документiв в базi
550558
Подiлитися 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
27 травня 2010 року N 2а-3937/10/2670
м. Київ

Про визнання незаконною та скасування
постанови КМУ України від 02.03.10 р. N 246
"Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка
паспорта громадянина України для виїзду за кордон"

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Кузьменка В.А. Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Черненко О.В. вирішив адміністративну справу за позовом до Кабінет Міністрів України про визнання нечинною та скасування постанови від 02.03.2010р. N 246 за участю представників сторін:

представника позивача, Янковенка С.М., довіреність N б/н, від 22.12.08, представника відповідача Андреєвої О.Г., довіреність N 29-22/89 від 18.03.10, за участю третіх осіб Жиденка В.В., довіреність N 03/2010 від 17.03.10, Терещук Н.В., довіреність від 31.07.06.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знак"до Кабінету Міністрів України, треті особи МВС України,Міністерство фінансів України, третя особа з самостійними вимогами Консорціум "ЄДАПС" про визнання незаконною та скасування постанови КМУ України від 02.03.10 р. N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон".

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.05.2010 року о 14 год. 07 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконною та такою, що суперечить нормативним актам вищої юридичної сили постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.10 р. N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон", якою надано доручення Міністерству внутрішніх справ України забезпечити виготовлення бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон виключно на державних підприємствах, які мають ліцензію на виготовлення бланків суворої звітності, а також внесено деякі зміни в технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою КМУ від 26.06.07 р. N 858. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржуваною постановою порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки на виконання договірних відносин з Консорціумом "ЄДАПС", на замовлення Міністерства внутрішніх справ України, здійснюється виготовлення та поставка персоналізованих бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яку Уряд зобов'язав виготовляти виключно на державних підприємствах, які мають ліцензію на виготовлення бланків суворої звітності. Оскаржувана постанова суперечить нормативним актам вищої юридичної сили, адже передбачає у пункті 3 постановляючої частини забезпечення виготовлення бланків на пластиковій та паперовій основі виключно на державних підприємствах, які мають ліцензію на виготовлення бланків суворої звітності, що в свою чергу обмежує право на підприємницьку діяльність та суперечить ст. 42 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 6, 15, 43 Господарського кодексу України.

20.05.10 р. до суду надійшов адміністративний позов Консорціуму "ЄДАПС", заявлений до сторін в цій справі в порядку ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративний позов третьої особи мотивований тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.10 р. N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон"порушує її законні права та інтереси, оскільки саме вона, починаючи з 2007 року і до цього часу, є постачальником персоналізованих бланків документів суворого обліку - паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі відповідних договірних відносин з МВС України.

Ухвалою колегії суду від 25.05.10 р. допущено вступ Консорціуму "ЄДАПС"на правах третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Крім того пояснив, що при прийнятті відповідачем оскаржуваної постанови порушено ст. 19 та 113 Конституції України, та наполягав на тому, що постанова вцілому суперечить актам законодавства України вищої юридичної сили. Просив позов задовольнити.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у судовому засіданні адміністративний позов консорціуму "ЄДАПС"підтримала, надала пояснення аналогічні мотивам звернення до суду та вступу у цю справу і вказала на перевищення відповідачем владних повноважень і порушення ним при прийнятті оскаржуваної постанови ст. 20 Конституції України.

Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що Кабінет і Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує здійснення внутрішньої політики, виконання Конституції і законів України, актів Президента, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах компетенції постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. А тому відповідач в межах наданих законом повноважень, вніс зміни до постанови 26.06.07 р. N 858, якою затверджено технічний опис та зразок бланка закордонного паспорта. Представник Відповідача наголошувала, що положеннями спірної постанови не створено жодних дискримінаційних умов діяльності для позивача і третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Договори, укладені позивачем на виготовлення продукції, зазначеної в оскаржуваній постанові діють і тому посилання останнього на уявне порушення його праву сфері господарської діяльності у майбутньому не можуть братись судом до уваги. Крім того вважає, що в адміністративному спорі, що розглядається, відповідач не наділений ознаками суб'єкта владних повноважень по відношенню до позивача, оскільки в даному випадку безпосередньо не регулює та не керує його поведінкою, оскаржувана постанова не містить жодної вимоги чи припису направленого до позивача чи третьої особи, що виключає можливість порушення його прав і свобод та інтересів у конкретних публічно - правових відносинах.

