Розпорядження: Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)

Подiлитися

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
19.02.2002 N 33-р

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2002 р. за N 284/6572

Про затвердження Положення
про порядок подання заяв до
Антимонопольного комітету України про
попереднє отримання дозволу на концентрацію
суб'єктів господарювання
(Положення про концентрацію)

(Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями
Антимонопольного комітету
N 389-р від 17.11.2005
N 316 від 10.08.2006
N 713-р від 11.12.2007
N 682-р від 21.12.2010
N 121-р від 15.03.2011
N 253-р від 01.06.2011
N 367-р від 13.07.2011
N 612-р від 09.12.2014
N 9-рп від 23.04.2015
N 25-рп від 18.08.2015
N 12-рп від 26.04.2016
N 14-рп від 21.06.2016)

Керуючись статтею 8 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статтею 26 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

1. Затвердити Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), що додається.

2. Визнати Положення про контроль за економічною концентрацією, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 травня 1998 року N 134-р та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 червня 1998 року за N 409/2849 (зі змінами й доповненнями, унесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 29 січня 1999 року N 22-р, від 18 лютого 2000 року N 31-р, від 16 січня 2001 року N 3-р та від 6 квітня 2001 року N 48-р), таким, що втратило чинність.

Голова Комітету О. Костусєв

Погоджено:

Т.в.о. Голови Державного комітету з питань
регуляторної політики та підприємництва В. Загородній

Затверджено
Розпорядження
Антимонопольного комітету України
19.02.2002 N 33-р

(у редакції розпорядження
Антимонопольного комітету України
21.06.2016 N 14-рп)

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2002 р. за N 284/6572

Положення
про порядок подання та розгляду заяв про
попереднє отримання дозволу
Антимонопольного комітету України
на концентрацію суб’єктів господарювання

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України", "Про оренду державного та комунального майна" з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції.

2. Це Положення встановлює порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) про попереднє отримання дозволу Комітету чи Адміністративної колегії Комітету на концентрацію суб’єктів господарювання, а також їх розгляду та одержання висновків з питань концентрації суб’єктів господарювання.

3. Терміни вживаються в цьому Положенні у таких значеннях:

адміністративна колегія Комітету - постійно діюча адміністративна колегія Комітету, тимчасова адміністративна колегія Комітету;

вертикальні відносини (між учасниками концентрації) - відносини між учасниками концентрації, один з яких діє на ринках товарів, виробництво та/або реалізація яких потребує використання товарів, що обертаються на ринках, на яких діє інший учасник концентрації;

висновки - попередні висновки стосовно концентрації, у тому числі оренди, фінансового лізингу, концесії; висновки орендодавцеві про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим;

горизонтальні відносини (між учасниками концентрації) - відносини між учасниками концентрації, які конкурують чи мають можливість конкурувати між собою на одному й тому самому товарному ринку;

державний уповноважений - державний уповноважений Комітету;

дозвіл - дозвіл органів Комітету на концентрацію;

економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

задіяний ринок товару (товарний ринок) - ринок товару (товарний ринок), на якому відбувається або на який впливає або може вплинути концентрація суб’єктів господарювання, з визначеними товарними й географічними межами відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року N 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за N 317/6605;

заява - заява про надання дозволу або висновків;

заявники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, орендар, одержувач фінансового лізингу, концесіонер, орендодавець, суб’єкти господарювання, фізичні та юридичні особи, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або здійснюють концентрацію;

інформація - відомості в будь-яких формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості;

кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або право голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права;

контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб’єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб’єкті господарювання. Пов’язаними особами вважаються юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння) за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань зі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;

монополізація - досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання - вживається у значенні, наведеному у статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон);

недружнє придбання - придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, у разі відмови цього суб’єкта господарювання надати заявнику (уповноваженій ним особі) інформацію, необхідну для надання дозволу органів Комітету;

об’єднання - об’єднання юридичних та (або) фізичних осіб, у тому числі об’єднання підприємств, а також громадські організації;

органи адміністративно-господарського управління та контролю - суб’єкти господарювання, об’єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування;

органи влади - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, ринку цінних паперів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади;

органи Комітету - Комітет, адміністративна колегія Комітету, державний уповноважений, адміністративні колегії територіального відділення Комітету;

показники учасників концентрації - вартість (сукупна вартість) активів та обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів;

ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який (які) протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;

ринки товару, на яких відбувається концентрація, - це ринки, на яких має чи матиме місце оборот товарів, що виробляються та/або реалізуються: суб’єктами господарювання, які утворюються внаслідок злиття або приєднання учасників концентрації; суб’єктами господарювання, які спільно створюються учасниками концентрації; з використанням майна, над яким унаслідок концентрації набувається контроль; суб’єктами господарювання, частки (акції, паї) яких придбаваються;

ринки товару, на які впливає чи може впливати концентрація, - такими ринками вважаються: ринки товарів, виробництво та/або реалізація яких потребує використання товарів, що обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація; ринки товарів, використання яких є потрібним для виробництва та/або реалізації товарів, що обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація; ринки, на яких обертаються товари, що використовуються або споживаються разом із товарами, які обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація;

суб’єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб’єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб’єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери);

фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу;

цілісний майновий комплекс - господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

II. Концентрація суб’єктів господарювання

1. З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції органи Комітету здійснюють державний контроль за концентрацією суб’єктів господарювання (далі - концентрація).

2. Концентрацією визнаються:

1) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;

2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом:

безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується;

призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;

4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

3. Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки:

1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно);

2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном);

3) поєднанню наведених умов.

4. Не вважаються концентрацією:

1) створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії відповідно до абзацу другого частини першої статті 5 Закону;

2) придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Комітету можуть прийняти рішення про продовження цього строку;

3) дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою статті 22 Закону, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Комітету, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;

4) набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади.

III. Учасники концентрації суб’єктів господарювання

Учасниками концентрації відповідно до статті 23 Закону є:

суб’єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;

суб’єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб’єктом господарювання, та суб’єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;

суб’єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, фінансовий лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;

суб’єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб’єкта господарювання. Якщо одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, то учасником концентрації вважається також суб’єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного капіталу новостворюваного суб’єкта господарювання;

фізичні та юридичні особи, пов’язані з учасниками концентрації, зазначеними в підпунктах 1-4 цього пункту, відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно зі статтею 1 Закону єдиним суб’єктом господарювання.

IV. Визначення складу учасника концентрації -
суб’єкта господарювання

1. Склад суб’єктів господарювання, що є групою суб’єктів господарювання, в якій один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, встановлюється, виходячи з можливості, у тому числі підтвердженої практикою господарських операцій, вирішального впливу однієї особи на господарську діяльність іншої особи як можливості прийняття нею рішень стосовно визначення господарської діяльності іншої особи, зокрема рішень щодо:

1) встановлення загальних умов обороту товарів на ринку (ціни, асортименту товарів, обсягів попиту та пропозиції, обсягів реалізації товарів чи їх придбання, інших умов придбання або реалізації товарів);

2) визначення обсягів виробництва, ринків товарів, напрямів техніко-технологічного розвитку, інвестицій;

3) визначення джерел постачання, кола продавців, покупців або споживачів;

4) укладання угод, умов прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань;

5) можливості однієї особи не допускати прийняття іншою особою, що здійснює господарську діяльність, рішень, зазначених у підпунктах 1-4 цього пункту.

2. При встановленні наявності вирішального впливу однієї особи стосовно іншої особи підлягає з’ясуванню наявність:

1) прав володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною;

2) прав, повноважень, які забезпечують вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання;

3) прав, повноважень давати обов’язкові до виконання вказівки з питань визначення умов господарської діяльності або виконувати функції органу управління юридичної особи, зокрема внаслідок укладення договорів і контрактів або в інший спосіб;

4) прав, повноважень щодо суміщення посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу юридичної особи;

5) прав, повноважень щодо призначення більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів юридичної особи;

6) зобов’язань, у тому числі: грошових, торгових зобов’язань, зобов'язань з виконання умов фінансової підтримки;

7) інших засобів набуття вирішального впливу.

