до адміністративної юрисдикції (постанова ВСУ від 6 листопада 2007 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 1291075)). Крім того, якщо приватна особа - позивач поряд із публічно-правовою вимогою щодо державної реєстрації не заявляє приватно-правових вимог до інших приватних осіб, така справа є справою адміністративної юрисдикції (зокрема, ухвала ВАСУ від 6 вересня 2007 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 1153179)).

До категорії "спори з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки" (рядок 5.8 Класифікатора) належать спори з приводу реалізації у певній окремій сфері економіки владних управлінських функцій, крім тих функцій, спори з приводу яких передбачені рядками 5.1-5.7 Класифікатора. Якщо певна галузь економіки у рядках 5.8.1-5.8.3 Класифікатора не передбачена, то спори що виникають у ній, слід включати до рядка 5.8 Класифікатора.

З урахуванням Закону України "Про радіочастотний ресурс України" ( 1770-14 ) підкатегорія "спори, що виникають у сфері радіочастотного ресурсу" (рядок 5.8.1 Класифікатора" охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі дозволів на ввезення з-за кордону і реалізацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; видачі дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою; державного нагляду за дотриманням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України; притягнення до адміністративної відповідальності, застосування санкцій (у тому числі штрафних) за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України тощо.

18. У розділі 6 Класифікатора об'єднано категорії справ, що виникають з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування. Це зроблено на тій підставі, що метою реалізації певної групи владних управлінських функцій є забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, досягнення раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень (преамбули та статті 1 законів України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) та "Про землеустрій") ( 858-15 ).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 спори приватних осіб з органами місцевого самоврядування щодо оскарження їх рішень (дій, бездіяльності) у сфері розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать саме до адміністративної юрисдикції. Тому для обліку цих спорів передбачено однойменну категорію (рядок 6.2.1 Класифікатора). При цьому необхідно підкреслити, що відповідно до статей 118, 123, 128 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) основне питання, яке досліджується місцевими органами влади при передачі (продажу) земельної ділянки, - це відповідність такої передачі (продажу) вимогам землеустрою. Через це наведені спори необхідно обліковувати саме в розділі 6 Класифікатора, а не у розділі 7 Класифікатора ("спори з приводу охорони навколишнього природного середовища").

Спори з приводу стимулювання розвитку регіонів, реалізації політики щодо гірських населених пунктів та розвитку малих міст (наприклад, спір з приводу виконання угоди між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською радою щодо регіонального розвитку (стаття 4 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів")) ( 2850-15 ) слід відносити до загальної категорії "спори з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" (рядок 6 Класифікатора).

18. Розділ 7 Класифікатора охоплює спори з приводу охорони навколишнього природного середовища, крім справ, передбачених іншими Розділами Класифікатора.

Спори з приводу охорони навколишнього природного середовища об'єднує те, що вони виникають у зв'язку реалізацією публічно-правових заходів, які вживаються з метою зменшення негативного впливу суспільної життєдіяльності на довкілля. Наприклад, з приводу охорони атмосферного повітря можуть виникати, зокрема, такі спори: щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, якщо така діяльність порушує вимоги законодавства; щодо видачі дозволів на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється стаціонарними джерелами; щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин і вплив на стан атмосферного повітря фізичних та біологічних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки.

Спори з приводу припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку із її використанням з порушенням екологічних вимог слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів" (рядок 7.1 Класифікатора). У свою чергу спори щодо вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, будучи пов'язаними з функцією забезпечення "перспектив розвитку територій" (пояснювальна записка до законопроекту від 30.01.2009, реєстр N 3682), належать до розділу 6 Класифікатора.

19. Розділ 8 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації податкової політики, а також спори за зверненнями податкових органів щодо стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав, та припинення державної реєстрації юридичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, крім справ, передбачених розділом 13 Класифікатора.

У рядках 8.1.1-8.1.4 Класифікатора обліковуються спори, зміст яких безпосередньо не пов'язаний із визначенням розміру заборгованості з певного конкретного податку (збору, обов'язкового платежу). Рядок 8.1.5 Класифікатора охоплює спори за зверненням податкового органу щодо стягнення податкової заборгованості незалежно від того, чи пов'язаний такий спір із визначенням розміру податкової заборгованості. Якщо спір безпосередньо не стосується встановлення розміру заборгованості із певного податку (збору, обов'язкового платежу) і не передбачений в одному з рядків 8.1.1-8.1.5 Класифікатора, то такий спір належить відносити до рядка 8.1 Класифікатора.

