КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Сектор режимів праці, відпочинку та норм праці
Щодо норми тривалості робочого часу сторожів
ПИТАННЯ : На підприємстві сторожі працюють за графіком із застосуванням підсумованого обліку робочого часу (обліковий період - квартал). На підставі положень галузевої угоди в штатному розписі сторожам установлено місячні оклади.
Згідно з графіком загальна сума годин роботи в першому кварталі дорівнює нормі робочого часу в обліковому періоді, тобто робота сторожів понад норму робочого часу не планувалася.
У першій половині березня один сторож звільнився з роботи і на його місце прийнято нового працівника, який працює за тим самим графіком. Чи потрібно наприкінці першого кварталу визначати наявність, переробітку для цього сторожа починаючи з дати прийняття його на роботу та оплачувати надурочні у подвійному розмірі, зважаючи на те, що він не відпрацював повного облікового періоду?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, в цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
За підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 год і напередодні святкових і неробочих днів на одну годину.
У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня. Ураховуючи, що за п'ятиденного робочого тижня КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається множенням часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу й неділю.
Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована виходом на роботу за графіком змінності.
Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час й години роботи v вихідні і святкові дні, години відпочинку.
Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися впродовж облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Під час підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду вилучаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов'язків, тимчасовою непрацездатністю тощо (п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці України від 19.04.2006 р. № 138).
Відповідно до викладеного нормальна тривалість робочого часу визначається відніманням від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного (п'ятиденного) робочого тижня, в обліковому періоді часу, впродовж якого працівник перебував у відпустці, хворів тощо.
За підсумованого обліку робочого часу відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період час вважається надурочним й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.
Оплата всіх годин надурочної роботи провадиться наприкінці облікового періоду або під час звільнення працівника.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Отже, для визначення надурочних годин за обліковий період потрібно від фактично відпрацьованого працівником часу відняти нормальну тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати працівник.
Наприклад, на підприємстві встановлено обліковий період - квартал.
Норма тривалості робочого часу, розрахована за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю та тривалості часу роботи впродовж кожного робочого дня - 8 год за 40-годинного робочого тижня, враховуючи скорочення робочого часу напередодні святкових та неробочих днів, у першому кварталі становитиме 494 год, з них у січні - 151 год, у лютому - 168 год, у березні - 175 год.
Нормальна тривалість робочого часу працівника, який став до роботи на умовах підсумованого обліку робочого часу з 16 лютого, становитиме за графіком роботи п'ятиденного робочого тижня в лютому - 80 год, у березні - 175 год. За таких умов, якщо працівник, наприклад, відпрацював за підсумованим обліком робочого часу 336 год, кількість надурочних годин становитиме 81 год (336 - 80 - 175).
Віталіна КОРКУШКО,
завідувач сектору
"Праця i зарплата" N 21 (985), 08 червня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214