Про документ
| Дата | 2010-11-04 |
| Тип документу | Рішення Програма |
| Назва | Про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки" |
| Номер | 220/5032 |
| Введенно в дiю | 2010-11-04 |
| Автори | Київрада |
| Опублiковано | Хрещатик № 156 вiд 2010-12-03 стор.5 |
| 2010-11-04 | 2012-09-20 |
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VI сесія VI скликання
РІШЕННЯ
04.11.2010 N 220/5032
Про затвердження цільової програми
"Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки"
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки" та враховуючи пропозиції постійної комісії Київради з питань з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", Київська міська рада вирішила:
1. Затвердити цільову програму "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", що додається.
2. Фінансування цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки" здійснювати за рахунок державних коштів, коштів міського бюджету, інвестиційних коштів та коштів ВАТ "АК "Київводоканал".
3. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):
3.1. У термін до 31.12.2010 підготувати проект рішення Київради "Про внесення змін до рішення Київради "Про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", в якому доповнити програму "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки" окремим розділом "Забезпечення якісною питною водою дитячих шкільних, позашкільних та лікувально-профілактичних закладів столиці".
3.2. Щорічно при підготовці та винесенні на розгляд Київради проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, проекту бюджету м. Києва враховувати потребу у видатках на виконання цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки".
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу і постійну комісію Київради з питань екологічної політики.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток
до рішення Київради
04.11.2010 N 220/5032
Цільова програма
"Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки"
1. Формування базового переліку заходів програми
На основі зібраних вихідних даних, проведених на етапі 1, аналізу технічного та фінансового стану системи водопостачання м. Києва (етап 2) на етапі 3 було сформовано орієнтовний базовий перелік заходів, виконання яких спрямовано на стабілізацію та наступний розвиток системи водопостачання міста Києва.
Таблиця 1
Базовий перелік заходів, розроблений в рамках етапу 3
| N | Назва заходу |
| 1 | РОЗВИТОК ВОДОПРОВІДНИХ СТАНЦІЙ |
| 1.1 | Реконструкція основних технологічних споруд ДнВС |
| 1.1.1 | Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДнВС |
| 1.1.2 | Визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд ДнВС |
| 1.1.3 | Розробка проекту реконструкції ДнВС |
| 1.1.4 | Підвищення ефективності реагентної обробки |
| 1.1.4.1 | Реконструкція реагентного господарства |
| 1.1.4.2 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки та встановлення приладів автоматичного дозування |
| 1.1.4.3 | Впровадження механічних змішувачів |
| 1.1.5 | Реконструкція та удосконалення відстійників |
| 1.1.5.1 | Реконструкція відстійників, які перебувають у незадовільному технічному стані |
| 1.1.5.2 | Удосконалення систем збору та відведення води |
| 1.1.5.3 | Переобладнання відстійників для забезпечення безперервного видалення осадів |
| 1.1.5.4 | Встановлення у відстійниках модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.1.6 | Удосконалення фільтрувальних споруд |
| 1.1.6.1 | Оптимізація режиму промивки фільтрів |
| 1.1.6.2 | Проведення капітального ремонту блоку фільтрів N 1 |
| 1.1.6.3 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів блоку N 2 |
| 1.1.6.4 | Встановлення систем автоматичного управління фільтрами |
| 1.1.7 | Реконструкція станції озонування води |
| 1.1.8 | Удосконалення системи контролю якості води |
| 1.1.8.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії |
| 1.1.8.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води |
| 1.1.9 | Заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури |
| 1.1.10 | Реконструкція системи енергопостачання ДнВС |
| 1.1.10.1 | Реконструкція енергогосподарства |
| 1.1.10.2 | Організація незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд |
| 1.2 | Реконструкція споруд ДВС |
| 1.2.1 | Підготовчі заходи для удосконалення технологічних процесів |
| 1.2.1.1 | Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДВС |
| 1.2.1.2 | Проведення досліджень з розробки технології очищення води |
| 1.2.2 | Реконструкція ВОС N 1 |
| 1.2.2.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 1 |
| 1.2.2.2 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 1 |
| 1.2.2.3 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 1 |
| 1.2.2.4 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 1 |
| 1.2.2.5 | Переобладнання відстійників ВОС N 1 для безперервного видалення осадів |
| 1.2.2.6 | Встановлення у відстійниках ВОС N 1 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.2.2.7 |
Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 1 та заміна їх завантаження |
| 1.2.3 | Реконструкція ВОС N 2 |
| 1.2.3.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 2 |
| 1.2.3.2 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 2 |
| 1.2.3.3 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 2 |
| 1.2.3.4 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 2 |
| 1.2.3.5 | Переобладнання відстійників ВОС N 2 для безперервного видалення осадів |
| 1.2.3.6 | Встановлення у відстійниках ВОС N 2 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.2.3.7 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 2 та заміна їх завантаження |
| 1.2.4 | Реконструкція ВОС N 3 |
| 1.2.4.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 3 |
| 1.2.4.2 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 3 |
| 1.2.4.3 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 3 |
| 1.2.4.4 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 3 |
| 1.2.4.5 | Переобладнання відстійників ВОС N 3 для безперервного видалення осадів |
| 1.2.4.6 | Встановлення у відстійниках ВОС N 3 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.2.4.7 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 3 та заміна їх завантаження |
| 1.2.5 | Удосконалення системи контролю якості води |
| 1.2.5.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії |
| 1.2.5.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води |
| 1.2.6 | Заміна внутрішньомайданчикової арматури |
| 1.3 | Удосконалення системи знезараження води |
| 1.3.1 | Впровадження на ВОС гіпохлориту натрію та відмова від преамонізації |
| 1.3.1.1 |
Техніко-економічне обґрунтування заміни газоподібного хлору на гіпохлорит натрію |
| 1.3.1.2 |
Розробка проектів заміни систем знезараження ВОС та будівництва заводу з виробництва гіпохлориту натрію |
| 1.3.1.3 | Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДнВС |
| 1.3.1.4 | Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДВС |
| 1.3.1.5 | Будівництво заводу з виробництва гіпохлориту натрію |
| 1.3.2 | Впровадження комплексних методів знезараження |
| 1.3.2.1 | Визначення оптимальних методів комплексного знезараження води на ВОС |
| 1.3.2.2 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДнВС |
| 1.3.2.3 | Будівництво споруд знезараження на ДнВС |
| 1.3.2.4 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДВС |
| 1.3.2.5 | Будівництво споруд знезараження на ДВС |
| 1.4 | Будівництво споруд очищення промивних вод та обробки осадів |
| 1.4.1 | Техніко-економічне обґрунтування методів обробки промивних вод та кондиціювання осадів |
| 1.4.2 | Розробка проекту будівництва споруд по обробці промивних вод та осадів |
| 1.4.3 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДнВС |
| 1.4.4 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДВС |
| 1.5 | Створення системи попереднього очищення води |
| 1.5.1 | Розробка ТЕО системи попереднього очищення води |
| 1.5.2 | Будівництво мікрофільтрів на ДнВС |
| 1.5.3 | Будівництво мікрофільтрів на ДВС |
| 1.5.4 | Впровадження передочищення води на ДнВС |
| 1.5.5 | Впровадження передочищення води на ДВС |
| 1.6 | Удосконалення водозабірних споруд |
| 1.6.1 | Розробка ТЕО та проектів реконструкції водозабірних споруд |
| 1.6.2 | Реконструкція водозабірних споруд на ДнВС та впровадження системи аерації |
| 1.6.3 | Санація водоводів сирої води від НС-I до ВОС |
| 1.6.4 | Реконструкція водозабірних споруд на ДВС та впровадження системи аерації |
| 1.6.5 | Будівництво нового водозабору |
| 1.6.5.1 | Обґрунтування місця вибору і конструкції нового водозабору |
| 1.6.5.2 | Розробка проекту-будівництва нового водозабору |
| 1.7 | Впровадження, додаткових стадій очищення води |
| 1.7.1 | Проведення наукового обґрунтування і вибір технологій доочищення води |
| 1.7.2 | Розробка проекту системи доочищення води на ДнВС |
| 1.7.3 | Розробка проекту системи доочищення води на ДВС |
| 2 |
РОЗВИТОК ПІДЗЕМНИХ ВОДОЗАБОРІВ ТА СИСТЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ |
| 2.1 |
Переведення підземних водозаборів у систему децентралізованого водопостачання |
| 2.1.1 | Вирішення питання щодо закриття свердловин з неякісною водою |
| 2.1.2 | Закриття і тампонування окремих свердловин |
| 2.1.3 |
Поступове виведення всіх свердловин з системи централізованого водопостачання у резерв |
| 2.2 | Розвиток децентралізованої системи водопостачання |
| 2.2.1 |
Проведення всебічного аналізу якості підземних джерел та санітарного стану бюветів |
| 2.2.2 | Впровадження знезараження на всіх бюветах |
| 2.2.3 |
Встановлення колективних систем доочищення підземної води або води з централізованої системи водопостачання |
| 2.2.4 | Збільшення кількості бюветів для створення резервного запасу |
| 2.2.5 | Створення системи розливу бутильованої води |
| 3 |
ВІДНОВЛЕННЯ, ОПТИМІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ РОЗПОДІЛЕННЯ ВОДИ |
| 3.1 | Науково-технічне обґрунтування розвитку розподільної мережі |
| 3.1.1 | Проведення гідравлічного розрахунку та створення комп'ютерної моделі |
| 3.1.2 | Оптимізація параметрів мережі на основі гідравлічного розрахунку |
| 3.1.3 | Проведення енергоаудиту насосних станцій та розробка плану заміни насосів |
| 3.1.4 | Розробка плану заміни трубопроводів і обладнання у розподільній мережі |
| 3.1.5 | Розробка плану розвитку резервуарного парку |
| 3.2 | Енергоаудит насосних станцій та заміна насосів |
| 3.2.1 | Реконструкція НС-I ДнВС |
| 3.2.2 | Реконструкція НС-II ДнВС |
| 3.2.3 | Реконструкція НС-I ДВС з заміною обладнання |
| 3.2.4 | Реконструкція НС-II ДВС з заміною обладнання |
| 3.2.5 | Заміна енергетичного обладнання на НС-II "Міська" |
| 3.2.6 |
Заміна обладнання насосних станцій розподільної мережі згідно з розробленим планом |
| 3.2.7 |
Встановлення автоматизованих систем управління насосними станціями згідно з планом |
| 3.3 | Розвиток розподільної мережі |
| 3.3.1 | Заміна арматури на розподільній мережі згідно з розробленим планом |
| 3.3.2 | Заміна і санація трубопроводів згідно з розробленим планом |
| 3.3.3 |
Зміна схеми розподільної системи для можливості постачання виключно поверхневої води |
| 3.3.4 | Продовження робіт по зонуванню розподільної мережі |
| 3.4 | Розвиток резервуарного парку |
| 3.4.1 | Капітальний ремонт та відновлення резервуарів |
| 3.4.2 | Будівництво нових резервуарів відповідно до плану |
| 3.5 | Створення багаторівневої системи обліку води |
| 3.5.1 | Впровадження приладів технологічного контролю |
| 3.5.2 | Впровадження побудинкових лічильників |
| 3.5.3 | Впровадження поквартирних лічильників |
| 4 |
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМИ |
| 4.1 | Створення багаторівневої системи автоматизованого управління |
| 4.1.1 | Створення базової геоінформаційної системи на основі гідравлічного розрахунку |
| 4.1.2 |
Створення системи управління гідравлічним режимом роботи розподільних мереж |
| 4.1.3 | Забезпечення автоматичного управління і контролю водоочисних станцій |
| 4.1.4 | Створення системи управління ремонтними роботами |
| 4.1.5 | Створення системи моніторингу якості води |
| 4.2 | Будівництво центральної хімбаклабораторії |
| 4.3 | Розвиток виробничої бази підприємства |
| 4.3.1 | Створення лабораторії контролю стану мереж |
| 4.3.2 | Створення лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень |
| 4.3.3 | Закупівля сучасних установок для промивки і дезінфекції мереж |
| 4.3.4 | Закупівля сучасних і ремонтних машин і обладнання |
| 4.3.5 | Розвиток виробничих баз на об'єктах водоканалу |
| 5 | ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ |
| 5.1 | Проведення обґрунтування, розрахунку і затвердження тарифів |
| 5.2 | Оптимізація внутрішньої організаційної структури ВАТ "АК "Київводоканал" |
| 5.3 |
Обґрунтування питання входження ВАТ "АК "Київводоканал" до складу "Київенерго" |
| 5.4 | Реорганізація структури ВАТ "АК "Київводоканал" |
2. Уточнення основних напрямів програми
на основі аналізу сучасної ситуації
в сфері водопостачання м. Києва
Представлений у табл. 1 перелік заходів був розроблений у 2007 році, але через відсутність фінансування подальша розробка проекту програми була призупинена. Враховуючи, що в останні роки відбулися певні зміни, у теперішній час зазначений перелік потребує перегляду, уточнення та коригування.
Основними причинами необхідності коригування вказаного переліку є:
- внесення змін до Загальнодержавної програми "Питна вода України", що відповідно до законодавства потребує коригування інших програм згідно із прийнятими змінами, що стосується і програми "Питна вода міста Києва";
- прийняття нових вимог до якості питної води в системах централізованого та децентралізованого водопостачання (Державні санітарні норм та правила Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, затверджені наказом МОЗ України від 12.05.2010 N 400);
- зміна пріоритетів розвитку систем централізованого і децентралізованого водопостачання м. Києва;
- подальше прогресуюче погіршення протягом 2007 - 2010 років технічного стану основних споруд і обладнання ВАТ "АК "Київводоканал";
- невідповідність фінансових показників програми умовам сьогодення внаслідок інфляційних процесів, що мали місце протягом останніх років.
У теперішній час здійснюється уточнення і перегляд Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки. Основними напрямами цієї програми визначені: охорона джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкція систем водопідготовки, а також нормативно-правове і науково-технічне забезпечення виконання програми. В напрямі охорони джерел питного водопостачання пріоритетними є заходи з упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, будівництва та реконструкції каналізаційних очисних споруд із застосуванням новітніх технологій та обладнання, реконструкції аварійних каналізаційних мереж (колекторів).
У напрямі розвитку і реконструкції систем водопідготовки окреслені такі заходи як впровадження установок доочистки питної води у системах централізованого водопостачання, в першу чергу, для водозабезпечення дошкільних, шкільних та лікувальних закладів, в тому числі у сільських населених пунктах, та встановлення пунктів розливу питної води; розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання; будівництво та реконструкція станцій водопідготовки, насамперед у населених пунктах, де вода має відхилення від встановлених санітарно-гігієнічних вимог до якості питної води і подається на підставі тимчасових дозволів Держспоживстандарту України.
Враховуючи, що одним з джерел фінансування заходів повинен бути Державний бюджет України, Загальнодержавною програмою "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки також визначаються пріоритети державної політики в цій сфері. Тому, основні напрями розроблюваної програми м. Києва повинні бути з нею узгоджені.
Враховуюче викладене, було проведене перегрупування заходів за такими основними напрямками:
- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;
- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;
- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;
- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";
- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;
- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.
З 1 липня 2010 року набрали чинності нові вимоги до якості питної води - ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Згідно з прийнятими у цьому документі показниками якості води питна вода, яка подається споживачам ВАТ "АК "Київводоканал", не відповідає встановленим вимогам по ряду показників. Практично постійно в очищеній поверхневій воді спостерігається перевищення показників каламутності, перманганатної окислюваності та деяких інших показників. Крім того, в підземній воді, а іноді у поверхневій, спостерігається перевищення допустимих значень за вмістом заліза, амонію та марганцю.
Наявний світовий та вітчизняний досвід свідчить про те, що реконструкція основних споруд обох київських водоочисних станцій, оптимізація режимів їх роботи, а також правильний підбір реагентів дозволять досягти встановлених норм лише за показником каламутності. Для зниження решти вищезазначених показників якості води необхідне впровадження додаткових стадій очищення, наприклад, озоносорбції.
Попередній перелік заходів (таблиця 1) включав розвиток технологій доочищення лише як захід на перспективу, але в оновленому варіанті програми ці заходи віднесено до першочергових.
Крім того, на сьогоднішній день особливої важливості набули заходи з охорони навколишнього природного середовища. Так, ВАТ "АК "Київводоканал" отримало лише тимчасовий дозвіл на спеціальне водокористування на умовах вирішення питання скиду неочищених промивних вод обох фільтрувальних станцій. Тому, будівництво споруд для обробки відпрацьованих промивних вод та утворених осадів також віднесено до першочергових заходів.
Беручи до уваги факт проведення в м. Києві ряду матчів чемпіонату Євро-2012, особливого значення також набула проблема використання на об'єктах водопроводу, розташованих в міській зоні, сильнодіючої отруйної речовини - газоподібного хлору. Оскільки аварії на цих об'єктах можуть призвести до техногенної катастрофи, в новому варіанті переліку заходів передбачається здійснити перехід на використання альтернативного і більш безпечного у поводженні дезінфікуючого реагенту (гіпохлориту натрію) вже у 2011 - 2012 роках, тобто до початку чемпіонату.
Важливим питанням також є зміна державної політики у питаннях забезпечення населення питною водою гарантованої якості, а саме: стимулювання впровадження систем доочищення води. Така схема передбачає забезпечення населення водою гарантованої якості у кількості, достатній для пиття і приготування їжі, через спеціальні пункти роздачі води, а також у громадських закладах (у першу чергу, лікарнях, дитячих садках, школах).
У м. Києві функціонує достатньо розвинута система бюветного водопостачання, яка повинна стати основою для впровадження таких установок доочищення води. В той же час, враховуючи, що м. Київ є столицею України, ідеологія програми передбачає 100 % доведення всієї води у централізованій системі водопостачання до нормативних вимог. Система ж децентралізованого водопостачання буде використовуватись протягом часу, поки проводиться удосконалення технологій на водоочисних станціях, а в подальшому стане основною для резервної системи водопостачання міста на випадок надзвичайних ситуацій.
Протягом 2008 - 2010 рр. за кошти ВАТ "АК "Київводоканал" і частково за кошти бюджету м. Києва було здійснено ряд заходів з реконструкції розподільних мереж водопостачання та насосних станцій. Але ці заходи не були узгоджені з проектом цієї програми, а обсяги фінансування вказаної реконструкції були суттєво меншими, ніж передбачено у програмі. Тому, враховуючи зміну термінів реалізації самої програми, при формуванні нового переліку заходів необхідно скоригувати як черговість, так і строки виконання її заходів.
За період 2008 - 2010 років внаслідок інфляційних процесів відбулась суттєва зміна цін на обладнання, будівельні роботи, матеріали і т. д. Тому вартість виконання заходів була уточнена та скоригована з метою їх переведення на рівень цін 2010 року.
Перелік заходів було обговорено, узгоджено і скореговано відповідно до вимог замовника. Уточнений перелік заходів представлено в табл. 2.
Таблиця 2
Обсяги фінансування заходів програми
| N | Назва заходу |
| 1 | ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ ГАРАНТОВАНОЇ ЯКОСТІ |
| 1.1 |
Реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій |
| 1.1.1 | Реконструкція основних технологічних споруд ДнВС |
| 1.1.1.1 | Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДнВС |
| 1.1.1.2 | Визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд ДнВС |
| 1.1.1.3 | Розробка проекту реконструкції ДнВС |
| 1.1.1.4 | Підвищення ефективності реагентної обробки |
| 1.1.1.4.1 | Реконструкція реагентного господарства |
| 1.1.1.4.2 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки та встановлення приладів автоматичного дозування |
| 1.1.1.4.3 | Впровадження механічних змішувачів |
| 1.1.1.5 | Реконструкція та удосконалення відстійників |
| 1.1.1.6 | Удосконалення фільтрувальних споруд |
| 1.1.1.7 | Реконструкція станції озонування води |
| 1.1.1.8 | Заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури |
| 1.1.1.9 | Удосконалення системи контролю якості води |
| 1.1.1.9.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії |
| 1.1.1.9.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води |
| 1.1.1.10 | Реконструкція системи енергопостачання ДнВС |
| 1.1.1.10.1 | Реконструкція енергогосподарства |
| 1.1.1.10.2 | Організація незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд |
| 1.1.2 | Реконструкція споруд ДВС |
| 1.1.2.1 | Підготовчі заходи для удосконалення технологічних процесів |
| 1.1.2.1.1 | Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДВС |
| 1.1.2.1.2 | Проведення досліджень з розробки технології очищення води |
| 1.1.2.2 | Реконструкція ВОС N 1 |
| 1.1.2.2.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 1 |
| 1.1.2.2.2 | Реконструкція реагентного господарства |
| 1.1.2.2.3 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 1 |
| 1.1.2.2.4 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 1 |
| 1.1.2.2.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 1 |
| 1.1.2.2.6 | Переобладнання, відстійників ВОС N 1 для безперервного видалення осадів |
| 1.1.2.2.7 | Встановлення у відстійниках ВОС N 1 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.1.2.2.8 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 1 та заміна їх завантаження |
| 1.1.2.3 | Реконструкція ВОС N 2 |
| 1.1.2.3.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 2 |
| 1.1.2.3.2 | Реконструкція реагентного господарства |
| 1.1.2.3.3 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 2 |
| 1.1.2.3.4 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 2 |
| 1.1.2.3.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 2 |
| 1.1.2.3.6 | Переобладнання відстійників ВОС N 2 для безперервного видалення осадів |
| 1.1.2.3.7 | Встановлення у відстійниках ВОС N 2 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.1.2.3.8 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 2 та заміна їх завантаження |
| 1.1.2.4 | Реконструкція ВОС N 3 |
| 1.1.2.4.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 3 |
| 1.1.2.4.2 | Удосконалення реагентного господарства на ВОС-3 |
| 1.1.2.4.3 | Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 3 |
| 1.1.2.4.4 | Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 3 |
| 1.1.2.4.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 3 |
| 1.1.2.4.6 | Переобладнання відстійників ВОС N 3 для безперервного видалення осадів |
| 1.1.2.4.7 | Встановлення у відстійниках ВОС N 3 модулів тонкошарового відстоювання |
| 1.1.2.4.8 | Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 3 та заміна їх завантаження |
| 1.1.2.5 | Удосконалення системи контролю якості води |
| 1.1.2.5.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії |
| 1.1.2.5.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води |
| 1.1.2.6 | Заміна внутрішньомайданчикової арматури |
| 1.2 | Підвищення ефективності знезараження води |
| 1.2.1 | Перехід на використання гіпохлориту натрію |
| 1.2.1.1 |
Техніко-економічне обґрунтування заміни газоподібного хлору на гіпохлорит натрію на водоочисних, насосних станціях і свердловинах |
| 1.2.1.2 |
Розробка проектів заміни систем знезараження ВОС та будівництва заводу з виробництва гіпохлориту натрію |
| 1.2.1.3 | Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДнВС |
| 1.2.1.4 | Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДВС |
| 1.2.1.5 |
Будівництво споруд знезараження води гіпохлоритом натрію на насосних станціях та свердловинах |
| 1.2.2 | Впровадження комплексного знезараження води |
| 1.2.2.1 | Визначення оптимальних методів комплексного знезараження води на ВОС |
| 1.2.2.2 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДнВС |
| 1.2.2.3 | Будівництво споруд знезараження на ДнВС |
| 1.2.2.4 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДВС |
| 1.2.2.5 | Будівництво споруд знезараження на ДВС |
| 1.3 | Подальший розвиток систем очищення поверхневих вод |
| 1.3.1 | Удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництво нового водозабору |
| 1.3.1.1 | Розробка ТЕО та проектів реконструкції водозабірних споруд |
| 1.3.1.2 | Реконструкція водозабірних споруд на ДнВС та впровадження системи аерації |
| 1.3.1.3 | Санація водоводів сирої води від НС-I до ВОС |
| 1.3.1.4 | Реконструкція водозабірних споруд на ДВС та впровадження системи аерації |
| 1.3.1.5 | Будівництво нового водозабору |
| 1.3.1.5.1 | Обґрунтування місця вибору і конструкції нового водозабору |
| 1.3.1.5.2 | Розробка проекту будівництва нового водозабору |
| 1.3.2 | Створення системи попереднього очищення води |
| 1.3.2.1 | Розробка ТЕО системи попереднього очищення води |
| 1.3.2.2 | Будівництво мікрофільтрів на ДнВС |
| 1.3.2.3 | Впровадження передочищення води на ДнВС |
| 1.3.3 | Впровадження додаткових стадій очищення води |
| 1.3.3.1 | Проведення наукового обґрунтування і вибір технологій доочищення води |
| 1.3.3.2 | Розробка проекту системи доочищення води на ДнВС |
| 1.3.3.3 | Розробка проекту системи доочищення води на ДВС |
| 1.3.3.4 | Будівництво споруд доочищення води на ДнВС |
| 1.3.3.5 | Будівництво споруд доочищення води на ДВС |
| 1.4 |
Розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води |
| 1.4.1 | Вирішення питання щодо закриття свердловин з неякісною водою |
| 1.4.2 | Розвиток свердловин, будівництво при необхідності систем доочищення води |
| 1.5 | Розвиток системи децентралізованого водопостачання |
| 1.5.1 |
Впровадження установок доочищення води з централізованої системи водопостачання |
| 1.5.2 |
Проведення аналізу підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання |
| 1.5.3 | Впровадження знезараження на всіх бюветах |
| 1.5.4 | Збільшення кількості бюветів для створення резервного запасу |
| 2 |
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ |
| 2.1 | Раціональне використання електроенергії |
| 2.1.1 | Оптимізація параметрів розподільних мереж на основі гідравлічного розрахунку |
| 2.1.2 | Проведення енергоаудиту насосних етапній та заміна насосів |
| 2.1.2.1 | Проведення енергоаудиту насосних станцій та розробка плану заміни насосів |
| 2.1.2.2 | Реконструкція НС-I ДнВС |
| 2.1.2.3 | Реконструкція НС-II ДнВС |
| 2.1.2.4 | Реконструкція НС-I ДВС з заміною обладнання |
| 2.1.2.5 | Реконструкція НС-II ДВС з заміною обладнання |
| 2.1.2.6 | Заміна енергетичного обладнання на НС-II "Міська" |
| 2.1.2.7 |
Заміна обладнання та реконструкція насосних станцій розподільної мережі згідно з розробленим планом |
| 2.1.2.8 |
Розширення насосних станцій розподільної мережі та будівництво додаткових гідровузлів згідно з розробленим планом |
| 2.1.2.9 |
Встановлення автоматизованих систем управління насосними станціями згідно з планом |
| 2.1.3 | Продовження робіт по зонуванню розподільної мережі |
| 2.1.4 | Створення лабораторії технічного контролю |
| 2.2 | Зниження втрат і неврахованих витрат води |
| 2.2.1 | Створення багаторівневої системи обліку води |
| 2.2.1.1 | Впровадження приладів технологічного контролю |
| 2.2.1.2 | Впровадження побудинкових лічильників |
| 12.1.3 | Впровадження поквартирних лічильників |
| 2.2.2 | Організація лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень |
| 2.2.3 | Заміна арматури на розподільній мережі згідно з розробленим планом |
| 2.3 | Зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій |
| 2.3.1 |
Техніко-економічне обґрунтування методів обробки промивних вод та кондиціювання осадів |
| 2.3.2 | Розробка проекту будівництва споруд по обробці промивних вод та осадів |
| 2.3.3 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДнВС |
| 2.3.4 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДВС |
| 3 |
ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ПОГІРШЕННЮ ЯКОСТІ ВОДИ ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ ДО СПОЖИВАЧІВ |
| 3.1 | Заміна і санація водоводів і трубопроводів розподільної мережі |
| 3.1.1 | Розробка плану заміни трубопроводів і обладнання у розподільній мережі |
| 3.1.2 | Заміна і санація трубопроводів згідно з розробленим планом |
| 3.2 |
Створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв |
| 3.2.1 | Переведення частини свердловин в гарячий резерв |
| 3.2.2 |
Зміна схеми розподільної системи для можливості постачання виключно поверхневою водою |
| 3.3 | Реконструкція і розвиток резервуарного парку |
| 3.3.1 | Розробка плану розвитку резервуарного парку |
| 3.3.2 | Реконструкція та відновлення резервуарів |
| 3.3.3 | Будівництво нових резервуарів відповідно до плану |
| 3.4 | Підвищення рівня експлуатації водопровідної системи |
| 3.4.1 | Створення багаторівневої системи автоматизованого управління |
| 3.4.2 | Будівництво центральної хімбаклабораторії |
| 3.4.3 | Закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання |
| 3.4.4 | Закупівля сучасних установок для промивки і дезінфекції мереж |
| 3.4.5 | Розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу |
| 4 |
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ РОБІТНИКІВ ТА ПОСТІЙНЕ ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА СТАН СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ |
| 5 |
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ, НАУКОВЕ І ПРОЕКТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ |
| 5.1 |
Розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонування підприємства |
3. Оцінка вартості виконання заходів програми
Оцінка вартості виконання заходів проводилась на основі такої вихідної інформації:
- дані, отримані при оцінці заходів програми у 2008 році з урахуванням коефіцієнтів інфляції, зміни коефіцієнтів на будівельні роботи тощо;
- укрупнені норми проектування в цінах 2010 року;
- комерційні пропозиції фірм-постачальників обладнання для водопостачання;
- вимоги чинних ДБН на вартість робіт з проектування;
- дані інших чинних програм ВАТ "АК "Київводоканал" з урахуванням коефіцієнтів інфляції.
Остаточне прийняття рішення щодо вибору конкретної технології, обладнання і постачальника зазвичай проводиться при розробці відповідної проектно-кошторисної-документації. При оцінці вартості заходів приймали один усереднений варіант вирішення проблеми. Якщо вибір альтернативної технології передбачається в рамках окремого ТЕО, то в програмі оцінено вартість одного з можливих варіантів.
Оцінка вартості реконструкції основних технологічних споруд станцій проводилась з урахуванням наявного стану очисних споруд та передового вітчизняного і світового досвіду в галузі реконструкції подібних очисних станцій.
Основою правильного підбору реагентів і режимів роботи споруд є створення пересувної пілотної установки і проведення на ній всіх пробних досліджень з технології очищення води. Вартість розробки конструкторської документації, виготовлення установки та проведення досліджень для Дніпровської ВОС становить 3,8 млн. грн., Деснянської - 2,88 млн. грн.
Підвищення ефективності реагентної обробки на станціях передбачається досягти шляхом реконструкції і розвитку реагентного господарства, вдосконалення системи введення реагентів у різні точки, встановлення приладів автоматичного дозування, впровадження механічних змішувачів.
Вартість обладнання була оцінена на підставі комерційних пропозицій фірм "Wilo" та "Alldos-Grundfos". Сумарна вартість цих заходів для Дніпровської ВОС становить 11,45 млн. грн., для Деснянської - відповідно по чергах: 21,64; 25,53 та 55,53 млн. грн.
Реконструкція відстійників включає герметизацію ємнісних споруд, а також впровадження системи безперервного видалення осадів. У перспективі передбачається також улаштувати модулі тонкошарового відстоювання. Вартість реалізації цих заходів становить: для Дніпровської ВОС - 41,3 млн. грн., для Деснянської - 22,99; 89,26 та 109,0 млн. грн.
Вдосконалення фільтрувальних споруд передбачає заміну завантаження фільтрів, обладнання їх сучасними системами водоповітряної промивки, реконструкцію лотків, при необхідності - герметизацію. Оцінка вартості виконана на основі комерційних пропозиції ТОВ "Херенкнехт" та НТФ "Полісток". Вартість реалізації цих робіт дорівнює: для Дніпровської станції - 43,7 млн. грн., Деснянської - 26,9; 20,98 та 69,45 млн. грн.
Вартість реконструкція станції озонування води на Дніпровській ВОС оцінена у 31,38 млн. грн.
Невід'ємним елементом реконструкції станції є заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури. Оцінка вартості була проведена для випадку використання арматури "E-hawle", яка відноситься до середньої цінової категорії. Для Дніпровської ВОС вартість заміни арматури становила 6,86 млн. грн., Деснянської - 10,52 млн. грн.
Вдосконалення системи контролю якості води на станціях включає, по-перше, переобладнання існуючої лабораторії з закупівлею сучасного аналітичного обладнання, по-друге, встановлення приладів технічного контролю якості води. Орієнтовна вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 13,1 млн. грн., Деснянської - 12,35 млн. грн.
Важливим фактором для підвищення надійності роботи Дніпровської ВОС є переобладнання системи її енергопостачання, яка, крім реконструкції енергогосподарства, потребує також організації незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд. Сумарна вартість цих заходів становить 47,48 млн. грн.
