Документ втратив чиннiсть!

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія V скликання

РІШЕННЯ
26.04.2007 N 456/1117

(Рішення втратило чинність на підставі Рішення
Київської міської ради
N 692/3699 від 14.12.2017)

Про реформування галузі
охорони здоров'я в місті Києві

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Основ законодавства України про охорону здоров'я, на виконання рішення Київради від 19.12.2006 N 290/347 "Про оптимізацію системи надання медичної допомоги мешканцям міста Києва", з метою забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному киянину, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для формування здорового способу життя серед населення міста Києва Київська міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити:

1.1. Концепцію розвитку охорони здоров'я в місті Києві згідно з додатком 1.

1.2. Першочергові заходи, спрямовані на оптимізацію діяльності системи охорони здоров'я в місті Києві, згідно з додатком 2.

1.3. Положення про систему управління охорони здоров'я міста Києва та її структуру згідно з додатком 3.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) вжити необхідні заходи щодо реалізації та виконання Концепції розвитку охорони здоров'я в місті Києві та першочергових заходів, затверджених підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 1 цього рішення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток N 1
до рішення Київської міської ради
від 26.04.2007 N 456/1117

Концепція
розвитку охорони здоров'я в місті Києві

Вступ

Концепція розвитку охорони здоров'я в місті Києві розроблена на основі чинного законодавства та спрямована на реалізацію положень Конституції України, законів України, Указів Президента України, рішень Уряду та Київської міської влади щодо забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному киянину, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для формування здорового способу життя.

Необхідність визначення основних напрямів розвитку охорони здоров'я мешканців м. Києва зумовлена реальними соціально-економічними труднощами, зокрема:

- структурними змінами в економіці;

- змінами якості життя більшості киян;

- негативними тенденціями в демографічній ситуації в м. Києві;

- незадовільним станом здоров'я киян;

- низьким рівнем фінансування з бюджету міста та районів, що не забезпечує киян безоплатними медичними послугами;

- недостатньою економічною ефективністю використання ресурсів в міській системі охорони здоров'я, що пов'язано, перш за все, з неприйнятною в нинішніх економічних умовах формою фінансування в системі утримання закладів охорони здоров'я;

- недосконалою системою оплати праці лікарів та інших працівників сфери охорони здоров'я;

- незадовільною екологічною ситуацією.

Крім того, особливої гостроти (виходячи з умов значного розшарування населення по доходах та значного недофінансування галузі) набувають проблеми:

- доступу до медичних послуг;

- рівності при отриманні медичних послуг;

- якості медичних послуг за умови недостатнього ресурсного забезпечення;

- неймовірно довгих термінів очікування киян при необхідності отримання високотехнологічних сучасних медичних послуг;

- вкрай неадекватного забезпечення лікарськими та медичними засобами, товарами медичного призначення;

- незадовільного обслуговування існуючих будівель та обладнання;

- низької заробітної плати працівників системи охорони здоров'я (в Києві заробітна плата працівників галузі найнижча серед усіх галузей народногосподарського комплексу міста).

Не менш актуальним постає питання розширення прав та можливостей пацієнтів, яке включає:

- право на медичне обслуговування;

- право вибору пацієнтом лікаря чи лікувального закладу;

- участь пацієнта у прийнятті рішень по клінічних питаннях.

Метою реалізації Концепції є створення системи правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, спрямованих на:

- збереження та зміцнення здоров'я населення, продовження періоду активного довголіття, якості і тривалості життя людей;

- створення правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

- забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі;

- розвиток та формування керованого ринку медичних послуг, сприяння діяльності закладів охорони здоров'я всіх форм власності, створення умов для задоволення потреб населення в медичних послугах;

- ефективне використання наявних кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів;

- солідарна участь держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні послуг з надання громадянам медичної допомоги;

- зменшення дитячої та материнської смертності до рівня показників, визначених стандартами ВООЗ для країн Східної Європи;

- зниження ризиків для здоров'я киян, що пов'язані з забрудненням навколишнього середовища та шкідливими факторами довкілля;

- профілактика та попередження розповсюдження інфекційних захворювань;

- зменшення захворюваності та смертності від судинно-серцевих та онкологічних захворювань, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу;

- зменшення шкоди від вживання алкоголю та наркотиків;

- забезпечення доступності та рівності киян при отриманні медичної допомоги.

