документiв в базi
550558
Подiлитися 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
19.12.2011 N 932

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 січня 2012 р. за N 65/20378

Про затвердження Державних санітарних норм та правил
"Підприємства та організації поліграфічної промисловості"

Відповідно до статті 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 467, наказую:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Підприємства та організації поліграфічної промисловості", що додаються.

2. Управлінню громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення:

2.1. Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах компетенції.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.

Міністр О. В. Аніщенко

Затверджено
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
19.12.2011 N 932

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 січня 2012 р. за N 65/20378

Державні санітарні норми та правила
"Підприємства та організації поліграфічної промисловості"

I. Загальні положення

1.1. У цих Правилах терміни та визначення вживаються в такому значенні:

друк високий - вид друку, коли зображення передається на задрукований матеріал з друкарської форми, друкувальні елементи якої знаходяться в одній площині та розташовані вище пробільних елементів;

друк глибокий - вид друку, коли зображення передається на задрукований матеріал з друкарської форми, друкувальні елементи якої заглиблені відносно пробільних елементів;

друк офсетний - різновид плоского друку, коли зображення передається з друкарської форми на задрукований матеріал через проміжну еластичну поверхню;

друк трафаретний - вид друку, коли зображення передається на задрукований матеріал протискуванням фарби через друкувальні елементи трафаретної форми друкарським ракелем;

друк флексографічний - різновид високого друку, коли зображення передається на задрукований матеріал з еластичної друкарської форми малов’язкими фарбами, які швидко висихають;

друкування - отримання відбитків перенесенням фарби з друкарської форми на задрукований матеріал;

матеріали поліграфічні допоміжні - поліграфічні матеріали, задіяні лише у виробничому процесі, що не входять до складу готової продукції (фототехнічні плівки, друкарські форми, офсетні гумотканинні полотна, зволожувальні розчини, розчинники, розріджувачі тощо);

матеріали поліграфічні основні - поліграфічні матеріали, що входять до складу готової продукції та визначають її споживчі властивості (друкарські фарби, матеріали, що задруковуються, палітурні матеріали);

перепрофілювання підприємства - зміна технології виробничого процесу для випуску нової продукції (виконання робіт, надання послуг) або модернізація виробництва продукції, що здійснюється за погодженим у встановленому порядку проектом;

процеси брошурувально-палітурні - комплекс процесів отримання з віддрукованих аркушів готових видань у палітурці чи обкладинці;

процеси друкарські -процеси підготовлення друкарської машини до друкування та друкування тиражу;

процеси формні - комплекс процесів виготовлення друкарської форми;

процеси фоторепродукційні - комплекс процесів виготовлення фотоформ та (чи) текстових оригіналів;

фальцювання - згинання паперових аркушів у визначеному порядку з фіксацією згинів;

форма друкарська - носій текстової та (чи) ілюстраційної інформації, призначений для друкування;

фотоформа - носій ілюстраційної та (чи) текстової інформації у вигляді негатива чи діапозитива, що використовується під час виготовлення друкарської форми.

1.2. Ці Правила встановлюють основні принципи, норми та вимоги щодо обмеження несприятливої дії шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних тощо), зниження ризику розвитку професійних і виробничозумовлених захворювань та захисту здоров’я працівників і населення.

1.3. Правила поширюються на підприємства та організації поліграфічної промисловості України (далі - Підприємства) незалежно від форми власності та відомчої належності, що проектуються, будуються, реконструюються, переоснащуються, експлуатуються, а також на окремі цехи (дільниці) тощо, що виробляють поліграфічну продукцію, на конструкції механізмів, машин та устаткування, технологічні процеси, поліграфічні матеріали.

II. Вимоги до розміщення Підприємств та утримання території

2.1. Території Підприємств повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404. Достатність розмірів санітарно-захисних зон перевіряється за даними прогнозних розрахунків очікуваного забруднення атмосферного повітря, виконаних за чинними методиками розрахунків розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у промислових викидах, а також за результатами лабораторних досліджень забруднення атмосферного повітря в районах розміщення аналогічних діючих об’єктів.