У напрямі підвищення ефективності знезараження води на першому етапі передбачається повна заміна газоподібного хлору на гіпохлорит натрію. Останній планується отримувати безпосередньо на місці застосування електрохімічним способом з повареної солі з використанням спеціальних електролізних установок. Але система дозування гіпохлориту натрію повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечити можливість як подачі розбавленого розчину, отриманого на місці, так і при необхідності використання готового концентрованого розчину реагенту, який поставляється з заводу. При оцінці вартості будівництва заводу гіпохлориту натрію були використані комерційні пропозиції фірми "Alldos-Grundfos". Вартість створення системи знезараження на Дніпровській ВОС становить 52 млн. грн., на Деснянській - 74,2 млн. грн. Вартість електролізних установок для інших об'єктів, на яких проводиться знезараження води, а саме: артезіанських свердловин, гідровузлів тощо становить 38 млн. грн.
У перспективі передбачається здійснити подальший розвиток процесів знезараження води на водоочисних станціях шляхом впровадження комплексного методу її дезінфекції. На Дніпровській ВОС для цього планується будівництво систем знезараження води УФ-опроміненням, вартість якого для обладнання "Culligan" - 119 млн. грн. На Деснянській станції, крім УФ-опромінення, передбачається також запровадження процесу озонування води. Тому сумарна вартість вдосконалення системи знезараження води на ДВС становить 391 млн. грн. Повномасштабна реалізація передбачуваних заходів дозволить створити надійну комплексну систему знезараження води на обох станціях з можливістю одночасного використання трьох методів дезінфекції.
Удосконалення систем очищення поверхневих вод неможливе без подальшого розвитку водозабірних споруд, включаючи реконструкцію існуючих споруд та відповідних насосних станцій. При реконструкції водозабору Дніпровської ВОС передбачається застосувати систему попередньої
аерації води. Вартість цих заходів становить 18,91 млн. грн. Для Деснянської станції також планується проведення аналогічних робіт, а, крім того, санація водоводів вихідної води від насосної станції першого підйому до водоочисної станції. Орієнтовна вартість заходів становить відповідно 32,5 та 56,5 млн. грн.
Будівництво нового реверсивного водозабору, який забезпечить можливість подачі води на обидві водоочисні станції, є досить важливим елементом підвищення надійності системи. Проте, враховуючи необхідність значних обсягів фінансування та наявність цілої низки заходів з розвитку системи водопостачання, які повинні бути виконані негайно, в рамках цієї програми передбачається лише розробка відповідного ТЕО та проектної документації на будівництво цього водозабору, а саме будівництво має виконуватися вже після 2020 року.
Оскільки для забезпечення вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" недостатньо лише відновити існуючі споруди, важливим напрямом програми, направленим на забезпечення споживачів водою гарантованої якості, є впровадження додаткових стадій очищення води. Зниження вмісту розчинних органічних речовин може досягатись лише шляхом використання сорбційних методів (наприклад, озоносорбції).
На сьогоднішній день на Дніпровській ВОС існує озонаторна станція, а на Деснянській ВОС передбачається її будівництво в рамках розвитку системи знезараження води. Тому для забезпечення процесів озоносорбції необхідно влаштування додаткової стадії для реалізації сорбційних технологій. Враховуючи необхідність будівництва у короткі строки, для вказаних цілей запропонований метод з застосуванням порошкоподібного вугілля. Будівництво системи приготування і дозування вугільної пульпи фірми "Alldos-Grundfos" для Дніпровської станції оцінюється в 498,1 млн. грн., Деснянської - 824,4 млн. грн.
Крім того, для Дніпровської ВОС повинна бути розв'язана проблема очищення води у періоди її "цвітіння", коли у вихідній воді в районі водозабору спостерігається масовий розвиток фітопланктону. При затримці клітин цих організмів на стадіях відстоювання і фільтрування спостерігається відмирання і гниття, що призводить до утворення неприємних запахів, необхідності використання підвищених доз реагентів, скорочення фільтроциклу тощо. Виходячи з наявного досвіду, найбільш надійним методом "боротьби" з фітопланктоном вважається використання попередньої механічної фільтрації. В теперішній час для реалізації цього процесу в умовах Дніпровської ВОС оптимальним є використання механічних самопромивних сітчастих фільтрів. Вартість встановлення обладнання одного зі світових лідерів у виготовленні подібного обладнання - "Amiad" - становить 68,6 млн. грн. Крім того, додаткове підвищення надійності роботи споруд може досягатись шляхом впровадження попередніх стадій передочищення води (наприклад, у водозабірному ковші). Вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 87,52 млн. грн. Для Деснянської станції у зв'язку з відсутністю необхідних площ, а також кращою якістю води у джерелі, будівництво споруд передочищення не передбачене.
Розрахунок продуктивності станцій після реконструкції з урахуванням вимог чинного Генерального плану розвитку міста Києва свідчить, що потужностей поверхневих водоочисних станцій буде достатньо для забезпечення населення виключно поверхневою водою. В той же час існуюча розподільна мережа (наявні гідровузли) не дає можливості подати питну воду у всі райони міста. Тому програмою передбачено вдосконалення розподільної водопровідної мережі для можливості забезпечення всіх споживачів виключно поверхневою водою. Проте, виконання цього заходу не означає відмову від розвитку системи артезіанських свердловин. Для Києва, як столиці України, вкрай важливим є питання створення резервної системи водопостачання. Саме артезіанські свердловини повинні стати основою для створення цього резерву.
Програмою передбачається здійснити максимально можливе переведення підземних водозаборів у "гарячий резерв" (тобто свердловини залишаються повністю обладнаними і постійно прокачуються). У випадках, коли якість підземної води у свердловинах не відповідає вимогам встановлених нормативів (наприклад, в районах Троєщини, Оболоні), на них передбачається встановити системи очищення води. Загальна вартість заходів з розвитку артезіанських водозаборів становить 80,1 млн. грн.
Як вже відзначалось раніше, ідеологія програми передбачає, що вся питна вода м. Києва, яка подається споживачам централізованою системою водопостачання, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо якості питної води. Але досягнення цієї мети потребує досить тривалого часу, і необхідні заходи не можуть бути в повній мірі виконані до 2012 року. Тому паралельно з розвитком системи централізованого водопостачання програмою передбачається здійснити розвиток децентралізованої системи. Ці заходи дозволять забезпечити споживачів якісною питною водою в кількості, достатній для пиття і приготування їжі. А в подальшому, після досягнення необхідної якості води у централізованій системі водопостачання, децентралізоване стане основою для створення резерву питної води на випадок надзвичайних ситуацій.
У напрямі розвитку децентралізованого водопостачання передбачається встановити 1200 установок доочищення питної води у дитячих садках, школах, лікарнях, інших громадських установах. Вартість реалізації цього заходу становить 258,8 млн. грн. Крім того, буде продовжуватися розвиток існуючого зараз в Києві бюветного господарства. З цією метою необхідно провести аналіз підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання, впровадити знезараження води на всіх бюветах, а в майбутньому на основі розвитку системи бюветного водопостачання створити резервну систему водопостачання міста. Вартість комплексу цих заходів становить 19,69 млн. грн.
Основою раціонального використання електроенергії є оптимізація параметрів розподільних мереж на підставі гідравлічного розрахунку, а також проведення енергоаудиту насосних станцій та заміни насосів на його основі. В рамках цієї програми не ставилась задача визначення переліку конкретних насосних станцій, які підлягають реконструкції. Для цього передбачається створити окрему підпрограму заміни і реконструкції насосних станцій. Вартість її реалізації, яка оцінена на основі існуючих програм розвитку системи водопостачання м. Києва, а також Генерального плану розвитку міста, в цінах 2010 року з урахуванням відповідних коефіцієнтів інфляції становить 545,1 млн. грн. Ці заходи включають реконструкцію і переобладнання насосних станцій першого і другого підйомів, гідровузлів, підвищувальних насосних станцій. Крім власне заміни насосів, передбачається також провести реконструкцію будівель станцій, а також реконструкцію енергогосподарства. Заходи з розвитку систем знезараження води у гідровузлах включені до напряму "Розвиток систем знезараження".
Економне використання ресурсів насамперед базується на скороченні втрат води, а також зменшенні її технологічних витрат на власні потреби водоочисних станцій.
Для скорочення рівня втрат і неврахованих витрат води передбачається впровадити багаторівневу системи її обліку, створити лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень, а також розробити план (підпрограму) і провести згідно з ним заміну запірно-регулюючої арматури на мережах. Орієнтовна вартість цих заходів становить відповідно: 24,41; 2,8 та 284,1 млн. грн.
Додаткова економія води полягає у скороченні її витрат на власні потреби водоочисних станцій. Певна економія води буде досягнута після реконструкції фільтрів і переходу на повітряно-водяну промивку, але найбільший ефект буде досягнутий через впровадження споруд по обробці промивних вод та осадів з поверненням частини води в "голову" очисної станції (схема з рециркуляцією промивних вод). Орієнтовна вартість впровадження подібних споруд для Дніпровської ВОС становить 124,7 млн. грн., Деснянської - 234,8 млн. грн. Виконання вказаних заходів, крім економії води на власні потреби ВОС, дасть змогу також припинити скид неочищених вод у водойми, а отже запобігти погіршенню їх екологічного стану.
Заходи з раціонального використання реагентів для водопідготовки включені у програму як елемент з реконструкції ВОС та віднесені до напряму "Забезпечення населення водою гарантованої якості".
У напрямі підвищення надійності та запобігання погіршенню якості води при її транспортуванні до споживачів найбільш складним і затратним елементом є реконструкція розподільних мереж міста. Зрозуміло, що повна заміна та/або санація всіх водоводів розподільної мережі міста протягом 10 років, на які розробляється ця програма, є нереальною. В той же час перекладка найбільш проблемних аварійних ділянок може і повинна бути здійснена. В рамках цієї програми передбачається створення окремої підпрограми щодо перекладки мереж. Вартість виконання заходів цієї підпрограми до 2020 року оцінена на основі поточного стану розподільних мереж, а також реальних можливостей їх перекладки і становить 2506,47 млн. грн.
Крім заміни і санації труб розподільної мережі та водоводів, підвищення надійності водопостачання забезпечується також шляхом розвитку резервуарного парку міста. Сучасний досвід розвинутих країн свідчить, що сумарний запас резервуарів населеного пункту повинен бути достатнім для забезпечення автономного постачання протягом 24 год. Крім будівництва нових резервуарів, передбачається також і реконструкція існуючих. Розробка плану заміни резервуарів здійснюється одночасно з розробкою підпрограми розвитку розподільної мережі. Орієнтовна вартість реалізації заходів з розвитку резервуарного парку становить 219,77 млн. грн.
Необхідність створення автономної резервної системи водопостачання була показана при аналізі шляхів розвитку артезіанських свердловин. Вартість реалізації передбачених заходів становить 168,4 млн. грн.
Надійна й ефективна експлуатація систем підготовки і розподілення питної води неможлива без розвитку експлуатаційної служби Водоканалу. Програмою передбачається створення багаторівневої автоматизованої системи управління спорудами і мережами водопостачання (орієнтовна вартість 144,5 млн. грн.), закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання (64,7 млн. грн.), установок для промивки і дезінфекції мереж (19 млн. грн.), а також розвиток виробничих баз Водоканалу (99,5 млн. грн.). Окремим заходом в цьому напрямі є створення центральної хімбаклабораторії, яка буде проводити переважну більшість аналізів якості води. При цьому лабораторії ВОС здійснюватимуть лише технологічний контроль за процесом очищення. Вартість будівництва і обладнання центральної лабораторії оцінюється в 37,3 млн. грн.
У програму також включені заходи з підготовки та перепідготовки інженерно-технічних робітників та робочих, обміну передовим досвідом, підготовки спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води; регулярного інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання. Загальна вартість виконання цих заходів оцінюється у 7,2 млн. грн.
Нормативно-правове забезпечення виконання програми включає розвиток нормативно-правової бази, необхідної для нормальної роботи Водоканалу. Вартість цих заходів становить 2,6 млн. грн.
Наукове забезпечення виконання програми передбачає проведення досліджень з розробки нових сучасних технологій для підвищення ефективності очищення води, розробку техніко-економічних обґрунтувань та бізнес-планів, проведення гідравлічного розрахунку системи водопостачання, розробку проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів водопостачання, створення підпрограм з розвитку окремих елементів системи водопостачання (розподільної мережі, насосних станцій тощо). Вартість проведення наукових і проектних робіт оцінена на основі чинних збірників цін на проектування та наукові роботи і включена у відповідні напрями програми.
Перелік заходів з орієнтовною вартістю виконання в цінах 2010 року представлений у табл. 3.
