документiв в базi
550558
Подiлитися 
  2010-07-072013-02-112014-09-232017-08-092017-12-18  

Документ втратив чиннiсть!


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 7 липня 2010 р. N 565
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 825 від 10 жовтня 2018
р.)

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження охоронної діяльності
і визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

( Назва Постанови із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ
N 100 від 11.02.2013 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 100 від 11.02.20
13 )

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження охоронної діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком. ( Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 100 від 11.02.2013 )

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 7 липня 2010 р. N 565

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
охоронної діяльності і визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

( У назві і тексті додатка слова "господарська діяльність у
сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та
іншої власності, а також охороною громадян," у всіх
відмінках замінено словами "охоронна діяльність" у
відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 100
від 11.02.2013 )

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження охоронної діяльності (далі - ступінь ризику), є:

важливість об'єкта охорони для економіки і безпеки держави;

вірогідність виникнення на об'єкті охорони порушень громадського порядку та надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

перебування на об'єкті охорони великої кількості громадян;

наявність на об'єкті охорони значних матеріальних цінностей.

2. З урахуванням установлених критеріїв суб'єктів господарювання, які провадять охоронну діяльність (далі - суб'єкти господарювання), відносять до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього, незначного.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які здійснюють заходи, пов'язані з охороною:

окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідно до статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 );

об'єктів, на яких зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 19, ст. 789);

підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1734 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3443);

об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, проекти будівництва яких підлягають державній експертизі з питань техногенної безпеки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 767 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 67, ст. 2231);

будівель, в яких розміщуються центральні органи виконавчої влади;

банків, місць та/або приміщень, в яких здійснюються валютнообмінні операції, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які здійснюють заходи, пов'язані з охороною навчальних закладів, місць та/або приміщень роздрібної торгівлі, в яких проводяться спортивні та розважальні заходи.

5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать інші суб'єкти, не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються за діяльністю суб'єктів господарювання:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

Посадові особи МВС або його територіальні підрозділи визначають періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) з урахуванням ступеня ризику.

^ Наверх