ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
17.06.2004 N 270

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 липня 2004 р. за N 885/9484

Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами
кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання
резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
N 57 від 22.02.2005
N 288 від 12.08.2005
N 321 від 31.08.2005
N 329 від 21.08.2006
N 235 від 22.06.2007
N 350 від 27.09.2007
N 494 від 29.12.2007
N 217 від 28.07.2008
N 108 від 28.02.2009
N 265 від 30.04.2009
N 571 від 22.12.2010
N 118 від 26.04.2011
N 290 від 19.08.2011
N 246 від 15.06.2012
N 450 від 29.10.2012
N 449 від 29.10.2012
N 109 від 27.03.2013
N 465 від 20.07.2015
N 996 від 30.12.2015
N 303 від 28.04.2016
N 331 від 24.05.2016
N 368 від 11.08.2016
N 375 від 23.08.2016
N 404 від 22.11.2016
N 26 від 23.03.2017
N 41 від 25.05.2017
N 88 від 07.09.2017
N 102 від 10.10.2017
N 143 від 26.12.2017
N 147 від 28.12.2017
N 45 від 26.04.2018
N 86 від 24.07.2018)

Відповідно до статей 7, 30, 44 Закону України "Про Національний банк України" та на виконання постанови Правління Національного банку України від 21.05.2003 N 209 "Про заходи щодо кодифікації нормативно-правових актів Національного банку України" Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (додається).

2. Доповнити Перелік і тарифи послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 N 333 і зареєстровані у Міністерстві юстиції України 10.09.2003 за N 787/8108 (зі змінами), пунктом 72 такого змісту:

"72. Надання резиденту індивідуальної ліцензії на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту - 3 400 грн".

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.99 N 602 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2000 за N 15/4236 (зі змінами);

постанову Правління Національного банку України від 28.05.2001 N 203 "Про внесення зміни до Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.06.2001 за N 505/5696 (зі змінами);

постанову Правління Національного банку України від 17.06.2002 N 218 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28.05.2001 N 203", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 564/6852.

4. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва і використання в роботі, а банкам - до відома їх клієнтів.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Генеральний департамент банківського нагляду (В.В. Пушкарьов), Департамент валютного регулювання (С.О.Яременко) та територіальні управління Національного банку України.

6. Постанова набирає чинності через 30 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о.Голови А.П. Яценюк

Затверджено
Постанова Правління Національного банку України
17.06.2004 N 270

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 липня 2004 р. за N 885/9484

Положення
про порядок отримання резидентами кредитів,
позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання
резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам

(У тексті Положення посилання на додатки 7-9
замінено посиланням відповідно на додатки 6-8
згідно з Постановою Національного банку
N 246 від 15.06.2012)

(У Положенні та додатках до нього слово "плаваюча"
в усіх відмінках замінено словом "змінювана"
у відповідних відмінках згідно з
Постановою Національного банку
N 246 від 15.06.2012)

(У тексті Положення слова "Національний банк
(територіальне управління)", "територіальне управління",
"Департамент" у всіх відмінках замінено словами "Національний банк"
у відповідних відмінках згідно з
Постановою Національного банку
N 465 від 20.07.2015)

(У тексті Положення посилання на додатки 3 - 9
замінено відповідно посиланнями на додатки 2 - 8
згідно з Постановою Національного банку
N 375 від 23.08.2016)

Це Положення розроблене відповідно до вимог статей 7, 30, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.99 N 734/99 та нормативно-правових актів Національного банку України.

Національний банк України (далі - Національний банк) цим Положенням встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

(Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 235 від 22.06.2007, N 246 від 15.06.2012)

Розділ I.
Порядок отримання резидентами кредитів,
позик, поворотної фінансової
допомоги в іноземній валюті від
нерезидентів і реєстрації договорів

Глава 1. Загальні положення

1.1. Резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи-підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом І цього Положення.

Норми розділу І цього Положення не поширюються на комерційні кредити, а також кредитні договори/договори позики, умови яких передбачають використання національної валюти України як валюти кредиту/позики та/або як засобу платежу.

(Пункт 1.1 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 88 від 07.09.2017)

(Пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанов Національного банку N 368 від 11.08.2016, N 26 від 23.03.2017)

1.2. Резидент-позичальник (крім уповноваженого банку України) залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Функції обслуговуючого банку за договором (далі - обслуговуючий банк), визначені цим розділом, може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення). Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (за винятком тих випадків, коли законодавство України дає змогу розміщувати валютні цінності та здійснювати інші операції через рахунок, відкритий за межами України резидентом, без відповідної індивідуальної ліцензії).

Обслуговування уповноваженим банком операцій за договором здійснюється за наявності та на підставі дійсної реєстрації договору Національним банком.

(Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Уповноважений банк виконує функції обслуговуючого банку, визначені розділом І цього Положення, також за власними договорами, укладеними ним як позичальником з нерезидентами-кредиторами.

(Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Пункт 1.2 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 465 від 20.07.2015, N 26 від 23.03.2017)

1.3. Залучення уповноваженими банками України коштів на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку здійснюється на умовах, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку з цих питань. Договір, який передбачає залучення коштів у вигляді кредитів, позик в іноземній валюті на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку, підлягає реєстрації Національним банком відповідно до вимог, установлених розділом І цього Положення.

(Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Залучення уповноваженими банками коштів за договорами здійснюється з урахуванням вимог щодо дотримання лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам у разі їх встановлення Національним банком.

(Пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008)

(Пункт 1.3 в редакції Постанови Національного банку N 350 від 27.09.2007)

1.4. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.

(Пункт 1.4 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007, в редакції Постанови Національного банку N 217 від 28.07.2008)

1.5. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиденту-позичальнику кредиту із зарахуванням коштів на його рахунок, який відкритий за межами України та використовується з дотриманням вимог законодавства України, то перерахування нерезиденту коштів з рахунку резидента-позичальника, відкритого в уповноваженому банку, з метою погашення такого кредиту здійснюється за умови подання резидентом-позичальником засвідчених іноземним банком або іншою іноземною фінансовою установою оригіналів чи копій платіжних документів, які підтверджують сплату кредитних коштів іноземним кредитором резиденту-позичальнику і подальше використання цих коштів [підтвердним документом також може бути отримане безпосередньо обслуговуючим банком від іноземного банку (або іншої іноземної фінансової установи), у якому відкрито рахунок резидента-позичальника, повідомлення (SWIFT чи телексне), що містить відповідний ключ, із зазначенням дати і суми отримання кредитних коштів, а також дати, суми та мети їх використання]. Ці документи залишаються на зберіганні в обслуговуючому банку. Якщо вони складені іноземною мовою (крім документів, що складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами), то за вимогою обслуговуючого банку подається також їх переклад на українську мову, засвідчений підписом резидента-позичальника (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника).

(Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 331 від 24.05.2016, N 26 від 23.03.2017, N 102 від 10.10.2017)

Для забезпечення розрахунків (у тому числі з використанням акредитивної форми розрахунку) між резидентом-імпортером та нерезидентом-експортером за зовнішньоекономічним договором (далі в цьому абзаці - контракт) резидент-імпортер або уповноважений банк, клієнтом якого є резидент-імпортер, має право одержувати кредит від нерезидента-кредитора на умовах, що передбачають переказ нерезидентом-кредитором кредитних коштів у рахунок оплати резидентом-імпортером товару за контрактом (у тому числі як платежу за акредитивом, відкритим уповноваженим банком-позичальником за дорученням резидента-імпортера відповідно до контракту) без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника / на рахунок грошового забезпечення за акредитивом. Уповноважені банки залучають такі кредити (у тому числі для забезпечення розрахунків за власними імпортними операціями) виключно у випадку, якщо кредит надається за участю іноземного експортно-кредитного агентства, країна реєстрації якого належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's), або за участю міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна / міжнародної фінансової організації, щодо якої Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам. Перерахування коштів з метою виконання боргових зобов'язань резидента-позичальника перед нерезидентом-кредитором за укладеним між ними договором здійснюється за умови отримання уповноваженим банком від іноземного банку-кредитора відповідного SWIFT чи телексного повідомлення або подання резидентом-позичальником обслуговуючому банку документів, які підтверджують сплату нерезидентом-кредитором кредитних коштів на користь нерезидента-експортера (засвідчені іноземним банком / іноземною фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи). Зазначені підтвердні документи мають містити відомості про реквізити договору, дату та суму кредитних коштів, перерахованих нерезиденту-експортеру. Датою надання (отримання) кредитних коштів за договором у такому випадку слід уважати дату списання коштів з рахунку нерезидента-кредитора на користь нерезидента-експортера за контрактом (у тому числі й у випадку використання кредитних коштів для здійснення платежу за акредитивом).

(Пункт 1.5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку N 368 від 11.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 404 від 22.11.2016, N 26 від 23.03.2017)

Сплата резидентом-позичальником (у тому числі уповноваженим банком) на користь нерезидента-кредитора комісій, зборів, інших, установлених договором платежів (у тому числі відшкодування резидентом-позичальником витрат нерезидента-кредитора, понесених у зв'язку з оплатою послуг, безпосередньо пов'язаних з реалізацією кредитного проекту - юридичних послуг, послуг за договором страхування, послуг експортно-кредитного агентства тощо) за рахунок кредитних коштів без їх зарахування на рахунок резидента-позичальника дозволяється за умови, що цим нерезидентом-кредитором є іноземний банк, країна реєстрації якого належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's), або міжнародна фінансова організація, членом якої є Україна / міжнародна фінансова організація, щодо якої Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам, та такий порядок сплати цих платежів за рахунок кредитних коштів передбачено договором. Така сплата має здійснюватися з дотриманням вимоги розділу I цього Положення щодо розміру виплат за користування кредитом (крім випадків, передбачених пунктом 1.9 глави 1 розділу I цього Положення) з урахуванням особливостей, установлених абзацом шостим пункту 1.11 глави 1 розділу I цього Положення. Сума та дата наданих (одержаних) кредитних коштів та відповідно сума та дата зазначених у цьому абзаці платежів резидента-позичальника на користь нерезидента-кредитора, що здійснюються за рахунок кредитних коштів без їх зарахування на рахунок резидента-позичальника, а також підстави утримання нерезидентом-кредитором відповідної суми платежів з резидента-позичальника мають бути підтверджені відповідними SWIFT чи телексними повідомленнями та/або іншими належним чином оформленими документами (засвідчені іноземним банком / іноземною фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів тощо), які обслуговуючий банк може отримувати безпосередньо від нерезидента-кредитора або резидента-позичальника.

