КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 6 березня 2013 р. N 191
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення
Державною службою з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю)

(Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1103 від 18.12.2017)

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 587 від 30.10.2014
N 109 від 01.03.2017
N 507 від 12.07.2017
N 1103 від 18.12.2017)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатками 1-4.

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1103 від 18.12.2017)

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

(Додаток 1 виключено на підставі Постанови КМ N 109 від 01.03.2017)

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 6 березня 2013 р. N 191

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності
із зберігання зерна та продуктів його переробки і визначається періодичність
здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю)

(Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1103 від 18.12.2017)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки, є:

дотримання вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки;

потужність зернового складу (визначається за вагою зерна та продуктів його переробки, які можуть одночасно зберігатися на складі);

обсяг зерна та продуктів його переробки, прийнятих зерновим складом на зберігання протягом певного періоду часу (визначається за вагою зерна та продуктів його переробки);

джерело фінансування закупівлі зерна та продуктів його переробки, прийнятих зерновим складом на зберігання.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться зернові склади:

потужність яких становить 30 тис. тонн та більше;

у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 60 тис. тонн та більше;

які зберігають зерно та продукти його переробки, закуплені за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету, в обсязі 1,5 тис. тонн та більше;

у яких під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки, але за результатами не менш як двох останніх заходів.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться зернові склади:

потужність яких становить 5 тис. тонн та більше, але менше ніж 30 тис. тонн;

у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 10 тис. тонн та більше, але менше ніж 60 тис. тонн;

які зберігають зерно та продукти його переробки, придбані за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету, в обсязі менше ніж 1,5 тис. тонн.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться зернові склади:

потужність яких становить 0,5 тис. тонн та більше, але менше ніж 5 тис. тонн;

у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 1 тис. тонн та більше, але менше ніж 10 тис. тонн.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки здійснюються Держпродспоживслужбою з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:

(Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1103 від 18.12.2017)

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

(Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1103 від 18.12.2017)

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

7. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

(Додаток 3 виключено на підставі Постанови КМ N 507 від 12.07.2017)

Додаток 4
до постанови Кабінету Міністрів України
від 6 березня 2013 р. N 191

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності,
пов’язаної з експлуатацією, ідентифікацією та реалізацією машин,
підготовкою трактористів-машиністів, і визначається періодичність
здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю)

(Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1103 від 18.12.2017)

(У назві та тексті додатка слова "обов’язковий технічний контроль,"
у всіх відмінках виключено згідно з Постановою КМ
N 587 від 30.10.2014)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з експлуатацією, ідентифікацією та реалізацією машин, підготовкою трактористів-машиністів, є:

дотримання вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів;

кількість машин, яка зареєстрована за суб’єктом господарювання;

кількість машин, щодо яких проводиться ідентифікація протягом певного періоду часу;

(Абзац четвертий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 587 від 30.10.2014)

кількість машин, яка реалізується суб’єктом господарювання протягом певного періоду часу;

потужність двигуна машини;

кількість трактористів-машиністів, що пройшли підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) протягом певного періоду часу.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) за якими зареєстровано 20 або більше машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

2) які протягом року, що передує плановому:

реалізували 100 або більше машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

(Абзац третій підпункту 2 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ N 587 від 30.10.2014)

провели ідентифікацію 100 або більше машин;

організували підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) 60 або більше трактористів-машиністів;

3) у яких під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, але за результатами не менш як двох останніх заходів.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) за якими зареєстровано 10 та більше машин, але менше ніж 20 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

2) які протягом року, що передує плановому:

реалізували 50 та більше машин, але менше ніж 100 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

(Абзац третій підпункту 2 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ N 587 від 30.10.2014)

провели ідентифікацію 50 та більше машин, але менше ніж 100 машин;

організували підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) менше ніж 60 трактористів-машиністів.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) за якими зареєстровано менше ніж 10 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

2) які протягом року, що передує плановому:

реалізували менше ніж 50 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);

(Абзац третій підпункту 2 пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ N 587 від 30.10.2014)

провели ідентифікацію менше ніж 50 машин.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, здійснюються Держпродспоживслужбою з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:

(Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1103 від 18.12.2017)

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

(Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1103 від 18.12.2017)

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

7. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

__________

Примітка.

До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 березня 2013 р. N 191

Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 406 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері сільськогосподарського насінництва та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 33, ст. 1124).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 477 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів з державного контролю за використанням та охороною земель" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 37, ст. 1249).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. N 656 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з формуванням ресурсів сільськогосподарської продукції та визначенням її якості, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 50, ст. 1683).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 939 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері квітково-декоративного насінництва та розсадництва" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 68, ст. 2355).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. N 1093 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері лісового насінництва та розсадництва" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 92, ст. 3269).