Нюанси обліку металобрухту суб'єктами господарювання
Відносини, що виникають в процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються Законом про металобрухт, іншими законами України та постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законом.
На відносини, що виникають в процесі здійснення операцій з металобрухтом, не поширюється Закон про відходи (ч. 2 ст. 2 Закону про металобрухт).
Операції з металобрухтом, що містить дорогоцінні метали, здійснюються в порядку, визначеному спеціальним законодавством.
Порядок здійснення операцій з металобрухтом
Операції з металобрухтом здійснюються тільки спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.
Діяльність, що пов'язана із заготівлею, переробкою лому чорних та кольорових металів та його металургійною переробкою, здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.
Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових та/або чорних металів можуть видаватися тільки спеціалізованим підприємствам.
Ліцензії на заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту кольорових та/або чорних металів можуть видаватися тільки спеціалізованим металургійним переробним підприємствам.
Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право відповідно до законодавства відкривати приймальні пункти, які здійснюють операції з металобрухтом. Адреси приймальних пунктів мають бути вказані в ліцензії згідно з актами обстеження місцевими державними адміністраціями.
Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право відкривати приймальні пункти в будь-яких регіонах України без обмежень.
Ліцензуванню не підлягає діяльність фізичних осіб, пов'язана зі збором та реалізацією побутового лому чорних та кольорових металів, а також діяльність фізичних осіб - суб'єктів господарювання та юридичних осіб, що пов'язана зі збором та реалізацією промислового лому чорних та кольорових металів, який утворився в результаті їх діяльності.
Таким чином, суб'єкти господарювання (фізичні та юридичні особи) в ході своєї господарської діяльності можуть мати справу тільки з промисловим металобрухтом (а саме накопичувати та реалізовувати його).
Промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять в собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних та кольорових металів та їх сплавів (ст. 1 Закону про металобрухт).
Таким чином, в результаті господарської діяльності на підприємстві може виникнути промисловий металобрухт:
- як відходи основного або допоміжного виробництва;
- утворений як невиправний брак виробництва;
- отриманий в результаті ліквідації основних засобів тощо.
Порядок обліку надходження металобрухту у
вигляді відходів основного або допоміжного виробництва
В процесі діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, який займається виробництвом продукції, наданням послуг або виконанням робіт, практично завжди виникає вторинна сировина. В першу чергу з ним стикаються суб'єкти, які переробляють сировину (матеріали).
Деякі відходи можуть бути використані в подальшій діяльності суб'єкта господарювання, а використання інших неможливе.
Наприклад, джерелами утворення вторинної сировини в металургії можуть бути відходи від матеріалів, що використовуються в процесі виробництва: колошниковий пил, шлак, скрап, ливники тощо.
Бухгалтерський облік надходження
металобрухту у вигляді відходів основного або
допоміжного виробництва
Для цілей бухгалтерського обліку металобрухт, що утворився в процесі виробництва як відходи, класифікується як зворотні відходи.
Згідно з п. 2.13 Методичних рекомендацій N 2, зворотні відходи є, зокрема, залишками сировини та матеріалів, а також інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які повністю або частково втратили споживчі якості початкового матеріалу і тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.
Якщо в майбутньому платник податків планує отримати економічні вигоди від операцій зі зворотніми відходами, то первісну вартість запасів, що надійшли на склад від зворотніх відходів виробництва необхідно визначити за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання (п. 2.13 Методичних рекомендацій N 2).
Також в абзаці 7 п. 11 П(С)БО 16 зазначено, що виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізовуватиметься надалі, або на вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, яка використовується на самому підприємстві.
Як правило, металобрухт у суб'єктів господарювання призначений не для використання у виробничому процесі, а для реалізації.
Як бачимо, нормативні акти з бухгалтерського обліку пропонують оцінювати зворотні відходи:
- за чистою вартістю реалізації;
- за справедливою вартістю.
Чистою вартістю реалізації відповідно до п. 4 П(С)БО 9 є очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19).
Надходження та оприбутковування металобрухту як зворотніх відходів з виробництва на склад підприємства оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма N М-11, затверджена Наказом М 193) або актом комісії (у разі нерегулярного надходження металобрухту).
Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма N М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, розташованим за межами його території, а також стороннім організаціям.
Виписується накладна-вимога у двох екземплярах і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.
У разі внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально відповідальна особа складу (цеху), яка здає цінності. Один екземпляр служить здаючому складу (цеху) підставою для списання цінностей, а другий - складу (цеху), який приймає для оприбутковування цінності.
