документiв в базi
550558
Подiлитися 

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
13.07.2010 N 327

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 липня 2010 р. за N 540/17835

Про затвердження Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів банкам України

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку
N 40 від 15.02.20
11
N 413 від 18.11.20
11
N 321 від 27.07.20
12
N 474 від 15.11.20
12
N 150 від 26.04.20
13
N 221 від 17.04.20
14
N 303 від 22.05.20
14
N 589 від 18.09.20
14
N 596 від 24.09.20
14
N 691 від 30.10.20
14
N 726 від 18.11.20
14
N 860 від 25.12.20
14
N 51 від 26.01.20
15
N 84 від 05.02.20
15
N 163 від 05.03.20
15
N 171 від 10.03.20
15
N 259 від 15.04.20
15)

Відповідно до статей 99, 100 Конституції України, 7, 15, 42, 55 Закону України "Про Національний банк України" та 66, 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою забезпечення безпеки та стабільності банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України (далі - Положення), що додається.

2. Заборгованість банків за стабілізаційними кредитами, наданими Національним банком України для підтримки ліквідності у разі реальної загрози стабільності роботи банків, підлягає поверненню відповідно до умов кредитних договорів.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 474 від 15.11.2012)

3. Унести до Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 N 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2004 за N 1092/9691 (зі змінами), такі зміни:

абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 викласти в такій редакції:

"за стабілізаційними кредитами";

у главі 5:

назву глави викласти в такій редакції:

"5. Визначення процентної ставки рефінансування шляхом проведення тендера Національного банку та процентної ставки за стабілізаційними кредитами";

пункт 5.4 глави викласти в такій редакції:

"5.4. Процентна ставка за стабілізаційними кредитами визначається відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань надання стабілізаційних кредитів банкам у разі реальної загрози стабільності їх роботи".

4. Департаменту інспектування банків (В.О. Случ), територіальним управлінням Національного банку України протягом строку дії кредитних договорів, укладених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань надання кредитів банкам у разі реальної загрози стабільності їх роботи, забезпечити не рідше одного разу на шість місяців проведення інспекційних перевірок щодо виконання банками програми фінансового оздоровлення, використання кредитних коштів, дотримання умов кредитних договорів, установлених обмежень та вимог, достатності та якості забезпечення (крім перевірок нерухомого майна, яке перевіряється не рідше одного разу на рік), наданого банками Національному банку України, відображення забезпечення в бухгалтерському обліку.

(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 84 від 05.02.2015)

5. Департаментам безвиїзного банківського нагляду (С.В. Фабер), кризового менеджменту та контролю операцій на відкритому ринку (Ю.Д.Петров), територіальним управлінням Національного банку України забезпечити щоденний моніторинг діяльності банків, щодо яких Правлінням Національного банку України прийнято рішення про надання стабілізаційного кредиту/зміну умов кредитного договору за стабілізаційним кредитом, відповідно до розпорядчих документів Національного банку України з питань здійснення банківського нагляду.

6. Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку (О.В. Николенко) здійснювати управління портфелем стабілізаційних кредитів, наданих відповідно до Положення.

7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В. Іваненко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома департаментів і територіальних управлінь Національного банку України, а також банків України для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В.В. Пасічника, виконавчого директора - керівника Служби банківського нагляду О.М. Бережного, виконавчого директора з питань валютного регулювання та контролю А.І. Балюка, начальників територіальних управлінь Національного банку України.

9. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 04.02.2010 N 47 "Про затвердження Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.02.2010 за N 146/17441.

10. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

Голова В.С. Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
13.07.2010 N 327

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 липня 2010 р. за N 540/17835

Положення
про надання Національним банком України
стабілізаційних кредитів банкам України

(У тексті Положення слова "(ради директорів)", "спостережною
(наглядовою)" виключено на підставі Постанови
Національного банку N 860 від 25.12.2014)

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 99, 100 Конституції України, Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України та визначає порядок надання Національним банком України (далі - Національний банк) стабілізаційного кредиту, а також процедуру зміни умов кредитного договору, укладеного з Національним банком.