(Абзац пункту 1.5 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 368 від 11.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 404 від 22.11.2016, N 26 від 23.03.2017, N 88 від 07.09.2017)

(Пункт 1.5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012)

1.6. Кредити, що одержують від нерезидентів резиденти - фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності (далі - фізичні особи), мають зараховуватися на їх рахунки, відкриті в уповноважених банках або в іноземних банках. Такі кредити фізичні особи можуть одержувати на строк не менше ніж 180 календарних днів. У разі надходження кредиту на рахунок фізичної особи, відкритий в уповноваженому банку, його погашення здійснюється з цього рахунку.

(Абзац перший пункту 1.6 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015)

(Абзац другий пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Абзац третій пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Абзац четвертий пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.7. Уповноважені банки, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та резиденти, що не є банками, одержують кредити від нерезидентів та здійснюють інші операції за договором з обов'язковим дотриманням установлених цим Положенням вимог.

Договір підлягає реєстрації в Національному банку до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом, за винятком:

1) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту овернайт. Такий договір не потребує реєстрації в Національному банку. Під час визначення умов такого договору та проведення на його підставі операцій мають бути дотримані максимальні процентні ставки, що встановлюються Національним банком відповідно до абзацу першого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення;

2) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту на строк, що не перевищує одного року (крім кредитів овернайт), для реєстрації якого уповноважений банк зобов'язаний звернутися до Національного банку не пізніше робочого дня, наступного за днем одержання коштів за таким кредитом.

У разі одержання резидентом іноземної валюти (суми кредиту чи позики) від нерезидента без реєстрації договору до резидента застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначеного договору в Національному банку.

(Пункт 1.7 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

1.8. Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має проводитися лише через один обслуговуючий банк.

Перехід резидента-позичальника (у разі потреби) на обслуговування операцій за договором в інший уповноважений банк здійснюється після внесення Національним банком відповідних змін до реєстрації договору.

(Пункт 1.8 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Пункт 1.8 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 465 від 20.07.2015)

(Пункт 1.9 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.9. Вимоги розділу І цього Положення щодо реєстрації договорів (у тому числі вимоги пункту 1.16 глави 1 та глави 2 розділу І цього Положення), а також розміру виплат за користування кредитом з дотриманням максимальних процентних ставок, що встановлюються Національним банком відповідно до абзацу першого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення, не застосовуються до договорів (операцій за договорами) у разі залучення:

1) кредиту державою або під державну гарантію;

2) кредиту резидентом-позичальником від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, та/або від міжнародних фінансових організацій, щодо яких Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам (далі в цьому пункті - МФО).

Уповноважені банки обслуговують операції за договорами про одержання кредитів, що зазначені у підпунктах 1 та 2 пункту 1.9 глави 1 розділу І цього Положення, відповідно до умов таких договорів.

Резидент (позичальник/боржник у зобов'язанні за договором та/або інша особа, що виконує зобов'язання за такого позичальника/боржника у зобов'язанні) має право купувати та/або переказувати іноземну валюту за межі України на користь МФО-кредитора в рахунок погашення основної суми кредиту, сплати процентів та інших платежів, установлених договором, без наявності реєстрації договору та без індивідуальної ліцензії Національного банку на вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

(Пункт 1.9 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017; в редакції Постанови Національного банку N 88 від 07.09.2017)

1.10. Національний банк установлює окремим рішенням Правління Національного банку максимальні процентні ставки за договорами в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року N 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор), та договорами в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора (далі - максимальні процентні ставки), дотримання яких резидентами-позичальниками під час визначення умов договорів та проведення на їх підставі операцій є обов'язковим.

Максимальна процентна ставка, що має бути дотримана за договором, визначається на дату реєстрації такого договору Національним банком (за договорами про одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту овернайт, що не підлягає реєстрації, максимальна процентна ставка визначається на дату одержання такого кредиту). У разі перегляду строку кредиту, збільшення загальної суми кредиту (у тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів), перегляду розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), максимальна процентна ставка, що має бути дотримана за договором з урахуванням таких змін, підлягає перегляду та визначається на дату внесення відповідних змін до реєстрації такого договору.

(Пункт 1.10 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Пункт 1.12 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

(Пункт 1.13 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

1.11. З урахуванням пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі змінюваної процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, (далі - виплати за користування кредитом) не може перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної процентної ставки (далі - виплати за максимальною процентною ставкою), яка застосовується до договору згідно з умовами його реєстрації Національним банком, про що має бути зазначено в договорі.

(Абзац пункту 1.11 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Якщо під час реалізації кредитного проекту відбувається скорочення строку кредиту (внаслідок дострокового погашення кредиту або якщо одержання кредиту розпочалося із затримкою тощо), то контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої Національним банком для договорів із відповідним строком кредиту.

(Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 350 від 27.09.2007; в редакції Постанови Національного банку N 494 від 29.12.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012)

У разі залучення кредитних коштів окремими частинами (траншами), зокрема в рамках генерального (рамочного) договору про відкриття кредитної лінії, контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням за кожним траншем максимальної процентної ставки в розмірі, установленому для договорів із строком, що відповідає строку траншу.

(Пункт глави 1 Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015)

У разі залучення резидентом-позичальником кредиту в різних іноземних валютах контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється за кожною часткою кредиту в різній валюті окремо із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої для іноземної валюти відповідної групи Класифікатора.

(Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 350 від 27.09.2007)

До розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за переказ коштів в іноземній валюті за договором, що сплачуються за рахунок резидента-позичальника, а також виплати, обумовлені настанням форс-мажорних обставин. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

(Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008)

Для цілей контролю за неперевищенням розміру виплат за максимальними процентними ставками за договором до розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються передбачені договором платежі резидента-позичальника (у тому числі уповноваженого банку - позичальника) з відшкодування ним фактичних витрат нерезидента-кредитора, понесених у зв'язку з оплатою нерезидентом-кредитором послуг (винагороди, премії, комісії, збори) третьої особи з гарантування, страхування, поручительства, безпосередньо пов'язаних із реалізацією кредитного проекту, якщо такою третьою особою є:

експортно-кредитне агентство, що належить до офіційних експортно-кредитних агентств, перелік яких наведено на офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

іноземна держава (у тому числі уповноважені нею особи), яка належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standart&Poor's, Moody's), або іноземна особа, до складу учасників (акціонерів) якої входить така іноземна держава.

(Пункт глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 404 від 22.11.2016; в редакції Постанови Національного банку N 45 від 26.04.2018)

1.12. Уповноважений банк/обслуговуючий банк здійснює контроль за розміром виплат за користування кредитом із застосуванням максимальної процентної ставки:

1) під час аналізу та перевірки документів, потрібних відповідно до вимог розділу І цього Положення для реєстрації договору (унесення змін до реєстрації договору), на відповідність установленим цим Положенням вимогам. Якщо договором передбачена змінювана процентна ставка, то такий контроль здійснюється із застосуванням фактичного розміру (числового значення) процентних ставок на дату його проведення (у такому випадку період з дати проведення контролю до дати надходження до Національного банку пакета документів не повинен перевищувати 10 календарних днів);

2) під час обслуговування операцій за договором із застосуванням до договору максимальної процентної ставки, яка визначається згідно з умовами реєстрації договору Національним банком.

(Пункт глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

1.13. Невиконання уповноваженим банком/обслуговуючим банком функцій контролю за розміром виплат за користування кредитом із застосуванням максимальної процентної ставки:

1) у результаті чого була неправомірно проведена реєстрація договору/унесено зміни до реєстрації договору, умови якого (з урахуванням змін у разі їх наявності) не відповідають установленим Національним банком максимальним процентним ставкам, є підставою для притягнення такого банку до відповідальності згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

2) у результаті чого під час обслуговування операцій клієнта за договором (з урахуванням змін у разі їх наявності) була проведена неправомірна валютна операція, яка призвела до порушення встановлених Національним банком максимальних процентних ставок, є підставою для притягнення такого банку до відповідальності згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю.

(Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом 1.13 згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.14. Національний банк у разі потреби реалізації резидентами-позичальниками стратегічно важливих для економіки України кредитних проектів, розмір виплат за користування кредитом за якими перевищує розмір виплат за максимальними процентними ставками, може приймати за кожним конкретним випадком окреме рішення Правління Національного банку України.

(Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 303 від 28.04.2016)

1.15. Не допускається реєстрація укладених резидентами-позичальниками договорів, згідно з якими передбачена сплата резидентами-позичальниками процентів за користування кредитами (без урахування відповідних комісій), до фактичного надходження в Україну кредитних коштів від нерезидентів або до здійснення сплати нерезидентами-кредиторами зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами резидентів за межами України чи до зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника, відкритий за межами України.

(Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

1.16. Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що підлягає реєстрації, умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

(Абзац перший пункту 1.16 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 147 від 28.12.2017)

Вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу І цього Положення поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), у тому числі в разі перегляду сторонами договору його умов у випадках, про які йдеться в пункті 1.19 глави 1 розділу І цього Положення.

(Абзац другий пункту 1.16 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Вимоги пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення не поширюються на випадок заміни сторони в зобов'язанні, яке виникло на підставі зареєстрованого договору (у межах суми зобов'язання й на умовах цього договору та його реєстрації, що існували на момент заміни сторони в зобов'язанні).

(Пункт 1.16 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 147 від 28.12.2017)

(Пункт глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

1.17. Реєстрація Національним банком договору (унесення змін до реєстрації договору) проводиться за заявницьким принципом без жодних зобов'язань будь-якого характеру з боку Національного банку щодо зобов'язань за договором/вимог сторін договору (зокрема їх наявності, законності, дійсності, чинності, відповідності тощо, а також установлення/ідентифікації сторін у зобов'язанні).

(Пункт 1.17 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.18. Реєстрація договору дійсна на весь час користування кредитом за цим договором, якщо протягом 180 календарних днів починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору резидент-позичальник одержав кредит або його частку.

(Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 494 від 29.12.2007, N 246 від 15.06.2012, N 996 від 30.12.2015, N 331 від 24.05.2016, N 375 від 23.08.2016, N 26 від 23.03.2017; в редакції Постанови Національного банку N 88 від 07.09.2017)

1.19. Якщо боргове зобов'язання резидента-позичальника виникло на підставі договору про одержання ним грошових коштів (суми кредиту) в іноземній валюті від іншого резидента та у цьому зобов'язанні відбувається заміна резидента-кредитора на нерезидента - нового кредитора (унаслідок купівлі-продажу/відступлення, передавання прав вимоги тощо), то платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом - новим кредитором за таким договором в іноземній валюті (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі заміни кредитора на нерезидента) здійснюються лише після його реєстрації в Національному банку згідно з вимогами розділу І цього Положення.

Реєстрація такого договору (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі заміни кредитора на нерезидента) дозволяється, якщо умови такого договору відповідають вимогам, установленим розділом І цього Положення (за винятком вимоги щодо обов'язкової реєстрації договору до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом у частині коштів, одержаних резидентом-позичальником від резидента-кредитора, а також вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу І цього Положення).

Під час здійснення банком контролю за розміром виплат за користування кредитом за таким договором максимальна процентна ставка не застосовується до виплат за користування кредитом, які були сплачені або підлягали сплаті резидентом-позичальником у період, що передує моменту переходу прав резидента-кредитора до нерезидента - нового кредитора у зобов'язанні, у сумі фактично здійснених платежів на користь резидента-кредитора або відповідно у сумі прострочених платежів, права вимоги за якими перейшли до нерезидента-кредитора.

З метою забезпечення дотримання максимальної процентної ставки за договором, що є обов'язковою умовою для реєстрації договору, нерезидент - новий кредитор може в односторонньому порядку відмовитися від нарахування частки або повністю процентів, інших платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, за договором, письмово повідомивши про це позичальника. Таке письмове повідомлення нового кредитора про відмову від нарахування відповідних платежів до позичальника за договором має бути безвідкличним.

Вимоги пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення (крім абзацу четвертого пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення) не поширюються на випадок, що передбачений пунктом 1.21 глави 1 розділу І цього Положення.

(Главу 1 розділу I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.20. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання кредиту кільком резидентам-позичальникам, то реєстрація договору здійснюється окремо для кожного з позичальників у частині коштів (частки кредиту), які цей позичальник передбачає отримати в межах загальної суми кредиту.

(Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.21. Якщо в межах одного договору передбачено надання кредиту резиденту-позичальнику за участю нерезидента-кредитора та уповноваженого банку-кредитора, то реєстрація договору здійснюється в частині коштів (частки кредиту), яка передбачає здійснення резидентом-позичальником на підставі цього договору платіжних операцій з нерезидентом (кредитором/агентом кредиторів), з обов'язковим дотриманням вимог цього Положення щодо максимальної процентної ставки за договором. Якщо після реєстрації такого договору відбувається заміна уповноваженого банку-кредитора на нерезидента - нового кредитора, то такі зміни потребують унесення відповідних змін до реєстрації договору з урахуванням вимог, установлених розділом І цього Положення.

(Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

1.22. Якщо борг за кількома зареєстрованими договорами замінюється за домовленістю договірних сторін новим позиковим зобов'язанням між тими самими сторонами, то новий договір позики (новації) підлягає реєстрації з одночасним анулюванням реєстрації раніше укладених договорів.

(Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Пункт 1.23 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 88 від 07.09.2017)

Глава 2. Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами-позичальниками
(у тому числі уповноваженими банками-позичальниками)

1. Реєстрація Національним банком договорів/унесення змін до реєстрації договорів (далі - реєстраційні дії) проводиться на підставі документів, поданих уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій, засобами спеціального програмного забезпечення Національного банку щодо реєстрації договорів (далі - засоби спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів).

Зміни відомостей щодо сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують обов'язкового внесення відповідних змін до реєстрації договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення.

2. Уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій може бути:

1) уповноважений банк, якщо він є позичальником за договором (боржником у зобов'язанні внаслідок правонаступництва/переведення боргу за договором), у разі потреби проведення реєстраційних дій за таким договором;

2) уповноважений банк, що надав згоду на обслуговування операцій за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби реєстрації такого договору;

3) уповноважений банк, що надав згоду на подальше обслуговування операцій за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби внесення змін до реєстрації такого договору стосовно зміни обслуговуючого банку (у зв'язку з переходом резидента-позичальника на обслуговування з іншого обслуговуючого банку в цей уповноважений банк);

4) уповноважений банк - обслуговуючий банк за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби внесення змін до реєстрації такого договору (у тому числі у випадку, передбаченому підпунктом 4 пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення).

3. Уповноважений банк за власною ініціативою має право ініціювати проведення реєстраційних дій з дотриманням порядку, установленого главою 2 розділу І цього Положення:

1) за договором з нерезидентом-кредитором, за яким уповноважений банк є позичальником (боржником у зобов'язанні за договором з нерезидентом - кредитором унаслідок правонаступництва/заміни резидента - первісного позичальника), у всіх випадках, що потребують проведення реєстраційних дій;

2) у разі відступлення/передавання цим уповноваженим банком нерезиденту права вимоги за договором про одержання резидентом-позичальником, що не є банком, кредиту в іноземній валюті від уповноваженого банку-кредитора у випадку реєстрації такого договору з урахуванням пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення. Необхідними умовами для ініціювання реєстрації такого договору є наявність відкритого в цьому уповноваженому банку рахунку клієнта резидента-позичальника, за яким проводитимуться операції за договором; згода цього уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором; виконання уповноваженим банком вимог підпунктів 2, 3 пункту 5 глави 2 розділу І цього Положення (у частині, яка стосується нерезидента - нового кредитора); відповідність умов договору встановленим Національним банком максимальним процентним ставкам (з урахуванням абзацу четвертого пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення) та вимогам розділу І цього Положення;

3) за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у межах якого кредит надається за участю кількох кредиторів (нерезидента-кредитора та уповноваженого банку-кредитора), виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни уповноваженого банку-кредитора на нерезидента - нового кредитора. Ініціювання внесення змін до реєстрації договору відповідно до підпункту 3 пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення дозволяється за умов, що уповноваженим банком - обслуговуючим банком за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, є уповноважений банк-кредитор; уповноважений банком виконав вимоги підпунктів 2, 3 пункту 5 глави 2 розділу І цього Положення (у частині, яка стосується нерезидента - нового кредитора); договір відповідає вимогам розділу І цього Положення;

4) за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі зміни найменування уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором або переведення резидента-позичальника на обслуговування з уповноваженого банку, що приєднується до іншого уповноваженого банку, до уповноваженого банку - правонаступника банку, що приєднується.

4. Уповноважений банк (крім банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію) за заявою заявника(ів) (резидента-позичальника, що не є банком, або інших осіб, які зазначені в пункті 4 глави 2 розділу І цього Положення) має право ініціювати проведення реєстраційних дій з дотриманням порядку, установленого главою 2 розділу І цього Положення:

1) за заявою резидента-позичальника, що не є банком (у тому числі боржника у зобов'язанні за договором з нерезидентом-кредитором унаслідок правонаступництва/заміни резидента - первісного позичальника) у всіх випадках, що потребують проведення реєстраційних дій за договором;

2) за спільною заявою нерезидента - первісного кредитора та нерезидента - нового кредитора до уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором, укладеним резидентом-позичальником, виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни нерезидента-кредитора на іншого нерезидента. Така заява має обов'язково містити відомості про документ, яким боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні (засвідчена заявниками копія зазначеного документа також додається до заяви);

3) за спільною заявою іншого уповноваженого банку - первісного кредитора та нерезидента - нового кредитора до уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором, укладеним резидентом-позичальником, виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни уповноваженого банку - первісного кредитора на нерезидента-кредитора. Така заява має обов'язково містити відомості про документ, яким боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні (засвідчена заявниками копія зазначеного документа також додається до заяви).

5. Якщо заявниками є кредитори, то необхідними умовами для ініціювання уповноваженим банком проведення реєстраційних дій є:

1) перевірка уповноваженим банком наявності відповідних повноважень в особи(іб), яка(які) діє(ють) як представник(и) заявників, на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій;

2) установлення уповноваженим банком для нерезидента - нового кредитора та представника(ів) заявників на підставі офіційних документів, які мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання, або засвідчених в установленому порядку їх копій:

для фізичної особи - прізвища, ім'я та (за наявності) по батькові; реєстраційного номера облікової картки платника податків або ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (для резидента); дати народження; номера (та за наявності серії) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дати видачі та органу, що його видав; громадянства (для нерезидента);

для юридичної особи - повного найменування; місцезнаходження; даних щодо реєстрації;

3) з'ясування уповноваженим банком для нерезидента - нового кредитора на підставі документів та/або інформації, у тому числі отриманої з офіційних або публічних джерел:

для фізичної особи - місця її проживання/місця тимчасового перебування в Україні; факту належності самої фізичної особи або особи, яка діє від її імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб;

для юридичної особи - реквізитів банку, у якому відкрито рахунок; номера банківського рахунка; відомостей про органи управління; даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); факту належності особи, яка діє від її імені, а також кінцевого бенефіціарного власника (контролера) до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб; даних, що зазначені в абзацах другому та третьому підпункту 2 пункту 5 глави 2 розділу І цього Положення, щодо довірителів та довірених осіб (для трастів);

4) надання заявником(ами) уповноваженому банку документів (засвідчених в установленому порядку їх копій), що є підставою для відступлення прав вимоги за договором;

5) надання заявником(ами) за вимогою уповноваженого банку документів, що потрібні для виконання уповноваженим банком функцій щодо здійснення валютного контролю за операціями резидентів-позичальників, пов'язаними з одержанням, використанням і поверненням кредиту, а також іншими операціями за договором;

6) надання уповноваженим банком згоди заявнику(ам) на ініціювання проведення реєстраційних дій (згода на ініціювання проведення реєстраційних дій є також згодою на обслуговування операцій за договором).