У рядках 8.2.1-8.2.15 Класифікатора обліковуватимуться спори з приводу сплати певного виду податку (збору, обов'язкового платежу), крім спорів, передбачених рядком 8.1.5 Класифікатора.

Категорія "спори щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість" (рядок 8.2.3 Класифікатора) охоплює спори за позовами платників податків про стягнення відповідного бюджетного відшкодування. У свою чергу спори щодо оскарження рішень податкових органів про зменшення розміру такого відшкодування слід відносити до підкатегорії "спори щодо податку на додану вартість, що адмініструється органами державної податкової служби" (рядок 8.2.1 Класифікатора).

Категорія "спори щодо акцизного збору, що адмініструється органами державної податкової служби України" (рядок 8.2.4 Класифікатора), серед інших, включає спори з приводу застосування органами державної податкової служби санкцій за виробництво і торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснювані з порушенням закону.

20. Розділ 9 Класифікатора охоплює справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) метою фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Тобто у фінансовому звітуванні, а значить і у фінансовому контролі, фіскальні цілі не є основними. До того ж поряд із державними фіскальними (податковими) органами у державному регулюванні фінансових відносин також беруть участь й інші суб'єкти владних повноважень: відносин із застосування реєстраторів розрахункових операцій - Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки України; відносин зі здійснення валютних операцій - Національний банк України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Державна митна служба України; відносин у сфері обігу готівки - Національний банк України, органи Міністерства внутрішніх справ України, контрольно-ревізійної служби, фінансові органи. Тому спори з тих фінансових правовідносин, що не пов'язані з адмініструванням податків (зборів, обов'язкових платежів), включено до розділу 9 Класифікатора, окремо від спорів із податкових правовідносин. Разом із тим, вітчизняна практика показує, що фінансовий контроль здійснюється перш за все саме з фіскальною метою. З урахуванням цього відповідні фінансові спори (рядки 9.1.1, 9.2.1 Класифікатора) за участю податкових органів можуть бути віднесені до спеціалізації тих же суддів (судових палат), які будуть спеціалізуватись на розгляді спорів із податкових правовідносин.

Категорія "спори у сфері валютного регулювання і валютного контролю" (рядок 9.1 Класифікатора) не включає спори з приводу державного регулювання розрахунків в іноземній валюті.

Категорія "спори у сфері грошового обігу та розрахунків" (рядок 9.2 Класифікатора), серед інших, спорів включає також спори з приводу державного регулювання: застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; обігу готівки; розрахунків в іноземній валюті; товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

21. Розділ 10 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації владних управлінських функцій, що є формою виконання державою своїх обов'язків за статтями 43, 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ) - гарантування конституційних прав особи на працю та соціальних захист, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора

З огляду на Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) до підкатегорії "соціальний захист сімей із дітьми" (рядок 10.3.3 Класифікатора) належать, зокрема, спори з приводу призначення та виплати допомоги: у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, при усиновленні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на дітей одиноким матерям.

Спори щодо соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, ветеранів війни, ветеранів праці та інших громадян похилого віку, малозабезпечених сімей та інших категорій осіб слід відносити до категорії "спори щодо соціального захисту" (рядок 10.3 Класифікатора).

При віднесенні певного спору до категорії "спори щодо забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов; забезпечення житлом громадян, які мають право отримання соціального житла" необхідно враховувати правові позиції Верховного Суду України щодо юрисдикційної належності спорів у цій сфері.

22. Розділ 11 Класифікатора охоплює спори з приводу державного регулювання інститутів, без яких належне правосуддя є неможливим, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

Категорія "спори у сфері адвокатури" (рядок 11.3 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; припинення адвокатської діяльності за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Категорія "спори у сфері нотаріату" (рядок 11.4 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності (видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю); анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; реєстрації приватної нотаріальної діяльності; перевірки відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим законом умовам; зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса; припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

З огляду на Закон України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ) у сфері державного регулювання судово-експертної діяльності можуть виникати, зокрема, такі спори: з приводу присвоєння кваліфікації судового експерта, з приводу атестації судового експерта (присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів). Ці спори слід включати до загальної категорії "спори з приводу забезпечення юстиції" (рядок 11 Класифікатора).