2.2. Територія Підприємств повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 N 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.04.2011 за N 457/19195, і бути упорядкованою відповідно до норм проектування генеральних планів промислових підприємств.

2.3. На території Підприємства з підвітряного боку мають бути ізольовані та раціонально облаштовані майданчики для збору, сортування і короткочасного зберігання відходів виробництва (паперові обрізки, картон тощо) та побутового сміття з урахуванням вимог Державних санітарних правил та норм 2. Комунальна гігієна. 2.7. Грунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона грунту. "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення" ДСанПіН 2.2.7.029-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29.

III. Санітарні вимоги до виробничих будівель та споруд

3.1. Площа виробничого приміщення на одного працівника має становити не менше 4,5 м2, а об’єм -15 м3. Площа на одне робоче місце з відеодисплейними терміналами має становити не менш ніж 6,0 м2, а об’єм - не менш ніж 20,0 м3 відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (далі - ДСанПіН 3.3.2.007-98).

3.2. Виробничі приміщення з виділенням шкідливих речовин, пилу або надлишків тепла (друкарські та брошурувально-палітурні цехи (дільниці), станції змішування фарб, клеєварні) необхідно розміщувати біля зовнішніх стін одноповерхових будівель та споруд. За необхідності розташування таких виробництв у багатоповерхових будівлях вони повинні розміщуватись на верхніх поверхах, якщо це допускають умови технологічного процесу.

3.3. При об’єднанні в одній будівлі чи споруді виробництв та виробничих цехів (дільниць) з різними санітарно-гігієнічними умовами необхідно передбачати заходи щодо запобігання дії шкідливих факторів на працівників та осіб, які не працюють з цими шкідливими речовинами: розташування дільниць в окремих ізольованих приміщеннях, обладнання повітряних завіс тощо.

3.4. Розміщення технологічних цехів (дільниць) усередині будівель здійснюється з урахуванням запобігання надходженню шкідливих виробничих факторів з одних дільниць на інші.

3.5. Адміністративні приміщення не повинні розташовуватись над виробничими приміщеннями зі шкідливими умовами праці (друкарські та брошурувально-палітурні цехи (дільниці), станції змішування фарб, клеєварні).

3.6. Виробничі будівлі та споруди, призначені для розміщення устаткування, що є джерелом надходження пилу (друкарські та брошурувально-палітурні цехи (дільниці), повинні обладнуватись з урахуванням можливості використання усіх видів прибирання осілого пилу (сухе, мокре, комбіноване).

3.7. У виробничих приміщеннях у місцях постійного перебування працівників мікрокліматичні умови повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3.8. Стіни, стелі та поверхні конструкцій приміщень, де є виробництва з виділенням шкідливих або агресивних хімічних речовин (кислоти, луги тощо), підлягають покриттю, що запобігає поглинанню цих речовин і забезпечує легке, доступне вологе прибирання або миття приміщень.

3.9. Покриття підлог, опорядження стін, стель виробничих приміщень обираються залежно від характеру виробництва.

Не дозволяється застосовувати підлоги з покриттям, яке не міцне до ударів, легко вбирає фарби та мастила, важко піддається очищенню та руйнується під дією розчинників, мастил і фарб.

Для захисту внутрішніх поверхонь будівельних конструкцій приміщень від дії токсичних та агресивних речовин (кислот, лугів, свинцю) і вологості необхідно використовувати матеріали, які запобігають сорбції та легкодоступні в прибиранні.

3.10. Зовнішні входи у виробничі будівлі обладнуються тамбурами і повітряними завісами.

Вікна, люки та прорізи, призначені для транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції, обладнуються пристроями, що унеможливлюють виникнення протягів.

3.11. Генеральне прибирання виробничих приміщень з очищенням від пилу стін, стель, вікон, опалювальних приладів, колон тощо проводиться не рідше одного разу на місяць, а фарбування панелей стін - не рідше одного разу на рік.

