документiв в базi
550558
Подiлитися 
  2011-04-202018-09-26  

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 20 квітня 2011 р. N 432
Київ

Про затвердження Порядку укладення
компенсаційних (офсетних) договорів та видів
компенсацій, що можуть надаватися
за компенсаційними (офсетними) договорами

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 773 від 26.09.20
18)

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про державне оборонне замовлення" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів;

види компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. N 432

(в редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 26 вересня 2018 р. N 773)

Порядок
укладення компенсаційних (офсетних) договорів

1. Цей Порядок визначає основні засади укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням компенсаційних (офсетних) договорів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) бенефіціар офсетних зобов’язань (далі - офсетний бенефіціар) - державний замовник або інший суб’єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника;

2) вартість офсетних зобов’язань - погоджена з іноземним постачальником відповідно до цього Порядку вартість зобов’язань такого постачальника, що зазначається в компенсаційному (офсетному) договорі та формується шляхом застосування офсетних коефіцієнтів до вартості продукції, робіт і послуг, зазначених у державному контракті, договорі (контракті), та врахування вартості інших зобов’язань зазначеного постачальника;

3) компенсаційний (офсетний) договір (далі - офсетний договір) - укладений між офсетним бенефіціаром та іноземним постачальником зовнішньоекономічний договір (контракт), що визначає предмет та вартість офсетного зобов’язання, яке іноземний постачальник повинен виконати на території України;

4) компенсація - відшкодування витрат державного замовника, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яке надається відповідно до офсетного договору державі Україна;

5) непряме офсетне зобов’язання - вид офсетного зобов’язання у формі надання іноземним постачальником компенсації витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яка прямо не стосується закупівлі продукції, що є предметом державного контракту, договору (контракту);

6) офсетна пропозиція - письмова пропозиція щодо виду, розміру та сфери застосування компенсації, способу виконання офсетного зобов’язання, підготовлена та оформлена офсетним бенефіціаром за результатами проведення переговорів з іноземним постачальником;

7) офсетне зобов’язання - зобов’язання іноземного постачальника відповідно до офсетного договору щодо повної або часткової компенсації державі Україна витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро;

8) офсетний коефіцієнт - відсотковий коефіцієнт, який застосовується для визначення вартості офсетних зобов’язань з урахуванням вартості продукції, робіт і послуг, зазначених у державному контракті, договорі (контракті);

9) офсетні вимоги - визначені згідно з цим Порядком вимоги від імені держави Україна до іноземного постачальника стосовно компенсацій;

10) пряме офсетне зобов’язання - вид офсетного зобов’язання у формі надання іноземним постачальником компенсації витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яка прямо стосується закупівлі продукції, що є предметом державного контракту, договору (контракту).

Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про державне оборонне замовлення", "Про публічні закупівлі" та інших нормативно-правових актах.

3. Дія цього Порядку поширюється на випадки укладення офсетних договорів, пов’язаних із державними контрактами, договорами (контрактами), якими передбачена закупівля за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро.

До вартості такої закупівлі зараховується також вартість продукції (товарів), робіт і послуг, поставлених на митну територію України тими самими іноземними постачальниками протягом трьох календарних років до дати проведення переговорів, передбачених пунктами 4-8 цього Порядку.

4. Координацію діяльності щодо проведення переговорів з іноземним постачальником, укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів здійснює офсетна комісія, яка утворюється при Мінекономрозвитку.

Склад офсетної комісії, її функції та порядок діяльності визначаються Мінекономрозвитку.

5. Офсетний бенефіціар забезпечує проведення переговорів з іноземним постачальником щодо одержання Україною компенсацій з метою укладення за результатами таких переговорів компенсаційного (офсетного) договору.

До участі у переговорах обов’язково залучаються представники офсетної комісії.

6. Офсетний бенефіціар забезпечує узгодження з офсетною комісією предмета переговорів з іноземним постачальником.

Предметом переговорів з іноземними постачальниками є вид офсетного зобов’язання та офсетні вимоги.

Офсетні вимоги повинні передбачати:

вид компенсації;

сферу застосування компенсації;

способи виконання офсетних зобов’язань;

офсетні коефіцієнти та їх розмір.

Офсетні вимоги можуть визначатися з урахуванням пропозицій представників державних підприємств, які залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог та прийняття офсетних пропозицій.

Перелік державних підприємств, представники яких залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог та прийняття офсетних пропозицій, затверджується офсетною комісією.

