КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Оплата праці: надбавки і доплати

Відповідно до ст. 15 Закону № 108/95-ВР підприємства госпрозрахункової сфери самостійно встановлюють умови та розміри оплати праці, в тому числі перелік надбавок та доплат, у колективному договорі з дотриманням законодавства, генеральної, галузевої угод.

Надбавки та доплати є досить значущими структурними елементами організації матеріального стимулювання працівників підприємств.

Надбавки та доплати нараховуються, як правило, у відсотках до посадового окладу, тарифної ставки.

За функціональним призначенням усі види надбавок і доплат можна поділити за стимулами, які пов'язані:

з кількісними показниками праці (що стимулюють або компенсують збільшення в певному обсязі робіт, які виконуються працівниками, зокрема за розширення зони обслуговування, виконання додаткових функцій тощо);

з якісними показниками роботи (що здійснюють додаткове стимулювання підвищення кваліфікації, професійної майстерності, високих стійких результатів праці тощо);

з кількісно-якісними показниками праці (що стимулюють виконання в строки і якісно роботи, складність, напруженість і високу якість роботи тощо).

Вважається, що надбавки пов'язані головним чином із стимулюючою, а доплати - з компенсуючою функціями заробітної плати.

Тобто основним призначенням надбавок є стимулювання працівників:

до швидкого підвищення кваліфікації та рівня майстерності (надбавки за класність водіям, за професійну майстерність, за знання та використання іноземних мов тощо);

до довготривалого виконання трудових обов'язків у певній сфері виробничої діяльності (надбавка за вислугу років).

Кожне підприємство самостійно визначає в колективному договорі перелік і порядок нарахування надбавок, які виплачуватимуться працівникам.

Надбавка за професійну майстерність

Надбавка за професійну майстерність установлюється, як правило, працівникам, які мають високі ділові якості, досягли найвищих показників продуктивності та якості праці, володіють передовими методами роботи, мають високий рівень професійної підготовки.

Показники для встановлення надбавок за високу професійну майстерність мають враховувати: стабільне якісне виконання робіт протягом тривалого періоду часу (відсутність браку в роботі, повернення продукції з інших цехів, досягнення високого рівня якості тощо); систематичне досягнення більш високих показників у праці порівняно з середніми показниками робітників тієї самої професії тощо.

Конкретні показники високої професійної майстерності для різних груп робітників розробляються безпосередньо на підприємстві. При визначенні розміру надбавки необхідно передбачати показники, які характеризують професійну майстерність робітника. При цьому перевагу отримують раціоналізатори і винахідники, наставники тощо.

Надбавка за високі досягнення в праці

Надбавка за високі досягнення в праці встановлюється, як правило, тим категоріям працівників, у яких існують показники виміру цих досягнень (плани, завдання тощо).

Оцінка якості роботи працівника для встановлення надбавки за високі досягнення в праці має провадитись на підставі обліку обсягу і складності виконуваних робіт (обов'язків), що визначені робочими інструкціями, нормами праці; строків і якості їх виконання, а також критеріїв, що характеризують кваліфікацію працівника, його компетентність, відповідальність, ініціативність у роботі.

У документі, що регламентує порядок встановлення цих надбавок, мають бути обумовлені терміни, на які ці надбавки встановлюються. Тобто коли провадиться оцінка роботи працівника за показниками, відповідно до яких встановлюється розмір надбавки. Погіршення цих показників може спричинювати зменшення розміру надбавки або її скасування.

Надбавка за виконання особливо важливої роботи

Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється на період виконання цієї роботи. Основна мета встановлення цієї надбавки - концентрація зусиль працівників на якісному і вчасному виконанні цих робіт.

Перелік особливо важливих робіт і посад працівників, яким можуть встановлюватись надбавки за їх виконання, визначається в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства, який регламентує оплату праці. Зокрема, до особливо важливих робіт можна віднести: створення високопотужних і ефективних машин, механізмів, окремих особливо важливих деталей і вузлів, удосконалення та запровадження прогресивних технологій і передових методів організації виробництва та праці тощо.

Доплати до заробітної плати працівників здійснюються у випадках, передбачених законодавством та колективним договором. Так, застосовуються доплати, які встановлюються для відшкодування додаткових витрат праці (суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків відсутнього працівника, за ненормований робочий день, за інтенсивність праці тощо); а також за виконання робіт у певних умовах (за роботу в нічний час, у'шкідливих та особливо шкідливих умовах тощо).

