документiв в базi
550558
Подiлитися 
  1996-09-121997-11-182001-04-182004-12-102007-10-22  

Документ втратив чиннiсть!


ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
N 02-5/333 від 12.09.96
м.Київ

Арбітражним судам України

(Роз'яснення втратило чинність на підставі Постанови
Пленуму Вищого господарського суду України
N 9 від 17.10.20
12)

Про деякі питання практики застосування статті 121
Арбітражного процесуального Кодексу України

( Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями
Вищого Арбітражного Суду
N 02-5/445 від 18.11.
97
N 02-5/467 від 18.04.2001
)

З метою однакового і правильного застосування статті 121 Арбітражного процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (у подальшому - АПК) Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Арбітражний суд на підставі статті 121 АПК ( 1798-12 ) має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. ( Абзац перший пункту 1 в редакції Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право арбітражного суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили (стаття 115 АПК ( 1798-12 ) до його фактичного повного виконання. ( Абзац другий пункту 1 в редакції Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 АПК, арбітражні суди повинні мати на увазі таке. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

1.1. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається арбітражним судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому арбітражним судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

1.2. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими арбітражним судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись арбітражним судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

1.3. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття арбітражним судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

2. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим арбітражним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 АПК, ця стаття не вимагає, і арбітражний суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, арбітражний суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

3. Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами АПК. Зокрема заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обгрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

4. За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), арбітражний суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому арбітражний суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення). ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

5. Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, арбітражний суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки перелік майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, визначає державний виконавець у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), наказ арбітражного суду не повинен містити такого переліку, а лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням арбітражного суду. ( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 від 18.04.2001 )

6. У відповідності з частиною третьою статті 106 АПК ( 1798-12 ) арбітражний суд, перевіряючи рішення у порядку нагляду, користується правами, наданими йому при вирішенні спору. Тому при прийнятті постанови також може бути вирішено питання про відстрочку або розстрочку її виконання.

7. Частина третя статті 121 АПК ( 1798-12 ) вимагає від арбітражного суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Оскільки форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставиться у залежність від вирішення по суті, то як прийняття, так і відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення повинно оформлюватись ухвалою арбітражного суду, яка може бути перевірена в порядку нагляду на загальних підставах (розділ XII АПК). ( Абзац перший пункту 7 в редакції Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

Якщо відстрочка або розстрочка виконання встановлена рішенням, арбітражний суд відповідно до статті 106 АПК перевіряє таке рішення в повному обсязі, в тому числі щодо відстрочки або розстрочки його виконання.

8. Якщо заходів забезпечення позову не було вжито до прийняття рішення зі спору, то арбітражний суд згідно з частиною другою статті 121 АПК має право одночасно з вирішенням питання про відстрочку, розстрочку або зміну способу і порядку виконання рішення вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначається в цій же ухвалі. В разі незгоди сторони чи прокурора, який брав участь у процесі, з такими діями арбітражного суду, вони вправі звернутись з заявою про перевірку винесеної ухвали у повному обсязі або протестом.

( Пункт 9 виключено на підставі Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 ) 9. Частина третя статті 121 АПК вимагає від арбітражного суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. При цьому форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставиться у залежність від вирішення його по суті. Отже відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення також повинно оформлюватись ухвалою арбітражного суду.

^ Наверх
наверх