Таблиця 3
Обсяги фінансування заходів програми
| N |
Назва заходу | Вартість, млн. грн. |
| 1 |
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ ГАРАНТОВАНОЇ ЯКОСТІ | 3338,75 |
| 1.1 |
Реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій | 685,19 |
| 1.1.1 | Реконструкція основних технологічних споруд ДнВС | 204,68 |
| 1.1.1.1 |
Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДнВС | 3,80 |
| 1.1.1 2 | Визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд ДнВС | 2,88 |
| 1.1.1.3 | Розробка проекту реконструкції ДнВС | 2,73 |
| 1.1.1.4 | Підвищення ефективності реагентної обробки | 11,45 |
| 1.1.1.4.1 | Реконструкція реагентного господарства | 6,20 |
| 1.1.1.4.2 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки та встановлення приладів автоматичного дозування | 1,89 |
| 1.1.1.4.3 | Впровадження механічних змішувачів | 3,36 |
| 1.1.1.5 | Реконструкція та удосконалення відстійників | 41,30 |
| 1.1.1.6 | Удосконалення фільтрувальних споруд | 43,70 |
| 1.1.1.7 | Реконструкція станції озонування води | 31,38 |
| 1.1.1.8 | Заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури | 6,86 |
| 1.1.1.9 | Удосконалення системи контролю якості води | 13,10 |
| 1.1.1.9.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії | 6,50 |
| 1.1.1.9.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води | 6,60 |
| 1.1.1.10 | Реконструкція системи енергопостачання ДнВС | 47,48 |
| 1.1.1.10.1 | Реконструкція енергогосподарства | 19,08 |
| 1.1.1.10.2 |
Організація незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд | 28,40 |
| 1.1.2 | Реконструкція споруд ДВС | 480,51 |
| 1.1.2.1 | Підготовчі заходи для удосконалення технологічних процесів | 6,40 |
| 1.1.2.1.1 |
Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДВС | 2,80 |
| 1.1.2.1.2 | Проведення досліджень з розробки технології очищення води | 3,60 |
| 1.1.2.2 | Реконструкція ВОС N 1 | 75,42 |
| 1.1.2.2.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 1 | 3,89 |
| 1.1.2.2.2 | Реконструкція реагентного господарства | 3,18 |
| 1.1.2.2.3 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 1 | 5,20 |
| 1.1.2.2.4 |
Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 1 | 6,20 |
| 1.1.2.2.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 1 | 7,06 |
| 1.1.2.2.6 |
Переобладнання відстійників ВОС N 1 для безперервного видалення осадів | 8,94 |
| 1.1.2.2.7 |
Встановлення у відстійниках ВОС N 1 модулів тонкошарового відстоювання | 14,05 |
| 1.1.2.2.8 |
Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 1 та заміна їх завантаження | 26,90 |
| 1.1.2.3 | Реконструкція ВОС N 2 | 138,31 |
| 1.1.2.3.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 2 | 2,54 |
| 1.1.2.3.2 | Реконструкція реагентного господарства | 2,60 |
| 1.1.2.3.3 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 2 | 6,00 |
| 1.1.2.3.4 |
Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 2 | 7,89 |
| 1.1.2.3.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 2 | 9,04 |
| 1.1.2.3.6 |
Переобладнання відстійників ВОС N 2 для безперервного видалення осадів | 24,36 |
| 1.1.2.3.7 |
Встановлення у відстійниках ВОС N 2 модулів тонкошарового відстоювання | 64,90 |
| 1.1.2.3.8 |
Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 2 та заміна їх завантаження | 20,98 |
| 1.1.2.4 | Реконструкція ВОС N 3 | 237,51 |
| 1.1.2.4.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 3 | 3,53 |
| 1.1.2.4.2 | Удосконалення реагентного господарства на ВОС-3 | 2,40 |
| 1.1.2.4.3 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 3 | 5,93 |
| 1.1.2.4.4 |
Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 3 | 27,90 |
| 1.1.2.4.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 3 | 19,30 |
| 1.1.2.4.6 |
Переобладнання відстійників ВОС N 3 для безперервного видалення осадів | 34,80 |
| 1.1.2.4.7 |
Встановлення у відстійниках ВОС N 3 модулів тонкошарового відстоювання | 74,20 |
| 1.1.2.4.8 |
Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 3 та заміна їх завантаження | 69,45 |
| 1.1.2.5 | Удосконалення системи контролю якості води | 10,52 |
| 1.1.2.5.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії | 3,50 |
| 1.1.2.5.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води | 7,02 |
| 1.1.2.6 | Заміна внутрішньомайданчикової арматури | 12,35 |
| 1.2 | Підвищення ефективності знезараження води | 683,48 |
| 1.2.1 | Перехід па використання гіпохлориту натрію | 166,98 |
| 1.2.1.1 |
Техніко-економічне обґрунтування заміни газоподібного хлору на гіпохлорит натрію на водоочисних, насосних станціях і свердловинах | 0,80 |
| 1.2.1.2 |
Розробка проектів заміни систем знезараження ВОС та будівництва заводу з виробництва гіпохлориту натрію | 1,98 |
| 1.2.1.3 |
Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДнВС | 52,00 |
| 1.2.1.4 |
Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДВС | 74,20 |
| 1.2.1.5 |
Будівництво споруд знезараження води гіпохлоритом на насосних станціях та свердловинах | 38,00 |
| 1.2.2 | Впровадження комплексного знезараження води | 516,50 |
| 1.2.2.1 |
Визначення оптимальних методів комплексного знезараження води на ВОС | 1,80 |
| 1.2.2.2 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДнВС | 2,20 |
| 1.2.2.3 | Будівництво споруд знезараження на ДнВС | 119,00 |
| 1.2.2.4 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДВС | 2,50 |
| 1.2.2.5 | Будівництво споруд знезараження на ДВС | 391,00 |
| 1.3 | Подальший розвиток систем очищення поверхневих вод | 1611,49 |
| 1.3.1 |
Удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництво нового водозабору | 120,32 |
| 1.3.1.1 | Розробка ТЕО та проектів реконструкції водозабірних споруд | 5,86 |
| 1.3.1.2 |
Реконструкція водозабірних споруд на ДнВС та впровадження системи аерації | 18,91 |
| 1.3.1.3 | Санація водоводів сирої води від НС-I до ВОС | 56,50 |
| 1.3.1.4 |
Реконструкція водозабірних споруд на ДВС та впровадження системи аерації | 32,50 |
| 1.3.1.5 | Будівництво нового водозабору | 6,55 |
| 1.3.1.5.1 | Обґрунтування місця вибору і конструкції нового водозабору | 1,50 |
| 1.3.1.5.2 | Розробка проекту будівництва нового водозабору | 5,05 |
| 1.3.2 | Створення системи попереднього очищення води | 156,89 |
| 1.3.2.1 | Розробка ТЕО системи попереднього очищення води | 0,77 |
| 1.3.2.2 | Будівництво мікрофільтрів на ДнВС | 68,60 |
| 1.3.2.3 | Впровадження передочищення води на ДнВС | 87,52 |
| 1.3.3 | Впровадження додаткових стадій очищення води | 1334,28 |
| 1.3.3.1 |
Проведення наукового обґрунтування і вибір технологій доочищення води | 2,28 |
| 1.3.3.2 | Розробка проекту системи доочищення води на ДнВС | 2,80 |
| 1.3.3.3 | Розробка проекту системи доочищення води на ДВС | 6,70 |
| 1.3.3.4 | Будівництво споруд доочищення води на ДнВС | 498,10 |
| 1.3.3.5 | Будівництво споруд доочищення води на ДВС | 824,40 |
| 1.4 |
Розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води | 80,10 |
| 1.4.1 | Вирішення питання щодо закриття свердловин з неякісною водою | 1,30 |
| 1.4.2 |
Розвиток свердловин, будівництво при необхідності систем доочищення води | 78,80 |
| 1.5 | Розвиток системи децентралізованого водопостачання | 278,49 |
| 1.5.1 |
Впровадження установок доочищення води з централізованої системи водопостачання | 258,80 |
| 1.5.2 |
Проведення аналізу підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання | 2,20 |
| 1.5.3 | Впровадження знезараження на всіх бюветах | 11,80 |
| 1.5.4 | Збільшення кількості бюветів для створення резервного запасу | 5,69 |
| 2 |
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ | 1218,81 |
| 2.1 | Раціональне використання електроенергії | 545,10 |
| 2.1.1 |
Оптимізація параметрів розподільних мереж на основі гідравлічного розрахунку | 14,00 |
| 2.1.2 | Проведення енергоаудиту насосних станцій та заміна насосів | 318,60 |
| 2.1.2.1 |
Проведення енергоаудиту насосних станцій та розробка плану заміни насосів | 2,64 |
| 2.1.2.2 | Реконструкція НС-I ДнВС | 6,90 |
| 2.1.2.3 | Реконструкція НС-II ДнВС | 8,03 |
| 2.1.2.4 | Реконструкція НС-I ДВС з заміною обладнання | 13,43 |
| 2.1.2.5 | Реконструкція НС-II ДВС з заміною обладнання | 11,86 |
| 2.1.2.6 | Заміна енергетичного обладнання на НС-II "Міська" | 17,54 |
| 2.1.2.7 |
Заміна обладнання та реконструкція насосних станцій розподільної мережі згідно з розробленим планом | 85,60 |
| 2.1.2.8 |
Розширення насосних станцій розподільної мережі та будівництво додаткових гідровузлів згідно з розробленим планом | 141,60 |
| 2.1.2.9 |
Встановлення автоматизованих систем управління насосними станціями згідно з планом | 31,00 |
| 2.1.3 | Продовження робіт по зонуванню розподільної мережі | 207,90 |
| 2.1.4 | Створення лабораторії технічного контролю | 4,60 |
| 2.2 | Зниження втрат і неврахованих витрат води | 311,31 |
| 2.2.1 | Створення багаторівневої системи обліку води | 24,41 |
| 2.2.1.1 | Впровадження приладів технологічного контролю | 7,06 |
| 2.2.1.2 | Впровадження побудинкових лічильників | 3,00 |
| 2.2.1.3 | Впровадження поквартирних лічильників | 14,35 |
| 2.2.2 |
Організація лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень | 2,80 |
| 2.2.3 |
Заміна арматури на розподільній мережі згідно з розробленим планом | 284,10 |
| 2.3 | Зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій | 362,40 |
| 2.3.1 |
Техніко-економічне обґрунтування методів обробки промивних вод та кондиціювання осадів | 1,20 |
| 2.3.2 |
Розробка проекту будівництва споруд по обробці промивних вод та осадів | 1,70 |
| 2.3.3 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДнВС | 124,70 |
| 2.3.4 | Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДВС | 234,80 |
| 3 |
ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ПОГІРШЕННЮ ЯКОСТІ ВОДИ ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ ДО СПОЖИВАЧІВ | 3259,64 |
| 3.1 | Заміна і санація водоводів і трубопроводів розподільної мережі | 2506,47 |
| 3.1.1 | Розробка плану заміни трубопроводів і обладнання у розподільній мережі | 0,33 |
| 3.1.2 | Заміна і санація трубопроводів згідно з розробленим планом | 2506,14 |
| 3.2 |
Створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв | 168,40 |
| 3.2.1 | Переведення частини свердловин у гарячий резерв | 13,40 |
| 3.2.2 |
Зміна схеми розподільної системи для можливості постачання виключно поверхневою водою | 155,00 |
| 3.3 | Реконструкцій і розвиток резервуарного парку | 219,77 |
| 3.3.1 | Розробка плану розвитку резервуарного парку | 0,87 |
| 3.3.2 | Реконструкція та відновлення резервуарів | 34,40 |
| 3.3.3 | Будівництво нових резервуарів відповідно до плану | 184,50 |
| 3.4 | Підвищення рівня експлуатації водопровідної системи | 365,00 |
| 3.4.1 | Створення багаторівневої системи автоматизованого управління | 144,50 |
| 3.4.2 | Будівництво центральної хімбаклабораторії | 37,30 |
| 3.4.3 | Закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання | 64,70 |
| 3.4.4 | Закупівля сучасних установок для промивки і дезінфекції мереж | 19,00 |
| 3.4.5 | Розвиток виробничих баз на об'єктах водоканалу | 99,50 |
| 4 |
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ РОБІТНИКІВ ТА ПОСТІЙНЕ ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА СТАН СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ | 7,20 |
| 5 |
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ, НАУКОВЕ І ПРОЕКТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ | 2,60 |
| 5.1 |
Розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонування підприємства | 2,60 |
| ЗАГАЛОМ | 7827,00 |
Загальна вартість виконання заходів Програми 7827 млн. грн.
4. Систематизація заходів за ступенем їх пріоритетності.
Визначення необхідного обсягу фінансування програми за роками
Враховуючи значні обсяги фінансування програми, а також реальні темпи будівництва, важливим елементом розробки програми є визначення порядку виконання передбачуваних у ній заходів. Для цього, насамперед, було здійснено ранжування заходів програми на 2 етапи.
На першому етапі (2011 - 2012 рр.) необхідно здійснити невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також заходи, пов'язані з підготовкою м. Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. На цьому етапі передбачається розпочати реконструкцію водоочисних станцій та систем обробки промивних вод; розробити і реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на насосних станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту та обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок доочищення води; затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.
На другому етапі (2013 - 2020 рр.) потрібно реалізувати заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. На цьому етапі передбачається завершити реконструкцію водоочисних станцій з впровадженням сучасних методів очищення води; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження; скоротити використання підземної води в централізованій системі водопостачання міста і створити на їх основі систему резервного водопостачання; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання; забезпечити відповідність якості води у всіх бюветах встановленим вимогам та розширити мережу децентралізованого водопостачання.
Заходи з реконструкції водоочисних споруд були розподілені з урахуванням реальних можливостей будівництва і фінансування. Було також враховано той факт, що під час реконструкції водоочисних станцій подача очищеної води в місто повинна продовжуватись в межах установлених норм. Тому програмою передбачається почергове проведення реконструкції Дніпровської ВОС, першої, другої і третьої черги Деснянської ВОС.
Реконструкція обох станцій повинна ґрунтуватись на результатах наукових і пілотних досліджень, які реалізуються у перші роки виконання програми. Після цього до 2015 року передбачається здійснити реконструкцію основних споруд Дніпровської станції, а першої лінії Деснянської - до 2014 року. Реконструкція другої лінії Деснянської станції запланована на 2013 - 2016 рр., третьої - на 2014 - 2018 рр.
Підвищення ефективності знезараження води та відмова від використання газоподібного хлору відноситься до першочергових заходів. Тому будівництво заводів з виробництва розбавленого розчину гіпохлориту електролізним методом на обох ВОС передбачається завершити протягом 2011 - 2012 рр., а повну заміну газоподібного хлору на гіпохлорит натрію в інших елементах системи водопостачання (свердловини, гідровузли) - до 2013 року.
Впровадження комплексного знезараження води буде здійснюватись паралельно з реконструкцією ВОС: на Дніпровській станції - протягом 2015 року, на Деснянській - протягом 2016 - 2018 рр. Більший час, необхідний для реалізації цих заходів на Деснянській ВОС, пов'язаний з необхідністю будівництва споруд для озонування води.
Розвиток водозабірних споруд передбачається проводити паралельно з реконструкцією станцій або одразу після її завершення - протягом 2015 - 2016 років; будівництво нового водозабору - після 2020 року. Але у 2019 - 2020 рр. у рамках дії цієї програми заплановано: проведення наукової проробки цього питання, визначення місця його розташування, здійснення відповідних досліджень щодо якості води, а також розроблення проектно-кошторисної документації.
Будівництво мікрофільтрів на Дніпровській станції передбачається здійснити одночасно з реконструкцією основних споруд очищення - у 2014 - 2015 рр., а впровадження системи попереднього очищення води - у 2016 - 2017 рр.
Впровадження стадій доочищення води з метою досягнення вимог ДСанПіН передбачається здійснити на обох станціях паралельно. Так, протягом 2015 - 2016 рр. повинні бути проведені відповідні дослідження з вибору технології та розроблено проекти будівництва, а закупівля і встановлення обладнання мають бути здійснені у 2017 - 2019 рр.
Питання щодо закриття окремих свердловин, в яких вода не відповідає вимогам якості, необхідно вирішити протягом 2011 року. Додатковий розвиток артезіанських свердловин, у т. ч. установка систем очищення підземної води, передбачений на 2018 - 2020 рр.
Оскільки, як видно з вищенаведеного переліку заходів, повне завершення розвитку станцій та забезпечення відповідності всієї питної води встановленим нормативам якості відбудеться лише після 2015 - 2017 рр., для забезпечення населення якісною водою, принаймні в кількості достатній для пиття і приготування їжі вже у 2011 - 2013 рр., передбачається здійснити заходи з розвитку децентралізованого водопостачання. Подальше поступове переведення бюветів у резерв та додатковий розвиток системи буде здійснюватись по мірі забезпечення споживачів водою гарантованої якості з поверхневих джерел, тобто після завершення реконструкції станцій - у 2015 - 2017 рр.
Заходи з енергозбереження на насосних станціях повинні бути завершені у найкоротші строки, тому що саме вони можуть забезпечити реальну економію енергетичних ресурсів і створять додаткове джерело фінансування інших заходів програми. Тому, у 2011 - 2012 рр. повинен бути проведений гідравлічний розрахунок мереж і на його основі розроблений план заміни обладнання насосних станцій. Паралельно мають розпочинатись роботи з заміни насосного обладнання на НС першого та другого підйомів. Заміну обладнання на насосних станціях розподільної мережі передбачається здійснювати згідно з розробленим планом протягом 2014 - 2016 рр. Після цього у 2017 - 2020 рр. буде здійснюватися подальший розвиток розподільної мережі.
Встановлення автоматизованих систем управління станціями передбачається здійснити протягом 2014 - 2015 рр.
Лабораторія пошуку витоків і несанкціонованих підключень повинна бути організована і розпочати роботу вже у 2011 році. Заходи з заміни арматури на розподільній мережі потрібно здійснити в рамках окремої підпрограми протягом 2013 - 2015 рр.
Впровадження систем обробки промивних вод як на Дніпровській, так і на Деснянській водоочисних станціях, відноситься до першочергових, оскільки на сьогоднішній день вони мають неодноразові приписи щодо припинення забруднення водних джерел неочищеними промивними водами. Розробка проектно-кошторисної документації для цих заходів повинна бути завершена у 2011 році, а безпосереднє будівництво споруд проведене у 2012 - 2013 рр.
Заміна трубопроводів розподільної мережі має здійснюватися за окремо розробленою підпрограмою, яка повинна тривати протягом всього часу дії основної програми, тобто у 2011 - 2020 рр.
Створення системи резервного водопостачання передбачається реалізувати у 2013 - 2015 рр. У подальшому після 2016 року заплановано розвиток артезіанських свердловин цієї системи з впровадженням при необхідності систем очищення води.
Реконструкція і розвиток резервуарного парку здійснюватимуться відповідно до окремої підпрограми протягом 2014 - 2016 рр.
Заходи з підвищення ефективності експлуатації водопровідної системи заплановані на 2011 - 2014 рр., а розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу - на 2016 - 2018 рр.
Перелік заходів програми з роками реалізації представлений у табл. 4.