23. Розділ 12 Класифікатора охоплює спори із відносин публічної служби, крім справ, передбачених розділом 13 Класифікатора.

Категорія "спори щодо прийняття громадян на публічну службу" (рядок 12.1 Класифікатора), серед інших спорів, включає зокрема, спори щодо: рішення конкурсної комісії за результатами конкурсу, бездіяльності у вигляді неприйняття жодного рішення за результатами розгляду пропозицій конкурсної комісії, рішення про відмову призначити громадянина на посаду.

Категорія "спори щодо проходження служби" (рядок 12.2 Класифікатора), серед інших спорів включає зокрема, спори щодо: незабезпечення службовця житлом, порушень при нарахуванні та здійсненні виплат за проходження служби, рішення про застосування до службовця дисциплінарного стягнення, рішення атестаційної комісії за результатами атестації, результатів щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань.

Категорія "спори щодо звільнення з публічної служби" (рядок 12.3 Класифікатора), серед інших спорів, включає зокрема, спори щодо: поновлення на службі, стягнення на користь особи несплачених коштів, які належало їй виплатити при звільненні зі служби (військової служби).

24. При визначенні класифікаційної належності спорів за участю органів державної контрольно-ревізійної служби України (далі - Служба) необхідно виходити з такого.

Чинне законодавство дозволяє виділити у статусі Служби основну функцію - державний фінансовий контроль (стаття 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ), далі - Закон) та неосновні функції, що спрямовані на забезпечення виконання основної функції, наприклад функцію забезпечення Служби кадрами.

При виконанні основної функції Служба застосовує, по-перше, правові норми про порядок здійснення державного фінансового контролю та, по-друге, норми, що регулюють фінансову діяльність у певному секторі державного управління, яка може бути предметом такого контролю. Отже, з приводу контрольної діяльності Служби можуть виникати спори, викликані неправильним застосуванням: 1) норм першої з названих груп; 2) норм другої з названих груп, 3) одночасно і норм першої групи, і норм другої групи.

Щодо спорів першої групи (які засновані на нормах про порядок здійснення державного фінансового контролю), то чинна редакція Класифікатора категорій адміністративних справ, затвердженого рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 26.11.2010 N 93 (далі - Класифікатор), не містить спеціальної категорії, до якої їх можна було б віднести. Оскільки ці спори за своїм юридичним змістом належать до розділу 9 Класифікатора і не охоплюються жодною з категорій (підкатегорій) цього розділу, то відповідно до пункту 10 Методичних роз'яснень щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ, затверджених рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 26.11.2010 N 93 (далі - Методичні роз'яснення), їх слід відносити до загальної категорії спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики (рядок 9 Класифікатора). Так, до цього рядка Класифікатора варто відносити, наприклад, спори про надання дозволу на проведення позапланової ревізії (ухвала ВАСУ від 20.01.2009, в Єдиному державному реєстрі судових рішень N 4296142; ухвала ВАСУ від 01.04.2008, в ЄДРСР N 1883523), про покладення на Службу обов'язку надіслати акт ревізії особі (ухвала ВАСУ від 06.09.2006, в ЄДРСР N 234763), про покладення на підконтрольну особу обов'язку надати Службі документи для ревізії (ухвала ВАСУ від 31.03.2010, в ЄДРСР N 8749106), про незаконність дій Служби щодо передачі матеріалів ревізії органу досудового слідства (ухвала ВАСУ від 10.03.2009, в ЄДРСР N 4261130), про порушення порядку проведення ревізії та складення акта ревізії (ухвала ВАСУ від 19.11.2008, в ЄДРСР N 3079730), про порушення порядку ініціювання ревізії (ухвала ВАСУ від 25.08.2009, в ЄДРСР N 4719580), про продовження терміну проведення планової виїзної ревізії (ухвала ВАСУ від 02.03.2010, в ЄДРСР N 12493251).

Разом із тим, у зв'язку із внесенням доповнень до Класифікатора, затверджених рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 20 травня 2011 року N 56, із 1 січня 2012 року спори щодо порядку здійснення державного фінансового контролю слід відносити до категорії "спори у сфері процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, державного фінансового контролю, внутрішньої контрольно-ревізійної роботи" (рядок 5.6 Класифікатора).