Вартість зворотніх відходів, отриманих в процесі виробництва, необхідно виключити із суми виробничих витрат, тому що до складу прямих матеріальних витрат при виробництві включається тільки вартість запасів, безпосередньо витрачених на виготовлення продукції (п. 12 П(С)БО 16).
Таким чином, до складу прямих матеріальних витрат включається виключно вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.
Вартість зданих на склад зворотніх відходів враховується суб'єктом господарювання у складі виробничих запасів і відображається на субрахунку 209 "Інші матеріали".
Згідно з Інструкції N 291, на субрахунку 209 "Інші матеріали" враховуються бланки суворого обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини та ін.
Для оприбутковування металобрухту в бухгалтерському обліку здійснюється запис: дебет субрахунку 209 "Інші матеріали" - кредит рахунку 23 "Виробництво".
Податковий облік
надходження металобрухту у вигляді
відходів основного або допоміжного виробництва
Для цілей податкового обліку підхід до обліку металобрухту, отриманого у вигляді зворотніх відходів виробництва, аналогічний бухгалтерському.
Так, згідно з пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.
Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотніх відходів, отриманих в процесі виробництва, які оцінюються в порядку, визначеному у П(С)БО.
Отже, в податковому обліку вартість металобрухту, отриманого у вигляді відходів виробництва, не враховується у складі прямих матеріальних витрат, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
У Листі N 1445/6/15-1415 контролюючі органи роз'яснили, що якщо платник податків в процесі виробництва отримує зворотні відходи, які надалі планує реалізовувати, то при реалізації таких зворотніх відходів платник податків повинен відображати витрати за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації, в податковому періоді, в якому визнані доходи від реалізації.
Таким чином, у разі реалізації отриманих в процесі виробництва зворотніх відходів підприємство має право відобразити в податковому обліку витрати у розмірі тієї вартості, за якою такі поворотні відходи оприбутковані в бухгалтерському обліку, в податковому періоді, в якому визнані доходи від реалізації. Підприємство застосовує той же метод оцінки вибуття запасів (зворотніх відходів), який встановлено для цілей бухгалтерського обліку (п. 140.4 ст. 140 розд. III ПК України).
Приклад 1. ТОВ "Тріумф" для виконання будівельних робіт в травні 2014 року придбало для ділянки N 1 швелера 3000 кг вартістю 32 670 грн (у тому числі ПДВ - 5445 грн). У серпні 2014 р. в процесі виконання будівельних робіт утворилося 100 кг металобрухту - обрізків, які підприємство планує реалізувати за чистою вартістю реалізації - 250 грн.
Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку отримання, використання швелера та оприбутковування металобрухту наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
N з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
дебет | кредит | |||||
доходи, грн | витрати, грн | |||||
1. | Отримання швелера від постачальника | 27 225 | 20 І/склад | 631 | - | - |
2. | Відображення податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної) | 5445 | 641/ПДВ | 631 | __ | __ |
3. | Оплата заборгованості постачальнику за швелер | 32 670 | 631 | 311 | _ | __ |
4. | Відпуск швелера для виконання будівельних робіт ділянці N 1 | 27 225 | 201/ділянка N 1 | 201/ склад | _ | _ |
5. | Списання швелера на виконані роботи за матеріальним звітом | 27 225 | 23 | 201/ді-лянка N1 |
__* | |
6. | Оприбутковування металобрухту на склад | 250 | 209 | 23 | __** | |
Примітка. * Вартість використаного швелера для виконання будівельних робіт буде включена до у складі прямих складу витрат у момент реалізації замовнику робіт. ** Вартість металобрухту, отриманого як відходи виробництва, не враховується матеріальних витрат, що формують собівартість виконаних робіт. |
Порядок заповнення накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма N М-11) приведено на рис.
З Рисунком можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".
Порядок обліку надходження металобрухту,
утвореного як невиправний брак виробництва
Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли, які не відповідають по своїй якості встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані по своєму прямому призначенню або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.
Брак у виробництві можна класифікувати за різними ознаками. Головними причинами виникнення браку є:
- дефекти у сировині, матеріалах, напівфабрикатах, поставлених зовнішніми постачальниками, перевізниками,
- несправність обладнання, неправильна наладка обладнання та інструментів;
- помилки в нормативно-технічній документації (нормалях, кресленнях);
- недостатність кваліфікації робітників;
- порушення технологічної дисципліни;
- надзвичайні обставини (стихійне лихо) та ін.
Виявлення причин браку допоможе при подальшому визначенні порядку та джерела покриття втрат від браку, його документальному оформленні.