6. Уповноважений банк, ураховуючи вимоги Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року N 369 (зі змінами) (далі - Положення N 369), не надає згоди на ініціювання проведення реєстраційних дій за договором у разі наявності ознак здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність)/наявності підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень. Уповноважений банк має право ініціювати проведення реєстрації в Національному банку договору, укладеного резидентом-позичальником, що не є банком (у тому числі у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу I цього Положення), виключно після з'ясування на підставі документів та/або інформації (у тому числі отриманої з офіційних або публічних джерел) даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників нерезидента-кредитора, який є юридичною особою, у тому числі відсутність підстав уважати, що він використовує агентів, номінальних утримувачів (номінальних власників) або посередників з метою приховування кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)].

(Абзац перший пункту 6 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 41 від 25.05.2017)

У разі відмови уповноваженого банку надати заявнику згоду на ініціювання проведення реєстраційних дій за договором банк протягом семи робочих днів починаючи з наступного робочого дня після дня отримання відповідних документів повідомляє про це заявника.

7. Заявник(и) з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору звертається з урахуванням пунктів 2 та 4 глави 2 розділу І цього Положення до відповідного уповноваженого банку з пакетом документів, що має включати:

1) заяву про реєстрацію договору/заяву про внесення змін до реєстрації договору (далі в цьому розділі - Заява) на паперовому носії чи у вигляді електронного документа. Заява за довільною формою має обов'язково містити номер і дату, підпис заявника, а також відомості щодо реквізитів, сторін та основних умов договору, який потребує реєстрації/унесення змін до реєстрації (у випадку заяви про внесення змін до реєстрації договору мають зазначатися змінені відомості щодо договору з урахуванням інших додаткових угод/договорів, документів, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором). Відомості щодо основних умов договору мають уключати, зокрема відомості щодо суми, валюти, строку кредиту, відомості щодо розмірів платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентна ставка, комісії, неустойки, інші установлені договором платежі, у тому числі ті, що є санкціями за неналежне виконання договору), та їх відповідності (неперевищення) розміру виплат за максимальною процентною ставкою, установленою Національним банком для договорів із відповідними умовами залучення кредитів;

(Підпункт 1 пункту 7 глави 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 102 від 10.10.2017)

2) оригінал/копію договору (разом з оригіналами/копіями інших додаткових угод/договорів, документів, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором).

Копії документів можуть створюватися заявником у паперовій або електронній формі з урахуванням вимог, визначених абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 3.2 глави 3 розділу I цього Положення. Якщо документи складені іноземною мовою (крім документів, що складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами), то за вимогою уповноваженого банку також подається їх переклад на українську мову, засвідчений підписом заявника.

(Абзац четвертий пункту 7 глави 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 102 від 10.10.2017, N 143 від 26.12.2017)

Датою (днем) надходження до уповноваженого банку пакета документів є дата (день) надходження до банку останнього, що надійшов, документа з переліку документів, потрібних відповідно до вимог розділу І цього Положення.

8. Уповноважений банк, що отримав від заявника пакет документів, поданий з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору, проставляє на Заяві (паперовій копії Заяви у разі подання Заяви у вигляді електронного документа) дату її надходження, що засвідчується підписом відповідального працівника банку та відбитком штампа банку.

Уповноважений банк перевіряє правильність оформлення заявником Заяви (зокрема, наявність дати та відповідних реквізитів, підписів, відомостей щодо договору, що необхідні уповноваженому банку для ініціювання проведення реєстраційних дій); відповідність її змісту умовам договору з нерезидентом; повноту поданих заявником з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору підтвердних документів, а також відповідність умов договору (з урахуванням у разі їх наявності інших додаткових угод/договорів, документів, що стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором) установленому законодавством України порядку отримання резидентами кредитів від нерезидентів, у тому числі з урахуванням вимог пунктів 1.11, 1.12 та 1.16 глави 1 розділу І цього Положення.

(Абзац другий пункту 8 глави 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 102 від 10.10.2017)

Під час проведення такої перевірки уповноважений банк зобов'язаний забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про фінансові операції (наміри здійснення фінансових операцій) резидента-позичальника та відомостей про учасників фінансових операцій, у тому числі відповідно до вимог Положення N 369.

Уповноважений банк за результатами розгляду пакета документів, поданого заявником з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору, повертає його заявнику (із зазначенням підстави повернення) у разі виявлення:

1) невідповідності поданих документів установленим законодавством України вимогам, у тому числі вимогам цього Положення;

2) факту одержання резидентом-позичальником кредиту без реєстрації договору та несплати цим резидентом штрафу, передбаченого в такому випадку законодавством України (за винятком тих випадків, коли законодавство України дає змогу одержувати кредит без реєстрації договору);

3) наявності ознак здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності/підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень (у тому числі з урахуванням вимог Положення N 369).

Якщо за висновком уповноваженого банку поданий заявником пакет документів відповідає вимогам, установленим законодавством України, у тому числі цим Положенням, то такий пакет документів залишається в уповноваженому банку та уповноважений банк ініціює проведення відповідних реєстраційних дій шляхом надсилання Національному банку документів відповідно до пункту 9 глави 2 розділу І цього Положення.

Загальний строк розгляду уповноваженим банком пакета документів, поданого заявником з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору, не повинен перевищувати семи робочих днів починаючи з наступного робочого дня після дати (дня) надходження до уповноваженого банку пакета документів.

9. Документи, що подає уповноважений банк - ініціатор проведення реєстраційних дій (за власною ініціативою з урахуванням пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення; за Заявою заявника з урахуванням пунктів 4, 5 глави 2 розділу І цього Положення) до Національного банку, мають уключати:

1) повідомлення про договір/повідомлення про зміни до реєстрації договору (далі - Повідомлення) в електронній формі, яке заповнюється уповноваженим банком за кожним договором (індивідуальною кредитною угодою/індивідуальним кредитним договором в рамках генерального/рамкового договору) окремо та має містити відомості, що передбачені у додатку 1 до цього Положення;

2) документи, що мають надаватися до Національного банку у випадках, установлених пунктом 17 Положення N 369.

Зазначені документи надсилаються до Національного банку засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів.

Уповноважений банк зобов'язаний подати Національному банку чинні (дійсні) документи, які мають бути належним чином оформлені та містити достовірну інформацію, забезпечити ідентичність інформації, що зазначена у відповідних документах на електронних і паперових носіях.

Національний банк має право звернутися до уповноваженого банку - ініціатора проведення реєстраційних дій із запитом про надання додаткової(их) інформації/документів (їх копій), що необхідна(і) для прийняття рішення щодо реєстраційних дій. Уповноважений банк зобов'язаний подати відповідну(і) інформацію/документи (їх копії) у строк, визначений у запиті Національного банку. Запит Національного банку та відповідь уповноваженого банку на цей запит надсилаються засобами електронної пошти Національного банку (у тому числі документи, їх копії).

Датою (днем) надходження до Національного банку пакета документів є дата (день) надходження до Національного банку останнього, що надійшов, документа з переліку документів, потрібних відповідно до вимог розділу І цього Положення.

Уповноважений банк має забезпечити зберігання примірника Повідомлення, що містить підпис керівника банку (або іншої уповноваженої на це особи банку) (на паперовому носії чи у вигляді електронного документа), та інших документів, що подані ним до Національного банку для ініціювання проведення реєстраційних дій за договором, а також пакета документів, поданого заявником з метою реєстрації договору/унесення змін до реєстрації договору.

10. До початку проведення Національним банком реєстраційних дій пакет документів, що надійшов від уповноваженого банку - ініціатора проведення реєстраційних дій, підлягає перевірці в автоматизованому режимі за допомогою засобів спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів та в разі виявлення неналежно оформленого Повідомлення (наявність помилок, незаповнені або неналежно, не в повному обсязі заповнені реквізити/колонки, рядки із відомостями) відповідний пакет документів за допомогою засобів спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів повертається без розгляду уповноваженому банку.

11. Якщо поданий уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій пакет документів стосується випадків, передбачених пунктом 17 Положення N 369 та підпунктом 2 пункту 9 глави 2 розділу I цього Положення, то до початку проведення реєстраційних дій такий пакет документів також підлягає розгляду та аналізу Національним банком щодо дотримання уповноваженим банком вимог Положення N 369/наявності/відсутності ознак, що можуть свідчити про здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності/наявності/відсутності підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень (далі - Розгляд результатів проведеного банком аналізу документів). Такий Розгляд результатів проведеного банком аналізу документів здійснюється в строк до 30 календарних днів починаючи з наступного робочого дня після дати (дня) надходження до Національного банку пакета документів.

12. Національний банк проводить реєстраційні дії/відмовляє в проведенні реєстраційних дій у строк, що не повинен перевищувати семи робочих днів (без урахування строку, передбаченого пунктом 11 глави 2 розділу I цього Положення) починаючи з наступного робочого дня після дати (дня) надходження до Національного банку належного пакета документів, але не раніше наступного робочого дня після дати (дня) закінчення Розгляду результатів проведеного банком аналізу документів у випадку, передбаченому пунктом 11 глави 2 розділу I цього Положення.

13. Національний банк проводить реєстрацію договору шляхом унесення (на підставі відомостей з Повідомлення, поданого уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій) відповідного запису до електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів (далі - Реєстр). Датою та номером реєстрації договору є дата та номер запису в Реєстрі.

Національний банк уносить зміни до реєстрації договору шляхом зміни (на підставі відомостей з Повідомлення, поданого уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій) відповідних відомостей, що містяться в Реєстрі. Датою внесення змін до реєстрації договору є дата зміни відповідних відомостей, що містяться в Реєстрі.

Підтвердження Національного банку із зазначенням дати та номера запису в Реєстрі, що свідчить про реєстрацію договору (реєстраційне свідоцтво), формується, оновлюється (з урахуванням зміни відомостей, що містяться в Реєстрі) за результатами проведення Національним банком реєстраційних дій засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів та доводиться до відома уповноваженого банку, який обслуговує договір, шляхом надання доступу до відомостей з Реєстру.

У разі внесення змін до реєстрації договору стосовно зміни уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором інформаційне повідомлення про припинення обслуговування операцій за договором уповноваженим банком (попереднім обслуговуючим банком за договором) у зв'язку з переходом резидента-позичальника на обслуговування до іншого уповноваженого банку формується та доводиться до відома попереднього обслуговуючого банку засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів.