1.2. Стабілізаційний кредит надається платоспроможному банку для підтримки ліквідності на строк до двох років.

Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування стабілізаційним кредитом на строк до одного року.

Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати п'яти років.

(Пункт 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 321 від 27.07.2012)

1.3. Рішення про надання чи відмову в наданні стабілізаційного кредиту, зміну умов кредитного договору, погодження графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування ним приймає Правління Національного банку в межах монетарних можливостей.

1.4. Національний банк має право приймати рішення щодо взяття за стабілізаційним кредитом однорідного або змішаного забезпечення.

1.5. Розмір процентної ставки за стабілізаційним кредитом під час надання такого кредиту/зміни умов кредитного договору в частині продовження строку користування таким кредитом визначається в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку плюс півтора процентного пункту та протягом дії кредитного договору підлягає коригуванню в разі зміни облікової ставки Національного банку.

(Пункт 1.5 глави 1 в редакції Постанов Національного банку N 221 від 17.04.2014, N 303 від 22.05.2014, N 860 від 25.12.2014)

1.6. Проценти за користування стабілізаційним кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору, укладеного між Національним банком та банком, починаючи з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчуючи днем, який передує даті фактичного повернення коштів.

1.7. Національний банк з метою обмеження ризику ліквідності банку під час надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору встановлює обмеження та вимоги щодо його діяльності, які мають бути передбачені в кредитному договорі, зокрема щодо:

1) заборони виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;

2) заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;

3) заборони виплати інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які не є складовою частиною основної та додаткової заробітної плати;

4) заборони придбання основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім тих, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

5) заборони здійснення інвестицій та придбання цінних паперів (крім державних облігацій України, боргових цінних паперів, емітованих Національним банком, облігацій державних підприємств, облігацій Державної іпотечної установи, а також цінних паперів, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя);

6) обмеження здійснення активних операцій з пов'язаними з банком особами та особами, які пов'язані з ними юридичними та/або економічними взаємозв'язками або мають спільні джерела доходів, або мають спільні джерела повернення кредитів, обсягом, що склався на дату прийняття рішення Правління Національного банку (у розрізі валют). Такий обсяг розраховується без урахування обсягу зобов'язань з кредитування. Таке обмеження не поширюється на операції з надання кредитів овердрафт працівникам банку за зарплатними проектами;

7) заборони здійснення викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії;

8) заборони здійснення дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії, за винятком випадку, коли таке погашення відбувається за ціною, не вищою, ніж 50 відсотків від номіналу, та не призводить до суттєвого погіршення ліквідності банку;

9) заборони надання кредитів без забезпечення (крім кредитів фізичним особам у сумі не більше ніж 50,0 тис.грн., у тому числі кредитів овердрафт, міжбанківських кредитів/депозитів строком до 30 днів банкам, які мають фінансовий стан не нижче класу "Б" відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, кредитів овердрафт юридичним особам за кредитними договорами, укладеними до дати прийняття рішення Правління Національного банку);

10) заборони укладання депозитних договорів, що передбачають авансову виплату процентів;

11) заборони здійснення дострокового повернення коштів пов'язаним з банком особам;

12) заборони здійснення операцій з похідними фінансовими інструментами (крім валютних операцій на умовах своп до 30 днів та операцій репо з ОВДП).

Національний банк під час зміни умов кредитного договору в частині продовження строку користування кредитом застосовує процедуру особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначає куратора.

(Абзац чотирнадцятий пункту 1.7 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 51 від 26.01.2015)

(Пункт 1.7 глави 1 в редакції Постанов Національного банку N 321 від 27.07.2012, N 860 від 25.12.2014)

1.8. Національний банк залишає без розгляду клопотання і документи банку щодо надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору в разі невідповідності їх вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або подання банком неповного пакета документів чи недостовірної інформації та повертає їх банку.