За місцем виявлення виробничий брак буває внутрішнім та зовнішнім.
До внутрішнього відноситься брак, який виявлено самим підприємством; зовнішній брак виявляється покупцями або споживачами при використанні продукції.
За характером виявлених дефектів брак підрозділяють на виправний (частковий) виробничий брак та невиправний (остаточний, повний) виробничий брак.
До виправного браку відносять продукцію, напівфабрикати, деталі, вузли та вироби, які можуть задовольняти вимогам стандартів або технічних умов після виправлення дефектів, повторної переробки або усунення неполадок, якщо таке виправлення технічно можливе та економічно доцільне.
Якщо виправити дефект технічно неможливо або витрати з виправлення перевищуватимуть втрати від браку, ці деталі, вузли та вироби відносять до остаточного (непоправного) браку
Під час проходження технологічного процесу внутрішній брак може бути виявлений на етапі виробництва до здачі продукції (робіт) замовнику або на складі підприємства до відправки продукції споживачам.
У розрізі планування виробничих витрат виробничий брак підрозділяється на планований (передбачений) та не планований (непередбачений). У деяких виробництвах брак є неминучим і включається (нормується) в планову калькуляцію. Це брак, викликаний технологічним процесом або іншими об'єктивними причинами, описаними у відповідній технічній документації, тобто об'єктивними причинами, не залежними а ні від самого підприємства, а ні від його працівників.
По очевидності виявлення виробничий брак підрозділяється на явний та прихований.
Явний брак очевидний, а ось прихований виявляється в ході експлуатації (використання) продукції (виробів).
Звичайно, прихований дефект виявити можна, але для цього в окремих випадках слід проводити дуже складні дослідження, тестування тощо. І якщо вони не проводяться (не передбачене їх проведення) на стадії прийому товарно-матеріальних цінностей в переробку (виробництво), то йдеться про невидимі ознаки оброблюваного матеріалу, які не можуть бути виявлені самим працівником при прийомі матеріалів в роботу.
І якщо із зовнішнім браком усе більш менш ясно, а саме, претензії про компенсацію втрат викликаних їм повинні пред'являтися постачальнику неякісних матеріалів або напівфабрикатів, то з внутрішнім браком все складніше.
Металобрухт, що утворився на підприємстві як невиправний брак виробництва, як правило, є наслідком невиправного (остаточного) внутрішнього браку, тобто браку, виявленого до відправки продукції споживачу.
Бухгалтерський облік надходження металобрухту,
утвореного як невиправний брак виробництва
Втрати від невиправного браку (собівартість браку) в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунку 24 "Брак у виробництві".
На виявлений брак у виробництві складається акт (повідомлення) про брак (за формою, розробленою підприємством самостійно). На підставі актів (повідомлень) складається звіт про собівартість браку у звітному місяці, в якому визначається сума втрат від забракованої продукції з зазначенням видів продукції, причин та винуватців браку. Форма цього документу також розробляється і затверджується підприємством самостійно. Ці документи і будуть підставою для оприбутковування металобрухту, отриманого від невиправного (остаточного) браку.
На вартість металобрухту, отриманого від забракованих виробів, відбувається зменшення втрат від браку, що відображається в обліку наступною кореспонденцією: дебет субрахунку 209 "Інші матеріали" - кредит рахунку 24 "Брак у виробництві".
Податковий облік надходження металобрухту,
утвореного як невиправний брак виробництва
Розпочнемо з податку на прибуток. Відкривши п. 138.7 ст. 138 розд. III ПК України ми побачимо, що фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податків, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) і витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, у разі реалізації такої продукції. Фактична вартість остаточно забракованої продукції, що перевищує допустимі норми технічно неминучого браку, не включається у витрати платника податків.
Платник податків має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обгрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податків норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері.
Ця норма дає можливість підприємству збільшити величину витрат платника податків за рахунок включення до їх складу втрат від браку, викликаних технологічними причинами.
До набрання чинності галузевих інструкцій, якщо такі будуть, підприємствам слід спиратися на власні розрахунки норм втрат від технічно неминучого браку. Щоб аргументувати ці норми браку будь-якому підприємству слід спиратися на всілякі технологічні обґрунтування таких втрат, що застосовуються до його виду діяльності.
Сильною допомогою стане технологічна документація розробника технології виробництва або виробника обладнання, на якому здійснюється це виробництво. Отриманню та змісту такої документації від постачальників виробничого обладнання та розробників технології виробництва слід приділити особливу увагу, адже положення відносно технічно неминучого браку є підставою для розробки та розрахунку норм втрат від такого виду браку на підприємстві.
