ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
11.04.2000 N 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2000 р. за N 254/4475

Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
N 128 від 03.04.2002
N 153 від 16.04.2003
N 623 від 10.12.2004
N 282 від 10.08.2005
N 318 від 14.08.2006
N 381 від 29.09.2006
N 343 від 24.09.2007
N 457 від 08.10.2010
N 36 від 11.02.2011
N 428 від 17.10.2012
N 398 від 01.11.2016)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України", пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про страхування" та з метою вдосконалення діючого порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.09.96 N 245, реєстр. N 391 від 23.09.96 (зі змінами і доповненнями).

(Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови Національного банку N 282 від 10.08.2005)

4. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до територіальних управлінь та ОПЕРУ Національного банку України для керівництва в роботі.

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Голова В. С. Стельмах

Затверджено
Постанова Правління Національного банку України
11.04.2000 N 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2000 р. за N 254/4475

Положення
про застосування іноземної валюти
в страховій діяльності

(У тексті Положення та додатках до нього слова "орган,
уповноважений здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю"
у всіх відмінках замінено словами "Уповноважений орган,
який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг"
у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку
N 398 від 01.11.2016)

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Законів України "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Національний банк України встановлює такий порядок використання іноземної валюти в страховій діяльності:

(Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 381 від 29.09.2006, N 457 від 08.10.2010)

1. Страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами страхування має право вносити страховику-резиденту страхові платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент - у вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Якщо виникає потреба визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то здійснюється відповідне перерахування суми платежу у валюті України у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день проведення платежу.

2. Страховики-резиденти (далі - страховики) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

2.1. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

(Абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхової суми (страхового відшкодування);

(Абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 в редакції Постанови Національного банку N 623 від 10.12.2004)

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

(Абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 318 від 14.08.2006)

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат).

2.2. Для забезпечення виплат страхового відшкодування страхувальникам-нерезидентам - юридичним особам відповідно до укладених договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхового відшкодування;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат);

довідку щодо договорів страхування, укладених із страхувальниками-нерезидентами - юридичними особами, засвідчену відбитком печатки, підписами керівника та головного бухгалтера страховика, а також відбитком печатки про її отримання Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 1).

(Абзац шостий підпункту 2.2 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац сьомий підпункту 2.2 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Пункт 2 доповнено підпунктом 2.2 згідно з Постановою Національного банку N 318 від 14.08.2006)

2.3. Для розрахунків з нерезидентами відповідно до угод страховиків з цими нерезидентами про виконання останніми зобов'язань через мережу закладів "Асістанс" ("Assistance") щодо забезпечення надання послуг фізичним особам за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, якщо страхувальник вносить страхові платежі у валюті України.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

(Абзац третій підпункту 2.3 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

угоду з нерезидентом про порядок та умови надання послуг фізичним особам під час їх перебування за кордоном у разі настання певних подій, які передбачені договором страхування або страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

(Абзац підпункту 2.3 пункту 2 в редакції Постанови Національного банку N 623 від 10.12.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

у разі проведення розрахунків за надані страхувальникам послуги, крім документів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, також надаються примірник звіту перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ, який згідно з угодою оформляється страховиком і містить перелік договорів страхування (страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), і рахунок-фактура (інвойс/invoice).

(Абзац підпункту 2.3 пункту 2 в редакції Постанов Національного банку N 153 від 16.04.2003, N 343 від 24.09.2007)

2.4. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам один із трьох таких пакетів документів: договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також підтвердження про прийняття ризику в перестрахування [ковер-нота (cover note)]; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також примірник звіту перед нерезидентом [бордеро (bordereau)] або інший документ згідно з договором про перестрахування, який оформляється страховиком; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також рахунок-фактуру [інвойс (invoice)].

(Підпункт 2.4 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 623 від 10.12.2004; в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

2.5. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестрахувальниками-нерезидентами.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

2.5. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестрахувальниками-нерезидентами.

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику від перестрахувальника-нерезидента;

вимогу (заяву) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідку про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

(Пункт 2 доповнено підпунктом 2.5 згідно з Постановою Національного банку N 343 від 24.09.2007)

2.6. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів або осіб, відповідальність яких застрахована відповідно до внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування).

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

(Абзац третій підпункту 2.6 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

заяву про виплату страхового відшкодування від особи, яка має право на таке відшкодування;

внутрішній договір страхування (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /сертифікат/);

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат.

(Пункт 2 доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 381 від 29.09.2006)

2.7. Для покриття частини страхових резервів в іноземній валюті за договорами страхування життя в межах, установлених чинним законодавством України, якщо страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями в іноземній валюті. Резерв утворюється у тих валютах, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам довідку щодо договорів страхування життя, які використовувалися для розрахунку розміру резервів довгострокових зобов'язань для покриття відповідальності перед страхувальниками в іноземній валюті, засвідчену відбитком печатки (за наявності), підписами керівника, головного бухгалтера страховика та актуарія, а також відбитком печатки про її отримання Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 3):

(Абзац другий підпункту 2.7 пункту 2 в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац третій підпункту 2.7 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац четвертий підпункту 2.7 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац п'ятий підпункту 2.7 пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

Купівля страховиками іноземної валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється протягом 90 календарних днів від дня засвідчення відбитком печатки про отримання довідки Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

(Підпункт пункту 2 в редакції Постанови Національного банку N 623 від 10.12.2004)

3. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) може купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

(Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 428 від 17.10.2012)

3.1. Для виплат страхового відшкодування за страховика - члена МТСБУ відповідно до статей 4, 5 та 6 Процедурних правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" (далі - Процедурні правила) або за власника та/або користувача зареєстрованого в Україні транспортного засобу згідно зі статтею 9 Процедурних правил.

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

процедурні правила (надаються одноразово);

(Абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

повідомлення (вимоги) про компенсацію витрат, надіслане іноземним бюро або уповноваженою ним особою до МТСБУ відповідно до Процедурних правил;

договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка") або відомості про договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка").

(Абзац п'ятий підпункту 3.1 пункту 3 в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Підпункт 3.1 пункту 3 в редакції Постанови Національного банку N 428 від 17.10.2012)

3.2. Один раз на квартал для покриття частини централізованих страхових резервних фондів МТСБУ у вільно конвертованій валюті в межах, установлених чинним законодавством України, якщо МТСБУ несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями у вільно конвертованій валюті. МТСБУ здійснює купівлю вільно конвертованої валюти для покриття фонду страхових гарантій у межах надходжень відрахувань, установлених чинним законодавством України, до цього централізованого страхового резервного фонду від страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що одержані протягом попереднього кварталу. Обсяги вільно конвертованої валюти, які забезпечують покриття фонду страхових гарантій, установлюються на рівні мінімального розміру цього фонду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

(Абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 36 від 11.02.2011)

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

(Абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 17.10.2012)

підтвердження Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, про потребу купівлі певної суми вільно конвертованої валюти. Контроль за достовірністю розрахунку зазначеної суми проводить Уповноважений орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Купівля МТСБУ вільно конвертованої валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється лише протягом кварталу, наступного за тим, у якому надано підтвердження.

(Підпункт 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 428 від 17.10.2012)

3.3. Для виплат нерезидентам страхового відшкодування відповідно до пунктів 41.1 та 41.2 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього пункту).

(Абзац перший підпункту 3.3 пункту 3 в редакції Постанови Національного банку N 428 від 17.10.2012)

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

(Абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 17.10.2012)

(Абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 17.10.2012)

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

наказ МТСБУ на виплату (перерахування) суми іноземної валюти.

(Пункт 3 доповнено підпунктом 3.3 згідно з Постановою Національного банку N 381 від 29.09.2006)

(Абзац перший пункту 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

4. Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів і страхові (перестрахові) брокери-резиденти (далі - страхові брокери) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами та/або перестрахувальниками-нерезидентами за посередництвом страхових брокерів.

Для цього страхові брокери дають уповноваженим банкам договір про надання перестрахових брокерських послуг (брокерську угоду), у якому зазначається порядок здійснення розрахунків лише через відповідного страхового брокера, або договір комісії, або договір доручення, укладений між перестрахувальником чи перестраховиком-резидентом і страховим брокером.

(Абзац другий пункту 4 в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац третій пункту 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац четвертий пункту 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

(Абзац п'ятий пункту 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

У разі купівлі іноземної валюти для сплати перестрахувальної премії за договором про перестрахування, укладеним з перестраховиком-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

(Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

звіт перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ згідно з договором про перестрахування (рахунок-фактура (інвойс/invoice) або дебет-нота/debit note тощо).

У разі купівлі іноземної валюти для виплати перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

(Абзац шостий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

вимога (заява) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідка про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів також мають право купувати іноземну валюту за гривні, одержані від надання в Україні послуг, що передбачені законодавством України, з метою її перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво.

(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 623 від 10.12.2004, в редакції Постанови Національного банку N 343 від 24.09.2007)

5. Страховики-резиденти (крім визначених у пункті 6 цього Положення) та страхові (перестрахові) брокери-резиденти при перерахуванні іноземної валюти за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами та/або купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою її перерахування за такими договорами подають до вповноваженого банку копію такого договору, зареєстрованого Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (шляхом зазначення на титульному аркуші дати та номера реєстрації або проставляння на ньому відбитка штампа із зазначенням дати та номера реєстрації).

(Положення доповнено пунктом 5 згідно з Постановою Національного банку N 623 від 10.12.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 381 від 29.09.2006, N 36 від 11.02.2011, N 398 від 01.11.2016)

6. Страховики-резиденти, які мають статус страховиків із страхування відповідальності перевізників - учасників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та, діючи в рамках Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, мають право купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для перерахування платежів відповідно до договорів про перестрахування.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам:

(Абзац третій пункту 6 виключено на підставі Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

копії договору про перестрахування та угоди про розподіл квот за ризиками, що пов'язані з використанням книжок МДП;

копію вимоги про сплату платежу згідно з договором перестрахування [рахунок-фактура (інвойс (invoice), дебет-ноти (debit note) тощо];

гарантійний лист Міжнародного союзу автомобільного транспорту щодо підтвердження відповідності умов договору перестрахування загальним (стандартним) умовам страхування гарантій щодо застосування книжок МДП.

(Положення доповнено пунктом 6 згідно з Постановою Національного банку N 381 від 29.09.2006)

7. Уповноважений банк може здійснювати купівлю іноземної валюти та інші операції відповідно до вимог цього Положення на підставі оригіналів відповідних документів (у тому числі електронних документів) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Копії документів в електронній формі створюються клієнтом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються електронним цифровим підписом клієнта (підписом уповноваженої особи), накладеним відповідно до вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо та залишаються в уповноваженому банку на зберіганні в електронному архіві.

Копії документів у паперовій формі засвідчуються в нотаріальному порядку або клієнтом [підписом керівника або заступника керівника і відбитком печатки клієнта (за наявності)] і залишаються в уповноваженому банку на зберіганні.

(Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 318 від 14.08.2006, в редакції Постанов Національного банку N 381 від 29.09.2006, N 398 від 01.11.2016)

8. Уповноважені банки мають право вимагати від клієнтів перекладу на українську мову документів, які зазначені в цьому Положенні та укладені іноземною мовою. Переклад документів засвідчується в нотаріальному порядку або клієнтом банку [підписом керівника або його заступника та відбитком печатки клієнта (за наявності)].

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, які складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу першого цього пункту.

(Положення доповнено пунктом 8 згідно з Постановою Національного банку N 343 від 24.09.2007; в редакції Постанови Національного банку N 398 від 01.11.2016)

Начальник Управління методології валютного регулювання
О.І. Мельникова

Додаток 1
до Положення
про застосування
іноземної валюти
в страховій діяльності

Довідка
щодо договорів страхування, укладених із страхувальниками-нерезидентами - юридичними
особами за станом на ________ 200_року.

Додаток: копія страхового акта (аварійного сертифіката) на ____ аркушах.

(Положення доповнено додатком 1 згідно з Постановою Національного банку N 318 від 14.08.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

Додаток 2
до Положення
про застосування іноземної
валюти в страховій діяльності

Довідка
про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування,
укладеним з перестрахувальником-нерезидентом за станом на ________ 200_р.

Додаток: документи, які за договором перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків, а також будь-які інші документи, якщо такі є, що можуть свідчити про наявність підстав для виплати перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати), на ____ аркушах.

(Положення доповнено додатком 2 згідно з Постановою Національного банку N 343 від 24.09.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 398 від 01.11.2016)

Додаток 3
до Положення
про застосування іноземної
валюти в страховій
діяльності

Довідка
щодо договорів страхування життя, які використовувалися для розрахунку розміру резервів
довгострокових зобов'язань для покриття відповідальності перед страхувальниками
в іноземній валюті за станом на _________ 200__ р.

(Положення доповнено додатком згідно з Постановою Національного банку N 623 від 10.12.2004)