документiв в базi
550558
Подiлитися 
  2009-04-242009-09-162009-12-08  

Документ втратив чиннiсть!


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 24 квітня 2009 р. N 410
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1126 від 2 листопада 2011
р.)

Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого
з питань антикорупційної політики

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1057 від 16.09.20
09 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, що додається.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 2009 р. N 410

Положення
про Урядового уповноваженого
з питань антикорупційної політики

1. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики (далі - Урядовий уповноважений) є посадовою особою, на яку покладається виконання завдань з підготовки пропозицій щодо формування та забезпечення реалізації державної антикорупційної політики.

Урядовий уповноважений є спеціально уповноваженою особою з питань антикорупційної політики. ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

Урядовий уповноважений підпорядковується Кабінетові Міністрів України та взаємодіє з Президентом України, Верховною Радою України та Мін'юстом.

2. Урядовий уповноважений призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Урядовим уповноваженим може бути особа, яка є громадянином України, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років.

3. Урядовий уповноважений у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

4. До компетенції Урядового уповноваженого належить:

1) розроблення і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо:

визначення основних напрямів державної антикорупційної політики; ( Абзац другий підпункту 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

розроблення та здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією державної антикорупційної політики;

1-1) формування в межах повноважень, визначених цим Положенням, державної антикорупційної політики, реалізація антикорупційної стратегії, координація діяльності центральних органів виконавчої влади з реалізації антикорупційної політики; ( Пункт 4 доповнено підпунктом 1-1 згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

2) проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та підготовка висновків за її результатами; ( Підпункт 2 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1057 від 16.09.2009 )

3) проведення системного аналізу:

діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері запобігання та протидії корупції із здійсненням комплексу заходів щодо їх узгодженої роботи у зазначеній сфері; ( Абзац другий підпункту 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

законодавства з метою виявлення норм, реалізація яких може призвести до корупційних проявів, з підготовкою пропозицій щодо розроблення проектів нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції та участю у розробленні таких актів;

статистичних даних та іншої інформації про факти корупційних діянь та здійснення заходів із запобігання та протидії корупції, зокрема таких, що вживаються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, з метою виявлення факторів, які сприяють корупційним проявам, і підготовки пропозицій щодо їх усунення; ( Абзац четвертий підпункту 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

4) забезпечення ефективної взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, їх територіальними підрозділами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян з питань реалізації державної антикорупційної політики;

5) участь у співпраці України з Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO), іншими міжнародними організаціями з питань антикорупційної політики;

6) здійснення заходів, пов'язаних із залученням до формування та реалізації державної антикорупційної політики інститутів громадянського суспільства та сприяння співпраці з ними органів виконавчої влади; формування при Урядовому уповноваженому громадської ради з питань державної антикорупційної політики та забезпечення її діяльності;

7) забезпечення інформування громадськості про здійснення заходів щодо запобігання корупції та у разі потреби Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про виявлення фактів, що можуть свідчити про корупційні правопорушення; ( Підпункт 7 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

8) налагодження з комітетами Верховної Ради України співпраці щодо реалізації державної антикорупційної політики;

9) проведення досліджень з проблем, пов'язаних з корупцією;

10) забезпечення розміщення в засобах масової інформації матеріалів, що стосуються запобігання та протидії корупції;

11) узагальнення інформації центральних органів виконавчої влади про здійснення заходів з реалізації державної антикорупційної політики і подання щорічного звіту Кабінетові Міністрів України та його оприлюднення. Зазначений звіт надсилається також до відома Президентові України та Верховній Раді України. ( Підпункт 11 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

12) надання Кабінетові Міністрів України інформації про виявлені факти, що свідчать про корупційні правопорушення. ( Пункт 4 доповнено підпунктом 12 згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

5. Урядовий уповноважений має право:

1) звертатися в установленому порядку із запитами до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) брати участь в засіданнях колегій міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади під час розгляду питань, що стосуються запобігання та протидії корупції;

3) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) ініціювати утворення робочих груп з підготовки проектів нормативно-правових актів, проведення їх антикорупційної експертизи; скликати наради з питань, що належать до його компетенції;

5) вносити центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо залучення на договірних засадах науковців і експертів для розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення їх антикорупційної експертизи, досліджень з проблем, пов'язаних з корупцією, організовувати розміщення замовлення на проведення таких досліджень;

6) використовувати у своїй діяльності методичні та методологічні розробки і бази даних Мін'юсту, інших центральних органів виконавчої влади;

7) передавати у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про корупційні порушення, органам, які проводять боротьбу з корупцією, відповідні матеріали та одержувати інформацію за результатами їх розгляду;

8) вносити на розгляд урядового комітету або Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. ( Пункт 5 доповнено підпунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

6. Урядовий уповноважений включається до складу урядових комітетів та має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України.

7. Діяльність Урядового уповноваженого забезпечує відповідний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Урядовий уповноважений може мати радників і консультантів на громадських засадах з числа фахівців. ( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1057 від 16.09.2009 )

8. Урядовий уповноважений в межах компетенції приймає рішення, має бланк та печатку з найменуванням своєї посади та адреси. ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 1057 від 16.09.2009 )

^ Наверх
наверх