I. Основні напрямки політики київської влади
у сфері охорони здоров'я

Оптимізація управління в системі охорони здоров'я м. Києва шляхом:

- введення системи медичного районування, в основі якої є створення однакових можливостей для кожного мешканця м. Києва на отримання медичних послуг, в рамках єдиного медичного простору;

- запровадження у м. Києві єдиного медичного простору з метою реалізації права пацієнта на вільний вибір лікувального закладу;

- забезпечення рівного доступу всіх киян до гарантованої медичної допомоги;

- фінансування всіх закладів охорони здоров'я, які належать до територіальної громади м. Києва, з міського бюджету;

- поетапного збільшення асигнувань у сферу охорони здоров'я, їх ефективного використання;

- забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, переорієнтації охорони здоров'я на суттєве посилення заходів з попередження захворювань, запобігання інфекційним захворюванням, зниження ризиків для здоров'я людини, що пов'язані з забрудненням навколишнього середовища та шкідливим впливом факторів довкілля;

- вирішення проблем гігієни та безпеки праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

- забезпечення всебічного гармонійного фізичного та психічного розвитку дитини, починаючи з народження, її раціонального харчування, оптимальних умов побуту, виховання і навчання;

- створення умов для формування та стимулювання здорового способу життя, вдосконалення гігієнічного виховання і навчання населення, особливо дітей та молоді;

- посилення боротьби із шкідливими звичками;

- розвиток фізичної культури і спорту;

- забезпечення раціонального збалансованого харчування населення;

- здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення, а також соціальної політики підтримки молоді та захисту інвалідів і людей похилого віку;

- запровадження ефективної системи багатоканального фінансування сфери охорони здоров'я;

- удосконалення системи соціального та правового захисту медичних і фармацевтичних працівників та пацієнтів;

- визначення критеріїв щодо диференціації розміру оплати праці медичних та фармацевтичних працівників залежно від рівня їх кваліфікації, обсягів, якості, складності, ефективності та умов виконуваної роботи;

- розроблення цільових комплексних програм охорони здоров'я киян;

- визначення пріоритетів медичної допомоги та обґрунтування переліку і обсягу гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги киянам у закладах охорони здоров'я;

- забезпечення розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини;

- проведення реструктуризації галузі з метою ліквідації диспропорцій у розвитку різних видів медичної допомоги, раціоналізації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги;

- забезпечення доступності медичної допомоги незалежно від соціального статусу, рівня доходів і місця проживання киян;

- удосконалення системи інформаційного забезпечення галузі охорони здоров'я на основі широкого розвитку інформаційних мереж, реорганізації медико-статистичної служби, створення електронного паспорта пацієнта;

- створення системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги на основі клінічних протоколів діагностики та лікування;

- удосконалення порядку акредитації закладів охорони здоров'я та атестації медичних і фармацевтичних працівників.

Для реалізації мети Концепції необхідно, за доступними методами, згідно з чинним законодавством виступити з ініціативою щодо внесення змін та доповнень до Законів України:

- Основи законодавства України про охорону здоров'я;

- Бюджетний кодекс України;

- Про місцеве самоврядування в Україні;

- Про місцеві державні адміністрації;

та прийняття законів України:

- Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

- Про лікувальний заклад;

- Про самоврядування професійних лікарських організацій;

- Про медичну діяльність та заклади охорони здоров'я;

- Про права пацієнта;

- Про проведення експерименту в м. Києві по впровадженню обов'язкового медичного страхування;

- Про державне замовлення в галузі охорони здоров'я.

II. Розвиток економічних засад
системи охорони здоров'я

Реформування економічних засад системи охорони здоров'я спрямовуватиметься на створення прозорих фінансово-економічних механізмів цільового накопичення та адресного використання коштів, необхідних для реалізації в повному обсязі конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Джерелами фінансування охорони здоров'я мають бути кошти місцевих бюджетів, медичного страхування, благодійних фондів, благодійні внески та пожертвування юридичних і фізичних осіб, кошти, одержані за надання платних медичних послуг, а також інші джерела, які не заборонені законодавством.

