Матеріальна відповідальність касира при пограбуванні

На кожному торговому підприємстві, будь то супермаркет, магазин, кіоск або автозаправна станція, є особи, що відповідають за збереження грошових коштів в касі та товарно-матеріальних цінностей на складі (касири, оператори, комірники і тощо). З такими працівниками, як правило, в обов'язковому порядку укладаються договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (ст. 135-1 КЗпП України), оскільки їх діяльність безпосередньо пов'язана з зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їм цінностей.

КЗпП України передбачено, що в разі недостачі грошових коштів або товарно-матеріальних цінностей, довірених такому працівникові, працівник несе матеріальну відповідальність в повному розмірі збитку (у тому числі недостачі - прим. авт.).

Однак є випадки, коли працівник, з яким укладений договір про повну матеріальну відповідальність, не може відповідати і не відповідає за збиток, заподіяний підприємству, у тому числі за недостачу грошових коштів в касі. Таким випадком, зокрема, являється пограбування каси невстановленими особами.

Наприклад, оператор автозаправної станції, в обов'язки якого входить здача-приймання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей (бензину), працює в свою зміну. У певний момент зміни, коли оператор виходить з приміщення операторської, нев-становлені особи нападають на нього, зв'язують, погрожують зброєю та вилучають грошові кошти з каси, а також грошові кошти підприємства з сейфу. При цьому згідно посадової інструкції оператора АЗС працівник не має права покидати приміщення операторської впродовж робочої зміни.

Згідно чинного трудового законодавства (ст. 134 КЗпП України) працівник може і повинен відповідати за весь збиток, завданий підприємству, в випадках, якщо:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до ст. 135-1 КЗпП України, укладений письмовий договір про взяття працівником на себе повної матеріальної відповідальності за не забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) збиток заподіяний діями працівника, що мають ознаки діянь, що переслідуються в кримінальному порядку;

4) збиток заподіяний працівником, що знаходиться в нетверезому стані;

5) збиток заподіяний недостачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за збиток, заподіяний підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) збиток завданий не під час виконання трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винен в несвоєчасній виплаті заробітної плати більш ніж на один місяць, що привело до виплати компенсацій за порушення термінів її виплати, та при умові, що Державний бюджет України і місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

При цьому, згідно ст. 130 КЗпП України, при покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за прямий дійсний збиток, лише у межах і в порядку, передбачених законодавством, і при умові, що такий збиток завданий підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Так, згідно з абзацом другим п. 4 Постанови N 14, під прямим дійсним збитком, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або пониження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації понести витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або провести зайві, тобто викликані в результаті порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Якщо застосовувати вказані норми права до нашого прикладу, то вочевидь, що збиток підприємству завданий не працівником (не касиром або оператором АЗС), а злочинними діями третіх осіб - грабіжників. Крім того, немає і вини працівника в тому, що грабіжники напали на нього, побили і під загрозою його життя та здоров'ю оволоділи грошовими коштами підприємства, оскільки в обов'язок оператора або касира не входить і не може входити обов'язок з охорони грошових коштів від злочинних дій будь-кого. Як правило, обов'язок з охорони покладається на охоронця, який повинен числитися в штаті підприємства, організації, установи, або на охоронну фірму, з якою укладається відповідний договір на надання охоронних послуг.

Таким чином, не дивлячись нате з оператором укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, в даному випадку дії працівника та сама обстановка не підпадають під дію норми п. 1 ст. 134 КЗпП України.

Однак в випадку якщо все-таки в процесі службового розслідування з'ясується, що працівник порушив посадову інструкцію і самовільно (по халатності, наприклад) вийшов з приміщення операторської, а також враховуючи, що такі дії працівника спричинили несприятливі наслідки для підприємства у вигляді вкрадених грошових коштів, роботодавець має право в загальному порядку згідно ст. 130 КЗпП України стягнути з такого працівника матеріальний збиток в розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку працівника.

Окремо зауважимо, що касир відповідає лише за ті грошові кошти, які він безпосередньо прийняв на початку зміни та які зобов'язаний здати за результатами робочої зміни. Суми цих грошових коштів відображаються в касових книгах або визначаються по чекових стрічках. Якщо при пограбуванні були додатково вкрадені грошові кошти, що перебували в приміщенні, де розташована каса (наприклад, в сейфі або іншому сховищі), при цьому касир (оператор) не приймав їх під відповідальність, то він також не відповідає за їх

У випадку якщо у власника підприємства, установи, організації є достатні підстави вважати, що оператор (касир) при здійсненні пограбування допомагав злочинцям в скоєнні злочину, йому (роботодавцеві) необхідно звернутися в правоохоронні органи з заявою про вчинений злочин, в ході якого злочин має бути розслідуваний і встановлена причетність оператора до пограбування. Лише після виголошення вироку судом, в якому буде встановлена вина працівника та цей вирок набере чинності , на підставі п. 3 ст. 134 КЗпП України працівник нестиме повну матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний злочином, пропорційно вині у вчиненому злочині.

При цьому, згідно з абзацом другим п.3 Постанови N 14, суд в кожному випадку зобов'язаний використовувати передбачені законом заходи для всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких, відповідно до статей 130, 135-3, 137 КЗпП України, залежить вирішення питання про покладання матеріальної відповідальності та розмір збитку, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямого дійсного збитку та його розмір; якими неправомірними діями він спричинений і чи входили в функції працівника обов'язки, неналежне виконання яких привело до збитку; у чому полягала його провина; у якій конкретно обстановці завданий збиток; чи були створені умови, які забезпечували б збереження матеріальних цінностей та нормальну роботу з ними; майнове становище працівника.

Якщо збиток заподіяний декількома працівниками, то в рішенні суду повинно бути вказано, які конкретно порушення трудових обов'язків припустив кожен працівник, ступінь його вини і пропорційна їй частка загального збитку, за яку до нього може бути застосований відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Постанова N 14 - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 р. N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування збитку, заподіяного підприємствам, установам, організаціям працівниками"

"Консультант бухгалтера" N 7-8 (703-704) 18 лютого 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)