Право фізичної особи на здійснення
підприємницької діяльності

Фізичні особи в Україні мають законодавче встановлене право на здійснення самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, якщо ця фізична особа не обмежена у правоздатності або дієздатності та зареєстрована належним чином в органах державної влади.

Статтею 3 Господарського кодексу визначено, що під господарською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підприємницькою діяльністю в Україні без створення юридичної особи мають право займатися громадяни України та громадяни інших держав, не обмежені законодавством у правоздатності та дієздатності.

Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Господарським кодексом визначено поняття підприємництва як виду господарської діяльності, а саме: підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, які називаються підприємцями.

Принципи підприємницької діяльності

Підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Поняття суб'єкта господарювання

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізую-чи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність як підприємці та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. До них належать:

громадяни України - особи, які мають громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

іноземні громадяни - особи, які не мають громадянства України і які є громадянами інших держав;

особи без громадянства - особи, які не мають громадянства в жодній країні світу.

Фізична особа з повною цивільною дієздатністю

Статтею 50 Цивільного кодексу визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Водночас у ст. 34 цього Кодексу зазначено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).

Однак є випадки, при настанні яких неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності.

Один з таких випадків, настає у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття. У такому випадку вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. До речі, у разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається та у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність також зберігається.

Повну цивільну дієздатність може бути надано фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

.Також повна цивільна дієздатність може надаватися фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Обмеження цивільної дієздатності

Існують два випадки, за яких фізична особа може втратити цивільну дієздатність, їх визначено Цивільним кодексом. У першому випадку суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. У другому - суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

В обох випадках цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Обмеження у здійсненні видів
підприємницької діяльності

Обмеження у здійсненні видів підприємницької діяльності визначено ст. 4 Закону № 698-ХІІ, а саме:

діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону № 60/95-ВР;

діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами;

діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) та добавок на основі біоетанолу, здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

діяльність, пов'язана з виробництвом біоетанолу, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.

Щодо заборони займатися підприємницькою діяльністю певним категоріям громадян розділом другим ст. 5 Закону № 356/95-ВР встановлено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права, зокрема, займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).

Така заборона стосується і службовців органів прокуратури. Статтею 46 Закону № 1789-ХІІ визначено, що сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Нотаріус також не може займатися підприємницькою діяльністю, цю заборону викладено у ст. 3 Закону № 3425-ХІІ.

Посадові особи органів ДПС не мають права займатися підприємницькою діяльністю і працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності) (ст. 15 Закону № 509-ХІІ).

“Вісник податкової служби України” № 24 червень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)