Заклади охорони здоров'я державного підпорядкування фінансуються з державного бюджету, заклади охорони здоров'я, які є власністю територіальної громади м. Києва, фінансуються з міського бюджету, приватні заклади охорони здоров'я - за рахунок власних надходжень.

Кошти місцевих бюджетів мають бути джерелом фінансового забезпечення населення загальнодоступною медичною допомогою в межах визначеного гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги та його медикаментозного і технологічного забезпечення.

Кошти добровільного медичного страхування спрямовуватимуться на задоволення індивідуальних потреб населення у медичних послугах понад гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги.

Кошти міського бюджету мають бути основним джерелом фінансування цільових програм охорони здоров'я населення.

Заклади охорони здоров'я незалежно від форм власності в обов'язковому порядку повинні дотримуватися державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я.

Також необхідно:

- здійснити перехід до фінансування не мережі закладів охорони здоров'я, а конкретної медичної послуги кожному пацієнту в рамках єдиного медичного простору;

- визначити гарантований безоплатний рівень медичної допомоги з щорічним його переглядом в залежності від затверджених бюджетних призначень на поточний рік;

- удосконалити систему фінансування охорони здоров'я, яка передбачає пряму залежність розмірів фінансування медичних установ від обсягу і якості медичних послуг, які вони падають, при раціональному і ефективному використанні коштів, які виділяються;

- ініціювати перед Урядом України створення нормативної бази щодо надання лікарям первинної амбулаторної поліклінічної допомоги, лікарям загальної практики, групам лікарів право на фондоутримання;

- проводити інвестиційну політику, що забезпечує високу ефективність вкладень, - максимальний медичний, соціальний і економічний ефект;

- розпочати зміни організаційно-правового статусу медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні медичні підприємства з урахуванням ступеня готовності медичних закладів;

- забезпечити виконання цільових програм "Здоров'я киян" та "Турбота".

III. Система управління та організації
надання медичної допомоги

Управління у сфері охорони здоров'я має забезпечуватися Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації.

Фінансування всіх закладів охорони здоров'я, які належать до територіальної громади м. Києва, здійснюється з міського бюджету через Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА.

Медична галузь у м. Києві фінансується через розпорядників коштів, зокрема:

- ГУОЗ та МЗ м. Києва - головний розпорядник бюджетних коштів.

- Територіальні медичні об'єднання - розпорядники бюджетних коштів 2 рівня (як розпорядники коштів з мережею лікувально-профілактичних закладів медичного району).

- Лікувально-профілактичні заклади - розпорядники бюджетних коштів 3 рівня.

Передбачається збереження управлінської вертикалі для забезпечення реалізації єдиної політики у сфері охорони здоров'я при дотриманні державних соціальних нормативів у цій сфері та єдиних галузевих норм. Управління охорони здоров'я районних у м. Києві державних адміністрацій забезпечують співпрацю з Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва та ЛПЗ, розташованими на адміністративній території району.

Забезпечується поступовий перехід від адміністративної до саморегулюючої системи управління галуззю з дотриманням вимог чинного законодавства.

З метою раціонального розподілу коштів, оптимального використання матеріальних ресурсів сфери охорони здоров'я, підвищення ефективності медичного обслуговування передбачається чітке розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів надання медичної допомоги.

Медична допомога на первинному рівні включатиме профілактичні заходи, амбулаторне лікування та стаціонарну допомогу за основними спеціальностями, на вторинному - спеціалізовану, технологічно складнішу, на третинному - високотехнологічну допомогу та лікування найбільш складних і рідкісних захворювань.

Основна частина медичних послуг населенню повинна надаватися на первинному рівні.

Планується створення оптимальної системи надання лікувально-профілактичної допомоги, що забезпечить доступність і якість основних видів медичних послуг відповідно до гарантованого стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги.

Передбачається проводити реальний незалежний моніторинг за використанням наявних матеріальних та фінансових ресурсів з метою забезпечення рівних прав киян в забезпеченні медичною допомогою.

Передбачається проводити щорічну незалежну інвентаризацію в лікувальних закладах системи охорони здоров'я міста Києва.

Передбачається здійснити реструктуризацію галузі на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах медичної допомоги, пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини), а також реструктуризацію стаціонарної та спеціалізованої допомоги, упорядкування мережі лікувально-профілактичних закладів.

