МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
29.05.2006 N 514

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 червня 2006 р. за N 708/12582

Про затвердження Положення
про навігаційно-гідрографічне забезпечення
мореплавства у внутрішніх морських водах,
територіальному морі та виключній (морській)
економічній зоні України

(Із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства інфраструктури
N 537 від 13.09.2012
N 362 від 07.08.2018)

Згідно з вимогами глави 5 Міжнародної Конвенції СОЛАС-74, Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Указом Президента України від 27.08.2004 N 1009, та з метою вдосконалення функціонування системи навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства в зоні відповідальності України наказую:

1. Затвердити Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Кушніренко А.В):

2.1. Подати в установленому порядку на державну реєстрацію цей наказ до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести даний наказ до відома зацікавлених підприємств та організацій, підпорядкованих Укрморрічфлоту, та забезпечити контроль за його виконанням.

3. Наказ Міністерства транспорту України "Про затвердження Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення плавання торговельних, риболовних, спеціальних та інших морських і річкових суден на морях та внутрішніх водних шляхах України" від 23.05.2001 N 308, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2001 за N 475/5666, визнати таким, що втратив чинність.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рябікіна П.Б.

Міністр В. Бондар

Затверджено
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку
України
29.05.2006 N 514

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 червня 2006 р. за N 708/12582

Положення
про навігаційно-гідрографічне забезпечення
мореплавства у внутрішніх морських водах,
територіальному морі та виключній (морській)
економічній зоні України

1. Загальні положення

1.1. Навігаційно-гідрографічне забезпечення (далі - НГЗ) мореплавства - це створення сприятливих у навігаційному відношенні умов плавання суден шляхом установлення й утримання засобів навігаційного обладнання, яких потребує інтенсивність руху суден і ступінь небезпеки, проведення гідрографічних зйомок, публікації, розповсюдження і підтримки на рівні сучасності навігаційно-гідрографічної інформації згідно з вимогами Міжнародної Морської Організації (далі - ММО).

1.2. Навігаційно-гідрографічне забезпечення - це спеціалізована послуга, пов'язана з організацією безпеки мореплавства та надається суднам відповідно до міжнародних зобов'язань України.

1.3. Навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства здійснюється шляхом:

оснащення морів береговими (маяками, навігаційними знаками, навігаційними створами, маяками на гідротехнічній основі, радіосистемами, засобами е-навігації) і плавучими (плавучими маяками, буями, віхами) засобами навігаційного обладнання (далі - ЗНО), забезпечення їх безперебійної дії згідно з установленими режимами роботи відповідно до рекомендацій Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства і маякових служб (далі - МАМС);

(Абзац другий пункту 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

проведення гідрографічних зйомок Чорного й Азовського морів з метою підготовки і видання офіційних морських навігаційних карт, керівництв і посібників для плавання відповідно до стандартів Міжнародної Гідрографічної Організації (далі - МГО);

збору та доведення до суден інформації про зміни навігаційних умов та режиму плавання на морях.

1.4. Навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства організовується і проводиться державною установою "Держгідрографія" та фінансується згідно чинного законодавства.

Держгідрографія відповідно до покладених завдань з НГЗ мореплавства:

бере участь у розробці програм розвитку й удосконалення національної системи НГЗ;

ініціює розробку стандартів і нормативно-правової бази, які регламентують НГЗ мореплавства;

здійснює оснащення морів України засобами навігаційного обладнання, забезпечення їх розвитку, змісту, ремонту і безперебійної роботи в заданому режимі;

проводить гідрографічні зйомки і океанографічні дослідження у Чорному та Азовському морях;

проводить топографо-геодезичні роботи у п'ятикілометровій зоні узбережжя України;

здійснює комплексне управління в галузі картографування морів і внутрішніх водних шляхів;

(Абзац восьмий пункту 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

створює морські навігаційні карти, керівництва і посібники для плавання в аналоговій, цифровій та інших формах та реалізовує їх мореплавцям;

здійснює організацію банку даних гідрографічних і океанографічних матеріалів;

