документiв в базi
550558
Подiлитися 

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ
05.06.2013 N 317

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 червня 2013 р. за N 1071/23603

Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно
забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно
вибухонебезпечних середовищах

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" наказую:

1. Затвердити Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр Е. Ставицький

Затверджено
Наказ Міністерства енергетики
та вугільної промисловості України
05.06.2013 N 317

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 червня 2013 р. за N 1071/23603

Вимоги
до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання
робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

I. Сфера застосування

1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм створення безпечних умов праці у робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт.

1.2. Ці Вимоги поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища.

1.3. Дія цих Вимог не поширюється на:

суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виготовлення, оброблення, застосування, зберігання і транспортування вибухових і хімічно нестійких речовин;

гірничодобувні підприємства, призначені для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;

заклади охорони здоров’я, де газоповітряні суміші використовуються для лікування людей;

експлуатацію обладнання, що працює на газоподібному паливі, відповідно до Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 856;

використання транспортних засобів, яке регулюється міжнародними договорами України.

1.4. Терміни, що застосовуються у цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:

безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) - максимальний проміжок між фланцями оболонки обладнання, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище.

вибухонебезпечне середовище - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом, у якій за наявності джерела запалювання вибухає весь об’єм суміші;

горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум’я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння);

горюча пара - пара горючої рідини, яка у суміші з повітрям утворює пароповітряне вибухонебезпечне середовище;

горюча рідина - рідина, здатна запалюватись від джерела і самостійно горіти після його видалення;

горючий туман - краплі горючої рідини, що перебувають у завислому стані у повітрі і здатні утворити вибухонебезпечне середовище;

горючий пил - дрібні завислі у повітрі частинки твердої речовини, здатні за певної концентрації створити вибухонебезпечне пилоповітряне середовище;

джерело запалювання - відкрите полум’я, тліюча речовина, розпечені предмети, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару або тертя, ударні хвилі, електромагнітні випромінювання;

нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, нижче і вище яких вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ);

потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, у якому за умови недотримання вимог щодо величини БЕМЩ та допустимих концентрацій горючих речовин у повітрі може виникнути вибухонебезпечне середовище;

температура самозаймання - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.

II. Обов’язки роботодавців щодо запобігання небезпеці
виникнення вибуху і зменшення його шкідливого впливу

2.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за N 1148/8469.

2.2. Роботодавець зобов’язаний вжити технічних і організаційних заходів для запобігання вибухам у такій послідовності за пріоритетністю:

запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;

запобігання виникненню джерел запалювання;

запобігання досягненню і перевищенню нижньої концентраційної межі поширення полум’я;

застосування вибухозахищеного обладнання, група вибухозахисту якого має відповідати категорії імовірної вибухонебезпечної суміші за величиною БЕМЩ, а температурний клас - групі імовірної вибухонебезпечної суміші за температурою самозаймання, відповідно до класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання (додаток 1).

2.3. Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища необхідно:

застосовувати герметичне виробниче обладнання;

застосовувати робочу і аварійну вентиляцію;

відводити і видаляти вибухонебезпечні суміші та ізолювати речовини, здатні їх утворити, з урахуванням показників їх вибухонебезпечності, наведених у додатках 2-4 до цих Вимог.

контролювати склад повітряного середовища, не допускати досягнення нижньої концентраційної межі поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин та наближення до цієї межі;

не допускати нашарування пилу горючих речовин.

2.4. Для запобігання виникненню джерела запалювання необхідні:

регламентація виконання вогневих робіт;

недопущення нагрівання обладнання до температури самозаймання вибухонебезпечного середовища;

застосування матеріалів, що не створюють іскор у разі удару;

застосування засобів захисту від атмосферної і статичної електрики, блукаючих струмів, струмів замикання на землю тощо;

застосування вибухозахищеного обладнання з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання;

застосування швидкодіючих засобів захисного вимикання електрообладнання;

обмеження інтенсивності електромагнітного та інших випромінювань;

усунення небезпечних теплових проявів хімічних реакцій і механічних дій;

запобігання контактам несумісних речовин відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за N 1410/10009.