14. Національний банк має право відмовити в реєстрації договору (унесенні змін до реєстрації договору), якщо:

1) під час Розгляду результатів проведеного банком аналізу документів у пакеті документів, поданих уповноваженим банком-ініціатором проведення реєстраційних дій, виявлено неповну, недостовірну (суперечливу) інформацію та/або такий пакет документів містить нечинні (недійсні) документи або документи, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства України;

2) немає документів (інформації), що потрібні(а) для проведення реєстраційних дій;

3) уповноважений банк - ініціатор проведення реєстраційних дій не надав документи/інформацію за запитом Національного банку, надісланим відповідно до вимог абзацу п'ятого пункту 9 глави 2 розділу І цього Положення, або порушив строк їх/її надання;

4) розмір виплат за користування кредитом перевищує розмір виплат за максимальною процентною ставкою;

5) під час Розгляду результатів проведеного банком аналізу документів виявлено недотримання уповноваженим банком вимог Положення N 369/наявність ознак, що можуть свідчити про здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності/наявність підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень;

6) умови договору не відповідають іншим вимогам, установленим розділом I цього Положення.

Інформаційне повідомлення про відмову Національного банку в реєстрації договору (унесенні змін до реєстрації договору) формується та доводиться до відома уповноваженого банку-ініціатора проведення реєстраційних дій за допомогою засобів спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів.

15. Національний банк має право анулювати реєстрацію договору (за власною ініціативою або за відповідним зверненням уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором із зазначених нижче підстав) у зв'язку з:

1) ліквідацією уповноваженого банку-позичальника;

2) припиненням або перебуванням у процесі припинення юридичної особи/підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо ці особи є резидентами-позичальниками за зареєстрованим договором;

3) неотриманням резидентом-позичальником (у тому числі уповноваженим банком) кредиту (повністю або частково) протягом 180 календарних днів починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору та закінченням у зв'язку з цим строку дії реєстрації або в разі втрати чинності реєстрації у визначених законодавством випадках;

4) виявленням у документах, поданих резидентом-позичальником або іншим заявником до уповноваженого банку та/або уповноваженим банком-ініціатором проведення реєстраційних дій до Національного банку і на підставі яких Національний банк провів реєстрацію договору (уніс зміни до реєстрації договору), недостовірної, неповної (у тому числі внаслідок неподання додаткових/підтвердних документів, що мають подаватися в пакеті документів згідно з вимогами розділу І цього Положення та/або Положення N 369) інформації та/або інформації, що свідчить про порушення клієнтом/уповноваженим банком вимог законодавства України;

5) виявленням Національним банком ознак здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів уповноваженого банку, під час виконання цим банком функції обслуговуючого банку за договором;

6) наявністю підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень;

7) наявністю інформації про порушення резидентом-позичальником норм валютного законодавства під час виконання договору;

8) зверненням уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором щодо анулювання реєстрації договору за ініціативою резидента-позичальника (у тому числі уповноваженого банку-позичальника), зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1.22 глави 1 розділу І цього Положення.

Національний банк у разі анулювання реєстрації договору за власною ініціативою має право звернутися до уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором із запитом про додаткову інформацію, додаткові документи, необхідні для прийняття Національним банком рішення про анулювання реєстрації договору. Запит Національного банку та відповідь уповноваженого банку за цим запитом надсилаються в порядку та строки, установлені абзацом п'ятим пункту 9 глави 2 розділу І цього Положення.

Звернення уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором про анулювання реєстрації договору подається до Національного банку засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів та підлягає розгляду Національним банком протягом семи робочих днів починаючи з наступного робочого дня після дня надходження до Національного банку такого звернення з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 9 глави 2 розділу І цього Положення.

Датою анулювання реєстрації договору є дата внесення Національним банком відомостей про анулювання реєстрації договору до Реєстру. Повідомлення про анулювання реєстрації договору формується та доводиться до відома уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором шляхом надання доступу до відомостей з Реєстру.

16. Анульована реєстрація договору не поновлюється. Нова реєстрація такого договору здійснюється в загальному порядку, установленому розділом I цього Положення. У разі нової реєстрації договору Національний банк до Реєстру додатково вносить відомості із посиланням на анульовану реєстрацію договору (номер і дата такої реєстрації договору, а також дата її анулювання).

17. Уповноважений банк зобов'язаний надіслати письмове повідомлення резиденту-позичальнику, що не є банком, та якщо резидент-позичальник не є заявником, також заявнику про:

1) реєстрацію договору/унесення змін до реєстрації договору (крім унесення змін до реєстрації договору у зв'язку з випадками, передбаченими підпунктом 4 пункту 3 глави 2 цього Положення) з випискою з Реєстру;

2) відмову Національного банку в реєстрації договору/унесенні змін до реєстрації договору (якщо резидент-позичальник не є заявником, то банк надсилає відповідне повідомлення тільки заявнику);

3) анулювання реєстрації договору.

Уповноважений банк надсилає таке повідомлення не пізніше робочого дня, наступного за днем унесення Національним банком відповідних відомостей до Реєстру або отримання відмови Національного банку в реєстрації договору/унесенні змін до реєстрації договору.

Уповноважений банк має право надавати виписку з Реєстру щодо договору, укладеного резидентом-позичальником (у вигляді документа в електронній або паперовій формі, що містить відповідні відомості з Реєстру) резиденту-позичальнику (або іншим особам за згодою резидента-позичальника), нерезиденту-кредитору. Виписка з Реєстру формується та оновлюється уповноваженим банком за результатами проведення реєстраційних дій за допомогою засобів спеціального програмного забезпечення. Виписка з Реєстру в паперовій формі має бути засвідчена підписом уповноваженої особи уповноваженого банку.

(Абзац шостий пункту 17 глави 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 102 від 10.10.2017)

(Глава 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Глава 3. Контрольні функції обслуговуючого банку

3.1. Обслуговування уповноваженим банком операцій за договором [зарахування іноземної валюти на рахунок резидента-позичальника в уповноваженому банку, що надходить від нерезидента як кредит з урахуванням вимог пункту 3.6 цієї глави; здійснення купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти за кредитними операціями та платежами за цими операціями за дорученням резидента-позичальника; списання іноземної валюти на користь нерезидента з рахунку резидента-позичальника в рахунок погашення кредиту (основної суми, процентів тощо), а також виконання інших зобов'язань, передбачених відповідним договором] здійснюється лише за наявності реєстрації договору Національним банком.

(Пункт 3.1 Розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 350 від 27.09.2007, N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

3.2. Уповноважений банк - обслуговуючий банк за договором (далі в цій главі - обслуговуючий банк) проводить платіжні операції за договором лише в разі їх відповідності умовам, реєстрації договору [крім випадків дострокового погашення кредиту (якщо це передбачено договором), а також прострочення строків виконання зобов'язань за договором] та умовам договору з нерезидентом, і здійснює контроль за:

(Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 331 від 24.05.2016, N 26 від 23.03.2017, N 41 від 25.05.2017)

відповідністю обсягів перерахованої нерезиденту іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту з урахуванням сплати процентів за його користування, комісій тощо;

неперевищенням резидентом-позичальником розміру виплат за максимальною процентною ставкою, яка підлягає застосуванню до договору згідно з умовами його реєстрації (зокрема, у разі сплати неустойки, інших санкцій за неналежне виконання договору).

(Абзац третій пункту 3.2 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

Обслуговуючий банк здійснює контроль за неперевищенням розміру виплат за максимальними процентними ставками під час проведення кожної платіжної операції за договором, яка впливає на розмір виплат за користування кредитом (у т.ч. у разі сплати неустойки, комісій або інших установлених договором платежів) (з урахуванням особливостей, установлених для випадку здійснення такого контролю у разі сплати передбачених договором комісій, зборів до одержання кредиту та/або протягом першого річного періоду дії договору*). Для цього порівнюється розмір виплат за максимальною процентною ставкою та розмір виплат за користування кредитом, які визначаються наростаючим підсумком з часу проведення першої платіжної операції за договором. Розмір виплат за максимальними процентними ставками обчислюється як загальна сума процентів, нарахованих на суму отриманого, але не погашеного кредиту пропорційно до часу користування кредитними коштами, із застосуванням розміру максимальної процентної ставки, що підлягає застосуванню до договору згідно з умовами його реєстрації.

(Абзац четвертий пункту 3.2 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017, N 41 від 25.05.2017)

У разі сплати резидентом-позичальником передбачених договором комісій, зборів до одержання кредиту та/або протягом першого річного періоду дії договору такі платіжні операції на кінець першого річного періоду дії договору не повинні призводити до перевищення розміру виплат за користування кредитом розміру виплат за максимальними процентними ставками. У цьому разі протягом першого річного періоду дії договору обслуговуючий банк здійснює контроль за неперевищенням розміру виплат за максимальними процентними ставками шляхом порівняння розміру річних виплат за максимальними процентними ставками в перший річний період дії договору та розміру виплат за користування кредитом, який визначається наростаючим підсумком з часу проведення першої платіжної операції за договором. Вимоги абзацу п'ятого пункту 3.2 глави 3 розділу І цього Положення не поширюються на платіжні операції, що не враховуються для цілей контролю за неперевищенням розміру виплат за максимальними процентними ставками за договором до розрахунку розміру виплат за користування кредитом згідно з абзацом шостим пункту 1.11 глави 1 розділу I цього Положення.

(Абзац п'ятий пункту 3.2 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національногой банку N 404 від 22.11.2016, N 26 від 23.03.2017, N 41 від 25.05.2017)

__________

* Датою, з якої починається відлік річного періоду, є дата першої платіжної операції за договором.

Обслуговуючий банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення резидента-позичальника в іноземній валюті, якщо така операція призведе до перевищення розміру виплат за користування кредитом розміру виплат за максимальними процентними ставками. Така платіжна операція може бути проведена лише в обсягах, що не призводять до перевищення розміру виплат за максимальними процентними ставками.

Обслуговуючий банк до проведення платіжної операції за договором має перевірити в Реєстрі наявність та умови реєстрації договору.

(Абзац сьомий пункту 3.2 глави 3 розділу I в редакції Постанов Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 26 від 23.03.2017)

(Абзац восьмий пункту 3.2 глави 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 143 від 26.12.2017)

Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за кредитом здійснюється з рахунку резидента, відкритого за межами України, то обслуговуючий банк може вимагати від резидента документи про фактично проведені операції та стан заборгованості за договором. Такі документи можуть отримуватися обслуговуючим банком також безпосередньо від іноземного банку (іншої фінансової установи), у якому (якій) відкрито рахунок резидента-позичальника.