здійснює розробку і представлення за даними гідрографічних зйомок проектів шляхів руху суден, морських коридорів і систем розподілу руху в територіальному морі;

доводить до мореплавців інформацію про зміни навігаційних умов та режиму плавання шляхом публікації Повідомлень мореплавцям і передачі навігаційних попереджень по радіо;

виконує функції Національного координатора навігаційних попереджень України в рамках Всесвітньої служби навігаційних попереджень;

представляє Україну в Міжнародній гідрографічній організації і Міжнародній асоціації навігаційного забезпечення мореплавства і маякових служб, співпрацює з гідрографічними і маячними службами інших держав;

забезпечує виконання офіційних міжнародних правил і стандартів з питань НГЗ, бере участь у розробці нових документів з урахуванням інтересів України;

узгоджує в межах повноважень будівництво об'єктів на українському узбережжі та акваторіях Чорного й Азовського морів, що можуть вплинути на встановлений режим роботи ЗНО або створювати навігаційну небезпеку;

узгоджує в межах повноважень проектну документацію стосовно зведення гідротехнічних споруд, проведення гідротехнічних робіт, прокладання підводних кабелів і нафтогазопроводів на морях і узбережжі України;

здійснює організаційне та технічне супроводження і підтримку функціонування мережі базових і на плавучій основі автоматичних ідентифікаційних систем (далі - АІС), які обліковуються на її балансі;

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

здійснює організаційне та технічне супроводження і підтримку функціонування запасного серверу маршрутизації системи моніторингу;

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

виконує функції національного координатора міжнародної автоматизованої служби передачі на судна навігаційних та метеорологічних попереджень та термінової інформації (НАВТЕКС).

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

забезпечує створення та оновлення, за потреби переліку морських обмежувальних зон у межах юрисдикції України (додаток), обмежуючи зони під час цілорічної експлуатації та обмежуючи (де це доцільно) експлуатацію класів суден з використанням критеріїв класів, які викладені у частині першій статті 4 Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/45/ЄС від 06 травня 2009 року, стосовно правил та стандартів безпеки для пасажирських суден;

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

публікує у Повідомленнях мореплавцям перелік морських обмежувальних зон у межах юрисдикції України, зміни, що вносяться до переліку;

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

подає до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки судноплавства на морському та річковому транспорті, перелік морських обмежувальних зон у межах юрисдикції України та інформацію про його оновлення для розміщення на офіційному веб-сайті цього органу та інформування міжнародних організацій.

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

2. Проведення гідрографічних зйомок морів України

2.1. Гідрографічні зйомки морів - це комплекс заходів з оцінки вивченості та проведення гідрографічних робіт з метою створення навігаційних карт, порадників і посібників для плавання, а також для розробки і встановлення шляхів руху суден, морських коридорів, систем розподілу руху в територіальному морі, визначення потреб у засобах навігаційного обладнання морських шляхів і акваторій.

2.2. Гідрографічні зйомки морів здійснюються шляхом проведення промірних, топогеодезичних, гідрологічних, магнітологічних та інших видів робіт, виконання яких необхідно для створення навігаційних карт. Гідрографічні зйомки виконуються відповідно до стандартів МГО.

2.3. Промірні роботи виконуються з навігаційною і будівельно-експлуатаційною метою.

2.4. Промірними роботами з навігаційною метою є сукупність робіт, що виконуються для отримання відомостей про характер рельєфу дна і стан глибин з метою створення картографічного зображення морських і річкових акваторій.

2.5. Промірні роботи з будівельно-експлуатаційною метою виконуються для виявлення стану габаритів судноплавних морських шляхів, визначення обсягів запланованих і виконаних днопоглиблювальних робіт, виявлення величини й інтенсивності замуленості судноплавних шляхів, забезпечення проектних робіт з будівництва або реконструкції гідротехнічних споруд промірними матеріалами.

2.6. Промірні роботи з навігаційною метою виконуються Держгідрографією:

на акваторіях портів, підхідних каналах до портів, терміналів, морських каналах, основних судноплавних шляхах, якірних стоянках, перевантажувальних рейдах та інших морських районах - за заявками відповідних адміністрацій;

на морях (від глибин 30 метрів до межі виключної (морської) економічної зони України) - у плановому порядку для видання і коректури морських навігаційних карт.

2.7. Промірні роботи з будівельно-експлуатаційною метою виконуються в залежності від величини й інтенсивності замулювання морських об'єктів. Періодичність проведення промірів установлюється організаціями, які експлуатують відповідні морські шляхи і гідротехнічні споруди.

2.8. При виконанні промірних робіт неспеціалізованими підприємствами матеріали вивчення повинні бути подані до Держгідрографії для експертної оцінки і тільки після такої оцінки вони можуть бути використані в подальшому для коректури карт, керівництв і посібників.

2.9. Адміністрації портів, терміналів і каналів України відповідають за своєчасне проведення промірних робіт з навігаційною метою підвідомчих акваторій портів, терміналів і суднохідних каналів, забезпечують підтримку гарантованих глибин на цих акваторіях.

3. Картографічне забезпечення мореплавства

3.1. Картографічне забезпечення мореплавства - це спеціалізована послуга, яка виконується згідно з міжнародно-правовими обов'язками України в галузі навігаційного забезпечення безпеки мореплавства.

3.2. Картографічне забезпечення виконується Держгідрографією і включає до себе такі заходи:

виконання гідрографічних і океанографічних робіт в Чорному та Азовському морях з метою картографування і забезпечення потреб загального мореплавства, формування і підтримки на сучасному рівні банку даних гідрографічних і океанографічних матеріалів;

складання, видання, підтримка (коригування) на сучасному рівні морських навігаційних карт у цифровій та аналогових формах, а також атласів, альбомів, керівництв і посібників для плавання з урахуванням потреб мореплавства і створення безпечних умов плавання;

(Абзац третій пункту 3.2 глави 3 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

розробку і видання електронних морських і річкових навігаційних карт відповідно до міжнародних стандартів для використання в інформаційних системах відображення електронних карт для морського судноплавства;

забезпечення передачі коректури локальних електронних морських навігаційних карт для інформаційних систем відображення електронних карт з використанням системи АІС;

видання великомасштабних планів і карт за результатами гідрографічного обстеження акваторій і підхідних каналів портів (портових пунктів), будівництво яких закінчено;

внесення змін до діючих карт і посібників для плавання за результатами розробки нових і зміни діючих встановлених шляхів руху суден і при необхідності здійснення їх гідрографічного вивчення;

розробку проектів судноплавних фарватерів та виконання промірних робіт і площинного відстеження цих фарватерів з метою їх картографування;

створення та підтримання на сучасному рівні навігаційних карт внутрішніх водних шляхів України.

(Абзац дев’ятий пункту 3.2 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

3.3. Порядок забезпечення суден, підприємств, установ та організацій України, іноземних користувачів та організацій морськими навігаційними картами, альбомами та атласами карт, керівництвами та посібниками для плавання визначається у першому щорічному випуску Повідомлень мореплавцям.

3.4. Порядок обліку, використання картографічної продукції, посібників і керівництв для плавання визначається Держгідрографією.

3.5. Відомості про коригування, нові видання навігаційних карт, керівництв і посібників для плавання, їх перевидання чи непридатність до використання у навігаційних цілях публікуються у Повідомленнях мореплавцям.

(Пункт 3.5 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)

(Глава 3 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

4. Навігаційне обладнання морів України

4.1. Навігаційне обладнання морів - це національна система забезпечення ефективної і безпечної навігації суден у морських водах України, яка складається з комплексного функціонування наземних і надводних споруд, конструкцій і будов, які обладнані спеціальними технічними засобами і призначені для орієнтування або визначення місцеположення суден у морі, а також для огородження каналів, фарватерів, рекомендованих шляхів та навігаційних небезпек згідно з рекомендаціями МАМС.

4.2. Утримання і розвиток системи навігаційного обладнання морів здійснюється шляхом виконання заходів щодо проектування, будівництва, оснащення апаратурою, уведення в дію нових, модернізації і підтримання безперебійної роботи діючих засобів навігаційного обладнання.

