КОНСУЛЬТУЄ СЕКРЕТАРІАТ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Департамент з питань дотримання соціально-економічних
та гуманітарних прав

Додаткова відпустка для держслужбовців:
нюанси надання

Держслужбовці з солідним стажем знають, що вони мають право на додаткову відпустку за стаж державної служби тривалістю до 15 календарних днів. На жаль, порядок надання цієї відпустки у нормативно-правових актах описаний досить скупо.Через це виникає чимало запитань щодо такої відпустки. У цій статі ви знайдете відповіді на більшість із них.

Правила надання додаткової відпустки

Статтею 35 Закону про держслужбу та ст. 21 Закону N 2493 державним службовцям (посадовим особам місцевого самоврядування) передбачено надання щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів (далі - к. дн.), якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки. Крім того, вони мають право на додаткову відпустку за стаж державної служби тривалістю до 15 к. дн. Інші додаткові відпустки зазначеній категорії працівників чинним законодавством не передбачені.

Порядок і умови надання додаткової відпустки за стаж державної служби регулюються вищезазначеними статтями законів та постановою N 250.

Відповідно до постанови N 250 державним службовцям (посадовим особам місцевого самоврядування), які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 к. дн., а починаючи з 2011 року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожен наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 к. дн.

Кількість днів додаткової відпустки державним
службовцям залежно від стажу державної служби

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Спільним листом Мінпраці і Головного управління держслужби від 27.01.1999 р. N 13-294, N 10/364 визначено, що додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки (абз. 5 п.1 ч.1 ст. 4 Закону про відпустки).

Тому на цю відпустку поширюються усі норми щодо щорічних відпусток, визначені Законом про відпустки, у тому числі щодо продовження на святкові та неробочі дні, поділу на частини, перенесення чи продовження на період тимчасової непрацездатності, відкликання з цієї відпустки.

Рахуємо стаж для надання відпустки

Щорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).

Приклад 1. Працівника прийняли на роботу 17.04.2013 р. Відпрацювавши з 17.04.2013 р. по 16.04.2014 p., він має право на відпустки повної тривалості 30 к. дн.

А як рахувати стаж роботи для додаткової оплачуваної відпустки держслужбовця? За який період рахувати тривалість:

за календарний рік, починаючи з року, коли працівник заробив відповідний стаж (за аналогією з відпусткою "на дітей"): наприклад, 14.05.2014 р. стаж державної служби працівника сягнув 10 років -" за 2014 рік працівник має право отримати відпустку тривалістю 5 к. дн.,

чи

- за відпрацьований рік, який відлічується з дня укладання трудового договору (при прийнятті на роботу з достатнім стажем для отримання відпустки),

чи

- з дня, коли працівник заробив стаж 10 (11, 12, 13,14,15) років для початку отримання відпустки: наприклад, 14.05.2014 р. стаж державної служби працівника сягнув 10 років -> за період 14.05.2014 р.- 13.05.2015 р. працівник має право отримати відпустку тривалістю 5 к. дн.?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Виникнення у державного службовця права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість прямо залежить від наявності у нього відповідного стажу державної служби, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному робочому році. Надання цієї відпустки за календарний рік також є неправомірним.

У наведеному прикладі державному службовцю додаткова відпустка має бути надана у будь-який час протягом періоду з 14.05.2014 р.- 13.05.2015 р. згідно з графіком відпусток.

Приклад 2. Станом на 01.06.2013 р. стаж державної служби працівника становив 15 років. Після цієї дати (з 01.06.2013 р. по 31.05.2014 р.) держслужбовцю була надана додаткова відпустка тривалістю 15 к. дн. Наступна додаткова відпустка на 15 к. дн. може бути надана йому лише після 01.06.2014 р. І відповідно у разі звільнення до 01.06.2014 р. права на отримання компенсації за цю відпустку він не матиме.

Отже, додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям (посадовим особам місцевого самоврядування) після дати досягнення відповідного стажу роботи на державній службі.

Подовження на святкові та неробочі дні

Як ми визначили раніше, додаткова оплачувана відпустка належить до щорічних відпусток. А коли так, то для неї діє правило про її подовження на святкові та неробочі дні, що припадають на її період. Так, відповідно до ст. 5 Закону про відпустки не враховуються святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки).