Просила у задоволенні позову позивача і позову третьої особи із самостійними вимогами відмовити.

Представник третьої особи МВС України без самостійних вимог на предмет спору проти позову позивача та третьої особи із самостійними вимогами заперечив та пояснив, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень, наданих Кабінету Міністрів України, з дотриманням законодавства України. Враховуючи відсутність затвердженого великого Державного Герба України, МВС України було ініційовано зупинення дії оскаржуваної постанови. Таким чином, на даний час оскаржувана постанова жодним чином не порушу прав позивача і третьої особи, а тому визнання цієї постанови незаконною повністю є необґрунтованим. Просив у задоволенні позову позивача і третьої особи із самостійними вимогами відмовити.

Третя особа Міністерство фінансів України без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з’явилася. Причини неявки в судове засідання не повідомлені. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Ч. 4 ст. 22 Господарського кодексу України передбачено, що законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

Оскаржуваною постановою, встановлюється зобов'язання Міністерства внутрішніх справ привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою і забезпечити виготовлення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон виключно на державних підприємствах, які мають ліцензію на виготовлення бланків суворої звітності.

Таким чином, оскаржувана постанова, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, всупереч вимог законодавства, встановлює обмеження щодо зайняття певними видами підприємницької діяльності.

Міністерство фінансів України надало позивачу ліцензію на виготовлення бланків документів суворої звітності, строк дії якої закінчується 31.12.2014 року.

Як вбачається з договору N10/03 від 06.06.07 р. (з відповідними додатковими угодами) року на виготовлення та поставку продукції, укладеного позивачем та консорціумом "ЄДАПС", який укладений на виконання Договорів від 17.02.2009 р. N 10 та від 24 березня 2010 р. N 49ю/2010 між консорціумом "ЄДАПС" та Міністерством внутрішніх справ України на виготовлення та поставку персоналізованих бланків документів суворого обліку (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

Невиконання зобов'язань по вищенаведеному договору неминуче призведе до порушення сторонами статті 193 Господарського кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також, реалізація позивачем та МВС України оскаржуваної постанови в частині невиконання зобов'язань за вищезазначеними договорами, призведе до порушень статей 526, 527 Цивільного кодексу України. Затрати позивача та третьої особи із самостійними вимогами на виготовлення продукції, розрахунки з постачальниками сировини, сплата податків, інші витрати, які вже поніс позивач, призвели та призведуть у майбутньому до численних фінансових затрат та збитків для позивача, а також невиконання позивачем договірних відносин з контрагентами - постачальниками сировини для виготовлення бланків документів суворої звітності.

Судом встановлено, що відповідач, не маючи на те законних повноважень, оскаржуваною постановою заборонив позивачу та іншим недержавним суб'єктам підприємницької діяльності, бути учасником ринку виготовлення бланків документів суворої звітності (паспорт громадянина України для виїзду за кордон), що суперечить законодавству України, оскільки обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюється Конституцією України та законом.

Прийняття оскаржуваної постанови має всі ознаки антиконкурентних дій органів влади (Кабінету Міністрів України) (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідач неправомірно обмежив конкуренцію, що є прямим порушенням гарантованого Позивачу ст. 42 Конституції України право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом та ст.ст. 5, 6 Господарського кодексу України, якими гарантовано свободу підприємницької діяльності, не забороненої законом.

Більше того, суд вважає слушним посилання позивача та третьої особи на невідповідність та суперечність змін технічного опису бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, якими передбачено використання зображення великого Державного Герба України, вимогами ст. 20 Конституції України та постанови Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року N 2137-XII "Про Державний герб України".

Таким чином судом встановлено, що оскаржуваною Постановою Кабінет Міністрів України порушено права і охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, зокрема, право па підприємницьку діяльність, яка неї заборонена законом.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чиї бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 8 ст. 171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що оскаржену постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.10 N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон"слід визнати незаконною.

Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, 158- 163, 171 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.10 р. N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон"

3. Скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.10 р. N 246 "Про внесення змін до технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон" як незаконну.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови у повному обсязі - 31.05.2010 року.

Головуючий Суддя І.А. Качур

Судді
В.А. Кузьменко
А.Б. Федорчук

^ Наверх
наверх