1.9. Банк має право достроково повернути стабілізаційний кредит і проценти за користування ним (повністю або частково), письмово повідомивши про це Національний банк, але не пізніше ніж за один робочий день до дня повернення коштів.

Національний банк в разі настання в банку надійної ситуації з ліквідністю має право звернутися з пропозицією щодо дострокового повернення стабілізаційного кредиту (повністю або частково) у порядку, визначеному в кредитному договорі.

1.10. Національний банк розпорядчим документом установлює технічний порядок, який визначає послідовність дій та порядок взаємодії структурних підрозділів Національного банку і банків під час надання стабілізаційного кредиту, зміни умов кредитного договору, контролю за виконанням умов кредитного договору і договору застави.

2. Забезпечення за стабілізаційним кредитом

2.1. Національний банк надає стабілізаційний кредит чи здійснює зміну умов кредитного договору під основне та додаткове забезпечення. Перелік забезпечення за стабілізаційним кредитом, вимоги до забезпечення та порядок його врахування визначені в додатку 1 до цього Положення.

Національний банк приймає основне забезпечення, визначене в підпунктах 1.12 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення, за вищим коригуючим коефіцієнтом за умови укладання договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером (за його згодою) на суму кредиту та процентів за три місяці користування ним.

(Абзац другий пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 84 від 05.02.2015, N 171 від 10.03.2015)

Національний банк приймає основне забезпечення, визначене в підпунктах 1.10, 1.12 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення, за вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності, який уключений до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності та відповідає таким критеріям:

(Абзац третій пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 84 від 05.02.2015, N 171 від 10.03.2015)

1) входить до міжнародної мережі аудиторсько-консалтингових фірм або міжнародної мережі консультантів з нерухомості;

2) досвід його роботи на ринку України не менший, ніж п'ять років;

3) у його складі є підрозділ оцінки та фінансового моделювання та/або підрозділ оцінки або консультаційних послуг у сфері нерухомості;

4) у його складі є не менше ніж чотири оцінювачі, які отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів та включені до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Такі оцінювачі повинні мати досвід роботи в складі суб'єкта оціночної діяльності не менше ніж півроку до дати початку оцінки;

5) наявність досвіду його роботи в оцінці майнових прав за кредитними договорами/нерухомого майна/єдиних (цілісних) майнових комплексів (разом з корпоративними правами) з метою застави протягом 2012, 2013 та 2014 років.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше трьохмісячного терміну до дати подання клопотання про надання стабілізаційного кредиту/зміну умов кредитного договору.

Національний банк протягом строку дії кредитного договору має право вимагати проведення нової оцінки вартості забезпечення, визначеного в підпунктах 1.10, 1.12 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення.

(Абзац десятий пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 84 від 05.02.2015, N 171 від 10.03.2015)

(Пункт 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 860 від 25.12.2014)

2.2. Забезпечення, що надане банком або майновим поручителем, не повинно бути обтяжене іншими зобов'язаннями.

2.3. Розмір основного забезпечення за стабілізаційним кредитом визначається виходячи із суми кредиту, процентів за три місяці користування ним, з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в додатку 1 до цього Положення.

(Абзац перший пункту 2.3 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 589 від 18.09.2014)

Розмір додаткового забезпечення за стабілізаційним кредитом визначається виходячи із суми кредиту, процентів за користування ним, можливих штрафних санкцій та витрат на реалізацію предмета застави в разі невиконання банком своїх зобов'язань.

2.4. Банк зобов'язаний у разі зменшення вартості забезпечення повернути частину заборгованості за стабілізаційним кредитом пропорційно розміру зменшення вартості забезпечення або поповнити чи замінити його забезпеченням, визначеним у додатку 1 до цього Положення, у розмірі, достатньому для задоволення вимог Національного банку за кредитним договором з урахуванням коригуючого коефіцієнта.