4.3. Засоби навігаційного обладнання загальнодержавного значення, які забезпечують безпеку міжнародного і внутрішнього мореплавства в морській зоні відповідальності України, перебувають у віданні Держгідрографії.

4.4. У віданні інших підприємств та організацій за узгодженням з Держгідрографією можуть бути окремі спеціальні ЗНО портів, портових пунктів, терміналів, підхідних каналів та інших об'єктів, які належать цим організаціям. Місця встановлення, режими роботи і зони дії цих ЗНО узгоджуються з Держгідрографією.

4.5. Підприємства й організації України при будівництві і реконструкції морських портів, портових пунктів, терміналів, підхідних каналів, гідротехнічних і підводних споруд, прокладанні трубопроводів і кабельних ліній зв'язку на акваторіях морів, уведенні в дію нових судноплавних трас повинні передбачати оснащення цих об'єктів необхідними ЗНО із забезпеченням першочергового їх будівництва і введення в дію в повному обсязі.

Проекти навігаційного обладнання вказаних об'єктів повинні обов'язково узгоджуватися з Держгідрографією.

4.6. Режими роботи берегових і плавучих ЗНО оголошуються в описах вогнів і знаків, описах радіотехнічних засобів, Повідомленнях мореплавцям.

4.7. Держгідрографія з питань навігаційного обладнання морів здійснює:

виконання робіт з розвитку та реконструкції загальнодержавної системи ЗНО згідно із сучасними вимогами до забезпечення безпеки мореплавства, виробничої діяльності та базування суден;

обслуговування, ремонт і забезпечення дії берегових і плавучих ЗНО загальнодержавного значення, своєчасне встановлення та зняття плавучих ЗНО;

узгодження встановлення окремих спеціальних ЗНО на акваторіях портів, портових пунктів, терміналів, підхідних каналів, які використовуються для плавання і діяльності суден;

проектування встановлення та обладнання ЗНО судноплавних фарватерів;

систематичний контроль за дією берегових і плавучих ЗНО;

позначення плавучими застережними знаками виявлених навігаційних небезпек;

розгляд претензій судноводіїв до навігаційного обладнання та вживання необхідних заходів для усунення цих претензій;

використання засобів цифрової навігації (е-навігації) і електронних навігаційних карт як основи для отримання і відображення інформації АІС;

(Пункт 4.7 глави 4 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

позначення віддалених навігаційних небезпек на електронних картах з використанням віртуальних засобів навігаційного обладнання.

(Пункт 4.7 глави 4 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

4.8. Для забезпечення цілісності та безперебійної дії засобів навігаційного обладнання капітани суден зобов'язані:

не допускати пошкоджень суднами засобів навігаційного обладнання, оскільки будь-яке порушення, навіть на короткий час, встановленого режиму роботи цих засобів може призвести до навігаційних аварій суден. Якщо при непередбачених обставинах судно завдасть плавучому засобу навігаційного обладнання пошкодження, про цей випадок капітан судна повинен негайно сповістити в найближчий український порт, указавши дату, час, місце, характер та причину пошкодження;

у найстисліші строки сповіщати структурні підрозділи (райони) Держгідрографії про всі помічені несправності ЗНО (пошкодження буя, віхи, знака, невідповідність їх положення штатному місцю, відсутність засобів огородження на штатному місці, погане пофарбування, невідповідна характеристика роботи і таке інше).

4.9. Судновласники несуть відповідальність за пошкодження плавучих і стаціонарних ЗНО згідно з чинним законодавством України.

5. Інформування суден про зміни навігаційних
умов та режиму плавання

5.1. Збір відомостей про зміни навігаційних умов плавання здійснюють:

Держгідрографія (Центр навігаційно-гідрографічної інформації за участю інших підрозділів Держгідрографії);

в організаціях Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають судна, - начальники служб, які відповідають за безпеку мореплавства;

(Абзац третій пункту 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

у портах - капітани портів.