(Абзац дев'ятий пункту 3.2 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 465 від 20.07.2015; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Якщо в платіжному дорученні банку-нерезидента немає посилання на договір, на виконання якого від нерезидента-кредитора надійшли кошти, то обслуговуючий банк вимагає письмове пояснення від резидента-позичальника щодо віднесення цих коштів до конкретного договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв'язку, то воно надалі має бути підтверджене оригіналом) або звертається до банку-нерезидента для отримання інформації щодо реквізитів документа, на підставі якого здійснюється переказ коштів в іноземній валюті.

(Пункт 3.2 глави 3 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007)

Обслуговуючий банк проводить платіжні операції за договором та/або здійснює купівлю (обмін) іноземної валюти із зазначеною метою на підставі поданих резидентом-позичальником оригіналів документів (у тому числі електронних документів), що підтверджують правомірність проведення таких операцій, або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів цих документів на паперових носіях інформації.

(Пункт 3.2 глави 3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку N 368 від 11.08.2016)

Копії документів в електронній формі створюються резидентом-позичальником шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються електронним цифровим підписом резидента-позичальника (для юридичних осіб - підписом уповноваженої особи), накладеним відповідно до вимог законодавства в сфері надання послуг електронного цифрового підпису (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо та залишаються в обслуговуючому банку на зберіганні в електронному архіві.

(Пункт 3.2 глави 3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 368 від 11.08.2016)

Копії документів у паперовій формі засвідчуються підписом відповідального працівника обслуговуючого банку або в нотаріальному порядку, або підписом резидента-позичальника (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника) та залишаються в обслуговуючому банку на зберіганні. Якщо документи складені іноземною мовою (крім документів, що складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами), то за вимогою обслуговуючого банку також подається їх переклад на українську мову, засвідчений підписом резидента-позичальника (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника).

(Пункт 3.2 глави 3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 368 від 11.08.2016; в редакції Постанови Національного банку N 102 від 10.10.2017)

3.3. Уповноважений банк, ураховуючи вимоги Положення N 369, має відмовити заявнику в обслуговуванні операцій за договором у разі наявності ознак здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності/наявності підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень.

Уповноважений банк на підставі розділу І цього Положення зобов'язаний розробити та затвердити внутрішнє положення про організацію роботи щодо здійснення контрольних функцій обслуговуючого банку, у якому відповідно до внутрішніх процедур визначити, зокрема перелік підрозділів, які мають право виконувати функції обслуговуючого банку, порядок надання уповноваженим банком заявнику згоди на ініціювання проведення реєстраційних дій (згоди на обслуговування операцій за договором).

(Пункт 3.3 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

3.4. Згоду на ініціювання проведення реєстраційних дій (згоду на обслуговування операцій за договором) надає уповноважений банк. Якщо передбачається, що обслуговування операцій за договором здійснюватиме підрозділ банку (філія або відділення), то згода уповноваженого банку надається на підставі його клопотання про це.

(Пункт 3.4 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 217 від 28.07.2008, N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

3.5. Уповноважений банк, до якого має намір перейти/перейшов резидент-позичальник на обслуговування операцій за договором, для здійснення контрольних функцій за договором має право запитувати довідку з усією наявною інформацією про фактично проведені операції та стан заборгованості за цим договором від резидента-позичальника (ураховуючи пункт 3.10 глави 3 розділу I цього Положення) та/або інших банків/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників (з письмового дозволу цього резидента-позичальника).

Уповноважений банк, що здійснює (здійснював) обслуговування операцій за договором, зобов'язаний у строк до п'яти робочих днів у відповідь на письмовий запит резидента-позичальника, який має містити найменування уповноваженого банку - одержувача довідки, або запит уповноваженого банку - одержувача довідки (з письмового дозволу цього резидента-позичальника) подати таку довідку уповноваженому банку - одержувачу довідки.

Обмін інформацією між уповноваженими банками, між уповноваженим банком та ліквідатором банку здійснюється засобами електронної пошти Національного банку.

Довідка, зазначена в абзаці першому пункту 3.5 глави 3 розділу I цього Положення, що надається ліквідаторами банків, які не використовують засоби електронної пошти Національного банку, або юридичними особами, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, що здійснювали обслуговування операцій за договором, на письмовий запит резидента-позичальника, який має містити найменування уповноваженого банку - одержувача довідки, або запит уповноваженого банку - одержувача довідки (з письмового дозволу цього резидента-позичальника), на паперовому носії фельдзв'язком, спецзв'язком, поштовим зв'язком (рекомендованим або цінним листом) тільки тому банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит, підписується керівником та/або уповноваженою особою такого ліквідатора банку або юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників. Уповноважений банк після отримання такої довідки зобов'язаний здійснити перевірку достовірності отриманої інформації, отримати підтвердження факту підписання цієї довідки керівником та/або уповноваженою особою.

(Пункт 3.5 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015; в редакції Постанов Національного банку N 26 від 23.03.2017, N 86 від 24.07.2018)

3.6. У разі надходження від нерезидента на адресу резидента-позичальника кредиту і якщо уповноважений банк не має документів, що свідчать про правомірність одержання резидентом кредитних коштів згідно із законодавством України [реєстрації договору, державної гарантії], або якщо обслуговуючим банком за таким кредитом визначено інший уповноважений банк або кошти надійшли від іншого нерезидента (некредитора), тобто від нерезидента, який не зазначений у реєстрації договору, то уповноважений банк зараховує такі кошти на поточний рахунок клієнта в загальному порядку з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку. Обслуговування уповноваженим банком операцій за договором здійснюється лише після отримання документів, що свідчать про правомірність одержання резидентом кредитних коштів згідно із законодавством України, у тому числі вимогами цього Положення, та/або потрібні для виконання обслуговуючим банком функцій щодо здійснення валютного контролю за операціями за договором.

(Пункт 3.6 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

3.7. Уповноважений банк - обслуговуючий банк за договором зобов'язаний подати до Національного банку звернення про анулювання реєстрації договору (як за власними договорами, так й за договорами клієнтів) на підставі, передбаченій підпунктом 3 пункту 15 глави 2 розділу І цього Положення, протягом 10 робочих днів починаючи з наступного робочого дня після дня виникнення такої підстави для анулювання.

(Пункт 3.7 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

3.8. Уповноважений банк зобов'язаний подавати у визначені строки відповідну звітність про операції за всіма зареєстрованими договорами резидентів-позичальників згідно з нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.

(Пункт 3.8 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

3.9. Обслуговуючий банк під час здійснення контрольних функцій за договором має враховувати кошти, що були сплачені нерезиденту-кредитору за договором гарантії (поруки) у рахунок виконання зобов'язань резидента-позичальника за договором, забезпечених гарантією (порукою). Резидент-позичальник зобов'язаний проінформувати в письмовій формі обслуговуючий банк про погашення іншою особою заборгованості за кредитом.

У разі виконання резидентом-гарантом, поручителем зобов'язань за кредитом за резидента-позичальника з використанням рахунку цього гаранта, поручителя в уповноваженому банку, що не є обслуговуючим банком за договором, зазначений уповноважений банк у тижневий строк після виконання операції зобов'язаний надіслати уповноваженому банку, який обслуговує операції за договором, повідомлення про перерахування коштів за межі України іноземному кредитору з доданням копії відповідного повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті. Гарант (поручитель) - уповноважений банк, що не є обслуговуючим за договором, у тижневий строк після сплати коштів за гарантією, договором поруки інформує уповноважений банк, який обслуговує операції за договором, про суму і дату виконання зобов'язання за резидента-позичальника.

(Абзац другий пункту 3.9 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007)

3.10. Резидент-позичальник зобов'язаний надати обслуговуючому банку за його запитом додаткову інформацію, що підтверджує або уточнює дані щодо заборгованості за кредитом (у тому числі за процентами та іншими платежами за договором), які зазначаються резидентом-позичальником у статистичній звітності щодо операцій за договором та/або в повідомленні про договір з урахуванням змін до договору. Зазначена інформація надається резидентом-позичальником у тижневий строк починаючи з наступного робочого дня після дня отримання відповідного запиту обслуговуючого банку.

(Пункт 3.10 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015)

(Главу 4 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Розділ I в редакції Постанови Національного банку N 235 від 22.06.2007)

Розділ II.
Порядок надання резидентами позик
в іноземній валюті нерезидентам

Глава 1.
Особливості надання резидентами позик
в іноземній валюті нерезидентам

1.1. Позики (поворотну фінансову допомогу) в іноземній валюті (далі в розділах II, III - позика) нерезидентам надають тільки резиденти - юридичні особи, а також резиденти - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Уповноважена небанківська фінансова установа, що має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині можливості надання нею позик, має право надавати позику лише банку-нерезиденту.

(Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 108 від 28.02.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 449 від 29.10.2012; в редакції Постанови Національного банку N 147 від 28.12.2017)

Уповноважений банк, що має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, має право надавати кредит (позику) в іноземній валюті нерезиденту лише в таких випадках:

(Абзац пункту 1.1 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 147 від 28.12.2017)

надання кредиту банку-нерезиденту;

(Абзац пункту 1.1 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 147 від 28.12.2017)

надання експортного кредиту суб'єкту господарювання-нерезиденту для придбання ним товарів/робіт/послуг українського походження за участю Експортно-кредитного агентства відповідно до Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".

(Абзац пункту 1.1 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 147 від 28.12.2017)

1.2. Резиденти (крім уповноважених банків) надають позики нерезидентам лише за рахунок коштів в іноземній валюті, які не були придбані на міжбанківському валютному ринку України або отримані як кредит чи позика.

(Пункт 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.3. Резиденти надають позики нерезидентам на визначений відповідним договором строк на умовах повернення.

1.4. Надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту потребує отримання резидентом індивідуальної ліцензії Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту (далі - ліцензія).

(Абзац перший пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 465 від 20.07.2015)

Вимоги цього пункту не поширюються на операції, які здійснюються уповноваженими банками, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та операції уповноважених фінансових установ, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині можливості надання ними позик в іноземній валюті нерезидентам.