Приклад 3. Держслужбовець оформив додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби 12 років тривалістю 9 к. дн. з 03.03.2014 р. Яким буде останній день цієї відпустки? Варіант 1 - 11 березня 2014 року (дні відпустки: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 березня);

Варіант 2 - 12 березня 2014 року (дні відпустки: 3, 4, 5, 6, 7, 9,10,11, 12 березня) 8 березня не враховується.

Пояснення. Враховуючи те, що додаткова відпустка за стаж державної служби належить до виду щорічних додаткових відпусток, то норма ст. 5 Закону про відпустки поширюється на зазначену відпустку. У наведеному випадку у державного службовця, який оформив додаткову відпустку за стаж державної служби 12 років тривалістю 9 к. дн. з 03.03.2014 p., останнім днем відпустки буде 12 березня (варіант 2).

Поділ на частини і матеріальна допомога
на оздоровлення

Чи підлягає поділу на частини додаткова відпустка державним службовцям? Листом Мінпраці і Головного управління держслужби від 27.01.1999 р. N 13-294, N 10/364 визначено, що додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки.

Згідно зі ст. 12 Закону про відпустки щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 к. дн. При цьому ця частина відпустки не обов'язково має бути першою її частиною.

Отже, додаткова відпустка, яка надається державним службовцям за стаж роботи, може бути поділена на частини. При цьому основна безперервна частина щорічної відпустки тривалістю 14 к. дн. може надаватися з урахуванням цієї додаткової відпустки.

Разом з тим слід мати на увазі, що ст. 12 Закону про відпустки передбачено лише можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов'язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.

Оскільки остаточне рішення щодо надання працівнику відпустки приймає роботодавець, він може погодитися, а може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник. Також роботодавець може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не ділити її зовсім. Тож сторони мають домовитися.

Частина щорічної відпустки - чи є право на матеріальну допомогу для оздоровлення? У разі поділу щорічної відпустки на частини матеріальна допомога виплачується працівнику один раз при наданні однієї будь-якої із частин щорічної відпустки.

Право на додаткову відпустку державним
службовцям на новому місці роботи

Досить часто виникає запитання, як надавати додаткову відпустку за новим місцем роботи. Так, право на відпустку "на дітей" працівник на новому місці роботи матиме лише з наступного календарного року після прийняття (бо він за попереднім місцем роботи або уже її використав за такий рік, або йому виплачено компенсацію при звільненні.

А що ж з відпусткою для держслужбовців? Розберемося з цим питанням на прикладі.

Приклад 4. Станом на 15 липня 2013 року стаж державної служби становив 10 років. Державний службовець використав додаткову відпустку тривалістю 5 к. дн. у серпні 2013 року. Із 18 березня 2014 року він прийнятий на інше місце роботи (також державна служба). Коли у державного службовця виникає право на отримання додаткової відпустки на новому місці роботи?

Пояснення. Оскільки додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, право на таку відпустку у перший рік роботи державного службовця настає за наявності права на основну відпустку повної тривалості. Тобто після закінчення 6 місяців безперервної роботи в даній установі, як це передбачено ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки. Про це сказано і в листі Мінпраці та Головного управління держслужби від 27.01.1999 р. N 13-294, N 10/364.

Слід зазначити, що у разі використання такої відпустки чи отримання компенсації за неї за попереднім місцем роботи, за новим місцем роботи вона не надається.

У зазначеному випадку державний службовець на попередньому місці роботи використав у серпні 2013 року додаткову відпустку тривалістю 5 к. дн. за стаж державної служби 10 років. Право на додаткову відпустку тривалістю 7 к. дн. виникне у працівника з дати виповнення 11 років стажу державної служби, тобто після 15 липня 2014 року.

Але, враховуючи те, що у перший рік роботи в установі право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи, додаткову відпустку за стаж державної служби він може використати лише після 18 вересня.

Компенсація за додаткову відпустку державним службовцям при звільненні:
за всі належні дні чи пропорційно до відпрацьованого часу?