5.2. Доведення до мореплавців інформації про зміни навігаційних умов та режиму плавання на Чорному та Азовському морях здійснює Держгідрографія шляхом:

передачі прибережних попереджень (далі - ПРИП) по радіо через міжнародну автоматизовану службу передачі на судна навігаційних та метеорологічних попереджень і термінової інформації (далі - НАВТЕКС);

передачі по радіо навігаційних попереджень для забезпечення безпеки мореплавства у відкритому морі, оголошених англійською мовою координаторам морського географічного району (м.Кадіс, Іспанія) у рамках Всесвітньої Служби Навігаційних Попереджень (далі - ВСНП);

передачі ПРИП через центр супутникового зв'язку "Інмарсат";

видання Держгідрографією та доведення до відома мореплавців Повідомлень мореплавцям;

передачі судновласникам і мореплавцям текстів ПРИП, а також іншої інформації про безпеку мореплавства електронною мережею Інтернет.

5.3. Сповіщення суден про зміни навігаційних умов і режиму плавання в інших районах Світового океану відповідно до вимог глави 5 Міжнародної Конвенції СОЛАС-74 здійснюється згідно з Керівництвом із Всесвітної Служби Навігаційних Попереджень. Держгідрографія є національним координатором навігаційних попереджень України в рамках ВСНП відповідно до наказу Мінтрансу України від 09.07.2001 N 420 "Про визначення національного координатора навігаційних попереджень та затвердження Положення про нього", зареєстрованого в Мін'юсті України 09.10.2001 за N 870/6061.

5.4. Навігаційна інформація, що публікується у Повідомленнях мореплавцям, ПРИП, інформаційних та радіобюлетнях, містить в собі офіційні відомості про зміни навігаційних умов та режиму плавання в морському регіоні України.

5.5. Повідомлення мореплавцям, ПРИП, інформаційні та радіобюлетені є офіційними документами. Використання навігаційних відомостей, що публікуються у цих документах, є обов'язковим.

5.6. Передачу ПРИП в певні строки в системі НАВТЕКС забезпечує Держгідрографія. Строки передачі ПРИП і робочі частоти радіостанції, які їх передають, установлюються Держгідрографією з урахуванням інтересів усіх відомств і організацій, пов'язаних з мореплавством, а також вимог служби НАВТЕКС і оголошуються в Повідомленнях мореплавцям.

5.7. Розвиток радіоцентрів служби НАВТЕКС здійснює Держгідрографія, яка відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 9 липня 2001 року N 420 "Про визначення національного координатора навігаційних попереджень та затвердження Положення про нього", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2001 року за N 870/6061 (із змінами), є національним координатором системи НАВТЕКС.

(Главу 5 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 537 від 13.09.2012)

Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту А. Кушніренко

Додаток
до Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення
мореплавства у внутрішній морських водах,
територіальному морі та виключній (морській)
економічній зоні України
(пункт 1.4 глави 1)

Перелік
морських обмежувальних зон у межах юрисдикції України

1. Обмежувальна зона для пасажирських суден класу "В".

Пасажирське судно класу "В" означає пасажирське судно, що використовується на внутрішніх рейсах, під час виконання яких воно не віддаляється більше ніж на 20 миль від лінії берега та від місць укриття - більше ніж на 50 миль, що відповідає середній висоті припливу, де потерпілі можуть вийти на берег.

Обмежувальна зона для пасажирських суден класу "В" в українських водах Чорного та Азовського морів включає акваторію завширшки 20 миль від лінії берега, яка обмежена точками з такими координатами:

2. Обмежувальна зона для пасажирських суден класу "С"*.

Пасажирське судно класу "С" означає пасажирське судно, що використовується на внутрішніх рейсах у морських зонах, де ймовірність перевищення істотних хвиль заввишки 2,5 м менше ніж 10% протягом одного року у разі постійної річної експлуатації або конкретного обмеженого періоду року для експлуатації виключно під час такого періоду (наприклад, експлуатація в літній період), протягом якого судно не віддаляється від місць укриття більше ніж на 15 миль і більше ніж на 5 миль від лінії берега, що відповідає середній висоті припливу, де можуть вийти на берег потерпілі.