Зростатиме роль громадських медичних об'єднань у розв'язанні проблем охорони здоров'я, що сприятиме демократизації управління. З метою забезпечення громадського контролю при Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення та кожному лікувально-профілактичному закладі будуть створені громадські наглядові ради.

Кадрова політика в системі охорони здоров'я:

- впровадження в установленому порядку укладання трудового договору на умовах контракту з керівниками закладів охорони здоров'я, а в подальшому - з усіма медичними працівниками;

- запровадження довгострокових прогнозів потреби міста в медичних кадрах та складання на їх основі перспективних планів підготовки медичних працівників;

- створення реєстру працівників закладів охорони здоров'я м. Києва.

Розвиток системи надання стаціонарної та спеціалізованої медичної допомоги:

- упорядкування мережі центрів спеціалізованої медичної допомоги;

- визначення переліку лікувально-профілактичних закладів для надання інтенсивних методик лікування та відновного лікування;

- визначення лікувальних закладів, в яких забезпечується тривале лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни (шпиталь), хворих з хронічними захворюваннями, людям похилого віку (хоспіси), а також санаторії та будинки дитини з наступною передачею їх до сфери управління соціального захисту;

- раціоналізація використання ліжкового фонду на основі вдосконалення ресурсно-нормативної бази лікувально-профілактичних закладів, впровадження сучасних ресурсозберігаючих медичних технологій, протоколів діагностики і лікування, диференційованих залежно від рівня лікувально-діагностичного процесу та етапу надання медичної допомоги;

- поліпшення якості падання стаціонарної спеціалізованої медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах різних форм власності;

- продовження розвитку мережі відділень паліативної допомоги (хоспісів) відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів;

- продовження розробки та впровадження існуючих медичних протоколів діагностики та лікування на основі доказової медицини;

- підвищення ролі наукових центрів в розробці і впровадженні ефективних медичних технологій, використанні унікальних методів діагностики і лікування.

Медична допомога, яка замінює перебування у стаціонарі, розвиватиметься шляхом економічно ефективних організаційних форм медичного обслуговування, що передбачає:

- розширення мережі денних стаціонарів, стаціонарів вдома, центрів амбулаторної хірургії тощо, а також розширення діапазону таких послуг та вдосконалення ресурсно-нормативної бази в умовах реорганізації надання первинної медичної допомоги та її переходу на засади загальної лікарської практики (сімейної медицини);

- широке застосування зазначених форм для профілактики та діагностики захворювань, лікування і реабілітації хворих;

- розробка програми сприяння розвитку приватної медицини в місті Києві;

- створення єдиного медичного реєстру приватних медичних закладів.

Основні напрямки розвитку охорони здоров'я матерів і дітей:

- розширення профілактичних, лікувально-діагностичних і реабілітаційно-відновних заходів, спрямованих на охорону здоров'я населення репродуктивного віку;

- здійснення заходів щодо соціальної підтримки вагітних і сімей, в яких народилася дитина;

- подальший розвиток служб планування сім'ї, безпечного материнства, медико-генетичного консультування, запровадження багатоступеневої системи перинатальної допомоги;

- розвиток медико-організаційних технологій, що сприятимуть забезпеченню народження здорових дітей, збереженню та зміцненню їхнього здоров'я, профілактиці інвалідності;

- удосконалення структури родопомічних і дитячих закладів, оснащення їх лікувально-діагностичною апаратурою, впровадження у діяльність цих закладів гнучких організаційних систем залежно від регіональних умов і принципу реорганізації високовартісних видів медичної допомоги.

- роботу серед населення по плануванню сім'ї в цілях формування усвідомленого відношення до сім'ї, материнства і батьківства;

З метою забезпечення участі всіх медичних закладів міста незалежно від форм власності в охороні здоров'я громадян передбачається:

- створити в м. Києві (з урахуванням столичних функцій) єдиний медичний простір для організації надання медичної допомоги іногороднім, іноземцям та лікування киян на договірній основі в лікувально-профілактичних закладах інших форм власності та відомчої належності;

- здійснити інтеграцію відомчих медичних установ в загальну систему охорони здоров'я на єдиній нормативно-правовій базі з урахуванням їх галузевих особливостей і місцезнаходження;

- забезпечити медичним організаціям, особам, що здійснюють приватну медичну діяльність, державним і муніципальним організаціям рівні права на роботу в системі охорони здоров'я та участь в реалізації муніципальних цільових програм;

- забезпечити дієвий моніторинг здоров'я населення та проведення диспансеризації з залученням санітарно-епідеміологічної служби, роботодавців, закладів освіти та соціального захисту.

