документiв в базi
550558
Подiлитися 
  1993-08-202003-12-262011-10-122012-04-252017-06-07  

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 20 серпня 1993 р. N 661
Київ

Про затвердження Положення про
моніторинг земель

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 2041 від 26.12.20
03
N 1048 від 12.10.20
11 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.

2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ

Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 1993 р. N 661

Положення
про моніторинг земель

1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Держземагентством відповідно до затвердженого ним положення. ( Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1048 від 12.10.2011 ) ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003 )

2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003 )

3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки: ( Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003 )

стану використання земельних ділянок; ( Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003 )

процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами,важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

3-1. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держземагентство. ( Абзац п'ятий пункту 3-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1048 від 12.10.2011 ) ( Положення доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ N 2041 від 26.12.2003 )

4. Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

5. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

6. Ведення моніторингу земель здійснює Держземагентство за участю Мінприроди, Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук та ДКА. ( Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1048 від 12.10.2011 )

7. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

8. Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Рескомзему Автономної Республіки Крим.

Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінагрополітики. ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1048 від 12.10.2011 )

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держземагентства для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів. ( Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1048 від 12.10.2011 ) ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 2041 від 26.12.2003 )

^ Наверх
наверх