Таблиця 4
Строки реалізації основних заходів програми
| N | Назва заходу | Роки реал. |
| 1 |
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ ГАРАНТОВАНОЇ ЯКОСТІ | |
| 1.1 |
Реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій | 2011 - 2018 |
| 1.1.1 | Реконструкція основних технологічних споруд ДнВС | 2011 - 2015 |
| 1.1.2 | Реконструкція споруд ДВС | 2011 - 2018 |
| 1.1.2.1 | Підготовчі заходи для удосконалення технологічних процесів | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.1.1 |
Створення пілотної установки для технологічних досліджень на ДВС | 2011 |
| 1.1.2.1.2 | Проведення досліджень з розробки технології очищення води | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.2 | Реконструкція ВОС N 1 | 2011 - 2014 |
| 1.1.2.2.1 | Розробка проекту реконструкції ВОС N 1 | 2011-2012 |
| 1.1.2.2.2 | Реконструкція реагентного господарства | |
| 1.1.2.2.3 |
Удосконалення системи подачі для введення реагентів у різні точки на ВОС N 1 | 2012 - 2014 |
| 1.1.2.2.4 |
Встановлення приладів автоматичного дозування коагулянтів на ВОС N 1 | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.2.5 | Встановлення механічних змішувачів на ВОС N 1 | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.2.6 |
Переобладнання відстійників ВОС N 1 для безперервного видалення осадів | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.2.7 |
Встановлення у відстійниках ВОС N 1 модулів тонкошарового відстоювання | 2012 - 2014 |
| 1.1.2.2.8 |
Завершення заміни дренажних систем фільтрів ВОС N 1 та заміна їх завантаження | 2011 - 2012 |
| 1.1.2.3 | Реконструкція ВОС N 2 | 2013 - 2016 |
| 1.1.2.4 | Реконструкція ВОС N 3 | 2014 - 2018 |
| 1.1.2.5 | Удосконалення системи контролю якості води | 2011,13 |
| 1.1.2.5.1 | Реконструкція і переобладнання хімбаклабораторії | 2011 |
| 1.1.2.5.2 | Встановлення приладів автоматичного контролю якості води | 2013 |
| 1.1.2.6 | Заміна внутрішньомайданчикової арматури | 2013 |
| 1.2 | Підвищення ефективності знезараження води | 2011 - 2018 |
| 1.2.1 | Перехід на використання гіпохлориту натрію | 2011 - 2014 |
| 1.2.1.1 |
Техніко-економічне обґрунтування заміни газоподібного хлору на гіпохлорит натрію на водоочисних, насосних станціях і і свердловинах | 2011 |
| 1.2.1.2 |
Розробка проектів заміни систем знезараження ВОС та будівництва заводу з виробництва гіпохлориту натрію | 2012 |
| 1.2.1.3 |
Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДнВС | 2013 - 2014 |
| 1.2.1.4 |
Будівництво споруд для знезараження гіпохлоритом натрію на ДВС | 2013 - 2014 |
| 1.2.1.5 |
Будівництво споруд знезараження води гіпохлоритом натрію на насосних станціях та свердловинах | |
| 1.2.2 | Впровадження комплексного знезараження води | |
| 1.2.2.1 |
Визначення оптимальних методів комплексного знезараження води на ВОС | 2014 |
| 1.2.2.2 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДнВС | 2015 - 2016 |
| 1.2.2.3 | Будівництво споруд знезараження на ДнВС | 2016 - 2017 |
| 1.2.2.4 |
Розробка проекту будівництва системи знезараження комплексними методами на ДВС | 2015 |
| 1.2.2.5 | Будівництво споруд знезараження на ДВС | 2016 - 2018 |
| 1.3 | Подальший розвиток систем очищення поверхневих вод | 2012 - 2020 |
| 1.3.1 |
Удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництво нового водозабору | 2013 - 2016 |
| 1.3.1.1 | Розробка ТЕО та проектів реконструкції водозабірних споруд | |
| 1.3.1.2 |
Реконструкція водозабірних споруд на ДнВС та впровадження системи аерації | 2015 - 2016 |
| 1.3.1.3 | Санація водоводів сирої води від НС-I до ВОС | 2015 - 2016 |
| 1.3.1.4 |
Реконструкція водозабірних споруд на ДВС та впровадження системи аерації | 2015 - 2016 |
| 1.3.1.5 | Будівництво нового водозабору | 2019 - 2020 |
| 1.3.2 | Створення системи попереднього очищення води | 2012,14 - 2017 |
| 1.3.2.1 | Розробка ТЕО системи попереднього очищення води | 2012 |
| 1.3.2.2 | Будівництво мікрофільтрів на ДнВС | 2014 - 2015 |
| 1.3.2.3 | Впровадження передочищення води на ДнВС | 2016 - 2017 |
| 1.3.3 | Впровадження додаткових стадій очищення води | 2013 - 2019 |
| 1.3.3.1 |
Проведення наукового обґрунтування і вибір технологій доочищення води | 2013 - 2014 |
| 1.3.3.2 | Розробка проекту системи доочищення води на ДнВС | 2015 - 2016 |
| 1.3.3.3 | Розробка проекту системи доочищення води на ДВС | 2015 - 2016 |
| 1.3.3.4 | Будівництво споруд доочищення води на ДнВС | 2017 - 2019 |
| 1.3.3.5 | Будівництво споруд доочищення води на ДВС | 2017 - 2019 |
| 1.4 |
Розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води | |
| 1.4.1 |
Вирішення питання щодо закриття свердловин з неякісною водою | 2011 |
| 1.4.2 |
Розвиток свердловин, будівництво при необхідності систем доочищення води | 2018 - 2020 |
| 1.5 | Розвиток системи децентралізованого водопостачання | |
| 1.5.1 |
Впровадження установок доочищення води з централізованої системи водопостачання | 2011 - 2013 |
| 1.5.2 |
Проведення аналізу підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання | 2011 - 2013 |
| 1.5.3 | Впровадження знезараження на всіх бюветах | 2011 - 2012 |
| 1.5.4 | Збільшення кількості бюветів для створення резервного запасу | 2015 - 2016 |
| 2 |
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ | 2011 - 2020 |
| 2.1 | Раціональне використання електроенергії | 2011 - 2020 |
| 2.1.1 |
Оптимізація параметрів розподільних мереж па основі гідравлічного розрахунку | 2011 - 2012 |
| 2.1.2 | Проведення енергоаудиту насосних станцій та заміна насосів | 2011 - 2020 |
| 2.1.3 | Продовження робіт по зонуванню розподільної мережі | 2014 - 2016 |
| 2.1.4 | Створення лабораторії технічного контролю | 2011 |
| 2.2 | Зниження втрат і неврахованих витрат води | 2011 - 2015 |
| 2.2.1 | Створення багаторівневої системи обліку води | 2011 - 2015 |
| 2.2.1.1 | Впровадження приладів технологічного контролю | 2011 - 2012 |
| 2.2.1.2 | Впровадження побудинкових лічильників | 2013 |
| 2.2.1.3 | Впровадження поквартирних лічильників | 2013 - 2014 |
| 2.2.2 |
Організація лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень | 2011 |
| 2.2.3 |
Заміна арматури на розподільній мережі згідно з розробленим планом | 2013 - 2015 |
| 2.3 |
Зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій | 2011 - 2013 |
| 2.3.1 |
Техніко-економічне обґрунтування методів обробки промивних вод та кондиціювання осадів | 2011 |
| 2.3.2 |
Розробка проекту будівництва споруд по обробці промивних вод та осадів | 2011 |
| 2.3.3 |
Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДнВС | 2012 - 2013 |
| 2.3.4 |
Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДВС | 2012 - 2013 |
| 3 |
ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ПОГІРШЕННЮ ЯКОСТІ ВОДИ ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ ДО СПОЖИВАЧІВ | 2011 - 2020 |
| 3.1 | Заміна і санація водоводів і трубопроводів розподільної мережі | 2011 - 2020 |
| 3.1.1 |
Розробка плану заміни трубопроводів і обладнання у розподільній мережі | 2012 |
| 3.1.2 | Заміна і санація трубопроводів згідно з розробленим планом | 2011 - 2020 |
| 3.2 |
Створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв | |
| 3.2.1 | Переведення частини свердловин у гарячий резерв | 2014 - 2015 |
| 3.2.2 |
Зміна схеми розподільної системи для можливості постачання; виключно поверхневою водою | 2013 - 2014 |
| 3.3 | Реконструкція і розвиток резервуарного парку | 2012 - 2016 |
| 3.3.1 | Розробка плану розвитку резервуарного парку | 2012 |
| 3.3.2 | Реконструкція та відновлення резервуарів | 2014 |
| 3.3.3 | Будівництво нових резервуарів відповідно до плану | 2015 - 2016 |
| 3.4 | Підвищення рівня експлуатації водопровідної системи | |
| 3.4.1 |
Створення багаторівневої системи автоматизованого управління | 2012 - 2014 |
| 3.4.2 | Будівництво центральної хімбаклабораторії | 2011 - 2013 |
| 3.4.3 | Закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання | 2011 - 2014 |
| 3.4.4 |
Закупівля сучасних установок для промивки і дезінфекції мереж | 2011 - 2012 |
| 3.4.5 | Розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу | 2016 - 2018 |
На основі цього переліку можна визначити необхідний рівень фінансування заходів програми за роками, який наведено у табл. 5.
Таблиця 5
Необхідне фінансування заходів програми за роками
| N | Назва задачі | 20 11 |
20 12 |
20 13 |
20 14 |
20 15 |
20 16 |
20 17 |
20 18 |
20 19 |
20 20 |
Всьо го |
| 1 |
Забезпечення населення питною водою гарантованої якості | 144, 6 |
183, 27 |
159, 75 |
320, 53 |
305, 1 |
222, 64 |
466, 51 |
570, 5 |
633, 15 |
332, 7 |
3338, 75 |
| 1.1 |
Реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій | 43, 22 |
43, 1 |
|
202, 07 |
189, 93 |
61, 5 |
74, 2 |
0 |
0 |
0 |
685,19 |
| 1.1. 1 |
Реконструкція основних технологічних споруд ДнВС | 5,21 |
8,22 |
33, 18 |
82, 52 |
44, 96 |
30,6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
204,69 |
| 1.1. 2 |
Реконструкція споруд ДВС | 38, 01 |
34, 88 |
37, 99 |
119, 55 |
144, 97 |
30, 9 |
74, 2 |
0 | 0 | 0 | 480,5 |
| 1.2 |
Підвищення ефективності знезараження води | 58, 28 |
86, 4 |
23, 1 |
1 |
4,7 |
55,5 |
175 |
131, 6 |
147, 9 |
0 |
683,48 |
| 1.2.1 |
Перехід на використання гіпохлориту натрію | 58, 28 |
86,4 |
22,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
166,98 |
| 1.2. 2 |
Впровадження комплексного знезараження води | 0 |
0 |
0,8 |
1 |
4,7 |
55,5 |
175 |
131, 6 |
147, 9 |
0 |
516,5 |
| 1.3 |
Подальший розвиток систем очищення поверхневих вод | 0 |
0,77 |
1,08 |
40, 26 |
71,45 |
102, 57 |
217, 31 |
415, 1 |
459, 05 |
303, 9 |
1611, 49 |
| 1.3.1 |
Удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництво нового водозабору | 0 |
0 |
0 |
5,86 |
36, 05 |
54, 96 |
16, 9 |
0 |
3,95 |
2,6 |
120,32 |
| 1.3. 2 |
Створення системи попереднього очищення води | 0 |
0,77 |
0 |
33, 2 |
35, 4 |
38, 11 |
49, 41 |
0 |
0 |
0 |
156,89 |
| 1.3. 3 |
Впровадження додаткових стадій очищення води | 0 |
0 |
1,08 |
1,2 |
0 |
9,5 |
151 |
415, 1 |
455, 1 |
301, 3 |
1334, 28 |
| 1.4 |
Розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води | 1,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
23,8 |
26,2 |
28,8 |
80,1 |
| 1.4. 1 |
Вирішення питання щодо закриття свердловин з неякісною водою | 1,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1,3 |
| 1.4. 2 |
Розвиток свердловин, будівництво при необхідності систем доочищення води | 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
23,8 |
26,2 |
28,8 |
78,8 |
| 1.5 |
Розвиток системи децентралізованого водопостачання | 41,8 |
53 |
64,4 |
77,2 |
39, 02 |
3,07 |
0 |
0 |
0 |
0 |
278,49 |
| 1.5. 1 |
Впровадження установок доочищення води з централізованої системи водопостачання | 34,2 |
46,6 |
64,4 |
77,2 |
36,4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
258,8 |
| 1.5. 2 |
Проведення аналізу підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання | 2,2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2,2 |
| 1.5. 3 |
Впровадження знезараження на всіх бюветах | 5,4 |
6,4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
11,8 |
| 1.5. 4 |
Збільшення кількості бюветів для створення резервного запасу | 0 |
0 |
0 |
0 |
2,62 |
3,07 |
0 |
0 |
0 |
0 |
5,69 |
| 2 |
Підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів | 135, 26 |
158, 8 |
253, 05 |
200, 7 |
219, 75 |
109, 65 |
30 |
32 |
36 |
43,6 |
1218, 81 |
| 2.1 |
Раціональне використання електроенергії | 17,5 |
32,1 |
29, 41 |
102, 7 |
112, 15 |
109, 65 |
30 |
32 |
36 |
43, 6 |
545,1 |
| 2.1.1 |
Оптимізація параметрів розподільних мереж на основі гідравлічного розрахунку | 6 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
| 2.1. 2 |
Проведення енергоаудиту насосних станцій та заміна насосів | 6,9 |
24,1 |
29,4 |
39,9 |
43,1 |
33,6 |
30 |
32 |
36 |
43,6 |
318,6 |
| 2.1. 3 |
Продовження робіт по зонуванню розподільної мережі | 0 |
0 |
0 |
62,8 |
69,05 |
76,05 |
0 |
0 |
0 |
0 |
207,9 |
| 2.1. 4 |
Створення лабораторії технічного контролю | 4,6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4,6 |
| 2.2 |
Зниження втрат і неврахованих витрат води | 6,16 |
7,2 |
92, 35 |
98 |
107, 6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
311,31 |
| 2.2.1 |
Створення багаторівневої системи обліку води | 3,36 |
7,2 |
6,55 |
3,6 |
3,7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
24,41 |
| 2.2. 2 |
Організація лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень | 2,8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2,8 |
| 2.2. 3 |
Заміна арматури на розподільній мережі згідно з розробленим планом | 0 |
0 |
85,8 |
94,4 |
103, 9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
284,1 |
| 2.3 |
Зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій | 111, 6 |
119, 5 |
131, 3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
362,4 |
| 2.3. 1 |
Техніко-економічне обґрунтування методів обробки промивних вод та кондиціювання осадів | 1,2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1,2 |
| 2.3. 2 |
Розробка проекту будівництва споруд по обробці промивних вод та осадів | 1,7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1,7 |
| 2.3. 3 |
Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДнВС | 37,7 |
41,5 |
45,5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
124,7 |
| 2.3. 4 |
Будівництво споруд по обробці промивних вод та осадів на ДВС | 71 |
78 |
85,8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
234,8 |
| 3 |
Підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів | 87,5 |
139,55 |
169,7 |
194,86 |
256,39 |
480,73 |
409,21 |
406,1 |
405,28 |
710,32 |
3259, 64 |
| 3.1 |
Заміна і санація водоводів і трубопроводів розподільної мережі | 53 |
78,08 |
39, 7 |
25, 18 |
129, 57 |
319, 53 |
376, 21 |
369, 6 |
405, 28 |
710, 32 |
2506, 47 |
| 3.1. 1 |
Розробка плану заміни трубопроводів і обладнання у розподільній мережі | 0 |
0,33 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,33 |
| 3.1. 2 |
Заміна і санація трубопроводів згідно з розробленим планом | 53 |
77, 75 |
39, 7 |
25, 18 |
129, 57 |
319, 53 |
376, 21 |
369, 6 |
405, 28 |
710, 32 |
2506, 14 |
| 3.2 |
Створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв | 0 |
0 |
73, 7 |
87, 68 |
7,02 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
168,4 |
| 3.2. 1 |
Переведення частини свердловин у гарячий резерв | 0 |
0 |
0 |
6,38 |
7,02 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
13,4 |
| 3.2. 2 |
Зміна схеми розподільної системи для можливості постачання виключно поверхневою водою | 0 |
0 |
73,7 |
81,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
155 |
| 3.3 |
Реконструкція і розвиток резервуарного парку | 0 |
0,87 |
0 |
34,4 |
88 |
96,5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
219,77 |
| 3.3. 1 |
Розробка плану розвитку резервуарного парку | 0 |
0,87 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,87 |
| 3.3. 2 |
Реконструкція та відновлення резервуарів | 0 |
0 |
0 |
34,4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
34,4 |
| 3.3. 3 |
Будівництво нових резервуарів відповідно до плану | 0 |
0 |
0 |
0 |
88 |
96, 5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
184,5 |
| 3.4 |
Підвищення рівня експлуатації водопровідної системи | 34, 5 |
60, 6 |
56, 3 |
47, 6 |
31, 8 |
64, 7 |
33 |
36, 5 |
0 |
0 |
365 |
| 3.4. 1 |
Створення багаторівневої системи автоматизованого управління | 0 |
22,8 |
26,2 |
29 |
31,8 |
34,7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
144,5 |
| 3.4. 2 |
Будівництво центральної хімбаклабораторії | 11, 6 |
12, 5 |
13, 2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
37,3 |
| 3.4. 3 |
Закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання | 13, 9 |
15, 3 |
16, 9 |
18, 6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
64,7 |
| 3.4.4 |
Закупівля сучасних установок для промивки і дезінфекції мереж | 9 |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
19 |
| 3.4. 5 |
Розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу | 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
33 |
36, 5 |
0 |
0 |
99,5 |
| 4 |
Підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання | 0,9 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
7,2 |
| 5 |
Нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми | 0,4, |
0,48 |
0,52 |
0,58 |
0,62 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2,6 |
| |
Загалом: |
368, 66 |
482, 8 |
583, 72 |
717, 37 |
782, 56 |
813, 72 |
906, 42 |
100 9,3 |
107 5,13 |
108 7,32 |
7827,0 |
5. Визначення основних джерел фінансування заходів
та створення фінансової моделі програми
У рамках попередніх розділів було визначено перелік заходів програми, строки їх реалізації та загальна вартість.
