КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 6 вересня 2000 р. N 1396
Київ

Про затвердження Правил атестації дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення,
напівдорогоцінного каміння

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 505 від 16.05.2001
N 249 від 01.03.2002
N 286 від 21.02.2007 )

( У постанові слова "і декоративного", "та декоративного"
в усіх відмінках виключено згідно з Постановою КМ
N 249 від 01.03.2002 )

З метою поліпшення економічного та інвестиційного стану у сфері видобутку, переробки і експорту дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Правила атестації дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, що додаються, і ввести їх у дію з 1 липня 2001 року. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 505 від 16.05.2001 )

2. Міністерству фінансів розробити, затвердити і ввести в дію з 1 січня 2001 р. реєстр власних і торгових назв дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння з родовищ України.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Першого віце-прем'єр-міністра України Єханурова Ю.I.

Перший віце-прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 вересня 2000 р. N 1396

Правила
атестації дорогоцінного каміння, дорогоцінного
каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного
каміння

Загальні положення

1. Ці Правила призначені для упорядкування відносин, пов'язаних з видобутком, виробництвом і використанням природного каміння та здійсненням контролю за операціями з ним, удосконалення методичної та методологічної бази оцінки, експертизи і контролю за використанням природного каміння в Україні, а також для забезпечення прав споживачів на отримання достовірної і об'єктивної інформації про якість продукції (виробів) з природного каміння та відповідність цієї продукції стандартам.

2. Правила встановлюють порядок проведення атестації та визначення торгових назв дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (далі - природне каміння), видобутого з надр України, а також завезеного в Україну з-за кордону у вигляді сировини, виробів або у складі мінералогічних зразків, призначеного для виконання операцій з ним або для використання у виробничих, соціально-культурних, інвестиційних та інших цілях.

3. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

атестація каменя - проведення діагностичних та інших операцій з метою встановлення індивідуальних характеристик каменя і їх відповідності стандартам, визначення торгової назви каменя, встановлення відповідності між його торговою і власною назвами, складення за результатами цих операцій залежно від специфіки продукції (виробу) та її призначення відповідних супровідних документів, які повинні, зокрема, містити відомості про: найменування суб'єкта підприємницької діяльності, який проводив атестацію, власну назву каменя, його індивідуальні характеристики, визначені відповідно до нормативного акта (за умови його наявності), та посилання на цей акт, зареєстровану у визначеному порядку торгову назву каменя (за її наявності), штамп відділу технічного контролю підприємства - виробника чи засвідчене прізвище особи, яка проводила атестацію, або атестата за формою, встановленою Мінфіном; ( Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 505 від 16.05.2001; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 286 від 21.02.2007 )

власна назва каменя - назва природного або штучного каменя, наведена в статті 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним" ( 637/97-ВР ), а також інші назви зазначеного каменя, які дозволяють однозначно визначати його згідно з нормами міжнародних експертних організацій як певну природну або штучну речовину із сталими характерними для неї фізичними властивостями, хімічним складом, кристалічною будовою або іншими мінералого-петрографічними ознаками; ( Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 505 від 16.05.2001 )

торгова назва каміння - назва, яка довільно складається суб'єктами підприємницької діяльності - надрокористувачами.

Атестація та визначення торгової
назви природного каміння

4. Атестація природного каміння проводиться суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з ним або використовують його. Особи, що залучаються для проведення атестації, повинні мати відповідну кваліфікацію. У виробничих процесах атестація природного каміння проводиться на всіх кінцевих стадіях добування (каміння з родовищ України), обробки і виготовлення виробів з нього згідно із затвердженими технологічними маршрутами та порядком його руху і обліку.

Наявність супровідних документів або атестата, зазначених у пункті 3 цих Правил, є обов'язковою умовою у разі здійснення торговельних операцій з природним камінням на території України. ( Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 505 від 16.05.2001 )

5. У разі неможливості проведення атестації зазначеними суб'єктами атестація проводиться на договірних засадах Державним гомологічним центром при Мінфіні.

6. Торгові партії природного каміння атестуються за окремими правилами, які затверджуються Мінфіном.

Наявність атестата на торгову партію є обов'язковою умовою для здійснення торговельних операцій з торговими партіями оброблених або необроблених алмазів. ( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 286 від 21.02.2007 ) ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 505 від 16.05.2001 )

7. Мінералогічні зразки атестуються в частині експозиційних об'єктів із зазначенням назви, невіддільної від зразка вміщуючої породи.

8. Торгова назва природного каміння з родовищ України (у сировині, зразках і виробах) визначається суб'єктами підприємницької діяльності самостійно під час проведення атестації, а також після встановлення об'єктивно визначених характерних особливостей, які дозволяють однозначно виділити камінь з ряду подібних та встановити відповідність його торгової і власної назв.

9. Рекомендується застосовувати торгову назву, яка підкреслює особисті неповторні якості природного каміння з родовищ України. Торгова назва не повинна збігатися з позначенням, яке було раніше застосоване або заявлене на реєстрацію як знак для товарів і послуг, але може збігатися з власною назвою каміння.

10. У торговельних операціях забороняється використання торгових і власних назв природного каміння як назв для штучних (синтетичних) речовин, а також для природного каміння із штучно зміненими якісними характеристиками чи складеного каміння без пояснювальних термінів щодо його походження або характеру змін, а саме: ( Абзац перший пункту 10 в редакції Постанови КМ N 505 від 16.05.2001 )

назва штучного (синтетичного) каміння, що за фізичними, хімічними та/або структурними характеристиками є аналогом природного каміння, повинна доповнюватися визначенням "штучний" або "синтетичний", наприклад, рубін синтетичний, алмаз синтетичний, хризоберилове кошаче око синтетичне;

штучне (синтетичне) каміння та інші речовини, які не є аналогами природного каміння, але імітують природне чи інше штучне (синтетичне) каміння за зовнішнім виглядом (тобто є штучним продуктом, замінником чи підробкою відповідного каміння), повинні мати свою власну назву, яка однозначно вказує на їх походження, наприклад, фабуліт (штучний продукт), пластмаса (імітація бурштину), брекчія штучна;

назва природного каміння з будь-якими зміненими характеристиками або такого каміння, що виникло у природі, але за допомогою втручання людини, повинна мати пояснення щодо суті змін чи форми втручання, наприклад, діамант, оброблений лазером, агат штучно забарвлений, бурштин термооброблений, перли морські культивовані;

назва виробу з природного каміння, який складається з кількох компонентів, повинна містити назву кожної складової частини і відображати тип складання, наприклад, піроп - /червоне скло/ дублет. ( Абзац п'ятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 505 від 16.05.2001 )

У супровідних документах або атестатах застосування індексів, умовних або будь-яких інших позначень індивідуальних характеристик каменів (колір, дефектність, сорт, група тощо), що не мають однозначного тлумачення, допускається лише у разі посилання на відповідний нормативний акт, у якому викладено зміст цих позначень та наведено технічні вимоги до продукції і правила її маркування. ( Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 286 від 21.02.2007 )

Відповідальність та контроль за дотриманням
Правил

11. Відповідальність за порушення цих Правил фізичні та юридичні особи несуть згідно із законодавством.

12. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами Мінфіну та інших органів виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством.

( Додаток виключено на підставі Постанови КМ N 286 від 21.02.2007 )