2.5. У разі погашення банком частини заборгованості за стабілізаційним кредитом Національний банк має право здійснити виведення частини застави за умови надання банком клопотання з відповідним обґрунтуванням та достатності забезпечення (з урахуванням коригуючих коефіцієнтів) для задоволення вимог Національного банку відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про заставу" та/або статті 7 Закону України "Про іпотеку".

(Главу 2 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 860 від 25.12.2014)

3. Порядок надання стабілізаційного кредиту

3.1. Банк для отримання стабілізаційного кредиту має подати до Національного банку такі документи:

а) клопотання про надання стабілізаційного кредиту із зазначенням його суми, строку користування ним, переліку забезпечення та його розміру, напрямів спрямування кредитних коштів. Клопотання має бути підписане головою правління банку, засвідчене відбитком печатки банку та зареєстроване в банку;

б) програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо;

в) графік повернення стабілізаційного кредиту та сплати процентів за користування ним зі щомісячною розбивкою на весь строк користування стабілізаційним кредитом, підписаний головою правління банку;

г) письмове запевнення банку, погоджене його радою, щодо збільшення розміру регулятивного капіталу банку на суму не менше ніж 15 відсотків від суми стабілізаційного кредиту впродовж строку користування кредитом;

ґ) програму капіталізації банку, затверджену його радою;

д) документи, що підтверджують право власності/вимоги банку або майнового поручителя на запропоноване забезпечення за стабілізаційним кредитом;

(Підпункт "д" пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 860 від 25.12.2014)

е) витяг про наявність чи відсутність запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження (у разі забезпечення банком зобов'язань за кредитним договором основним забезпеченням, передбаченим підпунктами 1.1-1.3, 1.9 - 1.11, 1.13 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення);

(Підпункт "е" пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 691 від 30.10.2014, N 860 від 25.12.2014, N 84 від 05.02.2015, N 171 від 10.03.2015)

є) звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) (у разі забезпечення банком зобов'язань за кредитним договором основним забезпеченням, передбаченим підпунктом 1.10, 1.12 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення);

(Підпункт "є" пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 691 від 30.10.2014, N 860 від 25.12.2014, N 84 від 05.02.2015, N 171 від 10.03.2015)

ж) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (у разі забезпечення банком зобов'язань за кредитним договором основним забезпеченням, передбаченим підпунктом 1.12 пункту 1 додатка 1 до цього Положення).

(Підпункт "ж" пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 691 від 30.10.2014; в редакції Постанови Національного банку N 860 від 25.12.2014)

(Пункт 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 321 від 27.07.2012)

3.2. Національний банк має право вимагати від банку документи, які необхідні для встановлення фактів, визначених у пункті 3.3 цієї глави.

3.3. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в наданні банку стабілізаційного кредиту за наявності в його діяльності таких фактів:

а) неплатоспроможність, свідченням чого є невиконання банком 10 і більше процентів своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом 10 робочих днів поспіль і зниження розміру регулятивного капіталу або нормативу адекватності регулятивного капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, установленого законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

б) акціонери, інвестори банку мають об'єктивну спроможність самостійно забезпечити належний фінансовий стан банку;

в) придбання основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій;

г) співвідношення на дату звернення банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту активних операцій на міжбанківському ринку (за винятком коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, кредитів овернайт та коштів банків у розрахунках) до загальної суми заборгованості за кредитами банку перевищує значення такого співвідношення по системі банків більше ніж на п'ять процентних пунктів;

ґ) перевищення протягом останнього звітного місяця значень нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та/або поточної ліквідності (Н5) більше ніж на 10 процентних пунктів над установленими Національним банком нормативними значеннями;

д) дострокове виконання зобов'язань перед власниками/учасниками банку (у тому числі перед пов'язаними особами), а також за зовнішніми запозиченнями;

е) надання бланкових кредитів, кредитів під низьколіквідне забезпечення та під цінні папери власної емісії;

є) виплата бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банку;

ж) придбання позалістингових недержавних цінних паперів від свого імені та за власний рахунок, крім тих, що гарантовані Кабінетом Міністрів України;

(Підпункт "з" пункту 3.3 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 321 від 27.07.2012)

з) несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитами Національного банку;

и) порушення встановлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту чи зміну умов кредитного договору і кредитним договором вимог та обмежень;

і) банк не є учасником єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком (далі - ЄІС "Реєстр позичальників");

ї) незабезпечення своєчасного надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком;

й) структура власності банку не відповідає вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком.

