КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про виплату надбавки за класність водіям

ПИТАННЯ: Чи має виплачуватися надбавка за класність водіям відкритого акціонерного товариства нафтохімічної галузі пропорційно до відпрацьованого водієм часу, якщо положенням про оплату праці передбачено, що надбавка не виплачується лише за час простою чи ремонту автомобіля?

Чи може застосовуватися додаток до колективного договору акціонерного товариства "Перелік доплат і надбавок та їх розміри, які встановлюються працівникам за рахунок собівартості продукції"?

ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оплату праці" підприємствам госпрозрахункової сфери, в тому числі й акціонерним товариствам, надано право самостійно в колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, установлених законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами, визначати умови та розміри оплати праці, зокрема надбавок та доплат.

Питання оплати праці працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України врегульовані Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України та Центральною радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2007-2008 роки (далі - Угода).

У додатку 6 до Угоди наведено перелік доплат і надбавок і їхні мінімальні розміри, які встановлюються працівникам об'єднань, підприємств і організацій.

За класність водіям автотранспортних засобів (легкових і вантажних автомобілів, автобусів) нараховується надбавка в такому розмірі: водіям другого класу - 10%; першого класу - 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.

Отже, згідно з угодою "відпрацьований водієм час" є однією з основних умов нарахування (або ненарахування) надбавки за класність водіям.

Норми Галузевої угоди є мінімальними гарантіями для застосування під час укладення колективних договорів підприємствами, організаціями, які перебувають у сфері її чинності.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про колективні договори і угоди" сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об'єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу її чинності.

Отже, якщо представники сторін (через уповноважених осіб), які представляють інтереси підприємства, взяли участь у підписанні Галузевої угоди (або згодом приєдналися до неї), то її норми, зокрема щодо встановлення надбавки за класність водіям, є обов'язковими для застосування під час укладення колективних договорів як мінімальні гарантії.

Якщо в колективному договорі (положенні про оплату праці водіїв) зазначено, що надбавка за класність водіям провадиться за відпрацьований водієм час, то за час, коли водії не були безпосередньо зайняті керуванням транспортним засобом, ця надбавка не виплачується.

Якщо в колективному договорі відсутня норма "за відпрацьований водієм час", то ця надбавка нараховується за весь час роботи і безпосередньо водієм і за час коли він займався ремонтом, тощо.

Отже, умови нарахування надбавки за класність водіям залежать від того, як це визначено нормами колективного договору.

Надбавка за класність водіям установлюється в певному відсотку до тарифної ставки (окладу), отже, якщо працівник тимчасово відсутній на роботі (хворіє, перебуває у відпустці тощо), тарифну ставку (оклад) йому нараховують пропорційно до відпрацьованого часу, а також і надбавки будуть нараховані пропорційно до відпрацьованого часу.

Щодо залежності нарахування і виплати надбавок від собівартості продукції, то собівартість промислової продукції - це поточні витрати підприємств на виробництво продукції та її збут, одним із складових якої є фонд оплати праці (основної та додаткової заробітної плати).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови регулювання фондів оплати праці належать до компетенції сторін колективних переговорів.

При цьому відповідно до ст. 103 КЗпП про нові умови оплати праці або зміну чинних у бік погіршення, зокрема скасування надбавок, які є додатковою заробітною платою, власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці.

У колективному договорі або іншому локальному документі з оплати праці, який є чинним на підприємстві, може бути передбачено, що умови нарахування та виплати заробітної плати, зокрема надбавок тощо, провадяться з урахуванням норм ст. 103 КЗпП, у Цьому разі вважається, що через два місяці після дати ознайомлення працівника з колективним договором (відповідним положенням) додатково попереджувати працівника непотрібно.

Якщо в окремих випадках з підстав, визначених колективним договором (положенням), підприємство ухвалює рішення про зменшення (або відміну) виплат, то це рішення оголошується в наказі (розпорядженні) по підприємству з обов'язковим зазначенням причин.

Якщо зазначена норма не обумовлена в колективному договорі або іншому локальному документі з оплати праці, що є чинним на підприємстві, то невиплата або зменшення розміру надбавки тощо (тобто виплат, передбачених колективним договором) без попередження за два місяці (ст.32 КЗпП) є порушенням трудового законодавства.

Частина четверта ст.97 КЗпП забороняє власникові в односторонньому порядку ухвалювати рішення з питань оплати праці, котрі погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Начальник відділу Департаменту питань державного
регулюванні заробітної плати та
умов праці Неля СИНЬКО

“Праця і зарплата” № 32(660), 26 серпня 2009 р.
Передплатний індекс:30214