3. Вирішальний вплив одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання виникає, зокрема, у випадках, коли:

1) один суб’єкт господарювання - стосовно іншого суб’єкта господарювання прямо або опосередковано:

володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків;

має більше ніж 50 відсотків голосів у вищих органах управління;

має повноваження призначати керівника, заступника керівника або більше ніж 50 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контрольного органу;

має право одержувати не менше 50 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб’єкта господарювання;

2) суб’єкти господарювання:

прямо або опосередковано підпорядковані суб’єкту господарювання з певних питань згідно з правами, зафіксованими в установчих документах або угодах (контрактах), зокрема про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про фінансовий лізинг, про фінансову підтримку, про створення суб’єкта господарювання;

у своєму складі мають одних і тих самих фізичних осіб, що й інший суб’єкт господарювання, які посідають одну з перелічених посад, а саме: керівника, заступника керівника, або не менше половини одних і тих самих фізичних осіб - членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органів;

3) суб’єкти господарювання прямо або опосередковано мають права і повноваження, передбачені у підпунктах 1, 2 цього пункту;

4) суб’єкти господарювання надають фінансову підтримку, що використовується для здійснення концентрації, якщо це призводить чи може призвести до виникнення вирішального впливу одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання.

4. Вирішальний вплив одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання може виникати, зокрема, у випадках, коли:

1) суб’єкт господарювання прямо або опосередковано:

володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 25 відсотків;

має більше ніж 25 відсотків голосів у вищих органах управління;

має повноваження призначати керівника, заступника керівника, головного бухгалтера або більше ніж 25 відсотків членів спостережної ради виконавчого, контрольного органу;

має право одержувати не менше 25 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб’єкта господарювання;

2) суб’єкт господарювання прямо або опосередковано має стосовно іншого суб’єкта господарювання права і повноваження, зазначені у цьому пункті.

5. Вирішальний вплив кількох суб’єктів господарювання на господарську діяльність іншого суб’єкта господарювання виникає, зокрема, у випадках, коли:

1) два суб’єкти господарювання безпосередньо або через інших осіб мають по 50 відсотків голосів у вищому органі управління іншого суб’єкта господарювання;

2) декілька суб’єктів господарювання мають можливість, зокрема завдяки праву вето, не допускати прийняття іншими особами рішень, зазначених у пункті 1 цього розділу, стосовно визначення господарської діяльності іншого суб’єкта господарювання;

3) декілька суб’єктів господарювання внаслідок укладеного між ними договору, існування протягом тривалого періоду спільних інтересів чи інших чинників діють спільно (узгоджено) у здійсненні їхніх прав щодо іншого суб’єкта господарювання і завдяки цьому мають можливість приймати рішення, зазначені у пункті 1 цього розділу, зокрема не допускати прийняття іншими особами таких рішень стосовно визначення господарської діяльності іншого суб’єкта господарювання.

V. Одержання дозволів і висновків

1. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу, якщо:

1) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного, або

2) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.

2. Визначення показників учасників концентрації здійснюється відповідно до розділу VI цього Положення.

3. Концентрація щодо набуття контролю над банком, який потребує додаткової капіталізації та/або реструктуризації, реорганізації, банками-нерезидентами чи банківськими групами-нерезидентами, що беруть участь у збільшенні капіталу банків-резидентів України, власниками яких вони є чи є одними із власників, не потребує одержання дозволу органів Комітету з урахуванням абзацу другого пункту 1 статті 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків".

4. Дії, які не вважаються концентрацією, не потребують попереднього одержання дозволів.

5. Комітет чи адміністративна колегія Комітету надають попередні висновки щодо концентрації.

6. Висновки органів Комітету про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, надаються орендодавцеві відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

VI. Механізм обчислення показників учасників концентрації

1. При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного податку, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот за останній фінансовий звітний рік, що передував року подання заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.

2. Обсяг реалізації товарів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відповідає даним графи 3 рядка 2000 форми "Чистий доход від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід, форма N 2). Даний показник включає сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю в Україні і за кордоном. Обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.

3. Для визначення обсягу реалізації товарів іноземних компаній та транснаціональних корпорацій використовуються дані, зазначені у графі 3 рядка "Чиста виручка від реалізації" форми національної звітності "Звіт про прибутки та збитки", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або дані щодо обсягу реалізації товарів, які складені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні. Даний показник включає сукупну вартість активів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік в Україні і за кордоном. Обсяг (сукупний обсяг) активів в Україні визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.

4. Вартість активів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відповідає даним графи 4 рядка 1300 форми "Баланс" (Звіт про фінансовий стан, форма N 1).

5. Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку.

6. Вартість активів банку відповідає даним рядка "Усього активів" Звіту про фінансовий стан (Баланс), передбаченого в додатку 1 до інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої в установленому порядку.

7. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума нетто-активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів - сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність.

8. Вартість активів іноземних компаній та транснаціональних корпорацій відповідає даним рядка "Усього активів" форми національної фінансової звітності "Баланс", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або даним щодо вартості активів, які складені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні.

9. Щодо кожного суб’єкта господарювання (з урахуванням відносин контролю) вказати підсумкові дані за останній фінансовий рік і відповідно заповнити таблицю "Розрахунок сукупної вартості активів та сукупного обсягу реалізації товарів за ____ рік" за формою згідно з додатком 1 до цього Положення.

VII. Порядок подання заяви

1. При перевищенні показниками учасників концентрації значень, наведених у статті 24 Закону та пункті 1 розділу V цього Положення, учасники концентрації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію, повинні звернутися із заявою про надання дозволу.

2. За відсутності перевищення показниками учасників концентрації значень, наведених у статті 24 Закону та пункті 1 розділу V цього Положення, учасники концентрації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію, мають право звернутися із заявою про надання дозволу, яка може бути розглянута за спрощеною процедурою.

3. Подання заяви про надання висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній чи комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, до відповідного органу Комітету здійснюється орендодавцем. Ця заява може подаватися одночасно із заявою орендаря про надання дозволу на концентрацію.

4. Подання заяви здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, орендарем, одержувачем фінансового лізингу, концесіонером, орендодавцем, суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію.

5. У разі якщо концентрація проводиться із застосуванням конкурсних процедур (торги, аукціони, конкурси, тендери тощо), заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше тридцяти днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом.

6. Заявники подають спільну заяву до Комітету.

7. Суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Комітету із заявою про надання попередніх висновків стосовно концентрації.

8. За подання заяв про надання дозволу та надання попередніх висновків справляється плата в розмірах, передбачених частиною другою статті 34 Закону.

9. Заявники можуть призначити та уповноважити будь-яку фізичну або юридичну особу бути їх представником(ами), подати заяву до Комітету, представляти інтереси заявників під час розгляду заяви. Повноваження представника(ів) підтверджуються довіреністю від заявників, оформленою відповідно до вимог, викладених у розділі X цього Положення.

VIII. Підвідомчість заяв з питань концентрації

1. Комітет приймає рішення про надання дозволу (заборону) за заявами про надання дозволу та надає висновки за заявами про надання попередніх висновків стосовно концентрації:

1) учасником якої є підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

2) учасником якої є суб’єкт господарювання, у складі якого хоча б одна юридична (фізична) особа має постійне місцезнаходження (місце проживання) за межами України;

3) учасником якої є суб’єкт господарювання, який за результатами концентрації досягає монопольного (домінуючого) становища, підтримує або посилює це становище;

4) яка призводить до створення суб’єкта господарювання, який за концентрацією досягає монопольного (домінуючого) становища, підтримує або посилює це становище, чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи у значній його частині;

5) на підставі рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України;

6) пов’язаної із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів.

2. Комітет приймає рішення про надання дозволу (заборону) та надає висновки за заявами про надання орендодавцеві висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, коли такі підприємства діють на ринках, які охоплюють територію понад половину регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), у тому числі частини цих регіонів.

3. Комітет має право прийняти до розгляду будь-яку заяву.

4. Голова Комітету має право за клопотанням заявника, органу Комітету або з власної ініціативи витребувати будь-яку заяву, справу, що є в провадженні органу, уповноваженого розглядати заяву, справу, і передати її на розгляд іншого органу Комітету.

5. Адміністративна колегія Комітету приймає рішення про надання дозволу та надає висновки за заявами про надання попередніх висновків стосовно концентрації та про надання дозволу на концентрацію, за винятком питань, підвідомчих Комітету.

6. Адміністративна колегія Комітету також надає висновки за заявами про надання висновків орендодавцеві про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, коли такі підприємства діють на регіональних ринках, які охоплюють територію декількох регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), у тому числі частин цих регіонів.

