КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Про виконання обов'язків тимчасово відсутнього
працівника терцентру самообслуговування

ПИТАННЯ 1: Якщо директор терцентру соцобслуговування тимчасово відсутній (у зв'язку з хворобою, відпусткою) і посада заступника не передбачена штатним розписом, чи можна призначити виконувачем обов'язків завідувача відділення соціальної допомоги вдома з виплатою різниці між окладами?

ПИТАННЯ 2: Чи можна призначити медичну сестру з виплатою різниці між окладами виконуючою обов'язки завідувача стаціонарного відділення постійного проживання?

ПИТАННЯ 3: Чи можна прийняти тимчасового працівника на період відсутності сестри-господині, яка є матеріально відповідальною особою, та кухаря стаціонарного відділення постійного проживання?

ПИТАННЯ 4: Інспектор з кадрів терцентру тимчасово відсутній на роботі (у зв'язку з відпусткою без збереження зарплати для догляду за дитиною до чотирьох років). З 1 грудня 2013 до 1 вересня 2014 р. виконання його обов'язків було покладено на соціального працівника з доплатою за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі 25%. Чи потрібно припинити доплату з 1 березня 2014 р. (на підставі постанови Кабміну від 01.03.2014 р. № 65)?

ВІДПОВІДЬ 1, 2, 4: Оплачують працю працівників установ соціального захисту населення відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі - Умови), розробленим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Пунктом 3.1 Умов передбачено, зокрема, що працівникам за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників установлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою.

Під виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв'язку з відпусткою, хворобою, відрядженням тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада).

Якщо працівнику доручається виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника (у разі відпустки, хвороби, відрядження тощо), то це визначається як тимчасове замісництво, яке є специфічним різновидом виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Основною відмінністю є те, що тимчасове замісництво пов'язане з виконанням розпорядчих функцій за керівника, який тимчасово відсутній.

Як правило, за період тимчасової відсутності керівників їхні обов'язки виконують штатні заступники або помічники без будь-яких додаткових виплат, оскільки це передбачено кваліфікаційними вимогами та функціональними обов'язками цих заступників.

Якщо штатні заступники (помічники) відсутні з будь-яких причин або вони взагалі не передбачені штатними розписами, наказом керівника закладу обов'язки керівника можуть покладатися на іншого працівника.

Якщо на працівника покладається виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника із звільненням його від основної роботи, то в такій ситуації відбувається тимчасове переведення працівника (за його згоди) на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором (ст. 33 КЗпП), з виплатою йому різниці між окладом відсутнього керівника та його фактичним окладом.

Пунктом 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 (зі змінами), передбачено тимчасове припинення встановлення доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників (крім лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою та наукових працівників, що допущені до медичної діяльності, молодших медичних сестер, соціальних робітників, вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів).

Таким чином, в бюджетних установах, закладах, організаціях установлення доплат (або різниці в окладах) за виконання обов'язків тимчасово відсутніх, у тому числі керівних працівників, дозволяється лише названим категоріям працівників.

ВІДПОВІДЬ 3: За статтею 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір згідно зі ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін, може укладатись на визначений термін, установлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто ця стаття визначає терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається, якщо трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Зокрема, строковий трудовий договір може бути укладений з працівником для виконання роботи, на яку вже прийнятий постійний працівник, але він упродовж певного періоду не може виконувати свої трудові обов'язки. Для заміщення тимчасово відсутнього працівника і провадиться прийняття на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором.

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути зазначений у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Правове становище працівників, що уклали строкові трудові договори, загалом не відрізняється від правового становища працівників, які уклали трудові угоди на невизначений термін (зокрема, вони також мають право на відпустку, грошову компенсацію за невикористану відпустку тощо). Найсуттєвішою відмінністю між безстроковими та строковими трудовими договорами є те, що останні, зазвичай, припиняються внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено (при цьому непотрібно ані заяви працівника, ані обґрунтування причин його звільнення).

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. № 311-IX «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» тимчасовими вважаються працівники, прийняті на роботу терміном до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада), - до чотирьох місяців.

Щодо обіймання посади, пов'язаної з матеріальною відповідальністю, то в такому разі мають бути дотримані норми законодавства, зокрема, визначені ст. 130-138 глави IX КЗпП.

Доповненням до трудового договору з працівником, у тому числі тимчасовим, може бути укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, який конкретизує обов'язки власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей.

Договори про повну матеріальну відповідальність укладаються за умови, що працівник досяг 18 років, тобто є повнолітнім і обіймає посаду (або виконує роботу), передбачену спеціальним переліком, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщуються або що виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва».

Працівник не може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, якщо його посада не міститься в зазначеному переліку.

Якщо договір про повну матеріальну відповідальність не укладений або укладений безпідставно, працівник нестиме лише обмежену матеріальну відповідальність, за винятком випадків, передбачених ст. 134 КЗпП.

Головний спеціаліст,
Світлана КОНОВАЛ

"Праця i зарплата" N 33 (949), 02 вересня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214