З метою вирішення комплексу питань, пов'язаних з незадовільним станом матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, забезпечити:

- розробку схеми дислокацій лікувально-профілактичних закладів з урахуванням забудови нових житлових масивів;

- проведення технічного обстеження будівель і споруд лікувально-профілактичних закладів з метою отримання висновків щодо технічного стану, оцінки перспективи їх використання, виявлення аварійних будівель;

- створення муніципальної проектної організації по проектуванню медичних об'єктів;

- перегляд та затвердження табелів оснащення медичних закладів всіх рівнів надання медичної допомоги в першу чергу медичним обладнанням з урахуванням сучасних технологій в охороні здоров'я.

Також необхідно до роботи по охороні здоров'я киян і надання медико-соціальної допомоги залучати непрофесійні громадські організації і професійні медичні і фармацевтичні асоціації, а також окремих громадян, що дозволить підвищити ефективність профілактичної роботи, зокрема з соціально незахищеними верствами населення, покращити реабілітаційну роботу з групами пацієнтів, розвинути принципи взаємодопомоги і навички вирішення медико-соціальних проблем самими пацієнтами.

З метою забезпечення громадського контролю за використанням бюджетних коштів в обов'язковому порядку двічі на рік публікувати звіт в засобах масової інформації.

IV. Соціальний захист медичних працівників

Розробити та прийняти Київрадою цільову програму будівництва соціального житла для медичних працівників.

Створити в м. Києві фонд службових квартир для медичних працівників. Забезпечити надання гуртожитків, як тимчасового житла, молодим спеціалістам та медичним працівникам, які не забезпечені індивідуальними квартирами, в т. ч. які прибувають у м. Київ з інших регіонів України.

Постійно коригувати рівень заробітної плати медичних працівників до середнього рівня заробітної плати по м. Києву. Формувати надбавки до заробітної плати медичних працівників на підставі особистого внеску кожного в досягнення очікуваних результатів праці.

Запровадити підвищення пенсій медичним працівникам, які мають безперервний стаж роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров'я понад 25 років.

Ініціювати перед урядом України впровадження доплат до посадового окладу лікарям дільничної мережі, швидкої та невідкладної медичної допомоги у розмірі 100% від посадового окладу а також надбавки за тривалу безперервну роботу усім медичним працівникам.

Надавати щорічну матеріальну допомогу медикам на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу.

Розробити перелік заходів по захисту медичних працівників від посягань на їх життя і здоров'я під час виконання ними службових обов'язків.

Термінологія:

Акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини - лікувально-профілактичний заклад, який в межах своєї діяльності забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів з попередження і зниження захворюваності, інвалідності і смертності, раннього виявлення захворювань, надає прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню кваліфіковану первинну лікувально-профілактичну допомогу, здійснює його диспансеризацію та моніторинг за станом здоров'я.

Атестація медичних працівників - це підтвердження рівня знань медичних працівників або визначення рівня знань з присвоєнням відповідної категорії.

Безоплатна медична послуга - це послуга, яка надається населенню безкоштовно (за кошти міського або місцевого бюджетів).

Клінічний протокол (стандарти) - це порядок дій медичного працівника при обстеженні і лікуванні конкретно визначеної хвороби.

Лікарня "Хоспіс" - лікувально-профілактичний заклад для надання медичної допомоги невиліковним хворим, що функціонує за рахунок місцевого бюджету, додаткового фінансування підприємствами, спонсорами, добродійних пожертвувань організацій, фізичних та юридичних осіб.

Медична послуга - це медичний захід або комплекс медичних заходів, що реалізуються або пропонуються для реалізації медичними працівниками в закладах охорони здоров'я, має завершене значення, цінову визначеність та є економічною складовою медичної допомоги.

Медична допомога - комплекс медичних заходів, спрямованих на лікування пацієнта у разі, коли його життю і здоров'ю загрожує небезпека, що здійснюється професійно підготовленими фахівцями, які мають на це право відповідно до законодавства.

Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження і розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Первинна лікувально-профілактична допомога подається переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями або іншими лікарями загальної практики.

Спеціалізована (вторинна) лікувально-профілактична допомога подається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики.

Високоспеціалізована (третинна) лікувально-профілактична допомога подається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку у галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко зустрічаються.

Стаціонарна медична допомога - це медична допомога, яка надається при стаціонарному лікуванні у спеціалізованих відділеннях та відділеннях загального профілю.

Система охорони здоров'я - це сукупність лікувально-профілактичних закладів, які надають всі види медичної допомоги.

Шпиталь - медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених.

Заступник міського голови -
секретар Київради О.Довгий

Додаток N 2
до рішення Київської міської ради
від 26.04.2007 N 456/1117

Першочергові заходи,
направлені на оптимізацію діяльності
системи охорони здоров'я в місті Києві

1. Оптимізація системи управління галуззю,
створення єдиного медичного простору

1.1. Переведення муніципальних закладів охорони здоров'я на фінансування з міського бюджету.

1.2. Введення системи медичного районування, в основі якої є створення однакових можливостей для кожного мешканця м. Києва на отримання медичних послуг.

1.3. Реформування системи управління медичною галуззю м. Києва шляхом створення управлінських структур, які будуть здійснювати оперативно-тактичне управління медичними районами, фінансово-економічне забезпечення, координацію, організацію і контроль підпорядкованих медичних закладів, забезпечувати співпрацю з районними державними адміністраціями при збереженні основних функцій ГУОЗ та МЗ м. Києва, якими є: реалізація державної та регіональної політики у галузі охорони здоров'я м. Києва, міжгалузева координація, управління та матеріально-фінансове забезпечення роботи галузі.

1.4. Збереження в структурі районних державних адміністрацій управлінь охорони здоров'я з метою прогнозування, регулювання та координації діяльності закладів охорони здоров'я, розташованих на території адміністративного району, та забезпечення співпраці з ГУОЗ та медичного забезпечення м. Києва та управлінською структурою медичного району за умов, що чисельність працівників районних управлінь та територіальних медичних об'єднань, включаючи державних службовців, не повинна перевищувати наявний склад працівників системи охорони здоров'я міста Києва.

2. Організаційні та фінансово-економічні заходи

Розділ 1

2.1. Розробка та затвердження на сесії Київради "Схеми дислокації лікувально-профілактичних закладів м. Києва" з урахуванням забудови нових житлових масивів.

2.2. Розпочати роботу по створенню на базі лікувальних закладів м. Києва, заснованих на базі комунального майна міста, комунальних підприємств.

2.3. Підготовка та прийняття рішення Київради щодо визначення об'ємів надання медичної допомоги, які надаються закладами охорони здоров'я, заснованими на комунальній власності м. Києва, на безоплатній основі, тобто за кошти міського бюджету.

2.4. Ініціювання перед Верховною Радою України прийняття закону України "Про проведення експерименту по впровадженню обов'язкового медичного страхування у м. Києві".

2.5. Створення муніципальної медичної страхової компанії.

2.6. Підготувати проект рішення Київради "Про створення лікарняних кас".

2.7. Створити робочу групу по вивченню питання повернення до "Нового господарського механізму", що функціонував у м. Києві на початку 90-х років.

Розділ 2

2.8. Введення дворівневої системи надання стаціонарної допомоги:

I рівень

(заклади, що входять в структуру медичного району)

- Районні лікарні з реабілітаційними центрами,

- Спеціалізовані геронтологічні стаціонари з реабілітаційними відділеннями. - Хоспіси.

II рівень

(міські заклади)

- Високоспеціалізовані центри для короткострокового лікування хворих з гострою патологією, з подальшим переведенням їх у стаціонарні заклади I рівня.

2.9. Створення в кожному медичному районі патронажних медичних служб для обслуговування немобільних хворих на дому.

2.10. Створення в кожному медичному районі діагностичних центрів з метою концентрації всього необхідного дороговартісного медичного обладнання, покращення діагностичного процесу та економії бюджетних коштів.

3. Вирішення кадрової проблеми

3.1. Розробка та прийняття Київрадою цільової програми будівництва соціального житла для медичних працівників.

3.2. Створення системи надання місць в гуртожитках медичним працівникам, які прибувають в м. Київ з інших регіонів України.

3.3. Формування цільових замовлень на підготовку фахівців в медичних навчальних закладах за бюджетні кошти.

4. Покращення матеріально-технічної бази

4.1. Розробка та прийняття Київрадою цільової програми забезпечення медичних закладів новітнім медичним обладнанням та заміни зношеного та морально застарілого медичного обладнання на термін 2007-2010 рр.

4.2. Створення муніципальної проектної організації по проектуванню медичних об'єктів.

4.3. Проведення технічного обстеження будівель і споруд лікувально-профілактичних закладів з метою отримання висновків щодо технічного стану, оцінки перспективи їх використання, виявлення аварійних будівель.

Заступник міського голови -
секретар Київради О.Довгий

Додаток N 3
до рішення Київської міської ради
від 26.04.2007 N 456/1117

Положення
про систему управління охороною здоров'я м. Києва

Головною метою оптимізації управління системою охорони здоров'я м. Києва є:

- забезпечення доступної та якісної медичної допомоги мешканцям столиці;

- створення для кожного мешканця столиці однакових умов в отриманні медичної допомоги шляхом введення медичного районування та створення в системі Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення (ГУОЗ та МЗ) територіальних медичних об'єднань (ТМО) для оперативного управління та координації діяльності ЛПЗ, розташованих на території відповідних медичних районів.

Взаємодія суб'єктів системи управління охорони здоров'я м. Києва здійснюється відповідно до покладених на них завдань.

I. Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення (ГУОЗ та МЗ), як структурний підрозділ виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), здійснює:

1. Забезпечення реалізації державної та регіональної політики в галузі охорони здоров'я.

2. Управління територіальними медичними об'єднаннями та іншими підпорядкованими установами, організаціями галузі охорони здоров'я, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, організація їх матеріально-фінансового забезпечення.

3. Прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою.

4. Координацію діяльності лікувально-профілактичних закладів установ та організацій незалежно від форм власності.

5. Забезпечення виконання актів законодавства в галузі "Охорона здоров'я", державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища і санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів та технологій.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

1. Готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку м. Києва та проектів місцевого бюджету, подає їх на розгляд Київської міської державної адміністрації та забезпечує їх виконання.

2. Сприяє органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.

3. Готує пропозиції, спрямовані на проведення реформи в галузі охорони здоров'я, і подає їх на розгляд Київської міської державної адміністрації.

4. Здійснює організаційне і методичне керівництво роботою Територіальних медичних об'єднань та закладів охорони здоров'я з питань надання лікувально-профілактичної допомоги та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення міста.

5. Вивчає стан здоров'я населення, вживає заходів для запобігання і зниження захворюваності та втрати працездатності, а також збільшення тривалості життя людей.

6. В установленому законодавством порядку надає Міністерству охорони здоров'я України необхідну інформацію, документи та матеріали.

7. Здійснює на основі галузевих медичних стандартів контроль за якістю та обсягом медико-санітарної допомоги, що надається закладами охорони здоров'я всіх форм власності.

8. Складає баланс фінансових і трудових ресурсів, доходів і видатків, визначає потребу у медичній техніці, медикаментах, будівельних матеріалах, інвентарі, пальному, засобах автотранспорту.

9. Здійснює, як головний розпорядник коштів бюджету, фінансування підпорядкованих йому Територіальних медичних об'єднань та закладів охорони здоров'я в межах бюджетних призначень, які утримуються за рахунок коштів, передбачених міським бюджетом; контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.

10. Затверджує структуру, штатний розпис та кошторис ТМО та підпорядкованих закладів.

11. Сприяє розвитку медичної науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впроваджує в практику наукові досягнення та передовий досвід в галузі охорони здоров'я.

12. Здійснює систематичний контроль за додержанням актів законодавства з питань охорони здоров'я та санітарних правил керівниками закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності.

13. Виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Київську міську державну адміністрацію завдань у галузі охорони здоров'я.