7. Адміністративна колегія територіального відділення Комітету надає висновки за заявами про надання орендодавцеві висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, якщо учасники концентрації зареєстровані в одному регіоні України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) і діють на регіональному ринку, який охоплює територію одного регіону України.

IX. Порядок складання та подання заяви

1. Заява подається в письмовій формі і має містити:

1) найменування органу, до якого подається заява;

2) посилання на відповідний нормативно-правовий акт (пункт, частина, стаття), що передбачає звернення до органів Комітету;

3) найменування, реквізити (поштова та електронна адреси, телефон, факс) заявника(ів), учасника(ів) концентрації;

4) прізвища, імена, по батькові, контактні номери телефонів, поштові та електронні адреси посадових осіб (керівників), відповідальних за супроводження концентрації, представників заявника(ів);

5) опис змісту концентрації, щодо надання дозволу на яку звертається(ються) заявник(и);

6) перелік документів і відомостей, що додаються до заяви, із зазначенням документів або частин документів чи відомостей, які містять інформацію з обмеженим доступом.

2. До заяви додаються такі документи та відомості:

1) документ, що підтверджує сплату збору за її подання (платіжне доручення на перерахування збору з позначкою установи банку або квитанція);

2) схема відносин контролю учасників концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

3) схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

4) економічне обґрунтування концентрації та розрахунок сукупних часток на задіяних товарних ринках згідно з додатком 2 до цього Положення;

5) відомості про концентрацію згідно з додатком 3 до цього Положення;

6) розрахунок показників учасників концентрації згідно з розділом VI цього Положення;

7) копії документів, що підтверджують обставини щодо фінансових аспектів концентрації, з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

8) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

9) копії паспорта, довідки про присвоєння податкового номера, інші документи, що дозволяють ідентифікувати фізичну особу - заявника;

10) копії установчих документів (установчий договір, статут) об’єднань підприємств, до яких входять учасники концентрації, що здійснюють господарську діяльність на задіяних товарних ринках, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

11) стосовно учасників концентрації, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 1 розділу ІІІ цього Положення, що є іноземними суб’єктами: виписки з торговельних (банківських) реєстрів господарювання; копії документів про реєстрацію, виписка з торговельного (банківського) реєстру країни та довіреність на здійснення представницьких функцій щодо представництва такого іноземного суб’єкта господарської діяльності; копії договорів, довіреностей, рішень чи інших документів, які надають право або зобов’язують повністю чи частково виконувати функції органу управління такого іноземного суб’єкта господарювання, оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

12) документи, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення, залежно від виду концентрації:

проекти або копії установчих документів (установчий договір, статут) суб’єкта господарювання, що створюється в результаті концентрації, рішення про створення (протокол установчих зборів), злиття, приєднання, виділ тощо із зазначенням повноважень представників;

проект договору (купівлі-продажу, управління, користування часткою (акціями, паями) тощо) або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;

проект договору про управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію, набуття у власність активів іншим способом або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;

проекти або копії рішень, угод, документів, реалізація яких у сукупності забезпечить набуття контролю;

проекти або копії рішень, угод, документів щодо призначення або обрання осіб на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання, інформація та перелік посад, які вже обіймають зазначені особи в інших суб’єктах господарювання;

копії установчих документів (установчий договір, статут) суб’єкта господарювання, цілісний майновий комплекс або структурний підрозділ якого передається в оренду, фінансовий лізинг, концесію, проект договору оренди, фінансового лізингу, концесії або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;

копії плану приватизації об’єкта, плану розміщення акцій, акта оцінки вартості майна;

при недружньому придбанні копія листа (з повідомленням про його вручення) суб’єкту господарювання, частки (акції, паї) якого набуваються, про надання інформації, зазначеної у пункті 2 цього розділу, стосовно цього суб’єкта господарювання та суб’єктів господарювання, пов’язаних із ним відносинами контролю, на який заявником не було отримано відповіді або було отримано негативну відповідь;

інші документи, які вважають за потрібне надати заявники.

3. До заяви про надання висновків орендодавцеві щодо можливості оренди та умов договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, також додається копія дозволу органу Комітету на концентрацію у вигляді одержання в оренду цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим.

4. Заява про надання висновків стосовно концентрації складається у довільній формі з наданням інформації та документів, які заявник вважає достатніми для надання висновків з урахуванням особливостей концентрації.

5. Заява, яка подається до розгляду за спрощеною процедурою у випадках, передбачених пунктом 2 розділу ХІІ цього Положення, складається відповідно до додатка 4 до цього Положення з додаванням таких документів і відомостей:

2) схема відносин контролю учасників концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

4) копії документів, що підтверджують обставини щодо фінансових аспектів концентрації з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

5) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;

6) документи, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення, залежно від виду концентрації відповідно до підпункту 12 пункту 2 цього розділу;

7) клопотання про розгляд заяви за спрощеною процедурою.

6. До заяви може бути додано звернення заявника про проведення попередніх консультацій відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу ХIІ цього Положення.

7. При розгляді заяви в разі необхідності в учасників концентрації можуть бути запитані інші відомості і документи, необхідні для розгляду заяви, справи.

8. При поданні заяви до розгляду за спрощеною процедурою обсяг інформації та документів може бути розширений заявником з урахуванням особливостей концентрації.

9. Якщо документи, зазначені в підпунктах 9-12 пункту 2 цього розділу, подавалися до органів Комітету не більше року тому і після цього до них не вносилися зміни, такі документи не подаються, а заява має містити письмове посилання на дату та номер супровідного листа, яким подавалися ці документи.

10. Якщо для прийняття рішення немає потреби в одержанні усіх документів і відомостей, зазначених у пункті 2 цього розділу, їхній перелік за погодженням з державним уповноваженим може бути скорочено.

11. Заява має містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників усіх суб’єктів господарювання - учасників концентрації.

X. Вимоги щодо порядку підготовки і подання
заяви та документів, що до неї додаються

1. Комплект документів, що додаються до заяви, має бути складений у тому порядку згідно з пунктами 2 і 5 розділу ІХ цього Положення.

2. Цей комплект документів має бути підшитий у папці-швидкозшивачі.

3. Копії установчих документів, змін до установчих документів мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства.

4. Заява підписується керівником або уповноваженим представником заявника. Спільна заява підписується керівниками або уповноваженими представниками всіх заявників.

5. Відомості та інші документи, у тому числі копії документів, передбачених пунктами 2 і 5 розділу IХ цього Положення, що додаються до заяви, підписуються заявником або уповноваженим представником. Також зазначаються прізвище, посада, місце роботи, контактний телефон того, хто готував відповіді на питання відповідного розділу, дата, станом на яку надаються відомості.

6. Заява, що подається фізичною особою, та додані до неї документи, мають бути підписані фізичною особою. Підпис засвідчується нотаріально.

7. Виписка з реєстру та довіреність іноземних суб’єктів господарювання мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані в консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвідчується у встановленому порядку.

8. Документи та інформація іноземною мовою мають супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвідчується в установленому порядку.

9. Документи, викладені на двох і більше аркушах, мають бути пронумеровані й прошиті.

10. Інформація, передбачена додатками до цього Положення, має бути викладена з використанням нумерації розділів і пунктів цих додатків. Оформлення нумерації має бути таким, як запропоновано в додатках до цього Положення.

11. Усі відомості та документи, які додаються до заяви, подаються в паперовій та електронній формах.

12. Інформація та відомості, що подаються в електронній формі, мають відповідати інформації та відомостям, що подаються в письмовій формі. Відповідність інформації та відомостей у письмовій та електронній формах підтверджується записом у заяві.

13. Особа, яка надає інформацію як інформацію з обмеженим доступом (у тому числі конфіденційну інформацію), зобов’язана зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ, у тому числі які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом.

14. Заява має містити перелік документів і відомостей, що додаються до заяви, із зазначенням, які саме документи чи відомості містять інформацію з обмеженим доступом. Усі документи, які додаються до заяви, подаються в запечатаному конверті з позначкою "Містить інформацію з обмеженим доступом".

15. На кожній сторінці, що містить інформацію з обмеженим доступом, у верхньому правому куті має бути зазначено "Містить інформацію з обмеженим доступом".

16. Інформація, яку заявник вважає інформацією з обмеженим доступом, має бути позначена у будь-який обраний заявником спосіб.