2.5. Для обмеження шкідливого впливу вибуху на випадок, якщо він станеться, незважаючи на зазначені вище запобіжні заходи, роботодавець повинен передбачити:

застосування мінімально необхідної для технологічного процесу кількості здатних створити вибухонебезпечне середовище речовин;

застосування вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових або пилових завіс;

застосування обладнання, розрахованого на тиск вибуху;

розміщення вибухонебезпечних виробничих зон у захисних кабінах;

захист обладнання від руйнування у разі вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжних мембран і клапанів);

захист приміщень від руйнування шляхом улаштування легкоруйнівних перегородок і стінок, що межують з відкритим простором;

застосування систем активного придушення вибуху;

застосування засобів попереджувальної сигналізації;

застосування автоматичних установок пожежогасіння і пожежних сигналізацій та автоматичних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

2.6. Роботодавець повинен визначити рівень небезпеки, обумовлений потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища, з урахуванням:

імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;

імовірності виникнення джерела запалювання, в тому числі електричного розряду;

особливостей використовуваних матеріалів, технології робіт, устаткування, їх можливої взаємодії;

особливостей приміщень, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища, зокрема наявності переходів в інші приміщення.

2.7. Роботодавець повинен провести класифікацію робочих приміщень залежно від імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і розподілити їх за зонами з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.

Біля входу у приміщення, в яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, або на вхідних дверях необхідно розмістити напис "Вибухонебезпечна зона класу ___" та знаки заборони і попереджувальні знаки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262, а всередині таких приміщень мають бути на видному місці розміщені плани-схеми евакуації людей на випадок вибуху та інструкції щодо дій персоналу під час евакуації з приміщення у разі вибуху.

2.8. Електрообладнання, що застосовується в приміщеннях, у яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно вибирати з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.

2.9. Якщо в одному приміщенні виконуються роботи працівниками різних підприємств, роботодавець, на підприємстві якого проводяться роботи, здійснює заходи, передбачені пунктами 2.3 і 2.4 розділу II цих Вимог, з метою запобігання вибуху.

2.10. В інструкції з охорони праці підприємства роботодавець повинен передбачити окремий розділ для врегулювання питання захисту від вибуху, який, зокрема, має містити:

визначення і оцінку небезпеки виникнення вибуху;

класифікацію приміщень за імовірністю виникнення вибухонебезпечного середовища;

перелік робочих зон, роботи в яких проводяться відповідно до письмових інструкцій з безпеки, розроблення яких організовує роботодавець;

опис заходів для запобігання вибуху в приміщеннях, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища для кожного робочого місця;

опис пристроїв, призначених для вибухобезпечної експлуатації обладнання (засобів робочої і аварійної вентиляції, вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових і пилових завіс);

опис застосованих знаків безпеки і попереджувальної сигналізації;

заходи, спрямовані на обмеження наслідків вибуху в разі його виникнення;

опис методів гасіння пожежі із запобіганням можливості повторного вибуху.

Розділ інструкції з охорони праці підприємства, яким врегульовано питання захисту від вибуху, підлягає перегляду у випадках змін технології ведення робіт, заміни обладнання, зокрема вентиляційного, змін в організації робіт, розширення виробництва або конверсії.

Роботодавець повинен врахувати у цьому розділі результати оцінювання небезпеки вибуху на підприємстві, положення чинних нормативних документів та стандартів, що стосуються питань вибухобезпеки.

Роботодавець повинен організувати нагляд за дотриманням працівниками вимог вибухобезпеки, викладених у зазначеному розділі.

2.11. Перевірки стану вибухобезпеки у виробничих приміщеннях здійснюються відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року N 826 "Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за N 1531/20269.

2.12. Роботодавець відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року N 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за N 226/20539, зобов’язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки у потенційно вибухонебезпечних робочих приміщеннях, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими роботами можуть призвести до виникнення вибухонебезпеки (вивільнення горючих речовин, виникнення джерела запалювання тощо) (далі - наряд-допуск).

2.13. Роботодавець повинен відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511, забезпечити проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників, що працюють у потенційно вибухонебезпечному середовищі, належним методам запобігання вибуху і способам дій, якщо вибуху уникнути не вдалось.

2.14. У приміщеннях, де існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно забезпечити:

безперебійну роботу обладнання і систем захисту, які у випадку перебоїв у поданні енергії повинні залишатись у робочому стані;

можливість ручного вимикання джерел енергії для зупинки обладнання і відключення систем захисту, що спрацьовують автоматично у разі відхилення від нормальних умов роботи, якщо це не знизить рівень безпеки; до цієї операції можуть бути допущені тільки працівники, що мають належну підготовку і досвід;

у випадку спрацювання пристроїв автоматичної зупинки - швидке і безпечне розсіювання накопиченої енергії шляхом відведення на землю, виведення продуктів вибуху за межі робочого середовища.

