Оплата курсів підвищення кваліфікації
за основним місцем роботи та за сумісництвом

На перший погляд все начебто зрозуміло: на час підвищення кваліфікації медичним та фармацевтичним працівникам зберігають зарплату за кожним місцем роботи (абз. 3 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524, далі - Постанова № 524). Проте не все так просто.

По-перше, ця норма стосується тільки випадків, коли підвищення кваліфікації (підготовка, перепідготовка) медиків та фармацевтів відбувається в закладах післядипломної освіти. Якщо ж медичний працівник проходить курси вдосконалення на базі інших закладів, то зазначена вище норма для них не діє.

По-друге, якщо медик працює за сумісництвом у тому самому закладі, збереження, заробітку проводять окремо за основною посадою та за сумісництвом.

По-третє, якщо медичний працівник працює за сумісництвом в іншому закладі охорони здоров'я, а на курси підвищення до закладу післядипломної роботи його направили з основного місця роботи, то для збереження на час навчання середнього заробітку на роботі за сумісництвом знадобиться завірена копія наказу з основного місця роботи про направлення медика на курси підвищення до закладу післядипломної освіти. Потрібно також видати наказ на роботі за сумісництвом про збереження середнього заробітку на час підвищення кваліфікації за основним місцем роботи.

По-четверте, Мінсоцполітики не виключає для медичного (фармацевтичного) працівника можливості працювати на роботі за сумісництвом у вільний від навчання час (якщо графік роботи дозволяє). Про це воно сповістило у листі від 12.10.2012 р. № 1055/13/84-12. Звісно, в цьому випадку медику-суміснику заробіток не зберігають, а нараховують зарплату за фактично відпрацьований час.

Середній заробіток для оплати за час навчання на курсах підвищення спеціалізації обчислюють згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 із розрахунку виплат за два останні календарні місяці, що передують події.

Під час розрахунку середнього заробітку не враховують періоди, протягом яких зберігався середній заробіток працівнику та виплати за цей час. Це час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження та оплату за такі періоди, а також про допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (лист Мінсоцполітики від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12). Однак якщо дні відрядження оплачено згідно з ч. 4 ст. 121 КЗпП за умовами і трудового договору, то немає жодних підстав виключати такі дні та оплату за них з розрахункового періоду для обчислення середнього заробітку.

При цьому одноразові премії, премії до свят, ювілейних та професійних дат не враховують під час розрахунку середньої зарплати для оплати часу підвищення кваліфікації.

Зверніть увагу! Збереження середньої зарплати за час підвищення кваліфікації за основним місцем роботи й за сумісництвом можливе за умови, що працівник і за основним робочим місцем, і за робочим місцем за сумісництвом здійснює медичну або фармацевтичну діяльність (див. лист Мінсоцполітики від 17.12.2014 р. № 1624/13/84-14).

Так у разі, якщо на підвищення кваліфікації направляється лікар за основним місцем роботи, а за сумісництвом він працює завідувачем відділення соціально-медичних послуг територіального центру соціального обслуговування, то, на думку спеціалістів Мінсоцполітики, середній заробіток за посадою завідувача відділення може бути збережений за дотримання таких умов:

- на посаду завідувача відділення соціально-медичних послуг терцентру призначено лікаря-терапевта, лікаря-невропатолога, лікаря-геріатра;

- розмір посадового окладу завідувача відділення соціально-медичних послуг визначається згідно з пп. 2.2.3 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці, МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519, як керівнику структурного підрозділу - лікарю з відповідним підвищенням залежно від обсягу роботи.