(Пункт 3.3 глави 3 доповнено новим підпунктом "й" згідно з Постановою Національного банку N 860 від 25.12.2014)

Терміном, у межах якого встановлюється наявність фактів, зазначених у підпунктах "в", "д" - "ж" цього пункту, є рік, що передує зверненню банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту.

(Абзац п'ятнадцятий пункту 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 321 від 27.07.2012)

3.4. Національний банк для прийняття рішення про надання стабілізаційного кредиту в разі потреби здійснює інспекційну перевірку банку.

3.5. Стабілізаційний кредит має бути освоєний банком у строк, визначений постановою Правління Національного банку, та відповідно до умов кредитного договору.

Національний банк у разі неосвоєння банком кредиту в установлений строк має право припинити видачу йому кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

4. Зміна умов кредитного договору
за стабілізаційним кредитом

4.1. Банк має право в разі обґрунтованої потреби звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору.

(Пункт 4.2 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 474 від 15.11.2012)

4.2. Національний банк розглядає питання щодо продовження строку користування стабілізаційним кредитом за умови сплати банком на дату подання ним відповідного клопотання:

процентів за користування стабілізаційним кредитом, нарахованих згідно з умовами кредитного договору, у повному обсязі;

заборгованості за стабілізаційним кредитом, що мала бути погашена згідно з установленим графіком.

(Абзац четвертий пункту глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 321 від 27.07.2012)

4.3. Клопотання про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом має бути подано банком не пізніше ніж за 20 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов'язань за отриманим кредитом.

Клопотання має містити обґрунтовані пояснення причин, які призвели до неспроможності банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком, а також до невиконання програми фінансового оздоровлення банку або потреби в додаткових заходах із фінансового оздоровлення.

Разом з клопотанням банк має подати:

оновлену програму фінансового оздоровлення;

письмове запевнення банку, погоджене його радою, щодо збільшення регулятивного капіталу протягом строку, на який продовжується користування стабілізаційним кредитом, на суму не менше ніж 20 відсотків від суми залишку заборгованості, яка склалася на початок перебігу строку, на який продовжується користування кредитом;

(Пункт 4.4 глави 4 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 321 від 27.07.2012)

програму капіталізації, затверджену його радою;

(Пункт глави 4 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 321 від 27.07.2012)

документи, зазначені в підпунктах "д"-"ж" пункту 3.1 та в пункті 3.2 глави 3 цього Положення.

(Абзац сьомий пункту глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 321 від 27.07.2012)

4.4. Рішення про зміну умов кредитного договору приймається з урахуванням результатів інспекційної перевірки банку, у тому числі з питань, визначених у додатку 2 до цього Положення.

4.5. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в зміні умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом, якщо дійде висновку, що надані банком пояснення причин, які призвели до неспроможності забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком або до невиконання програми фінансового оздоровлення, є необґрунтованими.

(Пункт 4.6 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 303 від 22.05.2014)

5. Контроль за виконанням умов кредитного договору

5.1. Банк зобов'язаний щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати до Національного банку за встановленою формою інформацію, підписану головою правління банку, про стан виконання програми фінансового оздоровлення та вимог кредитного договору.

(Пункт 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 150 від 26.04.2013)

5.2. Національний банк протягом строку дії кредитного договору не рідше одного разу на рік здійснює інспекційну перевірку банку щодо виконання ним програми фінансового оздоровлення, дотримання встановлених обмежень та вимог, достатності та якості забезпечення, наданого Національному банку.