2.15. Якщо у приміщенні можливе виникнення суміші кількох горючих газів, парів, туману або видів пилу горючих речовин, слід застосовувати захисні засоби і заходи, які відповідають захисту від вибуху найбільш вибухонебезпечної суміші.

2.16. У запобіжних заходах проти небезпеки вибуху необхідно враховувати імовірність розряду статичної електрики, якщо працівники або середовище здатні створити або переносити заряд. Працівників слід забезпечити захисним одягом і спеціальним взуттям, виготовленим з матеріалу, що не створює електростатичного заряду, відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.

Обладнання або його частини, здатні накопичувати електростатичний заряд, повинні бути належним чином заземлені.

2.17. Будь-яке проникнення чи/або виділення горючих газів, пари, туману або горючого пилу необхідно ліквідувати, горючі речовини відвести у навколишній простір, або ізолювати безпечним способом, або знешкодити.

2.18. Цех, технологічне обладнання, системи захисту, допоміжні з’єднувальні пристрої допускається вводити в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища.

2.19. Роботодавець повинен вжити всіх заходів для того, щоб у випадку, коли вибух все ж таки стався, він був керованим, його поширення було мінімальним і локалізувалось на одному робочому місці і обладнанні. На робочих місцях необхідно вжити заходів для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.

2.20. Роботодавець повинен забезпечити одержання працівниками оптичного та/або звукового попередження і видалення працівників з небезпечної зони до моменту, коли може статись вибух.

2.21. Необхідно забезпечити наявність засобів евакуації і стан перебування їх у готовності, щоб у випадку небезпеки працівники могли залишити небезпечну зону швидко й безпечно.

2.22. Роботодавець повинен забезпечити розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок нещасних випадків, а у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій - організувати їх розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232, та за результатами розслідування розробити і затвердити план заходів щодо запобігання подібним випадкам та аваріям.

2.23. Під час здійснення заходів з ліквідації наслідків аварій і аварійних ситуацій роботодавець повинен додержуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за N 1410/10009, та забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року N 557, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за N 1006/14273.

Директор департаменту промислової безпеки,
охорони праці, цивільного та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики О.М. Онищенко

Додаток 1
до Вимог до роботодавців стосовно
забезпечення безпечного виконання
робіт у потенційно вибухонебезпечних
середовищах (пункт 2.2)

Класифікація
вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або
з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання

Таблиця 1

Категорії вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Категорія суміші повітря з газами або парою  Необхідна величина безпечної експериментальної щілини (БЕМЩ), мм 
II 
IIА  0,9 і більше 
IIB  більше 0,5, але менше 0,9 
IIC  0,5 і менше 

Таблиця 2

Групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Група вибухонебезпечних сумішей  Температура самозаймання, оС 
Т1  Вище 450 
Т2  Те саме від 300 до 450 
Т3  -//- від 200 до 300 
Т4  -//- від 135 до 200 
Т5  -//- від 100 до 135 
Т6  -//- від 85 до 100 

Таблиця 3

Класифікація вибухонебезпечних зон

Група вибухонебезпечних сумішей  Характеристика 
Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу 
Простір, у якому імовірне утворення вибухонебезпечного середовища під час нормальної експлуатації обладнання (за розрахунковими параметрами) 
Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то триває недовго 
20  Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям 
21  Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари у кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям 
22  Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’явитись не часто і існувати недовго або в якому відкладення вибухонебезпечного пилу можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії 

Таблиця 4

Класифікація вибухонебезпечності приміщень, суміжних з вибухонебезпечною зоною

Клас вибухонебезпечної зони  Клас зони приміщення, суміжного з вибухонебезпечною зоною і відділеного від неї стіною (перегородкою) з отворами і дверима, які знаходяться у вибухонебезпечній зоні 
Невибухо- і непожежонебезпечна зона 
21  22 
22  Невибухо- і непожежонебезпечна зона 

Таблиця 5

Підгрупи вибухозахищеного обладнання відповідно до категорії вибухонебезпечної суміші

Група або підгрупа обладнання  Категорія суміші, для якої обладнання є вибухозахищеним 
IIA  IIA 
IIB  IIA і IIB 
II і IIC  IIA, IIB і IIC 