Доплата за інтенсивність праці

При встановленні доплати за інтенсивність праці необхідно враховувати визначення поняття інтенсивності праці.

Інтенсивна праця - це напружена робота, яка забезпечує найбільшу продуктивність.

Отже, при визначенні в колективному договорі або іншому локальному нормативному документі підприємства переліку професій (посад), яким нараховуватиметься і виплачуватиметься доплата за інтенсивність праці, мають враховуватись результати професійної діяльності цих працівників.

Доплата за роботу у нічний час

Доплата за роботу у нічний час належать до державних норм з оплати праці і є обов'язковою для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання.

.Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 22 год до 6 год) оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

На більшості підприємств застосовуються доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування (обсягу робіт) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри цих доплат встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств з питання встановлення цих доплат.

Нормативні акти колишнього СРСР, що обмежували права підприємств з цих питань, втратили чинність.

Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладення на працівників підприємства, в тому числі керівників усіх рівнів та їх заступників, виконання поряд з основною роботою додаткових обов'язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати.

Водночас вищезазначене не поширюється на керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки умови та розміри їх оплати праці визначаються в контракті з дотриманням положень постанови № 859.

Необхідно звернути увагу на те, що оскільки законодавчого визначення суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника в Україні не існує, то щодо цього питання необхідно керуватись положеннями постанови № 1145 та інструкцією щодо їх застосування.

Зазначене відповідає нормам постанови № 1545-ХІІ, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Розширенням зони обслуговування або збільшення обсягу робіт вважається виконання працівником поряд зі своєю роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією самою професією або посадою.

Основною умовою встановлення доплати за суміщення професій (посад) і розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) є наявність відповідних вакантних посад у штатному розписі та робота, яку необхідно виконувати та яка не обумовлена в трудовому договорі працівника.

Доручення виконання обов'язків відсутнього працівника іншому працівнику здійснюється у випадку, коли працівник відсутній, але згідно із законодавством за ним зберігається місце роботи.

Про доручення працівнику додаткових обов'язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника по підприємству видається наказ (розпорядження).

Якщо в наказі про суміщення професій (посад) або про розширення зони обслуговування не було обумовлено терміну, на який працівнику доручаються додаткові обов'язки, то відповідно до частини третьої ст. 32 КЗпП його необхідно повідомити про скасування доплати за суміщення професій не пізніше ніж за два місяці.

При організації оплати праці на підприємстві слід також враховувати, що державою визначено норми оплати праці, яких мають дотримуватись усі підприємства. Зокрема, це оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочну роботу.

Відповідно до ст. 62 КЗпП надурочною вважається робота понад установлену тривалість робочого дня. Тобто у випадку, коли необхідно після завершення робочого дня закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не могла бути закінченою в нормальний робочий час, а припинення її може призвести до псування громадського майна, і роботодавець залишає працівників для виконання цієї роботи, виникають надурочні години.

За відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого дня години (надурочні години) в кінці місяця виплачується компенсація за погодинною системою - у подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною системою оплати праці - у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.

Крім того, виникають ситуації, коли працівники залучаються до роботи у свій вихідний (святковий або неробочий) день. При цьому слід враховувати, що залучення до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу і на це має бути дозвіл профспілкового комітету підприємства (ст. 71 КЗпП). Частиною другою цієї етапі визначено виняткові випадки, коли дозволяється залучення працівників до роботи у вихідні дні.

У наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день має бути визначено, як саме буде компенсовано роботу у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може бути компенсована або наданням іншого дня відпочинку, або у грошовій формі у подвійному розмірі, визначеному ст. 107 КЗпП.

При залученні працівників до роботи у святковий або неробочий день (цей день для працівників вихідний) компенсація провадиться в обов'язковому порядку у подвійному розмірі. За бажанням працівника за роботу у святковий або неробочий день йому може бути надано інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).

Оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні згідно зі ст. 107 КЗпП здійснюється у подвійному розмірі, а саме:

відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячні оклади, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у вихідний день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилась понад місячну норму.

Оплата за роботу у святкові дні провадиться з урахуванням установлених законодавством підвищень окладів. Доплата за суміщення професій (посад), збільшений обсяг робіт, якщо працівником виконувались ці обов'язки; доплата за роботу у нічний час тощо виплачується без подвоєння, на загальних підстава.

Неля СИНЬКО,
начальник відділу
організації заробітної плати
та вдосконалення законодавства
з оплати праці

“Вісник податкової служби України” № 47 грудень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)