Видача спецодягу та інших засобів
спеціального захисту працівникам

У нашій країні турбота про захист працівників від несприятливих факторів на робочих місцях законодавче покладена на роботодавців. Вони зобов'язані за свій рахунок забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, а також фірмовим спецодягом.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні бути створені безпечні та нешкідливі умови праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а такох санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Чинне законодавство з охорони праці передбачає, що працівники певних професій на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або таких, що здійснюються у несприятливих метеорологічних умовах, повинні безоплатно (за встановленими нормами) забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) та спецхарчуванням. Обов'язок щодо дотримання законодавства з охорони праці і забезпечення працівників ЗІЗ покладено на роботодавців.

Обов'язковість видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці передбачена ст. 163 КЗпП і ст. 8 Закону про охорону праці.

У тих випадках, коли працівники підприємств залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійних лих тощо, не передбачених трудовим договором, вони також повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ.

ЗІЗ видаються працівникам тих професій і посад (професійних назв робіт), які застосовуються у відповідних виробництвах, цехах, дільницях, а також підчас виконання певних робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також робіт, пов'язаних із забрудненням або таких, що здійснюються у несприятливих метеорологічних умовах, і передбачені в нормативно-правових актах про охорону праці за нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ, які встановлюють для роботодавця обов'язковий мінімум безоплатної видачі ЗІЗ з визначенням їх захисних властивостей і строків їх використання (носіння).

Працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах безоплатної видачі ЗІЗ, працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості, засоби індивідуального захисту видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.

Засоби індивідуального захисту, передбачені в нормативно-правових актах з охорони праці, повинні бути видані працівникам залежно від характеру та умов праці на строк носіння, який у будь-якому випадку не повинен перевищувати строк придатності, визначеного документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами тощо).

Ці 313 повинні відповідати вимогам стандартів, зокрема, ДСТ 12.4.011-89.ССБТ. “Засоби захисту працівників. Загальні вимоги і класифікація”.

Загальний порядок забезпечення ЗІЗ працівників, для яких їх застосування є обов'язковим під час трудового процесу, встановлюється Положенням № 53, яке поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Порядок визначення потреби у ЗІЗ

При визначенні потреби у ЗІЗ роботодавець повинен передбачати спеціальний одяг та спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок, зазначаючи найменування ЗІЗ, ураховуючи їх моделі, найменування нормативних документів (ДСТУ, ДСТ, ТУ тощо), призначення ЗІЗ по захисних властивостях, розмір і ріст, а для захисних касок і запобіжних поясів - типорозміри.

Якщо існування більше одного шкідливого та/або небезпечного виробничого фактора зобов'язує працівника носити одночасно більше одного ЗІЗ (наприклад, захисної каски, лицьового щитка чи захисних окулярів, шумозахисних навушників), тоді вони повинні бути сумісними та ефективними проти існуючої небезпеки (небезпек).

У тих випадках, коли такі ЗІЗ, як запобіжний пояс, діелектричні калоші та рукавиці, діелектричний гумовий коврик, захисні окуляри і щитки, респіратор, протигаз, захисний шолом, підшоломник, накомарник, каска, наплічники, налокітники, саморятуваль-ники, шумозахисні навушники, вкладки або шоломи, світлофільтри, віброзахисні рукавиці та інші ЗІЗ не зазначені в Нормах безоплатної видачі ЗІЗ, але передбачені іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (правилами, інструкціями з охорони прац1 тощо), вони повинні бути видані працівникам залежно від характеру та умов виконуваних робіт, на строк носіння - до зносу.

В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, роботодавець може за узгодженням з профспілковою організаціє підприємства (уповноважено найманими працівниками особо з питань охорони праці, за відсу ності профспілок) заміняти: ком( незон на костюм і - навпаки; ко тюм на напівкомбінезон із соро кою (блузою) або сарафан з бл зою; тощо.

У разі заміни одних видів спеціал ного одягу та спеціального взут на інші, не повинні погіршувати їх захисні властивості та умої праці для користувача.

Придбання ЗІЗ

Придбання ЗІЗ повинно здійснює тися у суб'єктів господарювань які виробляють та/або реалізую продукцію згідно з чинним зак нодавством за умови, що ЗІЗ, і закуповуються:

- мають позитивний висновок державної санітарно-епідемі логічної експертизи;

- мають сертифікат відповідно* або свідоцтво про визнані відповідності;

- відповідають вимогам Техні ного регламенту з підтвер ження відповідності засоЄ індивідуального захисту, затвє дженого Наказом № 208;

- відповідають вимогам станда тів, наведеним у Переліку нац нальних стандартів, добровіль застосування яких може спри

матися як доказ відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого Наказом № 374.

Роботодавець забезпечує прийняття і перевірку ЗІЗ, що надходять на підприємство, на їх відповідність вимогам нормативних документів (ДСТУ, ДСТ, ТУ), для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації підприємства (уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, за відсутності профспілок).

У разі невідповідності спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ вимогам нормативно-технічної документації роботодавець у встановленому порядку вживає заходів щодо повернення або заміни неякісних ЗІЗ відповідно до актів законодавства та укладеного договору.

На прийнятих від постачальників спецодязі та спецвзутті можна ставити незмивною фарбою клеймо (штамп) підприємства.

Норми видачі спецодягу і спецвзуття

Існують загальні та галузеві норми видачі ЗІЗ.

Загальні норми призначені для працівників наскрізних професій та посад усіх галузей економіки.

У будь-якій організації незалежно від її галузевої приналежності може працювати гардеробник, сторож, газівник, кур'єр або вантажник. Але є і специфічні професії, характерні лише для певного виду виробництв.

Наприклад, водій-інкасатор у банку, апаратник очищення газу на хімічному виробництві, швачка в організації побутового обслуговування. Для них прийняті галузеві норми видачі спецодягу та спецзасобів.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ видаються безоплатно для певного виду робіт і професій відповідно до Типових галузевих норм безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що відповідають галузевим нормам, розробленим на підставі Типових, у яких зазначається:

- перелік професій та посад, які повинні забезпечуватися спецодягом;

- норми видачі спецодягу;

- строк носіння спецодягу в місяцях.

Типові галузеві норми затверджені не лише союзними постановами, які продовжують діяти й до цього часу, але й українським законодавством. Типові норми видачі спецодягу є обов'язковим мінімумом безоплатної видачі ЗІЗ (п. 1.4 Положення № 53).

Перелік діючих на сьогодні Типових галузевих норм безоплатної видачі ЗІЗ досить широкий.

Зверніть увагу, що крім Типових галузевих норм безоплатної видачі ЗІЗ, є ще велика кількість інструкцій, правил і стандартів, до яких включені норми видачі ЗІЗ для певних видів робіт.

Деякі з нормативних документів були затверджені ще у колишньому СРСР, але продовжують діяти на території України до прийняття національних.

Якщо підприємство не знайшло у наведеному списку галузь господарювання, що його цікавить, або не впевнене, що може правильно визначити, яким документом слід керуватися, тоді можна звернутися за консультацією до Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Список адрес і контактних телефонів територіальних управлінь цього органу можна знайти на сайті: http//dnop.kiev.ua у розділі “Контактна інформація”.

Порядок видачі і зберігання спеціального
одягу, спеціального
взуття та інших засобів
індивідуального захисту

Насамперед, потрібно чітко визначити, яким працівникам вашого підприємства призначені спецодяг і спецзасоби. Якщо все ж таки виникають ускладнення щодо точного списку, проведіть атестацію робочих місць по умовах праці.

У ході атестації оформляється спеціальний протокол оцінки забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, де перелічуються всі спецзасоби, які повинні бути видані працівнику.

Нагадаємо, що процедуру атестації потрібно проводити нерідше одного разу в 5 років з моменту останніх вимірів, але можна організовувати її і частіше (п. 4 Порядку № 442). Атестації з умов праці підлягають усі наявні на підприємстві робочі місця.

Роботодавець зобов'язаний організувати облік і контроль видачі працівникам ЗІЗ. Зрозуміло, на придбання спецодягу та інших засобів захисту на підприємстві повинен бути виділений певний бюджет, а їх покупка відповідним чином відображена в даних бухгалтерського обліку.

ЗІЗ, що видаються працівникам безоплатно, є власністю підприємства, враховуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при:

- звільненні з підприємства;

- переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце;

- зміні виду робіт;

- впровадженні нових технологій;

- упровадженні нових або заміні наявних знарядь праці;

- в інших випадках, коли використання виданих ЗІЗ не є необхідним;

- а також після закінчення строків їх використання замість одержуваних нових ЗІЗ.

Роботодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки використання (носіння) залежно від умов праці та можливості обслуговування ЗІЗ.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, які видаються працівникам, повинні відповідати характеру та умовам їх застосування і захисту від існуючих небезпек, відповідати працівнику за розміром і ростом (за необхідності - після відповідного регулювання), не повинні самі призводити до збільшення ризику.

У разі передчасного зносу ЗІЗ не з вини працівника, роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Така заміна здійснюється згідно з відповідним актом, складеним спеціально створюваною комісією, яка і повинна винести рішення про за-міну спецодягу. Рішення комісії затверджується керівником підприємства або приватним підприємцем. Як правило, такий спецодяг необхідно повернути на склад підприємства.

Зобов'язати працівника придба-вати або виготовляти ЗІЗ самостійно власник підприємства чи уповноважений ним орган не має права. Більш того, ст. 164 КЗпП забороняє видачу працівникам грошей на придбання ЗІЗ або матеріалів для їх виготовлення.

Таким чином, на питання, а чи має право роботодавець замінити вартість спецодягу, що належить працівникам, грошовою компенсацією, відповідь можна дати лишу одну - ні. Статтею 164 КЗпП прямо передбачено, що видача замість спеціального одягу та спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволена.

Однак з цього правила є одне виключення: якщо працівник через порушення встановленого нормами строку видачі спецодягу та інших ЗІЗ був змушений придбати його за власні кошти, роботодавець повинен компенсувати працівнику витрати на придбання таких засобів (ст. 164 КЗпП і ст. 8 Закону про охорону праці).

Таким чином, грошову компенсацію видають працівнику лише у разі коли діючі норми безоплатної видачі ЗІЗ були порушені, а працівник був змушений придбати їх за власні кошти. Роблять це на умовах, передбачених колективним договором.

Для цього працівник на ім'я директора (приватного підприємця) повинен написати заяву про відшкодування вартості спецодягу і додати документи, що підтверджують понесені витрати (краще оформити їх авансовим звітом). Такий спецодяг, спецвзуття та ЗІЗ повинні бути оприбутковані по відповідних рахунках (субрахунках) і взяті на баланс підприємства.

Таким чином, якщо працівником буде придбаний спецодяг, інші ЗІЗ за свої кошти, то роботодавець зобов'язаний компенсувати усі витрати на умовах, передбачених колективним договором (ст. 164 КЗпП).

За відсутності документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами виробника або постачальника. Вартість ЗІЗ уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена лише в тому випадку, коли це обумовлено в колективному договорі.

Приклад 1. Балансировщик шин автотранспортного підприємства придбав халат бавовняний за 85 грн. Підтвердні документи відсутні. Роздрібна ціна такого халата на підприємстві-виготовлювачі становить 70 грн. Колективним договором виплата компенсації різниці вартості спецодягу не передбачена.

Щоб отримати компенсацію вартості спецодягу, працівник повинен написати заяву, в ній зазначити місце придбання (ринок), ціну придбання спецодягу (85 грн) і факт відсутності підтвердних документів.

Керівник повинен поставити на заяві резолюцію “Задовольнити згідно з чинним законодавством” і передати її до бухгалтерії.

Відповідальний працівник бухгалтерії повинен перевірити наявність підстав для видачі спецодягу і з'ясувати ціну бавовняного халата у підприємства-виробника, яка становить 70 грн.

Працівнику підприємства виплачується компенсація вартості спецодягу в сумі 70 грн, оскільки у колдоговорі не передбачена компенсація різниці між фактичною ціною придбання і роздрібною ціною підприємства-виготовлювача.

Порядок відображення цієї операції у бухгалтерському і податковому обліку наведемо у табл. 1.

Якщо працівник пред'явить документ, який підтверджує понесені витрати (квитанцію, закупівельний акт), то навіть у разі перевищення вартості спецодягу над цінами підприємства-виробника працівнику зобов'язані будуть компенсувати повну вартість спецодягу відповідно до підтвердних документів.

У разі дострокового зносу, пропажі ЗІЗ з установлених місць їх зберігання або псування, а також неможливості його відновлення, роботодавець зобов'язаний безоплатно видати працівнику інший придатний засіб індивідуального захисту на умовах, передбачених колективним договором.

ЗІЗ, які були у користуванні (експлуатації), видаються іншим працівникам тільки після відновлення їх придатності (відповідно до процедур, визначених інструкціями з їх експлуатації, щодо ремонту та заміни деталей ЗІЗ) і в належному гігієнічному стані.

Строк використання таких ЗІЗ встановлюється роботодавцем залежно від ступеня їх зношеності за узгодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці за відсутності профспілок), що повинно бути обумовлене у колективному договорі.

Строк використання ЗІЗ, які були в експлуатації, повинен враховувати характер небезпеки, тривалість перебування працівника під її дією, характеристику робочого місця працівника і не може перевищувати строків використання відповідних ЗІЗ, які видаються в індивідуальне користування згідно з Нормами безоплатної видачі ЗІЗ.

Роботодавець зобов'язаний організувати на підприємстві належний облік! контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам.

Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття (костюми на утепленій прокладці, штани на утепленій прокладці, куртки для захисту від знижених температур, кожухи, кожушки, валянки, шапки-вушанки тощо) видаються працівникам з настанням холодної пори року.

Порядок їх зберігання з настанням теплої пори року визначається роботодавцем з урахуванням інструкції з їх експлуатації. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям у межах сезону встановлюється роботодавцем разом з профспілками (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці, за відсутності профспілок), з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов, що повинно бути обумовлене у колективному договорі.

Здавання на зберігання ЗІЗ, закріплених за працівниками, здійснюється за поіменним списком працівників, яким вони були видані. Після зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття повинні бути в належному стані повернуті тим працівникам, від яких вони були прийняті на зберігання.

У службі охорони праці або у відділі кадрів на кожного співробітника, якому видані спецзасоби, ведеться особова картка обліку видачі засобів індивідуального захисту за встановленою формою. Зразок заповнення цієї картки представлений нижче. Співробітник під особистий підпис отримує належні йому спецзасоби і здає їх після закінчення строку служби.

Таким чином, видача працівникам і повернення ними ЗІЗ повинно враховуватися в особовій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Згідно з Нормами безоплатної видачі ЗІЗ та Положенням № 53 учням, які навчаються у навчальних закладах незалежно від форм навчання, на час проходження виробничої практики(виробничого навчання) на підприємстві, інструкторам, а також працівникам, які тимчасово або за сумісництвом виконують роботи за професіями та посадами, для яких передбачені ЗІЗ на час виконання цієї роботи, видаються відповідні ЗІЗ.

Керівникам структурних підрозділів підприємств (включаючи майстрів, старших майстрів, бригадирів, старших і головних механіків тощо), а також помічникам працівників, професії (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах безоплатної видачі ЗІЗ, видаються необхідні ЗІЗ, якщо вони безпосередньо беруть участь у виконанні робіт, що дають право працівникам відповідних професій на їх одержання.

Працівникам, які суміщають професії або працюють за сумісництвом, крім ЗІЗ, які видаються їм за основною професією, залежно від виконуваних робіт повинні бути додатково видані ЗІЗ, передбачені нормативно-правовими актами, для виконання робіт за професією, що суміщається, з урахуванням строків їх придатності.

Якщо на робочому місці (у робочій зоні) на працівника діють більше одного небезпечного та/або шкідливого виробничого фактора, що призводить до використання одночасно більш ніж одного ЗІЗ, то такі ЗІЗ повинні бути сумісними та ефективними проти цих небезпек.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити відповідні умови зберігання ЗІЗ відповідно до інструкцій з їх експлуатації. Виданий працівникам спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, які відповідно до інструкцій з експлуатації необхідно зберігати у спеціально обладнаних приміщеннях, утому числі спеціальний одяг працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими для здоров'я речовинами (свинцем, його сплавами та сполуками, ртуттю, етиловим бензином, радіоактивними речовинами тощо), роботодавець зобов'язаний зберігати в приміщеннях, що відповідають СНІП 2.09.04-87 “Адміністративні і побутові будівлі” та вимогам нормативно-правових актів з охорони і гігієни праці.

Узяті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були у вжитку, повинні піддаватися дезінфекції, ретельно очищені від забруднень і пилу, висушені та відремонтовані. Під час зберіганні вони підлягають періодичному огляду один раз у 3 місяці.

В окремих випадках там, де за умовами роботи зазначений порядок зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ не може бути застосований (на лісозаготівлях, геологорозвідувальних роботах тощо), вони можуть залишатися в неробочий часу працівників, що повинно бути обумовлено у колективному договорі або у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Порядок користування
спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ

Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без засобів індивідуального захисту, встановлених Нормами безоплатної видачі ЗІЗ та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, а також якщо ЗІЗ знаходяться у забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, які повинні проводитися відповідно до інструкцій з їх експлуатації.

Працівники зобов'язані ощадливо ставитися до виданих їм ЗІЗ, застосовувати їх за призначенням відповідно до інструкцій з експлуатації.

Роботодавець повинен регулярно проводити навчання і перевірку знань працівників щодо правил користування ЗІЗ відповідно до інструкцій з їх експлуатації та способи їх регулювання (підгонки) за розміром, надягання, перевірки їх працездатності.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити відповідно до інструкції з експлуатації періодичне випробування та перевірку придатності ЗІЗ (протигазів, саморятувальни-ків, респіраторів, запобіжних поясів, електрозахисних засобів, касок, накомарників, а також своєчасну заміну їх деталей, вузлів чи інших частин (фільтрів, скляних деталей), якщо їх захисні властивості погіршилися або якщо вони певний час не використовувалися. Після перевірки на ЗІЗ повинна бути нанесена відмітка (клеймо, штамп) про строк наступного випробування.

Догляд і обслуговування
спеціального одягу, спеціального взуття
та інших ЗІЗ

Засоби індивідуального захисту, як правило, призначені для особистого користування. За необхідності використання ЗІЗ кількома працівниками перед кожним застосуванням проводять відповідні санітарно-гігієнічні заходи щодо безпеки користувачів, які включають процедури очищення (хімчистки), прання, знепилення, дегазації, дезактивації, дезінфекції тощо.

Роботодавець забезпечує належний догляд за ЗІЗ, своєчасне очищення (хімчистку), прання, дезінфекцію, знепилення, дегазацію, дезактивацію, знешкодження і ремонт ЗІЗ за процедурами, визначеним інструкціями з їх експлуатації. Прання спецодягу з тканин зі спеціальним просоченням заборонене.

Обов'язковій хімчистці підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг, оброблений захисним просоченням, якщо інше не визначено інструкціями з їх експлуатації. Утому випадку, коли роботодавець не організував своєчасну хімчистку або прання спецодягу, він зобов'язаний видати чергові ЗІЗ або відшкодувати працівнику фактичні витрати на хімчистку чи прання при наданні їм документів, що підтверджують вартість зазначених послуг.

Очищення (хімчистка), прання, знепилення, дегазація, дезактивація, дезінфекція, знешкодження, ремонт ЗІЗ, заміна їх вузлів, перевірка експлуатаційних і захисних властивостей ЗІЗ повинні здійснюватися роботодавцем за свій рахунок та у строки, встановлені в інструкціях з їх експлуатації, з урахуванням виробничих умов. При цьому повинно бути забезпечене зберігання захисних властивостей ЗІЗ. Видача працівникам ЗІЗ після зазначених процедур у непридатному стані або з втратою захисних властивостей не дозволяється.

Порядок забезпечення
працівників ЗІЗ понад
встановлені норми їх
безоплатної видачі

Іноді фактичні умови праці працівника змушують роботодавця видавати йому ЗІЗ додатково, понад норми. Якщо така потреба систематична, ст. 8 Закону про охорону праці та п. 7.1 Положення № 53 дозволяє переглянути норми убік збільшення і закріпити таке рішення у колективному договорі.

Ніяких обмежень щодо видачі спецодягу понад встановлені норми чинне законодавство не містить. Більше того, уст. 8 Закону про охорону праці передбачено, що роботодавець може відповідно до колективного договору додатково, понад встановлені норми, видавати працівнику певні засоби індивідуального захисту (спецодяг), якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Власник або уповноважений ним орган розробляє за участі професійних спілок і реалізує комплексні заходи з охорони праці згідно із Законом про охорону праці, зокрема, План заходів з охорони праці, який включається у колективний договір (далі - План заходів).

План заходів розробляється роботодавцем з метою забезпечення найвищого рівня захисту працівників від передбачуваних небезпек шляхом їх забезпечення додатковими ЗІЗ з урахуванням специфіки виробництва, технологічних процесів, змін в умовах праці, обумовлених технічним прогресом тощо. Він розробляється за участі первинної профспілкової організації підприємства (уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці за відсутності профспілки) і визначає заходи із забезпечення працівників ЗІЗ понад передбачену Нормами безоплатну видачу ЗІЗ.

План заходів повинен:

- визначати осіб, відповідальних за його проробку, впровадження і контроль функціонування;

- відзначати відповідні дії щодо фінансування поточних потреб для ефективної роботи Плану заходів, включаючи потребу в навчанні, підготовці та інструк-

тажі працівників щодо застосування ЗІЗ;

- визначати умови використання ЗІЗ, їх номенклатуру, охоплювати огляд та обслуговування ЗІЗ і визначати процедури очищення, хімчистки, дезінфекції, пошуку неполадок, визначення необхідності заміни вузлів, перевірку експлуатаційних характеристик ЗІЗ тощо, враховуючи характер небезпек, тривалість перебування працівника під їх дією, характеристики робочих місць, ефективність дії ЗІЗ, можливості їх зберігання, обслуговування тощо.

Зміст Плану заходів у частині засобів індивідуального захисту органів дихання, як одного з найбільш складних і важливих видів ЗІЗ, повинен відповідати ДСТУ Е№ 529:2006 “Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації щодо вибору, використання, огляду та обслуговування. Установка” (Е№ 529:2005, IDT).

Визначення потреби у засобах індивідуального захисту понад встановлений Нормами безоплатної видачі ЗІЗ на підприємстві здійснюється у кількості та за номенклатурою ЗІЗ, з урахуванням чисельності працівників, яким вони повинні бути видані за результатами атестації робочих місць або проведених інструментальних досліджень.

Положенням №53, що діє з 01.06.2008 р., уведено порядок легалізації підвищеної витрати ЗІЗ. Спочатку роботодавець повинен оцінити існуючі на кожному робочому місці умови та небезпеки праці. У цьому роботодавцю допоможе орієнтований перелік небезпечних ситуацій, за яких використовують ЗІЗ понад норми (додаток 2 до Положення № 53), наведений у таблиці 2.

Для полегшення вибору ЗІЗ понад встановлену Нормами безоплатну видачу ЗІЗ роботодавець повинен користатися Орієнтовним переліком робіт, що вимагають застосування певних видів ЗІЗ, і Орієнтовним переліком ЗІЗ, наведених у додатку 3 до Положення № 53.

За результатами проведених заходів на підприємстві повинна бути складена таблиця обліку небезпек щодо обґрунтування використання ЗІЗ за формою, представленою у додатку 4 до Положення № 53.

ЗІЗ, видані працівникам підприємства, як за нормами, так і понад них, є власністю підприємства.

Нагадуємо також, що ЗІЗ видають понад норми у разі коли вони зношуються раніше строку не з вини працівника, пропадають з місць зберігання або стають непридатними для подальшого використання.

Що вважається спецодягом?

На цей час у нас існує чимало підприємств, які мають розкручену фірмову марку (бренд), тому на таких підприємствах, як правило, передбачена наявність фірмового спецодягу. У фірмовий одяг, як правило, одягнені продавці у фірмових магазинах, фірмовий одяг є і у працівників на заправних станціях тощо.

Фірмовий стиль- це, звичайно ж, сучасно і стильно, але у працівників бухгалтерії виникає закономірне питання, а чи вважається такий фірмовий одяг спеціальним одягом, і чи є аналогічним порядок його відображення у податковому і бухгалтерському обліку порядку обліку звичайного спецодягу?

Виходить, що, зробивши добру справу і придбавши для співробітників фірмовий спецодяг, керівник фірми дуже спантеличить свого бухгалтера. Щоб зблизити бухгалтерський і податковий облік такого спецодягу, бухгалтеру доведеться добре поміркувати.

Адже у податковому законодавстві мова йде лише про облік спецодягу, спецвзуття та спецхарчу-вання. Та, до того ж, витрати платника податків на спецодяг, спецвзуття і ЗІЗ віднесені до витрат подвійного призначення, що свідчить про неоднозначність включення навіть цих витрат до складу валових витрат. Про фірмовий чи формений одяг взагалі немає ніякого згадування.

Так який же одяг відноситься до спеціального? І чи можна формений чи фірмовий одяг віднести до спеціального?

Спробуємо розібратися детально з цими поняттями.

Як правило, одяг, що видається працівникам підприємств, називають узагальнюючим словом “спецодяг”, умовно підрозділяючи її на одяг, що видається в межах установлених норм чи понад них.

Насправді ж такий розподіл не просто занадто умовний, але й помилковий. Вірнішим буде розподіляти одяг на:

- спеціальний;

- формений;

- фірмовий.

А оскільки ці поняття мають як схожі, так і відмінні риси і при цьому по-різному відображаються у податковому обліку, дамо їм визначення, скориставшись при цьому тлумачним словником*.

“Спецодяг- спеціальний одяг для роботи на виробництві”.

У податковому законодавстві, а точніше у пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку цей вид одягу названо спеціальним одягом, необхідним для виконання професійних обов'язків. Як бачимо, Закон про оподаткування прибутку визначає спецодяг більш широким поняттям, адже виконання професійних обов'язків може містити у собі не лише роботу на виробництві.

До основних документів, що регулюють порядок видачі спецодягу, зокрема, відносяться КЗпП, Закон про охорону праці, Положення № 53.

У цих та інших документах спецодяг згадується через сполучник “і” з іншими засобами індивідуального захисту. З цього можна зробити такий висновок: основна функція, яку виконує спецодяг, - це захист працівників від впливу на них можливих несприятливих факторів (шкідливі, небезпечні умови праці, забруднення, несприятливі температурні умови тощо), що мають місце при виконанні працівником своїх трудових обов'язків.

"Формений одяг (чи просто форма) - це спеціальний, однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів, державних службовців та ін.)”.

Виходячи з тлумачення цього терміна, формений одяг призначений вже не стільки для захисту від впливу шкідливих факторів (хоча і ці функції він цілком успішно може виконувати), скільки для того, щоб додати особам “у формі” офіційного статусу, щоб відрізнити їх від осіб інших категорій, від звичайних громадян. Одяг (взуття) відноситься до форменого, якщо він призначений для дотримання санітарних вимог, що висуваються до виду діяльності або професії.

Між спецодягом і форменим одягом існує подібність, що полягає в наступному.

По-перше, у пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку серед витрат, які можна включити до ВВ, згадуються витрати на забезпечення найманих працівників як спеціальним одягом, так і обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків.

Якщо звернутися до того ж тлумачного словника, то обмундирування є ні що інше, як комплект форменого одягу. Отже, Закон про оподаткування прибутку з метою оподаткування “зрівнює управах” спецодяг і формений одяг.

По-друге, формений одяг, також як і спецодяг, видається відповідно до норм, установлених цілою низкою нормативних документів (табл. 3).

Фірмовий одяг - це одяг, виготовлений тільки для працівників конкретного підприємства. Такий одяг може мати індивідуальний дизайн (причому однаковий для всіх співробітників підприємства, які виходячи з професійних обов'язків, повинні носити фірмовий одяг), а може відрізнятися від звичайного одягу наявністю на ньому логотипа підприємства або його назви.

Фірмовий одяг потрібний, у першу чергу, для того, щоб представляти фірму, позиціонувати її як респектабельне підприємство, свідчити про певне фінансове становище і відношення до ведення бізнесу. Якщо персонал одягнений в уніформу, то у клієнтів створюється враження, що це солідна компанія, яка піклується про свій імідж і працює, ґрунтуючись на високих стандартах обслуговування клієнтів.

По-друге, фірмовий одяг свідчить про належність працівника до певної компанії, допомагає відрізнити, наприклад, персонал торговельного залу від інших відвідувачів. Тому фірмовий одяг повинен бути об'єднаний певними загальними ознаками (фасоном, кольором, обробкою).

При цьому фірмовий одяг може одночасно бути і спецодягом (у разі коли, наприклад, на костюми робітників нанесені логотип та/або назва підприємства), санітарним одягом, а може мати лише іміджеву спрямованість (як, наприклад, фірмовий одяг, виготовлений для всіх працівників магазина, готелю чи туристичної фірми).

Таким чином, одяг (взуття) можна віднести до фірмового, якщо їх елементи є однією зі складових, формуючих стиль підприємства (магазина, виробника тощо). Тобто фірмовим може вважатися одяг (взуття), що має символіку такого підприємства, зображення його товарного знаку, виконаний в його фірмовій кольоровій гамі, що підкреслює його стилістичний образ.

З рисунком можна ознайомитись, звернувшись у відділ "Консультант".

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/96-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про охорону праці - Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ “Про охорону праці” у редакції від 21.11.2002 р. № 229-ІV

Порядок № 442 - Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений Постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442

Наказ № 208 - Наказ Держспоживстандарту України від 27.09.2004 р. № 208 “Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту”

Наказ № 374 - Наказ Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 374 “Про затвердження Переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту”

Положення № 53 - Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. № 53

“Консультант бухгалтера” № 44-45 (480-481) 3 листопада 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)