17. Заявник надає обґрунтування віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом із вказівкою щодо причин, через які її не можна розголошувати або оприлюднювати. При цьому інформація, що становить комерційну чи іншу, передбачену законом таємницю, має бути відокремлена від конфіденційної інформації.

18. Кожний суб’єкт, який готує відомості, несе відповідальність за точність інформації, що викладається.

19. Для представлення інтересів учасників концентрації представники мають подати підтвердження своїх повноважень у письмовій формі, наприклад договір-доручення чи довіреність, які мають містити:

прізвище, ім’я та по батькові представника, його посаду та місце роботи;

серію та номер паспорта, ким і коли виданий, податковий номер;

адресу місця проживання/перебування представника, номер мобільного телефону;

назву(и) суб’єкта(ів) господарювання, інтереси якого(их) уповноважений представляти представник;

обсяг наданих повноважень;

вказівку на те, що ризики негативних наслідків, пов'язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації несуть учасники концентрації, які призначили представника, або їх правонаступники.

20. До заяви додається загальна схема відносин контролю кожного учасника концентрації із указанням учасників концентрації, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 1 розділу ІІІ цього Положення, їх кінцевих бенефіціарних власників, а також усіх юридичних та фізичних осіб, які входять до складу учасників концентрації і зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території України, а також відносин контролю між ними.

21. До заяви додається загальна спільна схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, в якій зазначаються учасники концентрації, перелічені підпунктах 1-4 пункту 1 розділу ІІІ цього Положення, їх кінцеві бенефіціарні власники, а також схематичне зображення зміни контролю.

XI. Порядок розгляду заяви про надання висновків

1. Органи Комітету надають заявникам на підставі заяви про надання висновків та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно концентрації.

2. Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно концентрації становить один місяць, якщо інше не встановлено законом.

3. Попередні висновки органу Комітету надаються у формі листа, в якому зазначається про:

1) можливість надання дозволу на концентрацію;

2) можливість відмови в наданні дозволу на концентрацію;

3) необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на концентрацію;

4) недостатність інформації для будь-якого висновку.

4. Попередні висновки надаються виключно на підставі наданої заявником інформації.

5. Орган Комітету надає орендодавцеві у випадках, передбачених законодавством, висновки про можливість оренди та умови договору оренди протягом п’ятнадцяти днів після надходження матеріалів і надсилає їх орендодавцеві відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

6. Отримання попередніх висновків стосовно концентрації не звільняє заявника від необхідності звернутися до органу Комітету із заявою про надання дозволу на концентрацію у випадках, передбачених законом.

XII. Порядок розгляду заяви про
надання дозволу на концентрацію

1. Строк розгляду заяви:

1) Органи Комітету розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію протягом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Комітету, якщо інше не встановлено законом.

2) Органи Комітету розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою протягом 25 днів з дня її надходження в разі, якщо:

лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території України;

сукупна частка учасників концентрації на одному і тому самому товарному ринку не перевищує 15 відсотків;

частки або сукупні частки учасників концентрації не перевищують 20 відсотків на товарних ринках, на яких реалізується продукція (товари, роботи, послуги), без придбання або реалізації якої господарська діяльність будь-якого іншого учасника концентрації є неможливою.

3) Державний уповноважений може прийняти рішення про розгляд заяви за процедурою, передбаченою підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, якщо обставини, передбачені підпунктом 2 пункту 1 цього розділу, або інші обставини, що можуть вплинути на прийняття рішення відповідно до частини першої статті 25 Закону, потребують додаткового вивчення.

2. Порядок прийняття заяви до розгляду:

1) заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений не повернув заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи, що додаються до неї, не відповідають встановленим Комітетом вимогам, у тому числі за відсутності інформації про бенефіціарних власників суб’єктів господарювання - учасників концентрації, і це перешкоджає її розгляду;

2) у разі надходження від заявника клопотання про розгляд заяви за спрощеною процедурою державний уповноважений перевіряє наявність підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього розділу, та відсутність обставин, передбачених підпунктом 3 пункту 1 цього розділу;

3) у разі відсутності підстав, зазначених в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або виявлення обставин, передбачених в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, державний уповноважений повідомляє заявника про відсутність можливості розгляду заяви за спрощеною процедурою та повертає заяву;

4) За зверненням заявника державний уповноважений або за його дорученням працівники Комітету проводять попередні консультації щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду відповідної заяви, у тому числі для розгляду за спрощеною процедурою, а також щодо виправлення можливих недоліків у поданій заяві протягом строку, встановленого підпунктом 1 пункту 2 цього розділу.

3. Залишення заяви без розгляду:

1) Заява залишається без розгляду в разі надходження від заявника клопотання про відкликання заяви, про що приймається рішення відповідних органів Комітету;

2) залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету з повторною заявою.

4. Залишення заяви без руху:

1) у разі недружнього придбання, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику в наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви, державний уповноважений на підставі звернення заявника приймає рішення про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте рішення повідомляється заявник. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим рішенням. До надходження зазначеної інформації заява залишається без руху.

У випадку неотримання всієї інформації, передбаченої рішенням про надання учасником концентрації інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви у разі недружнього придбання, заява залишається без розгляду;

2) заява про надання дозволу або про надання попередніх висновків без доданих документів, що підтверджують сплату збору за її подання, залишається без руху, про що заявник повідомляється письмово. Заява про надання дозволу або про надання попередніх висновків залишається без розгляду в разі ненадходження від заявника документів, що підтверджують сплату збору за подання заяви, протягом 30 днів з дати отримання заявником повідомлення про залишення заяви без руху.

5. Порядок подання повторної заяви:

1) повторна заява стосовно раніше заявленої концентрації подається до Комітету як нова заява, якщо порівняно з попередньою заявою суттєво змінюються обставини, що характеризують концентрацію, зокрема:

заявник;

учасники концентрації;

вид концентрації;

період, за який подаються відомості щодо учасників концентрації;

відомості відповідно до розділів VI, X цього Положення та додатків 1-4 до цього Положення;

за подання нової заяви сплачується плата;

2) якщо обставини, що характеризують концентрацію, суттєво не змінюються, до повторної заяви додаються:

копія заяви (без додатків), яка не була прийнята до розгляду;

документи з виправленими недоліками;

документи, що не були додані до попередньої заяви (наприклад, відомості про відносини контролю, про учасників концентрації);

3) подання такої заяви не потребує повторної сплати.

6. Прийняття рішення про надання дозволу:

1) за відсутності підстав для заборони концентрації органи Комітету приймають рішення про надання дозволу на концентрацію;

2) якщо протягом строку розгляду заяви органи Комітету не розпочали розгляд справи про концентрацію, рішення про надання дозволу на концентрацію вважається прийнятим, про що орган Комітету, який розглядав заяву, може повідомити заявника.

7. Порушення і розгляд справи про концентрацію:

1) у разі виявлення підстав для заборони концентрації органи Комітету, що приймають рішення за заявою, державний уповноважений розпочинають розгляд справи про концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Комітету рішення у справі;

2) надсилання органами Комітету запиту щодо подання такої інформації здійснюється у строк, який не перевищує п’яти робочих днів з дня прийняття розпорядження, передбаченого підпунктом 1 цього пункту;

3) строк для подання заявником (заявниками) інформації на запит Комітету становить тридцять днів з дня одержання запиту. Цей строк може бути продовжено за письмовим клопотанням заявника;

4) інформація про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію не пізніше десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження розміщується на офіційному веб-сайті Комітету;

5) інформація про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію має містити назву та організаційно-правову форму учасників концентрації, вид концентрації, реквізити (дата, номер), розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію та підстави для відкриття справи про концентрацію;

6) суб’єкти господарювання, зокрема конкуренти, постачальники чи споживачі учасників концентрації, а також об’єднання споживачів, якщо заявлена концентрація стосується товарів, призначених для кінцевого споживання, які вважають, що їхні права та інтереси можуть бути суттєво порушені внаслідок того, що заявлена концентрація призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, мають право надати Комітету в письмовій формі обґрунтовані заперечення щодо заявленої концентрації та докази на їх підтвердження;

7) заявник, особи, які зазначені в підпункті 6 цього пункту, можуть надати додаткову інформацію на підтвердження своєї позиції. У разі ненадання особами, які подали заперечення, додаткової інформації у визначений органом Комітету строк орган Комітету має право прийняти рішення у справі про концентрацію на підставі інформації, наявної в матеріалах справи;

