КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ

Як списати непридатні основні засоби

ЗАПИТАННЯ. Під час проведення інвентаризації в установі знайдені об'єкти основних засобів, які непридатні для подальшого застосування, але не списані і числяться в обліку. Хто має встановити їхню непридатність? У яких випадках необхідно звернутись до сторонніх спеціалістів?

ВІДПОВІДЬ. Спочатку нагадаємо, що на сьогодні Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена спільним наказом ДКУ та Міністерства економіки від 10.08.2001 р. N 142/181, втратила чинність 15.01.2011 р. відповідно до наказу ДКУ та Міністерства економіки від 25.11.2010 р. N 438/1513.

Ніякого іншого нормативного документа на заміну прийнято не було, тому зараз не існує документа, в якому були б встановлені єдині вимоги до порядку списання майна бюджетними установами.

Основним документом, який регламентує процес списання державного майна бюджетних установ і яким слід керуватись у ситуації, що склалася, є Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007р. N 1314 (далі - Порядок N 1314).

Що стосується комунального майна, то порядок його списання регламентується регіональними документами, затвердженими органами місцевого самоврядування, виходячи з їхніх повноважень з управління комунальним майном.

Так, згідно з п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. N 280/97-ВР ( далі - Закон про місцеве самоврядування ) та п. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України органи місцевого самоврядування приймають регіональні документи, що визначають порядок списання майна, яке перебуває у комунальній власності.

Статтею 26 Закону про місцеве самоврядування передбачено, що питання управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, вирішується виключно на пленарних засіданнях місцевих рад.

Як зазначено у листі МФУ від 12.12.2012 р. N 31-08420-06-10/29666, для відображення в бухгалтерському обліку інформації про списання інших необоротних матеріальних активів слід користуватися Положенням з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженим наказом МФУ від 26.06.2013 р. N 611*, Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом ДКУ від 30. 10.1998 р. N 90, типовими формами з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкцією з їх складання, затвердженими наказом ДКУ та Держкомстату від 02.12.1997 р. N 125/70.

Процедура списання

Відповідно до п.9 Порядку N 1314 для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія зі списання майна, головою якої є заступник керівника суб'єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб'єкта господарювання, а також залучені на вимогу суб'єкта управління його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб'єкта господарювання.

Як правило, повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації надаються щорічній інвентаризаційній комісії.

Згідно з п. 10 Порядку N 1314 для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій (автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників тощо), суб'єкт господарювання залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

За потреби та/або необхідності врахування галузевих особливостей списання майна суб'єкти управління можуть залучати для участі в роботі комісії фахівців відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

Таким чином, для списання окремого майна з балансу установи до участі в роботі комісії запрошують відповідних фахівців. До такого майна належать автотранспортні засоби, вогнегасники, зелені насадження, електролічильники тощо.

Документальне оформлення

3а результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого долучаються:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання;

3) акти на списання майна;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлено нестачу, чи розукомплектованого.

Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

У актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.

Нагадаємо, що всі ці дані можна зайти в Інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми N ОЗ-6 (бюджет).

У акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна.

У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються її причини.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб'єкта господарювання.

Щодо комунального майна, то акти про списання майна з балансів комунальних бюджетних установ можуть бути затверджені залежно від вартості такого майна керівником бюджетної установи або посадовою особою, уповноваженою приймати рішення про управління об'єктами комунальної власності. Загальних вартісних меж для комунального майна не існує, вони встановлюються на місцевому рівні.

Відповідно до п. 6 Порядку N 1314 з метою отримання згоди на списання майна суб'єкт господарювання подає суб'єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1 до Порядку N 1314;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується списати, згідно з додатком 2 до Порядку N1314;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб'єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) відомості про об'єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проєктно-вишу-кувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).

Що стосується документів, які подаються бюджетними установами при списанні комунального майна, то такий перелік наводиться в регіональному документі щодо списання майна, затвердженому відповідним органом місцевого самоврядування, про який йшлось вище за текстом.

Рішення про надання або відмову у наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб'єктом управління протягом 30 днів з дати надходження зазначених вище документів.

Зазначимо, що рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого документа, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа.

Як зазначало Держказначейство у листах від 16.05.2011 р. N 17-04/1242-6612, від 20.07.2011 р. N 17-04/1730-10233 і від 15.07.2011 р. N 17-07/1700-10076, складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою, уповноваженою відповідно до законодавства приймати рішення щодо управління об'єктами державної (комунальної) власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам підлеглих бюджетних установ відповідних повноважень, залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.

Приклад. Під час проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією, яка виконує одночасно функції комісії зі списання, встановлена наявність в установі на господарському дворі споруди (сараю). При обстеженні цієї споруди (сараю) встановлено, що вона не придатна до подальшого використання. Первісна вартість цього об'єкта - 6700 грн. Знос - 700 %. Об'єкт перебуває у державній власності.

У зв'язку з тим, що вартість об'єкта не перевищує 10 000 грн, а знос становить 100 %, відповідно до п. 5 Порядку N 1314 рішення про його списання може прийняти керівник установи самостійно, що й було зроблено.

Внаслідок розбирання сараю отримано цеглу на суму 530 грн, яка може бути використана для ремонту іншого нерухомого майна. Крім того, вилучено металевий каркас, який підлягає здачі на спеціалізоване підприємство як металобрухт на суму 850 грн.

При цьому до відповідного органу Держказначейської служби слід подати Довідку про надходження в натуральній формі не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на суму отриманої від розбирання гаражу цегли, тобто на суму 530 грн.

_________________

* У листі було зазначено інструкцію з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. N 64, яка вже не є чинною.

Лариса Поліщук,
головний державний фінансовий
інспектор Харківсько/об'єднаної
державної фінансової інспекції