Таблиця 6

Температурні класи обладнання групи II

Група вибухонебезпечної суміші  Гранична температура, оС  Температурний клас обладнання 
Т1  450  Т1 
Т1, Т2  300  Т2 
Т1-Т3  200  Т3 
Т1-Т4  135  Т4 
Т1-Т5  100  Т5 
Т1-Т6  85  Т6 

Додаток 2
до Вимог до роботодавців стосовно
забезпечення безпечного виконання
робіт у потенційно вибухонебезпечних
середовищах (пункт 2.3)

Таблиця

Категорії і групи
вибухонебезпечності повітряних сумішей
вибухонебезпечних речовин

N з/п  Назви речовин, що утворюють вибухонебезпечну суміш з повітрям  Категорія вибухонебезпечності сумішей за величиною БЕМЩ  Група вибухонебезпечності сумішей за температурою самозаймання 
Аліл хлористий  IIA  T1 
Аміак  IIA  T1 
Амілацетат  IIA  T2 
Ангідрид оцтовий  IIA  T2 
Ацетилацетон  IIA  T2 
Ацетилен  IIC  T2 
Алкілбензол  IIA  T2 
Ацетил хлористий  IIA  T2 
Ацетопропілхлорид  IIA  T2 
10  Ацетальдегід  IIA  T4 
11  Альдегід ізомасляний  IIA  T4 
12  Альдегід масляний  IIA  T4 
13  Альдегід пропіоновий  IIA  T4 
14  Альдегід ізовалеріановий  IIA  T3 
15  Акролеїн  IIB  T3 
16  Ацетонітрил  IIA  T1 
17  Ацетон  IIA  T1 
18  Бензин Б 95/130  IIA  T2 
19  Бензин А-72, А-76, "Галоша";
екстракційний за МРТУ 12Н-20-63 
IIA  T3 
20  Бензол  IIA  T1 
21  Бензотрифторид  IIA  T1 
22  1,3-Бутадієн    T2 
23  Бутан  IIA  T2 
24  n-Бутанол  IIA  T2 
25  Бутанол (2)    T2 
26  Бутилацетат  IIA  T2 
27  Бутилпропіонат  IIA  T2 
28  Бутилметакрилат  IIA  T3 
29  Вінілацетат  IIA  T2 
30  Вініліденхлорид  IIA  T1 
31  Вініл хлористий  IIA  T1 
32  Вінілтрихлорсилан  IIB  T3 
33  Вініл фтористий  IIA  Т2 
34  Водень, водяний газ  IIC  T1 
35  Вуглецю оксид  IIA  T1 
36  Газ доменний  IIA  T1 
37  Газ міський (Н - 57% ; СО - 16%)  IIB 
38  Газ коксовий  IIВ  T1 
39  Газ світильний - ІІС - Т1  IIС  T1 
40  Гексан  IIA  Т3 
41  n-Гексан  T3 
42  Гептан  IIA  T3 
43  n-Гептан  T3 
44  Декан  IIA  T4 
45  Діоксан  IIB  T2 
46  1,4-Діоксан  T2 
47  1-, 2-Дихлорпропан  IIA  T1 
48  Дихлоретан  IIA  T1 
49  Діетиламін  IIA  T1 
50  Діатол  IIA  T2 
51  Діізопропіламін  IIA  T2 
52  Диметиламін  IIA  T2 
53  Диметилформалід  IIA  T2 
54  Діізобутиламін  IIA  T3 
55  Дипропіламін  IIA  T3 
56  Дивініл  IIB  T2 
57  4,4-Диметилдіоксан  IIB  T2 
58  Диметилдихлорсилан  IIB  T2 
59  Діетилдихлорсилан  IIB  T2 
60  Етан  IIA  T1 
61  Етилацетат  IIA  T2 
62  Етилен  IIB  T2 
63  Етилену окис  IIB  T2 
64  Етилбензол  IIA  T2 
65  Етилдихлортіофосфат  IIA  T3 
66  Етилметилкетон   
67  Етилмеркаптан  IIA  T3 
68  Ефір діетиловий  IIB  T3 
69  Ефір ди-n-бутиловий  IIB  T4 
70  Ефір діетиловий етиленгліколю  IIB  T4 
71  Ефір діізопропіловий  IIA  T4 
72  Ефір петролейний  IIA  T1 
73  Етил хлористий  IIA  T3 
74  Етиламін  IIA  T1 
75  Етилбутират  IIA  T2 
76  Етилендіамін  IIA  T2 
77  Етиленхлоргідрин  IIA  T2 
78  Етилізобутират  IIA  T2 
79  Епіхлоргідрин  IIB  T2 
80  Етилдихлорсилан  IIB  T2 
81  Етилтрихлорсилан  IIB  T3 
82  Етилцелозольв  IIB  T2 
83  Ізооктан  IIA  T3 
84  2, 2,4-Ізооктан  T2 
85  Ізопентан  IIA  T2 
86  Ізобутилен  IIA  T2 
87  Ізобутан  IIA  T1 
88  Ізопропілбензол  IIA  T1 
89  Ізобутил хлористий  IIA  T1 
90  Ізопрен  IIA  T2 
91  Ізопропіламін  IIA  T2 
92  Ізооктилен  IIA  T2 
93  Камфен  IIA  T3 
94  Керосин  IIA  T3 
95  Кислота оцтова  IIA  T3 
96  Кислота пропіонова  IIA  T1 
97  Кислота акрилова  IIB  T2 
98  Кислота синільна  IIB  T2 
99  Ксилол  IIA  T1 
100  п-Ксилол  T1 
101  Масло камфорне  IIB  T1 
102  Метан  IIA  T2 
103  Метилаль  T1 
104  Метил-ізобутил-кетон  IIA  T3 
105  Метилацетат  IIA  T1 
106  альфа-Метилстирол  IIA  T1 
107  Метил хлористий  IIA  T1 
108  Метил ізоціанат  IIA  T1 
109  Метилхлорформіат  IIA  T1 
110  Метилциклопропілкетон  IIA  T1 
111  Метилетилкетон  IIA  T1 
112  Метиламін  IIA  T2 
113  Метилметакрилат  IIА  T2 
114  Метилмеркаптан  IIA  T2 
115  Метилтрихлорсилан  IIA  T2 
116  Метилтіофен  IIA  T2 
117  Метилфуран  IIA  T2 
118  Метилхлорметилдихлорсилан  IIA  T2 
119  Мезитилу оксид  IIA  T2 
120  Моноізобутиламін  IIA  T2 
121  Метилбутену-2 оксид-2  IIB  T2 
122  Морфолін  IIA  T3 
123  Метилакрилат  IIB  T2 
124  Метилвінілхлорсилан  IIB  T2 
125  Метилдихлорсилан  IIC  T2 
126  Нафта  IIA  T3 
127  Нафталін  T1 
128  n-Нонан  T3 
129  Нітрил акрилової кислоти  IIB  T2 
130  Нітроциклогексан  IIB  T2 
131  Паливо Т-1, ТС-1  IIA  T3 
132  Паливо дизельне (зимове)  IIB  T3 
133  Пентан  IIA  Т3 
134  Пропан  IIA  Т1 
135  Пропілен  IIA  T2 
136  Пропіламін  IIA  T2 
137  Пентадієн-1,3  IIA  T2 
138  Піридин  IIA  T1 
139  Поліефір ТГМ-3  IIA  T3 
140  Пропілену оксид  IIB  T2 
141  Розчинники Р-4, РС-1  IIA  T1 
142  Розбавлювач РЕ-1  IIA  T2 
143  Розчинники N 646, N 647, N 648, N 649, РС-2, БЕФ, АЕ  IIA  T2 
144  Розбавлювачі РДВ; РКБ-1; РКБ-2  IIA  T2 
145  Розчинник N 651  IIA  T3 
146  Розчинники АМР; АКР  IIB  T2 
147  Сірководень  IIB  T3 
148  Сірковуглець  IIC  T5 
149  Скипидар  IIA  T3 
150  Спирт аміловий  IIA  T3 
151  Спирт бутиловий нормальний  IIA  T2 
152  Спирт бутиловий третичний  IIA  T2 
153  Спирт діацетиловий  IIA  T1 
154  Спирт етиловий  IIA  T2 
155  Спирт ізоаміловий  IIA  T2 
156  Спирт ізобутиловий  IIA  T2 
157  Спирт ізопропіловий  IIA  T2 
158  Спирт метиловий  IIA  T2 
159  Стирол  IIA  T1 
160  Сольвент нафтовий  IIA  T1 
161  n-Тетрадекан  T3 
162  Толуол  IIA  T1 
163  Трихлорсилан  IIA  T3 
164  Трифторхлорпропан  IIA  T1 
165  Трифторпропен  IIA  T1 
166  Трифторетан  IIA  T1 
167  Трифторхлоретилен  IIA  T1 
168  Триетиламін  IIA  T1 
169  Трифторпропілметилдихлорсилан  IIA  T2 
170  Трифторетилен  IIA  T2 
171  Триметиламін  IIA  T2 
172  Триетиламін  IIA  T3 
173  Тетраметилдіамінометан  IIA  T4 
174  1-, 1,3-Триетоксибутан  IIA  T4 
175  Триметилхлорсилан  IIB  T2 
176  Трихлорсилан  IIC  T3 
177  Уайт-спірит  IIA  T3 
178  Формальдегід  IIB  T2 
179  Фуран  IIB  T2 
180  Фурфурол  IIB  T2 
181  Формальгліколь  IIB  T3 
182  Хлорбензол  IIA  T1 
183  Циклогексан  IIA  T3 
184  Циклогексанол  IIA  T2 
185  Циклогексанон  IIA  T2 
186  Циклопентадієн  IIA  T1 
187  Циклогексиламін  IIA  T3 

Додаток 3
до Вимог до роботодавців стосовно
забезпечення безпечного виконання
робіт у потенційно вибухонебезпечних
середовищах (пункт 2.3)

Таблиця

Нижня і верхня концентраційні межі
поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин
(за температури 20 °С)

N з/п  Речовина  Нижня концентраційна межа  Верхня концентраційна межа 
% за об’ємом  г/м3  % за об’ємом  г/м3 
Альдегід оцтовий  3,97  72,6  57,0  1044,0 
Амілацетат  1,08  90,0  10,0  540,0 
Анілін  1,32  61,0 
Аміак  17,0  112,0  27,0  189,0 
Ацетилен  2,5  16,5  82,0  885,6 
Ацетон  2,91  38,6  13,0  314,0 
Бензин (температура кипіння 105 оС)  2,4  137,0  4,9  281,0 
Бензин (температура кипіння 64-94 оС)  1,9  5,1 
Бензол  1,43  42,0  9,5  308,0 
10  Блаугаз  4,0  8,0 
11  Бензальдегід  1,31  57,6 
12  Бутан  1,8  37,4  8,5  204,8 
13  Бутилен  1,7  39,5  9,0  209,0 
14  Бутилацетат  1,43  83,0  15,0  721,0 
15  Водень  4,09  3,4  80,0  66,4 
16  Вуглецю сіркооксид  11,9  28,5 
17  Вуглецю (ІІ) оксид  12,5  145  80,0  928,0 
18  Газ нафтовий  3,2  13,6 
19  Газ доменний  46,0  68,0 
20  Газ генераторний  20,0  75,0 
21  Газ сланцевий  6,0  40,0 
22  Газ коксовий  5,6  30,4 
23  Гексан  1,24  39,1  6,0  250,0 
24  Дивініл  2,06  44,8  11,47  256,9 
25  Діоксан  2,14  22,5 
26  Діетилу пероксид  2,31 
27  Диціан  6,6  42,6 
28  Етилбензол  1,03  31,0 
29  Етилен  3,11  35,0  35,0  406,0 
30  Етилнітрит  3,0  50,0 
31  Етилацетат  2,98  80,4  11,4  407,0 
32  Етилену оксид  3,66  54,78  80,0  1462,0 
33  Етилформіат  3,5  108,0  16,5  508,7 
34  Етан  3,07  31,2  14,95  186,8 
35  Ефір діетиловий  1,9  38,6  51,0  1576,0 
36  Ефір метилетиловий  2,0  10,0 
37  Ефір петролейний  1,1  5,9 
38  Камфора  0,61  3,5 
39  Ксилол  1,0  44,0  7,6  334,0 
40  Керосин  0,64  7,0 
41  Метилацетат  3,15  133,0  15,6  431,0 
42  Метилформіат  5,05  22,7 
43  Метан  5,28  16,66  15,4  102,6 
44  Метилетилкетон  1,90  59,2  12,0  360,0 
45  Метилбутилкетон  1,22  8,0 
46  Метилпропілкетон  1,,49  8,15 
47  Нафталін  0,44  23,5 
48  Пентан  1,47  32,8  8,0  238,5 
49  Пропан  2,31  36,6  9,5  173,8 
50  Пропіл ацетат  1,9  80,0  6,3  266,5 
51  Пропілформіат  2,42  89,0 
52  Псевдобутилен  1,8  41,8  7,8  181,7 
53  Пропілен  2,3  34,8  11,1  169,0 
54  Пропілбензол  0,66  33,0 
55  Паральдегід  1,3    3,5 
56  Піридин  1,85  12,5 
57  Скипидар  0,73  41,3 
58  Спирт аміловий  1,48  43,5 
59  Спирт бутиловий  1,81  53,0  8,0  554,4 
60  Спирт ізоаміловий  1,2  48,0 
61  Спирт ізопропіловий  2,23  62,5  10,2  255,0 
62  Спирт метиловий  6,7  46,5  38,5  512,0 
63  Спирт етиловий  3,61  50,0  19,0  363,0 
64  Спирт пропіловий  2,34  63,7  9,2  230,0 
65  Сірководень  4,0  61,0  44,5  628,0 
66  Сірковуглець  1,33  31,5  50,0  157,5 
67  Толуол  1,25  38,2  7,0  268,0 
68  Фурфурол  2,0  109,6 

