Щодо стягнення на підставі судового наказу

ПИТАННЯ: Які особливості стягнення на підставі судового наказу?

ВІДПОВІДЬ: Законом України «Про судоустрій і статус судів» № 2453 від 7.07.2010 р. внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у т. ч. щодо категорій справ, що можуть бути розглянуті судом по спрощеній процедурі з винесенням судового рішення, що одночасно є виконавчим документом (судовий наказ).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 ЦПК.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у встановленому порядку.

Згідно зі ст. 96 ЦПК вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, є наступним, а саме у разі якщо:

заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК (ст. 97 ЦПК).

Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

найменування суду, в який подається заява;

ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50 % ставки, що визначається з оспорюваної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Тому до заяви про видачу судового наказу додаються відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Суддя повертає заяву про видачу судового наказу у разі якщо:

заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;

до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;

наявні обставини, зазначені у п.п. 2-4 ч. 3 ст. 121 ЦПК.

Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.

Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.

Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому ч. 6 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.

Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Судовий наказ складається і підписується суддею у 2 примірниках, 1 з яких залишається у справі, а 2 скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.

Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених ч.6 ст.100 ЦПК, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю,- за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

найменування суду, в який подається заява;

ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

наказ, що оспорюється;

посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;

посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;

перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.

До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.105 ЦПК, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.

Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.

Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто із викликаних осіб з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;

змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому ЦПК.

У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом 3 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Однією з таких категорій, що можуть бути розглянуті судом по спрощеній процедури є справи про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Суд відкриває провадження по стягненню житлово-комунальних платежів протягом одного дня з моменту надходження заяви комунальних служб і протягом 3 днів видає судовий наказ про стягнення заявленої суми.

Крім того, тепер рішення суду одночасно є виконавчим документом, на підставі якого виконавчою службою будуть проведені всі заходи щодо стягнення заявленої заборгованості.

Отже, максимально спрощений, без участі другої сторони, розгляд вимог житлово-комунальних служб про стягнення грошей з населення на підставі судових наказів може викликати вкрай негативні наслідки для громадян. Тому кожному споживачу житлово-комунальних і інших послуг варто бути максимально уважним з розрахунками і вести ретельний облік проведених платежів і отриманих послуг. І головне: якщо ж ви одержали судовий наказ або відмовилися його одержати, у вас є тільки 10 днів для того, щоб скасувати його дію, звернувшись у суд з відповідною заявою.

Василь Мороз,
юрист

Газета “Юрист консультує”, 08/2011, 15.03.2011
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”