IV. Вимоги до водозабезпечення та каналізації

4.1. Підприємства повинні бути забезпечені достатньою кількістю питної води, яка розраховується відповідно до проектної документації, з урахуванням потужності та обсягу виробництва.

4.2. Вода, що використовується для господарсько-побутових і питних потреб, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за N 452/17747.

4.3. Для видалення виробничих і господарсько-побутових стічних вод Підприємства повинні мати каналізаційну мережу, що з’єднується з міською (селищною, сільською) каналізаційною системою або має власну систему очисних споруд.

V. Вимоги до освітлення, вентиляції,
кондиціонування та опалення приміщень

5.1. Не допускається робота у виробничих приміщеннях без природного освітлення. Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Не допускається в цехах (дільницях) застосування лише місцевого освітлення.

5.2. Світильники повинні підбиратися залежно від об’ємно-планувальних рішень виробничих приміщень і за характеристиками світлорозподілу.

На копіювальних цехах (дільницях) рекомендуються люмінесцентні лампи з жовтим люмінофором або лампи розжарювання.

У темних кімнатах фотомеханічних цехів (дільниць) слід використовувати спеціальні джерела неактинічного освітлення, світлофільтри яких мають низький коефіцієнт пропускання.

У друкарських цехах (дільницях) високого, офсетного, флексографічного, глибокого та трафаретного друку та у місцях контролю багатофарбової продукції потрібно застосовувати газорозрядні лампи денного світла з покращеною кольоропередачею.

5.3. Скло вікон належить чистити від пилу і бруду 1-2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше одного разу на три роки, а в приміщеннях зі значним виділенням пилу - в міру забруднення. Світильники загального освітлення підлягають періодичному чищенню. Очищення світильників у набірному та формному цехах (дільницях) та в цехах (дільницях), де встановлено рулонні друкарські машини, проводиться один раз на три місяці, в друкарських (високого, офсетного, флексографічного, глибокого та трафаретного друку) і брошурувально-палітурних цехах (дільницях) - щомісяця.

5.4. Газорозрядні лампи з вмістом ртуті, які вийшли з ладу, підлягають демеркуризації як небезпечні відходи відповідно до Закону України "Про відходи".

5.5. Усі виробничі приміщення мають бути оснащені загальною припливно-витяжною та місцевою вентиляціями в місцях утворення шкідливих та небезпечних хімічних факторів та пилу.

5.6. Вентиляція, кондиціювання та опалення приміщень повинні забезпечувати показники температури, відносної вологості, швидкості повітря в робочій зоні виробничих та допоміжних приміщень відповідно до нормативів мікроклімату, визначених ДСН 3.3.6.042-99, а запиленості та загазованості в припливному повітрі, на виробничому майданчику в повітрі робочої зони - згідно з вимогами "Общесоюзных санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затверджених головним державним санітарним лікарем СРСР 26.05.88 N 4617-88.

5.7. На Підприємстві забезпечуються належний технічний стан, контроль за експлуатацією систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря шляхом організації їх технічного обслуговування і своєчасного якісного ремонту.

5.8. Усі опалювальні та вентиляційні системи після монтажу, реконструкції чи капітального ремонту потрібно відрегулювати, довести до проектної потужності та піддати приймальним випробуванням.

5.9. Природна вентиляція допускається тільки у допоміжних приміщеннях і може бути організована через фрамуги, кватирки у вікнах, спеціальні канали та дефлектори.

5.10. Друкарські та брошурувально-палітурні цехи (дільниці) повинні обладнуватися пристроями для кондиціювання повітря з автоматизованим регулюванням мікроклімату, що забезпечує підтримку заданих параметрів технологічного процесу.