(Пункт 1.4 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 449 від 29.10.2012)

(Пункт 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 321 від 31.08.2005, N 118 від 26.04.2011)

(Пункт 1.5 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)

(Пункт 1.6 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)

(Пункт 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.5. Валютні операції з надання та повернення позик, сплати процентів за користування позикою здійснюються лише в безготівковій формі.

1.6. Позику, надану резидентом нерезиденту в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, нерезидент має повернути в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, а позику, надану в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора, - в іноземній валюті як 2-ї та 3-ї, так і 1-ї груп Класифікатора.

1.7. Резидент (крім уповноваженого банку) надає позику лише тому нерезиденту, який для забезпечення позики надасть гарантію (умовами якої не передбачена можливість її відкликання) банку, рейтинг якого за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А.

(Пункт 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.8. Під час реалізації резидентами стратегічно важливих для економіки України проектів, які дають змогу забезпечити гарантований збут українських товарів на цих ринках, надання резидентам гарантії, зазначеної в пункті 1.7 цієї глави, не вимагається. Переказування іноземної валюти за межі України з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту здійснюється відповідно до окремого рішення Правління Національного банку України.

(Главу 1 розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 288 від 12.08.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 246 від 15.06.2012, N 303 від 28.04.2016)

Глава 2.
Контрольні функції обслуговуючого банку

2.1. Валютні операції з надання резидентом (крім уповноваженого банку) позики нерезидентові та повернення нерезидентом позики резиденту здійснюються через визначений резидентом уповноважений банк, який дав згоду на обслуговування вищезазначених валютних операцій (підрозділ банку) (далі - обслуговуючий банк).

(Главу 2 розділу II доповнено пунктом 2.1 згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009)

2.2. Уповноважений банк для прийняття рішення про надання резидентові згоди на обслуговування позики може вимагати від резидента документи, потрібні для виконання уповноваженим банком функцій агента валютного контролю за операціями резидента, а також з урахуванням вимог Положення N 369 зобов'язаний здійснити аналіз та перевірку документів з метою встановлення:

наявності/відсутності економічної доцільності (сенсу) фінансової операції;

достатності/недостатності реальних фінансових можливостей резидента проводити (ініціювати) операцію на відповідну суму, а також джерел походження коштів (активів) з дотриманням вимоги пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ цього Положення.

Уповноважений банк, ураховуючи вимоги Положення N 369, має відмовити клієнту в обслуговуванні операцій за договором у разі наявності ознак здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності/наявності підозр, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою вчинення кримінальних правопорушень.

(Главу 2 розділу II доповнено пунктом 2.2 згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009; в редакції Постанови Національного банку N 404 від 22.11.2016)

2.3. Обслуговування банком валютних операцій щодо надання резидентом позики нерезиденту здійснюється на підставі ліцензії та договору позики.

2.4. Обслуговування позики в межах одного договору позики має проводитися лише через обслуговуючий банк, зазначений у ліцензії.

2.5. Обслуговування позики передбачає списання іноземної валюти на користь нерезидента з рахунку резидента та зарахування на рахунок резидента іноземної валюти, поверненої нерезидентом, а також виконання інших операцій, передбачених договором позики.

2.6. Контроль за здійсненням резидентом валютних операцій щодо надання позики нерезиденту (у тому числі з дотриманням вимоги пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ цього Положення) та її повернення нерезидентом покладається на обслуговуючий банк.

(Пункт 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 404 від 22.11.2016)

2.7. У разі надходження від нерезидента на адресу резидента коштів для погашення позики, наданої резидентом, і якщо в уповноваженому банку немає документів, які свідчать про правомірність такої операції (ліцензії та договору позики), або обслуговуючим банком за такою позикою визначено інший уповноважений банк, то уповноважений банк, до якого надійшли кошти, зараховує їх на поточний рахунок клієнта в загальному порядку з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.8. Обслуговуючий банк зобов'язаний за валютними операціями резидентів, пов'язаними із наданням і поверненням позик, подавати звітність у порядку, установленому Національним банком.

Розділ III.
Порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій на
переказування за межі України іноземної валюти з метою
надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту

Глава 1.
Перелік документів, потрібних для отримання ліцензії

1.1. Резидент для отримання ліцензії подає до Національного банку такі документи:

а) заяву про видачу ліцензії згідно з додатком 2 до цього Положення;

(Підпункт "б" пункту 1.1 глави 1 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 331 від 24.05.2016)

(Підпункт "в" пункту 1.1 глави 1 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 465 від 20.07.2015)

б) оригінал договору позики або його копію, засвідчену підписом резидента (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника);

(Підпункт "б" пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ в редакції Постанови Національного банку N 102 від 10.10.2017)

в) належним чином оформлену довідку банку:

зі згодою на обслуговування позики;

з відомостями про номер рахунку резидента, з якого переказуватимуться кошти, та про наявність на рахунку резидента коштів, достатніх для їх переказування згідно з договором позики;

з відомостями про результати аналізу та перевірки документів згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу ІІ цього Положення;

(Підпункт "в" пункту 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 404 від 22.11.2016)

г) оригінал договору про банківську гарантію, отриману для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, або його копію, засвідчену підписом резидента (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника).

(Підпункт "г" пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 102 від 10.10.2017)

(Підпункт "ґ" пункту 1.1 глави 1 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 404 від 22.11.2016)

1.2. Довідку про згоду на обслуговування операцій за позикою видає уповноважений банк. Якщо передбачається, що обслуговувати позику має підрозділ уповноваженого банку, то згода уповноваженого банку надається на підставі його письмового клопотання про це (обов'язково зазначається назва підрозділу, який обслуговуватиме операції за позикою).

1.3. У разі потреби змінити обслуговуючий банк резидент подає до Національного банку такі документи:

лист-звернення у довільній формі;

листи обслуговуючих банків з:

інформацією про наміри щодо припинення обслуговування договору клієнта, а також із підтвердженням суми позики, яка переказана нерезиденту, та суми коштів, що надійшли від нерезидента за договором позики;

підтвердженням згоди іншого уповноваженого банку на подальше обслуговування позики.

1.4. Документи іноземною мовою (крім документів, що складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами), що подаються на розгляд, мають бути перекладені на українську мову (переклад засвідчується органом або особою, яка має офіційний дозвіл на здійснення перекладів) і засвідчені нотаріально.

(Пункт 1.4 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 331 від 24.05.2016)

1.5. Документи, які складені за кордоном за участю іноземних представників влади або інших осіб, які залучені до цього, мають бути легалізовані органами Міністерства закордонних справ України.

Глава 2.
Порядок розгляду документів для
отримання ліцензії та її видачі

2.1. Національний банк розглядає отримані від резидентів пакети документів для видачі ліцензії в порядку черговості їх надходження.

(Пункт 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

2.2. Загальний строк розгляду Національним банком пакета документів для видачі ліцензій не має перевищувати 30 днів з дати надходження повного пакета документів.

(Пункт 2.3 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

2.3. Ліцензія видається резиденту лише після перевірки Національним банком правильності та повноти платежу за послуги щодо видачі ліцензії.

2.4. Національний банк видає резиденту відповідну ліцензію за формою, зазначеною в додатку 3 до цього Положення, або письмово повідомляє його про відмову в її видачі, про відмову щодо внесення змін до неї, про скасування ліцензії (із зазначенням підстав) у строки, встановлені відповідно в пунктах 2.2, 2.7, 2.9 та 3.5 цього розділу.

(Пункт 2.4 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 109 від 27.03.2013)

2.5. Ліцензія (додаток до ліцензії) видається лише зазначеному в ній власнику ліцензії без права передавання її іншим особам.

2.6. Ліцензія дійсна, якщо протягом 90 днів з дати її видачі резидент надав позику або її частину.

Дата видачі ліцензії має передувати даті здійснення відповідної валютної операції.

Ліцензія не може бути видана (отримана) на валютну операцію, що вже проведена.

2.7. Унесення змін до ліцензії здійснюється за ініціативою власника ліцензії. За потреби внесення змін до виданої ліцензії її власник не пізніше 10 робочих днів після виникнення обставин, що призвели до потреби внесення змін, зобов'язаний подати до Національного банку клопотання з документальним обгрунтуванням потреби внесення змін до раніше виданої ліцензії.

Національний банк на підставі поданих власником документів у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дати їх реєстрації, уносить зміни до ліцензії.

(Абзац другий пункту 2.7 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 465 від 20.07.2015)

Зміни до ліцензії видаються власнику ліцензії лише після оплати ним послуги з видачі цих змін.

(Пункт 2.7 глави 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015)

2.8. Зміни до ліцензії оформляються як додаток до неї, який є невід'ємною частиною раніше виданої ліцензії (додаток 4).

2.9. Національний банк може зробити запит про додаткові документи, які потрібні для видачі ліцензії, внесення змін до неї. В такому разі строки видачі ліцензії, внесення змін до неї продовжуються ще на 14 днів з дати надходження додаткових документів.

2.10. Ліцензія (додаток до ліцензії) оформляється на бланку Національного банку і надсилається власнику ліцензії (або передається власнику ліцензії під розпис). Для обліку та контролю за виконанням вимог ліцензії в Національному банку залишається копія цієї ліцензії.

2.11. Документи, що подаються для отримання ліцензії, не можуть бути використані для отримання нової ліцензії.

(Абзац другий пункту 2.11 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 465 від 20.07.2015)

2.12. Резидент самостійно пред'являє оригінал ліцензії до обслуговуючого банку, через який має переказуватися іноземна валюта за межі України. Обслуговуючий банк на цій ліцензії робить відмітку про суму та дату переказування іноземної валюти за межі України і зберігає її копію з відмітками для обліку та контролю.

(Пункт 2.12 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 465 від 20.07.2015)

Глава 3.
Підстави для відмови у видачі ліцензії або внесенні
змін до неї та підстави для скасування ліцензії

3.1. Підставами для відмови у видачі ліцензії або внесенні змін до неї можуть бути:

відсутність документів або невідповідність вимогам цього Положення хоча б одного документа з переліку, визначеного в пунктах 1.1-1.3 глави 1 цього розділу;

подання резидентом до Національного банку документів, які містять недостовірну інформацію;

відмова подати на вимогу Національного банку додаткові документи, що передбачено пунктом 2.9 глави 2 цього розділу;

(Абзац четвертий пункту 3.1 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 109 від 27.03.2013)

подання резидентом до Національного банку документів, які не відповідають вимогам законодавства України;

(Абзац шостий пункту 3.1 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 290 від 19.08.2011)

здійснення валютної операції до видачі Національним банком ліцензії або внесення змін до ліцензії;

порушення справи про банкрутство резидента;

застосування до резидента або нерезидента спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

відсутність очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети в здійсненні фінансової операції з надання позики;

невідповідність умов надання позики вимогам, встановленим цим Положенням.

(Абзац одинадцятий пункту 3.1 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

3.2. Відмова у видачі ліцензії або внесенні змін до неї може бути оскаржена в суді.

3.3. У разі втрати ліцензії власник ліцензії подає до Національного банку заяву про видачу дубліката ліцензії.

Якщо ліцензія не придатна для користування внаслідок її пошкодження, то власник ліцензії подає до Національного банку заяву про видачу дубліката ліцензії та не придатну для користування ліцензію.

Дублікат ліцензії видається протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації в Національному банку документів, передбачених абзацом першим або другим пункту 3.3 глави 3 розділу III цього Положення.

У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої ліцензія, що була втрачена або пошкоджена, вважається недійсною.

Дублікат ліцензії видається власнику ліцензії лише після оплати ним послуги з видачі цього дубліката.

(Пункт 3.3 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 996 від 30.12.2015)

3.4. Підставами для скасування ліцензії можуть бути:

письмова відмова резидента від проведення операції;

здійснення валютної операції до внесення Національним банком змін до ліцензії;

порушення умов ліцензії;

виявлення в документах, що були подані власником ліцензії до Національного банку і на підставі яких йому була видана ліцензія (або внаслідок внесення змін до неї), недостовірної інформації.

(Абзац шостий пункту 3.4 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

3.5. Про скасування ліцензії і підстави для цього Національний банк у письмовій формі повідомляє власника ліцензії та обслуговуючий банк у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати її скасування.

Отримавши таке повідомлення, власник ліцензії зобов'язаний у десятиденний строк повернути Національному банку оригінал ліцензії і додаток до неї (за його наявності).

3.6. Скасування виданої ліцензії спричинює заборону на подальше переказування резидентом коштів на користь нерезидента.

Директор Департаменту валютного регулювання С.О. Яременко

(У тексті додатків слова та цифри "180 календарних днів від дати реєстрації" замінено словами та цифрами "180 календарних днів починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору" згідно з Постановою Національного банку N 996 від 30.12.2015)

Додаток 1
до Положення про порядок
отримання резидентами кредитів,
позик в іноземній валюті від
нерезидентів і надання резидентами
позик в іноземній валюті нерезидентам
(підпункт 1 пункту 9 глави 2 розділу І)

Перелік
обов'язкових реквізитів/відомостей, що має містити повідомлення
про договір/повідомлення про зміни до реєстрації договору

1. Назва повідомлення (повідомлення про договір/повідомлення про зміни до реєстрації договору), його номер та дата, відомості щодо уповноваженого банку - ініціатора проведення реєстраційних дій (найменування, код банку).

2. Опис реєстраційної дії, що ініціюється (за власною ініціативою банку/за заявою резидента-позичальника або кредиторів); відомості щодо реєстраційної дії - первісна реєстрація договору; реєстрація договору у зв'язку з відступленням уповноваженим банком - первісним кредитором нерезиденту права вимоги за договором; нова реєстрація договору, первісна реєстрація якого була анульована; унесення змін до реєстрації договору щодо заміни нерезидента-кредитора/нерезидента-позикодавця на іншого нерезидента за спільною заявою цих нерезидентів; унесення змін до реєстрації договору, укладеного резидентом-позичальником, що не є банком, у межах якого кредит надається за участі кількох кредиторів (нерезидента-кредитора та уповноваженого банку-кредитора), стосовно заміни уповноваженого банку-кредитора на нерезидента; заміна уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором із зазначенням найменування та коду попереднього обслуговуючого банку; реєстрація нового договору позики (новації) з одночасним анулюванням реєстрації договорів, зобов'язання за якими припиняється шляхом новації; унесення змін до реєстрації договору (зміна строку кредиту, збільшення загальної суми кредиту, перегляд розміру процентних платежів, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, інші зміни). У разі внесення змін до реєстрації договору також зазначаються номер, дата реєстрації договору.

3. Відомості щодо документів (назва, дата, номер), на підставі яких проводиться:

1) реєстрація договору (договір із зазначенням додаткових угод до договору, що є невід'ємними частинами договору, а також інших договорів/документів, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором, зокрема підтвердних документів про заміну кредитора/позикодавця). У разі проведення нової реєстрації договору замість анульованої також зазначаються відомості щодо анульованої реєстрації договору (номер і дата реєстрації та дата її анулювання). У разі проведення реєстрації нового договору позики (новації) з одночасним анулюванням реєстрації договорів, зобов'язання за якими припиняється шляхом новації, також зазначаються номери та дати реєстрацій, які підлягають анулюванню;

2) унесення змін до реєстрації договору.

4. Відомості щодо резидента-позичальника за договором [найменування уповноваженого банку (позичальника); найменування юридичної особи (позичальника), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи-підприємця/фізичної особи (позичальника), реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)].

5. Відомості щодо нерезидента-кредитора за договором [повне найменування та країна місцезнаходження нерезидента/для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та країна постійного місця проживання нерезидента].

6. Валюта та загальній обсяг кредиту/позики/поворотної фінансової допомоги/кредитної лінії.

7. Дата здійснення операції з одержання кредиту (заповнюється в разі реєстрації договору про одержання кредиту уповноваженим банком-позичальником на строк, що не перевищує один рік, якщо кредитні кошти одержані до реєстрації договору).

8. Граничний строк здійснення резидентом-позичальником платежів за договором (кінцева дата згідно з умовами договору).

9. Строк, на який одержується кредит/позика [до одного року (включно)/від одного до трьох років (включно)/понад три роки/окремими частинами (траншами) із різними строками].

10. Реквізити (номер, дата, заголовок) рішення Правління Національного банку України, що стосується реалізації резидентами-позичальниками стратегічно важливих для економіки України кредитних проектів, розмір виплат за якими перевищує розмір виплат за максимальними процентними ставками.

11. Відомості щодо платежів за договором, які впливають на розмір виплат за користування кредитом/позикою (уключаючи проценти, комісії, неустойки та інші санкції за договором тощо) (назва та розмір окремо за кожним платежем, установленим договором). Якщо договором (крім випадку, коли договір належить до договорів, інформація про які надається згідно з пунктом 10 додатка 1 до цього Положення) передбачена змінювана процентна ставка, то також зазначаються дата проведення банком контролю за розміром виплат за користування кредитом/позикою та фактичний розмір (числове значення) процентної ставки на цю дату.

12. Підтвердження уповноваженого банку про:

1) відповідність повідомлення умовам договору (з урахуванням додаткових угод до договору, що є невід'ємними частинами договору, інших договорів/документів, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором, а також фактично здійснених операцій за договором);

2) відповідність умов договору (з урахуванням додаткових угод до договору, що є невід'ємними частинами договору, інших договорів/документів, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором, а також фактично здійснених операцій за договором) установленому законодавством України порядку отримання резидентами кредитів, позик від нерезидентів з урахуванням установленого Національним банком для зовнішніх запозичень резидентів розміру максимальної процентної ставки.

13. Відомості щодо виявлення уповноваженим банком відсутності/наявності індикаторів ризикової фінансової операції, визначених у додатку 2 до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року N 369 (зі змінами) (далі - Положення N 369), (із зазначенням порядкового номера відповідного індикатора згідно з нумерацією колонки 1 додатка 2 до Положення N 369) або непоширення на фінансові операції за договором вимог Положення N 369. За наявності індикатора(ів) ризикової фінансової операції та необхідності подання пакета документів згідно з вимогами Положення N 369 додатково зазначається інформація про контактну особу уповноваженого банку щодо поданого пакета (прізвище, ім'я, по батькові, номер телефону).

14. Додаткова інформація (заповнюється за потреби).

15. Посада, ініціали та прізвище керівника уповноваженого банку (або іншої уповноваженої на це особи банку), який підписав повідомлення.

(Додаток 1 в редакції Постанови Національного банку N 235 від 22.06.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 350 від 27.09.2007; в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 450 від 29.10.2012, N 465 від 20.07.2015, N 996 від 30.12.2015, N 368 від 11.08.2016, N 375 від 23.08.2016, N 404 від 22.11.2016; в редакції Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 41 від 25.05.2017, N 88 від 07.09.2017)

Директор Департаменту валютного регулювання С.О. Яременко

(Додаток 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 375 від 23.08.2016)

(Додаток 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Додаток 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Додаток 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

(Додаток 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

(Додаток 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

(Додаток 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 26 від 23.03.2017)

Додаток 2
до Положення про порядок отримання резидентами кредитів,
позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання
резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам

Заява
про видачу резиденту індивідуальної ліцензії на переказування за
межі України іноземної валюти з метою надання
резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту

Заява про видачу резиденту індивідуальної ліцензії на переказування за межі України іноземної валюти... (Додаток 2) (зі змінами від 10.10.2017 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 465 від 20.07.2015, N 404 від 22.11.2016, N 102 від 10.10.2017)

Директор Департаменту валютного регулювання С.О. Яременко

Додаток 3
до Положення про порядок отримання резидентами
кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання
резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам

Індивідуальна ліцензія
на переказування за межі України іноземної валюти з метою
надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту

Індивідуальна ліцензія на переказування за межі України іноземної валюти... (Додаток 3) (зі змінами від 22.11.2016 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 404 від 22.11.2016)

Директор Департаменту валютного
регулювання С.О. Яременко

Додаток 4
до Положення про порядок отримання
резидентами кредитів, позик в іноземній
валюті від нерезидентів і надання
резидентами позик в іноземній валюті
нерезидентам

Додаток
до індивідуальної ліцензії на переказування за межі України
іноземної валюти з метою надання резидентом
позики в іноземній валюті нерезиденту

Додаток до індивідуальної ліцензії на переказування за межі України іноземної валюти (Додаток 4) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

Директор Департаменту валютного регулювання С.О. Яременко

(Додаток 9 виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)

(Додаток 10 виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)