Буде дуже доречним і правильним на етапі укладення договору про розробку або купівлю технології виробництва чи виробничого обладнання висунути умову контрагенту, що норми втрат від технічно неминучого браку мають бути виділені окремим положенням або пунктом в технічному описі обладнання чи технології, якщо такий вид браку передбачається. Це положення має бути завірене підписами розробників, конструкторів або технологів фірми постачальника.
На більшості підприємств екземпляри технологічної документації мають в розпорядженні тільки технологи та виробничо-технічний персонал, але дані про норми втрат від браку з технологічних причин необхідно мати і в бухгалтерії. Вони мають бути завірені підписом головного технолога, начальника виробництва чи працівників, які виконують їх функції на підприємстві.
Законодавці виходять з того, що до витрат платника податків слід відносити лише той брак, втрату від якого не представляється можливим покрити повністю або частково за рахунок винуватців, оскільки ці втрати технологічно неминучі
Проте підстави для віднесення витрат того або іншого забракованого вузла, виробу, напівфабрикату до категорії браку з технологічних причин у ПК України дуже розмиті і використання такого стану справ в господарській діяльності без достатнього обґрунтування може викликати серйозні розбіжності з контролюючими органами при перевірці цієї статті витрат у платника податків.
При цьому, як і в бухгалтерському обліку, вартість остаточного браку буде зменшена на вартість оприбуткованого металобрухту.
У разі подальшої реалізації металобрухту договірна вартість, за якою він продається, на підставі пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 розд. III ПК України має бути включена до доходів в періоді переходу до покупця права власності на нього.
Відповідно одночасно з визнанням такого доходу підприємство може претендувати на право включення вартості цих відходів, за якою вони раніше були визнані активом, до складу податкових витрат відповідно до п. 138.4 ст. 138 розд. III ПК України.
Далі виникає питання з ПДВ, включеним до складу податкового кредиту і податковим зобов'язанням при оприбутковуванні вторинної сировини. Так, при оприбутковуванні відходів, отриманих від остаточно забракованої продукції, відзначимо, що податкові зобов'язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.
Відносно відображених раніше у складі податкового кредиту сум "вхідного" ПДВ за товарами/послугами, використаними для виготовлення остаточно забракованої продукції (в межах норм), то їх коригувати не потрібно, оскільки це нормальний етап виробництва, операція передбачена технологічним процесом виготовлення, тобто вписується в рамки господарської діяльності.
А ось брак понад норми (непередбачений) потребує коригування ПДВ на суму "вхідного" ПДВ за товарами/ послугами, використаними для виготовлення забракованої продукції. Це коригування ПДВ здійснюється шляхом нарахування податкових зобов'язань за вказаними товарами/послугами в сумі, що дорівнює раніше відображеному податковому кредиту (тобто виходячи з вартості придбання, як це передбачено пп. 189.1 п. 189 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України), при цьому виписується податкова накладна у двох екземплярах з типом причини "13" (п. 10 Порядку N 10).
Порядок обліку надходження металобрухту, отриманого
в результаті ліквідації основних засобів
Металобрухт, що залишився після ліквідації об'єкту основних засобів підлягає зарахуванню на баланс підприємства. Кількість та вартість металобрухту визначається комісією.
Бухгалтерський облік надходження металобрухту,
отриманого в результаті ліквідації основних засобів
Кількість (вага у кг) оприбуткованого металобрухту кольорових та чорних металів та їх вартість комісія зі списання основних засобів відображає в спеціальних типових формах актів на списання основних засобів або автотранспортних засобів.
У актах на списання основних засобів вказується також документ, за яким металобрухт буде оприбуткований на склад для подальшої реалізації.
Оприбутковування металобрухту від ліквідації (списання) основних засобів оформляється прибутковим ордером (типова форма N М-4, затверджена Наказом N 193).
Металобрухт, отриманий при розбиранні та демонтажі ліквідованих основних засобів, оприбутковується з визнанням іншого доходу (субрахунок 746 "Інші доходи") і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів (п. 44 Методичних рекомендацій N 561).
Податковий облік надходження металобрухту,
отриманого в результаті ліквідації основних засобів
У Листі N 9553/6/23-50.0114 контролюючі органи роз'яснили, що якщо у разі ліквідації основних засобів підприємство отримує ТМЦ, які можуть бути використані в господарській діяльності, а також реалізовані, то у звітному періоді визнання таких ТМЦ активами, їх вартість включається до складу доходу, який враховується при обчисленні об'єкту оподаткування.