(Пункт 5.2 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N 321 від 27.07.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 860 від 25.12.2014)

5.3. Національний банк має право застосувати відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" та умов кредитного договору переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків, та/або достроково розірвати кредитний договір за наявності одного з таких фактів:

(Абзац перший пункту 5.3 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 413 від 18.11.2011, N 596 від 24.09.2014)

неповернення банком кредиту та процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором;

невиконання умов договору застави;

невиконання програми фінансового оздоровлення (крім випадків, якщо банк віднесено до категорії проблемних);

(Абзац четвертий пункту 5.3 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 596 від 24.09.2014)

порушення банком установлених кредитним договором та постановою Правління Національного банку про надання стабілізаційного кредиту чи зміну умов кредитного договору обмежень та вимог (крім випадків, якщо банк віднесено до категорії проблемних).

(Абзац п’ятий пункту 5.3 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 596 від 24.09.2014)

Національний банк у разі неможливості стягнення коштів з банківських рахунків, має право з дня виникнення простроченої заборгованості банку вживати заходів щодо звернення стягнення, реалізації предмета застави і задоволення вимог за кредитом, процентами за користування ним, нарахованими штрафними санкціями за рахунок коштів від його продажу до повного погашення заборгованості.

(Абзац шостий пункту 5.3 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 413 від 18.11.2011)

Національний банк у разі неможливості реалізації предмета застави має право залишити його за собою за його справедливою вартістю.

Заступник директора Департаменту
нормативно-методологічного забезпечення
банківського регулювання та нагляду
О.Л. Присяженко

Додаток 1
до Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів
банкам України

Перелік
забезпечення за стабілізаційним кредитом,
вимоги до забезпечення та порядок його врахування

1. Основне забезпечення

1.1. Державні облігації України всіх випусків (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішньої державної позики України, цільові облігації внутрішньої державної позики України), строк погашення яких настає не раніше ніж через 10 днів після строку повернення стабілізаційного кредиту, за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку України (або депонента клієнта депозитарію).

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.2. Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.4. Гарантії Кабінету Міністрів України.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.5. Кошти в іноземній валюті (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни), що розміщені банком у Національному банку України у формі гарантійного депозиту (без сплати процентів за ним із зазначенням цього у відповідному договорі) на строк не менше ніж строк користування стабілізаційним кредитом Національного банку України.

Сума гарантійного депозиту визначається виходячи із суми стабілізаційного кредиту та процентів за ним за весь строк користування таким кредитом, перерахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на дату укладення кредитного договору.

Сума гарантійного депозиту, що підлягає поверненню банку після виконання ним зобов'язань у повному обсязі перед Національним банком України, визначається виходячи із суми гарантійного депозиту в національній валюті, яка розрахована на дату укладення кредитного договору, перерахованої за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, що установлений Національним банком України на дату повернення гарантійного депозиту, якщо з дати укладення кредитного договору відбулося знецінення гривні щодо іноземної валюти. В іншому випадку сума гарантійного депозиту, що підлягає поверненню банку після виконання ним зобов'язань у повному обсязі перед Національним банком України, визначається за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, що був установлений Національним банком України на дату укладення кредитного договору.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.6. Гарантії урядів країн, що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг Moody's Investors Service та Fitch IBCA.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.7. Гарантії банків-нерезидентів та/або фінансових установ-нерезидентів, які мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг Moody's Investors Service та Fitch IBCA.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.8. Гарантії міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація).

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.9. Облігації підприємств (крім цільових), розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, за умови, якщо:

строк погашення облігацій настає не раніше ніж через 10 днів після строку повернення кредиту;

облігації випущені або переведені в бездокументарну форму, вільно обертаються на фондовому ринку і їх розміщення та обіг обслуговуються депозитарною системою відповідно до законодавства.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,9.

1.10. Ураховані векселі суб'єктів господарювання-резидентів, що авальовані Кабінетом Міністрів України.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,8.