VI. Токсиколого-гігієнічні вимоги до основних
та допоміжних поліграфічних матеріалів

6.1. Шкідливу дію на організм операторів практично всіх ланок поліграфічного виробництва можуть здійснювати свинець та його сплави, компоненти синтетичних друкарських фарб і лаків, органічні розчинники і розріджувачі, фотополімерні композиції, які поряд з папером є основним видом матеріалів (за об’ємом і асортиментом), що застосовуються на Підприємствах. Для виготовлення матеріалів, що застосовуються у сучасній поліграфії, широко використовують полімерні композиції, які готують за нанотехнологіями, що суттєво впливають на рівень міграції низькомолекулярних компонентів.

6.2. Хімічні речовини повинні надходити у цехи (дільниці) в справній тарі чи упаковці, на яких має бути чіткий запис з назвою речовини та її характеристикою.

6.3. Небезпечні фактори, що використовуються у поліграфічній промисловості, повинні бути внесені до Державного реєстру небезпечних факторів згідно з Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

6.4. Готова продукція повинна мати позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

VII. Вимоги до виробничих процесів

7.1. Технологічні процеси сучасного поліграфічного виробництва можуть супроводжуватися утворенням і виділенням пилу, шкідливих речовин, генерацією шуму, вібрації та іншими шкідливими факторами. Джерела шкідливих факторів поліграфічного виробництва наведені у додатку 1 до цих Правил.

Крім перелічених у колонці 3 додатка 1 до цих Правил шкідливих факторів, генераторами статичної електрики можуть бути рухомі пилоповітряні суміші у вентиляційних повітропроводах, рухомі паперові відходи у системах пневмотранспорту. Заряди статичної електрики можуть накопичуватись при роботі ремінних передач на стрічках транспортерів внаслідок механічного тертя або на ізольованих поверхнях матеріалів та обладнання внаслідок індукційних процесів.

Джерелами постійного магнітного поля на виробництві є лінії передачі постійного струму, електротехнічні прилади, якими надходить електричний струм, різні магнітні пристрої.

Під час використання механізмів ударної дії різальних, тигельних, плоскодрукарських машин через брак потрібних віброгасильних елементів може генеруватись вібрація, що перевищує нормативні значення. Значно посилює вібрацію конструкцій встановлення технологічного обладнання на міжповерхові перекриття порівняно з монтажем того самого обладнання на фундаментах. Віброактивність поліграфічних машин залежить також від їх робочих швидкостей та одиничних потужностей. Крім того, джерелом вібрації є санітарно-технічне обладнання: вентилятори, компресори, кондиціонери та внутрішньоцеховий транспорт.

Шум у поліграфічному виробництві виникає переважно в результаті ударів, спряжень із зазорами (у зубчастих і ланцюгових передачах), дефектів робочих поверхонь, а також під час роботи динамічно неврівноважених механізмів, тертя між елементами робочих поверхонь. Імпульси первинного шуму спряження або від удару спричиняють звукову вібрацію станин обладнання, огорож та основних генераторів шуму - виникає вторинний шум. Найбільш інтенсивний звуковий тиск створюють рулонні ротаційні і фальцювальні машини, високоінтенсивний - аркушеві ротаційні машини, брошурувально-палітурне обладнання. Високий рівень високочастотного шуму генерують пневмосистеми, які працюють на стиснутому повітрі, противідмазувальні або вакуумні пристрої. Потужні вентиляційні системи, пневмотранспорт, внутрішньоцеховий транспорт та інші види допоміжного обладнання додатково створюють високий рівень виробничого шуму. На збільшення рівня шуму суттєво впливає неякісний монтаж обладнання на виробничих дільницях, порушення правил його експлуатації, невчасне чи неякісне виконання планово-запобіжних ремонтів.

Ультразвук у поліграфії використовують для інтенсифікації операцій травлення, нанесення металопокриття, очищення та змивання форм, механічної обробки деталей, у дефектоскопії (оцінювання якості зварювальних швів, структури сплаву тощо).

Генераторами інфразвуку на Підприємствах є, як правило, вентилятори, поршневі компресори, машини і механізми, які працюють зі швидкістю менше ніж 20 робочих циклів за секунду.

