Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Затверджено
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
28.10.2008 N 238

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 листопада 2008 р. за N 1119/15810

(Положення втратило чинність на підставі Наказу
Міністерства аграрної політики та продовольства України
N 127 від 13.03.2017)

Положення
про районні державні лікарні ветеринарної медицини

1. Районні державні лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарні) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) є державними установами ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів. Лікарні підпорядковуються управлінням ветеринарної медицини в районах.

2. Лікарні у своїй діяльності керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету ветеринарної медицини України, головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, управління ветеринарної медицини в районах та цим Положенням.

3. Структурними підрозділами Лікарень є:

- дільничні лікарні;

- дільниці;

- пункти ветеринарної медицини;

- державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (де відсутні районні державні лабораторії ветеринарної медицини).

4. Основними завданнями Лікарень є:

- охорона території району від занесення з території інших областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;

- ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території;

- реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

- профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;

- захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- сприяння:

а) упровадженню системи ідентифікації тварин;

б) постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

в) упровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

5. Лікарні відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:

1) організовують та здійснюють профілактичні, діагностичні, лікувальні заходи;

2) здійснюють ветеринарно-санітарні та інші протиепізоотичні заходи в разі виникнення інфекційних хвороб;

3) здійснюють заходи для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

4) аналізують причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;

5) організовують спільно із закладами охорони здоров'я, державною санітарно-епідеміологічною службою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

6) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою беруть участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

7) одержують інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження;

8) ведуть облік хворих і загиблих тварин;

9) беруть участь у межах своєї компетенції у проведенні атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини структурних підрозділів Лікарні;

10) упроваджують у ветеринарну практику досягнення ветеринарної медицини;

11) видають органам страхування висновки щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;

12) видають ветеринарні документи;

13) ведуть державну статистичну звітність ветеринарної служби;

14) проводять заходи щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 Закону України "Про ветеринарну медицину") ( 2498-12 ), лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів здійснюється за рахунок їх власників згідно з тарифами відповідно до статті 99 Закону України "Про ветеринарну медицину".

15) здійснюють інші функції, необхідні для виконання покладених на них завдань відповідно до законодавства.

6. Лікарню очолює начальник, який за посадою є державним інспектором ветеринарної медицини (далі - Начальник).

Начальник призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в районі (за погодженням начальника головного управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області). Начальник лікарні має заступника, який за посадою є державним інспектором ветеринарної медицини і призначається та звільняється з посади Начальником лікарні.

Начальник повинен мати: вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; стаж роботи за фахом не менше як 3 роки.

Начальник лікарні несе персональну відповідальність за виконання покладених на лікарню завдань і здійснення нею своїх функцій.

7. Начальник Лікарні:

керує діяльністю лікарні, її структурними підрозділами;

призначає на посаду та звільняє з посад спеціалістів Лікарні та керівників структурних підрозділів Лікарні, а також обслуговуючий персонал;

призначає та звільняє з посади завідувачів державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках за погодженням з начальником головного управління ветеринарної медицини;

застосовує в установленому порядку заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Лікарні;

організовує роботу Лікарні, розподіляє обов'язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників Лікарні;

розробляє структуру, штатну чисельність та кошторис Лікарні, які затверджуються відповідно до законодавства;

розробляє та затверджує положення про структурні підрозділи Лікарні (крім державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку);

уносить пропозиції управлінню ветеринарної медицини в районі про поліпшення матеріально-технічного забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів.

8. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Лікарень та їх структурних підрозділів здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.

9. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.

10. Лікарні є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

11. Ліквідація лікарні проводиться відповідно до чинного законодавства України.

Заступник голови Державного комітету
ветеринарної медицини України М.В.Пацюк