Обмежувальна зона для пасажирських суден класу "С" в українських водах Чорного та Азовського морів включає акваторію завширшки 5 миль від лінії берега, яка обмежена точками з такими координатами:

Сезонні обмеження у рамках конкретного періоду року та порти-укриття у межах обмежувальної зони для пасажирських суден класу "С":

3. Обмежувальна зона для пасажирських суден класу "D"**.

Пасажирське судно класу "D" означає пасажирське судно, що використовується на внутрішніх рейсах у морських зонах, де ймовірність перебільшення істотної хвилі 1,5 м менше ніж 10% протягом одного року за постійної річної експлуатації або конкретного обмеженого періоду року для експлуатації винятково під час такого періоду (наприклад, експлуатація в літній період), протягом якого судно не віддаляється від місця укриття більше ніж на 6 миль і більше ніж на 3 милі від лінії берега, що відповідає середній висоті припливу, де можуть вийти на берег потерпілі.

Координати обмежувальних зон для суден класу "D" та умови їх плавання в українських водах Чорного та Азовського морів:

* Умови плавання для кожного окремого судна встановлюються визнаною організацією під час підтвердження відповідності судна положенням Директиви 2009/45/ЄС з урахуванням визначених вище районів моря, віддалення від берега та місця укриття, сезонності плавання та висоти хвиль відповідно до правил визнаної організації та відображаються у Свідоцтві про безпеку пасажирського судна.

З метою запобігання потраплянню суден в умови хвилювання, коли існує можливість перевищення істотних хвиль 2,5 м або висоти h3% = 3,3 м, судновласникам і капітанам суден необхідно перед початком плавання ознайомлюватися і керуватися в процесі виконання рейсу поточними і довгостроковими прогнозами вітру і хвилювання на акваторію запланованого району плавання.

Висота істотних хвиль - середня висота однієї третини найвищих хвиль із всієї сукупності висот хвиль під час безперервного тривалого спостереження, що приблизно відповідає висоті хвилі, яку спостерігач оціночно встановив у процесі досліду.

Висота хвиль 3% забезпеченості (h3%) - розрахункова висота нерегулярного хвилювання, під час визначення якої припускається, що під час безперервного тривалого спостереження 3% фактичних хвиль можуть мати висоту, що дорівнює або вища розрахункової.

Визначення характеристики лінії берега, яка є придатною для виходу на берег осіб, які потрапили в аварію, здійснюється судноводіями з використанням морських навігаційних карт і Лоції Чорного та Азовського морів.

** Умови плавання для кожного окремого судна встановлюються визнаною організацією під час підтвердження відповідності судна положенням Директиви 2009/45/ЄС з урахуванням визначених вище районів моря, віддалення від берега та місця укриття, сезонності плавання та висоти хвиль відповідно до правил визнаної організації та відображаються у Свідоцтві про безпеку пасажирського судна.

З метою запобігання потраплянню суден в умови хвилювання, коли існує можливість перевищення істотних хвиль 1,5 м або висоти h3%= 2,0 м, судновласникам і капітанам суден необхідно перед початком плавання ознайомлюватися і керуватися в процесі виконання рейсу поточними і довгостроковими прогнозами вітру і хвилювання на акваторію запланованого району плавання.

Висота істотних хвиль - середня висота однієї третини найвищих хвиль із всієї сукупності висот хвиль під час безперервного тривалого спостереження, що приблизно відповідає висоті хвилі, яку спостерігач оціночно встановив у процесі досліду.

Висота хвиль 3% забезпеченості (h3%) - розрахункова висота нерегулярного хвилювання, під час призначення якої припускається, що під час безперервного тривалого спостереження 3% фактичних хвиль можуть мати висоту, що дорівнює або вища розрахункової.

Визначення характеристики лінії берега, яка є придатною для виходу на берег осіб, які потрапили в аварію, здійснюється судноводіями з використанням морських навігаційних карт і Лоції Чорного та Азовського морів.

(Положення доповнено додатком згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 362 від 07.08.2018)