7.2. Основними джерелами пилу та шкідливих хімічних речовин у поліграфічному виробництві є поліграфічні матеріали. Повітряне середовище виробничих приміщень забруднюється пилом та парами летких хімічних речовин різного походження. Під час механічного оброблення матеріалів в операціях зважування і завантажування хімічних реактивів утворюється пил механічного походження (аерозоль дезінтеграції), який за хімічним складом близький до складу вихідних матеріалів. Аерозолі конденсації та суміші парів летких речовин різного хімічного складу можуть утворюватися під час термічного та УФ-оброблення матеріалів, випаровування розчинників. Хімічні речовини, які потрапляють у повітря робочої зони в поліграфічних процесах, наведені у додатку 2 до цих Правил.

7.3. Біологічні шкідливі фактори можуть виникнути в результаті життєдіяльності людини і розмноження мікроорганізмів на пилових частинках речовин білкової природи. У поліграфічному виробництві сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів і виникнення бактеріального забруднення повітря є високодисперсні технічні порошки і клеї рослинного та тваринного походження.

7.4. Для всіх технологічних процесів і операцій необхідно передбачати засоби автоматизації та механізації основних і допоміжних виробничих операцій, що унеможливлюють або зводять до мінімуму важку ручну працю.

При організації технологічних процесів необхідно передбачати максимальну спеціалізацію Підприємства, автоматизацію, механізацію, дистанційне управління процесами, максимальну герметизацію, теплоізоляцію, та екранування нагрітих поверхонь устаткування з метою забезпечення безпеки працівників та зниження ручної праці.

Трудомісткі та шкідливі процеси проявлення, виготовлення друкарських форм (високого, офсетного, флексографічного, глибокого та трафаретного друку), друкування, брошурувально-палітурні та транспортні засоби повинні мати автоматичне управління.

7.5. При проектуванні та модернізації технологічних процесів поліграфічного виробництва необхідно передбачати засоби колективного захисту з метою зниження негативного впливу небезпечних факторів на здоров’я працюючих.

VIII. Вимоги щодо забезпечення працівників
засобами індивідуального захисту

8.1. При виборі засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) слід враховувати увесь комплекс шкідливих факторів виробничого середовища, впливу яких працівник може зазнати при виконанні трудових обов'язків. ЗІЗ повинні підбиратися відповідно до антропометричних даних працівника.

8.2. Вибір спецодягу залежить від характеру та умов праці, від шкідливих факторів. Спецодяг може забезпечувати захист загальний (костюми, комбінезони, халати) та місцевий (фартухи, нарукавники, наколінники).

8.3. Матеріал для спецвзуття повинен відповідати таким гігієнічним вимогам, як повітронепроникність, гігроскопічність, мала теплопровідність.

8.4. Для захисту очей від дії хімічних та механічних факторів, видимого та УФ-випромінювання, пилу, подразнювальних газів, бризок аерозолей необхідно використовувати відповідні захисні окуляри.

8.5. Для захисту органів дихання працівники повинні забезпечуватися респіраторами.

8.6. Для захисту рук від агресивного середовища неорганічного походження (концентровані кислоти, луги) та органічних розчинників необхідно застосовувати кислотно-захисні рукавиці.

8.7. Для захисту рук від механічних пошкоджень, виробничих забруднень та дії слабких кислот і лугів необхідно використовувати рукавиці з вовняних, бавовняних, лляних тканин з підкислювачами та захисними наклейками.

8.8. Для захисту рук від подразнювальних факторів необхідно користуватися захисними мазями, пастами, кремами.

8.9. При виборі ЗІЗ від інтенсивної дії шуму необхідно враховувати спектральну характеристику акустичних коливань.

8.10. Працівники, що працюють в умовах дії вібрації, забезпечуються ЗІЗ від вібрації (антивібраційні рукавиці, взуття тощо).

