документiв в базi
550558
Подiлитися 
  2009-06-172013-04-222016-07-132018-07-18  

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 червня 2009 р. N 598
Київ

Про затвердження Порядку забезпечення
підтримки з боку України міжнародних
миротворчих операцій та навчань

З метою реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованого Законом України від 17 березня 2004 р. N 1607-IV, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок забезпечення підтримки з боку України міжнародних миротворчих операцій та навчань, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Порядком, затвердженим цією постановою.

3. Міністерству оборони разом з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Міністерством економіки, Міністерством промислової політики, Державною митною службою, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Державною податковою адміністрацією, Службою безпеки України затвердити у тримісячний строк Каталог можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань і визначити порядок використання та оновлення інформації, яка міститься в ньому.

4. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2009 р. N 598

Порядок
забезпечення підтримки з боку України
міжнародних миротворчих операцій та навчань

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення підтримки з боку України міжнародних миротворчих операцій та навчань (далі - підтримка) та основні завдання центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення взаємодії під час організації і надання підпримки.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

види підтримки - транспортне, квартирно-експлуатаційне, продовольче, речове, інженерне, медичне забезпечення, лазнево-пральне обслуговування, забезпечення пально-мастильними матеріалами, засобами зв'язку та обчислювальної техніки, поштові та інші послуги, які надаються Україною в інтересах країн, що направляють;

визначення потреб - документ, у якому перелічуються види підтримки, які повинна надати Україна під час проведення міжнародних миротворчих операцій та навчань на її території;

заява про потреби - документ, який подається країною, що направляє, і містить визначення обсягів матеріальних і технічних ресурсів, які надаються Україною під час проведення міжнародних миротворчих операцій та навчань на її території;

контактний пункт - структурний підрозділ штабу командування виду Збройних Сил України, призначений для забезпечення взаємодії та обміну інформацією між Міноборони, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, командувачем НАТО та країнами, що направляють, з питань забезпечення підтримки;

міжнародна миротворча операція та навчання - заходи, що здійснюються підрозділами збройних сил інших держав, які допущені на територію України з метою виконання завдань, визначених у статті 3 Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" ( 1479-14 );

робоча група - група, що утворюється Міноборони (Генеральним штабом Збройних Сил України) у складі представників центральних органів виконавчої влади, для вирішення питань, пов'язаних із здійсненням заходів під час організації і надання підтримки;

уповноважений представник України - представник Міноборони, який має повноваження підписувати міжнародні договори відповідно до вимог законодавства.

Терміни "підрозділ збройних сил інших держав", "командувач НАТО", "країна, що направляє", "місця забезпечення підтримки операцій та навчань", "підтримка з боку країни, що приймає", "технічна угода", "угода про спільне виконання" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" ( 1479-14 ) та Меморандумі про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України (далі - Меморандум).

3. Організація, координація та контроль за здійсненням заходів з надання підтримки покладається на Міноборони.

Міноборони має право отримувати на безоплатній основі від інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для забезпечення підтримки.

4. Заходи з надання підтримки здійснюються після схвалення Верховною Радою України рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України, про яке МЗС в установленому порядку інформує командувача НАТО.

5. Для забезпечення підтримки робочою групою розробляється проект технічної угоди, яка укладається між Міноборони і командувачем НАТО або країнами, що направляють.

6. Фінансування та відшкодування вартості матеріальних і технічних ресурсів, послуг, які надаються Україною, здійснюється в порядку, передбаченому статтею VI Меморандуму та іншими міжнародними договорами України.

7. Для організації забезпечення підтримки на постійній основі утворюється міжвідомча координаційна група, яку очолює перший заступник (заступник) Міністра оборони України, у складі заступників керівників центральних органів виконавчої влади.

Склад міжвідомчої координаційної групи та положення про неї затверджуються спільним наказом керівників відповідних центральних органів виконавчої влади.

До роботи міжвідомчої координаційної групи можуть залучатися представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, представники штабу командувача НАТО та країн, що направляють, командувач НАТО.

8. Підготовчий етап забезпечення підтримки передбачає вирішення Україною, командувачем НАТО та країнами, що направляють, організаційних питань стосовно:

приєднання країн, що направляють, до Меморандуму;

укладення технічної угоди. Після надходження визначення потреб робоча група розробляє проект технічної угоди, який надсилається заінтересованим центральним органам виконавчої влади для погодження;

узгодження обсягів матеріальних і технічних ресурсів, зазначених у заяві про потреби;

організацію у разі необхідності візитів до України представників штабу командувача НАТО та країн, що направляють, за результатами яких робочою групою розробляються проекти угод між Україною та кожною країною, що направляє, про спільне виконання, які підписуються уповноваженим представником України та представниками зазначених країн;

визначення у разі необхідності сил і засобів центральних органів виконавчої влади;

здійснення інших заходів, пов'язаних із забезпеченням підтримки.

9. Послуги, які не можуть бути надані підрозділам збройних сил інших держав Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, надаються українськими підприємствами, установами та організаціями на підставі укладених з країнами, що направляють, договорів.

10. Етап здійснення підтримки включає надання матеріально-технічних засобів і послуг, необхідних для задоволення потреб підрозділів збройних сил інших держав відповідно до їх обсягів, які визначені технічною угодою та угодами про спільне виконання.

11. Для забезпечення підтримки на центральні органи виконавчої влади у межах їх компетенції покладаються такі завдання:

1) Міноборони:

забезпечує розгортання контактних пунктів;

визначає сили і засоби, необхідні для здійснення заходів з надання підтримки, і місця забезпечення підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань (далі - місця забезпечення підтримки);

узгоджує питання щодо залучення у разі необхідності підприємств, установ та організацій;

спільно з Адміністрацією Держприкордонслужби, Держмитслужбою та Мінтрансзв'язку визначає пункти пропуску через державний кордон України, через які переміщуються підрозділи збройних сил інших держав;

оформляє письмові заяви про видачу дозволів (висновків) на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та товарів подвійного використання, що передаються Держекспортконтролю;

подає митному органу України, який здійснює митне оформлення, письмову заяву про місце, час і мету переміщення військової техніки та транспортних засобів;

укладає договір з митним брокером про здійснення декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон;

організовує у разі необхідності взаємодію з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та засобами масової інформації щодо висвітлення заходів з надання підтримки;

узгоджує з МОЗ питання щодо залучення на договірній основі закладів охорони здоров'я для здійснення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічних заходів у місцях забезпечення підтримки;

взаємодіє з МВС з питань охорони громадського порядку, безпеки підрозділів збройних сил інших держав у місцях забезпечення підтримки;

контролює виконання вимог законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, запобігання забрудненню довкілля, погіршенню природних ресурсів під час транспортування та зберігання матеріально-технічних засобів підрозділів збройних сил інших держав у місцях забезпечення підтримки;

2) МОЗ визначає разом з місцевими органами виконавчої влади заклади охорони здоров'я, які залучаються на договірній основі для здійснення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічних заходів у місцях забезпечення підтримки;

3) МВС направляє сили і виділяє засоби, необхідні для супроводження переміщення підрозділів збройних сил інших держав, їх охорони поза межами місць забезпечення підтримки, охорони громадського порядку та безпеки у місцях забезпечення підтримки;

4) Мінприроди проводить у разі необхідності обстеження місць забезпечення підтримки з метою перевірки додержання на їх території вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та природних ресурсів;

5) Адміністрація Держприкордонслужби:

визначає пункти пропуску через державний кордон України;

видає в установленому порядку тимчасовий дозвіл щодо вильоту і посадки повітряних суден з аеропортів (аеродромів), у яких відсутні пункти пропуску через державний кордон України;

видає дозвіл на заходження іноземних військових кораблів у внутрішні води, на рейди та в порти України;

6) Держмитслужба здійснює відповідно до вимог законодавства митне оформлення вантажів, озброєння, військової техніки, боєприпасів до них і майна підрозділів збройних сил інших держав;

7) СБУ здійснює заходи щодо запобігання та припинення диверсій, терористичних актів, інших протиправних дій стосовно підрозділів і особового складу збройних сил інших держав у місцях забезпечення підтримки, інші заходи.

^ Наверх
наверх