Як і щодо інших щорічних відпусток постає питання з виплатою компенсації при звільненні. Також виникає запитання щодо кількості днів, які підлягають компенсації при неповністю відпрацьованому році: чи потрібно розраховувати пропорційно до відпрацьованого періоду з дня досягнення стажу держслужби, що дає право на відпустку, до дати звільнення з роботи?

Ось життєва ситуація.

Приклад 5. Державний службовець має стаж державної служби 20 років, якого набув 13 серпня 2013 року. 16 травня 2014 року працівник досягає граничного віку перебування на державній службі, тобто перед звільненням у зв'язку з досягненням граничного віку службовцем буде відпрацьовано неповний робочий рік (дев'ять місяців: 13.08.2013 р. - 16.05.2014 p.). Як виплачувати компенсацію за додаткову відпустку за стаж державної служби: пропорційно до відпрацьованого часу чи за всі належні службовцю дні такої відпустки?

Відповідно до постанови N 250 державним службовцям (посадовим особам місцевого самоврядування), які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 к. дн., а починаючи з 2011 року ця відпустка збільшується на 2 к. дн. за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 к. дн.

Таким чином, за стаж державної служби 20 років державний службовець має право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 15 к. дн.

Додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток. А тому, якщо таку відпустку не було використано в період роботи, працівнику потрібно нарахувати та виплатити компенсацію при звільненні.

Тепер щодо кількості днів відпустки, за які слід виплатити компенсацію. Виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість прямо залежить від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби, а не від відпрацьованого ним часу у відповідному робочому році (спільній лист Мінпраці і Головного управління держслужби від 27.01.1999 р. N 13-294, N 10/364 та лист Головного управління держслужби від 21.01.2011 р. N 474/12-11). Тому підраховувати пропорційно кількість невикористаних днів відпустки не потрібно.

Проілюструємо це на прикладі.

Приклад 6. Умови прикладу 5. При цьому 16 травня 2014 року передбачається звільнення державного службовця у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі, але за стаж державної служби 20 років, який виповнився 13 серпня 2013 року, службовець не використав щорічну додаткову відпустку. Отже, при звільненні йому має бути виплачена компенсація за всі 15 к. дн. цієї відпустки.

Якщо ж державний службовець використав додаткову відпустку за стаж державної служби 20 років, у день звільнення (16 травня 2014 року) він не має права отримати грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку. Справа в тому, що право на наступну таку відпустку настає лише після 13 серпня 2014 року (лист Головного управління держслужби від 21.01.2011 р. N 474/12-11).

Заміна додаткової відпустки
державним службовцям грошовою компенсацією

Ситуація, коли державний службовець (посадова особа місцевого самоврядування) протягом кількох років не використовував додаткових відпусток за стаж державної служби, досить поширена. Як же бути у цій ситуації? Чи може він використати їх або отримати за них грошову компенсацію (не звільняючись)?

Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку (у тому числі додаткову оплачувану відпустку державним службовцям) за попередній рік чи за кілька попередніх років, то він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки. Також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у наступних роках у разі їх невикористання.

Якщо працівник бере невикористану додаткову відпустку за минулий період у поточному році, то вона надається тривалістю, на яку мав право державний службовець відповідно до стажу державної служби за минулий період (див. таблицю).

За згодою між працівником і роботодавцем додаткові оплачувані відпустки за стаж державної служби за минулий період і за поточний можуть бути надані одночасно.

Приклад 7. Працівник досяг стажу державної служби 10 років 10 березня 2012 року. Він не використав відпустку тривалістю 5 днів за період 10.03.2012 р. - 09.03.2013 р. та відпустки тривалістю 7 днів за період з 10.03.2013 p. - 09.03.2014 р.

Працівник після 09.03.2014 р. може одночасно використати дві такі відпустки, відпочивши протягом 12 к. дн. (5 + 7). А може використати таку відпустку окремо.

А як же бути з нормою ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки? Адже вона передбачає обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 к. дн.), на які має право працівник у відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік. Але на випадок, коли працівнику після використання у відповідному робочому році щорічних відпусток за цей рік надаються невикористані щорічні відпустки за минулі роки, зазначене обмеження не поширюється.

На бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки). При цьому тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 к. дн. Тому на бажання працівника (за його письмовою заявою) та за умови фактичного використання ним за відповідний робочий рік, за який надається відпустка, 24 к. дн. щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки, у тому числі додаткової відпустки за стаж державної служби, йому може бути виплачено грошову компенсацію.

Обмеження щодо виплати компенсації в такому порядку протягом кількох років поспіль законодавством не встановлено.

Рахуємо дні відпустки для матусь, що перебувають
у відпустці для догляду за дитиною до з років

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 р. N 283, до стажу державної служби включається також час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 років, а у виняткових випадках, якщо за медичними показаннями дитині потрібен домашній догляд, - період додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною віку 6 років.

Але до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховується (відповідно до п.3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно зі встановленим графіком або за згодою сторін окремо від неї (абз. 3 п. 1 постанови N 250).

Приклад 8. Жінка, яка є державним службовцем, працює в державній установі з 04.05.2001 р. і по сьогодні. Із листопада 2010 року по червень 2013 року працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У травні 2014 року жінка вирішила використати щорічну відпустку тривалістю 30 к. дн. за робочий рік з 04.05.2013 р. по 03.05.2014 р., до якої приєднати належні їй і невикористані додаткові відпустки державним службовцям. На яку кількість днів додаткової відпустки має право працівниця?

У наведеному прикладі 10 років стажу державної служби набігає у держслужбовця 04.05.2011 р. - під час перебування у відпустці для догляду за дитиною. Після виходу працівниці з цієї відпустки, вона має право на отримання щорічної додаткової відпустки за виповнення стажу державної служби 12 років тривалістю 9 к. дн. (такого права жінка набула 04.05.2013 р.). За стаж державної служби 10 та 11 років вона не має права на отримання додаткових відпусток, оскільки в цей період перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

Головні тези

- Порядок і умови надання додаткової відпустки за стаж держслужби регулюють ст. 35 Закону про держслужбу і ст. 21 Закону N 2493 та постанова N 250.

- Додаткова оплачувана відпустка, яка надається держслужбовцям, належить до щорічних відпусток. Тому на цю відпустку поширюються усі норми стосовно щорічних відпусток (щодо подовження на святкові та неробочі дні, поділу на частини, перенесення чи продовження на період тимчасової непрацездатності, відкликання з цієї відпустки та ін.).

- Виникнення у держслужбовця права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість прямо залежить від наявності у нього відповідного стажу держслужби, а не від відпрацьованого держслужбовцем часу у відповідному робочому році.

- Додаткова відпустка для держслужбовців може бути поділена на частини. При цьому основна безперервна частина щорічної відпустки тривалістю 14 к. дн. може надаватися з урахуванням цієї додаткової відпустки.

- На новому місці роботи право на додаткову відпустку у перший рік роботи держслужбовця настає за наявності права на основну відпустку повної тривалості, тобто після закінчення 6 місяців безперервної роботи в даній установі.

- Якщо додаткову відпустку держслужбовця не було використано в період роботи, працівнику потрібно нарахувати та виплатити компенсацію при звільненні.

- Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, у тому числі на додаткову відпустку держслужбовця. Також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у наступних роках у разі їх невикористання. А якщо працівник бере невикористану додаткову відпустку за минулий період у поточному році, то вона надається тривалістю, на яку мав право держслужбовець відповідно до стажу держслужби за минулий період.

Використані документи

КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 p. N 322-VIII.

Закон про держслужбу - Закон України "Про державну служ­бу" від 16.12.1993 р.N3723-ХІІ.

Закон N 2493 - Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р. N 2493-III.

Закон про відпустки - Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. N 504/96-ВР.

Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 р. N 283.

Постанова N 250 - постанова КМУ "Про порядок і умови надан­ня державним службовцям, посадовим особам місцевого самовря­дування додаткових оплачуваних відпусток" від 27.04.1994 р. N 250.

Тетяна Статків,
завідувач відділу з питань дотримання трудових прав
Департаменту з питань дотримання соціально-економічних
та гуманітарних прав Секретаріату Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини