Застосування довіреностей, товарно-транспортних
накладних, прибуткових ордерів у різних ситуаціях

Розглянемо деякі ситуації та запитання, що виникають на практиці у покупців товарів, які надходять автомобільним транспортом. У запитаннях в основному збережено зміст та стиль запитів.

На кого (посада) потрібно виписувати довіреність, а також як правильно ставити підписи при одержанні товару у ТТН, видатковій накладній та у прихідному ордері у таких ситуаціях:

Ситуація 1. Товар від постачальника доставляється власним транспортом покупця. Фізично товар отримує водій, який значиться у штаті покупця.

Ситуація 2. Товар від постачальника доставляє перевізник, якого замовляє покупець. Фізично товар отримує водій, який не значиться у штаті покупця.

Ситуація 3. Постачальник доставляє покупцю товар своїм транспортом. У такому разі постачальник не завжди вимагає довіреність від покупця. Підпис про отримання товару просить поставити особу, яка фактично забирає товар, та печатку або штамп на видатковій накладній. У договорі не передбачено отримання товару через печатку. Взірці підпису та взірець печатки у договорі не наведені. Чи можуть контролюючі органи вважати, що товар не отримано покупцем, оскільки довіреність на отримання не виписували (безтоварна операція)?

Ситуація 4. Постачальник доставляє товар на таксі до прохідної покупця. Довіреність може бути виписана покупцем, а може й не бути виписана, і в такій ситуації ТТН немає. Яких документів вимагати від постачальника?

Ситуація 5. Товар у постачальника отримує не МВО покупця, а, наприклад, водій, який працює у покупця і на якого виписано довіреність. Водій ставить підписи у ТТН і у видаткових накладних. Який документ слід оформляти про те, що він передав товар МВО на склад?

Ситуація 6. Довіреність виписано на МВО покупця, а отримує товар фактично водій, який працює в покупця, або водій перевізника, який не працює в покупця. У видатковій накладній у примірнику постачальника підпис про отримання товару ставить водій, а у примірнику покупця вже на складі підпис про отримання ставить МВО, на яку виписано довіреність. Тобто пакет документів у покупця правильний. Чи буде трактуватися така господарська операція як безтоварна у разі зустрічної перевірки? Чи покупець несе відповідальність за постачальника, якому байдуже, чи збігається підпис у довіреності з підписом на видатковій накладній про одержання товарів?

I. При наданні відповідей на поставлені запитання
враховуємо норми чинного законодавства України
та надані відповідними органами роз'яснення.

1.1. Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. N 99 (із змінами) визначено:

«2. Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери… відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.»

1.2. Пунктом 4 цієї Інструкції передбачено:

«4. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.»

1.3. У листі від 29.08.2005 р. N 31-04200-30/23-7454/6784 «Щодо оформлення довіреностей» Міністерство фінансів України на запит про оформлення довіреностей повідомило:

«Довіреність на одержання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, видається на строк не більше 10 днів, є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ – товарно-транспортну накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності. Отже, накладна на відпуск цінностей, у якій має зазначено, за якою довіреністю і через кого відпущено цінності, та в якій вказана більш рання дата, ніж дата видачі довіреності, свідчить про недотримання цієї Інструкції.»

1.4. Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. N 363 (із змінами):

«Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.»

1.5. Відповідно до пунктів 8.25, 8.26 цих Правил:

«8.25. Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист у пункті завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної у пункті розвантаження.

8.26. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.»

1.6. У пункті 11.1 цих Правил зазначено:

«11.1. Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.»

1.7. Пунктом 11 цих Правил передбачено, зокрема, такі правила оформлення документів на перевезення:

«11.4. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

11.5. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

11.6. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

11.7. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.»

1.8. Пунктом 13 цих Правил визначено правила передавання вантажів, зокрема:

«13.1. Перевізник передає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.»

1.9. Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. N 2344-III (із змінами). Зокрема:

«Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.»

Додаткові вимоги передбачено для перевезення небезпечних вантажів, а також вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

1.10. Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. N 488/346 (із змінами) затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введено їх з 1 січня 1996 року, зокрема типову форму «Товарно-транспортна накладна», ф. N 1-ТН.

У пункті 2 цього наказу сказано:

«2. Вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку усіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.»

1.11. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. N 207 (із змінами) затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Цим Переліком установлено необхідні документи:

«1. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах:

- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

- товарно-транспортна накладна;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

2. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.»

1.12. У листі Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів Державної податкової служби» від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 йдеться про те, що:

«Суд не звернув належної уваги на доводи відповідача про те, що Відкрите акціонерне товариство «Київхімволокно» з порушенням вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N293/1318, довіреності на одержання продукції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Челсі» не виписувало; у сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N128/2568.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На думку колегії суддів, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, тож суду слід було звернути увагу і дати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки вона може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.»

1.13. Верховний суд України у постанові від 27.03.2012 р. N 21-737во10 зазначив:

«Із матеріалів справи випливає, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача ДПІ вказала, що Підприємство товар не придбало і ці операції були фіктивними. Зокрема вона зазначила, що у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт придбання товару у ТОВ, а саме: акти приймання-передавання, видаткові накладні, довіреності. Також ДПІ вказала, що Підприємство ні під час перевірки, ні суду не надало товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов’язковою відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 7 серпня 1996 року N 228/253 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 року за N483/1508).

Всупереч вимогам статей 11, 159 КАС зазначені доводи ДПІ суд до уваги не взяв і не перевірив, наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не дав, хоча вони піддають сумніву висновки суду щодо неправомірності доводів ДПІ і мають істотне значення для правильного вирішення справи.”

1.14. Наводимо нижче лист Державної адміністрації автомобільного транспорту:

Міністерство транспорту та зв'язку України
Державна адміністрація автомобільного транспорту

Лист від 21.04.2010 р. N 1802-04/09/19-10

Державна адміністрація автомобільного транспорту повідомляє щодо правильності заповнення товарно-транспортної накладної.

Беручи до уваги лист Державного комітету статистики України від 13.10.2000 р. N 08-01-8/93, повідомляємо, що Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253, не є обов'язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Сьогодні відсутні нормативно-правові акти, що регулюють питанн,я вказані у вашому запиті, у зв'язку з цим рекомендуємо вам з метою правильного заповнення первинної транспортної документації керуватися положеннями Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства статистики та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253, до прийняття інших рішень уповноваженими державними органами у даній сфері правовідносин.

Зазначений вище лист Держкомстату в актуальному стані перебуває у загальнодоступних електронних базах законодавства.

1.15. Заповнення товарно-транспортної накладної типової форми N 1-ТН описано у пункті 3.5 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, рекомендацію щодо якої містить лист.

Зокрема можна керуватися такими рекомендаціями:

«3.5.2. Після прибуття автомобіля і навантаження товарно-матеріальних цінностей вантажовідправник:

...

- у рядках, де фіксують факт прийняття-передавання вантажу, матеріально відповідальна особа вантажовідправника, яка відпускає вантаж, наносить відбиток пломби, за якою проводилося пломбування (при перевезеннях вантажів під пломбою - у контейнерах, цистернах тощо), а також прописом - загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу зданого для перевезення вантажу в тоннах з точністю до 0.01;

- у рядку «Прийняв водій-експедитор» водій вказує прізвище, ініціали і власним підписом на всіх примірниках ТТН стверджує зразок відбитка пломби, кількість місць, масу вантажу і номери контейнерів, прийнятих до перевезення.

За умови прийняття до перевезення товарно-матеріальних цінностей довіреною особою вантажоодержувача у рядку «Вантаж одержав» ця особа записує власні прізвище, ініціали, посаду і стверджує факт одержання вантажу власним підписом, у рядку «Підпис вантажоодержувача» угорі вантажовідправник вказує номер доручення, дату його видавання та ким воно видане;

...3.5.4. Заповнення товарно-транспорної накладної у вантажоодержувача. Після доставки вантажу водій-експедитор передає три примірники ТТН представникові вантажоодержувача, відповідального за прийняття вантажу, який під копіювальний папір у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» у рядку «Розвантаження» вказує:

...

- у рядках, де фіксують факт прийняття-передавання вантажу, матеріально відповідальна особа вантажоодержувача наносить відбиток пломби, якою проведено пломбування доставленого вантажу (при перевезенні вантажу під пломбою - у контейнерах, цистернах тощо), а також прописом - загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу вантажу в тоннах з точністю до 0.01. У рядку «Прийняв» записує власну посаду, прізвище, ініціали і підписом та штампом вантажоодержувача стверджує прийняття вантажу;

- у рядку «Здав водій-експедитор» водій власним підписом засвідчує передачу вантажу вантажоодержувачу.

Третій і четвертий примірники ТТН, завірені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника і вантажоодержувача, разом з подорожнім листом водій передає диспетчеру перевізника.»

1.16. Наводжу нижче норми Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88 (із змінами), щодо складання первинних документів:

«2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

2.2. Первинні документи повинні бути складені під час проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

2.4. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному вираженні), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

2.5. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.»

2.13. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівник підприємства, установи затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видавання особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, має бути обмежено.

2.14. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.»

1.17. Порядок заповнення прибуткового ордера (форма N М-4) та накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) наведено у наказі Міністерства статистики України від 21.06.1996 року N 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Прибутковий ордер застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується у двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

...У разі відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів та інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу, підписану одержувачем, комірник передає до бухгалтерії для виписування розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою.

1.18. Види транспортно-експедиторських послуг наведено у ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. N 1955-IV (із змінами):

«Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та інших держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

...

- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

...

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю…»

II. Відповіді на поставлені запитання щодо
ситуацій 1 -IV 6, описаних у запитах.

2.1. Ситуація 1. Довіреність на одержання цінностей видається водієві.

Згідно з Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (п. 1.9 цієї консультації) слід оформити накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма N М-11, затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 р. N 193).

Виходячи з викладеного у розділі I цієї консультації вважаємо, що у такому разі теж має бути оформлена товарно-транспортна накладна. Про це див. також нижче коментар (ситуація 6).

Водій підписує:

- накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у реквізиті «прийняв (одержав)»;

- ТТН у реквізитах:

- «прийняв водій-експедитор» (перша колонка в ТТН під реквізитами «усього відпущено на суму», відпуск дозволив»),

- «здав водій-експедитор» (друга колонка в ТТН під реквізитами «усього відпущено на суму», відпуск дозволив»),

- «за дорученням N ... вантаж одержав» (третя колонка в ТТН під реквізитами «усього відпущено на суму», відпуск дозволив»);

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «здав».

МВО покупця (наприклад, завідувач складу) підписує:

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «прийняв».

2.2. Ситуація 2.

На нашу думку, вирішити цю ситуацію без порушень можна, уклавши з експедитором договір транспортного експедирування за нормами Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. N 1955-IV (із змінами).

Довіреність на приймання вантажу в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, видається водієві-експедитору.

Водій-експедитор підписує:

- накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у реквізиті «прийняв (одержав)»;

- ТТН у реквізитах:

- «прийняв водій-експедитор» (перша колонка в ТТН),

- «здав водій-експедитор» (друга колонка в ТТН),

- «за дорученням N ... вантаж одержав» (третя колонка в ТТН);

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «здав».

МВО покупця (наприклад, завідувач складу) підписує:

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «прийняв».

2.3. Ситуація 3.

Вважаємо, що довіреність має бути видана у будь-якому разі. Додатково коментар про це див. нижче (ситуація 6).

Довіреність на одержання цінностей видається МВО покупця (наприклад, завідувачеві складу).

МВО покупця (наприклад, завідувач складу) підписує:

- накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у реквізиті «прийняв (одержав)»;

- ТТН у реквізитах:

- «зазначений вантаж зі справними пломбою, тарою та пакуванням ... прийняв» (друга колонка в ТТН),

- «за дорученням N ... вантаж одержав» (третя колонка в ТТН);

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «прийняв».

Представник постачальника (водій-експедитор) підписує:

- ТТН у реквізитах:

- «прийняв водій-експедитор» (перша колонка в ТТН),

- «здав водій-експедитор» (друга колонка в ТТН);

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «здав».

2.4. Ситуація 4.

Оскільки в цьому випадку відбувається перевезення вантажів автомобільним транспортом, вважаємо, що має бути оформлена товарно-транспортна накладна.

Якщо товар супроводжує та передає повноважному представникові покупця представник постачальника (найімовірніше, так і буде. Навряд чи таксі саме повезе товар), ситуація виглядає так.

Довіреність на одержання цінностей видається МВО покупця (наприклад, завідувачеві складу).

МВО покупця (наприклад, завідувач складу) підписує:

- накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у реквізиті «прийняв (одержав)»;

- ТТН у реквізитах:

- «зазначений вантаж зі справними пломбою, тарою та пакуванням ... прийняв» (друга колонка в ТТН),

- «за дорученням N ... вантаж одержав» (третя колонка в ТТН);

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «прийняв».

Представник постачальника підписує:

- прибутковий ордер (форма N М-4) у реквізиті «здав».

2.5. Ситуація 5.

У цьому випадку про те, що водій передав товар МВО на склад, оформляється прибутковий ордер (форма N М-4).

2.6. Ситуація 6.

Протягом останніх років ставлення податкових органів та судів до оформлених чи не оформлених первинних документів змінилося. Посилилася увага податкових органів та адміністративних судів до документів, що супроводжують, зокрема, операцію з поставки ТМЦ. Так, у разі відсутності довіреності, накладної та/або ТТН таку операцію тлумачать як безтоварну. Як наслідок - у покупця знімають податковий кредит з ПДВ, а інколи й витрати з податку на прибуток.

Тому у повному та правильному оформленні операцій передусім має бути зацікавлений саме покупець.

На нашу думку, у викладеній ситуації допущено помилки. Насамперед такою помилкою є наявність двох різних примірників видаткової накладної (одну з яких підписано водієм, який не є повноважною особою покупця, а другу - МВО покупця).

Труднощі полягають у тому, що Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. N 99 (із змінами), деякі з описаних у запитах ситуацій не врегульовано.

Сподіваємося, що ви, шановні користувачі сайту, розглянете наші рекомендації і знайдете шлях до правильного та повного документального оформлення господарських операцій поставки товарів у всіх складних випадках.