Фінансування програми передбачається здійснювати за рахунок:
- коштів Державного бюджету України;
- коштів бюджету м. Києва;
- коштів підприємства, отриманих за рахунок фінансової складової у тарифах за надані послуги;
- інших джерел фінансування, наприклад, коштів інвесторів.
Залучення коштів з Державного бюджету України здійснюється в рамках виконання ряду загальнодержавних програм України і, в першу чергу, Програми "Питна вода України". Так, на основі цієї програми передбачається здійснити фінансування заходів з розвитку та реконструкції основних споруд водопостачання, заходів з переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію, а також впровадження додаткових стадій очищення води з метою досягнення нових нормативних вимог якості води. Крім того, з державного бюджету мають бути виділені кошти для заміни і санації водоводів і трубопроводів розподільних мереж, реконструкції і розвитку резервуарного парку. В рамках напряму раціонального використання джерел питного водопостачання Програми "Питна вода України" передбачається залучення коштів для фінансування заходів, направлених на запобігання забрудненню водних джерел, а саме: для будівництва споруд обробки промивних вод і осадів водопровідних станцій.
Крім цього, в контексті реалізації Загальнодержавної програми "Реформування житлово-комунального господарства України" передбачається залучити кошти на впровадження заходів з ефективного використання електроенергії, наприклад, на заміну і розвиток насосних станцій, арматури розподільних мереж тощо.
Відповідно до чинного законодавства України залучення коштів з державного бюджету повинно проводитись на засадах співфінансування. Тому для всіх вказаних заходів передбачається спільне фінансування з залученням інших джерел, насамперед коштів міського бюджету, а за фінансової можливості - коштів самого підприємства та інвесторів.
Бюджет м. Києва, як власника системи водопостачання, є основним джерелом фінансування заходів програми. Практично всі заходи, для яких передбачається залучення коштів Державного бюджету України, співфінансуються з міського бюджету. Крім того, з нього здійснюється фінансування та співфінансування заходів з розвитку і збільшення надійності централізованої і децентралізованої систем водопостачання, збільшення енергоефективності і скорочення витрат.
Залучення коштів підприємства, отриманих через спеціальну фінансову складову у тарифах на водопостачання, передбачається здійснювати переважно на співфінансування заходів програми, пов'язаних з розвитком системи водопостачання, а також на виконання заходів з розвитку експлуатаційної бази підприємства.
Кошти, отримані від інвесторів та кредитних організацій, планується використовувати на економічно привабливі заходи, пов'язані з енергозбереженням та скороченням витрат і неврахованих втрат води. Крім того, передбачається також залучати кошти міжнародних цільових програм (наприклад, впровадження комплексного знезараження води).
Загальні обсяги фінансування з кожного джерела та обсяги фінансування по роках визначені з урахуванням фактичних можливостей залучення коштів, тобто приведені у відповідність з діючими державними і місцевими програмами.
Докладний перелік заходів з орієнтовним обсягом фінансування з кожного джерела приведений табл. 6.
У табл. 7 представлено перелік заходів, які фінансуються з кожного джерела окремо.
Таблиця 6
Орієнтовний рівень фінансування заходів
програми з різних джерел (по заходах)
Таблиця 7
Орієнтовний рівень фінансування заходів
програми з різних джерел (по джерелах)
6. Оцінка фінансової моделі програми за сумарними показниками
З Таблицями 6, 7 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Орієнтовний обсяг необхідних фінансових ресурсів з різних джерел, а також рівень фінансування за роками представлені у табл. 8 та на рис. 1 - 2.
Таблиця 8
Прогнозні показники та джерела фінансування
| Джерела фінансування | Обсяг фінансування, млн. грн. | в тому числі за роками: | ||
| 2011 | 2012 | 2013 | ||
| Державний бюджет | 1757,79 | 61,13 | 80,88 | 87,44 |
| Міський бюджет | 2527,69 | 157,43 | 198,92 | 212,29 |
| Кошти підприємства | 1205,04 | 26,63 | 38,28 | 73,16 |
| Кошти інвесторів | 2336,48 | 123,47 | 164,72 | 210,83 |
| Всього | 7827,00 | 368,66 | 482,80 | 583,72 |
| Джерела фінансування | в тому числі за роками: | ||||||
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |
| Державний бюджет | 130,14 | 167,58 | 175,9 | 225,5 | 247,6 | 278,9 | 302,72 |
| Міський бюджет | 259,18 | 274,63 | 235,14 | 262,4 | 300,08 | 308,48 | 319,14 |
| Кошти підприємства | 116,08 | 107,89 | 147,57 | 150,68 | 176,21 | 190,34 | 178,2 |
| Кошти інвесторів | 211,96 | 232,46 | 255,12 | 267,84 | 285,41 | 297,41 | 287,26 |
| Всього | 717,36 | 782,56 | 813,73 | 906,42 | 1009,30 | 1075,13 | 1087,32 |
Рис. 1. Співвідношення обсягів фінансування з різних джерел
З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Рис. 2. Співвідношення обсягів фінансування з різних джерел по роках
З Рисунком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Загальний обсяг фінансування програми становить 7827 млн. грн. Фінансування передбачається здійснювати переважно за рахунок міського бюджету - 2572,69 млн. грн. (32,3 %), а також коштів інвесторів - 2336,48 млн. грн. (29,9 %), державного бюджету - 1757,79 млн. грн. (22,5 %), коштів підприємства - 1205,04 млн. грн. (15,4 %). Обсяги фінансування заходів програми поступово збільшуються, тому паралельно з цим зростають і кошти інвесторів, а також збільшується рівень інвестицій самого підприємства (ВАТ "АК "Київводоканал") у розвиток системи водопостачання.
На рис. 3 представлено співвідношення сумарного фінансування заходів з різних джерел по основних напрямах. Основні затрати з державного бюджету направлені на забезпечення споживачів питною водою гарантованої якості, оскільки саме це завдання носить загальнодержавне значення. Важливим напрямом фінансування з держбюджету також є підвищення надійності системи водопостачання. Фінансування заходів по енергозбереженню і раціональному використанню матеріальних ресурсів з державного бюджету мінімальне.
Кошти міського бюджету направлені, в першу чергу, на підвищення якості води та надійності функціонування системи. В той же час як власник системи м. Київ також зацікавлений і у підвищенні ефективності використання матеріальних і енергетичних ресурсів, тому з міського бюджету фінансується також частина заходів цього напряму.
Рис. 3. Співвідношення обсягів фінансування заходів
різних джерел по основних напрямах програми
З Рисунком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Кошти підприємства, отримані за рахунок фінансової складової у тарифах, повинні направлятись насамперед на розвиток систем і підвищення їх надійності. Фінансування заходів інших напрямів з цього джерела передбачено в меншій мірі.
Що стосується коштів інвесторів, то програмою передбачається їх залучення, по-перше, в рамках міжнародних цільових програм з розвитку систем централізованого водопостачання (наприклад, отримання цільових кредитів міжнародних фінансових організацій), а, по-друге, залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів у заходи з енергозбереження, які мають порівняно незначний строк окупності.
Рис. 4. Обсяги фінансування основних напрямів програми по роках
З Рисунком 4 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
На рис. 5 - 7 представлені обсяги фінансування основних піднапрямів програми за роками.
А
Б
Рис. 5. Обсяги фінансування заходів програми,
направлених на забезпечення споживачів якісною питною водою,
по роках: А - звичайна діаграма, Б - діаграма з накопиченням
З Рисунком 5 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
А
На рис. 5 представлено рівень фінансування основних напрямів програми по роках. Заходи з забезпечення гарантованої якості води проводять за окремими етапами. Перший етап спрямований на відновлення і реконструкцію систем водопостачання та їх елементів (до 2015 року), а другий (починаючи з 2016 року) - переважно на удосконалення технологій очищення води. Більша частина заходів з підвищення енергоефективності виконується до 2016 року, після чого їх доля у загальному обсязі фінансування програми скорочується. Обсяги заходів з підвищення надійності роботи систем навпаки поступово збільшуються і у 2020 році становитимуть більше 60 % загального фінансування програми.
Б
Рис. 6. Обсяги фінансування заходів програми,
направлених па підвищення ефективності
використання матеріальних і енергетичних ресурсів,
по роках. А - звичайна діаграма, Б - діаграма з накопиченням.
З Рисунком 6 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Першочергові завдання, які пов'язані з забезпеченням споживачів питною водою гарантованої якості, включать розвиток децентралізованої системи водопостачання та збільшення ефективності знезараження. У 2014 - 2015 роках значні кошти будуть направлені на реконструкцію існуючих водоочисних станцій, а після цього розпочнеться виконання заходів з подальшого розвитку технологій очищення поверхневих вод.
А
Б
Рис. 7. Обсяги фінансування заходів програми,
направлених на підвищення надійності системи водопостачання,
по роках. А - звичайна діаграма, Б - діаграма з накопиченням
З Рисунком 7 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
У напрямі раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів у 2011 - 2013 роках основна увага зосереджується на економії питної води і скороченні витрат водоочисних станцій на власні потреби. У 2013 - 2015 роках реалізується комплекс заходів, направлених на зниження рівня неврахованих втрат з розподільної мережі.
Заходи з підвищення ефективності використання електроенергії реалізуються протягом усього періоду виконання програми.
Основні кошти в частині збільшення надійності систем водопостачання спрямовані на заміну і санацію водоводів і трубопроводів розподільної мережі. Враховуючи, що у теперішній час ці мережі хоча і вичерпали строк експлуатації, але у більшості випадків є не аварійними, у період до 2014 року в цей напрям вкладається порівняно незначна сума коштів. Після завершення першочергових заходів програми передбачається розпочати інтенсивне відновлення розподільних мереж.
Заходи зі створення системи резервного водопостачання реалізуються переважно у 2013 - 2014 рр., а з розвитку резервуарного парку - у 2014 - 2016 рр. Закупівля необхідної для експлуатації техніки, а також розвиток виробничих баз Водоканалу проводитимуться протягом 2011 - 2018 років.
7. Підготовка та оформлення тексту програми з
відповідними додатками за встановленою формою
Текст програми та додатки до неї розроблені у відповідності до вимог Порядку розроблення державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 106.
Згідно зі статтею 24 вказаного документа проект програми повинен містити такі розділи:
- Мета програми
- Шляхи і способи розв'язання проблеми
- Завдання і заходи
- Очікувані результати, ефективність програми
- Обсяги та джерела фінансування.
Відповідно до ст. 25 назва програми, відомості про державного замовника, керівника та виконавців програми, строк виконання, прогнозні обсяги та джерела фінансування подаються у паспорті програми згідно з додатком 1. Оскільки на сьогоднішній день проводиться лише затвердження програми на регіональному рівні, неможливо визначити, яким чином (Законом України, постановою Кабінету Міністрів тощо) вона буде прийматись на державному рівні. Враховуючи, що це кардинально впливає на склад додатка, текстова частина паспорту програми в рамках цієї роботи не розробляється, а створюється лише таблична частина паспорту, яка включає фінансування заходів програми за роками (див. табл. 6).
Згідно зі ст. 26 у розділі "Мета програми" чітко і стисло визначається мета програми, яка повинна бути тісно пов'язана з проблемою, на розв'язання якої спрямована програма. Основна мета програми була обґрунтована і сформульована при формуванні структури (див. звіт за етапом 1 цієї роботи). В тексті програми мета представлена таким чином.
Мета програми полягає в задоволенні потреб споживачів у питній воді гарантованої якості відповідно до вимог чинних нормативних документів за доступною, економічно обґрунтованою ціною, забезпеченні сталого збалансованого розвитку систем централізованого і децентралізованого питного водопостачання м. Києва, підвищенні рівня безпеки об'єктів водопостачання, а також раціонального використання, збереження та охорони навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 27 у розділі "Шляхи і способи розв'язання проблеми" обґрунтовується вибір оптимального варіанту вирішення проблеми з урахуванням переваг та недоліків альтернативних варіантів.
На початку тексту цього розділу у програмі стисло охарактеризовано сучасний стан водопостачання м. Києва, об'єми забору і реалізації води, рівень втрат, співвідношення між кількістю води, отриманої з різних джерел водопостачання, тощо. Крім того, визначено основні недоліки існуючої системи водопостачання, а саме: невідповідність якості підземної та очищеної поверхневої води вимогам нового ДСанПіН 2.2.4-171-10; суттєве старіння водоочисних споруд, насосного обладнання, мереж, резервуарів і т. д.; недостатня ефективність процесів очищення води, складність транспортування води, а також відзначено необхідність негайного вирішення проблеми негативного впливу на навколишнє природне середовище об'єктів водопроводу.
В тексті програми сучасний стан питання водопостачання м. Києва відображено таким чином.
У теперішній час населення міста повністю забезпечено централізованим питним водопостачанням. У 2009 році виробничі показники водопроводу становили: подача води - 339,6 млн. м3/рік; реалізація води - 283,1 млн. м/рік (у т. ч. населенню 236,4 млн. м3/рік); втрати та невраховані витрати води - 56,5 млн. м3/рік.
Джерелами питного водопостачання м. Києва є поверхневі води річок Дніпро і Десна - 89 % та підземні води сеноманського та юрського водоносних горизонтів - 11 %.
У м. Києві створена розвинена система децентралізованого водопостачання, яка налічує 203 бювети з сумарною продуктивністю 1624 м3/добу.
Питна вода, одержана після очищення на Дніпровській та Деснянській водоочисних станціях, за всіма показниками відповідає вимогам "ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", але має відхилення від вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 (затверджений наказом МОЗ України від 12.05.2010 N 400) за рядом показників, у т. ч. каламутності, окислюваності, вмісту марганцю, алюмінію.
Аналогічна ситуація склалася і з підземною водою зі свердловин, які використовуються в системі централізованого водопостачання без попереднього очищення. В деяких свердловинах вода не відповідає вимогам вищевказаного ДСанПіН за показниками каламутності, вмісту амонію, заліза, марганцю, кремнію. Вода у децентралізованій системі водопостачання (бюветний комплекс) відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 є некондиційною за показниками каламутності, окислюваності, вмісту алюмінію, марганцю.
Значна частина водопровідних споруд, мереж та обладнання вже перевищили нормативний строк експлуатації, що призводить до зниження ефективності очищення питної води, підвищення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, збільшення собівартості послуг.
Не вирішеним залишається питання екологічності процесу виробництва питної води, зокрема відсутність системи обробки утворюваних у технологічному циклі очищення промивних вод та осадів; використання для знезараження води сильнодіючої токсичної речовина - рідкого хлору, що створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
У цьому ж розділі також приведено перелік чинних програм розвитку водопостачання міста, з якими ця програма узгоджена.
Проблема забезпечення населення м. Києва якісною питною водою і надійного функціонування системи водопостачання має стратегічне значення і потребує комплексного вирішення з залученням усіх можливих джерел фінансування. Програма включає заходи Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, а також: Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року. Заходи інших програм, спрямованих на розвиток системи водопостачання м. Києва, повинні бути узгоджені з цією програмою.
Основні шляхи і способи вирішення проблеми були докладно обґрунтовані під час виконання етапу 3. Коригування переліку заходів у зв'язку зі зміною ситуації в останні роки, а також формування остаточного переліку шляхів і способів було здійснено в рамках розділу 2 цього звіту. В тексті програми шляхи і способи вирішення проблеми питного водопостачання м. Києва представлені таким чином.
Мета програми досягається такими шляхами:
- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;
- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;
- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;
- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";
- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;
- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.
Забезпечення населення питною водою гарантованої якості:
- реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій за рахунок:
- впровадження сучасних методів реагентної обробки води;
- реконструкції та удосконалення відстійників та фільтрів;
- реконструкції швидких фільтрів;
- удосконалення контролю якості води;
- реконструкції системи енергопостачання;
- підвищення ефективності знезараження води за рахунок:
- використання гіпохлориту натрію замість рідкого хлору;
- впровадження системи комплексного знезараження (сумісне застосування гіпохлориту натрію з озонуванням, УФ-опроміненням тощо);
- подальший розвиток систем очищення поверхневих вод за рахунок:
- удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництва реверсивного водозабору;
- видалення водоростей на мікрофільтрах на Дніпровській водоочисній станції;
- впровадження додаткових стадій очищення води;
- розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води;
- розвиток системи децентралізованого водопостачання за рахунок:
- впровадження установок локального доочищення води у дошкільних, шкільних та лікувальних закладах;
- модернізації бюветного водопостачання.
Підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів:
- раціональне використання електроенергії, в т. ч.:
- оптимізація режимів роботи розподільних мереж на основі гідравлічних розрахунків;
- здійснення зонування розподільних мереж;
- проведення енергоаудиту та заміни насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне;
- зниження втрат і неврахованих витрат води, в т. ч.:
- заміна запірно-регулюючої арматури на розподільних мережах;
- організація лабораторії пошуку витоків та несанкціонованих підключень до системи;
- створення багаторівневої системи обліку води;
- зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій через:
- оптимізацію режиму промивки фільтрів;
- створення системи безперервного видалення осаду з відстійників;
- повторне використання промивних вод;
- заміну внутрішньомайданчикової арматури.
Підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів:
- заміна і санація водоводів та трубопроводів розподільної мережі;
- створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв;
- реконструкція і розвиток резервуарного парку;
- реконструкція існуючих насосних станцій та будівництво нових;
- підвищення рівня експлуатації водопровідної системи, в т. ч.:
- створення автоматизованої системи управління;
- розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу;
- закупівля спеціалізованих установок та обладнання для експлуатації систем;
- будівництво центральної хімбаклабораторії.
Забезпечення сталого розвитку ВАТ "АК "Київводоканал":
- приведення тарифів за надані послуги у відповідність до їх собівартості;
- відпрацювання оптимальної структури управління підприємством.
Підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання:
- підготовка та перепідготовка інженерно-технічних робітників та робочих, обмін передовим досвідом;
- підготовка спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води;
- регулярне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання.
Нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми:
- розробка концепції водопостачання міста з визначенням відповідальності за будівництво і експлуатацію системи децентралізованого водопостачання;
- проведення технологічних досліджень і визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд;
- проведення гідравлічного розрахунку і розробка на його основі планів заміни насосного обладнання, арматури, перекладки трубопроводів;
- розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонування підприємства;
- розробка проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів водопостачання.
Згідно зі ст. 28 завдання і заходи з виконання програми, спрямовані на розв'язання проблеми і досягнення мети програми, визначаються за спеціальною формою додатка 2. Вказаний додаток вміщує перелік напрямів програми з обсягами фінансування за роками, причому, для зручності останні роки фінансування об'єднуються. Підготовлені таким чином дані представлені у табл. 9.
Крім того, в цьому ж пункті приводиться черговість виконання заходів програми. В цій програмі заходи розподілені на першочергові (виконуються у 2011-2012 рр.) та заходи на перспективу (виконуються, починаючи з 2013 року). В тексті програми це викладено таким чином.
Перелік завдань і заходів програми наведений у додатку 2. Розв'язання завдань та виконання заходів здійснюються у два етапи:
На першому етапі (2011-2012 рр.) виконуються невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також: заходи, необхідні для підготовки м. Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. На цьому етапі передбачається розпочати реконструкцію водоочисних станцій, систем обробки промивних вод; розробити та реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на насосних станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту та обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок доочищення води; затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.
На другому етапі (2013-2020 рр.) виконуються заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. На цьому етапі передбачається завершити реконструкцію водоочисних станцій з впровадженням сучасних методів очищення води; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження; скоротити використання підземної води в централізованій системі водопостачання міста і створити на їх основі систему резервного водопостачання; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання; забезпечити відповідність якості води у всіх бюветах встановленим вимогам та розширити мережу децентралізованого водопостачання.
Таблиця 9
Перелік завдань і заходів
| Наймену вання завдання |
Найме нуван ня заходу |
Голов ний розпо рядник коштів |
Джерела фінансу вання |
Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань, млн. грн. | ||||||
| усьо го |
у тому числі за роками: | |||||||||
| 2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 - 2020 | |||||
| 1. Забезпечен ня населення питною водою гарантова ної |
Реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій |
Державний бюджет | 191, 72 |
6,06 |
6,74 |
11, 92 |
45, 47 |
67, 63 |
53,9 | |
| Міський бюджет | 321, 99 |
21, 97 |
24, 25 |
34, 54 |
95,1 |
92, 22 |
53, 91 | |||
| Кошти підприєм ства |
55, 56 |
6,85 |
3,74 |
8,6 |
25, 34 |
11, 03 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 115, 92 |
8,34 |
8,37 |
16, 11 |
36, 15 |
19, 05 |
27,9 | |||
| За заходом 1 | Усього | 685, 19 |
43, 22 |
43,1 |
71, 17 |
202, 06 |
189, 93 |
135, 71 | ||
| Підвищення ефективності знезараження води |
Держав ний бюджет |
303, 1 |
16,3 |
25, 8 |
7 |
0 |
0 |
254 | ||
| Міський бюджет | 312, 59 |
17, 29 |
25, 8 |
7,8 |
1 |
4,7 |
256 | |||
| Кошти підприєм ства |
18 |
7,6 |
9,1 |
1,3 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 49, 79 |
17, 09 |
25, 7 |
7 |
0 |
0 |
0 | |||
| За заходом 2 |
Усього |
683, 48 |
58, 28 |
86, 4 |
23,1 |
1 |
4,7 |
510 | ||
| Подальший розвиток систем очищення поверхневих вод |
Держав ний бюджет |
600, 24 |
0 |
0 |
0 |
16,6 |
17,7 |
565, 94 | ||
| Міський бюджет | 510, 44 |
0 |
0,77 |
1,08 |
17,8 |
31, 15 |
459, 64 | |||
| Кошти підприєм ства |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 500, 81 |
0 |
0 |
0 |
5,86 |
22,6 |
472, 35 | |||
| За заходом 3 | Усього | 161 1,49 |
0 |
0,77 |
1,08 |
40, 26 |
71, 45 |
149 7,93 | ||
| Розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води |
Держав ний бюджет |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | ||
| Міський бюджет | 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
39,4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
39,4 | |||
| Кошти інвесторів | 40,7 |
1,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
39,4 | |||
| За заходом 4 | Усього | 80,1 | 1,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 78,8 | ||
| Розвиток системи децентралізо ваного водопостачання |
Держав ний бюджет |
0,89 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,38 |
0,51 | ||
| Міський бюджет | 148, 2 |
24,7 |
29,7 |
32,2 |
38,6 |
20, 44 |
2,56 | |||
| Кошти підприєм ства |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 129, 4 |
17,1 |
23,3 |
32,2 |
38,6 |
18,2 |
0 | |||
| За заходом 5 |
Усього |
278, 49 |
41,8 |
53 |
64,4 |
77,2 |
39, 02 |
3,07 | ||
| За завданням 1 | Усього |
333 8,75 |
144, 6 |
183, 27 |
159, 75 |
320, 52 |
305, 1 |
222 5,51 | ||
| 2. Підвищення енергоефек тивності і забезпечен ня раціональ ного використа ння матеріаль них ресурсів |
Раціональне використання електроенергії |
Державний бюджет Міський бюджет | 114, 831 74, 85 |
2,0717,37 |
11, 76 |
8,82 |
23,2 |
26,8 |
96,9 | |
| Кошти підприєм ства |
55,4 |
0 |
0 |
0 |
18, 15 |
18, 45 |
18,8 | |||
| Кошти інвесторів | 200, 02 |
8,06 |
13,9 |
11, 76 |
30,8 |
33,5 |
102 | |||
| За заходом 1 |
Усього |
545, 1 |
17,5 |
32,1 |
29,4 |
102, 7 |
112, 15 |
251, 25 | ||
| Зниження втрат і неврахованих витрат води |
Держав ний бюджет |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | ||
| Міський бюджет | 99,25 |
1,4 |
3,5 |
27, 95 |
030, 8 |
35,6 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
121, 93 |
1,68 |
1,85 |
38,7 |
38,9 |
40,8 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 90,13 |
3,08 |
1,85 |
25,7 |
28,3 |
31,2 |
0 | |||
| За заходом 2 |
Усього |
311, 31 |
6,16 |
7,2 |
92, 35 |
98 |
107, 6 |
0 | ||
| Зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій шляхом будівництва споруд очищення промивних вод | Держав ний бюджет |
719 |
21,7 |
23,9 |
26,3 |
0 |
0 |
0 | ||
| Міський бюджет | 143, 8 |
43,5 |
47,8 |
52,5 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
29 |
29 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 143, 8 |
43,5 |
47,8 |
52,5 |
0 |
0 |
0 | |||
| За заходом 3 |
Усього |
362, 4 |
111, 6 |
119, 5 |
131, 3 |
0 |
0 |
0 | ||
| За завданням 2 | Усього |
121 8,81 |
135, 26 |
158, 8 |
253, 05 |
200, 7 |
219, 75 |
251, 25 | ||
| 3. Підвищення надійності роботи системи водопоста чання якості води при транспор туванні до споживачів |
Заміна і санація водоводів і трубопроводів розподільної мережі |
Держав ний бюджет |
366, 51 |
15 |
18 |
11,3 |
9,93 |
18, 56 |
293, 72 | |
| Міський бюджет | 473, 27 |
26 |
28,6 |
6,94 |
0 |
0 |
411, 73 | |||
| Кошти підприєм ства |
766, 98 |
0 |
7,48 |
0 |
0 |
18,3 |
741, 2 | |||
| Кошти інвесторів | 899, 71 |
12 |
24 |
21, 46 |
15, 25 |
92,71 |
734, 29 | |||
| За заходом 1 |
Усього |
250 6,47 |
53 |
78, 08 |
39,7 |
25, 18 |
129, 57 |
218 0,94 | ||
| Створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв |
Держав ний бюджет |
53,2 |
0 |
0 |
22,1 |
27, 59 |
3,51 |
0 | ||
| Міський бюджет | 53,2 |
0 |
0 |
22,1 |
27, 59 |
3,51 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
15,5 |
0 |
0 |
7,4 |
8,1 |
0 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 46,5 |
0 |
0 |
22,1 |
24,4 |
0 |
0 | |||
| За заходом 2 |
Усього |
168, 4 |
0 |
0 |
73,7 |
87, 68 |
7,02 |
0 | ||
| Розвиток резервуарного парку |
Державний бюджет | 55,4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
26,4 |
29 | ||
| Міський бюджет | 102, 6 |
0 |
0 |
0 |
10,3 |
44 |
48,3 | |||
| Кошти підприєм ства |
29, 57 |
0 |
0,87 |
0 |
10,3 |
8,8 |
9,6 | |||
| Кошти інвесторів | 32,2 |
0 |
0 |
0 |
13,8 |
8,8 |
9,6 | |||
| За заходом 3 |
Усього |
219, 77 |
0 |
0,87 |
0 |
34,4 |
88 |
96,5 | ||
| Підвищення рівня експлуатації водопровідної системи |
Держав ний бюджет |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | ||
| Міський бюджет | 145, 3 |
13,5 |
26,5 |
18,1 |
14,5 |
15,9 |
56,8 | |||
| Кошти підприєм ства |
91,5 |
6,7 |
14,3 |
16,2 |
14,3 |
9,5 |
30,5 | |||
| Кошти інвесторів | 128, 2 |
14,3 |
19,8 |
22 |
18,8 |
6,4 |
46,9 | |||
| За заходом 4 |
Усього |
365 |
34,5 |
60,6 |
56,3 |
47,6 |
31,8 |
134, 2 | ||
| За завданням 3 | Усього |
325 9,64 |
87,5 |
139, 55 |
169, 7 |
194, 86 |
256, 39 |
241 1,64 | ||
| 4. Підвищення кваліфікації робітників та постійне інформуван ня населення про якість питної води та стан системи водопоста чання |
Підготовка та перепідготовка інженерно-технічних робітників та робочих, обмін передовим підготовка спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води; регулярне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання | Держав ний бюджет |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| Міський бюджет | 0,2 |
0,2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
3,5 | |||
| Кошти інвесторів | 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| За завданням 4 | Усього | 7,2 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 3,5 | ||
| 5. Нормативно-правове, наукове і проектне забезпечен ня програми |
Розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонуван ня підприємства |
Держав ний бюджет |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
| Міський бюджет | 1,3 |
0,2 |
0,24 |
0,26 |
0,29 |
0,31 |
0 | |||
| Кошти підприєм ства |
1,3 |
0,2 |
0,24 |
0,26 |
0,29 |
0,31 |
0 | |||
| Кошти інвесторів | 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |||
| За заходом 1 | Усього | 2,6 | 0,4 | 0,48 | 0,52 | 0,58 | 0,62 | 0 | ||
| Наукове і проектне забезпечення програми |
Кошти, враховані при визначен ні вартості відповід них заходів завдань 1 - 2 |
|
|
|
|
|
|
| ||
| За завданням 5 | Усього | 2,6 | 0,4 | 0,48 | 0,52 | 0,58 | 0,62 | 0 | ||
| |
Всього за програмою |
Держав ний бюджет |
175 7,79 |
61,13 |
80, 88 |
87, 44 |
130, 14 |
167, 58 |
123 0,62 | |
| Міський бюджет | 248 6,99 |
156, 13 |
198, 92 |
212, 29 |
259, 18 |
274, 63 |
138 5,84 | |||
| Кошти підприєм ства |
1205,04 |
26,63 |
38,28 |
73,16 |
116,08 |
107,89 |
843 | |||
| Кошти інвесторів | 237 7,18 |
124, 77 |
164, 72 |
210, 83 |
211, 96 |
232, 46 |
143 2,44 | |||
| Усього |
7827 |
368, 66 |
482, 8 |
583, 72 |
717, 36 |
782, 56 |
489 1,9 | |||
Відповідно до ст. 29 у розділі "Очікувані результати, ефективність програми" подаються розрахунки кількісних та якісних показників (економічні, соціальні, екологічні, наукові тощо), яких передбачається досягти в результаті виконання програми, з обґрунтуванням їх ефективності. Розраховані показники подаються за формою згідно з додатком 3. Методика оцінки ефективності виконання програми розробляється державним замовником з урахуванням специфіки програми та кінцевих результатів.
У загальному плані результатом виконання програми повинно стати досягнення її основної мети, тобто забезпечення споживачів питною водою гарантованої якості (на рівні встановлених нормативів) в достатній кількості і за науково обґрунтовану ціну, підвищення надійності системи, а також запобігання негативному впливу об'єктів водопроводу на навколишнє природне середовище. Для більш конкретної чисельної оцінки досягнення цілі програми і у відповідності до форми додатка 3 Порядку розроблення державних цільових програм доречно розділити очікувані результати на економічні, соціальні та екологічні.
Очікувані результати виконання програми в економічній сфері не можуть бути оцінені шляхом визначення економічного ефекту, оскільки основною метою програми є насамперед підвищення якості води і надійності водопостачання, а раціональне використання ресурсів є лише другорядним напрямом, загальний економічний ефект від виконання програми може мати негативне значення. Але це пов'язано з покращенням якості послуг, тобто досягненням основних результатів у соціальній сфері.
Чисельно можуть бути оцінені заходи, спрямовані на економію енергетичних і матеріальних ресурсів. Так, за рахунок оптимізації розподільних мереж на основі гідравлічного розрахунку, проведення енергоаудиту насосних станцій та заміни насосного і силового обладнання на більш сучасне повинна досягатись щорічна економія електроенергії. Це може бути чисельно оцінено через показник питомих енерговитрат на 1 м3 поданої питної води, який внаслідок виконання програми передбачається щорічно зменшувати на 1 - 2 %. При цьому необхідно розуміти, що існує мінімальний технологічно обґрунтований рівень цих витрат, пов'язаний з об'єктивними факторами (наприклад, необхідністю подачі води на певну відстань і забезпечення встановленого нормативними документами значення тиску в кінцевій точці розподільної мережі). Тобто зниження рівня питомих енерговитрат може здійснюватись лише до цього значення. В противному разі це буде призводити до зменшення надійності роботи системи, що недопустимо.
За рахунок впровадження багаторівневої системи обліку води повинно відбуватися зменшення рівня витоків і неврахованих витрат принаймні на 10 % від діючого нормативного значення. Додаткова економія води може бути досягнута за рахунок впровадження схеми повторного використання промивних вод на водоочисних станціях. Це дозволить знизити витрати води на власні потреби ВОС не менше ніж на 30 %.
До важливих характеристик надійності роботи розподільної мережі відноситься показник питомої аварійності. Його значення є важливим як з економічного (витрати на ліквідацію аварії), так і з соціального (пов'язане з кількістю відключень абонентів) погляду. В результаті виконання заходів програми передбачається досягти значення цього показника не більше 45 аварій на 100 км трубопроводів нарік.
Крім того, в економічній сфері передбачається досягти прозорого формування тарифів за послуги водопостачання.
У соціальній сфері основним завданням є гарантування якості питної води і надійності її постачання населенню. Дуже важливим результатом у цій сфері є також створення системи автономного водозабезпечення, потрібної у випадках виникнення несприятливих або надзвичайних ситуацій у системах водопостачання. Ці показники не можуть бути виміряні чисельно.
