КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на прибуток та
інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Порядок надання земельних ділянок у користування
на умовах оренди для городництва та особливості
оподаткування таких земельних ділянок
(Плата за землю)

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування таким категоріям землекористувачів: громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян для ведення підсобного сільського господарства; оптовим ринкам сільськогосподарської продукції для розміщення власної інфраструктури.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Порядок надання громадянам земельних ділянок для городництва встановлено ст. 36 Земельного кодексу. Зокрема, частинами першою - третьою зазначеної етапі встановлено, що громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватись в оренду земельні ділянки для городництва.

На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель не допускається. На цих ділянках можуть зводитися тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки побудовані тимчасові споруди зносяться їх власниками за їхній рахунок.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, і земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Колективні об'єднання городників діють на підставі статуту, яким визначаються права, обов'язки їхніх членів, а також компетенція органів їх самоврядування.

Отже, згідно з чинним законодавством земельні ділянки для ведення городництва можуть надаватися громадянам або їх об'єднанням відповідно до укладеного договору на обумовлений термін в оренду, а розпоряджаються зазначеними земельними ділянками місцеві ради або райдержадміністрації.

Оскільки земельні ділянки для ведення городництва є державною власністю, то продажу вони не підлягають ані головою об'єднання городників, ані членами цього об'єднання.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано ст. 124 Земельного кодексу.

Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою ст. 134 Земельного кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою та третьою вищезазначеної статті Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Щодо оподаткування таких земель, то з огляду на вимоги чинного законодавства України воно залежить від багатьох факторів, зокрема: від категорій земель, їх цільового призначення, орендних відносин, від того, встановлено грошову оцінку земельних ділянок чи ні, тощо.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним і Цивільним кодексами, Законом № 161-ХІV, а також іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону № 16І-ХІV розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону № 2535-ХІІ).

Орендодавцями земельних ділянок в Україні до законодавчого розмежування земель державної і комунальної власності виходячи з вимог чинного законодавства України є:

по землях, що перебувають у приватній власності, - фізичні та юридичні особи, у власності яких перебувають ці ділянки;

по землях у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, - відповідні сільські, селищні, міські ради;

по землях за межами населених пунктів. - відповідні органи виконавчої влади.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади, то орендар (колективне об'єднання городників), уклавши з ними договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - за розмір земельного податку, встановлений Законом № 2535-ХІІ;

для інших категорій земель - за трикратний розмір земельного податку, встановлений цим Законом, і не може перевищувати 12% від їх нормативної грошової оцінки.

Віктор ФІНАШКО,
начальник відділу методології місцевих,
ресурсних, рентних та неподаткових
платежів Департаменту

“Вісник податкової служби України” № 35 вересень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)