II. Територіальне медичне об'єднання (ТМО) підпорядковане ГУОЗ та МЗ м. Києва, створюється і функціонує з метою оперативного управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів, розташованих на території відповідного медичного району, та для забезпечення однакових умов для кожного мешканця в отриманні доступної та якісної медичної допомоги на відповідній території.

Для досягнення найкращих кінцевих результатів у наданні амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної Допомоги населенню відповідної території Територіальне медичне об'єднання забезпечує:

1. Здійснення оперативного управління, організаційно-методичного керівництва підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів.

2. Організацію своєчасного та кваліфікованого надання медичної допомоги населенню в стаціонарних відділеннях лікарень, на амбулаторному прийомі в поліклініках та вдома хворим, котрі за станом здоров'я та характером захворювання не можуть відвідувати поліклініки, потребують постільного режиму та систематичного нагляду.

3. Організацію роботи щодо своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги матерям та дітям.

4. Контроль та експертизу за якістю та обсягом лікувально-діагностичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах.

5. Організацію та контроль щодо надання невідкладної медичної допомоги населенню території обслуговування.

6. Організацію та контроль за проведенням обстеження пацієнтів згідно з стандартами якості надання медичної допомоги.

7. Впровадження в лікувально-діагностичний процес наукових досягнень і передового досвіду.

8. Вдосконалення тимчасових стандартів гарантованого рівня надання медичної допомоги в межах фінансування для лікувально-профілактичних закладів території обслуговування.

9. Вдосконалення та розвиток первинної медико-санітарної допомоги, як першооснови усієї системи охорони здоров'я, орієнтуючись на лікаря загальної практики (сімейного лікаря).

10. Організацію та контроль за забезпеченням пільгових категорій населення району обслуговування медикаментами за пільговими рецептами лікарів.

11. Фінансування підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів,як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня з мережею, здійснення контролю за ефективним використанням фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.

12. Складання балансу фінансових і трудових ресурсів, доходів та видатків, визначає потребу у медичній техніці, медикаментах, будівельних матеріалах, інвентарі, пальному, автотранспорті.

13. Контроль за станом платіжно-розрахункової дисципліни в підпорядкованих закладах.

14. Організацію матеріально-технічного забезпечення підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів.

15. Здійснення контролю за використанням майна, яке надане в оренду.

16. Погодження всіх видів господарської діяльності, пов'язаних з вирішенням майнових питань у підпорядкованих установах.

17. Виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля в межах наявного фінансування.

18. Здійснення взаємодії з органами місцевого самоврядування та іншими організаціями та установами відповідної території.

Територіальні медичні об'єднання (ТМО) з питань організації надання медичної допомоги та ефективного використання бюджетних коштів підпорядковані та підзвітні ГУОЗ та МЗ.

III. Управління охорони здоров'я (відділи) районних у м. Києві державних адміністрацій є структурними підрозділами районних у м. Києві державних адміністрацій, які створюються за погодженням з ГУОЗ та МЗ, підпорядковуються головам відповідних районних державних адміністрацій та здійснюють:

1. Міжвідомчу координацію діяльності лікувально-профілактичних закладів та установ, що розташовані на території адміністративного району, незалежно від підпорядкування та форми власності, з місцевими органами виконавчої влади, ГУОЗ та МЗ та іншими організаціями і підприємствами.

2. Заходи для розвитку, збереження та упорядкування мережі закладів охорони здоров'я, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази.

3. Контроль за дотриманням належного санітарного та епідемічного стану, організовують пропаганду наукових медичних і гігієнічних знань серед населення району.

4. Розроблення проектів програм соціально-економічного розвитку і подання їх на затвердження відповідній раді, забезпечують їх виконання, звітують перед відповідною радою про їх виконання.

5. Реалізацію прав громадян на участь в управлінні охороною здоров'я шляхом проведення громадських слухань, налагодження діяльності громадських консультативних або наглядових рад, громадських організацій працівників охорони здоров'я та інших об'єднань громадян.

6. Розгляд звернень громадян та вжиття заходів до усунення причин, що їх викликають.

7. Інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на відповідну районну у м. Києві державну адміністрацію завдань у галузі охорони здоров'я.

Заступник міського голови -
секретар Київради О.Довгий

Структура
управління охороною здоров'я м. Києва

Зі структурою можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".