1.11. Банківські метали у стандартних або мірних зливках (за умови, що ці метали перебуватимуть на відповідальному зберіганні в Національному банку України).

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення - 0,8.

1.12. Нерухоме майно, крім об'єктів незавершеного будівництва, яке перебуває на території України.

Нерухомість як єдиний (цілісний) майновий комплекс може прийматися в забезпечення як окремо, так і разом із корпоративними правами на частку в статутному капіталі юридичної особи, яка є власником цієї нерухомості, оцінку яких здійснено незалежним суб'єктом оціночної діяльності, що відповідає вимогам та критеріям, визначеним у пункті 2.1 глави 2 Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України.

Коригуючий коефіцієнт для цих видів забезпечення в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером ­ 0,8; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,5.

1.13. Повітряні і морські судна та судна внутрішнього плавання, що не вилучені з цивільного обороту та є застрахованими.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,8; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,5.

1.14. Майнові права за укладеними банком-позичальником кредитними договорами з юридичними особами, фізичними особами-підприємцями, фізичними особами, виконання зобов'язань за якими в повному обсязі забезпечене іпотекою, крім об'єктів незавершеного будівництва, за умови, що:

1) заборгованість за кредитами класифікована за I та II категоріями якості відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями;

2) строк дії кредитного договору не менший, ніж строк користування кредитом Національного банку України;

3) заборгованість за кредитом обліковується за відповідним балансовим рахунком банку не менше ніж 180 календарних днів;

4) стан обслуговування боргу протягом останніх 180 календарних днів поспіль визначений як "високий" або "добрий";

5) кредитні договори укладені не з пов'язаними з банком особами;

6) оцінка забезпечення здійснена відповідно до законодавства України.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,6; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,4.

1.15. Інше рухоме майно у вигляді залізничного рухомого складу (крім моторейкового транспорту), яке не вилучене з цивільного обороту та є застрахованим.

Коригуючий коефіцієнт для цього виду забезпечення в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,6; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,4.

2. Додаткове забезпечення

До додаткового забезпечення належать майнові права на майбутні надходження коштів на кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України.

(Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 40 від 15.02.2011, N 321 від 27.07.2012, N 150 від 26.04.2013, N 303 від 22.05.2014, N 691 від 30.10.2014, N 726 від 18.11.2014, N 860 від 25.12.2014, N 84 від 05.02.2015, N 163 від 05.03.2015, N 171 від 10.03.2015, N 259 від 15.04.2015)

Додаток 2
до Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів
банкам України

Орієнтовний перелік
питань, що мають бути охоплені
інспекційною перевіркою банку

1. Стан виконання програми фінансового оздоровлення.

2. Своєчасність виконання зобов'язань за кредитами Національного банку України.

3. Дотримання встановлених постановою Правління Національного банку України про надання кредиту чи зміну умов кредитного договору і кредитним договором вимог та обмежень.

4. Обґрунтованість наданих банком пояснень щодо причин, які призвели до неспроможності забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком України або до невиконання програми фінансового оздоровлення.

5. Спроможність акціонерів, інвесторів банку самостійно забезпечити належний фінансовий стан банку.

6. Придбання банком основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій.

7. Проведення банком активних операцій на міжбанківському ринку (за винятком коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, кредитів овернайт та коштів банків у розрахунках).

8. Перевищення протягом останнього звітного місяця значень нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та/або поточної ліквідності (Н5) більше ніж на 10 процентних пунктів над установленими Національним банком України нормативними значеннями.

9. Виконання, у тому числі дострокове, зобов'язань перед власниками/учасниками банку (у тому числі перед пов'язаними особами), а також за зовнішніми запозиченнями.

10. Надання бланкових кредитів, кредитів під низьколіквідне забезпечення та під цінні папери власної емісії.

11. Виплата бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банку.

12. Придбання позалістингових недержавних цінних паперів від свого імені та за власний рахунок, крім тих, що гарантовані Кабінетом Міністрів України.

13. Забезпечення своєчасного надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком.

^ Наверх
наверх