Додаток 4
до Вимог до роботодавців стосовно
забезпечення безпечного виконання
робіт у потенційно вибухонебезпечних
середовищах (пункт 2.3)

Таблиця

Температура
самозаймання і нижня концентраційна межа поширення
полум’я пилу горючих речовин

N з/п  Речовина, що утворює пил  Температура самозаймання пилу, оС  Нижня концентраційна межа поширення полум’я, г/м3 
Альтакс  645  37,8 
Алюміній  550  40,0 
Амінопласт  725  52,0 
Антрацен  505  5,0 
Борошно горохове  560  25,0 
Борошно деревне  430  11,2 
Борошно зернових культур (пшениця, жито тощо)  666  22,7 
Борошно рибне (бідне на жир)  950  27,7 
Борошно коркове  460  15,0 
10  Борошно кров’яне  850  7,6 
11  Вініліт  667  26,6 
12  Висівки пшеничні  825  45,4 
13  Висівки житні  800  52,9 
14  Вугілля деревне  68,8 
15  Вугілля буре (з розміром частинок менше 70 мкм)  50-150 
16  Вугілля кам’яне (з розміром частинок менше 70 мкм)  100-250 
17  Галаліт  950  8,0 
18  Гідрохінон  800  7,6 
19  Гума промислова  1000  10,1 
20  Ебоніт  360  7,6 
21  Етилцелюлоза  657  37,8 
22  Каніфоль  325  12,6 
23  Казеїн  520  45,0 
24  Камфора  850  10,1 
25  Какао  420  45,0 
26  Каучук синтетичний  320  30,0 
27  Кероген  597  25,0 
28  Крохмаль картопляний  430  40,3 
29  Крохмаль кукурудзяний  410  32,5 
30  Кислота адіпінова  550  35,0 
31  Лігнін бавовняний  775  63,0 
32  Лушпиння вівсяне  666  22,7 
33  Магній  480  20-30 
34  Макуха соняшникова  825  22,7 
35  Млиновий пил, сірий  800  17,6 
36  Молоко сухе  875  7,6 
37  Монтан-віск  375  9,0 
38  Нафталін  575  2,5 
39  Пек  925  15,0 
40  Поліпропілен  890  12,6 
41  Полістирол  475  25,0 
42  Поліетилен  450  25,0 
43  Пропазин технічний  775  27,8 
44  Сірка  235  2,3 
45  Сланець  830  58,0 
46  Симазин технічний  790  38,2 
47  Симазин товарний  740  42,9 
48  Смола 113-61  12,0 
49  Смола фенолова  460  25,0 
50  Смола епоксидна Е-49  477  17,2 
51  Сіль АГ  636  12,6 
52  Скло органічне  579  12,6 
53  Сульфадимезин  900  25,0 
54  Титан  330  45,0 
55  Торф фрезерний  750-780  30-100 
56  Фенопласт  491  36,8 
57  Цирконій  253  40 
58  Целюлози ацетат  410  35,0 
59  Цукор буряковий  360  8,9 
60  Чай  925  32,8 
61  Шелак  900  15,0 
62  Янтар  680  20,2 

^ Наверх
наверх