8) зазначені в підпункті 6 цього пункту особи мають право подати органам Комітету клопотання про залучення їх до участі у справі як третіх осіб. Питання про залучення до участі у справі третіх осіб вирішується державним уповноваженим. Про залучення третьої особи державний уповноважений приймає розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у розгляді справи;

9) особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм правами;

10) загальний строк від дати направлення повідомлення відповідно до підпункту 7.1 цього пункту до прийняття рішення у справі про концентрацію не може перевищувати ста тридцяти п’яти днів, за винятком випадків, коли заявник звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку надання інформації відповідно до підпункту 3 цього пункту;

8. Зупинення розгляду справи про концентрацію:

1) розгляд справи зупиняється в разі неможливості її розгляду до вирішення органом Комітету, судом пов’язаної з нею іншої справи або до вирішення державним органом пов’язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення органами Комітету приймається розпорядження, про що повідомляється заявник;

2) органи Комітету поновлюють розгляд справи після усунення обставин, які зумовили його зупинення;

3) перебіг строку розгляду справи зупиняється з дня зупинення розгляду справи. З дня поновлення розгляду перебіг строку розгляду справи продовжується.

9. Прийняття рішення у справі про концентрацію:

1) за результатами розгляду справ про концентрацію Комітетом приймаються рішення: про надання дозволу на концентрацію; заборону концентрації;

2) за результатами розгляду справ про концентрацію адміністративною колегією приймається рішення про надання дозволу на концентрацію;

3) у рішенні вказуються результати розгляду справи по суті (надано дозвіл на концентрацію чи відмовлено в наданні дозволу на концентрацію, у тому числі надано дозвіл або відмовлено в наданні дозволу орендодавцю на оренду цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим), наводяться мотиви рішення, висновки щодо умов договору оренди, зазначаються дії, які заявник повинен виконати або від яких утриматися;

4) рішення про надання дозволу на створення суб’єкта господарювання, який є господарським товариством чи об’єднанням, є водночас рішенням про погодження установчих документів відповідного господарського товариства, об’єднання;

5) якщо протягом строку розгляду справи органами Комітету не прийнято рішення, то рішення про надання дозволу на концентрацію вважається прийнятим, про що орган Комітету, який розглядав заяву, може повідомити заявника;

6) у разі встановлення підстав для заборони концентрації органи Комітету повідомляють учасників концентрації про зміст таких підстав та встановлюють тридцятиденний строк для надання учасниками концентрації пропозицій щодо зобов’язань, які готові взяти на себе учасники концентрації, що усувають відповідний негативний вплив концентрації на конкуренцію та дозволяють органу Комітету прийняти рішення про надання дозволу. Цей строк може бути продовжений за клопотанням учасника концентрації;

7) зобов’язання, взяті на себе учасниками концентрації, мають бути пропорційними обґрунтованим загрозам негативного впливу на конкуренцію, заявленої концентрації, а вимоги щодо забезпечення контролю за виконанням учасниками концентрації взятих на себе зобов’язань не повинні бути надмірними;

8) з метою узгодження необхідних зобов’язань та вимог, якими обумовлюватиметься рішення органу Комітету про надання дозволу, органи Комітету та учасники концентрації проводять відповідні консультації;

9) рішення органів Комітету про надання дозволу на концентрацію може бути обумовлено виконанням учасниками концентрації зобов’язань, які усувають або пом’якшують негативний вплив концентрації на конкуренцію. Такі умови і зобов’язання можуть стосуватися, зокрема, обмеження стосовно управління, користування чи розпорядження майном, а також зобов’язання суб’єкта господарювання здійснити відчуження майна;

10) концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу, якщо більший строк не визначено в рішенні. Якщо концентрація в цей строк не здійснена, учасники концентрації мають подати нову заяву про отримання дозволу;

11) органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 Закону. Вони мають право виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

10. Закриття розгляду справи:

1) розгляд справи про концентрацію суб’єктів господарювання підлягає закриттю без прийняття рішення по суті справи в разі:

надходження від заявника клопотання про відкликання заяви або про закриття розгляду справи;

неподання заявником інформації у визначений органами Комітету строк, якщо відсутність такої інформації перешкоджає розгляду справи, у тому числі інформації про бенефіціарних власників суб’єктів господарювання - учасників концентрації;

наявності рішення органу Комітету заявленої концентрації такою, що здійснена з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

ліквідації заявника - юридичної особи;

2) закриття розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету з новою заявою про надання дозволу.

11. З’ясування обставин, які мають значення для розгляду заяви, справи:

1) органи Комітету можуть запитувати в заявника (заявників) та інших осіб додаткову інформацію, якщо її відсутність перешкоджає розгляду заяви, справи;

2) працівники органів Комітету, яким доручено з’ясування фактичних обставин справи, збирають та аналізують документи і відомості, досліджують ринок, одержують усні та письмові пояснення юридичних і фізичних осіб, організовують проведення експертиз;

3) усні пояснення, які мають значення для розгляду заяви, справи, оформляються протоколом. Протокол підписується особами, які надали та отримали усні пояснення;

4) з метою з’ясування питань, що виникають при розгляді заяви, справи і потребують наукових, технічних або інших спеціальних знань, державний уповноважений призначає експертизу.

12. Рішення за заявою у справі:

1) органи Комітету надають дозвіл на концентрацію в разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

2) Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Комітет не надав дозволу, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції, у порядку, передбаченому законодавством;

3) копія рішення надсилається заявнику в десятиденний строк з дня його прийняття;

4) рішення, прийняте за результатами розгляду заяв, справ про концентрацію, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комітету протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена як інформація з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Комітету прийнятого рішення.

XIII. Інформація з обмеженим доступом

1. Інформація з обмеженим доступом, одержана органами Комітету у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків:

1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону;

2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

3) інших випадків, встановлених законом.

2. Особа, яка надає інформацію як інформацію з обмеженим доступом (у тому числі конфіденційну інформацію), зобов’язана зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ, у тому числі які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом, та надати обґрунтування щодо віднесення цієї інформації до інформації з обмеженим доступом.

3. Органи Комітету повинні провести консультації з такими особами з метою з’ясування підстав для віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом та можливості зняття особою такого статусу з наданої нею інформації, та/або надання особою у встановлений органами Комітету строк неконфіденційної версії документів чи іншої інформації, зокрема з виключеною, зачорненою чи в інший спосіб зміненою інформацією, яка забезпечує достатній її захист, та/або з’ясування шкоди, яка може бути завдана особі оприлюдненням такої інформації.

4. Інформація з обмеженим доступом не підлягає розголошенню. Зазначена інформація має використовуватися та зберігатися відповідно до законодавства, зокрема Законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

5. Заявник (його представник) та державний уповноважений (або за його дорученням працівники Комітету) можуть проводити між собою консультації щодо змісту інформації, яка може бути оприлюднена.

6. Режим доступу осіб, які беруть участь у справі, до інформації з обмеженим доступом визначається відповідно до законодавства України, зокрема Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

XIV. Відповідальність за порушення законодавства
про захист економічної конкуренції

1. Вчинення концентрації без отримання дозволу органів Комітету в разі, якщо наявність такого дозволу необхідна, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

2. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом здійснення концентрації без дозволу органу Комітету вважається вчиненим, якщо інше не передбачено законодавством або не випливає з дій суб’єкта господарювання, зокрема при:

1) здійсненні концентрації шляхом створення суб’єкта господарювання - юридичної особи - з моменту державної реєстрації цієї юридичної особи;

2) злитті суб’єктів господарювання - з моменту державної реєстрації суб’єкта господарювання, що виник у результаті злиття;

3) приєднанні суб’єкта господарювання - з моменту виключення суб’єкта господарювання, що приєднується, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР);

4) придбанні простих іменних акцій у документарній формі - з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів у зв’язку з придбанням пакета акцій;

5) придбанні простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, або знерухомлених акцій - з моменту зарахування придбаних цінних паперів на рахунок покупця у зберігача;

6) придбанні, набутті іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) часток чи паїв - з моменту набуття права власності, права на управління (користування) на частки чи паї відповідно до договору (доручення);

7) придбанні акцій на пред’явника - з моменту переходу права власності на акції відповідно до договору купівлі-продажу;

8) одержанні акцій в управління (користування) - з моменту набуття прав на управління (користування) акціями відповідно до договору (доручення);

9) придбанні, набутті іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи структурного підрозділу суб’єкта господарювання - з моменту набуття права власності, права управління (користування) активами (майном) відповідно до договору (доручення), акта приймання-передачі майна.

3. Якщо концентрація призводить чи може призвести до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, крім випадків, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 12 розділу ХІІ цього Положення, орган Комітету може звернутися до суду із заявою (позовом) про визнання недійсними угод, рішень, інших актів, відповідної установчої угоди про створення суб’єкта господарювання та скасування його державної реєстрації.

4. У разі виявлення під час розгляду заяви, справи про надання дозволу на концентрацію інших порушень, передбачених статтею 50 Закону, орган Комітету виділяє їх в окреме провадження.

5. Якщо органом Комітету надано дозвіл на концентрацію на підставі поданої недостовірної інформації, то рішення про надання дозволу може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом п’яти років з моменту його прийняття. За результатами перегляду може бути прийнято рішення про:

1) підтвердження попереднього рішення щодо здійснення концентрації;

2) скасування повністю або частково рішення про надання дозволу на концентрацію та прийняття нового рішення;

3) накладення штрафу в порядку, визначеному законодавством.

Начальник Юридичного управління
Антимонопольного комітету України М. Шверк

(Положення в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 14-рп від 21.06.2016)

Додаток 1
до Положення про концентрацію
(пункт 9 розділу VІ)

Розрахунок
сукупної вартості активів та сукупного
обсягу реалізації товарів за ____ рік

Найменування учасника концентрації	Вартісні показники
	вартість (сукупна вартість) активів				обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів (робіт, послуг)
	тис. грн		тис. євро		тис. грн		тис. євро
	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні
1	2	3	4	5	6	7	8	9

(Додаток 1 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 14-рп від 21.06.2016)

Додаток 2
до Положення про концентрацію
(підпункт 4 пункту 2 розділу ІХ)

Економічне обґрунтування
концентрації та розрахунок сукупних
часток на задіяних товарних ринках

В економічному обґрунтуванні концентрації відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року N 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за N 317/6605, можуть висвітлюватися такі питання щодо кожного задіяного товарного ринку (окремо за кожний з двох останніх фінансових років і за звітний період поточного року):

1. Опис концентрації, про надання дозволу на яку звертається заявник, мета концентрації та очікувані результати щодо кожного учасника.

2. Встановлення суб’єктів господарювання - учасників концентрації, що здійснюють діяльність на задіяних товарних ринках.

3. Встановлення товару, який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цими суб’єктами господарювання.

4. Складання переліку товарів, щодо яких мають визначатися межі задіяних товарних ринків, що мають ознаки одного товару.

5. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів.

6. Оцінка товарних меж кожного задіяного товарного ринку.

7. Оцінка територіальних (географічних) меж кожного задіяного товарного ринку.

8. Оцінка обсягів товару, який обертається на кожному задіяному товарному ринку (окремо за кожний з двох останніх фінансових років і за звітний період поточного року).

У тому числі:

оцінка обсягів товару, який обертається на кожному задіяному товарному ринку, у натуральному та вартісному виразах;

частка імпорту, що походить від учасників концентрації;

оцінка впливу на вказаний імпорт будь-яких квот, тарифів або нетарифних торговельних бар’єрів;

оцінка впливу на вказаний імпорт транспортних та інших витрат;

опис виробництва, ціноутворення та способи реалізації товарів учасників концентрації, що обертаються на задіяних ринках, зокрема наявність виробництва та мереж збуту в Україні;

порівняння цін на відповідні товари на різних територіях; характер та ступінь вертикальної інтеграції кожної зі сторін порівняно з їх найбільшими конкурентами (за можливості).

9. Оцінка часток суб’єктів господарювання на кожному задіяному товарному ринку (окремо за кожний з двох останніх фінансових років і за звітний період поточного року).

10. Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар на ринку (окремо за кожний з двох останніх фінансових років і за звітний період поточного року), у тому числі оцінка у вартісному виразі (та за можливості у натуральному виразі) ринкових часток конкурентів (включаючи імпортерів), які мають ринкову частку 5 та більше відсотків на задіяному товарному ринку.

11. Перелік найбільших 5 незалежних постачальників учасників концентрації, що здійснюють господарську діяльність на задіяних товарних ринках, та частки придбання в кожного із вказаних постачальників сировини, товарів, що використовуються для виробництва відповідної продукції.

12. Структура пропозиції на ринках - канали збуту та сервісні мережі, що існують на ринках:

канали збуту, що переважають на ринку, та їх важливість (по можливості оцінити, в якій мірі збут здійснюється третіми сторонами або підприємствами, що належать до тієї ж самої групи сторін);

сервісні мережі (технічне обслуговування і ремонт), що переважають на ринку, та їх важливість. В якій мірі відповідний сервіс здійснюється третіми сторонами або підприємствами, які належать до тієї самої групи сторін (за можливості).

13. Оцінка загального використання потужностей в Україні за останні 3 роки. При цьому беруться до уваги потужності, що використовуються або можуть використовуватись для виробництва товарів, які обертаються на задіяних товарних ринках, та зазначається, які частки цих потужностей належали кожному з учасників концентрації за вказаний період та відповідні коефіцієнти використання виробничих потужностей. Розташування та продуктивність виробничих потужностей кожного з учасників концентрації.

14. Зазначення про наявність у учасників концентрації продукції, що знаходиться на стадії розроблення, яка може надійти на ринок найближчим часом, або планів з розширення власних виробничих потужностей, або каналів збуту, або укладення контрактів на таке розширення, за можливості надання відповідної інформації. За можливості надання аналогічної інформації щодо конкурентів учасників концентрації.

15. Оцінка запланованого рівня продажів і ринкових часток учасників концентрації, що здійснюють господарську діяльність на задіяних товарних ринках, на майбутній період від 3 до 5 років.

16. За можливості надання інформації щодо обсягів та структури пропозиції на ринках, на яких обертаються товари, що за певних умов можуть замінювати у споживанні товари, на ринках яких відбувається концентрація, та зазначити, за яких умов можлива така заміна.

17. Надання переліку не менш як 5 найбільших незалежних покупців учасників концентрації, що здійснюють господарську діяльність на задіяних товарних ринках, та частки реалізації відповідної продукції кожному із вказаних покупців (найменування, адреса місцезнаходження суб’єктів господарювання - споживачів).

18. Опис структури попиту:

1) оцінка фази розвитку задіяних товарних ринків, наприклад фази росту, розширення, зрілості та падіння, а також прогноз змін попиту;

2) опис переваг для покупців, наприклад належність товарів до бренда, надання супутніх послуг до і після здійснення покупки, надання повного спектра продукції, наявність ефекту мережевої вигоди;

3) вплив на взаємозамінність товарів індивідуалізації продукції за допомогою атрибутів або якості;

4) оцінка витрат покупців, пов’язаних зі зміною постачальника (у розрізі витрат часу та грошей);

5) ступінь концентрації споживачів;

6) можливості здійснити сегментацію покупців на різні групи з описом типового покупця для кожної групи;

7) оцінка важливості контрактів на ексклюзивне дистриб’юторство та інших типів довгострокових контрактів;

8) оцінка впливу державних органів, органів адміністративно-господарського управління та контролю на формування попиту.

19. Визначення бар’єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб’єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар на ринку (окремо за кожний з двох останніх фінансових років і за звітний період поточного року).

20. Зазначення про існування суб’єктів господарювання, які вступили на задіяний ринок за останні 5 років та істотно вплинули на нього, із указанням найменувань та місцезнаходження суб’єктів господарювання. Оцінка ринкової частки кожного такого суб’єкта господарювання на цей час. Аналіз вхідних бар’єрів, з якими зіткнувся учасник концентрації у разі вступу на задіяний ринок за останні 5 років.

21. Можливість, на думку учасників концентрації, існування суб’єктів господарювання, які можуть вступити на задіяний ринок, із зазначенням найменувань і місцезнаходження таких суб’єктів господарювання та поясненням можливості вказаного вступу на ринок, оцінкою часу, потрібного для цього.

22. Опис факторів, що впливають на вступ на задіяні товарні ринки з географічної точки зору та з точки зору надходження на ринок нової продукції:

1) загальні витрати, пов’язані із вступом на задіяний ринок (дослідження, розробки, виробництво, установлення каналів збуту, просування, реклама, обслуговування тощо) у масштабі, еквівалентному значному конкуренту, із зазначенням приблизної ринкової частки такого конкурента;

2) будь-які юридичні або адміністративні вхідні бар’єри, наприклад державне ліцензування або встановлення стандартів у будь-яких формах, порядок сертифікації продукції або наявність успішного досвіду;

3) будь-які обмеження, пов’язані з існуванням на відповідному ринку патентів, ноу-хау та інших інтелектуальних прав, а також обмеження, пов’язані з ліцензуванням вказаних прав;

4) чи є учасники концентрації власниками, ліцензіатами або ліцензіарами патентів, ноу-хау та інших інтелектуальних прав власності на задіяних ринках;

5) важливість ефекту масштабу для виробництва або реалізації продукції на задіяних ринках;

6) доступ до джерела поставок, наприклад доступність сировини і необхідної інфраструктури.

23. Оцінка важливості досліджень та розробок для можливості суб’єктів господарювання конкурувати на задіяному ринку в довгостроковій перспективі. Опис характеру досліджень та розробок, що проводяться учасниками концентрації на задіяних ринках, основних напрямів та глибини (витрати на дослідження у вигляді процента від обороту), досліджень та розробок на задіяних ринках в цілому і досліджень та розробок учасників концентрації, зокрема:

1) хід технологічного розвитку задіяних ринків за певний проміжок часу (у тому числі розвиток товарів та/або послуг, виробничих процесів, систем збуту тощо);

2) основні інновації, що з’явилися на задіяних ринках, суб’єкти господарювання, що відповідають за вказані інновації;

3) інноваційний цикл на задіяних ринках та стан учасників концентрації у цьому циклі.

24. Міра впливу на задіяні ринки угод про спільну діяльність (горизонтальні, вертикальні тощо).

Опис подробиць найбільш важливих угод про спільну діяльність за участю учасників концентрації на задіяних товарних ринках, таких як угоди про спільні дослідження та розробки, ліцензійні угоди, угоди про спільне виробництво, угоди про спеціалізацію, про збут, довгострокові угоди про постачання, а також угоди про обмін інформацією, надання копій таких угод (за потреби).

25. Вплив концентрації на кожний задіяний товарний ринок з урахуванням присутності реальних та потенційних конкурентів, тенденцій зміни попиту та пропозиції, насичення товарних ринків, зміна споживчих якостей товарів; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках; економічні та фінансові наслідки концентрації, які можуть знайти відображення у зміні собівартості, ціни, прибутку.

Опис міжнародного контексту запланованої концентрації із зазначенням становища кожного з учасників концентрації за межами України з точки зору розміру та конкурентоспроможності. Прогноз впливу запланованої концентрації на інтереси проміжних та кінцевих споживачів та на економічний розвиток і технічний прогрес.

25. У разі підтримки учасником концентрації протягом найближчого року вертикальних або горизонтальних зв’язків щодо якихось товарів зазначення цих товарів (робіт, послуг), характеристика вертикальних та горизонтальних зв’язків між учасниками концентрації, відображення рівнів кооперації між ними.

(Додаток 2 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 14-рп від 21.06.2016)

Додаток 3
до Положення про концентрацію
(підпункт 5 пункту 2 розділу ІХ)

Відомості
про концентрацію

І. Інформація про учасника(ів) концентрації

1. Вказати учасників концентрації, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 1 розділу ІІІ Положення про концентрацію, їх бенефіціарних власників, а також усіх юридичних та фізичних осіб, які входять до складу учасників концентрації і зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території України, за такою формою:

Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб)	Код згідно з ЄДР (для юридичних осіб); документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення) (для фізичних осіб)	Місцезнаходження (місце реєстрації)
1	2	3

Щодо кожного учасника концентрації та кожної юридичної особи, яка входить до складу учасників концентрації і зареєстрована та/або здійснює господарську діяльність на території України, описати організаційну структуру, вказати найменування, місцезнаходження кожного відокремленого структурного підрозділу.

При цьому обов’язково зазначається, що учасники концентрації не пов’язані відносинами контролю з іншими суб’єктами господарювання, які зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території України, у значенні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", крім вказаних у таблиці.

2. Описати відносини контролю між юридичними та фізичними особами, що входять до складу учасників концентрації, згідно з переліком пункту 1 цього розділу І додатка.

У випадках, коли вирішальний вплив виникає внаслідок володіння, управління чи користування частками (паями, акціями), надається відповідна інформація за такою формою:

Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб)	Розмір часток (паїв, акцій), якими володіє, управляє чи користується суб’єкт господарювання або стосовно яких інший суб’єкт господарювання володіє, управляє чи користується
	%	найменування суб’єкта господарювання
1	2	3

У випадках, коли вирішальний вплив виникає внаслідок заміщення посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господарювання, надається перелік таких осіб, які входять до складу спостережної ради чи виконавчого, контрольного органів, виконують обов’язки керівника, заступника керівника, головного бухгалтера кожного учасника концентрації, за такою формою:

Прізвище, ім’я та по батькові	Місце проживання, документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення)	Перелік суб’єктів господарювання, їх податкові номери	Перелік займаних посад
1	2	3	4

При цьому стосовно кожної фізичної особи надається інформація щодо інших суб’єктів господарювання, до складу спостережних рад чи виконавчих, контрольного органів яких вона входить, із зазначенням займаних посад.

У випадках, коли вирішальний вплив здійснюється декількома пов’язаними особами, надається перелік дієздатних фізичних осіб, що є: чоловіком (дружиною), батьками, дітьми, братами, сестрами фізичних осіб, які входять до складу суб’єктів господарювання - учасників концентрації, за такою формою:

Прізвище, ім’я, по батькові	Місце проживання, документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення)	Особа, з якою пов’язана	Характеристика зв’язку між особами	Суб’єкт господарювання, стосовно якого наявний вплив	Характер впливу особи на суб’єкт господарювання
1	2	3	4	5	6

3. Вказати види діяльності, які здійснюють юридичні та фізичні особи, що входять до складу суб’єкта господарювання - учасника концентрації, у тому числі не перелічені відповідно до вимог пункту 1 цього розділу.

ІІ. Інформація про концентрацію суб’єктів господарювання

1. Описати зміст концентрації суб’єктів господарювання за видами заявлених дій; зазначити очікувані терміни здійснення концентрації та основні дати пов’язаних з цим подій:

1) злиття двох або більше суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого: описати спосіб злиття, приєднання, зокрема, як об’єднуватимуться органи управління, мережі розповсюдження товарів, мережі сервісного обслуговування;

2) у разі набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання зазначити:

найменування суб’єктів господарювання, що набувають контроль, та суб’єктів господарювання, над якими набувається контроль;

як саме набувається контроль;

3) у разі безпосереднього або опосередкованого (через інших осіб) придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується, зазначити:

найменування та місцезнаходження його продавця;

найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання - власника структурного підрозділу, суб’єкта господарювання, що ліквідується;

як саме набувається контроль;

опис структурного підрозділу, цілісного майнового комплексу: місцезнаходження, призначення, склад, вартість у валюті України та еквівалент у євро;

4) у разі одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується, вказати:

найменування та місцезнаходження особи, яка здійснює передачу активів в управління, оренду, лізинг, концесію чи надає в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання;

найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання - власника структурного підрозділу, суб’єкта господарювання, активи якого передаються;

як набувається контроль;

активи, які передаються в управління, оренду, лізинг, концесію, зокрема структурні підрозділи, цілісні майнові комплекси: місцезнаходження, призначення, склад, вартість у валюті України та еквівалент у євро;

5) у разі призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, вказати:

найменування, прізвище, ініціали, посаду та місцезнаходження/адресу місць реєстрації особи, яка призначена чи обрана;

ким і яким чином прийнято рішення про призначення чи обрання;

6) у разі створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи, вказати:

найменування, прізвища, ініціали, посади та місцезнаходження/ адреси місця реєстрації осіб, які обрані;

ким і яким чином прийнято рішення про створення ситуації;

яким чином створюється ситуація;

7) при створенні суб’єкта господарювання зазначити:

найменування та місцезнаходження новостворюваного суб’єкта господарювання, описати його структуру;

розмір статутного капіталу цього суб’єкта господарювання;

всіх засновників: їх найменування, місцезнаходження/адреси місць реєстрації; внесок кожного засновника, його вартість у національній валюті України та еквівалент у євро; якщо внеском є цінні папери, назвати їх емітента, їх назву, кількість, вартість у національній валюті України та еквівалент у євро; якщо внеском є пай в статутному капіталі суб’єкта господарювання, назвати суб’єкт господарювання, вказати, яку частку пай становить у цьому статутному капіталі;

на яких умовах засновники домовилися зробити свої внески, що одержить кожний засновник в обмін на свій внесок;

8) у разі набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання в інший спосіб, ніж наведено в підпунктах 2-7 цього пункту:

вказати найменування суб’єктів господарювання, що набувають контроль, та суб’єктів господарювання, над якими набувається контроль;

описати, як набувається контроль;

9) у разі безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання:

вказати, яким чином буде здійснено придбання: за домовленістю з продавцем, безпосередньо або опосередковано тощо;

указати, хто є власником акцій; у кого вони будуть придбані - в емітента чи ні;

описати об’єкт придбання: що саме придбавається, на яку суму у валюті України та еквівалент у євро, якій частці в статутному капіталі емітента це відповідає;

надати таку інформацію про емітента: найменування та адреса місцезнаходження/місця реєстрації, загальна сума емісії; перелік усіх видів цінних паперів, що забезпечують право голосу, опис особливості користування правами, які вони дають; перелік видів цінних паперів, що не забезпечують право голосу;

надати копію договору, якщо придбання буде зроблене довіреною особою за договором з довірителем або якщо управління об’єктом придбання буде здійснювати довірена особа за договором про довірче управління.

2. Описати фінансові аспекти концентрації, у тому числі вказати розмір участі кожного учасника концентрації у вартісному та відсотковому показниках.

При здійсненні концентрації за рахунок власних коштів вказати документи для підтвердження наявності власних коштів, надати їх копії.

При здійсненні концентрації за рахунок залучених коштів:

зазначити джерела, розміри та умови фінансової підтримки, яку одержує кожний учасник концентрації для здійснення цієї концентрації;

надати документи для підтвердження, що залучення коштів не призведе до виникнення відносин контролю між учасниками концентрації та позикодавцем/кредитором.

3. Вказати особу, яка підготувала цю інформацію:

Прізвище, ім’я та по батькові

Підпис

Посада, місце роботи, адреса, телефон

(Додаток 3 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 14-рп від 21.06.2016)

Додаток 4
до Положення про концентрацію
(пункт 5 розділу ІХ)

Зміст
та оформлення заяви, що подається до
розгляду за спрощеною процедурою

1. Інформація про учасників концентрації

Вкажіть інформацію про учасників концентрації, які зазначені у підпунктах 1-4 підпункту 1 розділу І Положення про концентрацію, за формою:

Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб)	Код згідно з ЄДР (для юридичних осіб); документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення) (для фізичних осіб)	Адреса	Види господарської діяльності (основні, допоміжні)
1	2	3	4

Вказати прізвище, ім’я, адресу, номери телефонів, інші засоби зв’язку, а також посаду особи для зворотного зв’язку, адресу, за якою учасники концентрації могли б отримувати кореспонденцію і документи, зокрема рішення Комітету.

2. Інформація про юридичних та фізичних осіб, що входять до складу учасників концентрації

Вказати інформацію про юридичних та фізичних осіб, що входять до складу учасників концентрації, а саме: бенефіціарних власників та осіб, які зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території України, за формою згідно з пунктом 1.

Описати відносини контролю між суб’єктами господарювання, що входять до складу учасників концентрації згідно з абзацом першим цього пункту. У випадках, коли вирішальний вплив виникає внаслідок володіння, управління чи користування частками (паями, акціями), відповідна інформація надається за такою формою:

Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб)	Розмір часток (паїв, акцій), якими володіє, управляє чи користується суб’єкт господарювання або стосовно якого інший суб’єкт господарювання володіє, управляє чи користується
	%	найменування суб’єкта господарювання
1	2	3

Прізвище, ім’я та по батькові	Місце проживання, документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення)	Перелік суб’єктів господарювання, їх податкові номери	Перелік займаних посад
1	2	3	4

Прізвище, ім’я, по батькові	Місце проживання, документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку (у разі його відсутності надати пояснення)	Особа, з якою пов’язана	Характеристика зв’язку між особами	Суб’єкт господарювання, стосовно якого наявний вплив	Характер впливу особи на суб’єкт господарювання
1	2	3	4	5	6

Вказати види діяльності, які здійснюють юридичні та фізичні особи, що входять до складу суб’єкта господарювання - учасника концентрації, у тому числі не перелічені відповідно до вимог цього пункту.

3. Інформація про концентрацію

Описати зміст концентрації суб’єктів господарювання за видами заявлених дій; назвати очікувані терміни здійснення концентрації та основні дати пов’язаних із цим подій.

У тому числі вказати: чи є необхідним отримання дозволів на економічну концентрацію органів інших країн (якщо так, зазначити ті, які вже отримали, і ті, які планують отримати); чи обумовлено здійснення економічної концентрації певними особливими подіями або виконанням особливих умов.

Описати фінансові аспекти концентрації, у тому числі вказати розмір участі кожного учасника концентрації у вартісному та відсотковому показниках.

При здійсненні концентрації за рахунок власних коштів вказати підтвердні документи щодо наявності власних коштів, надати їх копії.

При здійсненні концентрації за рахунок залучених коштів:

вказати джерела, розміри та умови фінансової підтримки, яку одержує кожний учасник концентрації для здійснення цієї концентрації;

надати документи, які підтверджують, що залучення коштів не призведе до виникнення відносин контролю між учасниками концентрації та позикодавцем/кредитором.

4. Показники учасників концентрації

Вказати сукупну вартість активів та сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, у гривні та євро, розраховані відповідно до вимог Положення про концентрацію, за такою формою:

Сукупна вартість активів та сукупний
обсяг реалізації товарів за ____ рік

Найменування учасника концентрації	Вартісні показники
	вартість (сукупна вартість) активів				обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів (робіт, послуг)
	тис. грн		тис. євро		тис. грн		тис. євро
	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні	всього	у тому числі в Україні
1	2	3	4	5	6	7	8	9

5. Задіяні товарні ринки

Визначити товарні та географічні межі кожного задіяного товарного ринку.

Щодо кожного учасника концентрації навести перелік юридичних та фізичних осіб, що входять до складу суб’єкта господарювання - учасника концентрації і здійснюють діяльність на задіяних товарних ринках.

Щодо кожного задіяного товарного ринку вказати таку інформацію за останні 3 роки:

1) перелік продуктів (товарів, робіт, послуг), вироблених та/або реалізованих учасниками концентрації (з урахуванням відносин контролю);

2) оцінка загального обсягу ринку залежно від вартості та обсягу продажів (у фізичних одиницях); вказати використану при цьому базу і джерело розрахунку та надати документи (за можливості), необхідні для підтвердження розрахунків;

3) рівень продажів із зазначенням вартості та обсягу кожного учасника концентрації з урахуванням відносин контролю, а також оцінка часток на ринку;

4) для горизонтальних і вертикальних відносин - оцінка часток на ринку у вартісному показнику (та в разі потреби в натуральних обсягах) головних конкурентів (із зазначенням бази розрахунків). Вказати місцезнаходження зазначених конкурентів.

Щодо кожного учасника концентрації навести частки на кожному задіяному товарному ринку, розраховані відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року N 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за N 317/6605.

Вказати мету концентрації та очікувані результати щодо кожного учасника концентрації.

(Додаток 4 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 14-рп від 21.06.2016)

^ Наверх

Дата	2002-02-19
Тип документу	Розпорядження Положення
Редакцiя	2016-06-21
Назва	Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)
Номер	33-р
Введенно в дiю	2016-08-19
Автори	Антимонопольний комітет України
Реєстрацiя в Мiн'юстi	2002-03-21 № 284/6572

2002-02-19	2005-11-17	2006-08-10
2007-12-11	2010-12-21	2011-03-15
2011-06-01	2011-07-13	2014-12-09
2015-04-23	2015-08-18	2016-04-26
2016-06-21

	документiв в базi
	550558

Про документ

Редакцii документу