7. Стороною переговорів з іноземним постачальником від імені держави України є офсетний бенефіціар, що визначається офсетною комісією за поданням державного замовника на етапі узгодження предмета переговорів.

8. З дати завершення переговорів офсетний бенефіціар у десятиденний строк зобов’язаний подати на розгляд та схвалення офсетною комісією офсетну пропозицію.

У разі коли іноземний постачальник за результатами переговорів не погоджується з офсетними вимогами, офсетний бенефіціар зобов’язаний у десятиденний строк з дати завершення переговорів подати офсетній комісії документ, що підтверджує результати таких переговорів.

9. Після схвалення офсетною комісією офсетної пропозиції офсетний бенефіціар зобов’язаний у місячний строк подати на розгляд та схвалення офсетної комісії проект компенсаційного (офсетного) договору.

10. Компенсаційний (офсетний) договір може бути укладений після схвалення його офсетною комісією.

Сторонами офсетного договору є офсетний бенефіціар та іноземний постачальник.

11. В офсетному договорі зазначаються:

найменування сторін, місце укладення договору;

предмет офсетних зобов’язань;

вартість офсетних зобов’язань;

графік виконання офсетних зобов’язань;

форма та строки подання звітності;

строки договору та порядок приймання виконаних офсетних зобов’язань;

зобов’язання офсетного бенефіціара за видами компенсацій та порядок їх виконання;

відповідальність сторін, зокрема щодо сплати штрафних санкцій, за невиконання або неналежне виконання офсетних зобов’язань, невиконання взятих зобов’язань щодо отримання компенсації тощо;

інші положення відповідно до законодавства.

12. Для визначення вартості офсетних зобов’язань застосовуються офсетні коефіцієнти, зазначені в додатку.

Під час визначення вартості офсетних зобов’язань може враховуватися також вартість зобов’язань іноземного постачальника перед державними замовниками або іншими суб’єктами відносин державної форми власності за іншими договорами, укладеними з ним протягом 12 місяців до дати початку проведення переговорів щодо укладення офсетного договору.

13. Офсетний договір укладається на строк, який може перевищувати строк виконання державного контракту, договору (контракту). Офсетний договір не може бути укладений раніше дати укладення державного контракту, договору (контракту).

14. Контроль за виконанням офсетного договору здійснюється його сторонами.

15. Моніторинг виконання офсетного договору проводиться офсетною комісією.

Офсетний бенефіціар раз на шість місяців готує звіт про виконання умов офсетного договору та подає його офсетній комісії.

16. Офсетний договір вважається виконаним з дати підтвердження офсетним бенефіціаром виконання офсетного зобов’язання іноземним постачальником.

(Порядок в редакції Постанови КМ N 773 від 26.09.2018)

Додаток
до Порядку

Офсетні коефіцієнти,
що застосовуються для визначення вартості
офсетних вимог у галузях національної економіки

Галузь національної економіки, в якій укладається офсетний договір  Офсетний коефіцієнт у відсотках до вартості державного контракту, договору (контракту) 
продукція (товари)  послуги  роботи 
Авіабудування  30-100  30-100  30-100 
Суднобудування  30-100  30-100  30-100 
Космічна галузь  30-100  30-100  30-100 
Топографія та геодезія  30-100  30-100  30-100 
Радіоелектроніка  30-100  30-100  30-100 
Екологія  30-100  30-100  30-100 
Автоматизація та робототехніка  30-100  30-100  30-100 
Машинобудування  30-100  30-100  30-100 
Будівництво  30-100  30-100  30-100 
Оптико-волоконні матеріали  30-100  30-100  30-100 
Біотехнології  30-100  30-100  30-100 

(Додаток в редакції Постанови КМ N 773 від 26.09.2018)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. N 432

Види компенсацій,
що можуть надаватися за компенсаційними
(офсетними) договорами

Виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням та ремонтом військової і спеціальної техніки та військового майна

Надання послуг, зокрема з підвищення кваліфікації фахівців у сфері оборони та безпеки

Надання інвестицій

Передача майнових прав інтелектуальної власності

Проведення в Україні наукових прикладних досліджень та конструкторських розробок

Закупівля в суб'єктів господарювання України товарів або послуг на суму, що відповідає частковій або повній вартості товарів, що експортуються (зустрічна торгівля)

Надання українським промисловим підприємствам додаткових експортних можливостей

Надання технічної допомоги щодо реформування сектору оборони та безпеки

^ Наверх
наверх