Щодо спорів другої групи, то в їх основі, як правило, одночасно лежать як власне фінансово-правові положення (наприклад, правила виконання бюджету, у тому числі плани використання бюджетних коштів, правила бухгалтерського обліку), так і положення про державну політику, у тому числі фінансування, у певному секторі управління. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що державний фінансовий контроль (аудит) "не є самоціллю, а становить невід'ємну частину системи регулювання, метою якої є виявлення відхилень від прийнятих стандартів та порушень принципів законності, ефективності та економності витрачання матеріальних ресурсів" (стаття 1 Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів, прийнятої у 1977 році IX Конгресом Міжнародної організації вищих органів фінансового аудиту, членом якої Україна є з 1998 року). При дослідженні законності та ефективності витрачання публічних коштів визначальними слід вважати положення другої з названих груп (положення про державну політику в певному секторі управління), оскільки саме вони первісно визначають мету, підстави та умови виділення таких коштів (лист Голов КРУ від 21.07.2009 N 26-18/17 "Про поняття "Нецільове використання бюджетних коштів", стаття 119 Бюджетного кодексу України 2010 року) ( 2456-17 ). Тому, наприклад, спори щодо порушень під час надання (отримання) публічних коштів, майна у ході реконструкції автомобільних доріг слід відносити до категорії спорів щодо транспорту (рядок 3.7 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 18.11.2009, в ЄДРСР N 7046041), виплати стипендій студентам - до категорії спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти (рядок 4 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 19.10.2010, в ЄДРСР N 11942760), оплати будівельних робіт за завищеною вартістю - до категорії спорів щодо державного регулювання цін і тарифів (рядок 5.4 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 14.10.2009, в ЄДРСР N 7164775; ухвала ВАСУ від 19.10.2010, в ЄДРСР N 12058195), передачі державних об'єктів нерухомості у користування, списання матеріальних ресурсів, отримання прибутків від корпоративних прав держави - до категорії спорів щодо управління об'єктами державної власності (рядок 5.5 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 21.06.2006, в ЄДРСР N 39125; ухвала ВАСУ від 14.01.2010, в ЄДРСР N 8007608; ухвала ВАСУ від 25.05.2010, в ЄДРСР N 9818217), оплати договорів про закупівлю товарів за державні кошти - до категорії спорів щодо здійснення державних закупівель (рядок 5.5 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 18.02.2010, в ЄДРСР N 8295080), державної підтримки підприємств вугільної промисловості, агропромислового комплексу - до категорії спорів щодо реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки (рядок 5.8 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 01.07.2010, в ЄДРСР N 10303860; ухвала ВАСУ від 04.11.2010, в ЄДРСР N 12104687; ухвала ВАСУ від 24.04.2008, в ЄДРСР N 2663749), передачі комунальної земельної ділянки у користування - до категорії спорів щодо передачі земель територіальної громади у користування (рядок 6.2.1 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 20.05.2010, в ЄДРСР N 9818552), оплати витрат на службові відрядження, виплати заробітної плати - до загальної категорії спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян (рядок 10 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 14.05.2009, в ЄДРСР N 3905526; ухвала ВАСУ від 14.10.2010, в ЄДРСР N 11742216; ухвала ВАСУ від 05.10.2010, в ЄДРСР N 11742395; ухвала від 14.01.2010, в ЄДРСР N 8007606), сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - до категорії спорів щодо збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (рядок 10.1 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 04.03.2010, в ЄДРСР N 8299081; ухвала ВАСУ від 26.05.2010, в ЄДРСР N 9820600), виплат із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - до категорії спорів щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (рядок 10.2.1 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 21.05.2009, в ЄДРСР N 3902379), оплати громадських робіт - до категорії спорів щодо занятості населення (рядок 10.4.1 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 02.11.2010, в ЄДРСР N 12104866), безоплатного капітального ремонту житлових будинків (квартир) інвалідів війни, надання фінансової допомоги для зміцнення матеріально-технічної бази відділення ранньої медичної реабілітації дітей-інвалідів - до категорії спорів щодо соціального захисту, соціального захисту інвалідів (рядок 10.3 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 01.12.2009, в ЄДРСР N 7045964; ухвала ВАСУ від 08.09.2010, в ЄДРСР N 11380628), виплати державним службовцям премій, надбавок до посадових окладів - до категорії спорів щодо проходження публічної служби (рядок 12.2 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 03.03.2010, в ЄДРСР N 8297809; ухвала ВАСУ від 05.07.2006, в ЄДРСР N 263303).