В екологічній сфері передбачається припинити забруднення р. Дніпро внаслідок скиду неочищених промивних вод водоочисних станцій Києва. Крім того, передбачається забезпечити раціональне використання, а в подальшому і відновлення, запасів високоякісної питної води м. Києва.
Іншим важливим результатом виконання програми є відмова від використання газоподібного хлору, що дозволить запобігти небезпеці техногенної катастрофи у випадку аварій.
У тексті програми розділ подано таким чином. Додаток по формі 3 представлений в табл. 10.
Виконання програми дозволить створити умови для забезпечення населення м. Києва питною водою гарантованої якості, знизити собівартість та підвищити якість наданих послуг, забезпечити надійність функціонування системи водопостачання, підвищити безпечність об'єктів водопостачання та запобігти їх негативному впливу на навколишнє природне середовище, зокрема:
в економічній сфері:
- зменшувати питомі енерговитрати у системах водопостачання і водовідведення щорічно на 1 - 2 % до технічно обґрунтованого мінімального рівня;
- знизити витоки і невраховані витрати води на 10 % від діючого нормативного значення шляхом встановлення приладів обліку та оптимізації режимів роботи розподільної мережі;
- забезпечити до 2012 року установку побудинкових приладів обліку у всіх будинках; а до 2020 року забезпечити квартирними приладами обліку все населення міста;
- за рахунок впровадження технології повторного використання промивних вод знизити витрати води на власні потреби водоочисних станцій на 30 %;
- скоротити аварійність на розподільних мережах до 45 аварій/рік на 100 км;
- забезпечити справедливість і прозорість формування тарифів за послуги водопостачання;
у соціальній сфері:
- забезпечити гарантовану якість поданої споживачам питної води у відповідності із чинними нормативами;
- запобігти виникненню важких надзвичайних ситуацій внаслідок використання рідкого хлору в системі виробництва питної води;
Таблиця 10
Очікувані результати
виконання Регіональної цільової соціально-економічної
програми "Питна вода м. Києва" на 2011 - 2020 роки
| Наймену вання завдання |
Наймену вання показників виконання |
Одиниця виміру |
Значення показників | ||||||||||
| Усьо го |
у тому числі по роках: | ||||||||||||
| 20 11 |
20 12 |
20 13 |
20 14 |
20 15 |
20 16 |
20 17 |
20 18 |
20 19 |
20 20 | ||||
| 1. Забезпечен ня населення питною водою гарантова ної якості |
соціальні | ||||||||||||
| Кількість додатково встановле них установок доочищен ня |
шт. |
12 00 |
200 |
200 |
300 |
300 |
150 |
50 |
- |
- |
- |
- | |
| Відповід ність питної води вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 |
|
|
ні |
ні |
ні |
ні |
так |
так |
так |
так |
так |
так | |
| Викорис тання рідкого хлору на об'єктах водопро воду |
|
|
так |
так |
частково |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні | |
| 2. Підвищення ефективнос ті використан ня матеріаль них і енергетич них ресурсів |
економічні | ||||||||||||
| Витрати електро енергії на водопоста чання у порівнянні з 2010 р. |
% |
|
99 |
98 |
96 |
95 |
94 |
93 |
92 |
91 |
89 |
88 | |
| Скорочення рівня витрат і неврахова них втрат води у порівнянні з нормати вом |
% |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 | |
| Скорочення втрат води на власні потреби ВОС за рахунок повторного використан ня промивних вод |
% |
|
- |
- |
- |
20 |
25 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 | |
| екологічні | |||||||||||||
| |
Скид неочище них промивних вод і осадів ВОС у водойми |
|
|
так |
так |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
ні |
| економічні | |||||||||||||
| 3. Підвищення надійності роботи системи водопоста чання |
Середній показник аварійності на мережах водопоста чання |
Аварій/ рік на 100 км мереж |
|
52 |
51 |
50 |
50 |
49 |
48 |
48 |
47 |
46 |
45 |
| соціальні | |||||||||||||
| 4. Підвищення кваліфіка ції робітників |
Кількість спеціаліс тів, які пройшли курси з підвищення кваліфіка ції |
чол. |
250 |
150 |
150 |
200 |
200 |
300 |
300 |
300 |
300 |
300 |
300 |
- забезпечити можливість автономного постачання питної води населенню у випадках надзвичайних ситуацій;
в екологічній сфері:
- припинити використання рідкого хлору на об'єктах водопостачання;
- припинити скид неочищених промивних вод і осадів, утворюваних на водопровідних станціях;
- скоротити використання високоякісної питної води для господарських та технічних потреб.
Розрахункові показники очікуваних результатів та ефективності виконання програми наведено у додатку 3.
Згідно зі ст. 30 у розділі "Обсяги та джерела фінансування" подаються детальні розрахунки необхідних прогнозних обсягів фінансування заходів програми з різних джерел з розподілом за роками. Окремо визначаються прогнозні обсяги фінансування, спрямовані на капітальні вкладення, інноваційну діяльність (дослідження і розробки), наукові дослідження та розробки, а також інші джерела фінансування (власні кошти виконавця, гранти, залучені кредити та інші кошти). Дається обґрунтування реальних можливостей фінансування програми за рахунок коштів державного бюджету (з урахуванням прогнозних показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні роки), місцевих бюджетів та інших джерел.
Перелік джерел фінансування та основні обсяги фінансування з них представлені при розробці фінансової моделі програми в розділі 5. У тексті програми цей розділ викладено таким чином.
Фінансування програми здійснюється за рахунок:
- коштів Державного бюджету України;
- коштів бюджету м. Києва;
- коштів, отриманих за рахунок інвестиційної складової у тарифах за надані послуги;
- інших джерел фінансування, які не заборонені чинним законодавством України.
Для реалізації програми необхідні кошти у сумі 7827 млн. грн.
Фактичне фінансування заходів програми здійснюється у межах коштів, затверджених у відповідних бюджетах на кожний поточний рік.
Контроль за виконанням програми повинен здійснювати замовник (в цьому випадку - Київська міська державна адміністрація та Київська міська рада). Для контролю за реалізацією заходів створюється спеціальна робоча група з провідних фахівців зацікавлених підприємств (у т. ч. КМДА, ВАТ "АК "Київводоканал", міської санітарно-епідеміологічної служби та ін.).
У тексті програми це викладено таким чином.
Контроль за виконанням програми здійснюють Київська міська державна адміністрація та Київська міська рада відповідно до своїх повноважень.
Громадський контроль за ходом реалізації програми виконується згідно з Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" та Загальнодержавною програмою "Питна вода України".
Для реалізації заходів програми створюється спеціальна робоча група із провідних фахівців, яку очолює голова Київської міської державної адміністрації.
Таким чином, на підставі аналізу сучасного стану системи водопостачання м. Києва було розроблено перелік заходів, необхідних для розвитку цієї системи, проведено оцінку вартості їх реалізації в цінах 2010 року, здійснено ранжування по черговості та сформовано перелік заходів за роками їх виконання. На основі цього переліку з урахуванням реальних можливостей фінансування з різних джерел створено комплексну фінансову модель програми.
Таким чином, на підставі результатів усіх проведених робіт було розроблено проект Регіональної цільової соціально-економічної програми "Питна вода м. Києва" на 2011 - 2020 роки. Повний текст проекту програми наведено в додатку А. Додатки до програми за встановленою формою наведено у таблицях 8 - 10 цього звіту.
Додаток А
Цільова програма "Питна вода
міста Києва на 2011 - 2020 роки"
Мета програми
Мета програми полягає в задоволенні потреб споживачів у питній воді гарантованої якості відповідно до вимог чинних нормативних документів за доступною, економічно обґрунтованою ціною, забезпеченні сталого збалансованого розвитку систем централізованого і децентралізованого питного водопостачання м. Києва, підвищенні рівня безпеки об'єктів водопостачання, а також раціонального використання, збереження та охорони навколишнього природного середовища.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Нині населення міста повністю забезпечено централізованим питним водопостачанням. У 2009 році виробничі показники водопроводу становили: подача води - 339,6 млн. м3/рік; реалізація води - 283,1 млн. м3/рік (у т. ч. населенню 236,4 млн. м3/рік); втрати та невраховані витрати води - 56,5 млн. м3/рік.
Джерелами питного водопостачання м. Києва є поверхневі води річок Дніпро і Десна - 89 % та підземні води сеноманського та юрського водоносних горизонтів - 11 %.
У м. Києві створена розвинена система децентралізованого водопостачання, яка налічує 203 бювети з сумарною продуктивністю 1624 м3/добу.
Питна вода, одержана після очищення на Дніпровській та Деснянській водоочисних станціях, за всіма показниками відповідає вимогам "ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", але має відхилення від вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 (затвердженого наказом МОЗ України від 12.05.2010 N 400) за рядом показників, у т. ч. каламутності, окислюваності, вмісту марганцю, алюмінію.
Аналогічна ситуація склалася і з підземною водою зі свердловин, які використовуються в системі централізованого водопостачання без попереднього очищення. В деяких свердловинах вода не відповідає вимогам вищевказаного ДСанПіН за показниками каламутності, вмісту амонію, заліза, марганцю, кремнію. Вода у децентралізованій системі водопостачання (бюветний комплекс) відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 є некондиційною за показниками каламутності, окислюваності, вмісту алюмінію, марганцю.
Значна частина водопровідних споруд, мереж та обладнання вже перевищили нормативний строк експлуатації, що призводить до зниження ефективності очищення питної води, підвищення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, збільшення собівартості послуг.
Не вирішеним залишається питання екологічності процесу виробництва питної води, зокрема відсутність системи обробки утворюваних в технологічному циклі очищення промивних вод та осадів; використання для знезараження води сильнодіючої токсичної речовина - рідкого хлору, що створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
Проблема забезпечення населення м. Києва якісною питної води і надійного функціонування системи водопостачання має стратегічне значення і потребує комплексного вирішення з залученням всіх можливих джерел фінансування. Програма включає заходи Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки, а також Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року. Заходи інших програм, спрямованих на розвиток системи водопостачання м. Києва, повинні бути узгоджені з цією програмою.
Мета програми досягається наступними шляхами:
- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;
- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;
- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;
- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";
- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;
- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.
Забезпечення населення питною водою гарантованої якості:
- реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій за рахунок:
- впровадження сучасних методів реагентної обробки води;
- реконструкції та удосконалення відстійників та фільтрів;
- реконструкції швидких фільтрів;
- удосконалення контролю якості води;
- реконструкції системи енергопостачання;
- підвищення ефективності знезараження води за рахунок:
- використання гіпохлориту натрію замість рідкого хлору;
- впровадження системи комплексного знезараження (сумісне застосування гіпохлориту натрію з озонуванням, УФ-опроміненням тощо);
- подальший розвиток систем очищення поверхневих вод за рахунок:
- удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництва реверсивного водозабору;
- видалення водоростей на мікрофільтрах на Дніпровській водоочисній станції;
- впровадження додаткових стадій очищення води;
- розвиток артезіанських водозаборів та впровадження за необхідності систем очищення підземної води;
- розвиток системи децентралізованого водопостачання за рахунок:
- впровадження установок локального доочищення води у дошкільних, шкільних та лікувальних закладах;
- модернізації бюветного водопостачання.
Підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів:
- раціональне використання електроенергії, в т. ч.:
- оптимізація режимів роботи розподільних мереж на основі гідравлічних розрахунків;
- здійснення зонування розподільних мереж;
- проведення енергоаудиту та заміни насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне;
- зниження втрат і неврахованих витрат води, в т. ч.:
- заміна запірно-регулюючої арматури на розподільних мережах;
- організація лабораторії пошуку витоків та несанкціонованих підключень до системи;
- створення багаторівневої системи обліку води;
- зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій через:
- оптимізацію режиму промивки фільтрів;
- створення системи безперервного видалення осаду з відстійників;
- повторне використання промивних вод;
- заміну внутрішньомайданчикової арматури.
Підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів:
- заміна і санація водоводів та трубопроводів розподільної мережі;
- створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв;
- реконструкція і розвиток резервуарного парку;
- реконструкція існуючих насосних станцій та будівництво нових;
- підвищення рівня експлуатації водопровідної системи, в т. ч.:
- створення автоматизованої системи управління;
- розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу;
- закупівля спеціалізованих установок та обладнання для експлуатації систем;
- будівництво центральної хімбаклабораторії.
Забезпечення сталого розвитку ВАТ "АК "Київводоканал":
- приведення тарифів за надані послуги у відповідність до їх собівартості;
- відпрацювання оптимальної структури управління підприємством.
Підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання:
- підготовка та перепідготовка інженерно-технічних робітників та робочих, обмін передовим досвідом;
- підготовка спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води;
- регулярне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання.
Нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми:
- розробка концепції водопостачання міста з визначенням відповідальності за будівництво й експлуатацію системи децентралізованого водопостачання;
- проведення технологічних досліджень і визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд;
- проведення гідравлічного розрахунку і розробка на його основі планів заміни насосного обладнання, арматури, перекладки трубопроводів;
- розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонування підприємства;
- розробка проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів водопостачання.
Завдання і заходи
Перелік завдань і заходів програми наведений у додатку 2. Розв'язання завдань та виконання заходів здійснюється у два етапи:
На першому етапі (2011-2012 рр.) виконуються невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також заходи, необхідні для підготовки м. Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. На даному етапі передбачається розпочати реконструкцію водоочисних станцій, систем обробки промивних вод; розробити та реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на насосних станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту та обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок доочищення води; затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.
На другому етапів (2013-2020 рр.) виконуються заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. На цьому етапі передбачається завершити реконструкцію водоочисних станцій з впровадженням сучасних методів очищення води; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження; скоротити використання підземної води в централізованій системі водопостачання міста і створити на їх основі систему резервного водопостачання; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання; забезпечити відповідність якості води у всіх бюветах встановленим вимогам та розширити мережу децентралізованого водопостачання.
Очікувані результати, ефективність програми
Виконання програми дозволить створити умови для забезпечення населення м. Києва питною водою гарантованої якості, знизити собівартість та підвищити якість наданих послуг, забезпечити надійність функціонування системи водопостачання, підвищити безпечність об'єктів водопостачання та запобігти їх негативному впливу на навколишнє природне середовище, зокрема:
в економічній сфері:
- зменшувати питомі енерговитрати у системах водопостачання і водовідведення щорічно на 1 - 2 % до технічно обґрунтованого мінімального рівня;
- знизити витоки і невраховані витрати води на 10 % від діючого нормативного значення шляхом встановлення приладів обліку та оптимізації режимів роботи розподільної мережі;
- забезпечити до 2012 року установку побудинкових приладів обліку у всіх будинках; а до 2020 року забезпечити квартирними приладами обліку все населення міста;
- за рахунок впровадження технології повторного використання промивних вод знизити витрати води на власні потреби водоочисних станцій на 30 %;
- скоротити аварійність на розподільних мережах до 45 аварій/рік на 100 км;
- забезпечити справедливість і прозорість формування тарифів за послуги водопостачання;
у соціальній сфері:
- забезпечити гарантовану якість поданої споживачам питної води у відповідності із чинними нормативами;
- запобігти виникненню важких надзвичайних ситуацій внаслідок використання рідкого хлору в системі виробництва питної води;
- забезпечити можливість автономного постачання питної води населенню у випадках надзвичайних ситуацій;
в екологічній сфері:
- припинити використання рідкого хлору на об'єктах водопостачання;
- припинити скид неочищених промивних вод і осадів, утворюваних на водопровідних станціях;
- скоротити використання високоякісної питної води для господарських та технічних потреб.
Розрахункові показники очікуваних результатів та ефективності виконання програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування програми здійснюється за рахунок:
- коштів Державного бюджету України;
- коштів бюджету м. Києва;
- коштів, отриманих за рахунок інвестиційної складової у тарифах за надані послуги;
- інших джерел фінансування, які не заборонені чинним законодавством України.
Для реалізації програми необхідні кошти у сумі 7827 млн. грн.
Фактичне фінансування заходів програми здійснюється у межах коштів, затверджених у відповідних бюджетах на кожний поточний рік.
Контроль за виконанням програми
Контроль за виконанням програми здійснюють Київська міська державна адміністрація та Київська міська рада відповідно до своїх повноважень.
Громадський контроль за ходом реалізації програми виконується згідно з Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" та Загальнодержавною програмою "Питна вода України".
Для реалізації заходів програми створюється спеціальна робоча група із провідних фахівців, яку очолює голова Київської міської державної адміністрації.
Заступник міського голови - секретар Київради О. Довгий