8.11. Догляд та обслуговування ЗІЗ здійснюються відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137, із застосуванням мийних та дезінфекційних речовин, які зареєстровані та дозволені до використання на території України.

IX. Вимоги до режиму праці, відпочинку
та медичного обслуговування

9.1. З метою підтримання оптимальної працездатності працівників упродовж зміни встановлюється раціональний режим праці і відпочинку.

9.2. Режим праці і відпочинку з чіткою регламентацією перерв встановлюється залежно від ступеня важкості та напруженості праці, умов праці на робочому місці, ступеня розвитку втоми (динаміки функціонального стану) працівників. Перерва на обід тривалістю 45-60 хв. призначається, як правило, через 4,0 год. після початку зміни. Впродовж зміни повинно бути передбачено дві перерви: перша - через 2,0-2,5 год. після початку зміни тривалістю 5 хв., друга - за 1,5-2,0 год. до кінця зміни тривалістю 15 хв. При роботі стоячи перша перерва призначається для пасивного відпочинку, друга перерва - для виконання комплексу гімнастичних вправ. Для виробництв з неперервним технологічним процесом, управління яким здійснюється в режимі очікування, допускається нежорстка регламентація перерв на час відпочинку впродовж зміни.

9.3. При всіх видах робіт повинні бути передбачені мікропаузи для відпочинку.

9.4. Працівники поліграфічних Підприємств повинні проходити попередні (під час прийняття на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

X. Контроль за дотриманням санітарних норм і правил

10.1. Контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці здійснюється роботодавцем.

10.2. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109.

10.3. Позачерговий контроль дотримання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів проводиться після введення в експлуатацію нового обладнання або після його ремонту, а також при зміні технології робіт, режиму вентиляції та кондиціювання повітря, впровадження нових засобів боротьби зі шкідливими та небезпечними виробничими факторами.

10.4. Періодичність контролю вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони встановлюється залежно від класу небезпеки шкідливих речовин: для ІІ класу - не рідше одного разу на місяць, ІІІ та IV класів - не рідше одного разу на квартал. За наявності в повітрі робочої зони речовин з гостроспрямованим механізмом дії контроль здійснюється на рідше двох разів на 10 днів.

10.5. Заміри концентрації пилу в друкарських (високого, офсетного, флексографічного, глибокого та трафаретного друку) та брошурувально-палітурних цехах (дільницях) проводяться не рідше одного разу на квартал. При гігієнічній оцінці пилового фактору необхідно нарівні з замірами концентрацій аерозолів у повітрі робочої зони визначати хімічний склад з урахуванням вмісту вільного діоксиду кремнію.

10.6. Контроль мікрокліматичних умов здійснюється шляхом вимірювання температури, відносної вологості, швидкості руху повітря (два рази на рік - у теплий і холодний періоди), інтенсивності теплового випромінювання згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.

10.7. Контроль додержання допустимих рівнів і тривалості дії шуму та вібрації здійснюється згідно з Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37, та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.-039-99, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39. Контроль шуму проводиться один раз на рік; вібрації локальної - один раз на півроку, загальної - один раз на рік.

10.8. Контроль за рівнями освітленості робочих місць повинен проводитися не рідше одного разу на рік у період з найменшою протяжністю світлового дня.

10.9. Виробничий контроль та державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпечністю та якістю питної води, що подається на Підприємства, повинні здійснюватись відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 N 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за N 452/17747.

Начальник управління громадського здоров’я та
санітарно-епідемічного благополуччя населення
МОЗ України А. А. Григоренко

Додаток 1
до Державних санітарних норм
та правил "Підприємства
та організації поліграфічної
промисловості"

Джерела
шкідливих факторів поліграфічного виробництва

Додаток 2
до Державних санітарних норм
та правил "Підприємства
та організації поліграфічної
промисловості"

Хімічні речовини,
які поступають у повітря робочої зони в поліграфічних процесах

З Додатками 1, 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

^ Наверх
наверх