У разі реалізації ТМЦ, отриманих в результаті ліквідації основних засобів, їх вартість, за якою вони раніше визнавалися активом, включається до складу витрат відповідно до пп. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України як прямі матеріальні витрати.
Одночасно датою переходу покупцю права власності на такі ТМЦ до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування, включається вартість таких ТМЦ, за якою вони продаються (п. 135.4.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 розд. III ПК України).
Якщо в результаті ліквідації необоротних активів отримані комплектуючі вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника податків, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ (п. 189.10 ст. 189 розд. V ПК України).
Таким чином, металобрухт, що утворився в ході ліквідації основного засобу, не призводить до будь-яких наслідків в частині ПДВ.
При реалізації металобрухту необхідно пам'ятати, що тимчасово до 1 січня 2015 року звільняються від обкладення ПДВ операції з поставки, у тому числі операції з імпорту відходів та лому чорних та кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та лому чорних та кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК України).
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, вказаних в попередньому абзаці, також звільняються від обкладення ПДВ.
Список відходів, операції з поставки яких звільняються від обкладення ПДВ, наведено в Переліку N 15, який набрав чинності з 18.02.2014 р.
Таким чином, з 01.01.2014 р. до 17.02.2014 р. включно операції з поставки відходів та лому чорних та кольорових металів, у тому числі й їх імпорту, повинні були обкладатися ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.
Приклад 2. ТОВ "Сатурн" в липні 2014 року на підставі наказу керівника списало об'єкт основних засобів-резервуар (луджений) у зв'язку з поломкою, яка робить неможливим його подальше використання, що підтверджує висновок експертної комісії. Факт списання резервуару зафіксований в акті на списання основних засобів. Первинна вартість об'єкту- 12 000 грн, залишкова вартість об'єкту - 800 грн, сума нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації за час експлуатації - 11 200 грн. В результаті ліквідації об'єкту основних засобів за рішенням комісії підприємства оприбутковані 1700 кг металобрухту, вартість якого визначена на рівні 4250 грн.
Металобрухт переданий спеціалізованому підприємству в серпні 2014 року. Плата за металобрухт надійшла в сумі 4760 грн. Це постачання згідно з Переліком N 15 звільнене від ПДВ (код товару згідно з УТК ЗЕД 7204 30 00 00 "Відходи та лом чорних металів, луджених").
Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку оприбутковування металобрухту від ліквідації основних засобів та реалізації спеціалізованому підприємству наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
N з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
дебет | кредит | |||||
доходи, грн | витрати, грн | |||||
1. | Списання суми зносу по ліквідовуваному резервуару | 11 200 | 131 | 103 | __ | __ |
2. | Списання залишкової вартості ліквідовуваного об'єкту основних засобів | 800 | 976 | 103 | __ | 800 |
3. | Оприбутковування металобрухту від ліквідації резервуару | 4250 | 209 | 746 | 4250 | - |
4. | Реалізація металобрухту спеціалізованому переробному підприємству | 4760 | 377 | 712 | 4760 | - |
5. | Списання собівартості реалізованого металобрухту | 4250 | 943 | 209 | - | 4250 |
6. | Отримання оплати від спеціалізованого переробного підприємства | 4760 | 311 | 377 | - | - |
7. | Визначення фінансового результату | 4760 | 712 | 791 | - | - |
4250 | 746 | 793 | - | - | ||
4250 | 791 | 943 | - | - | ||
800 | 793 | 976 | - | - |
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про відходи - Закон України від 05.03.1998 р. N 187/98-ВР "Про відходи"
Закон про металобрухт - Закон України від 05.05.1999 p. N 619-X1V "Про металобрухт"
Інструкція N 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291
Методичні рекомендації N 2 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. N 2
Методичні рекомендації N 561 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. N 561
Наказ N 193 - Наказ Мінстату України від 21.06.1996 р. N 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів"
Перелік N 15 - Перелік відходів та лому чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 12.01.2011 р. N 15
Порядок N 10 - Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. N 10
П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. N 246
П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318
П(С)БО 19 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.1999 р. N 163
Лист N 9553/6/23-50.0114 - Лист ДПСУ від 07.06.2012 р. N 9553/6/23-50.0114 "Щодо порядку відображення в податковому обліку операції з продажу (ліквідації) основних засобів"
Лист N 1445/6/15-1415 - Лист ДПСУ від 30.01.2013 р. N 1445/6/15-1415 "Щодо відображення в обліку операції з реалізації зворотніх відходів, отриманих у процесі виробництва"
"Консультант бухгалтера" N 15 (763) 11 серпня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)