Спори другої групи, що виникають виключно на основі фінансово-правових положень, слід відносити до відповідної категорії (підкатегорії) розділу 9 Класифікатора. Наприклад, спори щодо бюджетних трансфертів між бюджетами різних рівнів, спрямування коштів спеціального фонду кошторису до вищестоящої установи, виконання кошторису бюджетної установи, зупинення операцій з бюджетними коштами варто відносити до категорії спорів щодо бюджетної системи та бюджетного процесу (рядок 9.3 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 02.09.2010, в ЄДРСР N 11035603; ухвала ВАСУ від 23.02.2010, в ЄДРСР N 8382865; ухвала ВАСУ від 01.07.2010, в ЄДРСР N 10303850; ухвала ВАСУ від 04.11.2010, в ЄДРСР N 12104674; ухвала ВАСУ від 06.10.2010, в ЄДРСР N 11573823).

Щодо спорів третьої групи (у яких поєднано вимоги з приводу порушення норм про порядок здійснення фінансового контролю та вимоги з приводу порушення норм, що регулюють фінансову діяльність у певному секторі державного управління, яка є предметом такого контролю), то їх слід включати до категорій спорів, що пов'язані з відносинами, які є предметом державного фінансового контролю: форма управлінської діяльності (у тому числі процедури діяльності) займає підпорядковане, похідне становище у відношенні до змісту, предмета такої діяльності (вступ до Методичних роз'яснень), тому класифікаційну належність таких спорів потрібно визначати за предметом контролю, а не за формою контролю. Якщо предметом фінансового контролю є дотримання фінансово-правових положень, то позовні вимоги з приводу їх дотримання, поєднані з вимогами з приводу дотримання процедур контролю, слід відносити до категорії, що охоплює спори з приводу дотримання відповідної групи фінансово-правових положень (відповідні рядки розділу 9 Класифікатора).

На основі цього ж мотиву відповідно до пункту 6 Методичних роз'яснень спори з приводу притягнення Службою осіб до адміністративної відповідальності залежно від правового інституту, що виступив об'єктом протиправного посягання, варто включати до категорії спорів, що пов'язана з таким правовим інститутом. Наприклад, спори з приводу адміністративних стягнень за порушення правил ведення бухгалтерського обліку слід відносити до категорії спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики (рядок 9 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 12.05.2010, в ЄДРСР N 9598550), за невиконання вимог Служби, не забезпечення підконтрольними особами відповідних умов працівникам Служби при проведенні позапланової ревізії (ухвала ВАСУ від 20.05.2009, в ЄДРСР N 3904860, ухвала ВАСУ від 13.10.2010, в ЄДРСР N 12392436) до 1 січня 2012 року слід відносити також до рядка 9 Класифікатора, а після 1 січня 2012 року - до рядка 9.5 Класифікатора.

Так само з огляду саме на предмет спору (зміст спірного повноваження), а не на інтереси, що виступають об'єктом судового захисту, відповідно до пункту 7 Методичних роз'яснень спори між Службою, з одного боку, та іншими суб'єктами владних повноважень, з другого боку, щодо реалізації їхньої компетенції потрібно відносити до категорії спорів, що пов'язана з таким предметом. Наприклад, спір між Службою та місцевою радою щодо повноважень зі здійснення державного фінансового контролю (ухвала ВАСУ від 20.01.2011, в ЄДРСР N 13960622) до 1 січня 2012 року слід відносити до рядка 9 Класифікатора, а після 1 січня 2012 року - до рядка 9.5 Класифікатора.

Спори з приводу виконання Службою неосновних владних управлінських функцій доцільно визначати за загальним правилом - за змістом відносин. Наприклад, спори за позовами до Служби про поновлення на посаді державного службовця слід відносити до підкатегорії спорів щодо звільнення з публічної служби (рядок 12.3 Класифікатора) (ухвала ВАСУ від 10.11.2010, в ЄДРСР N 12493259). ( Методичні роз'яснення доповнено новим пунктом 24 згідно з Рішенням Ради суддів адміністративних судів N 56 від 20.05.2011 )

"Адміністративне судочинство. Судова практика в адміністративних справах", 2011, N 3-4