КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Про розрахунок днів додаткової щорічної відпустки

ПИТАННЯ: Згідно з трудовим договором працівник працює з 21 січня 2013 р. Щорічні відпустки: основна - 24 календарних дні та додаткова за ненормований робочий день - сім календарних днів за колективним договором - надаються йому з 21 липня 2013 р. Як правильно в такому разі розрахувати фактичну кількість днів додаткової відпустки? Чи можна поділити її на частини?

ВІДПОВІДЬ: За статтею 8 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) працівникам з ненормованим робочим днем може бути встановлено додаткову щорічну відпустку тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день установлюється колективним договором з кожного виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

У списку професій, посад працівників з ненормованим робочим днем має зазначатися конкретна тривалість відпустки в межах її семиденної тривалості (наприклад 2, 5, 7 к. д.), тобто від одного до семи днів включно.

Частиною 5 ст. 10 Закону передбачено, що працівник набуває права на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на такому підприємстві.

Водночас, надаючи щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день, потрібно враховувати норми ч.2 ст.9 Закону, відповідно до якої до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст.7 та 8 Закону), зараховується:

час Фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади:

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами й за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу; несприятливих виробничих факторів.

Отже, періоди тимчасової непрацездатності працівника, цілоденної відсутності у зв'язку з перебуванням на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, конференціях, нарадах, тимчасової роботи працівника у відрядженні, яка не належить до роботи із шкідливими умовами або з особливим характером праці, крім зазначеної п.3 цієї статті, не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день.

Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку (п.3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. N 7).

Кількість днів щорічної додаткової відпустки, які слід надавати працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно до відпрацьованого ним часу.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, в тому числі щорічної додаткової відпустки, немає. Ураховуючи, що відповідно до ч.1 ст.5 Закону тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, для підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно до відпрацьованого часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати днів відпустки, закладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», тобто робити прив'язку розрахунку днів відпустки до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Приклад. У працівника, щорічна додаткова відпустка якого становить сім календарних днів, робочий рік, за який надається відпустка, починається з 1 жовтня 2012 р. Працівник має намір використати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день з 1 червня 2013 р., тобто до закінчення робочого року, за який надається відпустка.

У такому разі тривалість днів щорічної додаткової відпустки пропорційно до відпрацьованого часу можна розрахувати так.

Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:

             7 к.д. відпустки 
             ----------------- = 0,0197 к.д

                   365-10

Одержаний результат множать на кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді з 1 жовтня 2012 до 1 червня 2013 р. включно:

             0,0197 к. д. х 237 к. д. = 4,66 к. д.

У наведеному прикладі працівник має право на п'ять (з урахуванням математичних правил заокруглення) календарних днів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день. Якщо з розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих, це число заокруглюється до більшого цілого числа, тобто до одного календарного дня.

Щодо поділу щорічної додаткової відпустки за нйнормований робочий день, то згідно зі ст. 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки необов'язково має бути першою її частиною.

До виду щорічних відпусток, визначених п.1 ст.4 Закону, належать як основна, так і додаткова відпустка за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день.

Отже, додаткова відпустка за ненормований робочий день підлягає поділу на частини й основна безперервна частина щорічної відпустки тривалістю 14 календарних може надаватися з урахуванням цієї додаткової відпустки.

Заступник директора,
Тетяна СТАШКІВ

«Праця i зарплата» N 32 (852), 28 серпня 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214