Нестача необоротних активів, виявлена при інвентаризації:
відшкодування й облік

Якщо виявлена нестача у результаті інвентаризації, то постає питання про оцінку та відшкодування збитків. Розмір збитків від нестач, знищення (псування ) визначають відповідно до законодавства. Згідно з п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116 (далі - Порядок № 116), розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей визначають:

- шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки;

- відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891 (далі - Методика № 1891) - у разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді.

Визначення розміру збитків за Методикою № 1891 проводиться:

- шляхом проведення незалежної оцінки з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (п.104, 106 Методики № 1891). Незалежна оцінка проводиться на підставі укладеного договору між суб'єктом оціночної діяльності і установою-замовником і у результаті її проведення отримують звіт оцінки збитків;

- з застосуванням стандартизованої оцінки відповідно до п. 110 Методики № 1891, яка здійснюється самостійно держорганами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном), установою (за дорученням суб'єкта управління) з використанням стандартної методології, у результаті якої отримують акт оцінки збитків.

Приклад 1. Під час проведення інвентаризації станом на 01.11.2015 р. у держоргані виявлена нестача комп'ютера, який було видано у користування працівнику. Його первісна вартість - 7 500 грн, залишкова - 3 468,75 грн.

Припустимо, було прийнято рішення про проведення незалежної оцінки майна, виявленого як нестача (на підставі наявного техпаспорту, характеристик, даних інвентарної картки). Згідно з затвердженим звітом про оцінку збитків збитків від нестачі комп'ютера визначений - 4 000 грн.

Роботодавець може стягнути із заробітку працівника суму в розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більш ніж середньомісячний заробіток працівника (ч. 1 ст. 132 КЗпП). Оскільки з працівником не укладався договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, то його можна притягнути тільки до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі середньомісячного заробітку. Припустимо, середній заробіток працівника становить 2 540 грн і він вирішив добровільно внести суму збитків в касу установи, що дозволяє зробити ч. 5 ст. 130 КЗпП.

За загальним правилом зі стягнутих з винної особи сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на придбання нових матеріальних цінностей, а решта (якщо залишилася) - перераховується до державного бюджету (п. 10 Порядку № 116).

Отже, у цьому випадку установа повинна списати з балансу вартість комп'ютера та відобразити відшкодування винною особою суми збитків. Але зважаючи на те, що стягується менша сума ніж необхідна для придбання нового комп'ютера, то вся сума залишається у розпорядженні установи й зараховується на спеціальний реєстраційний рахунок установи (як надходження четвертої підгрупи першої групи власних надходжень.

Бухгалтерський облік операції з відшкодування збитків від нестачі, виявлених під час інвентаризації (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Відбраження у обліку нестач основних засобів, виявлених під час інвентаризації

Приклад 2. Під час інвентаризації у листопаді 2015 р. виявлена нестача матеріалів: 2 банки емалі білої (по 0,9 кг) по ціні 83 грн, придбані влітку поточного року (за рахунок загального фонду). Вона зберігалася на складі у завгоспа.

Зауважимо, що відповідно до типової кореспонденції нестачі запасів, придбаних у поточному році, списують на витрати звітного періоду. Оскільки з завгоспом укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, він відшкодовує збитки у повній сумі.

Якщо при інвентаризації виявлені незначні нестачі запасів, то на практиці, як правило, комісія установи складає акт оцінки збитків (визначаючи справедливу вартість), а керівник затверджує його. Припустимо, у акті оцінки збитків їх розмір визначено на рівні 170 грн. Завгосп не заперечував проти відрахування суми збитків з його зарплати.

Усю суму було використано на придбання емалі, тому до бюджету нічого не перераховували. Бухгалтерські проведення наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення у обліку нестач запасів, виявлених під час інвентаризації

Кошти, зараховані на спеціальний реєстраційний рахунок використовують зі врахуванням напрямів витрачання коштів, визначених для четвертої підгрупи першої групи, у т. ч. і на придбання необоротних активів і матеріальних цінностей замість виявлених як нестача. Для витрачання відшкодованих коштів необхідно буде внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду.