документiв в базi
550558
Подiлитися 

Угода
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Республіки Албанія про взаємну
охорону секретної інформації

( Угоду ратифіковано Законом
N 638-VI від 30.10.20
08 )

Дата набрання чинності для України:18.11.2008

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Албанія, далі - "Сторони",

маючи намір забезпечити охорону секретної інформації, обмін якою здійснюється між Сторонами в рамках укладених угод про співробітництво або угод, що будуть укладені в межах проведення тендерів, контрактів або замовлень як державних, так і приватних суб'єктів держав Сторін,

підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,

домовилися про таке:

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цієї Угоди терміни вживаються у такому значенні:

1. "Секретна інформація" - будь-який вид відомостей незалежно від їхньої форми, характеристик, а також засобів передачі, які засекречені відповідно до національного законодавства держав Сторін і які в інтересах національної безпеки та згідно з національним законодавством держав Сторін потребують охорони від несанкціонованого доступу.

2. "Сторона-одержувач" - Сторона цієї Угоди, якій секретна інформація передається.

3. "Сторона-джерело" - Сторона цієї Угоди, яка надає секретну інформацію.

4. "Компетентний орган безпеки" - державний орган, який згідно з національним законодавством своєї держави відповідає за охорону секретної інформації та за виконання цієї Угоди.

5. "Договірна особа" - фізична або юридична особа, що має правову дієздатність укладати та виконувати секретні контракти відповідно до цієї Угоди.

6. "Секретний контракт" - договір між двома або більше договірними особами, що створює та визначає права та обов'язки між ними, які є забезпеченими правовою санкцією, і який містить або стосується секретної інформації.

7. "Третя сторона" - міжнародна організація або третя держава, яка не є стороною цієї Угоди.

8. "Відвідувачі" - офіційні представники однієї Сторони, які потребують відвідання установ та приміщень іншої Сторони, що мають відношення до діяльності, пов'язаної з секретною інформацією.

9. "Допуск до секретної інформації" - документ, наданий компетентним органом безпеки громадянину Сторони для доступу до секретної інформації згідно з відповідним національним законодавством своєї держави.

10. "Дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної із секретною інформацією" - документ, наданий компетентним органом безпеки, який підтверджує, що юридична особа має фізичні та організаційні можливості використовувати та зберігати секретну інформацію згідно з відповідним національним законодавством.

Стаття 2. Компетентні органи безпеки

1. Компетентними органами безпеки держав Сторін, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:

з української Сторони - Служба безпеки України,

з албанської Сторони - Управління безпеки секретної інформації (Національний орган безпеки).

2. Компетентні органи безпеки надають один одному свої офіційні реквізити.

3. Для встановлення та підтримання порівняних стандартів охорони секретної інформації відповідні Компетентні органи безпеки за запитом надають один одному інформацію щодо режимів секретності, процедур та практики охорони секретної інформації, що застосовуються в державі відповідної Сторони.

Стаття 3. Принципи безпеки

1. Сторони, згідно з національним законодавством своїх держав вживають усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони секретної інформації, отриманої на основі цієї Угоди, та секретних контрактів, укладених між Сторонами.

2. Охорона й використання секретної інформації, обмін якою здійснюється в рамках законодавства держав Сторін, повинні виконуватись згідно з викладеними нижче принципами:

a) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманій секретній інформації еквівалентного грифу секретності згідно зі статтею 4 цієї Угоди;

b) доступ до секретної інформації надається тільки особам, функціональні обов'язки яких цього потребують, на основі принципу потреби доступу за умовами службової діяльності, і яким згідно з національним законодавством їхніх держав попередньо надано допуск до секретної інформації відповідного рівня;

c) Сторони взаємно визнають допуск до секретної інформації, наданий їхнім уповноваженим представникам;

d) Сторона-одержувач не передаватиме секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди на те Сторони-джерела;

e) надана секретна інформація не буде використовуватись для цілей, інших ніж ті, для яких вона була надана;

f) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати ступінь секретності отриманої секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

Стаття 4. Грифи секретності та їхня еквівалентність

1. Сторони погоджуються, що наведені нижче грифи секретності є еквівалентними та відповідають ступеням секретності, визначеним національним законодавством їхніх держав:

------------------------------------------------------------------
| Для української | Англійський | Для албанської |
| Сторони | еквівалент | Сторони |
|---------------------+--------------------+---------------------|
|Особливої важливості | TOP SECRET | TERER SEKRET |
|---------------------+--------------------+---------------------|
| Цілком таємно | SECRET | SEKRET |
|---------------------+--------------------+---------------------|
| Таємно | CONFIDENTIAL | KONFIDENCIAL |
------------------------------------------------------------------

Стаття 5. Надання грифу секретності

1. У разі отримання секретної інформації Сторона-одержувач забезпечує надання їй національного грифу секретності відповідно до статті 4.

2. Сторона-одержувач надає копіям та перекладам такі ж самі грифи секретності, що й оригіналам, та забезпечує такий самий рівень охорони.

3. Компетентні органи безпеки держав Сторін негайно інформують один одного про всі зміни ступенів секретності наданої секретної інформації.

Стаття 6. Заходи безпеки

1. Перед відправкою секретної інформації, що надається однією зі Сторін договірним особам іншої Сторони, компетентний орган безпеки держави Сторони-одержувача повинен:

a) переконатись, що в установах та приміщеннях договірної особи держави Сторони-одержувача охорона секретної інформації забезпечується належним чином;

b) забезпечити наявність у таких договірних осіб дозволу на провадження діяльності, пов'язаної із секретною інформацією, потрібного рівня у разі, якщо ці договірні особи виконують умови щодо надання такого дозволу згідно з національним законодавством;

c) забезпечити наявність допуску до секретної інформації потрібного рівня у осіб, які потребують доступу до секретної інформації для виконання своїх службових обов'язків, у разі якщо ці особи виконують умови щодо надання такого допуску згідно з національним законодавством;

d) забезпечити, щоб усі особи, які матимуть доступ до отриманої секретної інформації, були відповідним чином поінструктовані стосовно режиму секретності та своїх обов'язків з питань безпеки.

2. Під час проведення переговорів стосовно секретних контрактів між договірними особами Сторін компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела інформує контрагента щодо ступеня секретної інформації, пов'язаної з цими переговорами.

3. У відповідному секретному контракті повинні детально визначатись заходи охорони секретної інформації, а також процедура оцінювання й відшкодування збитків, яких може зазнати договірна особа внаслідок розголошення секретної інформації. Сторони забезпечують виконання регулярних інспекційних перевірок з питань безпеки установ та приміщень, де обробляється секретна інформація, що одержана від іншої Сторони.

4. Додаток з питань безпеки складає невід'ємну частину кожного секретного контракту. Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела погоджує цей додаток та передає його копію компетентному органу безпеки держави Сторони-одержувача. Тільки Сторона-джерело може змінювати ступінь секретності, встановлений в додатку з питань безпеки.

Стаття 7. Передача секретної інформації

1. Секретна інформація передається між Сторонами дипломатичними каналами. Договірна особа держави Сторони-одержувача підтверджує у письмовій формі отримання секретної інформації.

2. В окремих випадках і за взаємною згодою компетентні органи безпеки можуть визначити інші способи передачі секретної інформації.

3. Передача секретної інформації телекомунікаційними каналами виконується тільки з використанням криптографічних засобів закриття інформації, схваленими компетентними органами безпеки.

Стаття 8. Візити

1. Відвідувачам одної Сторони надається доступ до секретної інформації держави іншої Сторони у необхідному обсязі, а також до приміщень, де секретна інформація обробляється, лише за попереднім письмовим дозволом, наданим компетентним органом безпеки держави іншої Сторони.

2. Дозвіл, зазначений у пункті 1 цієї статті, надається виключно відвідувачам, які уповноважені на доступ до секретної інформації відповідно до національного законодавства своєї держави.

3. Для отримання дозволу, зазначеного у пункті 1 цієї статті, до компетентного органу безпеки держави Сторони, що приймає, заздалегідь надаються у необхідному обсязі особисті дані відвідувачів.

4. Компетентні органи безпеки держав Сторін повідомляють один одного про деталі підготовки запиту на здійснення візиту та забезпечують охорону особистих даних.

Стаття 9. Порушення правил у сфері безпеки

1. У разі якщо порушення національного законодавства держав Сторін у сфері охорони секретної інформації не може бути виключене або ж воно припускається, або встановлене, і у разі коли таке порушення може вплинути на охорону секретної інформації, переданої за цією Угодою, компетентний орган безпеки держави Сторони-одержувача повинен негайно повідомити про це у письмовій формі компетентному органу безпеки держави Сторони-джерела.

2. Кожний випадок порушення національного законодавства держав Сторін у сфері охорони секретної інформації, як зазначено у пункті 1 цієї статті, повинен розслідуватись і повинно бути вжито відповідних заходів згідно з національним законодавством держави Сторони-одержувача. Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела повинен бути поінформований про результати такого розслідування.

Стаття 10. Витрати

Кожна Сторона самостійно несе витрати, що виникають у зв'язку з виконанням цієї Угоди.

Стаття 11. Консультації та інспектування

1. Для забезпечення співробітництва під час виконання цієї Угоди компетентні органи безпеки держав Сторін за запитом надають один одному консультації.

2. Для встановлення порівнянних стандартів охорони секретної інформації компетентні органи безпеки держав Сторін надають один одному інформацію стосовно відповідного національного законодавства своїх держав.

3. Компетентні органи безпеки держав Сторін мають право проводити інспекційні перевірки умов поводження із секретною інформацією, яку було передано за цією Угодою.

Стаття 12. Прикінцеві положення

1. Ця Угода укладається на невизначений період.

2. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

3. Кожна Сторона може у будь-який час внести письмову пропозицію про зміни до цієї Угоди. У разі погодження обома Сторонами, зміни до цієї Угоди стають невід'ємною частиною Угоди і набувають чинності відповідно до процедури, викладеної у пункті 2 цієї статті. Будь-які спори щодо тлумачення або виконання положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій між уповноваженими представниками держав Сторін.

4. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди у будь-який час, надіславши письмове повідомлення за шість місяців до припинення дії Угоди. У разі припинення дії Угоди, з обміняною або створеною секретною інформацією необхідно поводитися відповідно до цієї Угоди.

Вчинено у м. ___________ "___" ____________ ____ р. у двох примірниках, кожний українською, албанською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевагу матиме текст, викладений англійською мовою.

 За Кабінет Міністрів України           За Уряд Республіки Албанія

^ Наверх
наверх